2. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
2
ЕЛЕКТРОННИЙ
СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
«ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА
КРИВОРІЖЖЯ»
№ 1
листопад –грудень 2016р
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Кольчіба Г.М. – методист КЗ
«Інноваційно-методичний
центр»
Кісєль О.В. – кан.філос.н.,
наук.кер.шкільного
експерименту, практичний
психолог
Члени методичної ради опорної
школи
Редактор-експерт
Шишко Ірина
Дизайн
Чорний Максим
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
З початком нового
семестру є час замислитись над
процесом професійної
діяльності, проаналізувати свої
здобутки, проблеми, щодо
роботи над дослідно-
експериментальною
проблемою на базі
загальноосвітніх навчальних
закладів області на тему:
«Інтегрування змісту випереджаючої освіти для
сталого розвитку навчально-виховний процес» на
період 20152016н.р.-2019-2020н.р.
Метою даного електронного видання є
розповсюдження власного досвіду з проблеми.
Кожен педагог аналізуючи власний досвід,
усвідомлює свої здобутки, що безумовно, сприяє
професійному зростанню.
У кожному випуску електронного журналу, ви
зможите ознайомитись з досвідом ваших колег щодо
інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого
розвитку у закладі. Сподіваємось, що представлені
публікації стануть у нагоді вам при підготовці до
занять у вашому закладі.
Нагадуємо, електронний журнал «Випереджаюча
освіта Криворіжжя» розповсюджується лише
електронною поштою та є у вільному доступі на сайті
КЗ «Інноваційно-методичний центр».
Вітаємо вас із Новим роком та Різдвом Христовим!
Зичимо міцного здоров’я, творчої наснаги та втілення
ваших задумів.
З повагою
Координатор міської мережі шкіл,
методист комунального закладу
«Інноваційно-методичний центр» КМР Галина Кольчіба
3. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
3
НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ :
Висоцька О.Є.
Нові орієнтири інтеграції засад
випереджаючої освіти
для сталого розвитку у зміст
навчально-виховної діяльності
Шестопалова О.П.
Психологічні умови становлення
аксіологічного потенціалу учнівської
молоді як критерій успішності
впровадження ідей сталого розвитку в
освіті
Ст. 6
Ст. 10
ОРГАНІЗАЦІЙНО-
МЕТОДИЧНА РОБОТА
Шевченко В.Г.
Інноваційні підходи до випереджаючої
освіти:соціально-управлінський аспект
Кісєль О.В.
Ідеї та принципи сталого розвитку в
шкільній освітній системі
Гавриленко Л.І.
Науково-теоретичний семнар на тему:
«Освіта для сталого розвитку:
концептуальні засади та основні
завдання»
Терещенко Н.Д.
Формування ціннісних орієнтацій
особистості та стійких моделей
здоров’язбережувальної поведінки в
системі випереджаючої освіти для
сталого розвитку
Ст. 13
Ст. 16
Ст. 19
Ст. 26
ПРОФЕСІЙНЕ ЗРОСТАННЯ
(З ДОСВІДУ РОБОТИ
ВЧИТЕЛЯ ПРЕДМЕТНИКА)
Венгерак Т.О.
Музей – осередок патріотично-
краєзнавчої роботи у загальноосвітній
школі
Мішак Т.І.
Формування особистості в системі
випереджаючої освіти на уроках
зарубіжної літератури
Нагорна Л.П.
Викоритсання кейс-технологій на
уроках історії в умовах школи
випереджаючої освіти для сталого
розвитку.
Голобородько В.А.
Екологічний проект «Вивчення
екологічного стану класних кімнат»
Федорченко О.О.
Елементи освіти для сталого розвитку
Ст. 32
Ст. 35
Ст. 38
Ст. 51
4. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
4
на уроках математики (соціальний
аспект)
Дзюбенко О.В.
Виховний захід «Вчимося берегти
енергію»
Корольова І.Ф.
Розвиток навчально-пізнавальної
діяльності учнів початкових класів
Трайніч Р.В.
Формування екологічної культури в
учнів молодших класів
Ст. 55
Ст. 58
Ст. 64
Ст. 65
НА УРОК З КОНСПЕКТОМ
(З ДОСВІДУ РОБОТИ
ВЧИТЕЛІВ ПРЕДМЕТНИКІВ)
Прилипко Т.Ю.
Урок української мови з розвитку
мовлення
Докладний переказ тексту художнього
стилю із творчим завданням.
5 клас
Гишпиль В.Ф.
Урок-екологічна естафета
Таран І.І.
Інтегрований урок (російська мова-
природа) 2 клас
Іващенко О.В.
Інтегровані уроки з аспектами освіти
для сталого розвитку як особлива
форма «наскрізного навчання»
Касьянова С.Р.
Урок-гра з географії «Гідросфера» 6 клас
Каплієнко В.О.
Екологічна освіта школярів на прикладі
діяльності в ландшафтному заказнику
місцевого значення «Візирка»
Ст. 68
Ст. 74
Ст. 78
Ст. 82
Ст. 87
Ст. 92
УРОКИ ДЛЯ СТАЛОГО
РОЗВИТКУ
Маценко Н.П.
Навчальний курс за вибором «Моя
щаслива планета: уроки для сталого
розвитку» (з досвіду роботи)
Сімкович Т.В.
Уроки для сталого розвитку курсу за
вибором «Моя щаслива планета» 3 клас
Альохін М.М.
Методична розробка уроку з курсу за
вибором «Уроки для сталого розвитку»
9 (10) клас
Ст. 94
Ст. 100
Ст. 106
5. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
5
Руденко В.І.
Методична розробка уроку з курсу за
вибором «Уроки для сталого розвитку»
1 клас
Вороніна В.М.
Розробка навчального заняття
відповідно до програми спецкурсу
«Основи стратегії сталого розвитку в
Україні». Усний журнал «Вода в житті
людини».
Ст. 111
Ст. 118
ОСВІТНІ ПРОЕКТИ Помазан Л.І.
Німці Криворіжжя: історія і сучасність
Бровенська Р.А.
Формування екологічної свідомості у
школярів методом створення
екологічних проектів
Ст. 125
Ст. 128
6. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
6
Нові орієнтири інтеграції засад
випереджаючої освіти
для сталого розвитку у зміст
навчально-виховної діяльності
Випереджаюча освіта для сталого розвитку – концепція
переходу сучасної освіти на засади сталого розвитку з врахуванням
основних тенденцій соціальних змін. Формування системи освіти для
забезпечення сталого розвитку передбачає перехід до моделі освіти,
заснованої на цілісному підході до людини, суспільства і природи,
єдності сучасного наукового знання та соціальної практики,
гуманістичних ціннісно-світоглядних настановах.
