Presentation of law draft "On concession"EasyBusiness
The presentation covers the opportunuties for public-private partnership in Ukraine. The data yielded by Private-public partnership management office SPILNO provide strong evidence that concession is an effective mechanism for modernizing the transport sector.
Presentation of law draft "On concession"EasyBusiness
The presentation covers the opportunuties for public-private partnership in Ukraine. The data yielded by Private-public partnership management office SPILNO provide strong evidence that concession is an effective mechanism for modernizing the transport sector.
Аеропорт "Бориспіль": від стагнації до зростання. Стратегія розвитку хабу. Проведений аналіз розвитку Міжнародного аеропорту "Бориспіль" за 2015 рік та описана стратегія розвитку на 2016-2020 рр.
Ознайомитися з детальним описом проекту будівництва дороги Львів-Краковець можна на офіційному сайті Укравтодора http://www.ukravtodor.gov.ua/kontsesiinii-proekt-%22lviv-krakovets%22/%D1%81_1-10.html
В рамках програми реформ з відновлення українських доріг Міністерство інфраструктури активізувало заходи з впровадження ефективного вагового контролю на дорогах. Це стосується приведення вагових норм у відповідність до їх несучої здатності, запровадження європейських підходів до процедур вагового контролю, а також посилення відповідальності за такі порушення.
В результаті в пресі все частіше лунають звинувачення в тому, що впровадження занадто жорстких норм, яких нема ніде у світі, негативно позначиться на бізнесі. Для спростування цього міфу спеціалісти Міністерства провели порівняльний аналіз між країнами ЄС, США, СНД та Україною. Виявилося, у більшості країн світу норми більш жорсткі, а дороги будуються капітальні, з запасом міцності, на відміну від того, що успадкували українці - 75% доріг здатні витримувати навантаження на вісь до 7 тонн, або 26 тонн загальної ваги.
Окрім цього, у всіх країнах заборонено перевезення подільних вантажів понад нормативи. Україна тут унікальна. В більшості країн встановлені обмеження на перевезення місцевими дорогами. Польща - 6 тонн на вісь. При тому, що дороги там кращої якості, ніж в Україні.
До Вашої уваги, порівняльні таблиці вагових норм у різних країнах світу.
Доповідь "Майбутнє Укртрансбезпеки як державної інституції"UIFuture
Текст доповіді "Майбутнє Укртрансбезпеки як державної інституції". Також ви можете знайти і презентацію — короткий синопсис доповіді за цим посиланням https://www.slideshare.net/UIFuture/ss-168322551
Аеропорт "Бориспіль": від стагнації до зростання. Стратегія розвитку хабу. Проведений аналіз розвитку Міжнародного аеропорту "Бориспіль" за 2015 рік та описана стратегія розвитку на 2016-2020 рр.
Ознайомитися з детальним описом проекту будівництва дороги Львів-Краковець можна на офіційному сайті Укравтодора http://www.ukravtodor.gov.ua/kontsesiinii-proekt-%22lviv-krakovets%22/%D1%81_1-10.html
В рамках програми реформ з відновлення українських доріг Міністерство інфраструктури активізувало заходи з впровадження ефективного вагового контролю на дорогах. Це стосується приведення вагових норм у відповідність до їх несучої здатності, запровадження європейських підходів до процедур вагового контролю, а також посилення відповідальності за такі порушення.
В результаті в пресі все частіше лунають звинувачення в тому, що впровадження занадто жорстких норм, яких нема ніде у світі, негативно позначиться на бізнесі. Для спростування цього міфу спеціалісти Міністерства провели порівняльний аналіз між країнами ЄС, США, СНД та Україною. Виявилося, у більшості країн світу норми більш жорсткі, а дороги будуються капітальні, з запасом міцності, на відміну від того, що успадкували українці - 75% доріг здатні витримувати навантаження на вісь до 7 тонн, або 26 тонн загальної ваги.
Окрім цього, у всіх країнах заборонено перевезення подільних вантажів понад нормативи. Україна тут унікальна. В більшості країн встановлені обмеження на перевезення місцевими дорогами. Польща - 6 тонн на вісь. При тому, що дороги там кращої якості, ніж в Україні.
До Вашої уваги, порівняльні таблиці вагових норм у різних країнах світу.
