1. Листопад 2015
У цьому випуску:
*«Територія гідності й
свободи»
с.2
*Патріотизм: мода чи на-
ціональна свідомість ?
с.3-4
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Володимир Сосюра
Імпульс
Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ степенів № 15 ім. М. Решетняка
Тема номеру:
21 листопада—День Гідності
та Свободи в Україні
2. Територія гідності й свободи
2
Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції –
наш Майдан 2004 року, який був святом Свободи, і революція 2013 року – Революція Гідності. Ука-
зом Президента України від 13 листопада, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демок-
ратії, збереження та донесення до сучасних та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про до-
леносні події в Україні початку ХХІ ст, є також відання належної шани патріотизму й мужності
громадян установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначити щорічно 21 листопада.
Тому учні КЗШ № 15 зібралися 20.11.15 в актовій залі з метою святкування Дня Гідності
та Свободи. Захід розпочався виконанням національного Гімну України
Ведучі нагадали всім присутнім про трагічні події в Україні, починаючи з листопада 2013 ро-
ку. Кожний учень в ці хвилини усвідомив за що боролися учасники Євро Майдану і заради чого по-
жертвували своїм життям Небесна Сотня та воїни, які загинули та гинуть у боротьбі за свободу,
цілісність та єдність держави. Хвилиною мовчання школярі
вшанували загиблих.
«Живи, Україно, живи для краси
Для сили, для правди, для Волі!...
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі…»
Щиро виконала пісню Вовякова В., учениця 11-А класу, присвятивши її славним синам і донь-
кам, що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і життя.
Учні переглянули відеоролик «Революція гідності – хронологія подій». Кожною частинкою
свого серця вони пережили події разом з учасниками революції:
Пам’ятаймо, друзі, цих людей довіку
Тих, хто повернувся і поліг в боях.
І вклонімось низько до землі їм,
Квітами устелимо їх тернистий шлях.
Закінчився урочистий захід флешмобом «Повертайся живим», який виконали всі присутні
школярі. Зайцева Поліна 10-А
3. Патріотизм: мода чи національна свідомість?
Багато хто скаже, що мода, і потрапить пальцем у небо, як то кажуть. Отже,
споживацький кошик чи українське «его»: що ж переважить? Донедавна ніхто й гадки
не мав, що покладе на терези такі різні, утім, дуже цікаві субстанції. А ще більше на-
вдивовижу, що терези переважують національну свідомість. «Шукали Європу, а знай-
шли себе». І насамперед у мові, у культурі, у побуті. Дарма що на Сході щойно розв’я-
зався воєнний конфлікт, що економічна нестабільність та долар-стрибунець, все одно
українське «его» дається взнаки навіть під час лихоліття.
Національна свідомість громадян спочивала собі тихенько, а тепер таки пробу-
дилася, хвалити Бога. Пригадали нарешті, особливо молодь, що козацького роду, що,
окрім «масової культури» та всіляких ерзаців, є справжня любов до рідної землі. На
доказ передусім слід торкнутися найболючішого злободенного питання – питання
мови. Утямили, урешті-решт, криворіжці зміст десятої статті Конституції Украї-
ни, що «барвінкова» була, є й буде єдиною і неповторною. І чи не це було сказано паном
Президентом на інавгурації, який цим самим утер носа «деяким», хто зазіхає на неї?
