Published on Dec 20, 2016
Метою даної роботи є визначення та характеристика основних проблем податкового адміністрування, які створюють перешкоди у розвитку МСП, та, відповідно, надання рекомендацій щодо їх усунення. Основою для аналізу є результати соціологічного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA)
Рейтинг найочікуваніших реформ 2018 року суттєво змінився порівняно з попередніми роками для підприємств усіх розмірів. Заходи, спрямовані на створення сприятливих та рівних умов для усіх суб’єктів господарювання, змістились в нижню частину рейтингу. Натомість стала популярнішою підтримка конкретних секторів або видів діяльності.
Спеціальний звіт "Державна підтримка малого та середнього бізнесу" USAID LEV
Звіт з опитування керівників промислових підприємств (у другому кварталі 2015 року), що зроблений у рамках Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні"
Усунення перешкод у розвитку МСП: що потрібно зробити, щоб зменшити витрати М...USAID LEV
Метою даної роботи є визначення та характеристика основних проблем податкового адміністрування, які створюють перешкоди у розвитку МСП, та, відповідно, надання рекомендацій щодо їх усунення. Основою для аналізу є результати соціологічного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA),
Суб'єкти малого та середнього підприємництва (МСП)
Черкащини відіграють значну роль в економіці регіону. У 2015 році на МСП припадало 72,7% від усього обсягу реалізованої продукції в регіоні. Третина МСП регіону планують збільшувати обсяг виробництва чи реалізації в найближчі два роки. У 2015 році регіон показав один із найнижчих в Україні показників падіння реального обсягу реалізації продукції (3,2%).
Погляд ділових кіл на дотримання податкового законодавства малими, середніми...USAID LEV
Презентація Оксани Кузяків, керівника Центру досліджень сучасного суспільства Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, координатора Програми USAID
«Лідерство в економічному врядуванні (ЛЕВ)» на круглому столі «Спрощена система оподаткування: перша спроба економічної оцінки», організованого в рамках Програми USAID ЛЕВ 28.07.2015
Рейтинг найочікуваніших реформ 2018 року суттєво змінився порівняно з попередніми роками для підприємств усіх розмірів. Заходи, спрямовані на створення сприятливих та рівних умов для усіх суб’єктів господарювання, змістились в нижню частину рейтингу. Натомість стала популярнішою підтримка конкретних секторів або видів діяльності.
Спеціальний звіт "Державна підтримка малого та середнього бізнесу" USAID LEV
Звіт з опитування керівників промислових підприємств (у другому кварталі 2015 року), що зроблений у рамках Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні"
Усунення перешкод у розвитку МСП: що потрібно зробити, щоб зменшити витрати М...USAID LEV
Метою даної роботи є визначення та характеристика основних проблем податкового адміністрування, які створюють перешкоди у розвитку МСП, та, відповідно, надання рекомендацій щодо їх усунення. Основою для аналізу є результати соціологічного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA),
Суб'єкти малого та середнього підприємництва (МСП)
Черкащини відіграють значну роль в економіці регіону. У 2015 році на МСП припадало 72,7% від усього обсягу реалізованої продукції в регіоні. Третина МСП регіону планують збільшувати обсяг виробництва чи реалізації в найближчі два роки. У 2015 році регіон показав один із найнижчих в Україні показників падіння реального обсягу реалізації продукції (3,2%).
Погляд ділових кіл на дотримання податкового законодавства малими, середніми...USAID LEV
Презентація Оксани Кузяків, керівника Центру досліджень сучасного суспільства Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, координатора Програми USAID
«Лідерство в економічному врядуванні (ЛЕВ)» на круглому столі «Спрощена система оподаткування: перша спроба економічної оцінки», організованого в рамках Програми USAID ЛЕВ 28.07.2015
Розвиток МСП визначено одним із пріоритетів уряду. У 2017 році уряд ухвалив Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Одним із стратегічних напрямів реалізації Стратегії визначено «Спрощення податкового адміністрування для малого і середнього підприємництва». У цьому напрямі уряд планує вдосконалити електронну податкову звітність, спростити податкове звітування, врегулювати питання прострочених платежів та спростити вимоги до ведення документації.
Реформа податкової системи необхідна, оскільки вона є важливою складовою сприятливого середовища для розвитку бізнесу.
Проведений у цій роботі аналіз ґрунтується на результатах опитування щодо податкової системи та фокус-груп, проведених у рамках дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату», та чинному законодавстві. У Розділі 1 представлено думку МСП стосовно податкової системи як перешкоди в розвитку бізнесу (Розділ 1). У Розділі 2 детальніше описано проблеми з адміністрування податків, із якими стикається бізнес. Підприємці зазначають, що податки в Україні є високими, а адміністрування складним, і тому корисно проаналізувати, які саме податки є найбільш проблематичними для МСП (Розділ 3).
Сьогодні в Україні співіснують загальна та спрощена системи оподаткування (ССО), які відрізняються правилами оподаткування та ведення бізнесу. Платники податків на ССО сплачують єдиний податок та мають право на спрощений облік та звітність. Тому податкові перешкоди для них є меншими (Розділ 4). В останньому розділі представлено висновки та рекомендації. У додатку 1 надано коротку інформацію про портрет МСП та опис вибірки опитування.
Published on Oct 12, 2016
Тернопільська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році 75 малих та середніх підприємств Тернопільської області стали учасниками опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, який ми підготували спеціально для Тернопільської області, ми порівнюємо результати опитування МСП в Тернопільській області та в Україні в цілому.
Тернопільська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Тернопільська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році 75 малих та середніх підприємств Тернопільської області стали учасниками опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, який ми підготували спеціально для Тернопільської області, ми порівнюємо результати опитування МСП в Тернопільській області та в Україні в цілому.
Презентаця Оксани Кузяків, виконавчого директора, ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», координатора аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ за результатами АBCA опитування 2016.
Міжнародна науково-практична конференція «Продуктивна спроможність націй: приклад України» 29 червня 2017 р.
Інструменти політики щодо малого та середнього підприємництваUSAID LEV
Дослідження низки традиційних інструментів політики стосовно МСБ, в якому показано які з них використовувалися урядами таких країн, як: Латвія, Італія, Чехія, Бельгія, Словенія, Румунія, Польща, Ізраїль, Хорватія, Нідерланди, Великобританія.
Автор: Артур Ковальчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Published on Sep 17, 2015
Дослідження низки традиційних інструментів політики стосовно МСБ, в якому показано які з них використовувалися урядами таких країн, як: Латвія, Італія, Чехія, Бельгія, Словенія, Румунія, Польща, Ізраїль, Хорватія, Нідерланди, Великобританія.
Автор: Артур Ковальчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Квартальний моніторинг перешкод у розвитку МСП. Випуск №5USAID LEV
Випуск "Квартального моніторингу перешкод" №5 розглядає перешкоди, з якими український малий та середній бізнес стикався у першому кварталі 2017 року. Крім цього, головною темою випуску є "Діловий клімат України в 2016 році". За результатами другого щорічного дослідження бізнес-середовища України «Щорічна оцінка ділового клімату», яке проводить Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні», Індекс ділового клімату в 2016 році зріс на п’ять пунктів до 0,6. Що це означає - читайте в бюлетені.
