Ознайомитися з детальним описом проекту будівництва дороги Львів-Краковець можна на офіційному сайті Укравтодора http://www.ukravtodor.gov.ua/kontsesiinii-proekt-%22lviv-krakovets%22/%D1%81_1-10.html
Використання води в Україні є вкрай неефективним.
Третина піднятої з підземних джерел води втрачається у процесі видобутку – настільки застарілим є процес виробництва в Україні.
Більше третини водопровідних та каналізаційних мереж перебувають у незадовільному стані і потребують негайної заміни. Від цього страждає якість питної води, що постачається населенню, але щороку замінюється лише до 2% мереж від того, що критично необхідно замінити.
Окрім цього, знижуються обсяги споживання води користувачами – у порівнянні із 2010 роком споживання води у 2019 році впало на 39%. Забезпечення питною водою за регіонами України також розподілене нерівномірно – лише третина сільського населення забезпечується послугами централізованого водопостачання, а інші споживачі сільської місцевості подекуди вимушені використовувати воду з колодязів, яка не відповідає нормативам якості питної води.
Фінансовий стан підприємств водопровідно-каналізаційного господарства протягом останніх років теж сумний – у 2019 році чистий збиток підприємств галузі становив 2,13 млрд грн.
Всі ці проблеми накопичуються на тлі того, що Україна є однією з найменш забезпечених водними ресурсами країн Європи, і ці ресурси швидко забруднюються. Зрозуміло, що вітчизняна галузь водопостачання і водовідведення потребує нагальних змін.
Експерти BRDO проаналізували економічні показники галузі і чинне регулювання і дійшли висновку, що поточна державна політика у сфері є неефективною і не відповідає зобов’язанням України відповідно до угоди про Асоціацію з ЄС, стратегічне планування – недосконалим, а тарифна політика стримує інвестиції у галузь й унеможливлює подальший розвиток.
Для того, щоб окреслити шляхи вирішення проблем галузі і створити умови для її розвитку, наші експерти розробили Зелену книгу “Регулювання ринку водопостачання і водовідведення”.
Книга містить:
аналіз ринку і стейкхолдерів
аналіз регуляторного поля
опис проблем учасників ринку
аналіз кращих практик ЄС у сфері і шляхи гармонізації законодавства України із європейським
концепцію державної політики з кількома альтернативами вирішення проблем галузі
Дослідження буде корисним органам виконавчої влади для комплексного формування державної регуляторної політики у сфері, покращення технічного стану систем водопостачання та водовідведення, а також підвищення якості питного водопостачання.
Презентація / факт-лист ДП "АМПУ" за підсумками 2018 року: динаміка обробки вантажів, фінансові показники, інвестиції, географія експорту вантажів, характеристики портів та інвестиційні проекти в портах України.
ПАТ «Укрзалізниця» є найбільшим покупецем дизпалива в Україні – 10% від загального об'єму ринку.У той же час, паливна інфраструктура УЗ потребує невідкладної модернізації.Вирішенням ситуації може стати запровадження кращих світових практик по заправці ж/д техніки пальним, мастильними матеріалами за рахунок передачі процесів на аутсорсинг з використанням паливного господарства УЗ чи з використанням паливних модулів. В презентації представлен хід реалізації відповідного проекту та його переваги.
В презентації представлені пропозиції по оновленню рухомого складу ПАТ «Укрзалізниця». Розглянуто поточний стан галузі, запропоновано програму заміни вантажних вагонів та етапи реалізації лізингової програми.
Презентація директора Методично-технологічного центру з аквакультури Юрія Шарило на круглому столі «Проблеми законодавчого регулювання користування водними об’єктами та шляхи їх вирішення».
В рамках програми реформ з відновлення українських доріг Міністерство інфраструктури активізувало заходи з впровадження ефективного вагового контролю на дорогах. Це стосується приведення вагових норм у відповідність до їх несучої здатності, запровадження європейських підходів до процедур вагового контролю, а також посилення відповідальності за такі порушення.
