1. Що найголовніше було в моєму житті?
Без роздумів відповідаю:
«Любов до дітей»
В.О. Сухомлинський

2. 28 вересня 1918
року в
с. Василівки,
Онуфріївського
району,
Кіровоградської
області в бідній
сім'ї народився
Василь
Олександрович
Сухомлинський

3. Особливий вплив на маленького Василька мав дід Сухомлинського Омелян.
Ставши дорослим, Василь Олександрович часто згадував, як дід йому багато
читав і його заохочував до читання, і ніколи не забував дідові слова:
«Хто дітей любить, той добрий чоловік».

4. Він прийшов до школи педагогом у 17 років (с. Василівка
Кіровоградської області), заочно закінчив Полтавський
педагогічний інститут.

5. школі працював вожатим, учителем молодших класів,
викладав українську мову і літературу, працював завучем у
районній середній школі (с. Онуфріївка). Це були щасливі роки.
У

8. У 29 років він прийняв Павлиську школу, у якій
пропрацював 23 роки. У школі не було ніякого обладнання,
навчання проводилося в три зміни, на всю школу була всього
одна керосинова лампа. Пройшли роки, перш ніж він зібрав 10
тисяч книг у своїй бібліотеці.

9. Рік за роком кращала шкільна ділянка,
перетворювалася, як і мріяв
Василь Олександрович, у квітучий сад.

10. Робочий день В. О. Сухомлинського починався рано. О четвертій ранку він входив
до свого кабінету, запалював настільну лампу, розкладав блокноти з замітками,
спостереженнями, відкриттями — результат спілкування з учнями та педагогами. О
8-ій годині директор виходив зі свого кабінету і зустрічав своїх учнів і вчителів, які
йшли до школи.

11. Сухомлинський керував
господарством школи,
завжди намагався більше
побачити, дізнатися.
Його завжди бачили з книгою.
Для дітей він написав
понад 1500 художніх
мініатюр – казок, оповідань,
легенд, притч, новел.

12. Герої Сухомлинського - павучок та мурашка на землі, журавлиний ключ у небі,
лелеки, горобчики, берізка, калюжа, маленьке кошеня і звичайнісінькі діти, їхні
батьки, бабусі, дідусі. Здавалося б все таке рідне і до болю знайоме, але іноді ми у
своїй повсякденності не помічаємо цих речей, не приділяємо достатньо уваги
близьким людям.

13. Тонкий же спостерігач,
Василь Олександрович
зупиняє увагу дитини на
повсякденних, майже
непомітних явищах і
подіях. Він впевнений, що
коли не сформувати
самостійності мислення,
не виховати любові до
бабусі й дідуся, до матері
й батька, до рідної
природи, речей, що
оточують дитину, - то яка
мова може йти про любов
до Батьківщини,
патріотизм і
громадянськість.

14. Через усе життя проніс Василь Олександрович любов та повагу до своєї
матусі. Сухомлинський вчив і своїх учнів гарно ставитися до матерів,
любити і поважати їх. Биття ваших сердець, радість вашого буття , ваша
любов, щастя людської відданості, радісь подолання труднощів і свідомість
власної мудрості – все від матері.

15. Василь
Олександрович
помер у
1970р., 2
вересня, того
дня, коли
діти, яких він
готував до
школи, пішли
на свої перші
уроки.