Доповідь "Майбутнє Укртрансбезпеки як державної інституції"UIFuture
Текст доповіді "Майбутнє Укртрансбезпеки як державної інституції". Також ви можете знайти і презентацію — короткий синопсис доповіді за цим посиланням https://www.slideshare.net/UIFuture/ss-168322551
Стратегія Києва 2025: концепія мобільності від gizYaroslav Vedmid
Оскільки світовий досвід показує, що жодне місто не може позбутися заторів, ми пропонуємо Києву всеохоплюючий комплекс заходів у сфері мобільності, які допоможуть зберегти місто та дотримуватися належного рівня мобільності населення та вантажоперевезення. Ці заходи також допоможуть Києву стати взірцем для інших міст України та Центрально-Східної Європи.
Польсько-український колективний аналіз основних проблем, що стоять на перешкоді створення між Польщею та Україною “кордону з людським обличчям” – кордону, який перетинати зручно і швидко.
Аналіз стосується загальних питань, пов’язаних з функціонуванням кордону, митного та прикордонного контролю, новацій і експериментів на кордоні, а також функціонування сполучення між країнами та пунктів пропуску залежно від типу пересування – автомобільного, залізничного, пішохідного та велосипедного.
Аеропорти України. Оцінка стану та пропозиції розвиткуUIFuture
У 2030-му році український пасажиропотік виріс у два рази та став більшим, ніж пасажиропотік сусідньої Польщі. Економіка зміцніла, і українці стали більш мобільними - літає вже кожен другий громадянин нашої держави (у 2017-му літав лише кожен 20-й). Аеропорт Бориспіль став найбільшим регіональним хабом Східної Європи, вже сформований Київський авіаційний хаб, що обслуговує близько 40 млн. пасажирів щороку. Більша частина пасажирів генерується світовими авіаційними групами, які використовують сучасні безпечні літаки. Це б могло бути у 2030 році, а що сьогодні?
Chy ye maybutnie v zaliznychnoho transportuUIFuture
Проведено дослідження основних викликів для залізничного транспорту (у сфері модернізації інфраструктури, вантажних та пасажирських перевезень, тарифів, персоналу та ін.) до 2030 року та оцінено їх наслідки для економіки України. Найбільшим викликом вважається критичний знос інфраструктури, що вже до 2025 року може стати масштабною проблемою для всієї держави і «точкою неповернення» для залізничного транспорту.
Стратегічний план розвитку державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на 2021-2025 роки погоджено Наглядовою радою підприємства та затверджено Мінінфраструктури відповідно до Законів України «Про управління об’єктами державної власності» та «Про морські порти України», Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року, Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року, а також сучасних та перспективних тенденцій економічного розвитку України.
Стратегічний план спрямований на трансформацію ДП «АМПУ» в сучасну, ефективну і конкурентоспроможну компанію, що розвиває порти.
Публікація аналізує ключові питання функціонування кордону України з країнами Шенгенської зони – Польщею, Угорщиною, Словаччиною. Проаналізовано особливості планування нових пунктів пропуску на кордоні, впорядкування прикордонного простору через створення сервісних зон і проєкти електронної черги, спільного контролю, доступу до інформації.
Публікація є доповненням до аналітичного звіту «Кордон 777. Сучасні проблеми Шенгенського кордону України» і є спробою дати відповідь на питання, сформульовані під час аналізу основних проблем кордону.
Публікацію підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Громадський моніторинг і сприяння реалізації ефективної політики управління кордонами України з країнами Шенгену». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження»
Пілотний проєкт е-ТТН - процес розробки та впровадження електронної товарно-транспортної накладної (е-ТТН) з
подальшою безоплатною передачею державі
працездатної інформаційної системи реєстрації
та обліку е-ТТН на перевезення вантажів
автомобільним транспортом в Україні
1. REFORM
SUPPORT TEAM
ПРОБЛЕМИ, НА ВИРІШЕННЯ ЯКИХ СПРЯМОВАНО ЗМІНИ
Сучасна мережа автодоріг України створена у 1960-70 роках. Вона має декілька системних недоліків, які обмежують розвиток
економіки та стримують інтеграцію України до європейських ринків:
ПЕРЕВАНТАЖЕНІСТЬ
ДОРІГ
НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ
ДЛЯ МІСЦЕВИХ ГРОМАД
НАДМІРНІ
ВТРАТИ ЧАСУ
На деяких коридорах України фактично
вже досягнуто максимальну пропускну
здатність. Наприклад, на ділянках дороги
М-06 між Бродами і Львовом середньо-
добовий потік складає понад 10 тисяч
автомобілів, на ділянках М-05 Київ-Одеса
поблизу столиці - понад 40 тис, а в пікові
періоди - значно більше.
