zxcvs sdfg fg rgf

1. Т.С. КОТИК, П.Г. БАЛАН
БІОЛОГІЯ.
6 КЛАС
Методичні матеріали до уроку
КНИЖКАДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Схвалено для використання
у загальноосвітніх навчальних закладах
київ
«ГЕНЕЗА»
2014

2. найменування загальноосвітнього навчального закладу
ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО:
Заступник директора з НВР ДИРЕКТОР
ПІБ ПІБ
підпис підпис
_________________ 20___ р. «____ » 20___ р.
Календарно-тематичне планування
з БІОЛОГІЇ
для загальноосвітніх навчальних закладів
класі
на 20____/ 20___ н.р.
Учителя:
Ррзглянуто на засіданні МО (кафедри)
Протокол № _______ від «______»________________ 20
Голова МО_______________________________________
ПІБ
Складено до підручника: Л.І. Остапченко та ін. Біологія : підруч. для 6 кл. загальноосвіт.
навч. закл. - К. : Генеза, 2014 згідно з навчальною програмою, затвердженою Міністерством
освіти і науки України (наказ МОНмолодьспорту України від 06.06.2012 № 664): Навчальні
програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. Природознавство. Біологія. -
К. : Вид. дім «Освіта», 2013.

3. Орієнтовне календарно-тематичне планування з біології
^ у 6 класі
№
уроку
Дата Тема уроку Примітка
ВСТУП (4 години)
1 Біологія - наука про живу природу
2 Основні властивості живого
3 Різноманітність життя на Землі
4
Методи вивчення організмів. Застосування
біологічних знань у діяльності людини
ТЕМА 1. КЛІТИНА (10 годин)
5
Клітина - одиниця будови організмів. Історія вивчення
клітини
6
Метод світлової мікроскопії. Збільшувальні прилади та
їх призначення. Практична робота 1
7
Виготовлення мікропрепаратів.
Практична робота 2
8 Знайомство з клітиною. Клітинна мембрана
9
Внутрішнє середовище клітини: цитоплазма
та включення
10 Основні органели клітини
11 Основні органели клітини (продовження)
12 Ядро клітини
13 Ріст і розмноження клітини
14 Узагальнення з тем «Вступ», «Клітина»
ТЕМА 2. ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСП
(8 годин + 1 година резервного часу)
15
Одноклітинні твариноподібні організми - мешканці
водойм
16
Одноклітинні твариноподібні організми - збудники
хвороб людини
17
Одноклітинні організми, здатні до фотосинтезу:
евглена зелена, хламідомонада та хлорела
18 Одноклітинні гриби - дріжджі
19 Бактерії: будова та процеси життєдіяльності
20 Бактерії: роль у природі та житті людини
21 Перехід до багатоклітинності
22 Губки - примітивні багатоклітинні тварини
6

4. Продовження таблиці
№
уроку
Дата Тема уроку Примітка
23
Узагальнення з теми «Одноклітинні організми. Перехід
до багатоклітинності»
ТЕМА 3. РОСЛИНИ (20 годин)
24 Рослина - живий організм >
25 Тканини рослин
26 Корінь. Будова і функції
27 Види коренів та їх видозміна
28 Пагін. Будова пагона. Його розвиток з бруньки
29 Будова стебла
ЗО Видозміни пагона
31 Будова та функції листка
32 Тривалість життя листків. Видозміни листка
33
Транспорт речовин. Взаємозв’язки між різними
частинами рослини
34 Рухи рослин
35 Розмноження рослин
36
Квітка як орган статевого розмноження рослини.
Будова і різноманітність квіток
37 Суцвіття
38 Запилення
39 Запліднення у квіткових рослин. Будова насінини >
40 Проростання насіння
41
■V
Різноманітність плодів
42 Ріст і розвиток рослин
43 . Узагальнення з теми «Рослини»
ТЕМА 4. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН (12 годин)
44 Поняття про класифікацію рослин
45 Водорості
46 Мохи
47 Плауни, хвощі, папороті
48 Голонасінні
49
Покритонасінні, або Квіткові
Практична робота 3 р
50 Сільськогосподарські рослини
7

