dsa

2. ФОРМУВАННЯ
ОСНОВ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
У КОНТЕКСТІ РОЗВ`ЯЗАННЯ
ПРОБЛЕМИ ЗДОРОВ`ЯЗБЕРЕЖЕННЯ
ДІТЕЙ І ДОРОСЛИХ
Піпа Юлія Василівна
Інструктор з фізичної культури

3. ЗА ДАНИМИ
МЕДИЧНОЇ СТАТИСТИКИ
Кількість здорових дітей в Україні постійно зменшується.
Зараз це близько 30 % серед дітей дошкільного віку. Кожне третє
новонароджене немовля має генетичні вади, кожна 17-а дитина народжується
психічно неповноцінною.
Смертність переважає над народжуваністю більше, ніж у 2 рази. За рівнем
смертності немовлят Україна посідає 49 місце у світі.
У порівнянні із 60-ми роками минулого століття в Україні:
 на 72% зросла захворюваність дітей,
 у 16 разів знизилась кількість здорових дітей,
 у 3 рази зросла кількість злоякісних новоутворень у дітей, захворювань
системи кровотворення та органів травлення.
Кількість дітей-інвалідів – понад 160 тис.
Позитивні дані: за останні 10 років показник дитячої смертності зменшився
майже втричі і складає 9.7 на 10 тисяч дитячого населення, причому не лише на І
році життя, а й до 14 років.

4. ПОНЯТТЯ
ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
базується на розумінні понять «спосіб життя» і “здоров`я”
СПОСІБ ЖИТТЯ
– це стійка типова форма життєдіяльності
особистості і спільнот, міра їх входження в соціум,
природне і культурне довкілля, типові
взаємодії індивіда з іншими людьми, суспільством і
групові стосунки між групами (спільнотами) у
зв`язках із природою, світом культури та із власним
«Я» людини.
Тобто це звички,традиції, стереотипи поведінки,
які визначають взаємозалежність між індивідом та
його оточенням.

5. Виокремлюють різні види способу життя
залежно від певної системи соціально-
культурних цінностей, пріоритетів:
картини світу,
розуміння норм,
кола спілкування,
інтересів, потреб і прийнятних способів
їх задоволення та ін.

6. ЗДОРОВ`Я –
І. (МЕДИЧНИЙ ПІДХІД до визначення) - це відсутність
хвороб.
За сучасними уявленнями, здоров'я
розглядають не як суто медичну, а як комплексну
проблему, складний феномен глобального
значення. Тобто здоров’я визначається як
філософська, соціальна, економічна, біологічна,
медична категорії, як об'єкт споживання,
капіталовкладень, індивідуальна і суспільна
цінність, динамічне явище системного характеру,
яке постійно взаємодіє з довколишнім
середовищем.

7. ІІ. Визначення здоров'я, викладене в
Преамбулі Статуту ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я(1948 р.):
ЗДОРОВ`Я -
це стан повного фізичного,
духовного і соціального
благополуччя, а не лише
відсутність хвороб або фізичних
вад.

8. СФЕРИ (складники)
ЗДОРОВ`Я
 фізична,
 психічна (розумова),
 соціальна
(суспільна),
 духовна.

9. ФІЗИЧНЕ ЗДОРОВ`Я -
визначається чинниками індивідуальних
особливостей:
 анатомічної будови тіла,
 рівня фізичного розвитку органів і систем
організму,
 перебігу фізіологічних функцій організму в
різних умовах довкілля, у спокої та русі, під
впливом навантажень,
 генетичної спадковості.

10. ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ`Я
визначається індивідуальними особливостями
психічних процесів і властивостей людини, які
обумовлюють індивідуальних реакції на однакові
життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів та
ін.:
 збуджуваність, емоційність, чутливість,
 потреби, інтереси, здібності, мотиви, стимули,
установки, цілі,
 уявлення, почуття,
 специфіка сприймання, мислення, пам`яті, уяви,
уваги,
 характер особистості тощо.

