Видання присвячене систематизації «домашніх завдань» України, спрямованих на досягнення безвізового режиму з ЄС в контексті перспектив імплементації «дорожьої карти» до безвізового режиму між Україною та ЄС. Проаналізовано досвід міжнародних лобістських кампаній, спрямованих на скасування візових бар’єрів. Запропоновано рекомендації щодо ефективнішого використання існуючих можливостей, насамперед Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС.
Видання присвячене аналізові шляхів досягнення Україною критеріїв безвізової країни у відносинах з Європейським Союзом. Сформульовано рекомендації для державних органів України щодо встановлення в перспективі безвізового режиму між Україною та ЄС.
Аналітичний звіт "Перспективи приєднання України до спільного авіаційного про...Europe without barriers
Аналітичний звіт за результатами дослідження переговорного процесу щодо Угоди про спільний авіаційний простір України та ЄС, яим визначено основні зовнішні і внутрішні проблеми, що уповільнюють або перешкоджають
повній лібералізації авіаринку з ЄС
Статистичні дані та останні тенденції української міграції до країн ЄС станом на листопад 2016 року.
Зокрема, аналізуються такі показники:
Регулярна міграція
Візові заявки
Відмови у в’їзді на кордоні
Управління кордонами
Виявлення українських мігрантів з неврегульованим статусом
Кількість прохань про притулок
Рішення про надання притулку
Презентація законопроекту про декриміналізацію економічних злочинів Одеського пакету реформ
Презентация законопроекта о декриминализации экономических преступлений Одесского пакета реформ
Видання присвячене аналізові шляхів досягнення Україною критеріїв безвізової країни у відносинах з Європейським Союзом. Сформульовано рекомендації для державних органів України щодо встановлення в перспективі безвізового режиму між Україною та ЄС.
Аналітичний звіт "Перспективи приєднання України до спільного авіаційного про...Europe without barriers
Аналітичний звіт за результатами дослідження переговорного процесу щодо Угоди про спільний авіаційний простір України та ЄС, яим визначено основні зовнішні і внутрішні проблеми, що уповільнюють або перешкоджають
повній лібералізації авіаринку з ЄС
Статистичні дані та останні тенденції української міграції до країн ЄС станом на листопад 2016 року.
Зокрема, аналізуються такі показники:
Регулярна міграція
Візові заявки
Відмови у в’їзді на кордоні
Управління кордонами
Виявлення українських мігрантів з неврегульованим статусом
Кількість прохань про притулок
Рішення про надання притулку
Презентація законопроекту про декриміналізацію економічних злочинів Одеського пакету реформ
Презентация законопроекта о декриминализации экономических преступлений Одесского пакета реформ
Як забезпечити ефективне впровадження новацій у сфері управління кордонами?Europe without barriers
У тексті проаналізовано останні зміни у візово-міграційній політиці України, запровадження фіксації біометричних даних на кордоні та плани запровадити попереднє повідомлення про в’їзд для громадян “країн міграційного ризику”.
Інтеграція України до Європи і НАТО є проявом самобутності української нації, її історичної належності до європейського простору. Європейська інтеграція значною мірою визначає перебіг соціально — економічних і політичних процесів на континенті, змінюючи суть цивілізаційного простору в сучасному контексті.
Більш детальну інформацію про історію, завдання, структуру НАТО, напрями діяльності організації, процеси трансформації та розширення Альянсу, а також про партнерство й співпрацю з іншими країнами, і зокрема з Україною ви можете дізнатись завітавши у читальний Тернопільської обласної універсально наукової бібліотеки
Презентуючи перший друкований публічний звіт СБУ за європейськими принципами, Василь Грицак зауважив, що це – унікальне видання. «Це наша перша спроба розповісти водночас про останні досягнення Служби безпеки України та про те, якою вона зустрічає своє 25-річчя на тлі кардинальних змін у безпековому середовищі України та світу», ‒ наголосив він.
СБУ намагалася зробити видання доступним не лише для обізнаного читача, а й для пересічного громадянина. «Щоб вам було цікаво дізнатися більше про діяльність та завдання нашої Служби, ми спробували зробити цей текст якомога легшим для сприйняття, а спеціальні терміни й поняття – простішими та зрозумілішими», ‒ зазначив Грицак.
Специфіка діяльності спецслужби не дозволяє оприлюднювати всю інформацію про свої досягнення. У багатьох випадках суспільство навіть не здогадується, що викриття та припинення деструктивних дій конкретних осіб – це лише початок тривалих операцій, які мають стратегічне значення для держави. Служба також несе відповідальність за долю людей, котрі свідомо ризикують своїм життям, виконуючи оперативні завдання в інтересах національної безпеки України.
Водночас, за словами Голови СБУ, Служба усвідомлює, що в умовах сучасного інформаційного суспільства неможливо та недоцільно тримати інформацію повністю засекреченою, і що громадськість має право знати наскільки ефективно спецслужба виконує свою місію, яким є її внесок у забезпечення національної безпеки держави, зокрема у відсічі «гібридній» агресії з боку Російської Федерації.
Авіаційний вектор Східного Партнерства: оцінка прогресу України, Молдови та Г...Europe without barriers
Аналітичний звіт за результатами дослідження результатів впровадження Угод про САП у Молдові і Грузії та стану гармонізації українського законодавства у сфері цивільної авіації з нормами і директивами ЄС.
Зокрема, розглянуто питання:
– Молдова: стан імплементації Угоди про САП і наслідки її впровадження
– Грузія: : стан імплементації Угоди про САП і наслідки її впровадження
– Україна: стан підписання та імплементації Угоди про САП, підходи, що застосовуються до імплементації директив ЄС
Інші питання:
– Одностороннє застосування Угоди про САП
– Єдине європейське небо
– Комплексний план
– Переклад директив і регуляцій
– Сертифікація суден і аеропортів
– “Відкрите небо” в окремих аеропортах (Львів і Одеса)
– Наземне обслуговування
– Ліцензування перевізників
Документ містить також рекомендації до профільних органів влади України за підсумками дослідження
ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ НА РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГAlex Grebeshkov
Ганнич Марина, minona-93@mail.ru
ФЕтаУ, 5 курс, ЕСМ-604
(науковий керівник: Прохорова Є. В., к.е.н., доцент)
ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ НА РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ
Ганныч Марина
ОБОСНОВАНИЕ ЭФФЕКТИВНОЙ ЦЕНОВОЙ ПОЛИТИКИ НА РЫНКЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УСЛУГ
Hannych Maryna
VERIFICATION OF THE EFFICIENT PRICE POLICY IN THE MARKET FOR EDUCATIONAL SERVICES
http://conference.spkneu.org/2015/12/obgruntuvannya-efektivnoyi-tsinovoyi-politiki-na-rinku-osvitnih-poslug/
Презентация заместителя директора Национального института стратегических исследований при Президенте Украины Александра Литвиненко на Экспертной встрече Черноморской миротворческой сети "Украинско-российские отношения: ключ к безопасности в Черноморском регионе". Харьков, 20 апреля 2011 года.
Розширення та модернізація Шенгену: наслідки і перспективи для УкраїниEurope without barriers
В даній публікації містяться розгорнуті результати моніторингу діяльності візових центрів, що надають посередницькі послуги громадянам України. Ці дані вперше були оприлюднені під час круглого столу «Розширення Шенгену – наслідки для України», проведеного ЦМКЗПУ 15 лютого 2008 в м. Києві.
Крім того, надано первинний аналіз впливу розширення Шенгенської зони на ситуацію з видачею віз громадянами України та здійснено попередні оцінки стану імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС.
Законодавче забезпечення руху до симетричного безвізового режиму з ЄС (2010)Europe without barriers
Видання формулює перелік завдань у законодавчій сфері, виконання яких є необхідною умовою для встановлення симетричного безвізового режиму між ЄС та Україною. Перелік завдань сформульовано на основі існуючих документів Україна-ЄС, «дорожніх карт» до безвізового режиму, оприлюднених Єврокомісією, та з урахуванням успішного досвіду тих держав, що здобули безвізовий режим з ЄС протягом останнього часу, насамперед Сербії. У другій частині видання систематизовано поточні оцінки візової практики країн ЄС в Україні – з використанням як даних незалежного моніторингу, проведеного «Європою без бар’єрів», так і офіційних даних
У звіті представлено результати моніторингу якості послуг на двадцяти міжнародних автомобільних та пішохідних пунктах пропуску державного кордону між Україною та державами членами Європейського Союзу, Білоруссю і Російською Федерацією. Метою дослідження було одержати комплексну оцінку новацій і змін практики перетину державного кордону громадянами України та іноземцями після завершення процесу візової лібералізації з ЄС та презентувати результати оцінки розробникам політики і широкій громадськості заради підвищення рівня мобільності українців та формування дружньої для іноземців політики в’їзду.
Всього було проведено 2243 інтерв’ю, серед яких 1386 інтерв’ю з українськими громадянами та 857 з іноземцями.
Незалежний моніторинговий звіт підготовлено в рамках проекту «Анатомія кордону: громадська оцінка практик перетину кордону України та нормативних новацій», що реалізується ГО «Європа без бар’єрів» за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження». Відповідальність за зміст документа несе ГО «Європа без бар’єрів».
Аналіз проблематики дотримання прав людини під час перетину кордону на матеріалі кордонів країн Європейського Союзу, України та адміністративної межі/лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України.
У полі зору обмеження і виклики, з якими стикаються:
– громадяни України на кордонах ЄС;
– іноземці на кордонах України;
– громадяни України під часу перетину лінії розмежування та адмінмежі з тимчасово окупованими територіями України.
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП у 2021-2023 рр.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Аудит реформ: громадський аналіз змін у регіонах після візової лібералізаціїEurope without barriers
Аналітичний звіт за результатами дослідження імплементації чотирьох блоків реформ, розпочатих у рамках руху до безвізового режиму.
Звіт є результатом роботи групи експертів з 6-ти областей України під координацією ГО «Європа без бар’єрів». Публікація містить громадську оцінку нових напрямків державної політики, що були започатковані в рамках візової лібералізації та знайшли своє продовження в Угоді про Асоціацію, зокрема щодо видачі нових ідентифікаційних документів (біометричні паспорти та ID картки), впровадження підходу інтегрованого управління кордонами (умови перетину кордону, зокрема боротьба з корупцією), управління міграцією та політики притулку (виконання Закону України «Про зовнішню трудову міграцію» та забезпечення прав біженців) і протидії дискримінації (виконання Національної стратегії у сфері прав людини).
Як забезпечити ефективне впровадження новацій у сфері управління кордонами?Europe without barriers
У тексті проаналізовано останні зміни у візово-міграційній політиці України, запровадження фіксації біометричних даних на кордоні та плани запровадити попереднє повідомлення про в’їзд для громадян “країн міграційного ризику”.
Інтеграція України до Європи і НАТО є проявом самобутності української нації, її історичної належності до європейського простору. Європейська інтеграція значною мірою визначає перебіг соціально — економічних і політичних процесів на континенті, змінюючи суть цивілізаційного простору в сучасному контексті.
Більш детальну інформацію про історію, завдання, структуру НАТО, напрями діяльності організації, процеси трансформації та розширення Альянсу, а також про партнерство й співпрацю з іншими країнами, і зокрема з Україною ви можете дізнатись завітавши у читальний Тернопільської обласної універсально наукової бібліотеки
Презентуючи перший друкований публічний звіт СБУ за європейськими принципами, Василь Грицак зауважив, що це – унікальне видання. «Це наша перша спроба розповісти водночас про останні досягнення Служби безпеки України та про те, якою вона зустрічає своє 25-річчя на тлі кардинальних змін у безпековому середовищі України та світу», ‒ наголосив він.
