Рябий Микола Олександрович – український письменник, відомий прозаїк, публіцист, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1976), Національної спілки журналістів України.
Микола Олександрович Рябий народився 7 грудня 1936 року в селі Заболотному Крижопільського району в селянській родині.
Закінчив Київський гірничий технікум (1956). Працював майстром на шахті, в кар’єрах Джуринського комбінату стінових матеріалів, що на Шаргородщині. А після завершення навчання на факультеті журналістики Київського університету (1967) – на журналістській роботі в редакціях обласних газет Вінниччини. Друкувався у місцевій пресі, працював у Брацлаві в районній газеті «Шлях Ілліча».
У 1967 р. видав першу книгу оповідань «Тост за не впольованого оленя». Вийшли з друку його романи «Берег» (1974), «Вікна» (1977), «Великий літній трикутник» (1978), «Вогнище» (1981), «Земледухи» (1985), «Облава на озброєного вовка» (у співавторстві) (1986), «Ще не вмерла Україна» (1994), «Хто як Бог» (2000), «Калина над прірвою» (2008), «Як з’їсти живу кицьку, аби не подряпала горло» (2009), «Аве віта» (2011), повісті: Герой «Соціалістичної Праці М. П. Бабенко» (1973), «П’ять пелюсток бузкового квіту» (1973), «Чутки про смерть перебільшено» (1975), «Джерела під зорями» (1975), «Два крила» (1981), «Сухі дуби цвіли» (1982), «Бути під сонцем» (2012) та багато ін. Підготував до друку подорожні нотатки арабського мандрівника XVII ст. Павла Халебського зі своїми коментарями.
Лауреат літературних премій імені П. Желюка, М. Коцюбинського, «Благовіст», премії імені І. Богуна, Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна». Літературна премія імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2017), премія імені Леоніда Гавриша (2019).
До 85-річчя від дня народження митця відділ краєзнавства пропонує всім поціновувачам творчості Миколи Рябого ознайомитися з матеріалами виставки «Видатний український письменник і патріот».
І в хаосі творить скарби… До 130-річчя від дня народження П. Г. ТичиниSumylib
«Тичина… увійшов у поезію вже від початку з ознаками геніяльності (це ризиковане слово, здається, тільки до нього одного й можна стосувати в усій українській літературі 20 віку)».
І. Кошелівець, український критик американської діаспори, 1964 р.
Шановні читачі! До вашої уваги «Мистецький бібліо-календар» за жовтень-грудень 2021 року від відділу мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей
Рябий Микола Олександрович – український письменник, відомий прозаїк, публіцист, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1976), Національної спілки журналістів України.
Микола Олександрович Рябий народився 7 грудня 1936 року в селі Заболотному Крижопільського району в селянській родині.
Закінчив Київський гірничий технікум (1956). Працював майстром на шахті, в кар’єрах Джуринського комбінату стінових матеріалів, що на Шаргородщині. А після завершення навчання на факультеті журналістики Київського університету (1967) – на журналістській роботі в редакціях обласних газет Вінниччини. Друкувався у місцевій пресі, працював у Брацлаві в районній газеті «Шлях Ілліча».
У 1967 р. видав першу книгу оповідань «Тост за не впольованого оленя». Вийшли з друку його романи «Берег» (1974), «Вікна» (1977), «Великий літній трикутник» (1978), «Вогнище» (1981), «Земледухи» (1985), «Облава на озброєного вовка» (у співавторстві) (1986), «Ще не вмерла Україна» (1994), «Хто як Бог» (2000), «Калина над прірвою» (2008), «Як з’їсти живу кицьку, аби не подряпала горло» (2009), «Аве віта» (2011), повісті: Герой «Соціалістичної Праці М. П. Бабенко» (1973), «П’ять пелюсток бузкового квіту» (1973), «Чутки про смерть перебільшено» (1975), «Джерела під зорями» (1975), «Два крила» (1981), «Сухі дуби цвіли» (1982), «Бути під сонцем» (2012) та багато ін. Підготував до друку подорожні нотатки арабського мандрівника XVII ст. Павла Халебського зі своїми коментарями.
Лауреат літературних премій імені П. Желюка, М. Коцюбинського, «Благовіст», премії імені І. Богуна, Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна». Літературна премія імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2017), премія імені Леоніда Гавриша (2019).