Published on May 13, 2017
Випуск "Квартального моніторингу перешкод" №5 розглядає перешкоди, з якими український малий та середній бізнес стикався у першому кварталі 2017 року. Крім цього, головною темою випуску є "Діловий клімат України в 2016 році". За результатами другого щорічного дослідження бізнес-середовища України «Щорічна оцінка ділового клімату», яке проводить Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні», Індекс ділового клімату в 2016 році зріс на п’ять пунктів до 0,6. Що це означає - читайте в бюлетені.
Портрет сектору МСП та перспективи його розвиткуUSAID LEV
Попри несприятливість умов, в яких відбувається економічна діяльність в країні, в короткостроковому періоді очікується тенденція до певного пожвавлення ділової активності в секторі МСП, яка має високі шанси стати сталою протягом наступних двох років за умови зменшення адміністративного тягаря для бізнесу.
Published on Jan 25, 2017
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
Вплив цінового регуювання та перевірок на бізнес: що очікувати у 2017 роціUSAID LEV
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
Біла книга розвитку МСП- це свого роду путівник для розвитку малого та середнього підприємництва. У ній ми постаралися пояснити особливість МСП, показати які є стратегічні напрямки та принципи політики щодо його розвитку, проаналізувати як пов'язана така політика з іншими державними політиками, дати шкалу для вимірювання розвитку МСП та, звичайно, розповісти як розвивають МСП за кордоном.
Цей документи готувався в рамках Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" на замовлення Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Тест малого підприємництва (М-тест). Посібник з використанняUSAID LEV
Цей посібник навчає застосуванню інноваційного для України інструменту оцінки впливу регуляторних актів на малий бізнес, що отримав назву Тесту малого підприємництва, або М-Тесту.
Посібник адресований саме тим державним службовцям, фахівцям, експертам та підприємцям, які зацікавлені в розробці та прийнятті оптимальних регуляторних рішень.
Published on Jul 31, 2015
Презентація Оксани Кузяків, керівника Центру досліджень сучасного суспільства Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, координатора Програми USAID
«Лідерство в економічному врядуванні (ЛЕВ)» на круглому столі «Спрощена система оподаткування: перша спроба економічної оцінки», організованого в рамках Програми USAID ЛЕВ 28.07.2015
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...USAID LEV
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Published on Feb 20, 2017
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
More Related Content
Similar to Усунення перешкод у розвитку МСП: що потрібно зробити, щоб зменшити витрати МСП на адміністрування податків
Розвиток МСП визначено одним із пріоритетів уряду. У 2017 році уряд ухвалив Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Одним із стратегічних напрямів реалізації Стратегії визначено «Спрощення податкового адміністрування для малого і середнього підприємництва». У цьому напрямі уряд планує вдосконалити електронну податкову звітність, спростити податкове звітування, врегулювати питання прострочених платежів та спростити вимоги до ведення документації.
Реформа податкової системи необхідна, оскільки вона є важливою складовою сприятливого середовища для розвитку бізнесу.
Проведений у цій роботі аналіз ґрунтується на результатах опитування щодо податкової системи та фокус-груп, проведених у рамках дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату», та чинному законодавстві. У Розділі 1 представлено думку МСП стосовно податкової системи як перешкоди в розвитку бізнесу (Розділ 1). У Розділі 2 детальніше описано проблеми з адміністрування податків, із якими стикається бізнес. Підприємці зазначають, що податки в Україні є високими, а адміністрування складним, і тому корисно проаналізувати, які саме податки є найбільш проблематичними для МСП (Розділ 3).
Сьогодні в Україні співіснують загальна та спрощена системи оподаткування (ССО), які відрізняються правилами оподаткування та ведення бізнесу. Платники податків на ССО сплачують єдиний податок та мають право на спрощений облік та звітність. Тому податкові перешкоди для них є меншими (Розділ 4). В останньому розділі представлено висновки та рекомендації. У додатку 1 надано коротку інформацію про портрет МСП та опис вибірки опитування.
Published on Oct 12, 2016
Тернопільська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році 75 малих та середніх підприємств Тернопільської області стали учасниками опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, який ми підготували спеціально для Тернопільської області, ми порівнюємо результати опитування МСП в Тернопільській області та в Україні в цілому.
Тернопільська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Тернопільська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році 75 малих та середніх підприємств Тернопільської області стали учасниками опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, який ми підготували спеціально для Тернопільської області, ми порівнюємо результати опитування МСП в Тернопільській області та в Україні в цілому.
Презентаця Оксани Кузяків, виконавчого директора, ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», координатора аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ за результатами АBCA опитування 2016.
Міжнародна науково-практична конференція «Продуктивна спроможність націй: приклад України» 29 червня 2017 р.
Інструменти політики щодо малого та середнього підприємництваUSAID LEV
Дослідження низки традиційних інструментів політики стосовно МСБ, в якому показано які з них використовувалися урядами таких країн, як: Латвія, Італія, Чехія, Бельгія, Словенія, Румунія, Польща, Ізраїль, Хорватія, Нідерланди, Великобританія.
Автор: Артур Ковальчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Published on Sep 17, 2015
Дослідження низки традиційних інструментів політики стосовно МСБ, в якому показано які з них використовувалися урядами таких країн, як: Латвія, Італія, Чехія, Бельгія, Словенія, Румунія, Польща, Ізраїль, Хорватія, Нідерланди, Великобританія.
Автор: Артур Ковальчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Квартальний моніторинг перешкод у розвитку МСП. Випуск №5USAID LEV
Випуск "Квартального моніторингу перешкод" №5 розглядає перешкоди, з якими український малий та середній бізнес стикався у першому кварталі 2017 року. Крім цього, головною темою випуску є "Діловий клімат України в 2016 році". За результатами другого щорічного дослідження бізнес-середовища України «Щорічна оцінка ділового клімату», яке проводить Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні», Індекс ділового клімату в 2016 році зріс на п’ять пунктів до 0,6. Що це означає - читайте в бюлетені.
Published on May 13, 2017
Випуск "Квартального моніторингу перешкод" №5 розглядає перешкоди, з якими український малий та середній бізнес стикався у першому кварталі 2017 року. Крім цього, головною темою випуску є "Діловий клімат України в 2016 році". За результатами другого щорічного дослідження бізнес-середовища України «Щорічна оцінка ділового клімату», яке проводить Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні», Індекс ділового клімату в 2016 році зріс на п’ять пунктів до 0,6. Що це означає - читайте в бюлетені.
Портрет сектору МСП та перспективи його розвиткуUSAID LEV
Попри несприятливість умов, в яких відбувається економічна діяльність в країні, в короткостроковому періоді очікується тенденція до певного пожвавлення ділової активності в секторі МСП, яка має високі шанси стати сталою протягом наступних двох років за умови зменшення адміністративного тягаря для бізнесу.