СБУ намагалася зробити видання доступним не лише для обізнаного читача, а й для пересічного громадянина. «Щоб вам було цікаво дізнатися більше про діяльність та завдання нашої Служби, ми спробували зробити цей текст якомога легшим для сприйняття, а спеціальні терміни й поняття – простішими та зрозумілішими», ‒ зазначив Грицак.
Специфіка діяльності спецслужби не дозволяє оприлюднювати всю інформацію про свої досягнення. У багатьох випадках суспільство навіть не здогадується, що викриття та припинення деструктивних дій конкретних осіб – це лише початок тривалих операцій, які мають стратегічне значення для держави. Служба також несе відповідальність за долю людей, котрі свідомо ризикують своїм життям, виконуючи оперативні завдання в інтересах національної безпеки України.
Водночас, за словами Голови СБУ, Служба усвідомлює, що в умовах сучасного інформаційного суспільства неможливо та недоцільно тримати інформацію повністю засекреченою, і що громадськість має право знати наскільки ефективно спецслужба виконує свою місію, яким є її внесок у забезпечення національної безпеки держави, зокрема у відсічі «гібридній» агресії з боку Російської Федерації.
Авіаційний вектор Східного Партнерства: оцінка прогресу України, Молдови та Г...Europe without barriers
Аналітичний звіт за результатами дослідження результатів впровадження Угод про САП у Молдові і Грузії та стану гармонізації українського законодавства у сфері цивільної авіації з нормами і директивами ЄС.
Зокрема, розглянуто питання:
– Молдова: стан імплементації Угоди про САП і наслідки її впровадження
– Грузія: : стан імплементації Угоди про САП і наслідки її впровадження
– Україна: стан підписання та імплементації Угоди про САП, підходи, що застосовуються до імплементації директив ЄС
Інші питання:
– Одностороннє застосування Угоди про САП
– Єдине європейське небо
– Комплексний план
– Переклад директив і регуляцій
– Сертифікація суден і аеропортів
– “Відкрите небо” в окремих аеропортах (Львів і Одеса)
– Наземне обслуговування
– Ліцензування перевізників
Документ містить також рекомендації до профільних органів влади України за підсумками дослідження
ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ НА РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГAlex Grebeshkov
Ганнич Марина, minona-93@mail.ru
ФЕтаУ, 5 курс, ЕСМ-604
(науковий керівник: Прохорова Є. В., к.е.н., доцент)
ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ НА РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ
Ганныч Марина
ОБОСНОВАНИЕ ЭФФЕКТИВНОЙ ЦЕНОВОЙ ПОЛИТИКИ НА РЫНКЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УСЛУГ
Hannych Maryna
VERIFICATION OF THE EFFICIENT PRICE POLICY IN THE MARKET FOR EDUCATIONAL SERVICES
http://conference.spkneu.org/2015/12/obgruntuvannya-efektivnoyi-tsinovoyi-politiki-na-rinku-osvitnih-poslug/
Презентация заместителя директора Национального института стратегических исследований при Президенте Украины Александра Литвиненко на Экспертной встрече Черноморской миротворческой сети "Украинско-российские отношения: ключ к безопасности в Черноморском регионе". Харьков, 20 апреля 2011 года.
Розширення та модернізація Шенгену: наслідки і перспективи для УкраїниEurope without barriers
В даній публікації містяться розгорнуті результати моніторингу діяльності візових центрів, що надають посередницькі послуги громадянам України. Ці дані вперше були оприлюднені під час круглого столу «Розширення Шенгену – наслідки для України», проведеного ЦМКЗПУ 15 лютого 2008 в м. Києві.
Крім того, надано первинний аналіз впливу розширення Шенгенської зони на ситуацію з видачею віз громадянами України та здійснено попередні оцінки стану імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС.
Законодавче забезпечення руху до симетричного безвізового режиму з ЄС (2010)Europe without barriers
Видання формулює перелік завдань у законодавчій сфері, виконання яких є необхідною умовою для встановлення симетричного безвізового режиму між ЄС та Україною. Перелік завдань сформульовано на основі існуючих документів Україна-ЄС, «дорожніх карт» до безвізового режиму, оприлюднених Єврокомісією, та з урахуванням успішного досвіду тих держав, що здобули безвізовий режим з ЄС протягом останнього часу, насамперед Сербії. У другій частині видання систематизовано поточні оцінки візової практики країн ЄС в Україні – з використанням як даних незалежного моніторингу, проведеного «Європою без бар’єрів», так і офіційних даних
У звіті представлено результати моніторингу якості послуг на двадцяти міжнародних автомобільних та пішохідних пунктах пропуску державного кордону між Україною та державами членами Європейського Союзу, Білоруссю і Російською Федерацією. Метою дослідження було одержати комплексну оцінку новацій і змін практики перетину державного кордону громадянами України та іноземцями після завершення процесу візової лібералізації з ЄС та презентувати результати оцінки розробникам політики і широкій громадськості заради підвищення рівня мобільності українців та формування дружньої для іноземців політики в’їзду.
Всього було проведено 2243 інтерв’ю, серед яких 1386 інтерв’ю з українськими громадянами та 857 з іноземцями.
Незалежний моніторинговий звіт підготовлено в рамках проекту «Анатомія кордону: громадська оцінка практик перетину кордону України та нормативних новацій», що реалізується ГО «Європа без бар’єрів» за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження». Відповідальність за зміст документа несе ГО «Європа без бар’єрів».
Аналіз проблематики дотримання прав людини під час перетину кордону на матеріалі кордонів країн Європейського Союзу, України та адміністративної межі/лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України.
У полі зору обмеження і виклики, з якими стикаються:
– громадяни України на кордонах ЄС;
– іноземці на кордонах України;
– громадяни України під часу перетину лінії розмежування та адмінмежі з тимчасово окупованими територіями України.
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП у 2021-2023 рр.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Аудит реформ: громадський аналіз змін у регіонах після візової лібералізаціїEurope without barriers
Аналітичний звіт за результатами дослідження імплементації чотирьох блоків реформ, розпочатих у рамках руху до безвізового режиму.
Звіт є результатом роботи групи експертів з 6-ти областей України під координацією ГО «Європа без бар’єрів». Публікація містить громадську оцінку нових напрямків державної політики, що були започатковані в рамках візової лібералізації та знайшли своє продовження в Угоді про Асоціацію, зокрема щодо видачі нових ідентифікаційних документів (біометричні паспорти та ID картки), впровадження підходу інтегрованого управління кордонами (умови перетину кордону, зокрема боротьба з корупцією), управління міграцією та політики притулку (виконання Закону України «Про зовнішню трудову міграцію» та забезпечення прав біженців) і протидії дискримінації (виконання Національної стратегії у сфері прав людини).
Coordination Bureau on European Integration of UkraineSergiy Shtukarin
Presentation by Vadim Trukhan, Director of the Coordination Bureau on European and Euro-Atantic Integration of Ukraine, at the 2008 Annual Congress of the Ukrainian European Studies Association
Публікація аналізує ключові питання функціонування кордону України з країнами Шенгенської зони – Польщею, Угорщиною, Словаччиною. Проаналізовано особливості планування нових пунктів пропуску на кордоні, впорядкування прикордонного простору через створення сервісних зон і проєкти електронної черги, спільного контролю, доступу до інформації.
Публікація є доповненням до аналітичного звіту «Кордон 777. Сучасні проблеми Шенгенського кордону України» і є спробою дати відповідь на питання, сформульовані під час аналізу основних проблем кордону.
Публікацію підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Громадський моніторинг і сприяння реалізації ефективної політики управління кордонами України з країнами Шенгену». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження»
Дана публікація аналізує проблематику врегулювання зовнішньої трудової міграції з України в декількох аспектах. Публікація містить розділи, присвячені нормативному рівню врегулювання в Україні, досвіду інших країн, зокрема Польщі та Румунії, дво- і багатосторонній співпраці з Європейським Союзом, і аналіз практичного виміру управління трудовою міграцією на прикладі урядових дій під час пандемії COVID-19.
The publication analyses the key issues of functioning of Ukraine’s border with Schengen countries – Poland, Slovakia, Hungary. Building new border-crossing points, streamlining of border space via creation of service zones, electronic queue projects, joint control and access to information are in focus.
The publication accompanies analytical report “Border 777. Current problems of Ukraine-Schengen border“, being an attempt to respond to challenges revealed during analysis of problems of border management.
Публікація аналізує ключові питання функціонування кордону України з країнами Шенгенської зони – Польщею, Угорщиною, Словаччиною.
Проаналізовано тенденції руху через кордон, розбудови прикордонної інфраструктури, планування прикордонного простору, транскордонної та міжнародної співпраці. Серед них –
кордон Україна-Шенген у цифрах і фактах
планування нових пунктів пропуску на кордоні
впорядкування прикордонного простору через створення сервісних зон
проєкти електронної черги
проблеми транскордонної співпраці
Publication analyses the key issues of functioning of Ukraine’s border with Schengen countries – Poland, Slovakia, Hungary. Cross-border movement trends, border infrastructure development, border spatial planning, trans-border and international cooperation are in focus, including peculiarities of building new border-crossing points, streamlining of border space via creation of service zones, electronic queue projects.
The focus of the study are people crossing the Ukraine-Poland land border, which is the busiest for both countries and serves as a primary gateway for entering the European Union from Ukraine.
While the available statistics from the border guards and customs officials allow us to see only a part of the picture, big data provides greater insight into what the travelers are like, i.e. where they go, where they come from, who they are and which hurdles they are facing.
The results emanating from the study give chance to identify whether the Ukraine-Poland border caters to the travellers’ needs as well as which pitfalls are present and what the solutions for fixing the bottlenecks are. Their major advantage lies in the fact that these solutions are based on the behavior of millions of travellers that were subject of this study and could serve as a practical contribution to the efficient implementation of the Action Plan on implementation of IBM Strategy.
Paper created within the framework of the Building Safe and Human Borders Through Public Assessment of the Polish-Ukrainian Border project implemented in cooperation with the Stefan Batory Foundation (Poland) and funded by the International Renaissance Foundation. The material reflects the position of the authors and does not necessarily coincide with the position of the International Renaissance Foundation.
Пріоритети співпраці Україна-ЄС: кібербезпека, захсит персональних даних, про...Europe without barriers
Дана аналітична записка відображає бачення подальшого розвитку та дій України, спрямованих на розроблення та імплементації Нового порядку денного у сфері ЮСБ, в частинах, що стосуються правоохоронної співпраці, боротьби з оргзлочинністю, кібербезпеки та захисту персональних даних.
Польсько-український колективний аналіз основних проблем, що стоять на перешкоді створення між Польщею та Україною “кордону з людським обличчям” – кордону, який перетинати зручно і швидко.
Аналіз стосується загальних питань, пов’язаних з функціонуванням кордону, митного та прикордонного контролю, новацій і експериментів на кордоні, а також функціонування сполучення між країнами та пунктів пропуску залежно від типу пересування – автомобільного, залізничного, пішохідного та велосипедного.
