"Енеїда" Вергілія та "Енеїда" Котляревськогоssuser327330
Презентацію про "Енеїду" Вергілія та "Енеїду" Котляревського для учнів 8-х класів за новою Програмою створила у 2018 році Наталія Станіславівна Галамай.
"Енеїда" Вергілія та "Енеїда" Котляревськогоssuser327330
Презентацію про "Енеїду" Вергілія та "Енеїду" Котляревського для учнів 8-х класів за новою Програмою створила у 2018 році Наталія Станіславівна Галамай.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
2. 2
ЛІТЕРАТУРА
сукупність писаних і
друкованих творів
певного народу,
епохи, людства
різновид мистецтва,
мистецтво слова, що
виражає дійсність у
художніх образах,
створює нову художню
реальність за законами
краси
результат творчого
процесу автора,
зафіксований у
відповідному тексті за
допомогою літер
4. 4
ХУДОЖНЯ МОВА
(мова художньої
літератури)
ХУДОЖНЯ ЛЕКСИКА
епітети, порівняння,
алегорія, метафора,
синекдоха,перифраз,
символ, архаїзми,
неологізми, діалктизми,
слов'янизми тощо
СИНТ АКСИЧНІ
ФІГУРИ
повтор, паралелізм,
антитеза, інверсія,
риторичні запитання,
звертання,оклики
тощо
ЕВФОНІЯ
(ОСОБЛИВОСТ І
ЗВУЧАННЯ)
милозвучність, ритм,
рима, анафора, епіфора,
алітерація, асонанс,
дисонанс, звукові
повтори
ЗАГАЛЬНОНАРОДНА
ЛЕКСИКА
ЛЕКСИКА, ОБМЕЖЕНА
СФЕРОЮ
СТИЛІСТИЧНОГО
СПРЯМУВАННЯ
СЛОВО
ПРЯМЕ
ЗНАЧЕННЯ
СЛОВА
ПЕРЕНОСНЕ
ЗНАЧЕННЯ
СЛОВА
-
Т Р О П И
5. 5
•"А земля лежить медова"
М.Рильський
•"Покличу тебе до зеленого
шлюбу" Д.Чередниченко
ЕПІТЕТИ
(художнє означення,
що підкреслює якусь
властивістьчи рису
предмета, явищай
викликає до нього
певне ставлення)
•"Блукай та їж недолі хліб і вмри,
як гордий флоренцієць" Ю.Клен
•"Мов водопаду рев, мов битви
гук кривавий, так наші молоти
гриміли раз у раз" І.Франко
ПОРІВНЯННЯ
(зіставленнядвох
предметів, явищ,
подій за їх
спільними
ознаками)
•"Земле, поорана
горем, лихом засіяна
чорним" М.Рильський
•"Пакіл неба цвіте
глечиками хмар"
В.Голобородько
МЕТАФОРА
(образний вислів, у
якому ознакиодного
предмета чидії
переносяться на
інший на підставі
подібності між ними)
• "Ще вечір спав в
очеретах"
А.Малишко
• "А море спить"
Т.Мельничук
ПЕРСОНІФІКАЦІЯ
(УОСОБЛЕННЯ -
ВИД МЕТАФОРИ)
(якщо ознакиі
властивості людей
або якихось живих
істот перенесено на
неживий предмет чи
природне явище)
•"Податирушники" (вийти
заміж)
•"З'їстиповну тарілку" (з'їсти
всюстраву)
•"Клас читав Шевченка" (книга
написана письменником)
МЕТОНІМІЯ
(перенесенняназви
одного явища на
інше, що перебуває з
ним в тісному
зв'язку)
•"Воїн врятував світ від
фашистської чуми"
•"Мріяти про обручку"
(тобто "мріяти про
одруження")
СИНЕКДОХА
(ВИД МЕТОНІМІЇ)
(художнійвислів,
заснований на заміні
однини множиною,
цілого його частиною
або навпаки,
загального - назвою
конкретного)
•"З'їсти гору горіхів"
•"Та й виріс хлопець аж