Випереджаюча освіта передбачає формування інноваційної
культури педагога як системи засвоєних особистістю педагогічних
засобів, що забезпечують інноваційний спосіб діяльності.
Випереджаюча освіта, таким чином, орієнтує на створення
сприятливих умов для творчості, реалізації соціально-адаптаційних
можливостей особистості.
В межах випереджаючої освіти для сталого розвитку
відбувається формування всього комплексу необхідних для життя у
сучасному глобалізованому світі компетентностей. Сучасний педагог
має бути націлений на оволодіння технологіями розвитку
компетентностей тих, хто навчається, вміти оперативно засвоювати
необхідні для реалізації компетентнісного підходу знання і досягати
значних результатів у сфері професійної діяльності.
Перехід до компетентнісно-зорієнтованої освіти зумовлює
потребу в розробці концептуальних, проектно-технологічних засад
переведення різних типів шкіл із режиму функціонування в режим
випереджального розвитку педагогічних систем, а також оволодіння
педагогами теорією та методологією проектування, проектною
культурою. На перший план виходить соціально-педагогічне
проектування як процес побудови відкритих динамічних освітніх
систем, реалізація інноваційних технологій, проектів.
Звернемось до особливостей запровадження активних та
інтерактивних методів в межах випереджального та розвивального
навчання. Головні принципи, які при цьому використовуються:
- індивідуалізації, тобто створення системи багаторівневої
підготовки учнів, врахування індивідуальних особливостей їхнього
навчання як у часі (використання дистанційних та заочних форм),
так і в обсязі матеріалу (індивідуальні завдання в залежності від
потреб та рівня підготовки учнів);
Висоцька
Ольга Євгенівна,
доктор філософськи
наук, доцент, декан
факультету
відкритої освіти та
стажування
КВНЗ
«Дніпропетровський
обласний інститут
післядипломної
педагогічної освіти»
7. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
7
- гнучкості – поєднання варіативної
підготовки із інваріативними складовими,
що дає змогу окремим учням поглибити
рівень своїх знань (введення додаткових
елективних курсів, факультативів за
окремими напрямками), а також надає
самому навчанню випереджального
характеру (оперативне корегування змісту
навчального матеріалу в залежності від
конкретних практичних та соціально-
значимих завдань);
- контекстності – підпорядкування
змісту та логіки викладення предмету
індивідуальним смислам тих, хто
навчається, а також практичному
значенню здобутого знання, що сприяє
актуалізації пізнавального інтересу та
пізнавальної активності учнів;
- соціального партнерства –
взаємодія на засадах спільної довіри,
взаємодопомоги та взаємної
відповідальності тих, хто навчає, і тих, хто
навчається, що є важливим кроком до
соціалізації особистості, посилення її
самостійності та здатності вирішення
важливих життєвих завдань.
З вересня 2015 р. у
Дніпропетровській області стартував
регіональний освітній проект
«Інтегрування змісту випереджаючої
освіти для сталого розвитку». Основною
метою проекту стало визначити основні
шляхи інтегрування змісту випереджаючої
освіти для сталого розвитку у навчально-
виховний процес; розробити показники
ефективності засвоєння змісту
випереджаючої освіти учасниками
проекту; створити та впровадити модель
школи сприяння сталого розвитку та
інтегрованого розвивального освітнього
середовища на засадах випереджаючої
освіти, що сприятимуть формуванню
ціннісних орієнтацій та стійких моделей
поведінки в інтересах сталого розвитку,
розвитку соціально-відповідальної
особистості громадянського суспільства.
Основними завданнями проекту є:
- Визначення основних шляхів
інтегрування змісту випереджаючої освіти
для сталого розвитку у навчально-
виховний процес.
- Відбір пакету методів та
методик діагностики ефективності
засвоєння змісту випереджаючої освіти
учасниками проекту, забезпечення
діагностики зміни ціннісних орієнтацій в
інтересах сталого розвитку, рівня
соціальної відповідальності особистості.
- Запровадження гнучкої
системи організації навчального процесу,
що відповідає сучасним тенденціям
розвитку освітньої галузі та науково
обґрунтованим концепціям освіти для
сталого розвитку.
- Підготовка педагогів області
до запровадження основних ідей проекту
через удосконалення системи курсової
підготовки, введення додаткових
тематичних курсів інноваційної освітньої
діяльності на засадах випереджаючої
освіти для сталого розвитку та активізацію
методичної роботи у регіоні.
- Поширення шкільних
практик освіти для сталого розвитку,
підвищення рівня просвіти в інтересах
сталого розвитку учасників освітнього
процесу.
- Створення інтегрованого
розвивального освітнього простору
навчального закладу на засадах
випереджаючої освіти для сталого
розвитку, перетворення шкіл у регіональні
центри сталого розвитку своєї громади як
рушійної сили становлення
громадянського суспільства.
На 1 етапі дослідно-
експериментальної роботи проекту
визначено складові Моделі школи
сприяння сталому розвитку:
- базові принципи: школа –
ініціативний центр стійкого розвитку
громади, регіону;
- базові цінності – розвиток
особистісного досвіду учнів та педагогів з
усвідомлення ними себе як суб’єктів
діяльності з покращення власного
майбутнього;
8. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
8
- стратегії діяльності – ініціативи з
покращення стану екологічних,
економічних, соціальних аспектів сталого
розвитку через навчальну, позаурочну,
позашкільну діяльність;
- стратегії виховної роботи –
розвиток самоврядної культури
особистості з опанування
здоров’ярозвивальних, екозбалансованих,
енергоефективних моделей поведінки,
комунікативних вмінь, соціально-
відповідальної поведінки, високого рівня
патріотичної, громадянської культури.
На 1 етапі дослідно-
експериментальної роботи проекту:
здійснено діагностику готовності
педагогічних колективів до дослідно-
експериментальної, інноваційної
діяльності, проведено анкетування
педагогів, учнів та батьків про зміст освіти
для сталого розвитку.
Позакласна робота на І етапі
експерименту, як це було у минулому
проекті, включає тематичні виховні
години, позаурочні тематичні заходи.
Запроваджуються декади сталого
розвитку, тижні сталого розвитку,
відзначаються свята: День Землі, місячник
довкілля, день лісу.
Здійснюються постійні соціальні
акції: «Батарейки, здавайтесь!»,
«Просвіта», «Збір макулатури»,
«Милосердя», «Нове життя - старим
речам», «Чистодвір». Проводяться виховні
акції «Допоможи ветерану», «Подаруй
воїнам АТО», «Листівка воїнам АТО».
Діють пункти прийому батарейок у
школах. Постійно проводиться
просвітницька робота з батьками та
громадами.
Навчальна робота: виділені
додаткові години для варіативної
складової спецкурсів випереджаючої
освіти для 1-2 класів – «Школа друзів
планети», «Моя щаслива планета (3-4
класи); 8, 10 – «Уроки сталого розвитку».