Метою цього дослідження є побачити точнішу та ширшу картину, можливості та проблеми українсько-польського кордону як найбільш завантаженого кордону в Україні. Головними героями дослідження є місцеві спільноти, адже саме вони є основними користувачами та бенефіціарами кордону. Ми вивчали, як люди сприймають українсько-польський кордон і як кордон впливає на їхнє повсякденне життя.
Дослідження зосередилося на двох спільнотах. Населений пункт Шегині розташований поруч із найстарішим та найбільш переповненим ПП для автомобілів, вантажівок, автобусів і пішоходів, а маленьке село Угринів – лише за кілька сотень метрів від абсолютно нового ПП спільного контролю.
У першій частині цього дослідження ми розглядаємо вплив кордону на стиль життя людей і на їхній світогляд.
У другій частині – звертаємо погляд на особливості сприйняття і реалії процесу перетину кордону через два ПП.
Остання частина дослідження присвячена політиці управління українським кордоном та відносинам з Польщею, оскільки рішення, які ухвалюють центральні органи влади, не можуть не впливати на місцеві громади.
This study aims to see a bigger and more comprehensive picture, the potential and problems of the Ukrainian-Polish border as the most crowded one on the eastern edge of the EU. Local communities are the key to this as the major users and beneficiaries. We explore how people see the Ukrainian-Polish border and how the border affects their everyday lives.
Here we focus on two of them. The Shehyni community is right next to the oldest and most crowded BCP for cars, lorries, buses, and individuals. While the Uhryniv community is small, and just a few hundred meters away from a brand new BCP with joint control.
In the first part of this research we look at the effects of the border on people’s lifestyles and view of the world. In the second part, we see the perception and realities of crossing the border via two BCPs. Constantly moving back and forth between Ukraine and Poland, local residents feel the impact of infrastructure on their lives. The last part is devoted to Ukrainian border management policy and relations with Poland, since decisions taken in central offices could not but have an effect on local communities.
This study is inspired and supported by the Open Society Foundation’s Initiative for Safe and Humane Borders aimed at moving selected borders and borderlands from a state of violence, uncertainty, privation and marginalization towards greater safety, predictability, prosperity, and inclusion. Paper created within the framework of the Building Safe and Human Borders Through Public Assessment of the Polish-Ukrainian Border project implemented in cooperation with the Stefan Batory Foundation (Poland) and funded by the International Renaissance Foundation. The material reflects the position of the authors and does not necessarily coincide with the position of the International Renaissance Foundation.
Аналітичний звіт містить результати оцінки процедур набуття громадянства й оформлення дозвільних документів для іноземців, проведеної експертами ГО «Європа без бар’єрів». Метою дослідження було сформувати комплексне бачення проблематики набуття громадянства і легалізації іноземців, сприяти реалізації прозорої міграційної політики в Україні з урахуванням досвіду країн-членів ЄС.
Звіт створено ГО «Європа без бар’єрів» під егідою Української Національної Платформи Форуму Громадянського суспільства Східного Партнерства за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія»
Дана публікація є збіркою основних фактів і міфів або хибних тверджень про українську трудову міграцію до країн Вишеградської четвірки (Польща, Угорщина, Словачина, Чехія), і покликана допомогти орієнтуватися в міграційних тенденціях та уникати поширення неправдивої інформації журналістам, політикам і всім, хто бажає розібратися в явищі української трудової міграції.
Довідник складається з 5 розділів, кожен з яких присвячено окремій країні та поширених у ній уявленнях про українську трудову міграцію.
У кінці довідника – посилання на базу даних експертів і вартих довіри джерел інформації про трудову міграцію з України.
Публікацію створено у рамках проекту “Популяризація фактоорієнтованого медійного висвітлення явища трудової міграції з України до країн Вишеградської четвірки“, який реалізовує ГО “Європа без бар’єрів” за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.
Огляд стратегічних документів у сфері інтегрованого управління кордонами (ІУК))Europe without barriers
Україна з 2010 року впроваджує підхід інтегрованого управління кордонами (ІУК) у тісній співпраці з Європейським Союзом. Дана аналітична записка аналізує еволюцію нормативно-правової бази України у сфері інтегрованого управління кордонами у 2010-2018 роках.
4 типи процедури набуття громадянства України:
1. Набуття громадянства України за територіальним походженням
2. Прийняття до громадянства України
3. Набуття громадянства України за територіальним походженням для осіб, які живуть за кордоном
4. Прийняття до громадянства України для осіб, які живуть за кордоном
Оригінал: https://europewb.org.ua/infographics/shema-nabuttya-gromadyanstva-ukrayiny/
This report presents results of monitoring for the quality of services at the twenty international automobile and pedestrian border checkpoints at the state border of Ukraine with member states of the European Union, Belarus and Russian Federation. The aim of this study was to obtain a comprehensive assessment of innovations and changes in the practice of crossing a state border by citizens of Ukraine and foreigners after completion of visa liberalization process with the EU and present results of the assessment to policy makers and general public in order to increase the level of mobility of Ukrainians and formation of an entry-friendly policy for foreigners.
A total of 2,243 interviews were conducted, including 1,386 interviews with Ukrainian citizens and 857 interviews with foreigners.
ndependent monitoring report was prepared under the project “Anatomy of the border: public assessment of the practice of crossing Ukrainian border and normative innovations”, implemented by NGO “Europe without barriers” with the support of European program of International Renaissance Foundation. NGO “Europe Without Barriers” is responsible for the contents of this document.
Aviation Vector of Eastern Partnership: Approximation of National Legislation...Europe without barriers
Analytic report based on results of the study of the CAA Agreements implementation in Moldova and Georgia, and the harmonization of Ukrainian legislation in the field of civil aviation with EU norms and directives.
Main points:
– Moldova: the state of implementation of the CAA Agreement and the implications of its implementation
– Georgia: the state of implementation of the CAA Agreement and the implications of its implementatio
– Ukraine: the state of signing and implementation of the CAA Agreement, main approaches to implementing EU’s directives and regulations
Also analyzed:
– Unilateral implementation of CAA Agreement
– European Single Sky
– Comprehensive plan
– Translation of EU’s directives and regulations
– Certification of aircraft and airports
– “Open skies” in individual airports (Lviv, Odesa)
– Ground handling
– Licensing airlines
Also document contains recommendations to authorities based on study results.
The document was created in the framework of project “Civil facilitation of the Association Agreement implementation through harmonization of the EU’s and Ukraine’s legislation in aviation sphere based on the Eastern Partnership countries’ experience” implemented by NGO “Europe without Barriers” under the auspices of Ukrainian National Platform of Eastern Partnership Civil Society Forum with the support from European Union and International Renaissance Foundation, in the framework of grant program of Civic Synergy project. “Europe without Barriers” is responsible for the content
Презентація результатів аналізу першого року функціонування безвізового режиму: аналіз попиту на візи, відмов громадянам України у в'їзді на кордонах ЄС, перевищення терміну перебування, прохань про притулок.
Audit of reforms. Assessment report on changes in regions after visa liberali...Europe without barriers
“Audit of reforms” is the first complex assessment of implementing on the local level in Ukraine the tasks which were set by the EU during visa liberalization dialogue.
Four fields of reforms were explored in 6 regions:
1. Document security
2. Border management
3. Migration&asylum management
4. Countering discrimination
Результати колективного дослідження "Українська міграція в часи кризи: вимушена та трудова мобільність", на основі статистичних і польових досліджень, виконаних у рамках проекту "Моніторинг міграції в Україні: вимушена та трудова мобільність (2015-2016)".
Метою дослідження було вивчити вплив нових безпекових викликів з боку Росії (анексія Криму, ескалація бойових дій на Сході України) на характер і тренди української міграції.
Дослідження виконували "Європа без бар'єрів" в Україні, Geomigrace з Карлового Університету в Чехії, Центр Східних студій у Польщі (OSW), Словацька Асоціація Зовнішньої Політики (SFPA) у Словаччині.
Presentation delivered by executive director of Ukrainian think-and-do tank "Europe without Barriers" Iryna Sushko in Berlin on October, 24, 2017 in the framework of "Platform for Analytics and Intercultural Communication"
Reforms for Mobility: EU-Ukraine Visa Liberalization (2000-2017)
формуючи дорожню карту до безвізового режиму для громадян України у відносинах з Європейським Союзом (2009)
1. Центр миру, конверсії
та зовнішньої політики України
Громадська ініціатива «Європа без бар’єрів»
ФОРМУЮЧИ ДОРОЖНЮ КАРТУ
ДО БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ
ДЛЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ
У ВІДНОСИНАХ
З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ
За підтримки Європейської програми
Міжнародного фонду «Відродження»
Київ 2009
2. УДК
ББК
Видання присвячене систематизації «домашніх завдань» Укра
їни, спрямованих на досягнення безвізового режиму з ЄС в
контексті перспектив імплементації «дорожьої карти» до безві
зового режиму між Україною та ЄС. Проаналізовано досвід
міжнародних лобістських кампаній, спрямованих на скасуван
ня візових бар’єрів. Запропоновано рекомендації щодо ефек
тивнішого використання існуючих можливостей, насамперед
Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС.
Формуючи дорожню карту до безвізового режиму для громадян
України у відносинах з Європейським Союзом
Інформаційно аналітичне видання
Автори та консультанти:
Олександр Сушко (на громадських засадах)
Олексій Врадій
Ірина Сушко
Польовий етап дослідження:
Наталія Пархоменко
Видання та друк ТОВ «Вістка», наклад 1000 примірників
Проект здійснено за підтримки
Європейської програми Міжнародного Фонду «Відродження»
ISBN:
(c) Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
www.novisa.org.ua
вул. Володимирська, 42 офіс 21
Київ, 01034, Україна
Тел/факс +38 044 238 68 43
3. ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УКЛАДАННЯ
ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ «ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ»
ДО СИМЕТРИЧНОГО БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ
МІЖ ЄС ТА УКРАЇНОЮ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7
ЯК ЕФЕКТИВНО КОРИСТУВАТИСЯ УГОДОЮ
ПРО СПРОЩЕННЯ ОФОРМЛЕННЯ ВІЗ
МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17
«ЖИТТЯ НАДТО КОРОТКЕ, ЩОБ ЧЕКАТИ НА ВІЗУ»:
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД БОРОТЬБИ ЗА СВОБОДУ
ПЕРЕСУВАННЯ В ЄВРОПІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .26
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОРЯДКУ ДЕННОГО
ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ КАМПАНІЇ
ЗА БЕЗВІЗОВИЙ РУХ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС . . . .41
4. 4
ПЕРЕДМОВА
Наразі не визначено термінів, коли громадяни України
отримають право на вільне пересування Європою. Наяв
ність візового режиму, подекуди обтяжливого, ще пев
ний час перешкоджатиме міжлюдським контактам і слу
гуватиме очевидним фактором поділу Європи. В найб
лижчому майбутньому кількість європейських народів,
що живуть за візовим бар’єром Євросоюзу, суттєво ско
ротиться за рахунок Західнобалканських країн, і в ньому
залишаться лише кілька пострадянськких східноєвро
пейських націй, включно з Україною. Цей факт не
сприяє оптимістичним настроям і зумовлює закономір
не розчарування в українському суспільстві, що нарос
тає рік від року.
В той же час очевидно, що до безвізового режиму існує
певний шлях, який складається з цілком конкретних
кроків, і який має бути пройдений. І на відміну від мину
лих років, коли безвізовий рух для громадян України
усією Європою розглядався хіба що суто в теоретичній
площині, нині цей шлях є одним з принципових компо
нентів офіційного політичного діалогу між Україною та
Європейським Союзом і розглядається як реальна перс
пектива.
