Published on Sep 17, 2015
Експерти програми ЛЕВ проаналізували досвід інших країн, де вже запровадили обов’язкове використання РРО малим бізнесом. У дослідженні представлено аналіз досвіду Швеції, Польщі, Словаччини, Литви, РФ та інших країн. Завершують дослідження ряд рекомендацій для України.
Автор: Олександра Бетлій, Провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій» , експерт Програми USAID ЛЕВ.
У п'ятом випуску бюлетеня ми розповідаємо про митницю. Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію реформування ДФС, важливим компонентом якої є реформування митної справи в Україні. Йдеться про вирішення цілого ряду проблем, які досить давно обговорюються в Україні, результатом чого має бути створення сучасної митної служби. Існує і альтернатива Концепції - Проект Закону України про Національну митну службу України, який підготував Комітет із питань податкової та митної політики. Про нього ми теж поговоримо.
Крім цього, у випуску мова йтиме про Експортну стратегію України, інструменти з підтримки експорту, а також ми підготували свіже інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Вплив цінового регуювання та перевірок на бізнес: що очікувати у 2017 роціUSAID LEV
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
У четвертому випуску бюлетеня ми розповідаємо про експортно-кредитні агенства та новостворений офіційний портал координації міжнародної допомоги в Україні. Крім цього, як завжди, шукайте інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Випуск "Квартального моніторингу перешкод" №6 розглядає перешкоди, з якими український малий та середній бізнес стикався у другому кварталі 2017 року. Головною темою випуску є "Податок на виведений капітал". Бізнес часто називає податок на прибуток підприємств (ППП) найбільш корупційним податком. Водночас, цей податок не є ефективним із фіскальної точки зору. На сьогодні розглядають два варіанти реформування ППП: зміна його адміністрування або його заміна податком на виведений капітал.
Фіскально відповідальна політика розвитку МСП: рекомендації щодо розробки та ...USAID LEV
Метою цієї роботи є пояснення суті принципу фіскальної відповідальності, опис способів його дотримання при здійсненні державної політики в окремих сферах, в тому числі при реалізації політики розвитку МСП, а також надання загальних рекомендацій щодо інструментів забезпечення фіскально відповідальної політики розвитку МСП. Рекомендації адресовані особам, що беруть участь у формуванні та реалізації політики розвитку МСП.
Перед вами — другий випуск періодичного інформаційно-аналітичного бюлетеня “Експорт МСП: від А до Я”, у якому ми розкриватимемо поняття, вимоги, документацію, законодавчі зміни тощо, які потрібно знати українським малим та середнім підприємствам, які планують стати експортерами.
Всього, протягом 2016 року заплановано 4 випуски бюлетеня «Експорт від А до Я». У другому випуску ми розкриваємо поняття «єдине вікно на митниці», говоримо про його передумови, мету та переваги.
Крім цього, ми взяли інтерв'ю у представника МСП, компанії MyFactoryHub, яка люб'язно розповіла про свій досвід експортної діяльності.
Інструменти політики щодо малого та середнього підприємництваUSAID LEV
Дослідження низки традиційних інструментів політики стосовно МСБ, в якому показано які з них використовувалися урядами таких країн, як: Латвія, Італія, Чехія, Бельгія, Словенія, Румунія, Польща, Ізраїль, Хорватія, Нідерланди, Великобританія.
Автор: Артур Ковальчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Роль МСП у міжнародній торгівлі значно менша за їхню роль у національних економіках, і зміни в цьому плані доволі повільні. Загалом у світі на сектор МСП припадає близько 50% ВВП, 60% зайнятості, 30% експорту та 10% міжнародних інвестицій. Саме тому питання політики сприяння експорту МСП у світі наразі є актуальним, адже вихід на зовнішні ринки сприяє зростанню МСП та підвищенню якості їхньої продукції. З року в рік обізнаність МСП щодо інтернаціоналізації та відповідно їх залучення до міжнародної торгівлі зростає за рахунок вдалих програм підтримки та державних політик сприяння, імплементованих на рівні країн чи регіонів. Відтак, комплексний план заходів органів державної влади, представників МСП, міжнародних організацій та агенції зі сприяння експорту має дати поштовх до подолання експортних бар’єрів та успішного закріплення українських підприємців на зарубіжних ринках. У роботі представлено український та світовий досвід виходу МСП на зовнішні ринки, бачення проблем, з якими стикаються МСП на міжнародних ринках, та успішні практики їх подолання, а також рекомендації щодо сприяння експорту МСП в Україні.
Published on Sep 17, 2015
Дослідження низки традиційних інструментів політики стосовно МСБ, в якому показано які з них використовувалися урядами таких країн, як: Латвія, Італія, Чехія, Бельгія, Словенія, Румунія, Польща, Ізраїль, Хорватія, Нідерланди, Великобританія.
Автор: Артур Ковальчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Published on Feb 20, 2017
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...USAID LEV
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
У п'ятом випуску бюлетеня ми розповідаємо про митницю. Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію реформування ДФС, важливим компонентом якої є реформування митної справи в Україні. Йдеться про вирішення цілого ряду проблем, які досить давно обговорюються в Україні, результатом чого має бути створення сучасної митної служби. Існує і альтернатива Концепції - Проект Закону України про Національну митну службу України, який підготував Комітет із питань податкової та митної політики. Про нього ми теж поговоримо.
Крім цього, у випуску мова йтиме про Експортну стратегію України, інструменти з підтримки експорту, а також ми підготували свіже інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Вплив цінового регуювання та перевірок на бізнес: що очікувати у 2017 роціUSAID LEV
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
У четвертому випуску бюлетеня ми розповідаємо про експортно-кредитні агенства та новостворений офіційний портал координації міжнародної допомоги в Україні. Крім цього, як завжди, шукайте інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Випуск "Квартального моніторингу перешкод" №6 розглядає перешкоди, з якими український малий та середній бізнес стикався у другому кварталі 2017 року. Головною темою випуску є "Податок на виведений капітал". Бізнес часто називає податок на прибуток підприємств (ППП) найбільш корупційним податком. Водночас, цей податок не є ефективним із фіскальної точки зору. На сьогодні розглядають два варіанти реформування ППП: зміна його адміністрування або його заміна податком на виведений капітал.
Фіскально відповідальна політика розвитку МСП: рекомендації щодо розробки та ...USAID LEV
Метою цієї роботи є пояснення суті принципу фіскальної відповідальності, опис способів його дотримання при здійсненні державної політики в окремих сферах, в тому числі при реалізації політики розвитку МСП, а також надання загальних рекомендацій щодо інструментів забезпечення фіскально відповідальної політики розвитку МСП. Рекомендації адресовані особам, що беруть участь у формуванні та реалізації політики розвитку МСП.
Перед вами — другий випуск періодичного інформаційно-аналітичного бюлетеня “Експорт МСП: від А до Я”, у якому ми розкриватимемо поняття, вимоги, документацію, законодавчі зміни тощо, які потрібно знати українським малим та середнім підприємствам, які планують стати експортерами.
Всього, протягом 2016 року заплановано 4 випуски бюлетеня «Експорт від А до Я». У другому випуску ми розкриваємо поняття «єдине вікно на митниці», говоримо про його передумови, мету та переваги.
Крім цього, ми взяли інтерв'ю у представника МСП, компанії MyFactoryHub, яка люб'язно розповіла про свій досвід експортної діяльності.
Інструменти політики щодо малого та середнього підприємництваUSAID LEV
Дослідження низки традиційних інструментів політики стосовно МСБ, в якому показано які з них використовувалися урядами таких країн, як: Латвія, Італія, Чехія, Бельгія, Словенія, Румунія, Польща, Ізраїль, Хорватія, Нідерланди, Великобританія.