В результаті в пресі все частіше лунають звинувачення в тому, що впровадження занадто жорстких норм, яких нема ніде у світі, негативно позначиться на бізнесі. Для спростування цього міфу спеціалісти Міністерства провели порівняльний аналіз між країнами ЄС, США, СНД та Україною. Виявилося, у більшості країн світу норми більш жорсткі, а дороги будуються капітальні, з запасом міцності, на відміну від того, що успадкували українці - 75% доріг здатні витримувати навантаження на вісь до 7 тонн, або 26 тонн загальної ваги.
Окрім цього, у всіх країнах заборонено перевезення подільних вантажів понад нормативи. Україна тут унікальна. В більшості країн встановлені обмеження на перевезення місцевими дорогами. Польща - 6 тонн на вісь. При тому, що дороги там кращої якості, ніж в Україні.
До Вашої уваги, порівняльні таблиці вагових норм у різних країнах світу.
Пілотний проєкт е-ТТН - процес розробки та впровадження електронної товарно-транспортної накладної (е-ТТН) з
подальшою безоплатною передачею державі
працездатної інформаційної системи реєстрації
та обліку е-ТТН на перевезення вантажів
автомобільним транспортом в Україні
Ознайомитися з детальним описом проекту будівництва дороги Львів-Краковець можна на офіційному сайті Укравтодора http://www.ukravtodor.gov.ua/kontsesiinii-proekt-%22lviv-krakovets%22/%D1%81_1-10.html
Використання води в Україні є вкрай неефективним.
Третина піднятої з підземних джерел води втрачається у процесі видобутку – настільки застарілим є процес виробництва в Україні.
Більше третини водопровідних та каналізаційних мереж перебувають у незадовільному стані і потребують негайної заміни. Від цього страждає якість питної води, що постачається населенню, але щороку замінюється лише до 2% мереж від того, що критично необхідно замінити.
Окрім цього, знижуються обсяги споживання води користувачами – у порівнянні із 2010 роком споживання води у 2019 році впало на 39%. Забезпечення питною водою за регіонами України також розподілене нерівномірно – лише третина сільського населення забезпечується послугами централізованого водопостачання, а інші споживачі сільської місцевості подекуди вимушені використовувати воду з колодязів, яка не відповідає нормативам якості питної води.
Фінансовий стан підприємств водопровідно-каналізаційного господарства протягом останніх років теж сумний – у 2019 році чистий збиток підприємств галузі становив 2,13 млрд грн.
Всі ці проблеми накопичуються на тлі того, що Україна є однією з найменш забезпечених водними ресурсами країн Європи, і ці ресурси швидко забруднюються. Зрозуміло, що вітчизняна галузь водопостачання і водовідведення потребує нагальних змін.
Експерти BRDO проаналізували економічні показники галузі і чинне регулювання і дійшли висновку, що поточна державна політика у сфері є неефективною і не відповідає зобов’язанням України відповідно до угоди про Асоціацію з ЄС, стратегічне планування – недосконалим, а тарифна політика стримує інвестиції у галузь й унеможливлює подальший розвиток.
Для того, щоб окреслити шляхи вирішення проблем галузі і створити умови для її розвитку, наші експерти розробили Зелену книгу “Регулювання ринку водопостачання і водовідведення”.
Книга містить:
аналіз ринку і стейкхолдерів
аналіз регуляторного поля
опис проблем учасників ринку
аналіз кращих практик ЄС у сфері і шляхи гармонізації законодавства України із європейським
концепцію державної політики з кількома альтернативами вирішення проблем галузі
Дослідження буде корисним органам виконавчої влади для комплексного формування державної регуляторної політики у сфері, покращення технічного стану систем водопостачання та водовідведення, а також підвищення якості питного водопостачання.
Презентація / факт-лист ДП "АМПУ" за підсумками 2018 року: динаміка обробки вантажів, фінансові показники, інвестиції, географія експорту вантажів, характеристики портів та інвестиційні проекти в портах України.
ПАТ «Укрзалізниця» є найбільшим покупецем дизпалива в Україні – 10% від загального об'єму ринку.У той же час, паливна інфраструктура УЗ потребує невідкладної модернізації.Вирішенням ситуації може стати запровадження кращих світових практик по заправці ж/д техніки пальним, мастильними матеріалами за рахунок передачі процесів на аутсорсинг з використанням паливного господарства УЗ чи з використанням паливних модулів. В презентації представлен хід реалізації відповідного проекту та його переваги.