Вперше політичне зобов’язанння щодо перспективи
безвізового режиму між ЄС та Україною було зафіксова
не у підписаній в червні 2007 року Угоді між Україною та
ЄС щодо спрощення оформлення віз. У жовтні 2008 ро
ку, у відповідності до рішення вересневого Паризького
саміту ЄС Україна, сторони розпочали візовий діалог,
кінцевою метою якого є повне скасування візових вимог
щодо громадян України з боку ЄС. Влітку 2009 року очі
кується укладення змістовного документу (Дорожньої
5. 5
ПЕРЕДМОВА
карти), що визначить конкретні пріоритети і кроки, ви
конання яких відкриє перед Україною реальну можли
вість отримати безвізовий режим з боку ЄС.
Сьогодні питання полягає не у тому, чи будуть україн
ці мати право вільно подорожувати Європою, а у тому, як
скоро це станеться. Відповідь на це питання частково ле
жить в Україні і частково – в Європейському Союзі.
Йдеться про рівень політичної готовності ЄС ухвалити
рішення щодо безвізового режиму для України. Фактори,
що визначають таку готовність, стосуються як політичної
ситуації в ЄС (наявності структурних проблем, рівню до
віри до інституцій ЄС, ситуації в міграційній сфері,
кон’юнктури ринків праці тощо), так і іміджу України в
ЄС – пануючого сприйняття нашої держави та її грома
дян в країнах членах Європейського Союзу. Серед усього
переліченого Україна може частково вплинути лише на
останню групу факторів – створюючи достатні підстави
для формування позитивної репутації держави, її полі
тичної еліти та сприятливого образу її громадян.
Втім предмет даної публікації лежить в іншій площині –
а саме в тому комплексі питань, вирішення яких повністю
або майже повністю залежить виключно від України, полі
тики її державних органів та конкретних дій, спрямованих
на досягнення норм та критеріїв безвізової держави у від
носинах з ЄС.
Очевидно, що безвізовий режим буде наданий Україні
не з суто політичних причин, і не з міркувань справедли
вості, чи з погляду на інші моральні категорії. Таке рі
шення станеться лише внаслідок позитивної оцінки
Європейським Союзом тих змін ситуації в сфері безпеки,
міграції, охорони кордонів, боротьби з корупцією, які
засвідчать принципову здатність української держави до
втілення європейських стандартів у даних сферах. Здійс
6. 6
ПЕРЕДМОВА
нення цих змін може суттєво вплинути на рівень політич
ної волі правлячих еліт ЄС широко відкрити двері для ук
раїнських громадян.
Завдання, що стоять перед Україною, переважно не
потребують ані героїзму, ані надмірних коштів – в основ
ному це питання політичної волі, організаційної спро
можності та виконавської дисципліни.
Отже, дане видання присвячено систематизації «до
машніх завдань» України, спрямованих на досягнення
безвізового режиму з ЄС.
Поява цієї публікації є черговим внеском українських
неурядових аналітичних центрів у справу європейської ін
теграції України. Її зміст спирається на результати дослід
жень візової політики і практики Європейського Союзу,
що здійснюється всеукраїнським консорціумом аналітич
них центрів в рамках громадської ініціативи «Європа без
бар’єрів», за координації Центру миру, конверсії та зов
нішньої політики України та за підтримки Міжнародного
Фонду «Відродження».
7. 7
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УКЛАДАННЯ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ «ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ»
ДО СИМЕТРИЧНОГО БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ МІЖ ЄС ТА УКРАЇНОЮ
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УКЛАДАННЯ
ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ «ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ»
ДО СИМЕТРИЧНОГО БЕЗВІЗОВОГО
РЕЖИМУ МІЖ ЄС ТА УКРАЇНОЮ
Станом на травень 2009 року очевидно, що Україна та
Європейський Союз досягли згоди щодо необхідності
укладання змістовного документу, який окреслить перелік
заходів, метою яких є досягнення Україною відповідності
тим стандартам, виконання яких відкриє можливість за
провадження безвізового режиму з боку країн членів ЄС
щодо громадян України.
Укладання «Дорожньої карти» (назва документу є ро
бочою) є підсумком першого етапу «візового діалогу» між
Україною та ЄС, що розпочався у жовтні 2008 року не
вдовзі після Паризького саміту Україна ЄС.
Із укладанням «Дорожньої карти» завершується фор
мулювання вичерпного переліку політичних, правових та
технічних завдань, виконання яких приведе Україну до
безвізового режиму з ЄС.
Укладання «Дорожньої карти» дещо змінює акцент ру
ху до безвізового режиму, адже з моменту її оприлюднен
ня відповідальність за реалізацію прав громадян на свободу
пересування переноситься в площину дій української влади,
від політичної волі та інституційної спроможності якої те
пер переважно залежатимуть терміни скасування віз для
громадян України з боку ЄС.
Для української громадськості з’являється додатковий
інструмент контролю за діяльністю влади, а у влади, в
свою чергу, ще один шанс довести здатність ефективно
реалізувати для своїх громадян одне з найважливіших
прав – право на свободу пересування.
8. 8
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УКЛАДАННЯ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ «ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ»
ДО СИМЕТРИЧНОГО БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ МІЖ ЄС ТА УКРАЇНОЮ
Крім того, перелік завдань, сформульованих у «Дорож
ній карті», у випадку їхнього повного виконання значно по
силить здатність держави ефективно протистояти таким за
грозам національної безпеки як корупція, нелегальна мігра
ція, контрабанда, торгівля людьми та інші види транскор
донної злочинності, зміцнить здатність правоохоронних
органів до плідної міжнародної співпраці та загалом істотно
піднесе міжнародну репутацію держави у тих чутливих сфе
рах, де донині спостерігаються істотні проблеми.
БЕЗПЕКА ДОКУМЕНТІВ
Україна має запровадити новий стандарт закордонного пас
порта з біометричними даними. Така вимога висувається до
всіх країн, що претендують на безвізовий режим з ЄС, отже,
попри певні моральні застереження, біометрії, як елементу
паспортних технологій, наразі немає альтернатив.
Поки не існує повністю уніфікованого формату біо
метричних даних, однак важливим є відповідність стан
дартам Міжнародної Організації Цивільної Авіації
(ІKAO), – організації ООН, яка встановлює стандарти
для електронних подорожніх документів і біометричної
інформації.
Паспорт має бути повністю адаптований до системи
електронного зчитування, що застосовується в країнах
ЄС. Технічний зразок нового документу вже розробле
ний вітчизняним концерном ЄДАПС, який заявляє про
готовність розпочати виготовлення нового зразка закор
донного паспорта вже у 2010 році. Втім відповідного за
конодавства станом на травень 2009 року в Україні не
ухвалено.
Окрім закордонного паспорта ЄС рекомендує запро
вадження біометричних даних і в інші персональні доку
менти, зокрема, водійські права.
9. 9
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УКЛАДАННЯ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ «ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ»
ДО СИМЕТРИЧНОГО БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ МІЖ ЄС ТА УКРАЇНОЮ
Слід передбачити і запровадження стандарту ідентифі
каційних карт європейського зразка (пластикових, із
цифровим фото та біометричними даними), які у майбут
ньому, після скасування візового режиму, можуть фак
тично замінити закордонні паспорти для в’їзду до країн
ЄС. Для цього також необхідні відповідні законодавчі
зміни.
Україна має на законодавчому рівні визначити коло
осіб, що мають право на отримання дипломатичних та
службових паспортів, при чому це коло не має бути ширшим
за те, що практикується в країнах ЄС. На сьогодні правом
на отримання службових паспортів в Україні користуєть
ся невиправдано широке коло осіб.
Необхідно усунути принаймні найбільш очевидні про
яви корупції у сфері видачі ідентифікаційних документів.
Критерієм тут будуть факти виявлення осіб, що є власни
ками паспортів із різними прізвищами, іменами чи інши
ми даними. Поки що таких фактів фіксується достатньо
багато, що зумовлює загально низький рівень довіри до
українського паспорта.
Розробка та впровадження спеціальних програм, нав
чань, тренінгів з метою зменшення корупції в процесі ви
дачі паспортів є частиною загальної антикорупційної ді
яльності.
Необхідно запровадити у співпраці з Інтерполом систе
му швидкого інформування стосовно випадків втрати та
викрадення паспортів та інших подорожніх документів.
Після запровадження нового стандарту паспорта з біо
метричними даними важливо затвердити програму пов
ної заміни закордонних паспортів старого типу протягом
найближчих 3 4 років, незважаючи на те, що стандарт
ний термін дії закордонних паспортів дорівнює 10 років.
10. 10
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УКЛАДАННЯ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ «ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ»
ДО СИМЕТРИЧНОГО БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ МІЖ ЄС ТА УКРАЇНОЮ
Ризики
Фактична монополізація державних закупівель в галузі
виготовлення ідентифікаційних документів (паспортів) в
руках концерну ЄДАПС створює ризики зловживання
даною компанією своїм монопольним положенням, зок
рема в частині використання бюджетних коштів.
Постає проблема контролю за збереженням бланків
паспортів: за стандартами ЄС вони мають зберігатися в
приміщенні Міністерства внутрішніх справ, а не комерцій
ної компанії.
Відсутність відповідного європейським стандартам за
конодавства щодо захисту персональних даних створює
загрозу неналежного контролю за зберіганням і викорис
танням біометричних даних комерційною компанією.
БОРОТЬБА З НЕЛЕГАЛЬНОЮ МІГРАЦІЄЮ
ТА ПИТАННЯ РЕАДМІСІЇ
В українське законодавство та політику охорони кордонів
має увійти поняття Інтегрованого управління кордонами,
що є наріжним каменем європейського стандарту захисту
державних кордонів. Цей процес розпочато Указом пре
зидента України від 19 червня 2006 року «Про Концепцію
розвитку Державної прикордонної служби України на пе
ріод до 2015 року», де зазначена мета «створити сучасну
інтегровану систему охорони державного кордону».
Національна програма Інтегрованого управління кор
донами має бути розроблена та затверджена з урахуван
ням європейських стандартів та української специфіки.
Ухвалені 3 квітня 2003 року Закони України «Про Дер
жавну прикордонну службу України» та «Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з
прийняттям Закону України «Про Державну прикордон
ну службу України» свого часу стали суттєвим кроком
11. 11
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УКЛАДАННЯ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ «ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ»
ДО СИМЕТРИЧНОГО БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ МІЖ ЄС ТА УКРАЇНОЮ
уперед у переході від мілітаризованого формату радянсь
кого зразка до нової концепції прикордонної служби як
правоохоронного органу. Втім нині законодавство з пи
тань кордонів вимагає подальшого розвитку згідно ви
щезгаданої Концепції та Кодексу Шенгенського кордону
(Schengen Border Code).
Немає єдиного стандарту чи імперативних вимог з бо
ку ЄС щодо організації управління прикордонною служ
бою, однак переважаюча європейська практика передба
чає зосередження компетенції щодо охорони кордонів у
руках Міністерства внутрішніх справ. У такому випадку
під його егідою може бути створено Національний коор
динаційний центр з питань інтегрованого управління
кордонами, що здійснюватиме як стратегічне координу
вання, так і оперативну взаємодію з пунктами перетину
кордону та прикордонними заставами. В той же час пов
новаження у сфері міграційного контролю мають бути
виведені з компетенції МВС.