до неба"
•"Дніпро горами хвилі
підійма" (Т.Шевченко)
ГІПЕРБОЛА
(художнє
перебільшення)
•"тихше води, нижче
трави"
•"з'ївши крихту хліба"
•"до сусіднього села двічі
палицею кинути"
ЛІТОТА
(художнє
применшення)
•"живий труп"
•"гарячий сніг"
•"серце слуха смертний
сміх"
•"так смутно прекрасні
осіннії дні"
ОКСИМОРОН
(поєднання
контрастних за
значенням слів, у
результаті якого
розкривається
суперечливасутність
позначуваного)
•"Пам'ятай, Махтумкулі, що ти
гість наційземлі"
•"Антонич був хрущемі жив
колись навишнях, на вишнях
тих, що їх оспівував
Шевченко" (Б.-
І.Антонич)
СФРАГІДА
(згадкаавторомсвого
імені або прізвищау
віршовому творі)
•"Академік знову одержав
двійку"
•"Я - алкоголік страченої
суті, її Сізіф, алхімік і
мурах" (Л.Костенко)
АНТИФРАЗИС
(образне
вживання слова
в протилежному
значенні, часто з
іронією)
•"джерелознань" (книга)
•"перлина Криму" (Ялта)
•"благородніптахи"
(лебеді)
•"чорне золото" (вугілля)
ПЕРИФРАЗА
(троп, заснований
на замініназви
обєкта описом
його суттєвих
ознак, характерних
рис)
• "Добрийу нас пан: не
б'є, не лає...лише шкуру
знімає"
ІРОНІЯ
(тонка, прихована
насмішка, вживання слова
у творі в протилежному
значенні)
• "Якби моя бабуся
встали" О.Вишня
ГУМОР
(доброзичливийсміх,
спрямованийна
викриття певних вад
людського характеру)
• "Сон", "Кавказ"
Т.Шевченко
САТИРА
(гостре висміювання
всього нечесного,
несправедливого)
ЗОБРАЖАЛ
ЬНІ
ЗАСОБИ
6. 6
ВИРАЖАЛЬНІ
ЗАСОБИ
СТИЛІСТ
ИЧНІ
ФІГУРИ
АМПЛІФІКАЦІЯ
(нагромадження
однорідних мовних
засобів - синонімів,
епітетів, порівнянь,
антонімів тощо)
АНАФОРА
(повторення слів,
групи слів,
схожих звуків на
початку суміжних
компонентів
тексту)
ЕПІФОРА
(повторення слів,
групи слів, схожих
звуків у кінці
суміжних відтінків
тексту)
АНТИТЕЗА
(зіткнення в
одному
контексті прямо
протилежних
понять)
АСИНДЕТОН
(БЕЗСПОЛУЧНИКОВІСТЬ)
(поетичне мовлення, з
якого усунені
сполучники задля
стислості вислову)
ГРАДАЦІЯ
(розташування слів або
виразів у відповідності
зростання (висхідна
градація) чи зниження
(спадна градація)
ступеня їхньої
значимості)
ЕЛІПСИС
(випущення
структурно
важливого члена
речення)
ІНВЕРСІЯ
(порушення
звичайного
порядку
розташування
членів речення)
ПОЛІСИНДЕТОН
(БАГАТОСПОЛУЧНИКОВІСТЬ)
(багатосполучникова
сурядність)
РИТОРИЧНЕ
ЗАПИТАННЯ
(емоційне
заперечення у
формі запитання,
яке не потребує
відповіді)
РИТОРИЧНЕ
ЗВЕРТАННЯ
(називання
адресата або його
ознак, яке не
передбачає
встановлення
контакту)
УМОВЧАННЯ
(АПОСІОПЕЗА)
(зумисний обрив
висловлення в
розрахунку на творче
завершення його
адресатом)
ХІАЗМ
(перехресне,
зворотно
симетричне
розташування
однакових слів у
суміжних
конструкціях)
КІЛЬЦЕ
(повторення
однакових слів або
висловів на
початку і в кінці
речень, строфи чи
абзаца)
«Насторожена,
трохи перелякана.