В презентації представлені пропозиції по оновленню рухомого складу ПАТ «Укрзалізниця». Розглянуто поточний стан галузі, запропоновано програму заміни вантажних вагонів та етапи реалізації лізингової програми.
Презентація директора Методично-технологічного центру з аквакультури Юрія Шарило на круглому столі «Проблеми законодавчого регулювання користування водними об’єктами та шляхи їх вирішення».
В рамках програми реформ з відновлення українських доріг Міністерство інфраструктури активізувало заходи з впровадження ефективного вагового контролю на дорогах. Це стосується приведення вагових норм у відповідність до їх несучої здатності, запровадження європейських підходів до процедур вагового контролю, а також посилення відповідальності за такі порушення.
В результаті в пресі все частіше лунають звинувачення в тому, що впровадження занадто жорстких норм, яких нема ніде у світі, негативно позначиться на бізнесі. Для спростування цього міфу спеціалісти Міністерства провели порівняльний аналіз між країнами ЄС, США, СНД та Україною. Виявилося, у більшості країн світу норми більш жорсткі, а дороги будуються капітальні, з запасом міцності, на відміну від того, що успадкували українці - 75% доріг здатні витримувати навантаження на вісь до 7 тонн, або 26 тонн загальної ваги.
Окрім цього, у всіх країнах заборонено перевезення подільних вантажів понад нормативи. Україна тут унікальна. В більшості країн встановлені обмеження на перевезення місцевими дорогами. Польща - 6 тонн на вісь. При тому, що дороги там кращої якості, ніж в Україні.
До Вашої уваги, порівняльні таблиці вагових норм у різних країнах світу.
Пілотний проєкт е-ТТН - процес розробки та впровадження електронної товарно-транспортної накладної (е-ТТН) з
подальшою безоплатною передачею державі
працездатної інформаційної системи реєстрації
та обліку е-ТТН на перевезення вантажів
автомобільним транспортом в Україні
1. REFORM
SUPPORT TEAM
Законопроект
«Про внутрішній водний транспорт»
№ 2475а
Метою законопроекту є правове врегулювання правовідносин в галузі судноплавства на
внутрішніх водних шляхах (далі ВВШ), економічних та організаційних засад діяльності
внутрішнього водного транспорту (далі ВВТ), сприяння розвитку берегової інфраструктури
ВВТ; покращення стану річкового господарства; сприяння розвитку на конкурентних заса-
дах ринку послуг у сфері ВВТ та залученню інвестицій, переорієнтації вантажопотоків на
екологічний та економічний річковий транспорт тощо.
ПРОБЛЕМИ, НА ВИРІШЕННЯ ЯКИХ
СПРЯМОВАНО ПРОЕКТ
• Відсутність базового закону для функ-
ціонування та розвитку внутрішнього
водного транспорту
• Монополізація ринку ВВТ та ринку
лоцманських послуг
• Незадовільний стан та високий знос
об’єктів річкової інфраструктури
• Відсутність стабільних джерел фінан-
сування експлуатаційних та капітальних
витрат ВВТ
• Велика кількість платежів та високі
тарифи на послуги шлюзування, лоцмансь-
кого проведення, розведення ферм мостів
• Відсутність українського флоту для здійс-
нення річкових вантажних перевезень
ДЖЕРЕЛА
ФІНАНСУВАННЯ
• Фінансування підприємства з обслугову-
вання річкових водних шляхів здійснюєть-
ся за рахунок річкового збору, частини
канального збору (БДЛК і ХМК), Держав-
ного бюджету
• Фінансування витрат на утримання,
ремонт та реконструкцію судноплавних
гідротехнічних споруд, а також витрат на
використання цих споруд для пропуску
суден покладаються на власників гідрое-
лектротехнічних споруд
ЗМІСТ ЗАКОНОПРОЕКТУ
• Визначення термінів щодо діяльності ВВТ
• Мета та напрями державного регулю-
вання у сфері ВВТ, органи державного
регулювання
• Принципи організації функціонування та
розвитку ВВТ, тарифи на послуги
• Інфраструктура ВВТ
• Затвердження технічних вимог до
річкових суден, вимог до кваліфікації