Вчителі-предметники розробили та
запроваджують окремі теми з елементами
«наскрізного навчання» з таких предметів:
біологія, хімія, фізика, географія,
природознавство, екологія. Інтегрується
матеріал у зміст предметів гуманітарного
циклу: українська література, математика,
образотворче мистецтво, інформатика,
комп’ютерні технології.
Основними завданнями на ІІ
етапі дослідно-експериментальної
роботи проекту (вересень 2016-серпень
2017 р.) є:
- удосконалення системи
інтегрування змісту випереджаючої освіти
для сталого розвитку у навчально-
виховний процес;
- визначення критеріїв та
показників рівня сформованості
соціальних компетенцій в інтересах
сталого розвитку, соціально-відповідальної
поведінки учнів, педагогів, батьків;
- розробка навчально-методичного
забезпечення проекту, введення у зміст
роботи освітніх установ спецкурсів, курсів
за вибором з аспектами сталого розвитку,
«наскрізного навчання» освіти для сталого
розвитку;
- реалізація програми науково-
теоретичної підготовки педагогічних
працівників з методики проведення
експерименту;
- організація та проведення
щорічних науково-практичних
конференцій, семінарів, круглих столів
всеукраїнського та регіонального рівня;
- організація та проведення
конкурсу шкільних проектів з освіти для
сталого розвитку;
- організація та проведення
щорічних виставок методичних розробок з
питань інтегрування змісту випереджаючої
освіти для сталого розвитку у навчально-
виховний процес.
РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо реалізації
проекту на ІІ-му етапі дослідно-
експериментальної роботи :
1. Активізувати роботу щодо
підвищення методологічної культури
вчителя, навичок методичної роботи,
дослідно-експериментальної діяльності
шляхом проведення тренінгів, методичних
семінарів, науково-практичних
9. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
9
конференцій, педагогічних рад, роботи
творчих лабораторій тощо.
2. Створити умови для максимально
ефективної соціалізації дитини шляхом
розвитку інтегрованого навчально-
виховного середовища на засадах
випереджаючої освіти для сталого
розвитку із залученням шкільних
психологів, класних керівників, батьків.
3. Підвищення значущості критерію
відповідальності у повсякденному житті
дитини, оскільки останній визначає рівень
дорослішання дитини, її соціалізації , що
передбачає залучення до соціально-
значущої, громадсько-активної діяльності,
розвиток патріотичної, правової культури
особистості.
4. Розвиток позитивного образу «Я»
– «Світ» із перевагою етичного,
суб’єктного ставлення до природи та її
компонентів.
5. Підвищення рівня
самовідповідальності у питаннях розвитку
стійкого стилю життя, розвиток загальної
споживчої культури як дітей, так і
дорослих (батьків, вчителів) шляхом
вдосконалення позакласної виховної
роботи, соціальної проектної діяльності.
6. Проведення методичної роботи із
вчителями та батьками з питань
вироблення демократичного стилю
виховання дитини, заохочення батьків до
створення позитивних умов соціалізації
дитини.
Таким чином, впровадження засад
освіти для сталого розвитку передбачає
реалізацію принципів сталого розвитку,
головний зміст яких полягає у формуванні
стійких, збалансованих, гармонійних
відносин у системі «Природа-суспільство-
особистість» з метою збереження та
сталого розвитку кожної її складової.
Необхідна системна перебудова всього
освітнього середовища, зміна світогляду та
методики навчання педколективу, щільний
зворотній зв'язок із батьками, місцевою
громадою. Тільки у цьому випадку можна
говорити про побудову інноваційного
навчального закладу – школи
випереджаючої освіти.
10. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
10
Шестопалова
Олена Петрівна,
канд. психологічних наук,
доцент, викладач ДВНЗ
«КДПУ»
ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ
СТАНОВЛЕННЯ
АКСІОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ЯК
КРИТЕРІЙ УСПІШНОСТІ
ВПРОВАДЖЕННЯ ІДЕЙ
СТАЛОГО РОЗВИТКУ В ОСВІТІ
Проблемне поле досліджень ціннісно-смислових аспектів
особистості представлено такими дефініціями як: смисл
утворюючі мотиви та особистісні смисли, смислова сфера
особистості, система відносин особистості, «значущі»
переживання, смислові установки, ціннісно-емоційний аспект
мотивації. Під аксіологічними потенціалом особистості в
сучасній психології розуміють синтез ціннісних орієнтацій як
реалізованих можливостей, так і не задоволених поки потреб
особистості в самоповазі, саморозвитку, самореалізації
Ціннісні орієнтації обумовлюють спрямованість особистості.
Вони розгортаються в цілях, ідеалах, інтересах, життєвих
планах, принципах, переконаннях та стають генеральною
лінією життя людини. Сукупність сформованих, усталених
ціннісних орієнтації утворює свого роду вісь свідомості, що
забезпечує стійкість особистості, спадкоємність певного типу
поведінки і діяльності, виражену в спрямованості потреб та
інтересів. Найбільш активний етап формування ціннісних
орієнтації як стійкого властивості особистості, на думку
більшості вчених, спостерігається в підлітковому та
юнацькому віці. В різні періоди життя, коли має місце
перебудова взаємин людини зі світом, актуалізуються ті чи
інші цінності, відбувається їх переоцінка. Протягом
індивідуального розвитку в різні періоди спостерігається
домінування певних ціннісних орієнтації. Відбувається це під
дією тих чи інших факторів і механізмів, що реалізують
процеси особистісної динаміки [1-2].
11. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
11
На сьогодні стрімкі та іноді
непередбачувальні соціально-економічні
зміни "розхитують" у свідомості молоді
стійку модель розвитку суспільства, а
натомість приходить відчуття
невпевненості, життєві плани та
перспективи вкорочуються, юнак звикає
жити одним днем. Всі ці можливі зміни
позначаються на цінностях та викликають
своєрідну «кризу цінностей».
Альтернативою стає така система
ціннісних орієнтації, що включає споживчі
запити, надмірні потереби у матеріальній
забезпеченості, прагнення до особистої
автономії та гедонізму. Розуміння
значущості цієї проблеми ставить питання
про важливість виявлення і сприяння
становлення такої системи ціннісних
орієнтації. яка б відповідала гуманній ідеї
забезпечення сталого розвитку суспільства
та екоцентрованої свідомості особистості.
Вивчення системи особистих
характеристик, що є цінностю через
самоописи юнаків та дівчат дозволив
побачити таку картину (див. рис.1)
Рисунок -1
Нас зацікавило зниження з віком у
самоописах значення таких характеристик
як емоційна стійкість та відповідальність
за власні дії та гуманізму у цілях та
вчинках.
