проект

1. 144 1

2. “РУСАЛОНЬКА”
КАЗКА
Дійові особи.
Казкар.
Цариця – мати.
8 русалочок.
Відьма.
Принц.
Наречена принца.
Казкар. Казка Ганса Християна Андерсена ‘‘Русалочка’’ розповідає нам про
велике і чарівне людське кохання, про вірність і відданість люблячих
сердець. Слухайте і дивіться її.
Далеко – далеко у морі вода синя і прозора, немов пелюстки волошок. Там
глибоко і досить далеко від берега, у найбільш глибокій місцині, на дні моря,
стояв кораловий палац морського Царя. Давно вже він став удівцем, а
господарством у нього керувала Цариця – мати, що була жінкою розумною та
погордливою. Дуже вона любила своїх онучок – Русалочок. Цілими днями
гралися дівчатка у своєму палаці, а ввечері підпливали до своєї бабусі, щоб
вона розповіла їм про людей котрі живуть на землі.
Підводне царство. Навколо водорості, вдалині кораловий палац. Стара
цариця сидить і перебирає водяні квіти. До неї підбігають дві русалочки.
1-а Русалочка. Бабусю, розкажи нам ще щось, ми так любимо твої розповіді.
2-а Русалочка (гукає). Сестриці, милі, швидше пливіть сюди, до нас, бабуся
обіцяє розповісти нам цікаву історію.
Прибігають із різних сторін Русалочки. Всі вони сідають навколо трону
Царівни. Бабуся бере золотий гребіть, розчісує їм по черзі волосся і повільно
розповідає
145 2

3. Цариця. Там, на землі, милі мої, квіти пахнуть. Вони
розповсюджують такий аромат, від якого повітря стає чистим і пахучим.
А ліси там зелені, ось як у вас очі, мої чаклуночки. Над зеленими лісами
літають красиві риби, люди називають їх птахами. Коли вам виповниться
по 15 років, ми з вашими татком одягнемо вам віночки із білих лілей,
ознаку краси і юності. Всі ви в цей день отримаєте дозвіл піднятись на
поверхню моря і побачити землю своїми очима. А тепер пливіть, любі,
грайтесь і чекайте своєї години.
Цар. Донечки мої! Збирайтеся – но докупи та розкажіть нам з
бабусею, що ви сьогодні побачили, що почули і що вам найбільш
сподобалось.
Цариця. Розкажіть, мої красуні, що ви побачили на землі, цьому
чудесному помешканні людей.
1-а Русалочка (крутиться, сміється) О, яку красу я бачила, дорогі
мої. Я доплила до берега і побачила чудернацьке місто, де живуть люди.
Там неначе тисячі зірок, горіли вогники, лунала музика. Який жаль, що я
не змогла побувати поряд із людьми!
2-а Русалочка. А я, сестрички, спостерігала, як заходило сонечко.
Небо сіяло, немов розтоплене золото, а хмарки і фіолетові, і червоні, і
сині неслись до сонця. Повільно, як біле мереживо піни моря, пливла у
небі зграя білих лебедів. Я пливла за ними аж до обрію, та сонце
сховалось у море.
Цар. Так, це, моя дитинко, дуже красиво.
3-я Русалочка. Я, дорогий татусю, попливла аж у річку, що впадає
у море. Там у невеличкій бухті я побачила цілу зграю маленьких
хлопчиків і дівчаток, що майже голі і без хвоста плавали, сміялись і
бризкались. Я так ними захопилася, що підплила і злякала їх. А якийсь
маленький потворний звір почав на мене гавкати. Отоді вже і я злякалася
та швидко додому попливла. Але мені там все одно сподобалось!
Цариця. Отой звір, що ти бачила, це собака, вона може бути дуже
злою, отже надалі стережись її.
4-а Русалочка. А ми з сестрою бачили дельфінів.
5-а Русалочка. Ой, які вони гарні, так з ними цікаво грати, плавати
наввипередки, вистрибувати із хвиль. А ще у них такі розумні очиці та й
говорять вони між собою смішно: посвистують.
146 3