До 85-річчя від дня народження митця відділ краєзнавства пропонує всім поціновувачам творчості Миколи Рябого ознайомитися з матеріалами виставки «Видатний український письменник і патріот».
І в хаосі творить скарби… До 130-річчя від дня народження П. Г. ТичиниSumylib
«Тичина… увійшов у поезію вже від початку з ознаками геніяльності (це ризиковане слово, здається, тільки до нього одного й можна стосувати в усій українській літературі 20 віку)».
І. Кошелівець, український критик американської діаспори, 1964 р.
Шановні читачі! До вашої уваги «Мистецький бібліо-календар» за жовтень-грудень 2021 року від відділу мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей
Великдень – одне з найурочистіших християнських свят року. Воно пов'язане не лише з Воскресінням Ісуса, а й з воскресінням всієї природи, її життєдайної сили та енергії.
Вінок Кобзареві: пам’ятники Тарасу ШевченкуНБУ для дітей
Ім’я Тараса Григоровича Шевченка справедливо посідає почесне місце серед видатних геніїв людства. Його слово і нині на сторожі існування рідної культури та мови, вчить любити Батьківщину, єднає українців всього світу. Образ Шевченка знайшов відображення у народних легендах та переказах, поетичному слові, образотворчому мистецтві. Його ім'ям названо населені пункти, вулиці та площі, гірські вершини, освітні та мистецькі заклади. На вшанування пам’яті Кобзаря в Україні та світі створено найбільшу кількість cкульптурних композицій.
З нагоди 75-річчя від дня народження Олександра Олександровича Філіна (24.05.1946–11.05.2020), поета, прозаїка, члена НСЖУ (1993), відомого знавця вінницьких старожитностей, відділ краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва підготував віртуальну книжкову виставку «На срібних перетинах долі Олександра Філіна».
17 вересня 2021 року виповнюється 157 років від дня народження відомого українського письменника, громадського діяча Михайла Михайловича Коцюбинського. Він – автор численних повістей, новел та оповідань. Вершиною досконалості особливого художнього стилю М. М. Коцюбинського є твори «Fata Мorgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). Останні новели письменника – «Хвала життю», «На острові», «Цвіт яблуні» – доповнені елементами неоромантизму. Окремі твори екранізовано й інсценізовано, перекладено мовами багатьох народів світу. Перу М. Коцюбинського належать переклади українською мовою творів Г. Гейне, А. Міцкевича, Е. Ожешко та ін.
Упродовж життя Михайло Михайлович Коцюбинський написав чимало публіцистичних і літературно-критичних праць. Його творчість позначена духом високої ідейності та народності, демократизмом і гуманізмом, відданістю принципам реалізму, глибокої правди. Він залишив по собі величезну творчу спадщину та зробив неоціненний внесок у розвиток української літератури.
«Київщина – душа і серце України» /віртуальна книжкова виставка/НБУ для дітей
«Київщину називають душею України. На цих землях кілька тисячоліть тому наші предки – трипільці – вперше в Європі засіяли зерна відомого нині на весь світ українського хліба. Нам є чим пишатися, адже земля Київська – це колиска української історії, культури і мови. Саме Київщина дала світові, а, насамперед, нам, святе ім’я «Україна», вперше мовлене в «Слові о полку Ігоревім» при описі одного з боїв біля Переяслава в 1187 році. Це є одним із свідчень формування української народності»
До 115-ї річниці від дня народження видатного українського кінорежисера, сценариста, педагога Ігоря Савченка працівники відділу художньої культури та мистецтва підготували віртуальну виставку «Ігор Савченко. Він – України син».
Запрошуємо всіх охочих до перегляду!
Віртуальна книжкова виставка.
Він був і залишається для кожного українця одним із символів того найкращого, що було надбано народом за свою історію. Можна розмірковувати про те,скільки б він міг зробити, якби прожив принаймні 50 років, але й те, що він залишив нам у спадок, - понад 100 пісень і кілька десятків інструментальних творів, - величезне й незнищенне. Ми наснажуємося тією красою, яку він перелив у «Червону руту», «Літо пізніх жоржин», «Баладу про мальви», «Колиску вітру» – і ряд можна продовжити,бо майже кожна його пісня – то перлина.