В контексті ідей сталого розвитку
важливо створити умови для ефективного
саморозвитку особистості, сформувати
механізми самонавчання, самовиховання
через знання про себе, людей та через
відповідні вчинки та поведінкові
установки. Такими механізмами, які на
наш погляд сприяють оптимальному
самонавчання є розвиток життєстійкості як
складного психологічного утворення
особистості. Саме формування
життєстійкості здатне забезпечити такий
варіант саморозвитку особистості, який
погоджується із завданням соціальної
відповідальності, культури розумних
потреб в контексті ідей сталого розвитку
суспільства. Життєстійкість – це чинник,
який сприяє оптимальному переживанню
ситуації невизначеності і тривоги, свого
роду «імунітет» до тяжких переживань
людини, який впливає не тільки на оцінку
ситуації, а й на активність людини в
подоланні цієї ситуації, тобто вибір нею
копінг-стратегій. Життєстійкість
(«hardiness») – це система переконань про
себе, про світ, про відносини зі світом. Це
диспозиція, що за Д. Леонтьєвим включає
в себе три автономних компоненти:
залученість, контроль та прийняття ризику
[3]. Серед показників нашої вибірки, у 84%
респондентів рівень життєстійкості
знаходиться у межах норми, що
характеризує дану групу юнаків з позиції
можливості особистості витримувати
стресову ситуацію, зберігаючи внутрішню
збалансованість і не знижуючи успішність
діяльності, Тобто саме ця категорія
молодих людей використовує такі
психологічні ресурси, що сприяють
винести тривогу, що супроводжує вибір
невідомого майбутнього. Ще у 13%
респондентів фактор життєстійкості
розвинутий дуже сильно. Нарешті, лише у
3% юнаків ми можемо визначити фактор
неготовності активно діяти та
невпевненості в можливості впливати на
ситуацію. Оцінка по шкалі «Залученості»
виявила 82% юнаків, що переконані у
тому, що залученість в події дає
максимальний шанс знайти щось варте та
цікаве для особистості. І це, безумовно,
позитивний фактор, так як людина з
розвиненим компонентом залученості за Д.
Леонтьєвим отримує задоволення від
власної діяльності. На противагу цьому,
18% респондентів набрали низьку
кількість балів за даною шкалою, що
свідчить про відсутність у них подібної
12. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
12
переконаності. Наступне означає, що саме
цій категорії старшокласників притаманне
почуття покинутості, знехтуваності собою
і своєю особистістю в колективі, відчуття
себе «поза» життям. Шкала «Контролю»
також виявила непогані показники: 76%
респондентів у межах норми, плюс 12%
вище норми оцінили контроль та
самоконтроль, як важливий фактор в
регулюванні власної життєдіяльності. Як
бачимо, досить високий процент юнаків
переконаний у тому, що боротьба дозволяє
вплинути на результат того, що
відбувається, нехай навіть цей вплив не
абсолютний і успіх не гарантований.
Протилежність цьому склали 5%
респондентів, у самовідчутті яких
превалювало почуття власної
безпорадності. Тобто їм характерний
слабко розвинений компонент контролю,
вони не відчувають того, що самі
впливають на ситуацію вибору, самостійно
обирають особисту діяльність, чи свій
шлях. Скоріше за все саме цій групі
молодих людей характерний
екстернальний локус контролю, коли вся
відповідальність за події свого життя, свої
особистісні характеристики приписується
зовнішнім чинникам середовища,
оточуючим людям та «долі». Шкала
«Прийняття ризику» здивувала
отриманими результатами, так як із 100%
вибірки 52% юнаків дали відповіді у
межах норми і ще 48% навіть перевищили
її, вказавши на високу значущість для
респондентів, їх переконаність в тім факті,
що все те, що з ними трапляється, сприяє
їх розвитку за рахунок знань, видобутих з
досвіду, неважливо, позитивного чи
негативного. Така сміливість є скоріше
декларованою, хоча підкреслюючи
готовність діяти й за відсутності надійних
гарантій на успіх, на свій страх і ризик,
мотивувалось тим, що прагнення до
простого комфорту і безпеки збіднює
життя особистості. Із таких результатів
можемо зробити висновок, що ідея
саморозвитку через активне засвоєння
знань з досвіду і подальше їх використання
молодими людьми була засвоєна успішно
.
13. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
13
Шевченко
Валентина Григорівна,
директор
Криворізької
загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів
№ 15 ім. М.Решетняка
ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО
ВИПЕРЕДЖАЮЧОЇ ОСВІТИ:
СОЦІАЛЬНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ
АСПЕКТ
Глибокі зміни, що відбуваються на рубежі XXI
століття в Україні, зажадали зміни підходів до системи
загальної освіти, процесів управління та розвитку
загальноосвітнього закладу. Низька ефективність системи
освіти, що відзначається фахівцями, обумовлена багатьма
причинами, в числі яких: невідповідність підготовки та
подальше використання випускників загальноосвітніх
навчальних закладів, відставання від науково-технічного
розвитку при формуванні компетентностей учнів,
відірваність школи від виробничих і науково-дослідних
структур, старіння технічного забезпечення навчального
процесу та довузівської підготовки.
Сучасний інтенсивний розвиток науки, техніки,
виробництва, всіх процесів, пов'язаних з життєдіяльністю
суспільства, ставлять перед людиною нові завдання, для
вирішення яких йому необхідно мати знання з новим
якісним наповненням. Глобалізація всіх процесів, що
відбуваються в суспільстві, зміна ролі науки в житті
суспільства, що насувається екологічна катастрофа, перехід
від друкованих форм зберігання і передачі інформації до
електронної, активізація позиції людини в ламанні і
усвідомленні даних проблем - усе це вимагає нововведень у
системі освіти, необхідності побудови освітнього процесу,
націленого на усвідомлення і прогнозування майбутнього.
«Нову модель освіти ХХ1 століття слід з послідовністю і
наполегливістю вибудовувати у зв'язку з аналізом проблем
випереджаючої освіти».
У даний час людині необхідно швидко
переучуватися, бути здатним до швидкої зміни видів
діяльності, легко адаптуватися до мінливих умов життя і
праці, володіти сприйняттям до інновацій. Дані здібності
доцільно починати розвивати у випускників школи. Нове
обладнання, технології (не лише виробничі, а й
інформаційні) не повинні простоювати в очікуванні, коли
з’являться фахівці, здатні працювати з ними. Тому
необхідно з випередженням, завчасно готувати індивіда до
нового виду діяльності.
Розвиток ринкових відносин в Україні призводять до
змін у професійній структурі зайнятого населення,
структури попиту на випускників вищих навчальних
закладів. Випереджувальна підготовка кадрів дозволить
змінити таку ситуацію, при якій система освіти не
забезпечувала виробництво необхідними фахівцями.
14. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
14
Перспективний попит на тих чи
інших спеціалістів повинен враховуватися
до того моменту часу, коли він оформиться
у готовому вигляді. У цьому полягає ще
один аспект актуальності забезпечення
випереджаючої освіти. Випереджаюча
освіта має стати одним із найважливіших
шляхів гармонійного прискорення
розвитку економіки і суспільства в цілому.
Історична форма «освіти» увібрала
в себе безліч супутних форм, констатуючи
при цьому систему освіти, рівні освіти,
освітні установи і т.д. При цьому
принципова значущість концептуального
аналізу динаміки уявлень про освіту
пов'язана з роллю і можливостями освіти
для вдосконалення особистості.
Освіта в широкому сенсі слова, як
освіта людини під впливом різних
факторів, супроводжує людину протягом
усього його життя. Людина не тільки і не
стільки даність, скільки становлення, вона
відкрита для зміни, а тому і для
вдосконалення.
Освіта у більш вузькому сенсі, а
саме як отримання, зберігання і трансляція
знань, виступає одним з найважливіших
інструментів розвитку особистості.
Суспільство, вводячи людину в світ знань,
прилучає підростаюче покоління до
певного, дуже важливого пласту культури.
Тим самим суспільство допомагає людині
адаптуватися до мінливих реальності.
Однак школа і вуз типізують знання,
формуючи людину заздалегідь відомими
якостями, готують не конкретного
індивіда, а «людину взагалі» до
«майбутнього» життя. Подібна
«масовізація» - природний продукт
індустріального суспільства, коли для
нормального функціонування суспільного
організму, відповідні підсистеми соціуму -
школи, технікуми, вузи і т.д., виконуючи
соціальне замовлення, неминуче
стандартизовані освітні програми, і
готували інженерів, вчителів, лікарів і т.д.
Необхідність забезпечення
випереджаючої освіти майбутнім фахівцям
визначає постановку нових завдань перед
загальноосвітніми закладами та системою
освіти в цілому, а також розробку нових
підходів управління. Система загальної
освіти, якість освіти, одержуваної
майбутніми випускниками в стінах школи,
безпосередньо залежать від стану системи
управління, володіння такими якостями, як
відкритість інноваціям, адаптивність до
швидко змінюваних умов життєдіяльності,
гнучкість, здатність до самопізнання,
рефлексії, безперервного перетворення.
При формуванні концепції
випереджаючої освіти представляється
виключно важливим не тільки визначити ті
знання і вміння, якими повинні володіти
люди наступаючого XXI століття, але і, в
першу чергу, зрозуміти, якими саме
якостями повинні володіти ці люди для
того, щоб вони змогли адаптуватися в
швидко змінюваному світі,
використовувати його нові можливості і
вирішувати нові, раніше невідомі
проблеми. У числі найбільш важливих
серед цих якостей можна перейти до
наступних: ноосферну свідомість;
системне наукове мислення; екологічну
культуру; інформаційну культуру; творчу
активність; толерантність; високу
моральність.
Випереджаюча освіта - це
перевищення показників рівня освіти над
характеристиками фахівця, сформованими
на основі вимог до нього з точки зору
передової техніки, технології, організації
виробництва.
Рівень освіти може бути визначений
як стан характеристик фахівця в
порівнянні з характеристиками передової
техніки, технології, організації
виробництва.
Випереджаюча освіта - це
безперервний процес формування фахівця
на основі еволюції змінюються вимог до
неї як наслідок розвитку техніки,
технології, організації та інших аспектів
виробництва.
Якщо розглядати випереджаючу
освіту як стан на певний період часу (як
рівень освіти, а не процес), то через певний
15. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
15
момент часу без наявності реалізації
можливості для підвищення кваліфікації
це перестає бути таким.
Отже, необхідна наявність
організаційних структур, що дозволяють
реалізовувати безперервне підвищення
кваліфікації фахівців.
Випереджаюча освіта розглядається
як можливість прогнозувати для
майбутнього випускника ті професії, які
будуть користуватися найбільшим
попитом, визначати ті галузі знання, які
необхідні у майбутньому.
Інша позиція розгляду
випереджаючої освіти - з цивілізаційних
позицій, аналіз змін, що відбуваються в
суспільному розвитку, ролі людини в
майбутньому суспільстві, у тому числі в
світовому масштабі, з точки зору змін, які
повинна зазнавати сама людина, як він
повинен змінюватися не тільки стосовно
як учасник виробництва, а й як
особистість..
Отже, сенсоутворювальним
фактором нової освіти виступає освітня
система, в рамках якої підростаюче
покоління реально проживає перспективу
свого розвитку і соціально-громадського
прогресу суспільства. Досвід минулого при
цьому не відкидається, а лише
осмислюється.
Випереджаючу освіту педагогічних
кадрів сформовано на основі передбачення
перспективних вимог до педагога як
дорослому суб'єкту суспільно корисної
діяльності, спрямованої на формування
інтелектуального потенціалу
підростаючого покоління.
Криза сучасної освіти - це
об'єктивне явище, корінням йде в
протиріччя розвитку сучасної цивілізації.
Воно тісно пов'язане з тими
соціокультурними змінами (глобальними
викликами часу), що відбуваються в
суспільстві. Криза в системі освіти,
обговорювана і констатуюча вченими
всього світу, детермінована численними
факторами - соціальними, науковими,
психолого-педагогічними, індивідуально-
особистісними і т.д. У роботі визначено та
проаналізовано такі соціокультурні зміни:
прискорення, зміна ролі науки в розвитку
суспільства, значне зростання знань; зміна
характеру праці як в матеріальній, так і в
духовній сферах; глобалізація сучасних
об'єктивних процесів розвитку людської
спільноти.
Сьогодні відбувається
цивілізаційний, глобальний переворот,
трансформація індустріальної цивілізації в
інформаційне суспільство, що, в свою
чергу, збільшує роль індивідуальності,
творчого початку в людині в розвитку всіх
сфер суспільства. У зв'язку з даними
тенденціями поняття «випереджаюча
освіта» наповнюється новим змістом.
16. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
16
Кісєль
Олена Вікторівна,
кан.філос.н.,
координатор експерименту,
практичний психолог КЗШ
№ 15 ім. М.Решетняка
ІДЕЇ ТА ПРИНЦИПИ СТАЛОГО
РОЗВИТКУ В ШКІЛЬНІЙ
ОСВІТНІЙ СИСТЕМІ
Серед науковців є думка, що завдання інтеграції
економічних, соціальних і природоохоронних аспектів
розвитку в інтересах досягнення сталості було чітко
сформульовано ще декілька десятиліть потому, але зараз
настав час саме для її реалізації.
Дуже багато сьогодні говорять про труднощі і невдачі
з реалізації освіти для сталого розвитку, деякі висловлюють
занепокоєння та дають суб’єктивні оцінки. Ми виділяємо
найвагоміші:
1. Це недостатня політична воля та необхідність
перенесення парадигми сталого розвитку у площину
основних економічних показників.