4. 4-а Русалочка. Але, бабусю, ми побоялись запливати далеко з
дельфінами, просто покатались на хвилях і любувались небом, що немов
купалось у морі.
5-а Русалочка. Принцеси – сестрички! Ще ми бачили на небі таємничі
вогники, що це було?
Цар. Та це ж небесні зірки! Вони дуже гарні у ясну погоду, так і світять,
так і миготять.
6-а Русалочка. Я, сестриці побачила те, чого не бачили ви всі – зимове
море. Яке ж воно блискуче і білосніжне! (Показує). Величезні льодяні гори
плавають на хвилях, а я взяла і залізла на одну і все бачила навкруги: море
переливалось, мов срібло!
Цариця. Ах ти пустунка, ах ти шкодливиця! (Грізно показує пальцем).
Не чини більше так, бо змерзнеш і перетворишся на сріблясту крижину.
(Звертається до сьомої Русалочки). А що це ти, білявочка, засмучена така?
7-а Русалочка. Я, я, я… бабусю ледве не загинула, бо наверху зчинилась
буря, вона мене ледь не розбила об скелі. Не сподобалась мені земля!
1-а Русалочка. А ти, найменша, сестричко?
3-я Русалочка. Що ти побачила?
5-а Русалочка. Розкажи, маленька!
8-а Русалочка. Я, сестриці, побачила молодого Принца. Він був на
кораблі. Йому, як і мені, сьогодні виповнилось 15 років. На кораблі був бал
на його честь. Рідні мої, (кружляє) ви не уявляєте, яким гарним був Принц.
На кораблі всі
147 4

5. веселились, співали, танцювали. Та раптом на морі розпочалась сильна
буря. Мені вона була приємна, бо я каталась на хвилях, а ось люди з кораблем
посали тонути. Вже у воді я знайшла Принца і віднесла його до берега. Він
був живий. (Задумливо). Як я хочу його ще раз побачити! (Плаче).
1-а Русалочка. Що ти, не плач!
4-а Русалочка. Ти ще побачиш його!
7-а Русалочка. Я тобі покажу його палац, тільки не плач!
Цар. Донечко, ти не підсолюй своїми слізками нашу воду, вона і так
солона. (Гладить її по голові).
Казкар. З того часу найменша і найчарівніша Русалочка думала про
молодого Принца. Вона підпливала до нього, дивилась на нього, але він її не
бачив. Коли він купався, вона невидима плавала поряд, насолоджуючись його
присутністю. Русалочка закохалась, а це заборонялось законами підводного
царства. Одного разу вона вирішила таємно звернутись до морської Відьми,
котра могла допомогти їй. Адже чари її були дуже сильними.
(Царство Відьми – навкруги темнота і таємничість).
Відьма. (Ложкою помішує в казані якесь зілля. Русалочка несміливо
заходить). Знаю, знаю, чому завітала ти до мене. Дурість все те, що
називається коханням. Нісенітницю ти затіяла, мила!
8-а Русалочка. Допоможи мені, шановна Відьма, прошу тебе зроби так,
щоб я змогла жити серед людей.
Відьма. Добре, приготую тобі зілля. Якщо ти його вип’єш до сходу
сонця, твій хвіст перетвориться на стрункі ніжки. Але знай, кожен твій крок
приноситиме тобі страждання – муки і біль. І пам’ятай: назад вороття нема,
не бачити тобі вже морського царства. Якщо ж Принц не покохає тебе, а
ожениться на іншій, у першу ж ніч після його весілля ти перетворишся на
морську піну.
8-а Русалочка. Нехай, нехай! Я згідна! Я ладна померти, аби тільки
бути на землі поряд із коханим.
Відьма. Зачекай, мила! Це ще не все! За оце чарівне зілля, я беру
платню – твій голос. Віднині ти станеш німою, але не хвилюйся, своєю
вродою ти підкорятимеш серця людей.
148 5