Published on Jan 25, 2017
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
Вплив цінового регуювання та перевірок на бізнес: що очікувати у 2017 роціUSAID LEV
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
Біла книга розвитку МСП- це свого роду путівник для розвитку малого та середнього підприємництва. У ній ми постаралися пояснити особливість МСП, показати які є стратегічні напрямки та принципи політики щодо його розвитку, проаналізувати як пов'язана така політика з іншими державними політиками, дати шкалу для вимірювання розвитку МСП та, звичайно, розповісти як розвивають МСП за кордоном.
Цей документи готувався в рамках Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" на замовлення Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Тест малого підприємництва (М-тест). Посібник з використанняUSAID LEV
Цей посібник навчає застосуванню інноваційного для України інструменту оцінки впливу регуляторних актів на малий бізнес, що отримав назву Тесту малого підприємництва, або М-Тесту.
Посібник адресований саме тим державним службовцям, фахівцям, експертам та підприємцям, які зацікавлені в розробці та прийнятті оптимальних регуляторних рішень.
Published on Jul 31, 2015
Презентація Оксани Кузяків, керівника Центру досліджень сучасного суспільства Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, координатора Програми USAID
«Лідерство в економічному врядуванні (ЛЕВ)» на круглому столі «Спрощена система оподаткування: перша спроба економічної оцінки», організованого в рамках Програми USAID ЛЕВ 28.07.2015
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...USAID LEV
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Published on Feb 20, 2017
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Similar to Усунення перешкод у розвитку МСП: що потрібно зробити, щоб зменшити витрати МСП на адміністрування податків (20)
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
Одним з пріоритетів у повоєнній відбудові України повинна стати безбар’єрність, адже в результаті війни суттєво зростає кількість осіб з інвалідністю - впевнена Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). Своє бачення майбутньої безбар’єрної України вона представила під час обговорення лютневого моніторингу “Контролю витрат на відновлення України” консорціуму RISE, в який входить ІЕД.
Як пояснює Бетлій, наразі лише 22% обстежених Мінсоцполітики адміністратвних будівель є доступними, ще 32% – частково доступними. Найкраща ситуація — у ЦНАПах та закладах охорони здоров’я. Найгірша — у будинках, де розташовані органи держвлади.
На думку експертки, для покращення ситуації важливо ухвалити Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Ця стратегія має на меті сформувати загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності.
Також, як вважає Бетлій, надзвичайно важливим є підвищення обізнаності о принципах безбар’єрності на місцях. Місцеві органи влади повинні включати принципи безбар’єрності при підготовці планів та програм відновлення. А громадська ініціатива спонукати чиновників швидше впроваджувати зміни. Крім того, потрібна подальша зміна будівельних стандартів та їх гармонізація з правилами ЄС.
Загалом, як витікає з оприлюдненої 15 лютого третьої редакції звіту про потреби відновлення України (RDNA-3), який відображає узгоджені оцінки Світового банку, ЄС та ООН загальна сума прямих збитків України внаслідок російської агресії становить $152,5 млрд, а потреби коштів на відновлення – $486 млрд. Звіт охоплює період з 24 лютого 2022-го по 31 грудня 2023-го.
Оцінка потреб у відновленні на 2024 рік становить $15 млрд, або 2% від загальних потреб. Втім, навіть за таких цифр у 2024 році брак фінансування становить $9,5 млрд, чи 62% від необхідного обсягу.
Дискусію можна подивитися на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=YLtuUJpz2kg
Long-term prospects are on the rise, and uncertainty is gradually subsiding. However, the current recovery is at a standstill, plagued by business apprehensions regarding security, labor shortages, and demand issues. This encapsulates the sentiment among businesses in January 2024, as revealed by the research conducted by the IER team as part of the 21st #NRES monthly enterprise survey.
Of the surveyed enterprises, 56% reported that 2023 met their expectations, with 8% even surpassing expectations. Notably, there's a correlation between meeting 2023 expectations and enterprise size, with 77% of large enterprises reporting meeting or exceeding expectations compared to only 54% among micro-businesses.
"The results we obtained are quite optimistic. Given the turbulence experienced by Ukrainian businesses in 2023, I didn't expect to see such figures. It indicates that most enterprises are realistic in their planning," remarked Oksana Kuziakiv, executive director of IED.
According to the survey, three-month uncertainty regarding new orders and headcount expectations decreased among surveyed businesses (though it increased for exports). Uncertainty over the 6-month economic outlook decreased overall but rose for exports.
In addition to heightened uncertainty surrounding export prospects, surveyed companies also reported reduced exports. 34% of respondents had to decrease their exports in January compared to 20% in December. Meanwhile, the proportion of enterprises reporting increased exports dropped from 31% to 19%.
Overall, production indicators of surveyed enterprises worsened in January compared to December. The percentage of enterprises reducing production rose from 16.8% to 23.2%, and employment rates decreased slightly, with businesses facing challenges in finding qualified workers. However, Kuziakiv noted that the decline in employment might also be a seasonal trend.
Moreover, in January 2024, the index of business activity recovery worsened, with the proportion of enterprises reporting better business activity than the previous year decreasing from 64% in December to 56% in January.
The most cited obstacles to production growth among interviewed entrepreneurs include the war and unfavorable security situation, low demand, a shortage of qualified workers, and an unfavorable regulatory climate. However, corruption and pressure from law enforcement agencies were not deemed significant problems, according to the study.
Furthermore, over a fifth of surveyed Ukrainian enterprises identified lifting the blockade of western borders as a necessary change to improve the business climate in the country. For the first time, the survey also inquired about the impact of border closures on their businesses.
The survey included 552 enterprises from 21 regions of Ukraine operating in the manufacturing industry, retail, and agribusiness sectors. It was conducted from January 16 to 31, 2024.
Monthly Economic Monitoring of Ukraine
No.229, February 2024
Resume
• According to the IER, the real GDP growth rate was 3.1% yoy in January 2024.
• The power system remains balanced despite russian shelling. Due to the cold weather, industry and the population increased electricity consumption.
• The Ukrainian Sea Corridor is working well, but trucks at the border are blocked again. Exports by sea in January amounted to 8.7 m tons, and another 2.7 m tons were transported by rail.
• The strike of Polish farmers hinders Ukraine's foreign trade. Since February 12, they have blocked five border crossing points on the Ukrainian-Polish border.
• The current account deficit in 2023 was 5.5% of GDP. The key factors are sharply increased goods trade deficit against reduced grants and expanded investment payments.
• In January 2024, a minimal amount of external financial assistance was received. Expenditures were significantly lower than planned.
• The EU almost approved aid to Ukraine, while a heated debate continues in the United States.
• At the beginning of 2024, consumer inflation decelerated to 4.7% yoy. It was below 5% for the first time since 2020.
• The hryvnia stabilized in 2024 due to a better balance between exports and imports.
• The NBU left the key policy rate at 15% per annum in January and confirmed that there are currently no plans to reduce the rate significantly in 2024.
Місячний Економічний Моніторинг України
№229, лютий 2024 року
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП становили 3,1% дпр у січні 2024 року
• Енергосистема зберігає збалансованість попри російські обстріли. Через холодну погоду зростає споживання електроенергії як промисловістю, так і населенням.