судноводія та членів екіпажу
• Реєстрація, технічний нагляд малих і
спортивних суден та суден для розваг
• Система організації судноплавства,
лоцманського проведення, кваліфікацій-
ні вимоги до річкових лоцманів
• Облік річкових перевезень, вимоги до
договорів перевезення і обслуговування
пасажирів
• Забезпечення безпеки судноплавства,
аварійний фонд
• Поняття майна, що затонуло на річко-
вих водних шляхах і сфера застосуван-
ня, право на це майно
НАРОДНІ
ДЕПУТАТИ
УКРАЇНИ
2. REFORM
SUPPORT TEAM
ПОДАЛЬШІ КРОКИ
Прийняття Закону – лише перший крок розвитку ВВТ. Паралельно з цим Міністерство інфраструктури та партнери працюють над:
• Імплементацією директив ЄС: 87/540,
96/50, 96/75, 2005/44, 2008/68, 2016/1629
• Розробкою вторинного законодавства в
сфері ВВТ
• Залученням інвестицій для розвитку ВВТ
• Пріоритезацією інвестиційних проектів ВВТ
• Виконанням вимог щодо ВВШ міжна-
родного значення
• Запровадженням цільового фінансу-
вання об’єктів річкової інфраструктури
• Демонополізацією ринку ВВТ та ринку
лоцманських послуг
• Забезпеченням гарантованих глибин
• Державною підтримкою суднобудівної
галузі
• Розробкою збалансованої тарифної
політики на базі сучасних європейських
практик
Стаття 70. «Аварійний фонд»
до 10% коштів річкового збору, зібраних за відповідний рік
відраховується до аварійного фонду.
Кошти аварійного фонду використовуються ВИКЛЮЧНО ДЛЯ
КОМПЕНСАЦІЇ ВИТРАТ на ліквідацію наслідків аварії (загрози
аварії), пов’язаної з судноплавством або функціонуванням стра-
тегічних об’єктів інфраструктури.
Стаття 14
«Судноплавні гідротехнічні споруди»
Проходження судноплавних гідротехнічних споруд суднами є
безоплатним.
Стаття 25 «Мости»
Розведення (піднімання) підйомних ферм мостів здійснюється
безоплатно (за рахунок власників таких мостів).
Стаття 9. «Річковий збір»
Річковий збір
0.015 грн. т/км для міжнародного рейсу;
0,005 грн.т/км для каботажного рейсу.
Річкові судна та судна змішаного плавання звільняються від
сплати в морських портах таких зборів:
• канального;
• корабельного;
• адміністративного
(тільки під час здійснення каботажних рейсів);
• маякового;
• санітарного;
• якірного.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
• Переміщення вантажопотоків з автомобільних доріг на ВВТ
для збереження дорожнього покриття та екології
• Зростання конкурентноспроможності внутрішнього водного
транспорту та його привабливості для іноземних інвестицій
• Прозорі джерела фінансування
• Створення вигідних умов ведення бізнесу ВВТ
• Нарощування вітчизняного суднобудування
• Встановлення пріоритету Європейських правил плавання
ВВШ і Європейських правил перевезення небезпечних
вантажів
• Прозорі правила реєстрації торгових річкових і морських суден
НАРОДНІ
ДЕПУТАТИ
УКРАЇНИ
Річковий збір - це уніфікований єдиний збір, замість великої
кількості платежів, що сплачуються судновласниками на сьогод-
ні. Він суттєво нижчий від поточного рівня витрат.
Єдиний річковий збір - це маркер обліку вантажопотоків на ВВШ
України. Відсутність даного обліку в Україні сприяє розвитку
контрабанди, ухиленню від сплати податків та наявності зловжи-
вань під час бюджетного відшкодування ПДВ при експорті.
Стаття 9. «Річковий збір»
За рахунок річкового збору здійснюються виключно:
• утримання річкових водних шляхів;
• навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства на
річкових водних шляхах (за виключенням забезпечення пропу-
ску через судноплавні гідротехнічні споруди та під підйомними
фермами мостів);
• формування відповідно до цього Закону аварійного фонду;
• шляхові роботи;
• утримання стратегічних об’єктів інфраструктури (за винятком
судноплавних гідротехнічних споруд);
• утримання підприємства з обслуговування річкових водних
шляхів і річкової інформаційної служби.