5. Продовження таблиці
№
уроку
Дата Тема уроку Примітка
51 Екологічні групи рослин
52
Життєві форми. Рослинні угруповання.
Зв’язки рослин з іншими організмами
53 Типи рослинних угруповань
54
Значення рослин для життя на планеті Земля та людини.
Практична робота 4
55 Узагальнення з теми «Різноманітність рослин»
ТЕМА 5. ГРИБИ (9 годин)
56 Загальна характеристика грибів
57 Екологічні групи грибів
58 Лишайники - приклад симбіотичних організмів
59 Шапинкові гриби
60
їстівні та отруйні шапинкові гриби.
Практична робота 5
61 Гриби-паразити
62 Значення грибів у природі та житті людини
63 Узагальнення з теми «Гриби»
64 Узагальнення курсу Біологія, 6
65 Екскурсія 1. Різноманітність рослин свого краю
66 Екскурсія 2. Вивчення рослинних угруповань
67-70 Резервний час
8

6. ВСТУП (4 години)
Тема уроку: БІОЛОГІЯ - НАУКА ПРО ЖИТТЯ
Мета:
'ґ поновити знання учнів про природничі науки; виділити предмет біо­
логії' - науки про живі організми, що населяють Землю; ознайомити учнів
з історією розвитку бїології і видатними вченими-біологами; сформувати
лоняття про біологічні науки: ботаніка, зоологія; екологія, мікологія, мі­
кробіологія, цитологія, вірусологія;
^ формувати в учнів позитивну мотивацію, пізнавальний інтерес до
вивчення природи, дбайливе ставлення до природи рідного краю, країни;
виховувати почуття гордості й поваги до людей науки; розвивати в учнів
біологічну мову та біологічне мислення;
* ознайомити зі структурою підручника і робочим зошитом, правила­
ми користування ними, основними видами робіт на уроці і в позаурочний
час, навчальною літературою для позакласного читання; правилами
поведінки в кабінеті біології, правилами з безпеки на уроці біології.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивні.
Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: живі об’єкти (кімнатні рослини, буке­
ти живих квітів, мешканці куточка живої природи), гербарні зразки
рослин, муляжі грибів, опудала тварин, таблиці із зображенням
представників різних груп живої природи; портрети учених-біо-
логів, карта рослинності, зоологічна карта, книжки біологічного
амісту для позакласного читання, зразки робочих зошитів учнів
попереднього навчального року, комп’ютер, мультимедійний проек­
тор.
ХІД У РО К У
1. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення
шлеми і завдань уроку. Світ природи нашої планети надзви­
чайно різноманітний. Він дивує багатством форм, барв, вра­
жає своєю неповторною красою, приваблює нерозгаданими
Ііаємницями. Вивчаючи природознавство, ви вже відкрили
для себе багато цікавого в світі, що нас оточує, зробили перші
:>сроки в розгадуванні таємниць живої і неживої природи. Біо­
логія, яку ви починаєте вивчати, поглибить і розширить ваші
знання, збагатить новими, дасть змогу торкнутися таємниці -
що таке життя і яка роль живого на нашій планеті. Побажає­
мо собі успіху.
Завдання уроку.
■ 1. Визначити, що вивчає наука біологія.
2. З’ясувати, які біологічні науки вивчають життя.
3. Ознайомитися з історією розвитку біології як науки.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Різноманітність живих істот нашої планети, поширення
організмів, середовища їх життя: водне, наземно-повітряне,
інші істоти тощо - розповідь, бесіда, актуалізація знань з