Одразу чомусь виринає з пам’яті телерепортаж про російськомовну вчительку зару-
біжної літератури, яка під час сварки завше переходить на українську. Чому?.. Відпо-
відь проста: механізм, закладений предками, ще працює. Звісно, ні про яку моду тут
не може бути й мови: щира, співуча і, зрештою, незла українська вдача дається взна-
ки на такому підсвідомому рівні – під час сварки. Хоч сварися українською - все одно
пісня вийде! Підтримую товариські взаємини з криворізьким парубком Олександ-
ром, який бездоганно володіє українською і послуговується нею у побуті. Хоча родом
він з Криворіжжя , а не з Західної України, як більшість україномовного населення, - і
здобуває освіту техніка, а не філолога чи журналіста. Розповідає, що одного разу прос-
то поставив собі за мету скрізь, за будь-яких обставин, розмовляти рідною мовою, не
боятися бути собою. Почав читати багато художньої літератури. Як результат
трирічної самосвіти – бездоганна українська навіть у побуті. Погодьтеся, що така
завзятість заслуговує на шану. До того ж мій товариш такий знавець українських
прислів’їв, приказок та мовних каламбурів, що йому може позаздрити не тільки пере-
січний хлопець, а й фольклорист. Оскільки Сашко мастак сказати таке медове слівце-
комплімент щирою українською, що не встоїть жодна дівчина. Тож, шановне парубо-
цтво, вивчайте українську – і всі дівчата ваші!
3
4. Опріч того, переконливим доказом національно свідомого громадянина, для якого
українська – це національна святиня, а не мода, є сторінка у всемережжі, Фейсбуці, напри-
клад, абощо. Профіль у соцмережах - одна з прекрасних можливостей виразити свої смаки,
погляди на життя, виставивши їх на широкий загал. У всемережжі сила-силенна криворізь-
ких дівчат та парубків, зареєстрованих українською мовою. Коли зазирнеш до когось із них
на сторінку, то впадають в око статуси та замітки на взірець: «Я пишаюся», що я украї-
нець», «Наша мова суперова», «Кохайтеся, чорнобриві» тощо. Такі перлини, як на мене, ва-
рті тільки славослів’я!
Якщо такі статуси тішать душу, то
світлини в Інтернеті наших криворі-
зьких дівчат, вбраних у вишиванки,
що так пасують до свіжих, молодих
облич, милують око. Грань між духо-
вним та матеріальним виявилася
тоншою, ніж здавалося на перший
погляд. Протидіємо злу красою, як і
робили наші прабабусі: як у чарівний
оберіг, вбираємося у вишиванки. А чи
може оберіг бути модним? Це те саме, що спитати, чи можуть бути модними батьки, рід-
на оселя чи гімн України…На щастя, завітати до крамниці вишиванок та придбати ви-
шиту цяцьку вже можна в кожному районі Кривого Рогу.
Купуючи народний стрій, ми прагнемо «минулого в сучасному», а мандруючи Украї-
ною, либонь, - «далекого в близькому»…Отже, мені було навдивовижу, що турбізнес, про іс-
нування якого більшість криворіжців навіть не знає, повернув на гаразд. І поки ми спідтиха
-тиха мріємо про духмяні чари львівських кав’ярень, хтось з львів’ян, як виявилося, охоче
снує мрії про нашу дев’яту домну. За словами моєї знайомої Ганни, криворізького тураген-
та, львів’яни запопадливо мандрували Криворіжжям, були щиро цікаві до ГЗК та інших
промислових об’єктів. Що це – щира зацікавленість чи мода, також не важко здогадатися.
Мода, мода…Загалом немає такого слова в українській мові, а значить, і в українсь-
кій ментальності теж. Це слово-чужинець, що перекладається з латинської як «міра, пра-
вило», осоружне широкій та безмежно щедрій, як лани, українській душі. Не для нас воно, не
для українців, які справіку живуть серцем, а не за правилами нестійкої минущої популярно-
сті – моди. Я розмовляю українською, я маю вишиванку, я люблю Україну і пишаюся тим,
що я українка! А Ви? Задумайтеся….
Іващенко Софія 9-Б
4
Газета «Імпульс». Упорядник КЗШ №15
Дзержинського району. Гол. Редактор—Фурс Альбіна
Заст. Гол. Редактора—Телятніков Станіслав
Видавник: прес центр. Тираж—30 шт. Адреса: вул.
Орджонікідзе, 40, 50005. тел. 097-505-74-52