• Український морський коридор працює добре, але знову заблокований автотранспорт. Експорт морським транспортом в січні становив 8,7 млн т, ще 2,7 млн т перевезли залізницею.
• Страйк польських фермерів перешкоджає зовнішній торгівлі України. З 12 лютого ними заблоковано п’ять пунктів пропуску на україно-польському кордоні.
• Дефіцит рахунку поточних операцій у 2023 році склав 5.5% від ВВП. Ключові фактори – різке збільшення дефіциту торгівлі товарами на тлі скорочення грантової допомоги та розширення інвестиційних виплат.
• У січні 2024 року надійшла надзвичайна мала сума зовнішньої фінансової допомоги. Видатки були суттєво нижчі за план.
• ЄС майже схвалив допомогу Україні, тоді як в США тривають гарячі дебати.
• На початку 2024 року споживча інфляція сповільнилась до 4,7 % дпр. Вона була нижча 5% вперше з 2020 року.
• Гривня стабілізувалась у 2024 році через кращий баланс між експортом та імпортом
• НБУ залишив облікову ставку на рівні 15% річних у січні і підтвердив, що значного зниження ставки у 2024 році наразі не планується
New Monthly Enterprises Survey. Issue 20. (12.2023) Ukrainian Business in Wartime
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 20-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for December 2023.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 20-th wave lasted from December 13 to December 31, 2023. The enterprise managers compared the work results in December 2023 with November, assessed the indicators at the time of the survey (December 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In December, 535 companies were surveyed.
Main results of the 20-th monthly enterprise survey:
• In December 2023, Ukrainian business considered danger the most acute problem, but entrepreneurs continued to adapt to work in war conditions.
• Despite the deteriorating security situation and high uncertainty affecting long-term plans, businesses are showing resilience by focusing on finding solutions for the present and the near future.
• Business activity recovery index remains high for two months in a row. Production indicators improved in December compared to November.
• Production expectations in the short term are positive but have not been growing for several months.
• Long-term expectations worsened for the first time, although the percentage of "optimists" still outweighs "pessimists."
• Half-yearly expectations regarding the business activity at the enterprise and the overall economic environment have not changed compared to November, but the annual trend towards a gradual deterioration of the values is recorded.
• Employment indicators continued their seasonally slowing trend, while the labor market experienced a shortage of both unskilled and skilled workers.
• In December, the list of obstacles changed significantly; security issues and "labor shortages" ranked 1st and 2nd, with price increases obtained 3rd place.
• Negative assessments of the government's economic policy decreased, and the percentage of neutral ones increased.
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
Усунення перешкод у розвитку МСП: що потрібно зробити, щоб зменшити витрати МСП на адміністрування податків
1. Усунення перешкод у
розвитку МСП: що потрібно
зробити, щоб зменшити
витрати МСП на
адміністрування податків
Київ - 2016
2. Цей документ було підготовлено за підтримки американського народу, наданій через Агентство США
з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми "Лідерство в економічному врядуванні"
(USAID ЛЕВ).
Програма USAID ЛЕВ впроваджується:
Міжнародною благодійною організацією
«Фонд Східна Європа»
у партнерстві з:
громадською організацією
«Інститут економічних досліджень і політичних консультацій»
громадською організацією
«Центр соціально-економічних досліджень «CASE-Україна»
громадською організацією
«Київський економічний інститут»
Автор: Костянтин Кравчук, експерт Програми USAID ЛЕВ, науковий співробітник Інституту
економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД)
Автор вдячний за цінні поради надані експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» та
співробітниками ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», зокрема Олександрі
Бетлій, Ігорю Бураковському та Віталію Кравчуку; окрема подяка Вікторії Беспалько за підготовку даних за
результатами соціологічного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA), здійсненого в рамках
Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ).
Погляди автора, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США
з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (USAID ЛЕВ)
вул. Саксаганського, 44, оф. 5, Київ 01033 Україна
Тел.: +380 44 289-5532
Факс: +380 44 200-3825
eef.org.ua
facebook.com/USAIDLEVProgram
2
3. Зміст
Вступ...............................................................................................................................................................4
1. Перешкоди у розвитку МСП: чому адміністрування податків є важливим.....................................4
2. Адміністрування податків: що найбільше заважає МСП...................................................................6
3. Як поліпшити адміністрування податків: рекомендації....................................................................8
3.1 Підвищення якості державного управлення у сфері оподаткування.............................................8
3.2 Спрощення процедур сплати податків ...........................................................................................12
3.3 Підвищення якості організації контролю........................................................................................12
4. Висновки..............................................................................................................................................13
3
4. Вступ
Складність податкової системи є однією з найбільших перешкод у розвитку малих та середніх
підприємств (МСП) в Україні. Згідно рейтингу Світового банку Doing Business-2016 українська компанія
невеликого розміру витрачає 350 годин на рік на підготовку звітності та сплату основних податків та
соціальних внесків. Як наслідок, Україна входить до числа країн з найбільш складним податковим
адмініструванням у світі, посідаючи 158-ме місце серед 189 країн світу за витратами часу на сплату
податків.1
Незважаючи на важливість цієї проблеми, зміни у правилах та процедурах сплати податків
не входили до переліку пріоритетів податкової реформи, яка здійснювалася в Україні у 2014-2015
роках.2
Водночас ці питання активного обговорюються в контексті продовження зазначеної реформи.
Метою даної роботи є визначення та характеристика основних проблем податкового
адміністрування, які створюють перешкоди у розвитку МСП, та, відповідно, надання рекомендацій
щодо їх усунення. Основою для аналізу є результати соціологічного дослідження «Щорічна оцінка
ділового клімату» (ABCA), здійсненого в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку
(USAID) «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ) у листопаді 2015-січні 2016 року. В рамках
цього дослідження було опитано 1 828 малих та середніх підприємств. Подібне опитування, одним із
завдань якого було є визначення найбільш важливих проблем для МСП у податковому
адмініструванні, було проведене вперше в Україні принаймні за останні роки, а його результати
дають можливість досить повно та всебічно оцінити якість регуляторного середовища
функціонування МСП в різних вимірах. На основі даних цього опитування можна зробити висновок
про нагальну необхідність кардинальної реформи податкового адміністрування, змістом якої (тобто
реформи) має стати перегляд чинної практики державного управління в цій сфері, спрощення правил
та процедур оподаткування, певне зниження величини штрафів, зміна підходу до організації
проведення перевірок та посилення сервісних функцій податкових органів.
Робота не має на меті проаналізувати всю проблематику податкового адміністрування. Її предметом є
відповідні перешкоди у розвитку саме малих та середніх підприємств, тому в роботі не зачіпаються
питання адміністрування податків для великих підприємств. Самі ж рекомендації окреслюють лише
основні напрями поліпшення податкового адміністрування в цілому і не стосуються адміністрування
митних платежів.
Робота має таку структуру. У першому розділі представлено кількісну оцінку величини перешкод,
пов’язаних зі сплатою податків, порівняно з іншими бар’єрами у розвитку МСП. У другому розділі
податкові перешкоди проаналізовано більш детально. У третьому розділі розглянуто можливі
причини виникнення визначених проблем, а також наведено рекомендації щодо їх усунення.
