Топоніміка рідного краю

1. Т О П О Н І М І К А Р І Д Н О Г О
К Р А Ю
( На прикладі с. Таврійське Голопристанського району
Херсонської області)
Верещак Віта Михайлівна
Любов до рідного краю – одне з освячених віками
найчистіших людських почуттів. Костянтин Кудієвський
писав: « Мала вітчизна тягне до себе, до неї весь час
повертається пам’ять, вона приходить у сни і в роздуми.
Природа отчого краю, побут земляків, традиції, казки,
пісні багато в чому формують характер людини. Перше
почуття любові виникає одночасно і до батьків, і до
отчого дому». Фахівці вказують,що краєзнавчий
принцип є одним з визначальних для методики навчання
низки шкільних предметів, не менш значущим він є і в
вихованні гідного громадянина України.
В системі народознавства топонімічні
дослідження є одним з важливих джерел вивчення і
пізнання рідного краю. Топоніміка – наука, що вивчає
походження та значення географічних та місцевих назв.
Метою наших досліджень є ґрунтовне вивчення на
1

2. прикладі топонімів і мікротопонімів с. Таврійське
історичного, географічного і культурного минулого
нашого краю,надання практичних матеріалів для
використання на заняттях з історії, географії, літератури,
а також при підготовці виховних заходів.
Зібраний матеріал розділено за видами:
- Топоніми соціально – історичного характеру :
ойконіми (населений пункт), урбаноніми ( власні
назви вулиць ).
- Топоніми, що відбивають природні умови рідного
краю : ороніми (рельєф), гідроніми ( водойми).
Походження першої назви села пов’язана з
історією заселення Голої Пристані, що створювалася
переселенцями з Полтавської та Орловської губерній.
Віддаленість орних земель від поселень примушувала
селян переїжджати на хутори. Коли селяни волами
перевозилися з Голої Пристані, то на волах везли коли
(кілі) для будівництва хатин. А на волів гукали «Гей».
Ці слова і стали основою назви Кілегейські хутори, яка
згодом змінилася на Келегейські хутори. Так в 1870р. і
утворилися Келегеї. Але єдиної думки про походження
цієї назви немає. За іншими джерелами, у новому
поселенні виділявся пан на прізвище Келегей, це
прізвище і стало основою назви села. Третя версія,що
назва в перекладі з кримсько-татарської означає
2

3. «сипучі піски»,що відповідає дійсності.
У перших числах листопада 1943р. село Келегеї
завмерло в очікуванні страшної біди – фашисти
готувалися виконати наказ Гітлера про впровадження
так званої тактики « Випаленої землі». Село повинно
було бути спаленим. І тут в Келегеї несподівано
увірвалися радянські розвідники. Їх було мало. Але
командир - старший лейтенант Гладков - сміливо повів
воїнів в атаку. Бій був коротким і жорстоким. Розвідники
перемогли, але командир загинув. На прохання жителів
села в 1946 р. воно було перейменоване на Гладківку.
Після реорганізації Гладківської сільської ради в
1992 році радгосп імені Покришева відокремився і було
створено окреме село, що отримало назву Таврійське
( Таврія).
При формуванні вулиць вони часто отримували
назви від географічних розташувань – Лісна
( знаходиться на периферії села вздовж штучно
насадженого лісу), Виноградна (крайня вулиця біля
виноградників). Інші назви вулиць пов’язані з
прізвищами людей ( Покришева, Леніна) або ж певними
історичними подіями ( Жовтнева, Інтернаціональна,
Першотравнева)
3

4. До мікротопонімів, що відображають рельєф
місцевості, відносяться, наприклад, такі як «кучугури»
(піщані горби, що створені вітром), « білий горб»
(найвища точка в місцевому лісі, що довгий час
перевищувала сосни, що були навкруги). До гідронімів
належать назви копанок Гарабівська, Луківська,
Хорунжівська. Свою назву вони отримали від прізвищ
людей, які жили поряд. Довгий час ці криниці були
єдиним джерелом води в селі. Вже давно проведено
водопровід, вибиті свердловини, та назви залишилися у
використанні людей. До цієї групи також відноситься
назва « водопой». У гладківському лісі,у його низинних
місцях,де зовсім недалеко від поверхні землі
знаходилась вода, у зимово-весняний період внаслідок
підняття поверхневих вод утворювалися озерця, куди і
приводили череди корів, овець на водопій. Останні
десятиліття поверхневі води відійшли і озерця зникли,
але назва залишилися.
На заході села, на його околиці, росте віковічний
дуб, що залишився один. Цю місцевість називають «
Дубками», бо в минулому тут росли три дуби. За
свідченням старожилів, висадженими вони були
Юхимом Желізняком за звичаєм українського народу:
при народжені дитини садити дерево і спостерігати за
4

5. його розвитком. Як буде рости дерево – така й доля буде
у дитини.
Цілком прозорим є мікротопоніми «Біля клубу»,
« Біля школи», «Центр», « Біля ферми». А ось поняття
«Загиби» має два тлумачення: центральна вулиця ніби
загинається, робить уклін з південного - заходу на захід,
а також говорять, що першими поселенцями тут були
люди на прізвище Загреби, пізніше «Загреби»
перетворилося на «Загиби».
Коли в 70-х роках прокладали шосе Гола
Пристань – Скадовськ літні люди не могли вимовити
слово шосе, а вимовляли як «Саша». Ця назва і зараз
вживається жителями села.
З історією населеного пункту пов’язані назви «
Стара школа» (від місцезнаходження першої школи I
ступеню, що існувала з 1920
року) та « Малин Клин» ( на південний схід від
села існувало невелике село під такою назвою. Після
того, як політика Уряду в сільському господарстві була
направлена на укрупнення господарств, колгосп
«Червоний партизан» перейшов у склад колгоспу ім..
Будьоного, села не стало. Зараз ця назва часто
вживається як орієнтир для чабанів та працівників
ланів.
5

6. На численних прикладах дослідження
переконуємося,наскільки географічні назви пов’язані з
особливостями місцевості, відображають її характер,
при тому не лише в фізичному, а й економіко –
географічному плані, тобто топоніміка відображає не
лише географічне середовище, а й ставлення
суспільства до нього.
Топоніміка с. Таврійське відбиває не тільки
далеке минуле, але й порівняно недавні часи та нашу
сучасність. Знання про походження географічних назв
робить навчальний процес більше доступним,
зрозумілим, цікавим і змістовним. Вони дають зрозуміти
взаємозв’язки природи і суспільства, історія рідного
краю пізнається через очевидні факти. Самостійна і
колективна пошукова робота з топонімами рідного краю
приносить радість відкриття, змінює стереотипи
мислення, збагачує духовний світ учнів, сприяє
формуванню активної життєвої позиції, науково –
дослідницьких навиків і вмінь. Це найважливіший етап
у формуванні майбутніх патріотів Української держави,
запорука єдності нашого суспільства на засадах
історичної пам’яті і відповідальності перед майбуттям.
Список використаної літератури
6

7. 1.Орлов В. М. Історія міст і сіл УРСР в 26 томах
Херсонська область. – К., 1978.
2. Павлюк П. С. Історія села Таврійське. 2006.
3.Краєзнавчий матеріал зібраний вихованцями
Таврійської ЗОШ I- III ст.
4. Корнєєв О. В. Методика шкільного
географічного краєзнавства. - Харків, Видавнича група
«Основа». 2007.
Відомості про автора
Верещак Віта Михайлівна учитель географії
Таврійської ЗОШ I – III ст. Голопристанського
району Херсонської області
7