Автор: Артур Ковальчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Роль МСП у міжнародній торгівлі значно менша за їхню роль у національних економіках, і зміни в цьому плані доволі повільні. Загалом у світі на сектор МСП припадає близько 50% ВВП, 60% зайнятості, 30% експорту та 10% міжнародних інвестицій. Саме тому питання політики сприяння експорту МСП у світі наразі є актуальним, адже вихід на зовнішні ринки сприяє зростанню МСП та підвищенню якості їхньої продукції. З року в рік обізнаність МСП щодо інтернаціоналізації та відповідно їх залучення до міжнародної торгівлі зростає за рахунок вдалих програм підтримки та державних політик сприяння, імплементованих на рівні країн чи регіонів. Відтак, комплексний план заходів органів державної влади, представників МСП, міжнародних організацій та агенції зі сприяння експорту має дати поштовх до подолання експортних бар’єрів та успішного закріплення українських підприємців на зарубіжних ринках. У роботі представлено український та світовий досвід виходу МСП на зовнішні ринки, бачення проблем, з якими стикаються МСП на міжнародних ринках, та успішні практики їх подолання, а також рекомендації щодо сприяння експорту МСП в Україні.
Published on Sep 17, 2015
Дослідження низки традиційних інструментів політики стосовно МСБ, в якому показано які з них використовувалися урядами таких країн, як: Латвія, Італія, Чехія, Бельгія, Словенія, Румунія, Польща, Ізраїль, Хорватія, Нідерланди, Великобританія.
Автор: Артур Ковальчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Published on Feb 20, 2017
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...USAID LEV
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
У випуску: Новини, законодавство, тенденції світових ринків, зовнішня торгівля України товарами, анонси виставкових заходів за кордоном та історія успіху
Published on Dec 20, 2016
Метою цієї роботи є пояснення суті принципу фіскальної відповідальності, опис способів його дотримання при здійсненні державної політики в окремих сферах, в тому числі при реалізації політики розвитку МСП, а також надання загальних рекомендацій щодо інструментів забезпечення фіскально відповідальної політики розвитку МСП. Рекомендації адресовані особам, що беруть участь у формуванні та реалізації політики розвитку МСП.
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Published on Jun 30, 2015
Презентація Ігоря Бураковського та Артура Ковальчука з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій на конфренеції "Модернізація малого та середнього бізнесу".
Детальніше про конференцію: https://goo.gl/CgBihZ
Розвиток малого та середнього підприємництва: інструменти та інфраструктураUSAID LEV
Презентація Ігоря Бураковського та Артура Ковальчука з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій на конфренеції "Модернізація малого та середнього бізнесу".
Детальніше про конференцію: https://goo.gl/CgBihZ
Тест малого підприємництва (М-тест). Посібник з використанняUSAID LEV
Цей посібник навчає застосуванню інноваційного для України інструменту оцінки впливу регуляторних актів на малий бізнес, що отримав назву Тесту малого підприємництва, або М-Тесту.
Посібник адресований саме тим державним службовцям, фахівцям, експертам та підприємцям, які зацікавлені в розробці та прийнятті оптимальних регуляторних рішень.
Розвиток МСП визначено одним із пріоритетів уряду. У 2017 році уряд ухвалив Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Одним із стратегічних напрямів реалізації Стратегії визначено «Спрощення податкового адміністрування для малого і середнього підприємництва». У цьому напрямі уряд планує вдосконалити електронну податкову звітність, спростити податкове звітування, врегулювати питання прострочених платежів та спростити вимоги до ведення документації.
Реформа податкової системи необхідна, оскільки вона є важливою складовою сприятливого середовища для розвитку бізнесу.
Проведений у цій роботі аналіз ґрунтується на результатах опитування щодо податкової системи та фокус-груп, проведених у рамках дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату», та чинному законодавстві. У Розділі 1 представлено думку МСП стосовно податкової системи як перешкоди в розвитку бізнесу (Розділ 1). У Розділі 2 детальніше описано проблеми з адміністрування податків, із якими стикається бізнес. Підприємці зазначають, що податки в Україні є високими, а адміністрування складним, і тому корисно проаналізувати, які саме податки є найбільш проблематичними для МСП (Розділ 3).
Сьогодні в Україні співіснують загальна та спрощена системи оподаткування (ССО), які відрізняються правилами оподаткування та ведення бізнесу. Платники податків на ССО сплачують єдиний податок та мають право на спрощений облік та звітність. Тому податкові перешкоди для них є меншими (Розділ 4). В останньому розділі представлено висновки та рекомендації. У додатку 1 надано коротку інформацію про портрет МСП та опис вибірки опитування.
Published on Jun 29, 2016
На Конференції Програми USAID ЛЕВ "Розвиток українського бізнес середовища: від усвідомлення викликів до конкретних дій", експерт Програми Костянтин Кравчук провів майстер-клас стосовно фіскальної відповідальності. Пропонуємо переглянути та скачати презентацію Костянтина
Фіскально відповідальна політика щодо МСП: як поєднати інтереси бізнесу та су...USAID LEV
На Конференції Програми USAID ЛЕВ "Розвиток українського бізнес середовища: від усвідомлення викликів до конкретних дій", експерт Програми Костянтин Кравчук провів майстер-клас стосовно фіскальної відповідальності. Пропонуємо переглянути та скачати презентацію Костянтина
Усунення перешкод у розвитку МСП: що потрібно зробити, щоб зменшити витрати М...USAID LEV
Метою даної роботи є визначення та характеристика основних проблем податкового адміністрування, які створюють перешкоди у розвитку МСП, та, відповідно, надання рекомендацій щодо їх усунення. Основою для аналізу є результати соціологічного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA),
Published on Dec 20, 2016
Метою даної роботи є визначення та характеристика основних проблем податкового адміністрування, які створюють перешкоди у розвитку МСП, та, відповідно, надання рекомендацій щодо їх усунення. Основою для аналізу є результати соціологічного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA)
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 24-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за квітень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 15 до 30 квітня 2024 року.
Усього в 24й хвилі було опитано 532 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 24-го щомісячного опитування підприємств:
• У квітні на фоні зростання небезпеки як перешкоди веденню бізнесу плани підприємств у довгостроковій перспективі залишаються незмінно позитивними, а очікування на середньострокову та короткострокову перспективу є оптимістичними.
• Індекс Відновлення Ділової Активності незначним чином зменшився, а Агрегований Показник Перспектив Промисловості залишився без змін.
• Частка підприємств, які працюють на повну потужність суттєво не змінилася.
• Значення показників поточної оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загальноекономічного середовища дещо зменшилися, водночас очікування на пів року зростають та мають один із найвищих показників за весь період дослідження.
• Виробничі показники порівняно з попереднім місяцем покращились, а очікування на три місяці залишаються позитивними.
• Слабка тенденція до зменшення зайнятості триває, а труднощі з пошуком працівників зростають.
• Перша трійка перешкод ведення бізнесу у військовий час залишилась незмінною, але перешкоди міняються місцями. «Небезпечно працювати» стало більш вагомим для бізнесу та очолило список, а друге та третє місця, відповідно, посідають «зростання цін» та «брак робочої сили».
• Частка негативних оцінок економічної політики уряду дещо зросла.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the Twenty-third monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for March 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the Twenty-third wave lasted from March 18 to March 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in March 2024 with February, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In March 2024, 523 companies were surveyed.
Main results of the Twenty-third monthly enterprise survey:
• Two-year uncertainty is now at the lowest point for two years, with improved near-term production expectations, but short- and medium-term uncertainty has increased.