6. Відьма. Добре, приготую тобі зілля. Якщо ти його вип’єш до сходу сонця, твій
хвіст перетвориться на стрункі ніжки. Але знай, кожен твій крок приноситиме тобі
страждання – муки і біль. І пам’ятай: назад вороття нема, не бачити тобі вже
морського царства. Якщо ж Принц не покохає тебе, а ожениться на іншій, у першу ж
ніч після його весілля ти перетворишся на морську піну.
8-а Русалочка. Нехай, нехай! Я згідна! Я ладна померти, аби тільки бути на
землі поряд із коханим.
Відьма. Зачекай, мила! Це ще не все! За оце чарівне зілля, я беру платню – твій
голос. Віднині ти станеш німою, але не хвилюйся, своєю вродою ти підкорятимеш
серця людей.
Казкар. Рано – вранці, не сказавши нікому ні слова, Русалочка випила
відьомське зілля і втратила свідомість. Коли прийшла до тями, то побачила, що
лежить на березі моря і що замість хвоста у неї виросли стрункі ніжки, а поряд стояв
здивований Принц. Він був захоплений її незвичайною красою. Юнак взяв її із собою
до палацу. Проте він не дуже зважав на це. Разом вони ходили на прогулянку.
Русалочка дуже гарно танцювала перед ним. А ввечері, залишившись одна гірко
плакала від болю, що спричиняли ноги, адже з кожним кроком вона наступала ніби
на розпечене залізо. А одного разу стало таке…
Принц. Іди сюди, моя мовчазна красуне! Сядь, вислухай мене і хоч ти пожалій.
Батько наказує мені їхати у сусіднє королівство, де я повинен оженитись. Та я не
хочу! Адже я зовсім не знаю нареченої. Вона певно не така красуня, як ти . Краще б я
вибрав тебе! (Кладе голову їй на коліна).
Казкар. Русалочка мило посміхалась йому, а в самої серце рвалось на шматки.
Незабаром Принц поїхав у сусіднє королівство і привіз собі наречену. Почалась
підготовка до пишного весілля.
(Русалочка засмучена сидить на березі моря, опустивши ноги у воду. До неї
підпливають сестри).
149 6

7. 1-а Русалочка. Сестричко, люба! Ми віддали свої квіти юності та краси
відьмі, щоб вона врятувала тебе!
2-а Русалочка. Бачиш ніж ( дістає його і подає). Дивись який він
гострий!
3-я Русалочка. Перед сходом сонця ти повинна цим ножом вдарити в
серце Принца.
4-а Русалочка. Тепла кров його впаде тобі на ноги і вони знову
перетворяться на риб’ячий хвіст.
5-а Русалочка. Ти знову станеш нашою сестрою і проживеш із нами 300
років.
6-а Русалочка. За тобою так побиваються бабуся і тато, ми плачемо
щодня.
7-а Русалочка. Тільки поспіши, сестричко! Один із вас повинен
померти після весілля до сходу сонця. Візьми ніж у руки і твій голос відразу
повернеться до тебе.
Русалочка бере ніж, довго дивиться на нього
8-а Русалочка. Дякою вам, рідні сестриці! Прощайте!
Грає музика, іде весільний гурт. Русалочка несе фату нареченої і
повільно відстає від людей
8-а Русалочка. (Бере ніж і викидає його). Ось і прийшов мій кінець. Ні,
вбити Принца я не зможу, знищувати своє кохання я не хочу, краще стати
морською піною.
Накривається білим прозорим покривалом. Звучить музика моря
Казкар. Ось так не вбила Русалочка свого коханого, бо любила його
більше ніж своє життя. Казка Г. Х. Андерсена ‘‘Русалочка’’ – це гімн
справжньому коханню і вірності людській.
150 7