« Я б краплиною бути
хотіла…»
Творчій вечір поетеси

Надії Бойко
« Я б краплиною бути
хотіла…»
Творчій вечір поетеси
Надії Бойко
Как поэт, я готова обнять
целый свет…

Душа, как в трещинках земля,
Глаза – источник влаги,
Судьба – бессонница моя
И тонкий лист бумаги.
Что в имени тебе моем…
Нарекли меня Надеждой, и, конечно же, не зря,
Без Надежды, как без Веры и Любви прожить нельзя…
Життя мені не дарувало
квітів,
Зате велику радість – діти!
Сумує дощ по
парасольці,
Яскравій посмішці ії,
А мов на зло вже
тиждень сонце
Господарює на землі.
Пустунки хмари
розлетілись,
На затяжний свій
вихідний, А
парасольці в сумці
снилось,
Що дощ цілує руки ій.

Осіннє
Шедеври осінь виставляє
Всім перехожим на показ,
Дощам з вітрами довіряє
І днинам сонячний пейзаж …
Одвічний страж тисячоліть,
Старенький місяць щулиться,
Ніч заворожено мовчить
І досвітанку тулиться.
Был первый снег, как чаевые,
Горел за полночь свет в окне,
И голова моя впервые
Кружилась в этой тишине.
Весенние мотивы

Только каждый апрель
нам подарит с тобой
Наших чувств карусель
И щемящую боль.
Азовськи хвилі

Грайлива хвиля до світання
В нестямі берег обнімає,
А вітер марні сподівання
Пісками буднів засипає …
Про кохання…

Такі солодкі спогади навіки
Ти залишив, як спадщину мені
Ночей завмерли виснажені ріки,
Пірнають дні у темряву в вікні.
Благодарность дочери

Спасибо за главное в людях –
За чуткость твою, доброту,
За то, что Ты скрасила будни,
Спасибо за внучку-мечту!
«Юмордом»

Не знаю, что бы было
Со мной сейчас, потом,
Если б не сердцу милый
Наш дружный «Юмордом»
Зима в Мариуполе

Спускался снег доверчиво с небес.
Зимы таинственный обряд.
И город, в суете погрязший весь,
Был новизне на время рад.
Фрашки

Жизнь сунула в болото,
а так летать охота…
Фрашки
Сверкнули
молнией года,
Исчез зари
румянец,
Ну пригласи меня
судьба,
Хоть раз на
белый танец!
Фрашки

Чомусь іде все чорна смуга,
Чи з фарбами у Богів туго?!
Посвящение урзуфцам от
Мариупольского украинского
реестрового козачества по случаю
празднования дня села
История священная безбрежности степей,
Щедротами осыпала невиданных гостей
Переселенцев греков - на многие века,
Что стали украинцам за брата-казака.
Поет- громадянин

Чи ти є такий лицарю
славний,
Щоб з'єднав різношерсті
ряди,
Щоб Вкраїну Велику
державу,
Врятував від знущань і
біди!
Поет- громадянин

Я б краплино бути хотіла
На засмаглих від спраги губах,
Щоби стомлена вкрай Україна
Відшукала в пітьмі битий шлях.

я б краплиною бути хотіла