Віртуальна виставка «Це моя і твоя Україна» Sumylib
Про історію говорити цікаво, тому що вона безпосередньо й водночас
стосується як минулого, так і теперішнього та майбутнього.
Про історію говорити необхідно, тому що вона – «вчителька житія».
Мабуть нема на землі людини, яка б не цікавилася історією своєї
батьківщини.
Нелегко знайти у світі якийсь інший народ, що мав би таку драматичну
історію, як український. І цю історію, ми – українці, повинні знати. Тому до
вашої уваги дана віртуальна виставка, мета якої ознайомити вас, наші любі
користувачі, з виданнями на цю тематику.
Виставка зорієнтована на широке коло читачів.
Актор, режисер, співак, організатор театрального життя українців в Україні й поза нею – кожна з цих характеристик відображає одну із граней багатостороннього обдарування Миколи Карповича Садовського.
Сценічні образи актора виділялися історичною й соціальною конкретністю, психологічною глибиною та ідейною чіткістю. Гра його характеризувалась емоційним наповненням, діапазон ролей вражає.
Микола Садовський – яскравий представник театру в Україні, який залишив помітний слід в історії українського театрального мистецтва. Його творчі здобутки й сьогодні є цікавими для дослідників і театралів.
До 165-річчя від дня народження актора відділ художньої культури та мистецтв пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Корифей українського театру».
Пейзажі отчого куточку – краплини нашої душі. Випуск 1 : Художники України :...Дарницька Книгиня
Запрошуємо користувачів звернутися до мистецького нарису і ознайомитися з добіркою пейзажів українських художників, які перенесли красу природи рідних куточків на полотна, відкриваючи її людям заново й залишаючи ці чарівні миті для вічності. Статті з видань познайомлять з життєвим і творчим шляхом художників та визначать їх місце у вітчизняній культурі.
Квітка Суми Канів єднання українців.
Внесемо частинку своєї душі до створення КВІТКИ М. СУМИ! Квітки, що символізує шану людині, яка словом та ділом єднала українців.
Прийміть ОСОБИСТУ участь у краєзнавчо-культурологічній програмі "Алея міст України - Шевченківському Каневу" у рамках проекту "РАЗОМ відкриваємо перлини рідного краю!".
ВКЛАД КОЖНОГО допоможе "Квітці Суми" розквітнути!
Ваші благодійні внески, які підуть на виготовлення кам'яного пам'ятного знака «Квітка міста Суми» на Алеї міст України у Каневі, просимо перераховувати на розрахунковий рахунок СОГО ЦСГР "Рідний край" 26006000447347 у АТ ФІДОКОМБАНК («Ерсте Банк»). МФО №380009, Код № 26377802.
Чи подобається тобі жити у своєму місті на Сумщині?
Успішність кожної людини залежить від середовища де вона знаходиться. У рідному краї ми плекаємо надії, вчимося, розвиваємося, досягаємо успіху, АБО ЗАЛИШАЄМО ЙОГО У ПОШУКАХ КРАЩОГО ЖИТТЯ ?!?
Хочемо ми того чи ні, але мала Батьківщина завжди існує і продовжує існувати. І від кожного з нас залежить чи квітуча вона, чи занепадає!
Своїми вчинками ми творимо майбутнє наших дітей, їх успішність та самореалізацію.
Разом ми вміємо ТВОРИТИ, разом ми вміємо ДОСЯГАТИ, разом ми СИЛА, що РУШИТЬ каміння байдужості та занепаду.
Патриотизм, єднання та наші вчинки разом відкривають перлини нашого краю!
Нехай приклад успішних українців буде містком до розвитку території, де ми живемо!
День вишиванки – свято яке щорічно відзначають у третій четвер травня в Україні. Віртуальна виставка представляє видання з фондів Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, зокрема, наукову і художню літературу, історичні розвідки та іноземні документи.
Цей день покликаний зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.
Великдень – одне з найурочистіших християнських свят року. Воно пов'язане не лише з Воскресінням Ісуса, а й з воскресінням всієї природи, її життєдайної сили та енергії.