7. курсу «Природознавство», демонстрація картин, таблиць ц
зображенням представників різних груп організмів, живих'
об’єктів, карти рослинності, зоологічної карти, муляжів, опу­
дал, електронних колекцій рослин, тварин, грибів, бактерій,
комп’ютер, мультимедійний проектор.
2. Біологія - наука, що вивчає життя живих організмів, —;
робота з терміном «біологія», розповідь з елементами бесіди,
демонстрація живих об’єктів, гербарних зразків рослин, м у’
ляжів грибів, опудала тварин, таблиці, картини представни­
ків різних груп організмів: бактерії, гриби, рослини, тварини,
карта рослинності, зоологічна карта, електоронні. колекції
організмів, представників різних груп.
3. Коротка історія розвитку біології - науки про живу при­
роду; видатні вчені-біологи, їх внесок у розвиток біологи —і
розповідь, демонстрація портретів учених-біологів, робота з
мал. 2, 3 підручника (с. 6), комп’ютерні зображення видатних
учених світу.
4. Біологічні науки, що вивчають різні групи організмів,
взаємозв’язки між науками, - розповідь з елементами бесіда,
робота з мал. 1 (с. 5), демонстрація таблиць, картин із зобра­
женням організмів - об’єктів вивчення біологічних наук.
5. Особливості структури підручника, зошита з біології,
правила користування ними - розповідь, робота із звернен­
ням «Дорогий шестикласник» і рубрикою «Сторінка майбут­
нього біолога», демонстрація зошитів учнів попередніх років1
навчання; ознайомлення учнів із списком і деякими взірцями
науково-популярної літератури, які є в шкільній бібліотеці і
кабінеті біології; знайомство з правилами роботи в кабінеті
біології, правилами безпеки.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за
запитаннями: 1. Що вивчає наука природознавство? 2. Щ о
вивчає наука біологія? 3. Що таке наука взагалі? 4. У я к м
середовищах Землі мешкають живі істоти? Наведіть прикла­
ди організмів цих середовищ. 5. Коли виникла наука біоло­
гія? 6. Які науки входять до родини біологічних наук? Щ о
вони вивчають? 7. На прикладі ластівки (собаки, лисиці, бе­
рези, ялини - на вибір учителя) укажіть, як пов’язані між
собою біологічні науки. 8. Які існують взаємозв’язки організ­
мів з довкіллям?
IV. Узагальнення і систематизація знань. А. Робота з
тестовими завданнями підручника (с. 6). Б. Робота із завдан­
ням на встановлення відповідності (с. 7).
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст § 1, підготувати повідомлення на тему «Органічні речо­
вини - речовини живої природи».
Примітка: закласти дослід з пророщення квасолі (пшениці, го­
роху...) для наступного уроку.

8. § Урок 2 Ж---------- і— ...—
Тема уроку: ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ЖИВОГО
Мета:
^ продовжувати формувати поняття про живу природу; сформувати
поняття про властивості живого; поглибити поняття про подібність та від­
мінність між живою і неживою природою;
^ сприяти формуванню наукового світогляду на основі знань про
властивості живого та можливості його вивчення;
'ґ розвивати в учнів біологічну мову, пізнавальний інтерес, пізнаваль­
ну самостійність, навички працювати з підручником, робочим зошитом,
уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, робити
висновки.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивні,
пошукові.
Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: натуральні об’єкти: кімнатні рослини,
тварини куточка живої природи, акваріум з рибками, колекції ко­
мах, опудала птахів, картини, таблиці із зображенням одноклітин­
них водоростей і багатоклітинних рослин і тварин, способів їх роз­
множення; картини, фотографії, малюнки бурульок, сталактитів,
піщаних дюн; механічна (заводна) іграшка, пророщене насіння ква­
солі (гороху, пшениці).
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми
і завдань уроку. Світ, у якому ми з вами живемо, дуже різно­
манітний. Нас оточують різноманітні тіла живої і неживої
природи. Удень світить Сонце, уночі - Місяць і зірки, шелес­
тять листям дерева і кущі. Яскравими барвами квітнуть кві­
ти, над ними гудуть бджоли. Щебечуть за вікном горобці.
Стрімко проминають над головою ластівки. Муркоче кошеня,
десь у лісі грізно ричить ведмідь. Над полем після дощу сяє
райдуга, а ще в цьому прекрасному світі є ми з вами. Що з
переліченого належить до живої природи? Постановка проб­
леми: Які властивості притаманні живим організмам? Чим
І живе відрізняється від неживого? Вирішення проблеми під
і час ознайомлення з новим матеріалом і поглибленням поперед-
1 ніх знань.
І Завдання уроку.
І 1. Вивчити основні властивості живого.
І 2. З’ясувати риси відмінності живого від неживого.
І II. Вивчення нового матеріалу.
1. Клітинна будова організмів, одноклітинні і багатоклі­
тинні організми, особливості їх організації; відсутність клі-
танної будови в неживих тіл - бесіда, демонстрація таблиць,
картин, робота з мал. 4 (с. 7).
! 2. Подібний хімічний склад організмів, органічні речови-
|Яи: білки, вуглеводи, жири, нуклеїнові кислоти (коротка ін-
формація про них) і неорганічні речовини: вода і мінеральні
солі - доповіді учнів, бесіда; демонстрація мал. 5 (с. 8).
1 А. Бесіда з опорою на знання учнів з природознавства за
рапитаннями: 1. Пригадайте, на які групи поділяють речови-
>---------
Дата
Клас
11