• The Business Activity Recovery Index and the Industrial Confidence Indicator are rising, while the percentage of businesses operating at full capacity remains unchanged.
• Six-month expectations regarding the business activity of enterprises and the overall economic environment have improved, and production indicators have improved for the second month in a row.
• The export results of enterprises and expectations in the three-month perspective have improved.
• At the same time, difficulties in finding workers with the required qualifications are increasing and the lack of skilled workers ranks second in the ranking of obstacles with the highest value as of May 2022.
• After the attacks on the energy infrastructure, the importance of the obstacle "power outages" has increased significantly, while "unsafe to work" remains without significant changes.
• Assessments of the government's economic policy remain mostly neutral.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 22-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for February 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 22-th wave lasted from February 19 to February 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in February 2024 with January, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In February y 2024, 542 companies were surveyed.
Main results of the 22-th monthly enterprise survey:
• Against the backdrop of improved short-term expectations and a traditionally high level of two-year uncertainty, the shortage of workers has become one of the key obstacles to business development.
• The Industrial Confidence Indicator increased, as did the share of businesses operating at full capacity.
• At the same time, the Business Activity Recovery Index has been decreasing for the second month in a row.
• Uncertainty remains high in the long-term perspective and has increased for the overall economic environment in the six-month perspective.
• Business expectations for the two-year and half-year perspectives remain unchanged.
• Production indicators and expectations for the three months have improved, while expectations for exports remain unchanged.
• The share of enterprises operating at full capacity increased slightly compared to the pre-war period.
• For the first time in several months, the trend of reducing the number of workers was interrupted.
• However, the lack of labor as an impediment to doing business ranks second in the rating of challenges to doing business, and problems with finding workers remained unchanged compared to the previous month.
• "Unsafe to work," although has not changed significantly in terms of percentage, fell from first to third place in the rating of impediments. The recovery of export activity continues to stagnate. The percentage of negative assessments of state policy slightly increased.
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
Одним з пріоритетів у повоєнній відбудові України повинна стати безбар’єрність, адже в результаті війни суттєво зростає кількість осіб з інвалідністю - впевнена Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). Своє бачення майбутньої безбар’єрної України вона представила під час обговорення лютневого моніторингу “Контролю витрат на відновлення України” консорціуму RISE, в який входить ІЕД.
Як пояснює Бетлій, наразі лише 22% обстежених Мінсоцполітики адміністратвних будівель є доступними, ще 32% – частково доступними. Найкраща ситуація — у ЦНАПах та закладах охорони здоров’я. Найгірша — у будинках, де розташовані органи держвлади.
На думку експертки, для покращення ситуації важливо ухвалити Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Ця стратегія має на меті сформувати загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності.
Також, як вважає Бетлій, надзвичайно важливим є підвищення обізнаності о принципах безбар’єрності на місцях. Місцеві органи влади повинні включати принципи безбар’єрності при підготовці планів та програм відновлення. А громадська ініціатива спонукати чиновників швидше впроваджувати зміни. Крім того, потрібна подальша зміна будівельних стандартів та їх гармонізація з правилами ЄС.
Загалом, як витікає з оприлюдненої 15 лютого третьої редакції звіту про потреби відновлення України (RDNA-3), який відображає узгоджені оцінки Світового банку, ЄС та ООН загальна сума прямих збитків України внаслідок російської агресії становить $152,5 млрд, а потреби коштів на відновлення – $486 млрд. Звіт охоплює період з 24 лютого 2022-го по 31 грудня 2023-го.
Оцінка потреб у відновленні на 2024 рік становить $15 млрд, або 2% від загальних потреб. Втім, навіть за таких цифр у 2024 році брак фінансування становить $9,5 млрд, чи 62% від необхідного обсягу.
Дискусію можна подивитися на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=YLtuUJpz2kg
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
2. 2
Київ - 2015
Цей документ було підготовлено за підтримки американського народу, наданій через
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми"Лідерство в
економічному врядуванні" (USAID ЛЕВ).
Програма USAID ЛЕВ впроваджується:
Міжнародною благодійною організацією
«Фонд Східна Європа»
у партнерстві з:
громадською організацією
«Інститут економічних досліджень і політичних консультацій»
громадською організацією
«Центр соціально-економічних досліджень «CASE-Україна»
громадською організацією
«Київський економічний інститут»
Автор: Олександра Бетлій, Провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних
досліджень і політичних консультацій» , експерт Програми USAID ЛЕВ.
Погляди автора,висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства
США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (USAID ЛЕВ)
вул. Саксаганського, 44, оф. 5, Київ 01033 Україна
Тел.: +380 44 289-5532
Факс: +380 44 200-3825
eef.org.ua
facebook.com/USAIDLEVProgram
3. 3
1. Вступ .................................................................................................................................4
2. Міжнародний досвід застосування РРО ........................................................................4
3. Досвід окремих країн.......................................................................................................6
3.1 Поширеність застосування РРО...............................................................................6
3.2 Досвід Швеції ............................................................................................................6
3.3 Запровадження обов’язкового використання РРО в Грузії...................................8
3.4 Досвід Польщі ...........................................................................................................9
3.5 Досвід Словаччини....................................................................................................9
3.6 Досвід Литви............................................................................................................10
3.7 Досвід Російської федерації...................................................................................10
3.8 Зміни в інших країнах.............................................................................................11
4. Непрямі методи контролю за сплатою податків .........................................................12
5. Висновки і уроки для України ......................................................................................13
4. 4
1. Вступ
За оцінкою Міністерства економічного розвитку та торгівлі рівень тіньової
економіки в Україні у 2014 році зріс на 7 відсоткових пунктів до 42% від ВВП.1 Висока
частка тіньової економіки означає втрачені доходи бюджету і, відповідно,
неможливість для уряду вчасно та в повному обсязі фінансувати свої зобов’язання.
Тому, не дивно, що влада України з року в рік оголошує про важливість зниження
тіньової економіки, зокрема, завдяки заходами із боротьби із зловживаннями в
податковій сфері. Одним із кроків, який протягом кількох років обговорювали, є
запровадження обов’язкового використання сертифікованих реєстраторів
розрахункових операцій (РРО) представниками малого бізнесу, які працюють на
спрощеній системі оподаткування та сплачують єдиний податок. Наприкінці 2014 року
Верховна Рада ухвалила рішення про поступове обов’язкове запровадження
використання РРО для платників єдиного податку, які працюють на другій та третій
групі. Водночас внаслідок протестів підприємців парламент ухвалив зміни, відповідно
до яких цю норму буде поширено лише на підприємців із доходом понад 1 млн грн.
Ідея використання РРО відповідає останнім тенденціям в світі. Дедалі більше
країн або вже запровадили обов’язкове використання РРО малим бізнесом, або
оголосили про такі наміри для зниження зловживань в податковій сфері особливо в
секторах, яким притаманні продаж товарів та послуг за готівку, або ж за допомогою
платіжних карток. В цій роботі окреслено міжнародних досвід з питання
запровадження обов’язкового використання РРО (Розділ 2). Оскільки досвід не є
одностайним, ми спробували проаналізувати саме досвід країн, які протягом останніх
років вносили зміни в законодавство щодо використання РРО (Розділ 3). Представлено
досвід Швеції, яка має сильні інституції, хороше адміністрування податків та є однією
з найбільш успішних соціально-орієнтованих держав. Досвід Грузії є надзвичайно
цікавим та корисним для України з огляду на те, що в Грузії зміни впроваджували під
час складної економічної ситуації та високої тінізації економічної діяльності. Ми також
окреслили досвід Польщі, Словаччини та Литви, оскільки він є корисним для України з
огляду на трансформаційні процеси. Також окреслено певні зміни в законодавстві
інших країн щодо використання РРО. Перелік країн, досвід яких розглянуто в роботі,
було обмежено тим, що було використано лише матеріали доступні англійською,
російською та українською мовами. В Розділі 4 йдеться про проведення фіскальної
лотереї в ряді країн, що визнано одним із ефективних непрямих методів контролю за
сплатою податків. В останньому розділі роботи ми окреслили певні уроки для України
щодо впровадження РРО з огляду на уроки інших країн.