Вінок Кобзареві: пам’ятники Тарасу ШевченкуНБУ для дітей
Ім’я Тараса Григоровича Шевченка справедливо посідає почесне місце серед видатних геніїв людства. Його слово і нині на сторожі існування рідної культури та мови, вчить любити Батьківщину, єднає українців всього світу. Образ Шевченка знайшов відображення у народних легендах та переказах, поетичному слові, образотворчому мистецтві. Його ім'ям названо населені пункти, вулиці та площі, гірські вершини, освітні та мистецькі заклади. На вшанування пам’яті Кобзаря в Україні та світі створено найбільшу кількість cкульптурних композицій.
З нагоди 75-річчя від дня народження Олександра Олександровича Філіна (24.05.1946–11.05.2020), поета, прозаїка, члена НСЖУ (1993), відомого знавця вінницьких старожитностей, відділ краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва підготував віртуальну книжкову виставку «На срібних перетинах долі Олександра Філіна».
17 вересня 2021 року виповнюється 157 років від дня народження відомого українського письменника, громадського діяча Михайла Михайловича Коцюбинського. Він – автор численних повістей, новел та оповідань. Вершиною досконалості особливого художнього стилю М. М. Коцюбинського є твори «Fata Мorgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). Останні новели письменника – «Хвала життю», «На острові», «Цвіт яблуні» – доповнені елементами неоромантизму. Окремі твори екранізовано й інсценізовано, перекладено мовами багатьох народів світу. Перу М. Коцюбинського належать переклади українською мовою творів Г. Гейне, А. Міцкевича, Е. Ожешко та ін.
Упродовж життя Михайло Михайлович Коцюбинський написав чимало публіцистичних і літературно-критичних праць. Його творчість позначена духом високої ідейності та народності, демократизмом і гуманізмом, відданістю принципам реалізму, глибокої правди. Він залишив по собі величезну творчу спадщину та зробив неоціненний внесок у розвиток української літератури.
«Київщина – душа і серце України» /віртуальна книжкова виставка/НБУ для дітей
«Київщину називають душею України. На цих землях кілька тисячоліть тому наші предки – трипільці – вперше в Європі засіяли зерна відомого нині на весь світ українського хліба. Нам є чим пишатися, адже земля Київська – це колиска української історії, культури і мови. Саме Київщина дала світові, а, насамперед, нам, святе ім’я «Україна», вперше мовлене в «Слові о полку Ігоревім» при описі одного з боїв біля Переяслава в 1187 році. Це є одним із свідчень формування української народності»
До 115-ї річниці від дня народження видатного українського кінорежисера, сценариста, педагога Ігоря Савченка працівники відділу художньої культури та мистецтва підготували віртуальну виставку «Ігор Савченко. Він – України син».
Запрошуємо всіх охочих до перегляду!
Віртуальна книжкова виставка.
Він був і залишається для кожного українця одним із символів того найкращого, що було надбано народом за свою історію. Можна розмірковувати про те,скільки б він міг зробити, якби прожив принаймні 50 років, але й те, що він залишив нам у спадок, - понад 100 пісень і кілька десятків інструментальних творів, - величезне й незнищенне. Ми наснажуємося тією красою, яку він перелив у «Червону руту», «Літо пізніх жоржин», «Баладу про мальви», «Колиску вітру» – і ряд можна продовжити,бо майже кожна його пісня – то перлина.
Віртуальна виставка «Це моя і твоя Україна» Sumylib
Про історію говорити цікаво, тому що вона безпосередньо й водночас
стосується як минулого, так і теперішнього та майбутнього.
Про історію говорити необхідно, тому що вона – «вчителька житія».
Мабуть нема на землі людини, яка б не цікавилася історією своєї
батьківщини.
Нелегко знайти у світі якийсь інший народ, що мав би таку драматичну
історію, як український. І цю історію, ми – українці, повинні знати. Тому до
вашої уваги дана віртуальна виставка, мета якої ознайомити вас, наші любі
користувачі, з виданнями на цю тематику.
Виставка зорієнтована на широке коло читачів.
Актор, режисер, співак, організатор театрального життя українців в Україні й поза нею – кожна з цих характеристик відображає одну із граней багатостороннього обдарування Миколи Карповича Садовського.