2. 25 років потому сталий розвиток є загальноприйнятою
концепцією, а не повсякденною, наближеною до життя
практичних реалій;
3. Стан наукових розробок, незважаючи на їх
чисельність, в області сталого розвитку ще не стали
науковою теорією у сторогому сенсі цього слова.
4. Не має найголовнішого – факту і практичного доказу
сталого розвитку на планеті, не в локально екосистемному, а
в необхідному для реалізації – глобальному масштабі.
Так як освіта є необхідною передумовою розвитку
людства і суспільства, і тільки ті країни досягли належного
рівня розвитку, які змогли сформулювати якісні і ефективні
системи освіти. Таким чином, цілі системи освіти
розвинених країн і країн, які розвиваються, у контексті
сталого розвитку певною мірою будуть мати відмінності.
Випереджаюча освіта для сталого розвитку
покликана:
1. Сприяння розповсюдження знань про
навколишнє середовище та її стани.
2. Надавати рекомендації щодо прийняття рішень
у сфері охорони навколишнього середовища та
комплексного рішення соціальних, екологічних та
економічних проблем.
3. Демонструвати можливості розвитку
екополітики при збереженні навколишнього природного
середовища.
4. Підвищувати значимість екологічних традицій
та екологічно-значимих прийомів для виховання ощадливого
ставлення до природно-культурного наслідування.
5. Сприяти особистісному зростанню,
саморозвитку, самореалізації, самоактуалізації знань.
17. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
17
6. Надавати можливості для
становлення ощадливого ставлення, до
людей, природи, культурним цінностям.
7. Становленню активному
громадянської позиції.
8. Ціннісної орієнтації та
еколого-гуманістичної картини світу,
основаних на етиці відповідальності за
стан навколишнього середовища,
раціональне використання природних
ресурсів.
Перед вчителем стоїть складний
комплекс цілей і завдань для формування в
учнів компетентностей. Цей комплекс, на
нашу думку, враховує:
- надання учням розширеного
об’єму знань і інформації про предмет
вивчення та створення зацікавленості в
опануванні ними;
- покрашення теоретичної
підготовки учнів і її використання для
рішення конкретних прикладних завдань;
- розвиток здібностей учнів
приймати різноманітні рішення, в тому
числі у нестандартних ринкових ситуаціях;
- удосконалення навичок
школярів з презентації власних матеріалів,
роботі у команді, виконанні ролі її лідера;
- активізації роботи учнів з
критичного й аналітичного сприйняття
інформації;
- підтримку учнів у їх намірах
бути активними учасниками позитивних
зміні реформ у суспільно-економічному
житті країни;
- сприяння формуванню в
учнів «пронизуючих», «наскрізних» знань,
навичок і якостей, необхідних для
освоєння інших дисциплін у контексті
випереджаючої освіти для сталого
розвитку.
Отже, враховуючи вищезазначене,
можна сформулювати принципи
організації випереджаючої освіти для
сталого розвитку: пріоритетність
випереджаючої освіти для сталого
розвитку як системо утворюючого фактору
системи освіти в цілому; міжпредметний,
комплексний підхід; доступність ВОСР.
Відносно змісту і методів освіти
для сталого розвитку, на нашу думку,
повинні базуватись на таких принципах:
1. Принцип стійкості розвитку
у всіх її проявах в економічному,
соціальному і інших напрямках діяльності.
2. Принцип попередження і
запобігання (не допускати дії, які
призводять до деградації навколишнього
середовища).
3. Освіта для сталого розвитку
повинна забезпечити становлення нового
способу мислення, завдяки якому всі
соціально-економічні і соціально-
екологічні процеси і явища розглядаються
із врахуванням принципів освіти для
сталого розвитку.
Ми з вами отримали на початку
минулого експерименту досить спрощену
та односторонню концепцію сталого
розвитку, яка була недостатньо
адекватною, оскільки виділяє в основному
екологічний аспект і його зв'язок з
економікою і соціальним середовищем
(тріада: економіка+екологія+соціальна
сфера). Безумовно, це необхідно було, але
вже сьогодні цього недостатньо, важливо
розширити предметне поле дослідження
проблем руху до глобальної сталості,
зробити концепцію сталого розвитку більш
цілісною і тим самим більш адекватною.
Коли світ почав вирішувати
локальні екологічні проблеми, збільшилась
кількість парникових газів, зниження
біорізноманіття, зменшення озонового
шару. Але у світі витратили декілька
триліонів доларів за три десятиліття.
Сьогодні ця сума збільшилась, але
глобальна екологічна криза тільки
збільшується. Тобто акцент на вирішенні
локальних проблем не призведе до
позитивних наслідків.
Основні зусилля по вдосконаленню
якості шкільного навчання, на нашу думку,
повинні бути направлені на побудову
нового типу предметного змісту освіти, з
урахуванням психодидактичних вимог та
забезпечення розвитку індивідуальних
інтелектуальних ресурсів учнів.
18. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
18
Отже, освіта для сталого розвитку
представляє нову форму «пронизуючого»
навчання, яка охоплює всі предметні
області гуманітарних, технічних та
природничих наук.
Зрозуміло, що як би не змінювалась
освіта, які б інновації процеси не
переповнювали її, основний напрямок
звісно не у цьому. Один із головних
інноваційних процесів , який повинен
охопити всю світову освіту в цілому, у її
футуризації (одночасно пов’язаною з
глобалізацією) та задіяні всіх існуючих
зараз і можливих випереджаючих факторів
і механізмів.
ВОСР направлена на
формування інноваційно-орієнтованого
навчання, на нашу думку, можна здійснить
за допомогою двох основних напрямків:
1. Через насичення існуючих
дисциплін тематикою сталого розвитку і
інноваційних трансформацій;
2. Шляхом включення у
навчальний план спеціальних дисциплін,
орієнтованих на тематику сталого
розвитку на основі інновацій.
Метою шкільного проекту –
проектування комплексу умов досягнення
нової якості загальної середньої освіти, яка
відповідатиме світовим стандартам,
освітнім потребам учнів, і буде основою
для розвитку потенціалу регіону.
В основі діяльності закладу щодо
інтегрування змісту випереджаючої освіти
для сталого розвитку знаходиться
розуміння інноваційної освіти як освіти,
яка забезпечить нові результати,
виховання конкурентоспроможних,
соціально відповідальних, ініціативних та
компетентних громадян, освіта, яка є
базою для інноваційного розвитку
суспільства взагалі.
В основі теоретичних підходів
випереджаючої освіти для сталого
розвитку шкільного проекту є:
рефлексивно-діяльнісний підхід; проектний
підхід; соціологічний підхід; особістісно-
орієнтований підхід; компетентнісний
підхід.
