1. ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ
Просторове / Планування землекористування
Інж. архітектор. канд. наук Душан Бурак,
Архітекторське бюро Атріум, Кошіце, Млинська 27
Факультет будівництва, Технічний університет в Кошице, Словацька
республіка
e-mail: architekti@atriumstudio.sk, tel: +421 55 623 1587
DETLUP
Development through
Land Use Planning
2. Вступ
Європейська інтеграція та розширення Європейського Союзу приносить багато
нового не тільки для нових і асоційованих членів ЄС, але також є викликом
для діючих членів.
Політичні, економічні та соціальні наслідки цих процесів очевидні на кожному
кроці:
- розширюється конкурентний простір, спрощується рух товарів, збільшується
мобільність населення, реалізуються транснаціональні та
трансконтинентальні інфраструктурні проекти, уніфікуються правові та
економічні умови.
- загострюється конкурентна боротьба муніципалітетів і регіонів в змаганні за
інвесторів, що приносять робочі місця для жителів, а також за гостей та за
доступ до суспільної інфраструктури.
Ця ситуація в останні роки загострюється глобальною загальносвітовою
кризою та існуючими конфліктами.
Саме в цьому контексті на європейському рівні дедалі частіше обговорюється
роль просторового планування як складової правового середовища, що
визначає привабливість останнього для інвестицій, а також як складової
соціально-економічного середовища, що стабілізує ці інвестиції.
4. Передмова
• Взаємодія між людиною і середовищем, природою і
цивілізацією, минулим і майбутнім призводить до
постійної деформації середовища для того, щоб
найкращим чином задовольнити складні потреби
суспільства, не перешкоджати його розвитку, а, навпаки,
стимулювати суспільні ініціативи.
• Розвиток суспільства вимагає зміни в середовищі, в якому
відбуваються життєві процеси.
• Найбільше взаємодія суспільства і середовища
проявляється в містах, в умовах найбільш концентрованої
соціальної активності.
5. Передмова
• Міста були і залишаються в центрі майже всього, що створило
людське суспільство. В той же час міста були і в багатьох
випадках залишаються проявом недоліків суспільства -
соціальної нерівності, якості навколишнього середовища,
егоїзму, війн і т.д.
• Наслідком посилення цих недоліків є відтік населення. Він
приносить вигоди і проблеми. Щодня в світі переміщається 150
тис. мешканців. У 2010 році в світі налічувалося біля 7 млрд.
осіб, а до 2050 ООН передбачає збільшення до 8-10,5 млрд., з
яких 60% - в Азії, 25% - в Африці і 5% - в Європі.
• У містах по всьому світі проживає 50% населення і до 2050
очікується збільшення його частки до 70%. У розвинених
країнах цей відсоток більший, - 75%, очікується 86%, в
Словаччині - 55% і передбачається 70%.
6. Передмова
• Помічником у регулюванні згаданих явищ і процесів є
Урбаністика - сектор, що є синтезом науки, техніки і мистецтва,
а просторове планування - інструмент для її застосування.
• Європейська хартія просторового планування характеризує
Просторове планування, як географічну проекцію економічної,
соціальної і культурної політики суспільства і його політики в
частині навколишнього середовища.
• Просторове планування сприймається водночас як науковий
метод, як технологія управління і політики, розроблений як
міждисциплінарний всеосяжний підхід, спрямований на
збалансований просторовий розвиток і його фізичну
організацію відповідно до комплексної стратегії сталого
розвитку.
7. Передмова
• Просторове планування є важливим інструментом
регулювання просторового розвитку з метою забезпечення
дотримання всіх природних і цивілізаційних елементів, які
знаходяться в даному місті.
• Комплексна діяльність, що вимагає фахівців, чия
професійна компетенція змінюється з плином часу.
• Головний координатор - урбаніст, який виступає в якості
посередника, і який співпрацює з експертами – фахівцями
з різних галузей.
9. Основні тези
• Легше зрозуміти сенс і значення Просторового планування, якщо
пояснити те, чого слід уникати, а саме: неконтрольованого,
нецивілізованого, вульгарного і незбалансованого, неетичного,
марнотратного та неестетичного розвитку, і всіх неналежних
способів його використання.
• Термін Просторове планування використовується для опису
процесів планування, метою яких є організація елементів і явищ в
процесі урбанізації території.
• Властивості території можна просто розділити на:
- природні – локальні властивості рельєфу (геоморфологічні
умови), атмосфера, геосфера, гідросфера, біосфера, педосфера –
інтегруються на території в екосистемах, тобто спільнотах різного
виду і просторових рівнях,
- цивілізаційні - соціально-економічні - первинні структури,
суспільство, виробнича і невиробнича діяльність, комунікація.
10. Основні тези
• З огляду на відносно стійкий характер природних умов,
цивілізаційні чинники, тобто антропогенні умови, мають
динамічний характер, що проявляється насамперед в
ескалації використання окремих частин території.
• Залежно від можливості виникнення конфліктів між
стабільними природними умовами і швидко мінливими
потребами суспільства зростає важливість ролі просторового
планування.
• Основне протиріччя, яке часто важко розв'язати, полягає в
тому, що суспільство поступово створює для своєї діяльності
все більші вимоги до території, а площа території є
незмінною.
11. • Значення просторового планування в сучасних умовах ринкової
економіки зростає, оскільки предметом інтересів і рішень є
територія - об'єкт, культурне, екологічне та особливо економічне
значення якого зростає.
• Просторовий план є частиною правової системи суспільства. У
демократичному суспільстві просторовий план є способом -
формою суспільного договору і з точки зору верховенства права,
є законом про землекористування, який дає громадянам
впевненість в тому, що територія буде використовуватися для
цілей п'яти "Е": економічно, ефективно, етично, естетично і
екологічно.
• Дотримання цих принципів планування забезпечує
функціонування громадянського суспільства, в якому домінує
авторитет узгоджених правил (обов'язкових для всіх), а не
правила авторитету (обов'язкових тільки для декого).
12. • Згідно документів Ради Європи Просторове планування
характеризується як:
- демократичне - забезпечує участь громадян та їх обраних
представників під час підготовки і обговорення просторового
плану; переходить в положення регулюючого недирективного
інструменту регулювання
- глобальне – комплексне – створює просторову територіальну
систему, яка координує інтереси секторів,
- функціональне - цільове – враховує регіональну поінформованість і
конституційну реальність держави,
- перспективне – аналізує довгострокові тенденції і економічні,
екологічні, соціальні та культурні прогнози (бачення).
- безперервне – забезпечує три фази діяльності: продукування ідеї,
планування реалізації, впровадження.
• Де ми сьогодні, і чи є Просторове планування самодостатнім
інструментом розвитку суспільства буде темою наступної
презентації