Практичні пріоритети:
Посилений розвиток інфраструктури кордонів по усьо
му периметру, насамперед з країнами, що не входять
до ЄС, оснащення персоналу пунктів пропуску та
прикордонних застав сучасними технічними засобами
(у цьому питанні можна отримати суттєву ресурсну
підтримку з боку ЄС).
Технологічний розвиток єдиної бази даних державної
прикордонної служби (ДПС), забезпечення сучасно
го електронного зв’язку центрального офісу ДПС із
усіма пунктами перетину кордону.
Навчання персоналу ДПС у відповідності з євро
пейськими операційними стандартами, зокрема,
Шенгенським підручником для прикордонників
(Schengen Border Guards Handbook).
12. 12
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УКЛАДАННЯ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ «ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ»
ДО СИМЕТРИЧНОГО БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ МІЖ ЄС ТА УКРАЇНОЮ
Посилення співпраці в рамках FRONTEX (агентством
ЄС, що відповідає за координування оперативної спів
праці між країнами членами ЄС у сфері безпеки кордо
нів), а також двосторонньої співпраці з прикордонними
службами сусідніх країн, здійснення заходів зміцнення
довіри із відповідними службами сусідніх країн членів
ЄС.
Створення єдиного міграційного органу в системі ор
ганів виконавчої влади, законодавче закріплення йо
го повноважень.
Ухвалення законодавства щодо національної мігра
ційної політики, яке б відповідало європейський
практиці і запроваджувало б дієві механізми міграцій
ного контролю.
Узгодження українського законодавства стосовно
прав біженців та шукачів притулку з європейськими
нормами та рекомендаціями Агентства ООН з питань
біженців. Заснування і підтримка центру тимчасового
проживання для шукачів притулку (не тотожного
центрам утримання нелегальних мігрантів!).
Забезпечення прав шукачів притулку, в тому числі в
частині механізму розгляду апеляцій на рішення пер
шої інстанції щодо надання притулку. Організація
тренінгів для персоналу, що працює в сфері надання
притулку та біженців.
Ефективне видворення з території України осіб, що
перебувають на території держави незаконно (якщо
щодо них немає застережень, передбачених євро
пейським та українським законодавством з прав бі
женців).
Забезпечення якісної імплементації Угоди про реадмі
сію між ЄС та Україною, що набуває чинності з 1 січня
2009 року.
13. 13
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УКЛАДАННЯ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ «ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ»
ДО СИМЕТРИЧНОГО БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ МІЖ ЄС ТА УКРАЇНОЮ
Ризики
Існують проблеми із бюджетним забезпеченням розвитку
інфраструктури кордонів по усьому периметру.
Фіксуються факти, що викликають підозри щодо мас
штабної корупції в сфері надання притулку та статусу бі
женця.
Брак політичної волі зумовлює проблеми з ухваленням
сучасного міграційного законодавства. Існуюча законо
давча база в сфері міграції не закладає основ цілісної міг
раційної політики України. Відсутні визначення цілі, зав
дань, механізмів, інструментів реалізації та основ фінан
сового забезпечення міграційної політики. Існує велика
кількість підзаконних та відомчих нормативних актів які
регулюють процедури реалізації законів. 1 квітня 2009 ро
ку було провалено розгляд у першому читанні підготовле
ного Кабміном законопроекту про Концепцію державної
міграційної політики. Його подальша доля невизначена,
оскільки не було підтримано навіть направлення законо
проекту на повторне перше читання.
Існує небезпека маніпулювання міжнародними зо
бов’язаннями з питань реадмісії. До ВР уже внесено за
конопроект про денонсацію Угоди (автор – депутат
Г.Москаль, фракція НСНУ). Розгорнуто популістську
кампанію з дискредитації режиму реадмісії, що має на
меті сформувати у суспільстві викривлене бачення даних
зобов’язань як таких, що начебто «перетворять Україну у
відстійник нелегальної міграції». Справжніми причина
ми таких дій, на нашу думку, є намагання приховати
вкрай неефективне а подекуди і нецільове використання
коштів (в тому числі технічної допомоги ЄС), виділених
на облаштування пунктів тимчасового утримання неле
гальних мігрантів, які наразі не відповідають мінімаль
ним європейським стандартам.
14. 14
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УКЛАДАННЯ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ «ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ»
ДО СИМЕТРИЧНОГО БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ МІЖ ЄС ТА УКРАЇНОЮ
ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК ТА БЕЗПЕКА
За цим напрямком ключовими викликами для України є
ефективна протидія організованій злочинності, а також
специфічно – торгівлі людьми, контрабанді та іншим ви
дам транскордонної злочинності, а також подолання ко
рупції. У цій сфері необхідно доказово продемонструвати
зростаючу ефективність та інституційну спроможність
органів, відповідальних за антикорупційну діяльність та
боротьбу з організованою злочинністю.
Практичні пріоритети:
Внесення змін до Кримінального так Кримінально
процесуального кодексів, Кодексу про адміністра
тивні правопорушення. Запровадження відповідаль
ності за порушення законодавства ЄС, зокрема, міг
раційного.
Затвердження державних програм та планів, підкріп
лених належним фінансуванням, які б свідчили про
серйозність намірів держави подолати організовану
злочинність.
Здійснення державної політики на надання допомоги
жертвам торгівлі людьми, підтримка громадських ор
ганізацій, що працюють в даній сфері, здійснення со
ціальних інформаційних кампаній з протидії торгівлі
людьми.
Ратифікація Україною Конвенції Ради Європи щодо
протидії торгівлі людьми, що ухвалена у 2005 році і на
була чинності 1 лютого 2008 року.
Максимально повне виконання антикорупційних ре
комендацій групи держав Ради Європи GREСO.
Подальше вдосконалення національного законодав
ства з протидії відмивання коштів та фінансування
тероризму відповідно до міжнародних стандартів та
EU Acquis.
15. 15
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УКЛАДАННЯ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ «ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ»
ДО СИМЕТРИЧНОГО БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ МІЖ ЄС ТА УКРАЇНОЮ
Зміна методології державної оцінки успішності анти
корупційних дій – не за кількістю порушених справ,
а за питомою вагою справ, доведених до суду, і виго
лошених вироків, що набули чинності. Досягнення
неухильної позитивної динаміки за цими параметра
ми.
Продовження процесу підписання та ратифікації єв
ропейських та міжнародних конвенцій, пов’язаних із
взаємною правовою допомогою та екстрадицією.
Зокрема, 2 го Додаткового протоколу до Європейської
конвенції щодо взаємної правової допомоги у криміналь
них справах від 08.11.2001. (Україна підписала даний
протокол, але наразі не ратифікувала).
Підготовка та укладання Угоди про співпрацю з
EUROJUST (Євроюст) – агенцією ЄС, що опікується
боротьбою з організованою злочинністю.
Приведення практики діяльності органів внутрішніх
справ у відповідність із міжнародними (європейськи
ми) стандартами. Проведення відповідних тренінгів
для персоналу МВС. Налагодження системної співп
раці МВС України із МВС країн членів ЄС та
EUROPOL.
Ухвалення відповідного європейським нормам Зако
ну України про захист персональних даних.
Ризики
Практична вся діяльність за даним напрямком в Україні
належить до сфери ризику. Однак ці питання неспеци
фічні (щодо даного аналізу) і неодноразово висвітлюва
лись в інших доступних аналітичних матеріалах. Тому ми
вирішили не подавати тут детального аналізу ризиків,
щоб уникнути надмірного обтяження тексту.
16. 16
ЯК ЕФЕКТИВНО КОРИСТУВАТИСЯ УГОДОЮ ПРО СПРОЩЕННЯ ОФОРМЛЕННЯ
ВІЗ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС?
ЗОВНІШНІ ВІДНОСИНИ
ТА ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРАВА
За цим напрямком Україна матиме відносно менше
проблем, ніж за попередніми, тим не менше, необхідно
звернути увагу на наступні питання:
Посилення вимог до набувачів громадянства України
відповідно до європейських норм. Зокрема, впоряд
кування (суттєве обмеження) практики надання гро
мадянства України особам, що постійно проживають
за межами України. Насамперед це стосується жите
лів Придністровського регіону Республіки Молдова.
Протидія проявам ксенофобії, расизму, національної
нетерпимості.
Забезпечення інтеграції, або, принаймні, не дискри
мінаційної політики з боку держави стосовно ромсь
кого населення.
17. 17
ЯК ЕФЕКТИВНО КОРИСТУВАТИСЯ УГОДОЮ ПРО СПРОЩЕННЯ ОФОРМЛЕННЯ
ВІЗ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС?
ЯК ЕФЕКТИВНО КОРИСТУВАТИСЯ
УГОДОЮ ПРО СПРОЩЕННЯ
ОФОРМЛЕННЯ ВІЗ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС?
Угода про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС
за півтора роки своєї дії привернула увагу українських ЗМІ
та громадськості переважно завдяки несправдженим очі
куванням щодо швидкого розв’язання більшості проблем,
з якими стикаються українські громадяни в процесі офор
млення шенгенських віз. Популярний тижневик «Корес
пондент», підбиваючи підсумки 2008 року, навіть назвав
Угоду «розчаруванням року», вказавши на суттєве розход
ження між позитивними очікуваннями і реальною карти
ною, що склалася протягом першого року її імплементації.
Неповне виконання деяких положень Угоди з боку
консульських установ ЄС дійсно має місце, про що ми
писали у попередніх публікаціях. В той же час вивчення
численних випадків несправджених очікувань спонукало
нас до висновку, що у більшості випадків низька ефек
тивність Угоди зумовлена неготовністю заявників компе
тентно скористатись її можливостями.
Угода про спрощення оформлення віз – не панацея і не
чарівна паличка, а лише інструмент, більшість переваг яко
го розкривається лише при умілому використанні, яке вима
гає певних знань та навичок.
Найбільш важливі, на нашу думку, аспекти викладені
нижче.
Передусім, слід розуміти, що Угода, запроваджуючи
низку пільг, не знімає ті обмеження, про які безпосеред
ньо не вказано в Угоді, але які існують згідно шенгенсь
кого права.
Наприклад, особа, якій у минулому було відмовлено
в отриманні візи, чи яка була депортована або здійсни
18. 18
ЯК ЕФЕКТИВНО КОРИСТУВАТИСЯ УГОДОЮ ПРО СПРОЩЕННЯ ОФОРМЛЕННЯ
ВІЗ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС?
ла правопорушення на території країн ЄС, не може
розраховувати на всі пільги, навіть якщо потрапляє до
специфічних категорій, визначених Угодою. Найбільш
важливі пільги не поширюються і на осіб, що їдуть до
Шенгенської зони вперше. Якщо ви маєте новий за
кордонний паспорт, а попередні візи були у старому,
який ви не можете пред’явити у консульство (ксероко
пії інколи буває недостатньо), вас сприйматимуть як
особу, що їде вперше. Насамперед це стосується права
на отримання довгострокових та багаторазових віз
(див. нижче).
Ваші родичі, навіть найближчі, не можуть претендува
ти на ваші пільги, якщо вони особисто не потрапляють
до пільгових категорій. Це стосується і дітей, фото та да
ні яких внесені до вашого закордонного паспорта.
Деякі консульські установи не завжди повідомляють
заявникам про всі можливі пільги, якими ті можуть ско
ристатися. Особливо часто це трапляється у випадках по
дання документів через візові центри. Це насамперед
стосується права на безкоштовне отримання віз.