1. Перешкоди у розвитку МСП: чому адміністрування податків є важливим
Фактори, що обмежують зростання МСП, можна розділити на три групи. До першої з них відносяться
загальні умови діяльності підприємств (політична та економічна ситуація, ринкова кон’юнктура,
низька доступність кредитів, брак трудових та інших ресурсів тощо). До другої групи відносяться
перешкоди, що виникають внаслідок недосконалостей регулювання господарської діяльності
(загальний регуляторний тиск, корупція, часті зміни законодавства, високий рівень податків та
1
В країнах з високим доходом, які є членами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР),
аналогічні витрати в середньому становлять 176,6 години на рік, а у східноєвропейських країнах-членах ЄС— в
середньому 238,1 години на рік. Джерело: World Bank. Doing Business 2016. http://www.doingbusiness.org/
2
Зокрема у презентації «Податкова реформа. Факти та цифри», оприлюдненій Міністерством фінансів України у
кінці 2015 року, реформі податкового адміністрування було присвячено 3 сторінки з 61. Джерело:
http://www.minfin.gov.ua/uploads/redactor/files/567038854c68e.pdf
4
5. складність податкового адміністрування, обтяжливе трудове законодавство тощо). Третя група – це
перешкоди, які пов’язані з внутрішніми проблемами МСП (брак виробничих потужностей, застарілі
технології тощо).
Результати дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» свідчать про те, що найбільші перешкоди
пов’язані з загальними умовами роботи підприємств. Перше місце серед них посідає політична
нестабільність – цю проблему відзначили 51% МСП, причому цей бар’єр є однаково вагомим як для
фізичних осіб-підприємців, так і для юридичних осіб. Наступною за поширеністю перешкодою є
несприятлива ситуація на ринку: брак замовлень, недостатні обсяги реалізації, низький попит на
продукцію. На неї вказали 39% підприємств. Крім цього, для 29% опитаних перешкодою для розвитку
бізнесу є інфляція, а 28% повідомили, що їхньому бізнесу не дозволяє зростати війна на Сході України.
Несприятливе регулювання є другою за важливістю групою факторів, що стримують розвиток МСП.
Провідне місце серед них посідають фактори, пов’язані з оподаткуванням. Майже кожне третє
підприємство (31%) скаржиться на високі ставки податків, а кожне четверте (26%) – на складне
податкове адміністрування. При цьому для юридичних осіб проблеми із податками є більш гострими,
ніж для фізичних осіб-підприємців. Так, якщо високі ставки податків вважають перешкодою 34%
опитаних підприємств-юридичних осіб, то серед ФОП на цю проблему вказують 22% опитаних.
Складне податкове адміністрування є проблемою для 29% юридичних осіб та 18% ФОП.
Наступними за значимістю проблемами для МСП є корупція та часті зміни законодавства, які є
перешкодою для розвитку бізнесу на думку 23% підприємств, а також загальний високий
Рис. 1. Основні перешкоди для зростання бізнесу підприємств-юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
16%
18%
18%
21%
22%
26%
27%
29%
29%
34%
39%
51%
% 10%20%30%40%50%60%
Високий рівень конкуренції
Низька доступність кредитів
Проблема ліквідності / брак
обігових коштів
Високий регуляторний тиск
Корупція
Часті зміни економічного
законодавства
Інфляція
Складне податкове
адміністрування
Війна на Сході України
Високі ставки податків
Недостатньо
замовлень/низький попит
Нестабільна політична
ситуація
Юридичні особи
15%
16%
16%
17%
18%
20%
22%
26%
27%
32%
36%
51%
0% 10%20%30%40%50%60%
Високий регуляторний тиск
Високий рівень конкуренції
Високі ставки кредитів
Проблема ліквідності / брак
обігових коштів
Складне податкове
адміністрування
Низька доступність кредитів
Високі ставки податків
Війна на Сході України
Корупція
Інфляція
Недостатньо
замовлень/низький попит
Нестабільна політична
ситуація
ФОП
5
6. регуляторний тиск (20%). Неефективність державного апарату заважає 14% підприємств. Обтяжливе
валютне регулювання не дозволяє зростати 9% МСП, а обмежувальне трудове законодавство – 3%
підприємств.
Нарешті, внутрішні фактори найменше перешкоджають розвитку підприємств. На брак виробничих
потужностей скаржаться лише 6% підприємств, а на застарілі технології – 4%. Ранжування
найважливіших факторів, що обмежують зростання підприємств, з усіх трьох груп, наведене на Рис.1.
2. Адміністрування податків: що найбільше заважає МСП
Для більшості респондентів умови та процес оподаткування пов’язано з певними труднощами.
Найчастіше останні виникають внаслідок нестабільності податкового законодавства: так, часті зміни
та відсутність постійних правил викликають вагомі труднощі у 61% українських підприємств. Значні
проблеми також пов’язані з величиною податків та зборів (48% респондентів) та штрафних санкцій
(45%), частими змінами у податковій звітності (43,3%). Оцінки респондентами основних труднощів,
пов’язаних з податковою системою, представлено на Рисунку 2.
З метою виокремлення основних перешкод, з якими стикаються МСП, сфер ми класифікували описані
вище проблеми за допомогою факторного аналізу. Це дало змогу визначити три найбільш проблемні
сторони української податкової системи:
1. складність і обтяжливість податкового законодавства;
2. корупція у сфері оподаткування та специфіка відносин «інспектор-платник податків»;
3. нестабільність податкового законодавства та податкової звітності.3
3
До першого фактору (складність і обтяжливість податкової звітності) віднесені ознаки «високі ставки податків та зборів»,
«важкість визначення суми податків та зборів, яку підприємство матиме платити в майбутньому», «дуже складна податкова
Рис. 2. Оцінка респондентами різних видів податкових перешкод для розвитку бізнесу (у % респондентів)
-100% -80% -60% -40% -20% 0% 20% 40% 60% 80%
Необхідність сплачувати хабарі
Повна залежність від бажань податкових інспекторів
Часті перевірки
Занадто багато часу йде на спілкування з контролюючими
органами
Важкість визначення майбутньої суми податків та зборів
Дуже складна податкова звітність
Велика кількість звітних документів
Високий розмір штрафних санкцій за помилки
Часті зміни форм податкової звітності
Високі ставки податків та зборів
Нестабільність податкового законодавства
Величезні труднощі Не було труднощів
6
Див. продовження примітки на наступній сторінці.
7. Вставка 1. Думки учасників фокус-груп, проведених в рамках опитування «Щорічна оцінка ділового
клімату» (ABCA), про перешкоди, пов’язані з податковим адмініструванням
Найбільш негативно підприємства оцінили останній фактор, його «проблемність» знаходиться на
рівні 3,4 за п’ятибальною шкалою, в якій 5 відповідає найвищому рівню труднощів, а 1 – найнижчому.
Дещо менше проблем респонденти мали внаслідок складності та обтяжливості податкового
законодавства («проблемність» на рівні 2,9). З іншого боку, підприємства майже не скаржилися на
корупцію, перевірки та зловживання («проблемність» на рівні 1,9), що може свідчити як про
невисокий рівень хабарництва у даній сфері, так і про «звикання» бізнесу до зазначеної практики.