2. Міжнародний досвід застосування РРО
Міжнародний досвід свідчить, що тіньова економіка надалі є основною
загрозою наповнення бюджету країни незалежно від рівня її розвитку. Більшість
розвинених країн вже запровадили заходи економічної політики, покликані знизити
частку тіньової економіки. І тому дедалі більше уваги уряди країн починають
приділяти більш інноваційним заходам щодо стримування та зниження розміру
1 Тенденції тіньової економіки в Україні у 2014 році, Міністерство економічного розвитку та торгівлі,
http://www.me.gov.ua/Documents/Download?id=6d4dea98-c4b3-4642-a383-edbadbf60e73
5. 5
тіньової економіки. Одним із таких заходів є перехід до обов’язкового використання
сертифікованих касових апаратів (КА)2, особливо в секторах, в яких часто здійснюють
готівкові платежі в невеликих розмірах (наприклад, в ресторанах).3 Так, дані свідчать,
що, незважаючи на розвиток безготівкових платежів, готівка залишається важливою
при здійсненні покупок навіть у розвинених країнах.4 Боротьба із тіньовими
операціями при платежах із використанням карткових рахунків також залишається
актуальною. В цілому, міжнародний досвід свідчить, що використання РРО дозволяє:
Знизити тіньову економіку і відповідно збільшити справедливий
розподіл податкового навантаження,
Збільшити ефективність контролю за виконанням податкового
законодавства та уніфікувати процедури моніторингу готівкових операцій,
Збільшити бюджетні доходи,
Знизити ухилення від сплати податків та зловживання із сплати ПДВ,
ППП, ПДФО, а також податків самозайнятими особами,
Захистити споживачів,
Отримати ліпшу інформацію щодо операцій платників податків
(передусім, ПДВ).
Протягом останніх років можна відзначити тенденцію щодо визнання
необхідності запровадити обов’язкове застосування сертифікованих РРО, що дозволяє
прозорий та надійний запис касових операцій. Про це, зокрема, йшлось під час
конференції, присвяченій питанню використання РРО для запобігання тіньовій
економіці, яку проводила Внутрішньоєвропейська організація податкових
адміністрацій (ІОТА) у грудні 2013 року.5 Зниження тіньової економіки та, відповідно,
збільшення податкових надходжень стало надзвичайно важливим завданням для
більшості країн після світової економічної кризи 2008–2009 рр. При цьому, з огляду на
те, що малий та середній бізнес часто найбільше залучений до тіньової економіки,6
уряди країн зменшують можливості для таких компаній не використовувати РРО. Так,
в ряді країн використання електронних касових апаратів запроваджувалось для малого
бізнесу, щоб полегшити перевірку їх обороту. Разом з тим, досвід свідчить, що для
мікробізнесу вартість дотримання податкового законодавства в загальному порядку
може бути значною в тому числі через застосування касових апаратів7 і тому
спонукають бізнес шукати можливості ухилятись від використання ЕКА. Відповідно
2 В цій роботі касові апарати та контрольно-касові апарати (ККА) використано як синоніми, що
відповідає англійському терміну «cash registers». ККА є елементом реєстраторів розрахункових
операцій (РРО), зокрема, відповідно до українського визначення РРО.
3 Russell B., Revenue Administration: Managing the Shadow Economy, Technical notes and manuals, IMF
Fiscal Affairs Department, June 2010.
4 В Астралії у 2009 році близько 70% всі платежів було здійснено готівкою. На ці платежі припадало
38% від сукупної вартості транзакцій. (Reserve Bank of Australia Research Discussion Paper: Price
Incentives and Consumer Payment Behavior, RDP 2009-04)
5 Event: 'Effective Use of Certified Cash Registers as Preventive Measures Against the Cash Economy', the
Intra-European Organisation of Tax Administrations (IOTA), http://www.iota-
tax.org/component/option,com_jcalpro/Itemid,87/extmode,view/extid,230/
6 Alink M. LOOKING BEYOND THE BORDER Recent developments in Micro and Small Business taxation in
other regions. Conference on Taxing Micro and Small Businesses, anila, Philippines, 2 – 5 March, 2010.
Cenre for tax policy and administratopm, OECD.
7 Тягар дотримання податкового законодавства є більшим для малих і середніх підприємств, ніж для
більших компаній. Відповідно рівень такого тягаря суттєво визначає рівень залучення таких
компаній в тіньовій економіці.
6. 6
виваженість кроків щодо запровадження обов’язкового використання касових апаратів
є надзвичайно важливою.
При запровадженні використання РРО надзвичайно важливим також стало
питання запобігання можливим зловживанням з метою уникнути або мінімізувати
оподаткування через відсутність повного обліку всіх операцій за допомогою РРО.
Зокрема, йдеться про можливості інсталювати на РРО програмне забезпечення, що
дозволяє ухилятись від сплати податків за рахунок заниження продажів.8 Виявлення
фактів таких зловживань змусили ряд країн ЄС запровадити більш жорстке
законодавство щодо фіскальної пам’яті – тобто зберігання інформації про здійснені
продажі протягом певного періоду часу (зокрема, протягом шести років в Ірландії) та
вимоги захисту даних з продажу через РРО під час здійснення операції, а не в кінці
дня.
3. Досвід окремих країн
3.1 Поширеність застосування РРО
Міжнародний досвід застосування РРО не є одностайним. У 2010 році у 43%
країн ЄС було обов’язковим касових апаратів з фіскальною пам’яттю, тоді як в інших
країнах також діяли вимоги щодо ведення ретельного обліку проведених операцій
(зокрема, за допомогою використання касових апаратів без фіскальної пам’яті).9
Йдеться про обов’язкове застосування компаніями касових апаратів, які були
сертифіковані виробниками та найчастіше мають захист від несанкціонованого
втручання (так звану «чорну скриньку») і обов’язкову вимогу щодо надання
фіскальних чеків споживачу при здійснення всіх покупок. При цьому, 73% опитаних
представників зацікавлених сторін відзначили, що обов’язкове запровадження РРО є
ефективним заходом стимулювання дотримання правил оподаткування, тоді як 27%
відзначили його нейтральність. Використання РРО є поширеним, зокрема, в Швеції та
Польщі.10
Варто відзначити, що протягом останніх років відбувається тенденція щодо
поширення практики застосування РРО в ряді країн. Але поки що не було
оприлюднено нових цифр щодо поширення обов’язковості застосування касових
апаратів з фіскальною пам’яттю в країнах ЄС.
3.2 Досвід Швеції
В Швеції особи, які продають товари чи послуги за готівку або за допомогою
платіжних карток, зобов’язані з 1 січня 2010 року використовувати електронні касові
8 Alink M. LOOKING BEYOND THE BORDER Recent developments in Micro and Small Business taxation in
other regions. Conference on Taxing Micro and Small Businesses, anila, Philippines, 2 – 5 March, 2010.
Cenre for tax policy and administratopm, OECD.
9 Eurofound (2013), Tackling undeclared work in 27 European Union Member States and Norway:
Approaches and measures since 2008, Eurofound, Dublin.