Сценічні образи актора виділялися історичною й соціальною конкретністю, психологічною глибиною та ідейною чіткістю. Гра його характеризувалась емоційним наповненням, діапазон ролей вражає.
Микола Садовський – яскравий представник театру в Україні, який залишив помітний слід в історії українського театрального мистецтва. Його творчі здобутки й сьогодні є цікавими для дослідників і театралів.
До 165-річчя від дня народження актора відділ художньої культури та мистецтв пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Корифей українського театру».
Пейзажі отчого куточку – краплини нашої душі. Випуск 1 : Художники України :...Дарницька Книгиня
Запрошуємо користувачів звернутися до мистецького нарису і ознайомитися з добіркою пейзажів українських художників, які перенесли красу природи рідних куточків на полотна, відкриваючи її людям заново й залишаючи ці чарівні миті для вічності. Статті з видань познайомлять з життєвим і творчим шляхом художників та визначать їх місце у вітчизняній культурі.
Квітка Суми Канів єднання українців.
Внесемо частинку своєї душі до створення КВІТКИ М. СУМИ! Квітки, що символізує шану людині, яка словом та ділом єднала українців.
Прийміть ОСОБИСТУ участь у краєзнавчо-культурологічній програмі "Алея міст України - Шевченківському Каневу" у рамках проекту "РАЗОМ відкриваємо перлини рідного краю!".
ВКЛАД КОЖНОГО допоможе "Квітці Суми" розквітнути!
Ваші благодійні внески, які підуть на виготовлення кам'яного пам'ятного знака «Квітка міста Суми» на Алеї міст України у Каневі, просимо перераховувати на розрахунковий рахунок СОГО ЦСГР "Рідний край" 26006000447347 у АТ ФІДОКОМБАНК («Ерсте Банк»). МФО №380009, Код № 26377802.
Чи подобається тобі жити у своєму місті на Сумщині?
Успішність кожної людини залежить від середовища де вона знаходиться. У рідному краї ми плекаємо надії, вчимося, розвиваємося, досягаємо успіху, АБО ЗАЛИШАЄМО ЙОГО У ПОШУКАХ КРАЩОГО ЖИТТЯ ?!?
Хочемо ми того чи ні, але мала Батьківщина завжди існує і продовжує існувати. І від кожного з нас залежить чи квітуча вона, чи занепадає!
Своїми вчинками ми творимо майбутнє наших дітей, їх успішність та самореалізацію.
Разом ми вміємо ТВОРИТИ, разом ми вміємо ДОСЯГАТИ, разом ми СИЛА, що РУШИТЬ каміння байдужості та занепаду.
Патриотизм, єднання та наші вчинки разом відкривають перлини нашого краю!
Нехай приклад успішних українців буде містком до розвитку території, де ми живемо!
День вишиванки – свято яке щорічно відзначають у третій четвер травня в Україні. Віртуальна виставка представляє видання з фондів Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, зокрема, наукову і художню літературу, історичні розвідки та іноземні документи.
Цей день покликаний зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.
Вишивка – це духовний символ українського народу рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук. Запрошуємо вас, поринути у цей чарівний та загадковий світ рукоділля.
Книжково-етнографічна виставка «Свято свят і торжество-торжеств» присвячена святу Великодня. На виставці представлено видання із фондів бібліотеки, які дають змогу користувачам доторкнутись до культурної спадщини нашого народу, ознайомитись з народними обрядами, традиціями та звичаями святкування Великодня в Україні, розкрити таємниці українського писанкарства.
Великдень, або Світле Воскресіння Христове (Пасха) – головне християнське свято. Це особливе свято, коли слідують традиціям і вірять у диво. Українці відзначали його ще задовго до становлення християнства на землі Русі, і називалося воно Великдень – великий день.
До цієї дати відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-калейдоскоп «На Великдень сонце грає». Інформація, представлена на виставці, знайомить користувачів зі звичаями та традиціями святкування Великодня на Поділлі.
Гарного перегляду!
До 130-річчя від дня народження М. Г. Хвильового (1893–1933).
Культовий український письменник за своє недовге життя став однією з ключових фігур національної літератури й одним з найважливіших представників "Розстріляного відродження". Бувши прогресивним та високоінтелігентним митцем, він всіляко підтримував та впроваджував політику "українізації", творив ідеологію національно-культурного відродження України й виступав за інтеграцію українського в європейську та світову культуру.