Пригорталась ціла –
гаряча, гнучка,
тріпотлива…»
У.Самчук
«Дере коза лозу, а
вовк козу, а вовка
мужик, а мужика
пан, а пана юрист, а
юристу – чортів
триста»
«Заквіт
осінній сум,
осінній сум
заквіт»
В.Чумак
«Я тоді з твоїм
ім'ям вмираю
і в твоєму імені
живу»
В.Симоненко
«Не дивись у сніги
на дорогу оту,
Не дивись на заячий
слід у сльоту»
М.Вінграновський
«О, Боже
правий!Тяжки
й гріх від літ
колишніх ліг
над нами!»
М.Філянський
«Багатому і
чорт гроші
носить»
«Ситий
голодного не
розуміє, старий
– молодого,
багатий –
бідного»
«Хто серця
чистого добро
Злобою чорною
поборе?»
М.Рильський»
«Будь мені,
неначе скарб
Сезама, -
Ключ пропав…»
Б.Лепкий
«І виноград, і водоспад
удолі, і сад, і
дзвінкодзвонні солов’ї,
і їх пісні, немов
фонема «і», і гай, і
водограй, і край на
волі»
Б.-І.Антонич
«Зимовий вечір.
Тиша. Ми.»
П.Тичина
«Гримить!
Благодатная пора
наступає,
Природу розкішная
дрож пронимає…
Гримить!»
І.Франко
«-У тебе задовгі руки, -
сказав Прокруст, -
Відрубаємо – і ти будеш
щасливий.
-У тебе задовгі ноги,
сказав Прокруст, -
Відрубаємо – і ти будеш
щасливий.»
Н.Кир'ян
8. 8
• "Не будез швачки багачки, а з ткача - багача"
• "І потім в дар тобі приносять з пожару вкрадений покров!"
(Т.Шевченко)
АЛІТЕРАЦІЯ
(повторення приголосних звуків)
• "Було червоне поле бою"
• "Коровимоляться до сонця, що полум'яним сходитьмаком"
(Б.-І.Антонич)
АСОНАНС
(повторення голосних звуків)
• "Над бором хмари муром" (П.Тичина)
• "Тінь там тоне, тінь тамдесь" (П.Тичина)
• "Блакитна Панна" М.Вороний
ЗВУКОПИС
(система звукового інструментування (алітерація +
асонанс), спрямована на створення звукового
образу)
• "Хлип...хлип...Дайтеменінахліб!" (Є.Плужник)
• "Жду твоїхвітрил я - тінь там тоне, тінь там десь..."
(П.Тичина)
ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯ
(відтворення за допомогою звуків людської мови
крику тварин, співу пташок, звучання різних
предметів)
• "Вивчають скороченікурсиестетики
Погромів Петлюриі кар Колчака"
ЗВУКОВААНАФОРА (початковийповтор)
9. 9
фонічно викінчена віршова
сполука (група віршованих
рядків), яка повторюється в
поетичному творі, об’єднана
спільним римуванням,
представлена інтонаційно та
ритміко-синтаксичною
цілісністю
НАГОЛОШЕНИЙ
СКЛАД
НЕНАГОЛОШЕНИЙ
СКЛАД
СТОПА
ЕЛЕМЕНТИ
ВІРШУВАННЯ
СТРОФА
ВІРШОВИЙ
РЯДОК
ВІРШ
ДИСТИХ
(двовір
ш)
ТЕРЦЕТ
(тривірш)
КАТРЕН
(чотиривір
ш)
П'ЯТИВІР
Ш
СЕКСТИНА
(шестивірш
)
ОКТАВА
(восьмивір
ш)
НОН
(дев'ятивір
ш)
ДЕЦИМА
(десятивір
ш)
СОН
ЕТ
ТРІОЛ
ЕТ
РОНД
О
РУБАЇ.
..
Рівнорядкова
строфа
Різнорядкова
строфа
10. 10
ХОРЕЙ
(першийсклад наголошений)
ЯМБ
(другийсклад наголошений)
•"На майдані пил спадає."
(П.Тичина)
• __' __ / __'__ / __'__ / __'__
•"Вишневийцвіт
З вишневихвіт
Вишневийвітер
Звіває з віт."(І.Драч)
•__ __'/ __ __'/ __ __'
ДАКТИЛЬ
(наголос на першому
складі)
АМФІБРАХІЙ
(наголос на другому
складі)
АНАПЕСТ
(наголос на третьому
складі)
•"Рученькитерпнуть,
злипаютьсявіченьки,
Боже,чи довготягти?"