звітність (декларації та розрахунки)» та «велика кількість звітних документів»; до фактору «корупція та неформальні
відносини у сфері оподаткування» - «повна залежність від бажань податкових інспекторів, відсутність поваги до Вас як до
платника податків», «необхідність сплачувати хабарі», «занадто багато часу йде на спілкування з контролюючими
органами», «часті перевірки за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати податків і зборів»; до фактору
«нестабільність податкового законодавства та, відповідно, звітності» - ознаки «високий розмір штрафних санкцій за
помилки», «нестабільність податкового законодавства - часті зміни у податковому законодавстві та відсутність постійних
прав», «часті зміни форм податкової звітності».
Нестабільність законодавства
«[Правила] оподаткування міняються кожен місяць – звітність, папірці і таке інше. Все, що було
сьогодні, через два дні вже може змінитися і бути недійсним. Потрібно весь час бути в курсі».
«Вони люблять міняти звіти, форми … Тобто у нас 20-го числа має бути [подано звітність до
податкової], а 18-го поміняють [форму]».
«Дивіться, як було з мінімалкою [розміром мінімальної зарплати, від якого залежить сума єдиного
податку для платників першої та другої групи] цього разу. Заднім числом ввели мінімалку! Я бігла
в податкову доплачувати – як це взагалі? … Чому я маю за всім цим стежити?»
Перевірки
«Коли ти здаєш звіт, тобі не кажуть, що щось неправильно. Це з’ясовується вже потім, коли
прийшла перевірка. А коли вона прийшла, всі терміни вже минули, і вам нарахували штраф. … Це
викликає проблему».
«Багато переходять на єдиний податок, тому що бояться кількості перевірок … Всі знають, що
платників єдиного податку чіпають менше, тому всі хочуть спати спокійно».
«Витрати, які ми фіксуємо на загальній системі [оподаткування], дуже часто ставляться під сумнів
при можливих перевірках».
Якість послуг платникам податків
«Ставлення зверхнє, хамське … Коли я відкривалася, … я прийшла [до працівниці податкової]. …
Вона мені сказала, що я щось там неправильно оформила. Я попросила – допоможіть. Вона мені
сказала: «Це ви зайнялися бізнесом. Йдіть, вивчайте, як це має бути». Не було жодних пояснень …
А має бути сервісний центр».
«Якщо держава хоче стягувати податки по-чесному з усіх, було б правильно, якби при податковій
був якийсь відділ, де б сиділи менеджери, зацікавлені в тому, щоб нормально, по-чесному все
пояснити, показати, розказати … Показати людині, що тут не хочуть з неї зробити дійну корову, що
хочуть просто, щоб ми чесно платити податки … А зараз на тебе заздалегідь, з самого початку
дивляться як на злочинця».
7
8. Зокрема, відповідаючи на інше запитання, 55,7% респондентів погодилися з тим, що підприємці
схильні уникати реальних перевірок і тому дають хабарі інспекторам.
Зазначимо, що спостерігається статистично значуща залежність між організаційно-правовою формою
підприємств та труднощами, на яких акцентують увагу респонденти. Так, на діяльність юридичних
осіб найбільш негативно впливають складність податкового законодавства та нестабільність
податкової системи (викликають значні труднощі у 57,2% та 53,8% підприємств відповідно), тоді як
значні проблеми через корупцію виникають у 56,0% фізичних осіб-підприємців.
3. Як поліпшити адміністрування податків: рекомендації
Усунення перешкод у розвитку МСП, пов’язаних з податковим адмініструванням, є складним
завданням, яке вимагає, насамперед, перегляду фундаментальних засад функціонування державного
органу, відповідального за збирання податків — Державної фіскальної служби (ДФС). Виконання
цього завдання має передбачати удосконалення планування у сфері податкового адміністрування,
спрощення правил та процедур оподаткування та зміну підходів до організації контролю за
дотриманням податкового законодавства.
3.1 Підвищення якості державного управлення у сфері оподаткування
3.1.1 Необхідність поліпшення планування
Постійне внесення змін до нормативних актів може викликатися різними причинами, в тому числі
низькою «початковою» якістю цих актів (в результаті чого не досягаються задекларовані цілі
регулювання), невизначеністю пріоритетів податкової політики або слабкою координацією діяльності
органів влади у реалізації цієї політики. В свою чергу існування таких недоліків може бути як
наслідком інституційної слабкості податкових органів, так і результатом дій, метою яких є свідоме
створення інструментів для вибіркового тиску на підприємства для наповнення бюджету або
реалізації корупційних інтересів. Але у будь-якому випадку часті зміни правил та процедур сплати
податків, а також форм звітності є ознакою низької якості державного управління у сфері податкового
адміністрування.
Підвищення якості управління вимагає суттєвого перегляду відповідної державної політики,
початковим елементом якого є визначення її стратегічних цілей. Варто підкреслити, що мова йде про
цілі політики саме у сфері податкового адміністрування, а не про цілі податкової політики взагалі.
Формулювання таких цілей є необхідною умовою поліпшення планування та підвищення якості
нормативних актів, що знизить необхідність їх частого коригування.
Рис. 3. Труднощі, пов'язані з системою оподаткування (% респондентів)
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
Складність і
обтяжливість
податкової звітності
Корупція у сфері
оподаткування
Нестабільність
податкового
законодавства та
податкового
законодавства
ФОП Юридична особа
8
9. 3.1.2 Визначення місії податкового органу
Визначенню цілей діяльності державного органу, відповідального за збирання податків, має
передувати формулювання його місії – тобто ідеї, яка виражає основне завдання цього органу. При
формулюванні місії потрібно враховувати основні принципи податкового законодавства, які
передбачають, що відповідальними за визначення суми та сплату податків є самі платники. З огляду
на це, місія податкового органу України має полягати у наданні послуг платникам податків (тобто,
ДФС має бути сервісною організацією). Більш детально, місія може включати:
• сприяння добровільному дотриманню податкового законодавства платниками податків;
• забезпечення виконання податкового законодавства тими платниками, які не дотримуються
його добровільно.
За зразком податкових служб інших країн світу (див. Вставку 2), місія податкового органу України
може також також включати принципи податкового адміністрування. Мова йде про те, що
податковий орган має виконувати своє основне завдання справедливо, неупереджено, мінімізуючи
суспільні витрати на сплату податків, а також ефективно та раціонально використовуючи ресурси.4
Місія не може передбачати відповідальність податкового органу за безумовне виконання доходної
частини державного бюджету.
3.1.3 Розробка середньострокових планів поліпшення податкового адміністрування
Наступним кроком має бути проведення комплексного та глибокого аналізу поточного стану справ у
податковій сфері. Його метою є визначення ключових проблем та розробка планів їх подолання.