Віртуальна виставка з нагоди 130-річчя від дня народження Павла Григоровича Тичини (1891–1967), українського поета, публіциста, перекладача, державного та громадського діяча.
22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
14 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці, День козацтва та День захисника України.
Це день, коли ми згадуємо козаків, їхні подвиги, а також усіх захисників і захисниць Української Держави. Діва Марія оберігає кожного воїна, додає сил і наснаги боротися за вільне життя в демократичному світі.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
1. ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА
ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ВИШИВАНКИ
Всесвітній день вишиванки — міжнародне
свято, яке покликане зберегти споконвічні
народні традиції створення та носіння
етнічного вишитого українського одягу.
Дата проведення — щороку в третій
четвер травня (будній день).
2. РОЗГОРТАЮ ЖИТТЯ,
МОВ СУВІЙ ПОЛОТНА,
ОСЬ МЕРЕЖКА ГРІХІВ
І НИЗИНКА ПАДІНЬ,
ВЕРХОВИНКА ЖАДАНЬ,
ЯВОРІВКА ПРИТАЄНИХ ПРАГНЕНЬ.
ДАЛІ – ХРЕСТИКИ ЧОРНІ
СТРАЖДАНЬ І ТЕРПІНЬ
ТА ЧЕРВОНА СТРЕБНІВКА
ПАЛКОГО КОХАННЯ.
ОСЬ ГЛАДИНКА ЖІНОЧОЇ ЛАСКИ,
ПЕРЕТИКАНА ПЕСТОЩІВ З НІЖНІСТЮ.
ЦІ НИТКИ, ЦІ ГОЛКИ,
НЕЗАРУЧЕНІ ПАЛЬЦІ В НАПЕРСТКАХ.
ВСЕ ЖИТТЯ У ШИТВІ,
І ЖИТТЯ – ЯК ЖИТТЯ.
ІРИНА СЕНИК
3. В небі сонця золотий клубочок
Розсипає нитки промінні,
Їх збирають рученьки дівочі
І гаптують цвіт на полотні.
М. Рильський
4. Вишивка в Україні – це зворушлива розповідь про думки і почуття людини,
світ краси й фантазії, поетичного осмислення природи, світ невмирущих
образів давньої міфології, звичаїв і уявлень наших предків.
У вишивці яскраво і повно розкрилась душа народу, його споконвічне
прагнення до прекрасного, широко розвинулось почуття ритму,
композиційної міри у побудові орнаментів, гармонії колірних поєднань. Це
давнє і вічно молоде мистецтво. Секрет його молодості – у єдності людини з
природою, в умінні упродовж століть зберігати і примножувати красу,
дарувати людям радість зустрічі з прекрасним.
Вишивка – це мистецтво високої естетичної наснаги, мистецтво простого
й разом з тим мудрого декоративного мислення. В орнаментах вишивки, у
співвідношенні колірних поєднань, у ритмі ліній узору закладено глибокий
зміст. Адже у вишивці як і в народній пісні, відбивалися заповітні мрії на
краще майбутнє, прагнення до краси й досконалості.
Уже в І тис. до н. е. вишивка досягла високого рівня у народів Єгипту, Греції,
Риму, Китаю, Індії.
Розквіт мистецтва вишивки припадає на Cередні віки. Особливою
пишністю відзначалася вишивка Візантії, яка мала значний вплив на церковне
шитво давньої Русі. Її художньо-образне вирішення перебувало в єдності зі
стилістикою іконопису, з прагнення Візантії до пишноти і багатої колірної
гами різноманітних матеріалів : шовкових тканин, срібних та золотних
ниток, перлів, дорогоцінного каміння.
5. Властиві романській мініатюрі площинність і підвищена експресія контору
своєрідно перевтіленні у вишитому фризі зі сценами завоювання Англії в так
званому килимі з Байо (близько 1080 р.). Для Китаю з XIV ст. характерні
вишиті панно «сюхуа» (живопис гілкою), стилістично споріднені з
китайським пейзажним живописом.
В епоху Відродження вишивку часто виконували навіть за малюнками
таких видатних митців, як П’єтро Перуджіно, Сандро Боттічеллі та ін.