(П.Грабовський)
•__'__ __/ __'__ __/ __'__ __
•"Не раз ми ходили в дорогу,
Не раз мивертали до хати"
(П.Грабовський)
•__ __'__/ __ __'__/ __ __'__
•"Обриваютьсязвільнавсі
пута,
Що в'язализ давнім
життєм"(І.Франко)
•__ __ __'/ __ __ __'/ __ __ __'
СПОНДЕЙ
(обидва склади
наголошені)
ПІРИХІЙ
(обидва склади
ненаголошені)
• "Я єсть народ, якого правди
сила" (П.Тичина)
• __'__'/ __ __'/ __ __'/ __ __'/ __ __'/ __
• "Ніким звойована ще не
була" (П.Тичина)
• __ __'/ __ __'/ __ __ / __'__'/ __ __'
СИЛАБО –
ТОНІЧНА
СИСТЕМА
ВІРШУВАННЯ
11. 11
ЧОЛОВІЧА
(наголос на
останньому
складі)
•"Як зараз бачу: з-за ріки
Дві кручі наче маяки..."
ЖІНОЧА
(наголос на
передостанньому складі)
•"Одна зелена, чорна друга
Чи вічне сонце, чи зав'юга..."
ДАКТИЛІЧНА
(наголос на
третьому від
кінця складі)
•"Рученьки терпнуть,
злипаються віченьки...
З раннього ранку до
пізньої ніченьки"
П.Грабовський
ГІПЕРДАКТИЛІЧНА
(наголос на четвертому
від кінця складі)
•"Як була я молодою
преподобницею,
Повісила фартушину над
віконницею"
Т.Шевченко
МЕЧ::ПЛЕЧ,
ПРОСТИМ::
ЛАСКАВИМ,
РІКИ::МАЯКИ::ВІКИ
НИВАХ::НЕЖИВА
,
ГОРИТЬ::ГОРЕ,
НЕНЬКИ::СЕРДЕН
ЬКО
РИМА –
співзвуччя в
закінченні
віршованих
рядків
«Біліли зорі, мов кульбаба,
І місяць ріс, мов молочай,
Як поле ширшало під вітром,
Коні прийшли до водопою»
(Патриція Килина)
13. 13
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Аврахів Г.Г. Виховання в наймолодших розуміння
естетичної природи художнього твору.// УМЛШ. – 1990.-
№2.-С.60
2. Бандура О.Основи теорії літератури. –
К.:Рад.шк.,1961.
3. Бандура О. Мова художнього твору. Серія «Бесіди про
літературу». К., «Дніпро», 1964.
4. Бондаренко І.І.Стиль та принципи його аналізу.//
УМЛШ.-1982.-№10.-С.26.
5. Волиневський К.Основи теорії літератури.-
К.:Рад.шк.,1969.
6. Гуковський Т.О.Вивчення літературного твору в
школі.// Література і виховання.Зб.матеріалів.-
К.,1989.-С.141-144.
7. Зубожко Н.Я.Особливості вивчення лірики та її виховне
значення.// УМЛШ.-1988.-№4.-С.24.
8. Кациельсон А. Краса і сила віршованого слова. Серія
«Бесіди про літературу». К., «Дніпро», 1964.
9. Козлов А.В., Козлов Р.А. Азбука літературознавства:
Навчально-методичний посібник.-Кривий Ріг,2001.-200с.
10. Пасічник Є.А.Аспекти і прийоми аналізу художнього
твору.//УМЛШ.-1982.-№8.-С.30.
11. Самостійна робота учнів у процесі вивчення
літературного твору.// Степанишин Б.У. Література-
вчитель-учень.-К.,1993.-С.95-137.
12. Теорія літератури.-К.:Вища школа,1975.
13. Українська література.//Неділька В.Я.,Петик В.Г.-
К.:Вища шк.,1976.
14. Фролова К.П.Аналіз художнього твору (посібник для
вчителів).-К.:Рад.шк.,1975.