За умов дотримання Правил дорожнього
руху та правил роботи та відпочинку для
водіїв комерційного транспорту, середня
швидкість пересування транспортними
коридорами України складає близько
70-80 км/год для легкового транспорту і
близько 40-50 км/год для комерційного.
Для перевізників це призводить до
зниження ефективності та фінансових
втрат, а для приватних користувачів – до
масового перевищення швидкісних
режимів, а, отже, до високого травматиз-
му і смертності.
Висока інтенсивність та швидкість тран-
зитних потоків спричиняє численні
проблеми для громад, через території
яких прокладені національні та міжна-
родні коридори. Руйнування вулиць,
підвищена смертність та травматизм в
дорожніх аваріях, неможливість спокійно
перейти вулицю, переміщувати худобу та
аграрну техніку між частинами села/се-
лища, підвищене шумове та хімічне
забруднення.
Рішенням цих проблем є побудова сучасних, швидкісних та максимально безпечних доріг в обхід населених пунктів, як це зробили
Угорщина, Польща, Словаччина та інші країни-сусіди. Концесійні договори - оптимальний шлях до цього рішення.
ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ
В НОВІ ДОРОГИ УКРАЇНИ:
законопроекти 6766 та 6767 про концесію автомобільних доріг
Цей проект законодавчих змін покликаний усунути перешкоди, що стримують залучення
приватних інвестицій в розвиток дорожньої мережі України. Зрозумілий, прозорий та
вигідний для всіх механізм концесії покликаний створити в Україні ринок приватних плат-
них доріг. Законопроекти передбачають внесення точкових змін у низку законів України,
які будуть доповнені підзаконними актами та прозорими умовами міжнародних концесій-
них конкурсів.
ЧОМУ УКРАЇНІ
ПОТРІБНА САМЕ КОНЦЕСІЯ?
Держава не має ресурсів для будівництва нових доріг.
Головна мета Уряду до 2020 року - відновити існуючу
мережу доріг та запровадити на ній ефективне управ-
ління, відтак, всі ресурси Уряду спрямовуються саме на це.
Для побудови нових доріг залишається два потенційні джерела
фінансування: кредитні кошти та зовнішні інвестиції.
Кредити не є оптимальним рішенням через великий обсяг
необхідних ресурсів, потребу сплати відсотків протягом
наступних десятиліть та валютні ризики.
Тому пропонується модель залучення інвестицій через
механізм концесії та стягнення плати за користування
дорогами, залишаючи при цьому безоплатний варіант
проїзду.
НАРОДНІ
ДЕПУТАТИ
УКРАЇНИ
2. REFORM
SUPPORT TEAM
ПРИКЛАД УМОВ КОНЦЕСІЇ
• Концесійна дорога повинна мати альтернативний безоплатний
маршрут проїзду
• Концесіонер на кожну дорогу визначається на відкритому
конкурсі
• Держава надає право концесії на довготривалий період, після
чого держава отримує дорогу у свою власність
• Держава затверджує плату за проїзд концесійною дорогою
• Держава сприяє відчуженню земельних ділянок для побудови
нової концесійної дороги
• У разі, якщо трафік на концесійній дорозі за календарний рік не
досягнув мінімальних прогнозних показників, закріплених у дого-
ворі, держава компенсує концесіонеру частину недоотриманих
доходів
ПРОТЯЖНІСТЬ КОНЦЕСІЙНИХ ДОРІГ
В ДЕЯКИХ КРАЇНАХ ЄВРОПИ
8530 км
Франція
5690 км
Італія
1950 км
Швейцарія
468 км
Польща
1290 км
Хорватія
1010 км
Угорщина
2100 км
Австрія
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
ЗАПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕСІЙ:
Нові швидкісні та безпечні дороги на
найбільш завантажених коридорах
протягом найближчих 10 років
Від 1 до 10 мільярдів євро інвестицій у
тверду інфраструктуру, робочі місця,
виробництво будівельних матеріалів та
супутні послуги
Можливий час проїзду за маршрутом
Київ-Одеса - 4 години, Київ-Жешув - 6
годин
1 2 3
НАРОДНІ
ДЕПУТАТИ
УКРАЇНИ