У добу бароко та класицизму сюжетна вишивка імітувала шпалери або
настінний живопис, перетворюючись на грандіозні панно.
У розмаїті українського декоративного мистецтва художня вишивка
посідає одне з провідних місць. Це улюблений і здавна поширений різновид
народної творчості, адже вишивання не потребує складних пристроїв,
приладь.
Колись за кількістю і довершеністю вишитих рушників, сорочок, серветок,
скатертин, які дівчина готувала до свого весілля, судили про її характер,
старанність і працьовитість. Уміння відчувати навколишню красу і
відтворювати це в узорах ще змалечку кожна дівчина у своєї матері, бабусі.
Нині вишивка живе повнокровним життям, прикрашає сучасний інтер’єр,
одяг, надаючи йому своєрідності й неповторності. До невичерпних джерел
народного вбрання постійно звертаються й черпають у ньому наснагу
модельєри, конструктори, художники, дизайнери.
6. XVI – XVII століття - доба розквіту українського
гаптування – шитва золотними і срібними нитками,
виконаного по атласу, оксамиту, парчі із
застосуванням перлів та коштовного каміння. Твори
образотворчого сюжетного шитва – пелени, покрівці,
фелони, плащаниці – використовувались в одязі
священнослужителів, у літургії православного храму.
Гаптування цього часу розвивалось у стилістично-
художній єдності з іконописом та гравюрою.
ХVІІІ століття приносить нове розуміння
орнаментальних форм з їх об’ємно-пластичним
живописним трактуванням. Розквітає вишивка гладдю
різноколірним шовком.
З ХІХ століття поширюється вишивка бісером, білим
шовком на тонких прозорих тканинах – нею
прикрашали одяг і предмети побуту.
7. Антонович Є. А. Декоративно-прикладне
мистецтво / Є. А. Антонович, Р. В. Захарчук,
М. Є. Станкевич. – Львів : Світ, 1993. – 272 с.
Варивончик А. В. Традиційна народна вишивка
як складова українського одягу (ХХ ст.) : навч.
посіб. /А. В. Варивончик. – Київ : Київський ун-т
ім. Б. Грінченка, 2013. – 108 с.
Воропай О. Звичаї нашого народу :
етнографічний нарис / О. Воропай. – Київ : Велес,
2005. – 528 с.
8. Данилевська Н. Перетик : фольклорно-
етнографічний портрет українського села
/ Н. Динилевська, М. Ткач. – Київ : Український
Центр духовної культури, 2000. – 216 с.
Етнологія України : навч. посіб. / за ред.
С. А. Макарчука. – 2- ге вид., перероб. та доп. –
Львів : Світ, 2004. – 520 с.
Захарчук-Чугай Р. В. Українське народне
декоративне мистецтво : навч. посіб.
/ Р. В. Захарчук-Чугай, Є. А. Антонович. – Київ :
Знання, 2012. – 342 с.
9. Кара-Васильєва Т. Декоративне мистецтво
України ХХ століття. У пошуках «Великого
стилю» / Т. Кара-Васильєва, З. Чегусова. – Київ :
Либідь, 2005. – 280 с.
Кара-Васильєва Т. Історія української вишивки /
Т. Кара-Васильєва. – Київ : Мистецтво, 2008. –
464 с.
Матейко К. І. Український народний одяг
/ К. І. Матейко. – Київ : Наукова дуика, 1977. –
224 с.
10. Народне мистецтво Запоріжжя : альбом. –
Запоріжжя : [б.в.], 2001. – 88 с.
Народные ремесла. – Киев : Урожай, 2003. –
224 с.
Нечипоренко С. Декоративні тканини : альбом
/ С. Нечипоренко. – Київ : Такі справи, 2002. –
32 с.
11. Селівачов М. Лексикон української орнаментики
(іконографія, номінація, стилістика, типологія) :
навч. посіб. / М. Селівачов. – 2-ге вид., доп. та
виправлене. – Київ : Редакція вісника «АНТ», 2009. –
408 с.
Скарби нашої пам’яті : фотоальбом. – Київ :
Мистецтво, 1993. – 192 с.
Українська вишивка : фотоальбом / автор та
упорядник Т. Кара-Васильєва. – Київ : Мистецтво,
1993. – 264 с.