10 Russell B., Revenue Administration: Managing the Shadow Economy, Technical notes and manuals, IMF
Fiscal Affairs Department, June 2010.
7. 7
апарати та надавати споживачам фіскальні чеки.11 При цьому було передбачено, що цю
норму буде поширено на продажі на міських площах і на ринках з 2014 року. Винятком
є невеликий бізнес (із готівковими продажами меншими за 11 125 шведських крон
(близько 1 191 євро), бізнес із тимчасовими готівковими продажами (менше, ніж
протягом 12 днів на рік, або якщо готівкові продажі становлять менше 2% сукупних
продажів компанії), продажі від дверей до дверей.12 Крім того, компанії, які мають
чітку звітність і документально можуть підтвердити свої доходи, – це передусім великі
компанії – можуть звернутись до Податкової служби за отримання дозволу не
використовувати касові апарати.
Касові апарати повинні бути зареєстровані в податковому органі, відповідати
детальній специфікації та підлягати регулярному технічному обслуговуванню. Вони
повинні бути під’єднані до «чорної скриньки», доступ до якої можуть мати лише
працівники Шведської податкової служби. При цьому, податкові органи мають право
здійснювати перевірки, а також контрольні покупки, щоб перевірити, чи зареєстровано
транзакцію та надано чек. У випадку порушення законодавства з використання касових
апаратів на осіб, які здійснюють торгівлю, накладають штраф (1190 євро при першому
порушенні та 23800 євро при повторному), а контрольна перевірка може перерости в
повномасштабну перевірку діяльності.13 Зокрема, штрафи передбачено за такі
порушення:
– відсутність касового апарату,
– невідповідність касового апарату затвердженим вимогам,
– невчасне повідомлення про встановлення касового апарату,
– відсутність регулярного технічного обслуговування,
– незбереження інформації в касовому апараті,
– відсутність введеної інформації в касовий апарат,
– ненадання чеку споживачеві.
Цікавим є факт, що податкові органи Швеції в цій ініціативі отримали
підтримку бізнесу, незважаючи на додаткові видатки, з якими він стикнувся (касовий
апарат коштує близько 1785 євро). Це пов’язано із тим, що застосування касових
апаратів сприяє досягненню однакових правил гри для різних платників податків.14
Аналіз запровадження вимоги щодо використання касових апаратів показав, що
адресність законодавчих змін була досягнута: вони стосувались саме малого бізнесу,
який щодня проводить невеликі за обсягом готівкові транзакції і де покупцями є
приватні особи, що не зацікавлені в отриманні чеків.15 При цьому, запровадження
обов’язкового використання касових апаратів для цих компаній сприяв зниженню
11 На основі: Вставка 23, с. 42, Forum On Tax Administration: Working smarter in structuring the
administration,in compliance,and through legislation, Information note, OECD, January 2012; Вставка 5,
с. 18, Eurofound (2013), Tackling undeclared work in 27 European Union Member States and Norway:
Approaches and measures since 2008, Eurofound, Dublin.
12
http://www.skatteverket.se/foretagorganisationer/startadrivaavslutaforetag/kassaregister/cashregist
erlegislationbecomeseffective1january2010.4.69ef368911e1304a6258000272.html
13
14 Варто відзначити, що крокам із запровадження обов’язкового застосування РРО в торгівлі
передували заходи щодо легалізації зайнятості та виплати заробітної плати.
15 Requirement of cash registers Impact evaluation, English Summary of the Swedish Tax Agency Report
2013:2
8. 8
ухилення від оподаткування та відповідного зростання податкових надходжень
(близько 3 млрд шведських крон на рік).
3.3 Запровадження обов’язкового використання РРО в Грузії
У 2012 році Служба доходів Грузії запровадила кроки, покликані знизити
операції в тіньові економіці. Зокрема, було запроваджено обов’язкове застосування
РРО із GPRS по всій країні, що дозволяло Службі доходів миттєво отримувати на своїх
серверах інформацію про поточні доходи компаній. Інформація поступає щодня в бази
даних податкових органів, де вона накопичується.16 Цю інформацію обробляють з
метою порівняти дані оборотів компаній та їх декларації. При цьому, податкові органи
можуть змінити налаштування і запитувати інформацію не лише в кінці робочого дня,
але й протягом дня.
При запровадженні РРО було розмежовано підхід до різних груп платників
податків. Зокрема, представники мікробізнесу, які надають невеликі послуги
населенню (як-то ремонт одяг, взуття, телевізорів, тощо) і мають обороти до 30 тис.
ларі (близько 20 тис. дол. США), звільнені від оподаткування та відповідно
використання РРО. Наступна група платників податків – дрібний бізнес – із оборотом
до 100 тис. ларі (70-75 тис. дол. США), можливістю наймати працівників і правом
сплачувати ПДФО в розмірі 3% з обороту, повинна використовувати ККА. Але цій
групі ККА було надано за рахунок держави (близько 10 тис. суб’єктів
господарювання). Платники податків із оборотом понад 100 тис. ларі повинні мати
ККА, але існували програми домовленості уряду з комерційними банками про надання
розстрочки на рік. За невидачу чеків було запроваджено досить великі штрафи, а для
перевірок уряд наймав приватних контролерів.
Щоб спонукати бізнес надавати чеки, а споживачів вимагати видачу чеків, уряд
Грузії запровадив фіскальну лотерею, в якій чек слугував лотерею. Лотерея також
відіграла роль елементу комунікаційної кампанії щодо важливості отримання
формального чеку за здійснені транзакції. Ще одним аспектом проведення лотереї була
спроба влади змінити негативне ставлення до податкових органів на більш позитивне.
В цілому, Служба доходів виділила на проведення лотереї близько 3,7 млн євро.
Розіграш лотереї відбувався щодня (із можливим виграшем у 4-40 євро), двічі на
місяць (виграш у близько 4000 євро) та один раз на три місяці (виграш близько 20400
євро). В лотереї брали участь всі чеки, видані GPRS-РРО. Для цього споживачам
потрібно було перевірити справжність отриманого чеку через інтернет, мобільний
телефон або автомати швидких платежів протягом місяця після видачі. Під час
перевірки споживачі автоматично ставали учасниками лотереї, виграш в якій можна
було отримати готівкою в будь-якому банку. Початково планували проведення лотереї
протягом року, хоча її скасували після завершення парламентських виборів.17 Хоча
фіскальний вплив лотереї не можна точно оцінити (оскільки її запроваджували на фоні
більш важливих кроків), в Грузії відзначають її позитивний психологічний вплив.
16 http://delo.ua/world/evropejskij-opyt-neprjamyh-metodov-kontrolja-za-uplatoj-nalogov-
280528/?supdated_new=1431911988
17 Можливими причинами скасування лотереї називають як брак коштів на її проведення, так і
досягнення мети її проведення – зокрема, поліпшення іміджу податкових органів.
9. 9
3.4 Досвід Польщі
У Польщі у 2010 році18 для збільшення бюджетних доходів Міністерство
фінансів зменшило кількість підприємців, на яких не було поширено вимогу щодо
обов’язкової електронної реєстрації операцій, і, відповідно, збільшило загальне
використання касових апаратів.19 Застосування електронних контрольно-касових
апаратів стало обов’язковими для ряду професій, зокрема для лікарів, юристів,
податкових консультантів, бухгалтерів та перекладачів, які раніше мали право не
звітувати про свої доходи в податкові органи і натомість сплачувати податок з
прибутку у вигляді одноразової суми.20 За оцінкою такий захід мав призвести до
більших надходжень від ПДВ. Він також був покликаний забезпечити однакове
ставлення до різних платників податків. Разом з тим, зміни в законодавстві мали
обмежений вплив на доходи, оскільки протягом місяця після набуття ним чинності
лише 30% відповідних платників податків прозвітували про придбання касових
апаратів. Водночас платники податків, які повинні були розпочати використовувати
касові апарати, намагались використовувати інші схеми для ухилення від їх
використання.21 З 1 січня 2012 року було знижено обсяг річних доходів, який дозволяє
сплачувати податок на прибуток як наперед визначену одноразову суму, з 40 000
польських злотих до 20 000 польських злотих. Водночас від застосування ККА
звільнені підприємці, які працюють лише з юридичними особами, оскільки їх доходи
підтверджені актами та накладними.