11. ДУХОВНЕ ЗДОРОВ`Я формується під
впливом духовної культури людства (освіти, науки,
мистецтва, релігії, моралі, етики), залежить від
духовного світу особистості:
 свідомості людини, її світогляду,
 ментальності, ідеалів,
 життєвої самоідентифікації,
 розуміння і ставлення до сенсу життя,
 оцінки реалізації власних здібностей і можливостей у
контексті власних ідеалів і світогляду

12. СОЦІАЛЬНЕ ЗДОРОВ`Я
зумовлюється:
 стосунками індивіда із структурними одиницями соціуму
(сім'єю, організаціями), з якими створюються соціальні
зв'язки, організовується праця, відпочинок, побут,
соціальний захист, охорона здоров'я, безпека існування
тощо;
 міжетнічними, міжконфесійними стосунками;
 економічними чинниками (різниця у прибутках різних
соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального
виробництва, техніки і технологій, їх суперечливий вплив
на здоров'я взагалі);
 іншими факторами.

13. СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ЧИННИКАМИ
ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ`Я:
стан системи охорони здоров'я – бл. 10%,
стан природного довкілля – бл. 20%,
спадковість – бл. 20%,
умови і спосіб життя – бл. 50%
І це визначальний показник у визнанні
значущості формування основ ЗДОРОВОГО
СПОСОБУ ЖИТТЯ від народження людини.

14. ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ –
це спосіб життя окремої людини чи
соціального підрозділу (сім`ї, родини,
колективу, суспільства), спрямований на
профілактику захворюваності й зміцнення
здоров'я.
Тобто це все в людській життєдіяльності,
що стосується збереження і зміцнення
здоров'я, сприяє виконанню людиною своїх
функцій через діяльність з оздоровлення умов
життя: праці, відпочинку, побуту.

15. ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ –
система профілактичних заходів щодо здоров'я,
основа гігієни (у сукупності фізичних, хімічних,
біологічних, психологічних, соціальних факторів).
Полягає у дотриманні науково обґрунтованих
вимог щодо своєчасного і повноцінного розвитку
всіх органів і систем, нормального функціювання
організму, розвитку інтелектуально-пізнавальної,
соціально-моральної, емоційно-ціннісної,
художньо-естетичної, вольової, творчої сфер
особистості.

16. ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ`Я
 на рівні побутової свідомості передбачає:
 дотримання режиму дня (діяльності і відпочинку, сну і харчування),
раціональне харчування (у тому числі споживання якісної питної води, необхідної
кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і
харчових добавок),
 дотримання правил і норм особистої і громадської гігієни,
наявність нешкідливих, безпечних умов діяльності, праці (безпека не тільки у фізичному,
а й у психічному аспекті, наявність стимулів і умов для саморозвитку, самовдосконалення
у певній діяльності),
побутові умови (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень
психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності).
заняття спортом і фізкультурою заради зміцнення здоров`я, а не задля рекордів,
висока рухова активність і загартування (фізична культура і спорт, використання засобів
різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного
розвитку, його підтримку, відновлення після фізичних і психічних навантажень),
відсутність шкідливих звичок (алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія, переїдання,
гіподинамія тощо),
доброзичливість, ціннісність ставлень до довкілля і себе в ньому, гармонізація стосунків
особистості із світом природи, людей, культури і власного «Я».

17.  на рівні наукового узагальнення передбачає такі чинники:
 мир: озуміється не лише як відсутність стану війни в державі, а і як мирні,
безконфліктні стосунки в сім'ї, ближньому оточенні поза нею, на роботі, у дитячому
колективі, в громаді та поміж громадами (міжетнічні, міжконфесійні);
дах над головою: це не тільки наявність будь-якої домівки. Потрібен певний
рівень побутових умов, сталість майнових правовідносин, наявність інших чинників,
що створюють відчуття впевненості у майбутньому щодо захисту власного майна
від можливих негараздів природного або суспільного походження. Тут важливим є
рівень розвитку соціальних інституцій, які забезпечують відчуття впевненості в
майбутньому, захищеності особистості та її майна, рівні потенційні можливості;
освіта: не тільки валеологічна освіта, а й загальна: природнича,
філософська, гуманітарна, економічна, екологічна тощо. Це дозволить
створювати у суспільстві системне уявлення про проблему здоров'я взагалі.
Поняття освіти розуміти комплексно: і як надання інформації, і як навчання
методів, прийомів, прищеплення навичок здорового способу життя, і як
виховання в дусі пріоритету цінностей індивідуального і громадського
здоров'я в усіх його сферах.