9. ни, з яких складаються живі тіла. (Учні можуть називати
прості і складні речовини, органічні і неорганічні - увагу зо­
середити на останніх.) 2. Які речовини називають органічни­
ми? (Складні речовини, молекули яких містять атоми
Карбону.) Чому їх так назвали? 3. Наведіть приклади органіч­
них речовин. 4. Як ви вважаєте, які речовини переважають у
живих тілах?
Б. Складання схеми:
Хімічний склад організмів
органічні речовини неорганічні речовини
3. Живлення - поглинання поживних речовин з довкілля,
розщеплення складних речовин на прості з вивільненням
енергії, засвоєння поживних речовин організмом - розповідь,
бесіда.
4. Дихання - процес поглинання кисню і виділення вугле­
кислого газу, значення процесу дихання для організмів - бе­
сіда за запитаннями: 1. У чому полягає процес дихання?
2. Який газ організми вбирають під час дихання? 3. Яке зна­
чення дихання в житті організмів?
Формування разом з учнями висновку: Кисень, що потрап­
ляє в організм під час дихання, розщеплює складні органічні
речовини до простих з виділенням енергії, яка необхідна для
життєдіяльності всіх організмів нашої планети.
5. Подразливість - здатність організмів реагувати на чин­
ники середовища, закріплення понять «подразливість», «по­
дразник»; приклади переходу рослин і тварин із стану спокою
в активний стан (рослини: реакція мімози на дотик, ловильні
листки комахоїдної рослини-росички; тварини: поведінка
риб, птахів інших тварин під час годівлі або якщо їм загро­
жує небезпека тощо) робота з мал. 6-7 (с. 9).
Примітка: на кожну наступну властивість організмів навести
приклади з неживої природи з використанням відповідної наочнос­
ті, наприклад:
рух - рух механічної іграшки, рух пісків;
ріст - бурульки, сталактити;
розмноження - комп’ютерний вірус, подрібнення каміння.
6. Рухи організмів, особливості рухів рослин і тварин - ро­
бота с підручником за завданням: прочитайте текст на с. 8
(останній абзац) і дайте відповіді на запитання: 1. Пригадайте
з природознавства, що таке рух. 2. Як рухаються тварини?
Наведіть приклади. 3. Чи рухаються рослини? У чому особ­
ливість рухів рослин? 4. Наведіть приклади рухів рослин.
5. Які б ви запропонували досліди, щоб довести рухи рослин?
6. Як ви вважаєте, чи існує зв’язок між рухами організмів і
подразливістю? Наведіть приклади.
7. Поновлення знань учнів про ріст і розвиток організмів -
бесіда з використанням малюнка 8 (с. 9), демонстрація про­
12