Безкоштовне оформлення віз. Стаття 6 Угоди
про спрощення оформлення віз
Отримання такої пільги часто залежить від особистої
компетентності заявників. Тому рекомендуємо перед від
віданням консульства з’ясувати, чи належите Ви до тих 14
категорій осіб, які можуть отримати візи безкоштовно і чи
відповідає Ваш випадок специфічним умовам, встановле
ним Угодою1
.
1 Плата за оформлення візових заявок не стягується з близьких родичів громадян Украї
ни, які мають дійсний дозвіл на проживання на території держав членів; членів офіційних
делегацій; членів органів державної влади та місцевого самоврядування, конституційних
і верховних судів; учнів, студентів, аспірантів і вчителів, які їх супроводжують під час по
дорожі з метою навчання чи освітньої підготовки; інвалідів та осіб, які їх супроводжують;
осіб, які надали документи, що свідчать про необхідність їхньої подорожі з гуманітарних
19. 19
ЯК ЕФЕКТИВНО КОРИСТУВАТИСЯ УГОДОЮ ПРО СПРОЩЕННЯ ОФОРМЛЕННЯ
ВІЗ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС?
Наприклад, деякі категорії можуть оформлювати візи
безкоштовно в усіх випадках отримання короткотерміно
вих (до 90 днів) подорожей, не пов’язаних з працевлаш
туванням. До таких категорій відносяться всі пенсіонери
за віком, інваліди, діти до 18 років.
В той же час більшість зазначених в Угоді категорій
можуть оформлювати візи безкоштовно лише у випадках,
коли їхня подорож безпосередньо пов’язана із відповід
ною професійною діяльністю. Наприклад пільги для
журналістів, водіїв, спортсменів, науковців, студентів,
представників творчих професій, учасників офіційних
делегацій, держслужбовців і депутатів (окрім власників
дипломатичних паспортів, що не потребують віз) працю
ють лише тоді, коли їхні поїздки пов’язані із виконанням
ними відповідних професійних функцій (журналістські зав
дання, спортивні змагання, наукові та студентські обмі
ни, офіційні візити тощо). І навпаки, якщо журналіст,
студент чи спортсмен їдуть з туристичною метою, або для
відвідання друзів, відповідні пільги на них не поширю
ються і вони мають сплачувати за візу нарівні з іншими.
Те ж саме стосується і близьких родичів осіб, що про
живають на території країн ЄС – право на пільгу виникає
лише тоді, коли метою поїздки є відвідання цих родичів (і
є відповідне запрошення). Близькими родичами вважа
ються лише батьки (у тому числі опікуни), діти (у тому
числі всиновлені), чоловіки та дружини, дідусі, бабусі та
онуки.
Для підтвердження приналежності до категорії, на яку
поширюється право на безкоштовне отримання віз, не
міркувань, у тому числі для одержання невідкладного медичного лікування, та особи, яка
їх супроводжує, або з метою участі в похоронах близького родича, або з метою відвідан
ня тяжкохворого близького родича; учасників міжнародних спортивних заходів та осіб, які
їх супроводжують; учасників наукових, культурних та мистецьких заходів; учасників офі
ційних програм обміну, організованих містами побратимами; журналістів; пенсіонерів;
водіїв та залізничників які здійснюють міжнародні перевезення; дітей віком до 18 років
або до 21 року, якщо вони знаходяться на утриманні.
20. 20
ЯК ЕФЕКТИВНО КОРИСТУВАТИСЯ УГОДОЮ ПРО СПРОЩЕННЯ ОФОРМЛЕННЯ
ВІЗ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС?
обхідно подати до консульської установи оригінал та ксе
рокопію відповідного документу – студентського квитка,
пенсійного посвідчення, запрошення, програми візиту
чи обмінів тощо.
Заявнику під час подання документів бажано самостій
но задекларувати приналежність до відповідної пільгової
категорії, пославшись на Угоду, після чого працівник
консульства перевірить, чи достатніми є надані докумен
ти для підтвердження права на дану пільгу і має підтвер
дити, що візова заявка у даному випадку надаватиметься
безкоштовно.
Якщо ж консульський працівник стверджує, що пра
ва на пільги у даному випадку не виникає, або наданих
документів недостатньо, слід з’ясувати причини і спро
бувати їх усунути. У багатьох випадках у консульських
установах сумніваються саме у меті подорожі – якщо,
наприклад, із поданих документів випливають дещо ін
ші цілі, аніж ті, що підпадають під пільги, або якщо ме
та виглядає надто розпливчастою.
Виходячи з цього рекомендуємо уникати декларування
подвійної або множинної мети подорожі, наприклад, ту
ристична плюс підготовка журналістського репортажу
або відвідання друзів плюс участь у науковій конферен
ції. У таких випадках ви можете не лише втратити права
на безкоштовне оформлення візи, але і викликати підоз
ру щодо неправдивого інформування щодо справжньої
мети подорожі, що може призвести навіть до відмови у
наданні візи.
Важливо знати, що скасування плати за візи поширю
ється лише на консульський збір (35 Євро), тоді як послуги
візових центрів все ж доводиться оплачувати всім, хто
звертається до них. Це стосується, зокрема, абсолютної
більшості заявників Бельгії, Італії, Іспанії, Нідерландів та
21. 21
ЯК ЕФЕКТИВНО КОРИСТУВАТИСЯ УГОДОЮ ПРО СПРОЩЕННЯ ОФОРМЛЕННЯ
ВІЗ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС?
деяких інших західноєвропейських країн, які сплачують
за послуги посередників у середньому 25 Євро.
Інформуємо, що у 2008 році консульства країн Шен
генської зони видавали в середньому 25 35% безкош
товних віз із усієї кількості віз, а деякі консульства – на
віть понад 40%. Отже, дана пільга дійсно широко засто
совується, а її ефективне використання залежить пере
важно від самих заявників.
Отримання довгострокових і багаторазових віз. Стаття 5
Угоди про спрощення оформлення віз
Стаття 5 визначає 10 категорій осіб, які можуть пре
тендувати на отримання довгострокових (від 1 до 5 ро
ків) віз2
. Пільга щодо отримання довгострокових і бага
торазових віз є більш складною у використанні – тобто
можливість скористатись нею обумовлена великою
кількістю обставин, про які заявники не завжди знають.
Цьому питанні значно вищим, ніж щодо отримання
безкоштовних віз, є суб’єктивний фактор, відношення з
боку консульських працівників, попередня візова істо
рія та зміст супровідних документів, включно з їхніми
деталями, не надто помітними на перший погляд.
По перше, цією пільгою дуже проблематично скорис
татись, якщо протягом кількох попередніх років вам було
відмовлено у отриманні шенгенської візи, і в паспорті є
відповідна позначка.
По друге, мало шансів на багаторазову візу (і це обу
мовлено Угодою), якщо протягом двох попередніх років у
2 Право на довгострокові/багаторазові візи терміном дії до одного року або до 5 років на
дається наступним категоріям громадян: членам органів державної влади та місцевого
самоврядування, конституційних судів та верховних судів, постійним членам офіційних
делегацій; одному з подружжя та дітям (у тому числі усиновленим) віком до 21 року, які
відвідують громадян України, що мають дійсний дозвіл на проживання на території дер
жав членів; підприємцям та представникам суб’єктів господарювання, які регулярно по
дорожують до держав членів; журналістам; водіям та залізничникам, які здійснюють між
народні перевезення; особам, які беруть участь у науковій, культурній та мистецькій ді
яльності, які регулярно подорожують до держав членів; учасникам міжнародних спортив
них заходів; учасникам офіційних програм обміну, організованих містами побратимами.
22. 22
ЯК ЕФЕКТИВНО КОРИСТУВАТИСЯ УГОДОЮ ПРО СПРОЩЕННЯ ОФОРМЛЕННЯ
ВІЗ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС?
вас не було двох використаних одноразових шенгенських
віз або однієї багаторазової. Якщо ж ви отримали новий
закордонний паспорт у якому поки що немає віз, важливо
подати до консульства попередній паспорт, у якому були
шенгенські візи, якщо такий паспорт у вас зберігся. У ін
шому випадку можна подати ксерокопії попереднього
паспорта із візами, але їх не завжди виявляється достатньо.
Зверніть увагу на те, що згідно Угоди консульства беруть
до уваги лише ті попередні шенгенські візи, що були видані
протягом останніх двох років. Не розглядаються як підстава
для пільг також візи нових країн Шенгенської зони, видані
ними до грудня 2007 року (до вступу у Шенгенську зону).
По третє, якщо раніше у вас не було довгострокових
шенгенських віз, консульство, як правило, запропонує
візу не на максимальний термін, передбачений Угодою
(рік три пять років), а на коротший період: від місяця до
трьох, максимум – на півроку. Лише скориставшись та
кою візою, наступного разу ви зможете претендувати на
дійсно довгострокову візу.
Найважливіше, з поданих вами документів має чітко
випливати, що ви потребуєте регулярних, кількаразових ві
зитів до країн ЄС, бажано – до тієї ж країни, до консуль
ства якої ви подаєте документи.
Якщо підставою обґрунтування мети візиту є запро
шення, у ньому має бути чітко і недвозначно зазначено:
Ваша приналежність до однієї з пільгових категорій,
визначених статтею Угоди з посиланням на відповід
ний пункт статті 5;
Необхідність неодноразових поїздок, зумовлена при
належністю до відповідної категорії;
Часові рамки: якщо, наприклад претендуєте на річну
візу, у запрошенні бажано зазначити орієнтовні дати
поїздок протягом цілого року.
23. 23
ЯК ЕФЕКТИВНО КОРИСТУВАТИСЯ УГОДОЮ ПРО СПРОЩЕННЯ ОФОРМЛЕННЯ
ВІЗ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС?
Приклад фрагменту запрошення:
Оскільки пан (пані) ...... є науковцем, що бере участь у
спільному дослідницькому проекті, він (вона) потребує регу
лярних подорожей до .... (назва країни або країн Шенгенсь
кої зони). Нами заплановано, що робочі зустрічі (конферен
ції, семінари тощо) в рамках даного наукового проекту від
будуться у січні, червні та грудні 2010 року. Виходячи з цьо
го, на підставі Параграфу 2.с. Статті 5 Угоди між Євро
пейським Союзом та Україною про спрощення оформлення
віз, просимо надати панові (пані) ..... багаторазову шен
генську візу терміном дії один рік на період з 1 січня по 31
грудня 2010 року.
Оскільки запрошення складаєте не ви, а ваші закор
донні партнери, які можуть не знати всіх особливостей
візової практики власної країни, зверніться до них зазда
легідь із проханням внести до запрошення саме ті форму
лювання, які дадуть змогу ефективно скористатися піль
гами, передбаченими Угодою, і будуть найбільш корис
ними для вашого візового клопотання (приклад наведено
вище).
Іншим підставовим документом може бути контракт
або договір про співпрацю, укладений між вашою органі
зацією та партнерською установою в країні ЄС. У такому
договорі мають міститися всі відомості, зазначені вище,
що засвідчують ваші права на пільги, встановлені Уго
дою. Крім того має бути наведено перелік конкретних
осіб, залучених до співпраці із зазначенням посад та да
них закордонного паспорта. Угода про співпрацю, особли
во якщо вона укладена між відомими, авторитетними орга
нізаціями, суттєво підвищує шанси позитивного результату
– отримання довгострокової візи.