3.5 Досвід Словаччини
В Словаччині обов’язкове застосування зареєстрованих в податкових органах
електронних касових апаратів передбачене для всіх суб’єктів господарювання, які
продають товари або надають послуги.22 Винятками з цього регулювання є продаж
марок, періодики, квитків в суспільному транспорті, телефонних карток, товарів через
автомати, товари, оплату за які здійснюють при доставці, товари і послуги, які
відповідно виробляються та надаються студентами під час практики та інвалідами.
Визначено, що використовувати потрібно сертифіковані відповідним органом
електроні касові апарати, які потрібно зареєструвати в податкових органах. Центри
сервісного обслуговування касових апаратів повинні мати відповідну ліцензію та чинні
договори із виробниками та імпортерами ККА на здійснення їх ремонту та
обслуговування, а також бути включеним у відповідний реєстр податкових органів. В
законі щодо використання ККА визначено досить великий перелік можливих
18 Зміни фактично набули чинності лише 1 травня 2011 року, хоча відповідну постанову було ухвалено
26 липня 2010 року.
19 На основі: Вставка 6, с. 18, Eurofound (2013), Tackling undeclared work in 27 European Union Member
States and Norway: Approaches and measures since 2008, Eurofound, Dublin, та
http://www.eurofound.europa.eu/observatories/emcc/case-studies/tackling-undeclared-work-in-
europe/mandatory-cash-registers-for-entrepreneurs-poland
20 В цілому, ці зміни стосувались 150 000 осіб.
21 Зокрема, лікарі намагались використовувати касові апарати лише в офісні години і не брали касові
апарати з собою під час візитів до пацієнтів вдома. Вони також намагались домовитись із
пацієнтами про нижчу ціну допомоги за умови відсутності реєстрації наданої допомоги.
22 Act No. 289/2008 Coll. of 18 June 2008 on the use of electronic cash registers and on amendments to Act
of the Slovak National Council No. 511/1992 Coll. on administration of taxes and fees and on changes in
the system of territorial financial authorities as amended, as amended, із всіма змінами включно із Act
No. 361/2013 Coll.
10. 10
зловживань та порушень. Розмір штрафів за може становити від 50 Євро до 40 000 євро
в залежності від виду порушення. У випадку затримки із сплати штрафу бізнес втрачає
право на проведення продажу товарів та послуг. Варто відзначити, що хоча Закон було
ухвалено у 2008 році, окремі його положення набували чинності протягом досить
тривалого періоду (до 2014 року).
3.6 Досвід Литви
В Литві обов’язкове використання касових апаратів було запроваджено для
осіб, які займаються індивідуальною торговельною діяльністю, які мають посвідчення
підприємця та довідку про здійснення індивідуальної діяльності.23 При цьому йдеться
про торгівлю, що здійснюється в будівлях та приміщеннях, кіосках, вагончиках,
автомагазинах та мобільних магазинах (тобто винятком є торгівля просто неба).
Винятком є продаж сільськогосподарської продукції та продовольчих продуктів,
вироблених з такої продукції, якщо вона вирощена на власній (або орендованій) землі.
Винятком також є підприємці, які працюють по патенту.
Підприємці можуть або купити касовий апарат, або взяти його в лізинг. Перелік
сертифікованих РРО, які підприємці можуть використовувати, затверджено урядом. У
випадку несправності касового апарату центр сервісного обслуговування може надати
резервний касовий апарат на час ремонту. Якщо ж підприємець не використовує
резервний апарат, то він повинен надавати покупцю квитанцію про здійснення
покупки, бланк якої він може або придбати, або роздрукувати, скачавши із сайту
Державної податкової інспекції (причому квитанції потрібно фіксувати в журналі
касового апарату).
Зокрема, обов’язкове використання РРО при торгівлі продовольчими
продуктами було запроваджено з травня 2011 року. При цьому, було передбачено
компенсацію вартості придбання касового апарату в сумі не більше 290 євро (по курсу
на 2011 рік) за новий апарат, та 140 євро за той, який вже був у використанні (для
порівняння новий касовий апарат коштував близько 230-350 євро). Розмір компенсації
залежав від дати реєстрації касового апарату: 100% вартості при реєстрації в лютому-
березні 2012 року, 60% - в квітні, 50% з травня по грудень. За торгівлю без касового
апарату було передбачено штраф 140-290 євро, за невидачу чеку – попередження або
штраф близько 30-60 євро, за відсутність обліку доходу – штраф 60-140 євро.
3.7 Досвід Російської федерації
В Росії закон про використання РРО було ухвалено ще у 2002 році. Водночас на
сьогодні існує великий перелік категорій платників податків, які не зобов’язані
використовувати РРО. Зокрема, це підприємці, які працюють на спрощеній системі
оподаткування, які водночас повинні надати клієнту на вимогу товарний чек або
квитанцію про придбання товару. Також від обов’язковості використання РРО
звільнені організації та індивідуальні підприємці незалежно від системи
оподаткування, на якій вони працюють, якщо вони надають послуги населення. Але ці
категорії бізнесу повинні надати споживачу квитанції відповідно до бланку суворої
звітності. Крім того використання РРО не є обов’язковим при торгівлі на ринках,
23http://www.vmi.lt/cms/documents/10174/8243165/TAX+PROCEDURES+AT+THE+STATE+TAX+INSPECTORAT
E.pdf/d4f3206b-b56f-46d7-b0b2-777fabf3005a
11. 11
ярмарках та виставкових комплексах, торгівлі морозивом та безалкогольними
напоями на розлив, розносній дрібнороздрібній торгівлі товарами.
3.8 Зміни в інших країнах
Подальший перехід до запровадження обов’язкового застосування РРО
оголосили ряд країн. Зокрема, в Бельгії з 2015 року запровадили обов’язкове
застосування ККА для готелів і ресторанів, та планують поширити зміни на всі
магазини.
Уряд Словенії на початку травня 2015 року ухвалив проект закону щодо
запровадження обов’язкового застосування контрольно-касових апаратів для всіх осіб,
які повинні надавати чеки, з метою знизити розмір тіньової економіки і відповідно
розширити базу оподаткування. За ідею інформація про здійснені транзакції буде
одразу потрапляти до податкових органів. Уряд передбачає перехідний період у кілька
місяців до запровадження обов’язку використовувати сертифіковані ККА, що має
відбутись не пізніше 1 січня 2016 року. Протягом перехідного періоду уряд також
планує докласти зусиль щодо стимулювання надання чеків. Тоді як великий бізнес
підтримав ідею, малий бізнес розкритикував через додаткові витрати. Водночас за
оцінками уряду додаткові витрати не будуть високими, оскільки програмне
забезпечення не є дорогим, а інтернет вже є у більшості представників малого бізнесу.