Предметом аналізу має стати зокрема рівень дотримання податкових зобов'язань різними групами
платників, прогалини у законодавстві, недоліки у практиці його застосування, а також сильні та слабкі
сторони податкового відомства. Аналіз має здійснюватися з використанням доступних даних,
включаючи статистичні дані та результати соціологічних і наукових досліджень. Наскільки це
можливо, дослідження мають проводитися з використанням кількісних методів та математичного
моделювання. Особливо важливим видом досліджень є детальне обстеження рівня дотримання
податкового законодавства у репрезентативній вибірці платників, на основі якого можуть бути
визначені фактори ризики ухилення від податків. Процес аналізу має включати також формулювання
бачення майбутнього, визначення ключових цілей, а також можливих способів їх досягнення.
Результатом такого аналізу має стати створення середньострокового плану поліпшення податкового
адміністрування, розрахованого на період у 3-5 років. План має охоплювати всі аспекти податкового
адміністрування, включи, зокрема, такі елементи:
• наміри щодо перегляду нормативної бази;
• заходи з метою поліпшення реалізації функцій зі збирання податків;
• заходи, метою яких є забезпечення справедливості та неупередженості податкового
адміністрування;
• перелік необхідних людських та інших ресурсів;
4
Як приклад можна навести місію податкового відомства (Служби внутрішніх доходів) США, згідно якої ця
установа «надає американським платникам податків високоякісні послуги, допомагаючи їм зрозуміти та
виконати їх податкові зобов'язання, а також забезпечує виконання платниками податків закону, дотримуючись
чесності та справедливості по відношенню до всіх». Джерело: https://www.irs.gov/uac/The-Agency,-its-Mission-
and-Statutory-Authority
9
10. • комунікаційну стратегію. 5
Вставка 2. Місії податкових органів деяких країн
Джерела: Веб-сайт Служби внутрішніх доходів США
https://www.irs.gov/uac/The-Agency,-its-Mission-and-Statutory-Authority
Веб-сайт Податкової та митної служби Великобританії
https://www.gov.uk/government/organisations/hm-revenue-customs/about
USAID. 2013. Detailed Guidelines for Improved Tax Administration in Latin America and the Caribbean. USAID Leadership in Public
Financial Management (LPFM) Report.
https://www.usaid.gov/sites/default/files/LAC_TaxBook_Entire%20Book%20-%20ENGLISH.pdf
Цей середньостроковий план має стати інструментом забезпечення стабільності правил та процедур
оподаткування, оскільки ускладнюватиме прийняття не узгоджених з ним нормативних актів. Крім
цього, формулювання плану дозволить підвищити якість нормативних актів та координацію між
державними органами, а також між окремими підрозділами податкового органу. Виходячи з
переліку та природи перешкод у розвитку МСП, визначених в результаті опитування,
середньостроковий план має бути спрямований на спрощення правил та процедур, зниження
частини штрафів, зміну підходу до проведення перевірок, а також посилення сервісних функцій
податкового органу. Такі цілі узгоджуються з кращими світовими практиками удосконалення
податкового адміністрування (див. Вставку 3).
5
USAID. 2013. Detailed Guidelines for Improved Tax Administration in Latin America and the Caribbean. USAID
Leadership in Public Financial Management (LPFM) Report.
https://www.usaid.gov/sites/default/files/LAC_TaxBook_Entire%20Book%20-%20ENGLISH.pdf
Служба внутрішніх доходів США (Internal Revenue Service)
Служба «надає американським платникам податків високоякісні послуги, допомагаючи їм
зрозуміти та виконати податкові зобов'язання, а також забезпечує виконання платниками податків
закону, дотримуючись чесності та справедливості по відношенню до всіх».
Податкова та митна служба Великобританії (HM Revenue and Customs)
«Ми збираємо гроші, які йдуть на оплату державних послуг та надання адресної соціальної
допомоги сім’ям та окремим особам. Ми робимо це неупереджено, постійно збільшуючи
результативність та ефективність адміністрування. Ми допомагаємо чесній більшості у дотриманні
їх податкових прав та створюємо перешкоди для несумлінної меншості у спробах обдурити
податкову систему».
Секретаріат федеральних доходів Бразилії (Secretaria da Receita Federal do Brasil)
«Керувати збором податків та мит на благо суспільства із дотриманням фіскальної справедливості
та повагою до громадян».
Служба внутрішніх доходів Чилі (Servicio de Impuestos Internos)
«Адмініструвати систему внутрішніх податків з метою наповнення бюджету, дотримуючись
неупередженості та справедливості, створюючи умови для добровільного виконання зобов’язань
шляхом надання послуг, які є якісними та адаптованими до потреб кожного типу платників
податків; захищаючи належне дотримання податкового законодавства у суворій відповідності з
діючим законодавством та концентруючи зусилля з проведення перевірок на платниках, які
демонструють ризиковану поведінку».
10
11. 3.1.4 Підвищення якості нормативних актів
Крім поліпшення планування, завдання з підвищення якості державної політики у сфері податкового
адміністрування, має передбачати удосконалення процедур підготовки нормативно-правових актів.
Якість актів має бути такою, що дозволяє уникати їх частого коригування. Крім цього, може бути
переглянутий розподіл повноважень між органами державної влади у сфері надання роз’яснень
щодо положень податкового законодавства.
Вставка 3. Основні напрямки модернізації податкової адміністрації у світі
Джерела: Джерело: IMF. 2010. Revenue Administration: A Toolkit For Implementing A Revenue
Authority https://www.imf.org/external/pubs/ft/tnm/2010/tnm1008.pdf
3.1.5 Прозорість регулювання
Всі нормативно-правові акти мають бути доступними для платників податків. Для цього акти мають
оприлюднюватися заздалегідь, за достатній час перед набуттям заходом чинності (за винятком
надзвичайних ситуацій). Оприлюднення має відбуватися через постійні офіційно визначені джерела
інформації. Якщо це можливо, податковий орган має також оприлюднювати заздалегідь будь-які
пропозиції щодо ухвалення нормативних актів або внесення змін до них, включи пояснення цілей та
обґрунтування ухвалення цих документів.
Введення документів у дію з дати, яка передувала даті прийняття («заднім числом»), має бути
припинено у сфері, що стосується податкового адміністрування, на всіх рівнях (включаючи рівень
законів України). Дата набрання чинності нормативних актів має визначатися із врахуванням
необхідності виконання податкових зобов'язань платниками (щоб унеможливити, наприклад,
ситуації, коли форма звіту змінюється після початку терміну подання цього звіту).
• Впровадження доречного, простого та прозорого податкового та митного законодавства,
яке сприяє створенню найкращих умов для його дотримання.
• Впровадження простих процедур, що відповідають сучасним вимогам та дозволяють
зменшити навантаження на імпортерів та платників податків; збільшення ефективності
управління, підтримка прозорості та чесності.
• Раціональне удосконалення організаційних та управлінських механізмів (зокрема
організаційної структури, рівнів управління, сфер повноважень).
• Сприяння добровільному дотриманню податкового ти митного законодавства, а також
впровадження методів ризик-менеджменту з метою максимального підвищення
ефективності податкового адміністрування (за співвідношенням результату та витрат).
• Розробка «цілісного» підходу до надання послуг імпортерам та платникам податків
(зокрема такого підходу, що враховує всі їхні зобов’язання), а також комплексне
реагування на поведінку імпортерів та платників (в тому числі на недотримання
податкового та митного законодавства).