18. харчування:
Утилітарно – це засіб ліквідації відчуття голоду або мінімальної підтримки
життєдіяльності організму.
У широкому сенсі - це забезпечення широким верствам населення доступу до
споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів,
протеїнів, жирів, вуглеводів, продуктів підвищеної біологічної цінності,
фітопродуктів, спеціальних продуктів і харчових добавок тощо, що поліпшують
стан здоров'я і протидіють природному процесу старішання організму;
 прибуток: наявність фінансових можливостей для забезпечення мінімальних
потреб існування, створення послуг і товарів для здорового способу життя,
забезпечення спроможностей їх споживання;
стабільна екосистема: не тільки стабілізація нормальних екологічних умов там,
де вони ще не ушкоджені виробництвом, а й відновлення пошкоджених
екологічних утворень з метою запобігання подальшому порушенню екобалансу
планети і забезпечення оптимальних фізико-хімічних, біологічних параметрів для
існування людства;
 сталі ресурси: не лише запобігання вичерпанню енергоресурсів, корисних
копалин, іншої виробничої сировини, а й зважене господарювання щодо
раціонального використання усіх матеріальних ресурсів країн, громад, окремих
людей, пошуку резервів у незадіяних ресурсах, нових матеріалів,інструментів,
інтелектуальних ресурсів, потенціалу громадських і приватних ініціатив.

19. ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ
ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
у зоні уваги різних наук: медицини, гігієни, екології,
педагогіки, психології, соціології, фізичної
культури тощо.
Уперше цей термін запропонував професор І. І. Брехман у 1980 році.
ВАЛЕОЛОГІЯ -
нова інтегральна наука про фундаментальні
закони духовного, психічного і фізичного
здоров`я як окремої особи, так і суспільства в
цілому на новому етапі його духовно-
творчої еволюції.

20. ПАРЦІАЛЬНІ ОСВІТНІ ПРОГРАМИ

21. ПРОГРАМИ І ПОСІБНИКИ
З ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
ПРОФІЛЬНІ ПАРЦІАЛЬНІ ОСВІТНІ ПРОГРАМИ
І ПОСІБНИКИ
Методичне забезпечення до програми
«Про себе треба знати, про себе треба дбати»:
 навчально-методичний посібник
«Сім`я – берегиня здоров`я дитини»
(авт.: Лохвицька Л.В., Андрющенко Т.К.),
 робочий зошит для дітей старшого дошкільного віку
«Навчи мене дбати про себе»
(авт.: Лохвицька Л.В., Андрющенко Т.К.),
 хрестоматія для читання дітям дошкільного віку
«Барвисте життя»
(авт.: Лохвицька Л.В., Андрющенко Т.К.).

22. МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА
до програм

23. ПРОГРАМИ І ПОСІБНИКИ
З ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
ГОТУЮТЬСЯ ДО ВИДАННЯ
 парціальна програма з фізкультурно-
корекційної роботи у ДНЗ за авторською
естетико-оздоровчою системою
«Горизонтальний пластичний балет
(пластик-шоу)»
(авт.: Єфименко М.М. Мельніченко Ю.В.)
 методичний посібник «Формування
здоров`язбережувальної компетентності у
дітей старшого дошкільного віку»
(авт. Андрющенко Т. К.)

24. МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА ПОПЕРЕДНІХ РОКІВ
 методичний посібник «Рухливі ігри та
ігрові вправи з елементами спортивних ігор
для дітей старшого дошкільного віку»
(авт.: Богініч О., Бабачук Ю.)
 методичний посібник «Фізичний розвиток
майбутнього першокласника»
(упор.: Андренко Н.В., Сорокопуд І.М.,
Щербак А.М.) + CD-диск із записами музичного
супроводу до фізичних вправ

26. Методичний посібник
«Фізичне виховання, основи здоров`я та
безпеки життєдіяльності дітей
старшого дошкільного віку» (авт.:
Богініч О., Левінець Н., Лохвицька Л.,
Сварковська Л.)
Навчально-методичний посібник
«Через рух – до здоров`я»
(авт.: Денисенко Н., Аксьонова О.),

28. Навчальний посібник для дітей
старшого дошкільного віку
«Бережи себе, малюк!»
(авт. Бойченко Т.Є.),

30. ПАМ`ЯТАЙМО
НАРОДНА МУДРІСТЬ ГОВОРИТЬ:
ЗДОРОВ`Я МАЄМО –
НЕ ДБАЄМО,
А ВТРАТИВШИ –
ПЛАЧЕМ .