Подібні регулювання було передбачено в Румунії.24 У грудні 2014 році уряд
ухвалив рішення про перехід до використання електронних РРО: для великого бізнесу
з 1 січня 2016 року, для середнього бізнесу з 1 липня 2016 року та з 1 листопада для
малого бізнесу. Інформація з РРО про здійснені операції повинна передаватись в
податкові органи Румунії. Винятками з обов’язкового використання РРО є продажі
через автомати, а також продажі компаніями товарів своїм клієнтам, які зареєстровані
в них в базах даних. Водночас вони повинні надавати чеки при отриманні готівки за
свої товари чи послуги.
В Хорватії було запроваджено обов’язкове використання РРО у 2013 році.
Внаслідок цього кроку виросли надходження від ПДВ і в результаті було знижено
ставку цього податку. На позитив такого досвіду спирається Чехія, Міністр фінансів
якої оголосив про поступове запровадження обов’язкового використання РРО в країні:
з 1 січня 2016 року для готелів та ресторанів, з липня 2016 року для підприємств
роздрібної та оптової торгівлі, та з 1 січня 2017 року для усіх підприємців.
Водночас в Іспанії обов’язковість використання РРО не поширено на платників
єдиного податку, який є спеціальним режимом оподаткування для підприємців із
доходом до 150 000 євро на рік. Єдиний податок визначено для різних видів бізнесу як
фіксовану ставку, яка залежить від комплексу критеріїв, які включають різні
характеристики діяльності та місця її проведення.
На Мальті компанії, які є платниками ПДВ, зобов’язані видавати накладні при
продажу товарів та послуг іншим суб’єктам-платникам ПДВ. В інших випадках вони
повинні надавати фіскальні чеки. При цьому законодавчо визначено обов’язок
споживача зберігати фіскальні чеки протягом 24 годин після здійснення покупки.
Відповідно споживач фактично виступає в ролі контролера за правильністю обліку.
24 http://www.pwc.ro/en/tax-online/tax-and-legal-alerts/amendments-cash-registers.jhtml
12. 12
4. Непрямі методи контролю за сплатою податків
Міжнародний досвід свідчить про те, що на фоні запровадження ефективних
схем контролю за сплатою податків та ліпшого дотримання сплати податків, розвинуті
країни починають надавати більшого значення м’якшим схемам контролю, які
стимулюють споживачів отримувати чеки.25 Однією з таких схем є проведення так
званих лотерей фіскальних чеків (найчастіше ПДВ-лотерей), повернення частини
сплаченого ПДВ споживам, які покликані боротись із ухиленням від сплати податків
(передусім ПДВ) особливо на рівні малого бізнесу, де дотримання правил
оподаткування найбільш проблематичне. Ідея лотереї полягає в тому, що за наявності
надання фіскального чеку продавцем споживачеві операцію набагато легше
оподаткувати, оскільки можливості продавця для її проведення в неформальній
економіці майже відсутні.
У ПДВ-лотереї призи розігруються серед учасників, які надсилають свої чеки за
покупки. Таким чином, чеки набувають цінності для споживача, оскільки вони діють
як лотерея, яка не коштує додаткових грошей, але дає можливість виграти приз.
Мальта була першою країною ЄС, яка запровадила такі лотереї у 1997 році (див.
Вставку); Словаччина запровадила лотерею у 2013 році, а Португалія – у 2014 році.26
В Словаччині лотерею проводять на трьох рівнях із різною періодичністю та
розміром можливого виграшу. Досвід Словаччини свідчить, що одним із обмежень, з
якими стикнулось Міністерство фінансів після запровадження ПДВ-лотереї, стало те,
що отримані чеки переважно походять із великих мереж роздрібної торгівлі, які в будь-
якому раді видають чеки.27 Лише близько 2% чеків походять із найбільш
проблематичного (в плані сплати податків) сектору послуг. Відповідно адресність
лотереї низька. Разом з тим, за оцінками додаткові доходи бюджету від запровадження
лотереї у п’ять разів перевищують адміністративні видатки на її проведення, що робить
її вигідною для держави. Хоча Міністерство фінансів відзначає, що ефективність
такого методу контролю з метою боротьби з ухиленням від сплати податків досить
помірна порівняно з іншими методами.
У Португалії також споживачі можуть вимагати зниження зобов’язань із
оподаткування доходів фізичних осіб у сумі 15% ПДВ, сплаченого за послуги в
чотирьох секторах: ремонт та утримання автомобілів, ремонт та утримання
мотоциклів, ресторанний / готельний бізнес, перукарні / салони краси.28 Ці сектори
було вибрано саме через те, що вони найбільш схильні до ухилення від сплати ПДВ
через неформальні операції (без застосування РРО).
25 Fooken J., Hemmelgarn T., Herrmann B. Improving VAT compliance – random awards for tax
compliance.Taxation Papers, Taxation and Customs Union,Working Paper N. 51 – 2014
26 Таку лотерею було запроваджено в Тайвані ще у 1950 році.
27 Fooken J., Hemmelgarn T., Herrmann B. Improving VAT compliance – random awards for tax
compliance.Taxation Papers, Taxation and Customs Union,Working Paper N. 51 – 2014
28 http://foreigners.textovirtual.com/empresas-familiares/62/183000/t-alert-portugal-pitreform-iii-
16032015.pdf
13. 13
Вставка: ПДВ-лотерея на Мальті
На Мальті державну лотерею «ПДВ-Лотерея» було запроваджено з 1997 року.
Департамент інформації щомісяця (15го числа) проводить ПДВ-лотерею, основним
завданням якої є легший контроль податковими органами за правильною сплатою
ПДВ. В рамках цієї лотереї громадяни Мальти можуть надсилати Департаменту свої
чеки за попередній місяць, в яких вказують ім’я та прізвище, а також свій
персональний податковий код (за бажанням номер телефону). В розіграші беруть
участь чеки, які було виписано вручну на спеціальних бланках, фіскальні чеки, видані
на касах, та чеки, видані авторизованими комп’ютеризованими системами. Виграш в
лотереї залежить від суми, сплаченого ПДВ. Мінімальний виграш при цьому становить
233 євро для покупок із сплаченим ПДВ у 0,5-2,0 євро; максимальну суму визначено у
11647 євро. Кількість чеків, які є виграшними, не обмежено. Натомість визначено
максимальну суму сукупного виграшу у 58234 євро.
Розіграш відбувається відкрито в громадському місці та під наглядом ради.
Результати лотереї Департамент інформації оприлюднює щомісяця на своєму сайті.29
Відповідно, створивши стимули для громадян країни купувати товари та послуги там,
де видають фіскальні чеки, уряд контролює дотримання касової дисципліни та
правильну сплату ПДВ.
Джерело: Fooken J., Hemmelgarn T., Herrmann B. Improving VAT compliance –
random awards for tax compliance.Taxation Papers, Taxation and Customs Union,Working
Paper N. 51 – 2014
В цілому, використання фіскальних лотерей відрізняються від інших методів
боротьби із ухиленням від сплати податків. Лотереї створюють стимули для бізнесу
використовувати РРО в своїй діяльності і, відповідно, сплачувати податки, не за
рахунок накладання штрафів та санкцій, а завдяки спонуканню споживачів вимагати
чеки при розрахунку. Проведення лотерей також має комунікаційний ефект, оскільки
пояснює споживачу, що сплата податків є важливою. Крім того, знімається
психологічний аспект, за яким вимога надати чек з боку споживача розцінюється не як
можлива недовіра до чесності продавця, а як бажання виграти приз. Водночас
проведення лотереї, при правильному дизайні, також стає важливим аспектом збору
даних щодо транзакцій, що може дозволити податковим органам ефективніше
знаходити тих, хто ухиляється від сплати податків. Для цього застосування сучасних
інформаційних технологій набуває надзвичайного значення.