Відкритість освіти є однією з
найважливіших умов формування
освітнього середовища. Методологічною
основою побудови інноваційного
освітнього простору школу є соціально-
економічний підхід, який забезпечує
системну цілісність в управлінні
процесами інноваційного розвитку освіти
на основі модернізації структури системи
освіти школи; вдосконалення механізмів,
які забезпечують комунікацію між
системою освіти та соціально-економічним
середовищем.
19. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
19
Гавриленко
Любов Іванівна,
заступник директора гімназії
з наукової роботи
КГ №95
Науково-теоретичний
семінар на тему:
«Освіта для сталого розвитку:
концептуальні засади та
основні завдання»
План
1. Поняття сталості та сталого розвитку.
2. Принципи випереджаючої освіти для сталого розвитку.
3. Основні завдання випереджаючої освіти для сталого
розвитку.
ПОНЯТТЯ СТАЛОСТІ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Поняття сталого розвитку в його сучасному значенні
було сформульовано в доповіді Міжнародної комісії з
навколишнього середовища та розвитку (Комісія Брутланд)
у 1987 р.: це розвиток, який забезпечує збалансоване
вирішення соціально-економічних завдань, а також проблем
сприятливого навколишнього середовища та природно-
ресурсного потенціалу з метою задоволення потреб
сучасного та наступних поколінь людства.Тобто сутність
концепції сталого розвитку полягає а необхідності
збереження потенціалу (біологічного, ресурсного,
екологічного тощо) планети Земля для наступних поколінь
за рахунок значного зменшення антропогенного тиску на
природне середовище.
Ця концепція була спочатку висунута як реакція
світової спільноти на всезростаючу загрозу глобальної
екологічної катастрофи, але з часом вона стала єдино
можливою сприятливою альтернативою для подолання всіх
інших глобальних загроз, які постали перед людством –
ресурсної, соціальної, демографічної тощо. Вже на
Всесвітній конференції ООН з навколишнього середовища
концепція сталого розвитку стала базою, на якій
приймалися рішення та документи, й у першу чергу -
"Порядок денний на XXI століття". За час,що минув від дня
цієї події концепція сталого розвитку стала основою
глобальної політики в соціальній, екологічній та
економічній сферах.
На Всесвітньому саміті зі сталого розвитку у 2002 р.
Було сформульовано чотири принципи досягнення сталого
розвитку людства:
визнання проблеми;
колективна відповідальність та конструктивне
партнерство;
20. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
20
рішучість у спільних діях;
неподільність та єдність людської
гідності.
Ці принципи по суті повторюють чотири
основи освіти, які були зафіксовані у
відомому звіті "Освіта: необхідна утопія"
Комісії з освіти ЮНЕСКО ("Звіт Делора"):
«Освіта дає навички навчитися: пізнавати,
жити разом, робити та жити» .
Таким чином, освіта є навчальним,
базовим елементом трансформації
суспільства до сталого розвитку за рахунок
забезпечення особистості можливістю
втілити свої уявлення про суспільство у
життя. Саме така ключова роль освіти
зафіксована у головних документах
всесвітніх форумів зі сталого розвитку у
1992 та 2002 рр. Так у главі 36 "Порядку
денного на XXI століття" було записано,
що "освіта с фундаментом сталого
розвитку". У Декларації, прийнятій на
Всесвітньому саміті зі сталого розвитку в
2002 році, відображено єдиний підхід
лідерів світових держав до освіти як
головного інструменту для створення
гуманного, рівноправного та уважного до
проблем людини суспільства, в якому ко-
жен індивід повинен мати свою людську
гідність. Так, освіта вважається
інструментом, спрямованим на вирішення
таких важливих питань сталого розвитку,
як боротьба з бідністю, розвиток сільських
регіонів, охорона здоров'я, запобігання
поширенню СНІДу, вирішення
екологічних проблем, проблем
збалансованого використання
відновлюваних та невідновлюваних
природних ресурсів, створення гендерно-
чутливої системи освіти на всіх рівнях, а
також широкого кола питань етичного та
правового характеру.
Таким чином, якісна освіта є
необхідною (але недостатньою) умовою
забезпечення сталого розвитку
суспільства. За допомогою освіти можна
прищеплювати цінності, виховувати
поведінку та стиль життя, необхідні для
забезпечення сталого майбутнього. Освіта
має бути початковим елементом
трансформації суспільства до сталого
розвитку, який буде забезпечувати
потреби людства у можливостях
втілювати свої уявлення про такий
розвиток у реальність. Вона повинна не
тільки надавати наукові та технічні знання,
а й забезпечувати відповідну мотивацію,
пояснювати та здійснювати соціальну
підтримку для формування навичок та їх
використання. Ключовим завданням
освіти у XXI сторіччі є розвиток
мислення, орієнтованого на стале
майбутнє.
Відповідно саме до такого бачення
ролі освіти, на Всесвітньому саміті в
Йоганнесбурзі була прийнята
рекомендація Генеральній Асамблеї ООН
розглянути питання щодо оголошення
Десятиріччя освіти для сталого розвитку.
У грудні 2002 р. Генеральна Асамблея
ООН одноголосно прийняла резолюцію
57/254 «Про Декаду ООН освіти для
сталого розвитку, починаючи з 1 січня
2005 року».У березні 2005 року Україна
стала однією з 55-ти країн, які підписали
документ ООН «Стратегія освіти для
сталого розвитку». Цей документ визначає
основні підходи до впровадження стратегії
сталого розвитку в освіту і виховання.
Перехід до сталого розвитку
суспільства в документах ООН сьогодні
визначено як основну мету міжнародного
співтовариства та національних урядів.
При цьому освіта розглядається якнайваж-
ливіший компонент основної економічної
та соціальної інфраструктури, необхідної
для забезпечення сталого розвитку. Саме
освіта спрямована на професійному рівні
формувати цінності, ставлення людини до
себе та довкілля, стиль життя, активну
життєву позицію - усе, що необхідне для
забезпечення сталого майбутнього.
Постановою Кабінету Міністрів
України від 26.04.2003 за № 634
затверджено Комплексну програму
реалізації на національному рівні рішень,
прийнятих на Всесвітньому саміті зі
сталого розвитку. Цей процес є важливим
напрямом інтеграції вітчизняної освіти до
європейського освітнього простору.
21. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
21
Головним управлінням освіти і
науки Дніпропетровської
облдержадміністрації спільно з
Дніпропетровським обласним інститутом
післядипломної педагогічної освіти у 2009
році розроблена і запроваджується на пе-
ріод з 2009 по 2015 рр. загальна програма
«Освіта для сталого розвитку», яка
передбачає використання її положень у
практичній діяльності керівниками і
працівниками навчальних закладів області.