Зверніть увагу також на те, що при поданні документів
на довгострокову візу вам треба мати медичне страхуван
24. 24
ЯК ЕФЕКТИВНО КОРИСТУВАТИСЯ УГОДОЮ ПРО СПРОЩЕННЯ ОФОРМЛЕННЯ
ВІЗ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС?
ня з 90 денним покриттям (граничний «термін перебу
вання») шенгенської візи (менша кількість днів – якщо
ви не претендуєте на максимальний термін).
При розгляді документів на багаторазову візу консуль
ства звертають також посилену увагу на фінансове забез
печення ваших поїздок. Згадка про покриття подорожніх
витрат та витрат на проживання приймаючою стороною
має бути чітко зазначена у запрошенні та/або у договорі
про співпрацю. В іншому випадку вам треба мати солідну
суму на власному поточному банківському рахунку (не
депозитному!) – розмір суми може варіюватися, але не
менше 50 Євро на день перебування.
У деяких випадках необхідним документом є довідка
від авторизованих професійних організацій (професій
них спілок, асоціацій). Наприклад, лише професійна
асоціація автоперевізників може підтвердити потребу во
дія дальнобійника у довгостроковій візі.
Те ж стосується і журналістів, хоча практика першого
року імплементації Угоди викликала чимало нарікань че
рез штучне стимулювання вступу журналістів в архаїчну
Спілку журналістів України, яка видає відповідні посвід
чення. Зрозумівши штучність даної норми, консульство
Німеччини, наприклад, відмовилось від обов’язкової ви
моги подання журналістами довідки від професійних
асоціацій.
Нарешті, важлива технічна деталь. Заповнюючи аплі
каційну форму (анкету) для подання на довгострокову
шенгенську візу, необхідно, заповнюючи рядок «термін
поїздки» у секціях «від...» і «до...» (From... – To...) слід за
значити не час першої поїздки, а весь період дії візи, на який
ви претендуєте. У наведеному вище прикладі це буде
«From 01.01.2010»... «To 31.12.2010».
25. 25
ЯК ЕФЕКТИВНО КОРИСТУВАТИСЯ УГОДОЮ ПРО СПРОЩЕННЯ ОФОРМЛЕННЯ
ВІЗ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС?
Довгострокові візи поки що не стали масовим явищем
в консульствах шенгенських країн, хоча їхня кількість
поступово збільшується. Згідно даних нашого громадсь
кого моніторингу, проведеного у 2008 році, лише кожна
шоста багаторазова віза має термін дії понад 6 місяців. В
більшості випадків саме від якісної підготовки супровід
них документів залежить успіх клопотання про довго
строкову візу.
26. 26
«ЖИТТЯ НАДТО КОРОТКЕ, ЩОБ ЧЕКАТИ НА ВІЗУ»:
міжнародний досвід боротьби за свободу пересування в Європі
«ЖИТТЯ НАДТО КОРОТКЕ,
ЩОБ ЧЕКАТИ НА ВІЗУ»:
міжнародний досвід боротьби
за свободу пересування в Європі
У заголовок даного матеріалу винесено слоган (який од
ночасно є і назвою) однієї з найбільш примітних «антиві
зових» кампаній у сучасній Європі, здійснюваною орга
нізацією «Європейська ліберальна молодь» (European
Liberal Youth – LYMEC). Це – не єдиний рух такого типу,
але останні 2 роки – мабуть, найбільш активний.
Втім історія кампаній за скасування візових бар’єрів у
Європі налічує вже чималу кількість прикладів, кожен з
яких є гідним уваги, враховуючи ситуацію в Україні та тій
частині Європи, що перебуває поза межами ЄС.
Країнами Східної та Південної Європи накопичено
значний досвід проведення громадсько політичних кам
паній за свободу пересування. Історія їх сягає ще у часи
падіння залізної завіси, коли громадяни колишніх соціа
лістичних країн уперше змогли вільно подорожувати
країнами колишнього «капіталістичного світу».
Тоді, внаслідок надзвичайно сприятливого збігу об
ставин (ейфорія з приводу оксамитових революцій в
Центральній Європі співпала у часі із формуванням ре
жиму вільного пересування в Європі, відомого нині як
Шенгенська система) країни Центрально Східної
Європи (Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Сло
венія, країни Балтії) у дуже стислі терміни 1 ї половини
90 х років отримали право вільного пересування, за де
якими тимчасовими винятками, усією територією
Європейської спільноти. Тому громадські ініціативи,
що стосувались питань вільного руху осіб, одразу ж зо
середжувались на більш амбітних завданнях – зокрема,
27. 27
«ЖИТТЯ НАДТО КОРОТКЕ, ЩОБ ЧЕКАТИ НА ВІЗУ»:
міжнародний досвід боротьби за свободу пересування в Європі
свободи працевлаштування та права на постійне прожи
вання у тодішніх країнах ЄС. Ці ініціативи не є предме
том нашого розгляду.
Значно довший і складніший шлях до скасування віз
було подолано Румунією та Болгарією – країнами, що не
встигли потрапити у «першу хвилю» вільної Європи 90 х
років. Їхній шлях до безвізового режиму розтягнувся в ча
сі на понад 10 років з часів оксамитових революцій. Ли
ше 1 грудня 2000 року Рада ЄС ухвалила рішення щодо
скасування візових вимог для цих країн.
Цьому передував тривалий процес оцінки відповід
ності цих двох країн чітким критеріям, адже на той час
вже була ухвалена відома Регуляція Ради ЄС № 574/1999
від 12 березня 1999 року, яка визначала список країн, гро
мадяни яких повинні отримувати візи для подорожей у
країни члени ЄС3
– так званий шенгенський «чорний
список», що у своїй первісній редакції включав Болгарію
та Румунію.
Втім у редакції «чорного списку» від 15 березня 2001
року обидві країни вже відсутні4
, і поки що, станом на
березень 2009 року цей факт залишається поодиноким
випадком успішного розв’язання візового питання з уже
сформованою Шенгенською системою на рівні окремих
держав.
Ймовірно, дії болгарської та румунської влади в подо
ланні візового бар’єру з Європою не були б настільки ус
пішними, якби не спирались на наполегливу колективну
3 Council Regulation (EC) No 574/1999 of 12 March 1999 determining the third countries whose
nationals must be in possession of visas when crossing the external borders of the Member
States http://eur lex.europa.eu/smartapi/cgi/sga_doc?smartapi!celexplus!prod!DocNumber&lg=
en& type_ doc=Regulation&an_doc=1999&nu_doc=574
4 Council Regulation (EC) No 539/2001 of 15 March 2001 listing the third countries whose nation
als must be in possession of visas when crossing the external borders and those whose nation
als are exempt from that requirement http://eur lex.europa.eu/smartapi/cgi/sga_doc?smartapi!
celexplus!prod!DocNumber&lg=en&type_doc=Regulation&an_doc=2001&nu_doc=539
28. 28
«ЖИТТЯ НАДТО КОРОТКЕ, ЩОБ ЧЕКАТИ НА ВІЗУ»:
міжнародний досвід боротьби за свободу пересування в Європі
волю громадян, виражену у громадській дії на національ
ному та міжнародному рівні.
Ще зараз в мережі Інтернет можна побачити веб сто
рінку болгарської громадської кампанії за скасування
віз «Без віз, Європа!», яку впродовж кількох років напе
редодні вирішального 2000 року реалізовували бол
гарські неурядові організації при підтримці своїх колег
з тодішнього ЄС5
.
І хоча більшість модулів веб сторінки вже не працює
(що не дивно, адже кампанія досягла своєї мети вже по
над 8 років тому), можна побачити, що структурно вона
складалася з детального аналізу ситуації, посилань на до
кументи, повідомлень та заяв болгарських неурядових
організацій, рекомендацій «що має бути зроблено», зво
ротнього зв’язку. Останнім оновленням веб сторінки є
повідомлення від 1 грудня 2000 року про позитивне для
Болгарії рішення ради ЄС про скасування віз – зображе
не фото привітання болгарськими парламентарями то
дішнього міністра закордонних справ Болгарії Надєжди
Михайлової.
Рішення щодо надання безвізового режиму Румунії та
Болгарії було значною мірою політичним: незадовго пе
ред тим, у грудні 1999 року обидві країни були визнані
кандидатами на вступ до ЄС, однак їхній досвід спільної
солідарної дії влади і громадськості із залученням підт
римки в тодішньому ЄС з метою скасування віз є першим
в Європі досвідом такого роду і, безумовно, має бути взя
тий до уваги при плануванні подібних зусиль в Україні.
Інший етап громадської дії за свободу пересування у
Європі пов’язаний з країнами колишньої Югославії та
Албанії – за винятком Словенії та Хорватії, які користу
5 http://www.bluelink.net/bg/campaigns/no_visa/index.htm
29. 29
«ЖИТТЯ НАДТО КОРОТКЕ, ЩОБ ЧЕКАТИ НА ВІЗУ»:
міжнародний досвід боротьби за свободу пересування в Європі
ються правом безвізового в їзду до Шенгенської зони з
моменту її практичного створення у 1995 році.
Громадяни Сербії, Чорногорії, Македонії, Боснії та
Герцеговини та Македонії донині віднесені до шен
генського «чорного списку» та потребують віз для в’їз
ду в країни ЄС. Це ж стосується власників виданих про
тягом минулих років місією ООН UNMIK тимчасових
паспортів жителів Косова.
Ситуацію з Македонією не рятує наразі й той факт,
який свого часу суттєво допоміг Румунії та Болгарії – ві
зовий режим зберігається незважаючи на те, що ця краї
на є офіційною країною кандидатом ЄС.
Зважаючи на інтенсивний характер міжлюдських кон
тактів між згаданими балканськими країнами та Євросо
юзом, природній інтерес до свободи пересування та неза
доволення існуючим статус кво виявилися у низці кам
паній, ініціатив та заходів, спрямованих на усунення ві
зового бар’єру у відносинах з Європейським Союзом.
Особливо цей процес активізувався після створення
позитивного прецеденту сусідніх Румунії та Болгарії,
завершення балканських воєн часів правління Мілоше
вича та початку процесу Стабілізації та Асоціації для
Західних Балкан, кінцевою метою якого є повна інтег
рація зазначених країн до ЄС.
Македонія, будучи де факто лідером групи західнобал
канських країн в процесі європейської інтеграції, висту
пає також центром громадянської ініціативи щодо лобі
ювання скасування візового режиму.
В цій країні існують коаліції НУО та окремих активіс
тів, що здійснюють регулярні акції, спрямовані привер
нути увагу до проблем браку свободи пересування, що
стримує реалізацію легітимних прагнень законослухня
них громадян.
30. 30
«ЖИТТЯ НАДТО КОРОТКЕ, ЩОБ ЧЕКАТИ НА ВІЗУ»:
міжнародний досвід боротьби за свободу пересування в Європі
Особливо активними у цій діяльності є македонські
молодіжні організації, що регулярно здійснюють різно
манітні публічні акції не тільки в своїй країні, але й в
Брюсселі та інших європейських столицях.
22 та 23 січня 2009 року група з 50 македонських сту
дентів влаштувала акцію протесту безпосередньо біля бу
динку Європейської Комісії в Брюсселі, вимагаючи від
Європейського Союзу подальших кроків у лібералізації
візового режиму для їхньої країни.