5. Висновки і уроки для України
Міжнародний досвід свідчить, що тіньова економіка залишається основною
загрозою наповнення бюджету країни незалежно від рівня її розвитку. При цьому після
світової економічної кризи 2008–2009 років більшість країн стикнулось із бюджетними
проблемами, що збільшило зусилля урядів щодо консолідації бюджетних фінансів.
Дедалі більше уваги уряди починають приділяти більш інноваційним заходам щодо
стримування та зниження розміру тіньової економіки. Одним із таких заходів є перехід
до обов’язкового використання сертифікованих касових апаратів. Такий крок слугує
двом основним цілям:
29 http://www.gov.mt/en/Government/DOI/Pages/VAT-Lottery-Results.aspx
14. 14
– боротьба із тіньовою економікою і, відповідно, допомагає владі
забезпечити вищі доходи до бюджету;
– посилення контролю за готівковими операціями дозволяє досягнути
більш рівних правил гри для різних платників податків, оскільки знижує
можливості для недобросовісної конкуренції внаслідок проведення готівкових
операцій в неформальному секторі або заниженням їх вартості.
Обидві цілі є дуже важливими для сьогоднішнього порядку денного в України.
Тому не дивно, що було здійснено перехід до використання електронних реєстраторів
розрахункових операторів для більшого бізнесу. Водночас в кінці 2014 року Верховна
Рада ухвалила запропоновані Кабінетом Міністрів норми щодо поступового
запровадження обов’язкового використання РРО фізичними особами–підприємцями,
які працюють на спрощеній системі оподаткування: для платників третьої групи з 1
липня 2015 року, та для платників другої групи з 1 січня 2016 року. Як і в ряді інших
країн представники малого бізнесу зустріли такі зміни протестами, що призвели до
часткового скасування відповідних норм.30 Зокрема, було ухвалено запровадити
обов’язкове використання РРО підприємцями другої та третьої груп із доходом понад 1
млн грн. Разом з тим, питання виваженості підходу до запровадження РРО залишається
важливим, а досвід інших країн може допомогти уникнути додаткових помилок.
Зокрема, серед основних наявних в Україні перепон, які можуть завадити уряду
досягнути мети щодо зниження тіньового сектору за рахунок впровадження РРО,
можна відзначити:
– Порівняно високу вартість РРО для мікробізнесу
– Низьку зацікавленість споживачів отримувати чеки
– Порівняно низьку інституційну спроможність податкових органів
перевіряти правильність використання РРО підприємцями та порівнювати
отримані дані із показниками, які звітують інші підприємці
– Корупцію
– Порівняно низьку обізнаність із інформаційними технологіями та
технічні перепони (зокрема, виникнення проблем із Інтернет–зв’язком).
З огляду на ці перепони та із врахуванням міжнародного досвіду можна зробити
кілька рекомендацій для України:
Обов’язковість РРО. Досвід інших країн свідчить про тенденцію до
запровадження обов’язкового використання РРО. Водночас зміни найчастіше
набувають чинності поступово. Крім того, визначено винятки, на які не поширено
чинність такої норми. Зокрема, це може бути найдрібніший бізнес. Водночас питання
розміру доходу, який дозволяє не використовувати РРО визначають в кожній країні
окремо.
Фінансова підтримка. Уряду варто розглянути можливість надання фінансової
підтримки найдрібнішим підприємцям на придбання РРО за прикладом Грузії.
Стимули. Досвід інших країн також свідчить, що більше уваги варто приділяти
запровадженню стимулів до використання чеків в розрахунках. Зокрема, в цьому може
бути корисним міжнародний досвід з проведення фіскальної лотереї. Водночас з
30 Питання застосування РРО в Україні та реформі розглянуто в іншій роботі, підготовленій в рамках
проекту ЛЕВ.
15. 15
огляду на велику кількість потенційних учасників лотереї у випадку включення чеків,
наданих всіма продавцями, проведення загальнодержавної лотереї виглядає як занадто
амбіційна і дорога ідея для України. Натомість з огляду на важливість стимулювати
надання чеків саме малим бізнесом, уряду, можливо, варто запровадити лотерею саме
для покупок в підприємців. Однак адміністрування такої лотереї може бути більш
дорогим, ніж ймовірні переваги для уряду. Також можливими можуть бути місцеві
стимули щодо використання РРО підприємцями.
Чеки. Для всіх фіскальних чеків варто запровадити електронний ресурс, в якому
кожен покупець може перевірити будь–який отриманий чек на справжність та
коректність.
Інформування та роз’яснення. Інформаційна кампанія також є надзвичайно
важливою. При цьому йдеться як про кампанії з пояснення підприємцям про
важливість дотримання податкового законодавства, так і про підвищення обізнаності
споживачів щодо важливості отримувати чеки за куплені товари чи послуги. Зокрема,
варто пояснювати споживачам, що вони наражаються на більший ризик, якщо купують
товари та послуги в компаній, які не видають чеки, і що участь в неформальних
операціях (які не оподатковуються) призводить до зниження спроможності держави
фінансувати на достатньому рівні освіту, охорону здоров’я, інфраструктурні проекти,
тощо. Разом з тим, такі інформаційні кампанії можуть бути ефективним лише за умови
зниження корупції в країні.
Спрощення використання РРО. Потрібно приділити увагу спрощенню правил
адміністрування РРО, щоб знизити вартість дотримання законодавства. Чітке
роз’яснення правил використання РРО повинно адресуватись не лише до тих, хто
зобов’язаний застосовувати РРО в своїй діяльності, але й до виробників та
постачальників РРО та програмного забезпечення, а також до центрів сервісного
обслуговування.31 Вони повинні відчувати і свою відповідальність за дотримання
законодавства.
Перегляд штрафів. Важливо переглянути перелік причин для накладання
штрафів та розмір самих штрафів. Разом із цим, необхідно розробити безоплатні
онлайн-тренінги за допомогою яких підприємці могли б навчатися працювати з РРО
(які повинні бути доступні на сайті ДФС та МінФіну).
Державна фіскальна служба має використовувати дані, які отримує з РРО, в своїй
діяльності, щоб зменшити час на перевірки (після закінчення мораторію на перевірки
діяльності малого бізнесу). ДФС варто використовувати досвід розвинутих країн щодо
проведення електронних аудитів, які основані на глибинному та комплексному аналізі
отриманих даних для виявлення можливих зловживань та неповних даних.
Електронний аудит зменшить витрати як бізнесу, так й держави на перевірки.
В цілому, при правильному запровадженні використання РРО можна досягнути
взаємного виграшу: підприємці отримують актуальну та точну інформацію щодо своєї
діяльності, а податкові органи матимуть знання щодо реальної ситуації у відповідного
платника податків та розгляду такого платника податків як «менш ризикового» (що
дозволить приділити більше уваги «більш ризиковим» видам бізнесу). Іншими
31 Позитивним є розробка та оприлюднення Державною фіскальною службою «Пам’ятки майбутнім
користувачам реєстраторів розрахункових операцій (РРО)», яку оприлюднено на сайті Служби:
http://sfs.gov.ua/data/files/74300.pdf.
16. 16
словами, застосування РРО сприяє більш прозорому веденню бізнесу на рівні
підприємства, що несе користь, в першу чергу, самому підприємцю.
Разом з тим, для досягнення такого виграшу потрібно, в першу чергу,
збільшення довіри бізнесу до держави, зокрема до Державної фіскальної служби. Це
означає, що остання має таки перетворитися з карального органу фіскального
контролю на орган фіскального сервісу для сумлінних платників податків. Для цього
необхідне, як реформування самої ДФС, її функцій та методів роботи, так й широка
роз’яснювальна робота з підприємцями про переваги використання РРО для ведення
бізнесу.