На основі загальної програми створена
програма дослідницько-експериментальної
роботи за темою «Формування механізмів
трансформації регіональної системи
освіти на основі принципів випереджаючої
освіти для сталого розвитку на термін
2009-2015 рр.», в гімназії- «Формування
нової системи ціннісних орієнтирів та
моделей поведінки підростаючого
покоління в умовах випереджальної освіти
для сталого розвитку».
У зв'язку із ресурсною та еконо-
мічною кризою у більшості країн світу, в
тому числі, й в Україні, а також загальним
погіршенням стану здоров'я населення та
забрудненням природного середовища
виникла нагальна потреба розглядати
сталість головним пріоритетним
напрямком розвитку суспільства, всіх його
сфер, серед яких освіті належить роль ви-
переджаючого чинника побудови
ціннісних та світоглядних засад су-
спільства сталого розвитку.
Поняття сталості включає еколо-
гічну, правову, соціально-економічну,
морально-етичну компоненти засвоєння
знань, навичок, принципів та пріоритетів
сталого розвитку.
Сталий розвиток у
загальнотеоретичному контексті
передбачає погодженість економічного,
екологічного та соціального аспектів
розвитку супільства, що сприяє
забезпеченню високого рівня якості життя
людини. В основі поняття сталості - ідея
стриманості та контролю науково-
технічних досягнень людської цивілізації,
приведення їх у відповідність до
екологічних вимог, а також морально-
етичних принципів гуманізму, соціальної
справедливості, прав людини. Важливим
моментом освіти для сталого розвитку є
практична реалізація закладених основ
сталості, забезпечення дострокових дій з
вирішення екологічних проблем, а також
проблем сталого економіко-соціального
розвитку.
Сталість включає ідею підтримки
високого рівня соціально-економічного
розвитку країн, тобто збереження їх як
матеріально-ресурс-ного, так і духовного
капіталу. Соціальна складова сталості
спрямована на збереження стабільності
соціальних і культурних систем,
упровадження політики миру та
ненасильства. Тому основою
випереджаючої освіти для сталого
розвитку є прищеплення дітям культури
партнерства та співробітництва,
взаємної поваги й толерантності.
В основі ідеї сталого розвитку -
визнання людини основною цінністю.
Тому важливим є дотримання прав
людини, виховання в дитині культури
громадськості, що передбачає знання прав
та обов'язків, активну громадську позицію,
вміння аргументовано відстоювати свою
думку, свідоме та відповідальне залучення
у громадські справи, в тому числі
орієнтовані на вирішення екологічних та
соціально-економічних проблем.
Концепція освіти для сталого
розвитку в багатьох аспектах ще детально
не розроблена, але вже зараз можна
говорити, що ОСР поряд із професійними
екологічним, економічним та іншими
видами освіти передбачає перехід до такої
економічно та соціально орієнтованої
моделі навчання, в основі якої мають бути
широкі міждисциплінарні знання, котрі
базуються на комплексному підході до
розвитку суспільства, економіки та
навколишнього природного середовища. В
основі ОСР лежать завдання, сформу-
льовані у «Порядку денному на XXI
століття»:
- забезпечити просвіту з питань
розвитку та збереження навколишнього
22. ЕЛЕКТРОННИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ № 1 ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2016Р.
22
середовища для громадян усіх вікових
категорій;
- включити концепції розвитку та
збереження навколишнього середовища в
усі навчальні програми з аналізом причин,
які викликають головні глобальні загрози.
При цьому особливу увагу приділити
підготовці майбутніх керівників;
- забезпечити участь учнів у
місцевих та регіональних дослідженнях
стану довкілля, включаючи питання
придатності води для споживання,
санітарії, харчових продуктів та
екологічних наслідків використання
природних ресурсів.
Освіта для сталого розвитку
повинна сприяти засвоєнню знань, умінь
та переконань, які дають змогу ухвалювати
та впроваджувати рішення на місцевому та
глобальному рівнях, спрямовані на
підвищення якісного рівня життя, що не
загрожують можливостям наступних
поколінь задовольняти свої потреби.
В Україні освіта для сталого
розвитку розвивається на базі екологічної
освіти, в якій суттєву роль відіграють
загальна середня та позашкільна освіта,
вища освіта і просвіта населення через
неурядові громадські організації та засоби
масової інформації. Але освіта для сталого
розвитку значно ширша за власне еко-
логічну освіту. Дві головних відмінності:
по-перше, ОСР - це методологічні цільові
настанови, спрямовані на становлення
освіти нового типу; по-друге, ОСР не є
особливою "вертикально" організованою
освітньою системою, як, наприклад,
математична, фізична, хімічна, екологічна
освіта. Цей вид освіти скоріше є новою
формою «освіти, що проникає» або
«пронизує» практично всі галузі освіти
(природничу, гуманітарну та технічну).
Тобто цей процес можна розглядати як
горизонтальну диференціацію ОСР, на
відміну від вертикальної диференціації,
яка збігається з вертикальною
диференціацією самої системи освіти
(дошкільна освіта та виховання, загальна
середня освіта, позашкільна освіта,
професійно-технічна освіта, вища освіта,
післядипломна освіта, освіта для дорослих,
неформальна освіта та просвіта).
ПРИНЦИПИ ВИПЕРЕДЖАЮЧОЇ
ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
В основу теоретичних принципів та
підходів випереджаючої освіти для сталого
розвитку закладено:
- діяльнісний підхід, який перед-
бачає створення такої системи неперервної
освіти для сталого розвитку, яка активізує
пошук духовних зв'язків особистості та
їхнього впливу на творчу діяльність у на-
прямку відповідального, соціально -
активного та стратегічного підходу до
вирішення актуальних соціально-
економічних та екологічних проблем,
формування у дітей та молоді свідомого
вибору природозберігаючих способів
життєдіяльності;
- принцип гуманоцентризму
освітньої діяльності, за яким забез-
печення умов для духовного розвитку
дітей та молоді, пріоритету гуманістичних
цінностей та ідеалів ставиться у центр
уваги педагогічного, колективу навчально-
виховного закладу;
- принципи та цінності педаго-
гіки співробітництва, ненасильства
та толерантності, що передбачають
співтворчість педагогів та учнів на основі
суверенітету особистості школяра,
шанобливого ставлення до його права
вибору у прийнятті рішення, розвитку
комунікативної культури особистості;
- принцип соціо- та
екоцентризму освіти для сталого розвит-
ку, який передбачає впровадження у зміст
навчання та виховання дітей комплексного
підходу до розуміння соціально-
економічних та екологічних проблем,
холістичного мислення, етики відповідаль-
ності та екологічної етики як усвідомлення
особистістю своєї єдності з природним
оточенням, щільного взаємозв'язку
соціально-економічного розвитку та
екологічних змін;
- принципи пріоритету
проблемно-розвиваючої, інноваційно