Студенти, що представляли громадську ініціативу
«Віза? Ні!!!» (Visa? No Way!!!), розіграли театралізовану
виставу, що гротескно зображала найбільш неприваб
ливі боки візового режиму та процедури отримання
віз. Їм вдалося зустрітися з деякими депутатами Євро
парламенту, з яких найбільш зацікавленими були де
путати від Словенії – ця колишня югославська країна
наполегливо підтримує колишніх співвітчизників у їх
ніх європейських прагненнях.
Як заявив один із лідерів ініціативи, «Ми їхали весь
шлях автобусом зі Скоп’є щоб лобіювати, інформувати
європейських політиків про те, що наявна візова лібера
лізація не працює так, як було обіцяно, і ми вимагаємо
скасувати візи повністю і здійснювати тиск з тим, щоб
включити це питання до порядку денного наступного
засідання Європейської Ради».
Крім того, завдяки зусиллям даної громадської ініціа
тиви, за період, починаючи з 2 грудня 2008 року протягом
місяця було зібрано підписи 16393 македонських студен
тів під петицією проти візового режиму, що була переда
на послам країн членів ЄС у Македонії під час круглого
столу, де дебатувалась візова тема.
Слід зазначити, що в 2 й половині 2008 року у країнах
Західних Балках побутували з подачі місцевих політиків
31. 31
«ЖИТТЯ НАДТО КОРОТКЕ, ЩОБ ЧЕКАТИ НА ВІЗУ»:
міжнародний досвід боротьби за свободу пересування в Європі
завищені очікування щодо можливості дуже швидкого
(вже у грудні 2008 року) рішення ЄС про скасування візо
вого режиму. Коли ж цього не сталося, назовні вихлюп
нулося певне роздратування ситуацією.
Втім, громадські зусилля тут мають довготривалий та
системний характер. Саме досвід Західних Балкан пере
конливо демонструє, що найбільшого ефекту досягають
ті ініціативи, що з самого початку мають міжнародний
характер, спираються на вже існуючі, структуровані та
добре впізнавані міжнародні мережі.
Ці мережі можуть бути як суто громадськими, поза
партійними, так і політичними, складаючи елемент ме
режевої діяльності коаліцій політичних партій та рухів.
Вже згадана ініціатива македонських студентів «Visa?
No Way!!!» набула настільки широкого розголосу завдя
ки тому, що з самого початку була підтримана і стала
частиною міжнародної діяльності Молодих Європейсь
ких Федералістів – «JEF Europe»6
– міжнародний полі
тичний молодіжний рух, що виступає за демократичні
реформи, глибоку інтеграцію та створення Федерації
Європи.
Фактично, згадана громадська ініціатива «Visa? No
Way!!!» була започаткована македонськими активістами
Молодих Європейських Федералістів у розвиток одного
із загальних напрямів міжнародного лобіювання ідеї
вільного пересування громадян в тому числі через по
дальшу лібералізацію та скасування візових режимів у
Європі.
Раніше, у грудні 2006 року на з’їзді Молодих Євро
пейських Федералістів в Афінах було ухвалено резолю
цію «Проти візового режиму. Інституції ЄС, уряди країн
6 Веб сайт Молодих Європейських Федералістів http://www.jef.eu
32. 32
«ЖИТТЯ НАДТО КОРОТКЕ, ЩОБ ЧЕКАТИ НА ВІЗУ»:
міжнародний досвід боротьби за свободу пересування в Європі
членів, депутати Європарламенту: будьмо разом». У доку
менті, зокрема, було зазначено:
«JEF Europe розглядає верховенство права та вільний
рух осіб як одні з фундаментальних прав людини, важливу
частину концепції Європейського громадянства та суттє
вий елемент успішного майбутнього Європи.
JEF Europe
Глибоко стурбований нині існуючим візовим режимом
щодо країн Західних Балкан, що стримує прогрес тор
гівлі, бізнесу, освіти та більш відкритих громадянських
суспільств та, як результат, негативно позначається
на регіональній стабільності;
Жалкує, що цього Нового року європейські лідери вирі
шили збільшити плату за візи, що робить право на сво
боду пересування ще більш нездійсненним;
Стривожений тим, що візові механізми рухаються в на
прямі, що відділяє «гідних» від «негідних» та є джерелом
стримування доброчесних подорожуючих, підриває
спроможності держав регіону, та функціонує не стіль
ки як перешкода, як додаткова можливість для органі
зованої злочинності;
Побоюється того, що саме Європейський Союз
стримує інтеграцію Західно балканського регіону в
такому засадничому елементі, яким є свобода пере
сування;
Наполягає на тому, що таке рішення прямує врозріз із ба
зовими принципами ЄС, тому має бути негайно скасоване.
Виходячи з вищенаведеного, JEF Europe підкреслює, що
вільне пересування має бути застосоване для усіх євро
пейців, і що Західні Балкани мають отримати від ЄС в
сенсі взаємності, оскільки країни регіону майже повніс
тю лібералізували візовий режим для європейських гро
мадян.
33. 33
«ЖИТТЯ НАДТО КОРОТКЕ, ЩОБ ЧЕКАТИ НА ВІЗУ»:
міжнародний досвід боротьби за свободу пересування в Європі
Відповідно, JEF Europe вимагає
Від Європейської Комісії:
Створити Дорожню карту для кожної країни з чіткою
картиною кроків, які мають бути зроблені, щоб поліп
шити візовий режим з боку ЄС;
Переглянути спільні консульські інструменти з метою
стимулювання спрощеної візової процедури
Від країн членів забезпечити:
Сильнішу настанову щодо того, що віза має бути видана;
Спрощене клопотання із меншою кількістю документів,
що вимагаються;
Скасування плати за візу;
Скасування інтерв’ю;
Скорочення терміну розгляду клопотання.
Відповідно, JEF Europe закликає Європейський Союз та
країни члени зробити вибір: чи буде зроблено сигнал найб
лижчим європейським сусідам щодо того, що вони також
європейці і потенційно – громадяни ЄС? Чи буде збережено
режим, за якого організований кримінал легко долає переш
коди, тоді як законослухняні подорожуючі принижуються
біля дверей консульств.
З тексту даної відозви зрозуміло, що її ініціатори зо
середжені на проблематиці Західних Балкан і не поши
рюють свої заклики на інші країни Східної Європи, зок
рема, Україну. Переважно це зумовлено тим, що в Укра
їні, як і в інших країнах регіону, бракує молодіжного ру
ху, інтегрованого до мережі JEF Europe, що був би заці
кавлений і спроможний взяти на себе ініціювання та
проведення акцій, подібних до згаданої македонської
«Visa? No Way!!!».
В той же час очевидно, що майже всі аргументи з по
дібним успіхом можуть бути застосовані і до нашого регі
ону та країни (за винятком посилання на формальну
34. 34
«ЖИТТЯ НАДТО КОРОТКЕ, ЩОБ ЧЕКАТИ НА ВІЗУ»:
міжнародний досвід боротьби за свободу пересування в Європі
«перспективу членства в ЄС», якої в України та інших
східних партнерів наразі немає).
Змістовно деякі вимоги петиції застарілі, зокрема сто
совно збільшення плати за візу (з 2008 року для країн Захід
них Балкан та Східної Європи зроблено виняток, і ціна за
лишилась на рівні 35 Євро, тоді як для решти світу зросла
до 60 Євро). В рамках укладених 2007 року угод про спро
щення візового режиму дещо скорочено перелік докумен
тів, що вимагається від заявників, та обмежено 10 ма ка
лендарними днями термін розгляду візових клопотань.
Для нас втім важливі не змістовні подробиці, а прак
тичний досвід лобіювання подальшої лібералізації та ска
сування візового режиму на регіональному рівні, адже за
галом досвід Західних Балкан може використовуватись в
східноєвропейському регіоні, зокрема, в контексті реалі
зації ініціативи ЄС «Східне партнерство».
Прикладом найбільш широкої за регіональним розма
хом громадсько політичної ініціативи за свободу пересу
вання в Європі нині можна вважати кампанію «Ні візам!
Європа – наш дім!», здійснювану організацією «Євро
пейська ліберальна молодь» (European Liberal Youth –
LYMEC), про яку згадувалось на початку цього матеріалу.
Ця організація за характером та структурою є подіб
ною до вищезгаданої «JEF Europe» – це також непартій
ний політичний рух, що виступає за розвиток грома
дянських свобод та демократичних інститутів у Європі,
однак робить акцент не на федералізмові чи інших прин
ципах інституційного устрою Європи, а на ліберальних
цінностях.
Кампанія за скасування віз Європейської ліберальної
молоді під назвою «Ні візам! Європа – наш дім!» («No Visa
– Europe is our Home») активно стартувала у 2007 році,
коли 13 лютого о 13 годині було організовано першу ма
35. 35
«ЖИТТЯ НАДТО КОРОТКЕ, ЩОБ ЧЕКАТИ НА ВІЗУ»:
міжнародний досвід боротьби за свободу пересування в Європі
сову акцію у понад десяти країнах Європи. Метою було
оголошено скасування візових режимів на усьому євро
пейському континенті7
. Акції розпочалися синхронно зу
силлями національних організацій, що входять до мережі
Європейської ліберальної молоді.
Географія активності заходів в рамках акції «»Ні візам!
Європа – наш дім!» є значною – більшою, ніж усі попе
редні акції подібної ідеології (малюнок):
Окремі заходи в рамках акції (кожна – з відповідними
акцентами), відбувались в різних європейських столицях
– Брюсселі, Вільнюсі, Варшаві, Кишиневі тощо.
7 Антивізова кампанія Європейської ліберальної молоді. European Liberal Youth LYMEC
http://www.lymec.org/novisa/index.html
36. 36
«ЖИТТЯ НАДТО КОРОТКЕ, ЩОБ ЧЕКАТИ НА ВІЗУ»:
міжнародний досвід боротьби за свободу пересування в Європі
Наприклад, 8 – 10 травня 2007 року LYMEC організу
вав конференцію у Кишиневі під назвою «Життя надто
коротке, щоб чекати на візу». Конференцію було органі
зовано спільно з молодіжною ліберальною організацією з
Молдови Alianta Moldova Noastra за підтримки Фундації
Фрідріха Науманна та групи ALDE в Європейському пар
ламенті.
9 травня, на День Європи, учасники конференції з різ
них країн Європи брали участь у вуличній акції в центрі
Кишинева, протестуючи проти утисків свободи пересу
вання та інших громадянських прав.
На жаль, за бортом активності молодих лібералів на сьо
годнішній день залишається Україна (на відміну навіть від
Білорусі та Молдови!), де в організаторів акції досі не знай
шлось адекватних партнерів.
На сайті організації міститься текст петиції, до якої
можна долучитись, приєднавшись до числа підписантів.
Петиція написана одним із лідерів ініціативи Словеном
Клобучаром. Ось її текст:
До Європейського Союзу та національних урядів Європи
Ми, молоді громадяни Європи, підписуємо цю петицію
проти студентських та туристичних візових режимів у
Європі і просимо Європейський Союз та національні уряди
розпочати адаптацію законодавства з метою дозволити
студентам та туристам відвідувати/навчатися в усіх
країнах Європейського континенту без віз.
Крім того, молоді ліберали підходять до здійснення да
ної акції професійно та технологічно. Серед матеріалів,
підготовлених до заходів 13 лютого 2007 року, є набір ба
нерів та листівок двох серій, з однотипним упізнаваним
дизайном, які друкувались різними мовами відповідно до
країни проведення заходу.