• Ефективне використання автоматизованих систем для того, щоб забезпечити: (1) збір,
аналіз та поширення інформації за допомогою надійних баз даних та загальних
ідентифікаційних номерів; (2) стандартизацію платіжних процедур та вимог до
бухгалтерського обліку; (3) однаковий підхід у застосуванні законодавства та процедур до
всіх платників; (4) надання адекватної та своєчасної інформації для прийняття
управлінських рішень та розробки податкової та митної політики.
• Збільшення автономії податкового органу в частині відбору, навчання та мотивації
висококваліфікованого персоналу; вимірювання результатів роботи посадовців, а також
звільнення тих, хто є неефективними або корумпованими; керування бюджетами, виплата
конкурентоспроможних зарплат, а також гнучка організація роботи (наприклад,
переміщення персоналу між підрозділами для забезпечення необхідного робочого
навантаження).
11
12. Значна частина зазначених рекомендацій вже впроваджена у законодавстві України, проте
застосовується лише частково. Тому вирішення проблеми підвищення прозорості залишається на
порядку денному.
3.2 Спрощення процедур сплати податків
3.2.1 Спрощення правил обліку, процедур звітування та сплати податків
Загальні правила обліку та нарахування податків, форми звітності, а також процедури сплати
податків, мають бути спрощені до мінімально можливого рівня, оскільки це є однією з ключових умов
усунення перешкод для розвитку МСП. Спрощення правил та процедур має бути одним із ключових
завдань описаного вище плану, здійснюватися із врахуванням середньострокових цілей та базуватися
на аналізі рівня дотримання сплати податків окремими категоріями платників.
При цьому варто розглянути можливість збільшення диференціації правил обліку, процедур
звітування та сплати податків для платників різного розміру, щоб максимально зменшити витрати
мікропідприємств та малих підприємств.
3.2.2 Покращення якості сервісних послуг
Щоб платники податків могли виконати свої зобов’язання, вони повинні знати ці зобов'язання та бути
спроможні їх виконати. Податковий орган може сприяти цьому, надаючи платникам податків
необхідну інформацію, здійснюючи консультації (включаючи допомогу у заповненні звітності), а
також реалізовуючи освітні програми для платників податків. ДФС має підрозділи, уповноважені
надавати послуги підприємствам (центри обслуговування платників податків), проте їх функції та
практика роботи має бути переглянуто, а інституційну спроможність – посилено.
3.3 Підвищення якості організації контролю
3.3.1 Впровадження автоматизованої системи ризик-менеджменту
Відповідно до діючого законодавства, планові перевірки платників податків проводяться на основі
щоквартального плану-графіка, який затверджується ДФС. Пропозиції щодо списку підприємств для
планових перевірок готуються на найнижчому рівні, а фінальний перелік формується шляхом
багатоетапного узгодження між підрозділами ДФС на різних рівнях. При цьому на більш високих
рівнях підприємства можуть довільно включатися до переліку або вилучатися з нього. Базовим
критерієм для відбору підприємство для перевірок є ризик несплати податків, але більш детальні
критерії є дуже широкими. Зокрема, можуть бути перевірені підприємства, які відповідають таким
критеріям:
• рівень сплати податків є нижчим за середній по відповідній галузі (ПДВ, податок на прибуток);
• сума сплачуваних податків зростає повільніше, ніж виручка;
• чистий дохід є меншим, ніж собівартість продукції;
• наявна співпраця з «сумнівними» контрагентами (такими, що «мають ознаки фіктивності»,
«відносно яких ведеться розслідування» тощо);
• наявна інформації про можливе ухилення від сплати податків. 6
Зазначені критерії дозволяють зараз включати до плану перевірок більшість підприємств, що
працюють на загальній системі оподаткування. В таких умовах конкретні підприємства для перевірок
обираються довільно, що дозволяє використовувати перевірки як засіб тиску на суб’єкти
6
Наказ Міністерства фінансів України №524 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка
проведення документальних планових перевірок платників податків» від 2 червня 2015 року.
12
13. господарювання для збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів або з
корупційними цілями.
Довільний відбір підприємств для перевірок має бути замінено відбором з використанням
автоматизованої системи ризик-менеджменту. Відповідно до кращих світових практик така система
має передбачати визначення рівня ризику несплати податків для кожного платника на основі аналізу
відомої інформації, який здійснюється за допомогою математичних методів та з використанням
комп’ютерних систем.7
Аналіз має здійснюватися централізовано (у центральному офісі податкового
органу). Результатом запровадження автоматизованого ризик-менеджменту має стати зменшення
перевірок сумлінних платників податків, зменшення ризиків для них, а також збільшення
передбачуваності умов ведення бізнесу.
3.3.2 Зниження величини штрафів
Накладання санкцій за порушення податкового законодавства є невід’ємною частиною податкового
адміністрування. Вони є інструментом, що забезпечує виконання податкового законодавства
платниками, які не дотримуються його добровільно. Однак наявна практика застосування штрафів
має бути переглянута. Штрафи за формальні порушення, які не впливають на виконання податкових
зобов'язань, повинні бути скасовано. Розмір штрафу має відповідати потенційній шкоді, яка була (або
могла бути) завдана в результаті порушення.
4. Висновки
Результати опитування «Щорічна оцінка ділового клімату» підтвердили, що складність податкової
системи є однією з найбільших перешкод у розвитку МСП в Україні. Податкові перешкоди посідають
провідне місце у переліку перешкод, пов’язаних з регулюванням. Для більшості підприємств основні
труднощі викликає нестабільність податкового законодавства (часті зміни форм звітності, правил
оподаткування тощо), недосконала практика накладання штрафів та складність процедур розрахунку
та сплати податків. Інші проблеми – витрати часу на спілкування з працівниками Державної
фіскальної служби, часті перевірки, залежність від бажань податкових інспекторів та корупція –
заважають розвитку меншого числа підприємств. Проте важливість усунення цих проблем не варто
недооцінювати, зокрема з огляду на те, що вони створюють бар’єр для зростання відносно великих
підприємств з числа МСП, які працюють на загальній системі оподаткування.
Дані, отримані в результаті опитування, свідчать про необхідність докорінної реформи податкового
адміністрування в Україні. Реформа має передбачати перетворення ДФС на сервісну організацію,
спрощення процедур сплати податків, а також зміну підходів у контролі за дотримання податкового
законодавства, включаючи запровадження автоматизованих систем ризик-менеджменту. Реалізація
реформи є нагальною, оскільки створення сприятливого середовища для розвитку МСП є
передумовою прискорення економічного зростання в Україні. Водночас реформа може бути
здійснена лише за достатньої політичної підтримки, оскільки її успішна реалізація неможлива без
впровадження заходів із виконання вже існуючого законодавства.
7
USAID. 2013. Detailed Guidelines for Improved Tax Administration in Latin America and the Caribbean. USAID
Leadership in Public Financial Management (LPFM) Report.
https://www.usaid.gov/sites/default/files/LAC_TaxBook_Entire%20Book%20-%20ENGLISH.pdf
13