10. рощеного насіння квасолі (гороху, пшениці), робота за
запитаннями: 1. Пригадайте, що таке ріст організмів. 2. Що
таке розвиток організмів? 3. Чим вони відрізняються? 4. По­
міркуйте, як пов’язані між собою ріст і розвиток.
8. Поновлення знань учнів про розмноження організмів як
властивості відтворення собі подібних, що є необхідною умовою
існування життя на нашій планеті - бесіда з використанням
відповідної наочності за запитаннями: 1. Що таке розмножен­
ня? 2. Яке значення має розмноження?
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за
запитаннями: 1. Назвіть основні властивості організмів.
2. Назвіть риси подібності і відмінності між властивостями
організмів - ріст і розвиток. 3. Звідки організми беруть енер­
гію для здійснення росту і розвитку? 4. Завдяки якій власти­
вості організми здатні реагувати на зміни, що відбуваються в
навколишньому середовищі? Наведіть приклади. Яке значен­
ня має ця властивість?
IV. Узагальнення та систематизація знань. Зробіть ви­
сновок: 1. Які властивості живого відрізняють його від тіл
неживої природи? 2. У чому проявляється подібність і від­
мінність між живою і неживою природою? 3. Який є зв’язок
між організмами і середовищем, у якому вони мешкають?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання. Опрацювати
текст § 2, відповісти на запитання в кінці параграфа, підготу­
вати повідомлення на тему «Дволикі віруси», короткі розпо­
віді про цікаві рослини, тварини, гриби.
Примітка: якщо учитель працював з учнями у 5-му класі, знає
їхні здібності та сформованість умінь працювати з підручником,
його текстом і малюнками, урок можна провести з використанням
групової форми навчальної діяльності: учні об’єднуються у групи та
отримують завдання:
I група вивчає клітинну будову організмів.
II група вивчає хімічний склад організмів, органічні і неорганіч­
ні речовини. Складає схему.
III група вивчає живлення і дихання - забезпечення організмів
енергією.
IV група вивчає ріст, розвиток і розмноження організмів.
V група вивчає подразливість і рухи організмів.
DoqatOicoêuü.uuutiefiicu qo
T
13

11. / у Р<ж 3 /
Тема уроку: РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ
Мета:
S актуалізувати і систематизувати знання учнів про різноманітжль
форм організмів на нашій планеті, визначити причини їх різноманітності;
сформувати поняття про основні групи організмів нашої планети: баків- ,
рії, фиби, рослини, тварини; поновити і поглибити знання учнів про за- j
гальні особливості будови і процесів життєдіяльності представників різ­
них груп; *
s дати уявлення про існування і структуру неклітинних формжиття-
віруси;
•Sна матеріалі уроку продовжити формувати наукові попищи і пере­
конання в пізнаваності органічного світу, єдності всіх організмів - пред­
ставників різних груп, значення знань про них для гармонійного існуван­
ня природи і людини;
* продовжити формування вмінь і навичок роботи з текстом і малюн­
ками з підручника, порівнювати, аналізувати, висловлювати своїдумм,
робити умовиводи, розвивати в учнів біологічне мислення, розумії ї
необхідності бережливого ставлення до природи, всіх її компонентів.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептшші,
репродуктивний, пошуковий.
Тип уроку: комбінований урок
Наочність та обладнання: натуральні об’єкти - кімнатні кжітж,
тварини куточка живої природі, картини, карт, таблиці із зобразвт-
ням різноманітних організмів - представників різних груп, фонирв
фії, слайди представників різних груп органічного світу - н еш вац і
різних умов існування, опудала птахів, муляжі грибів, кшш*внрі
мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвідд | « м .
А. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть основні властжвосгі
тіл живої природи. 2. Поясніть, як пов’язані між собою и к -
тивості живого: живлення, дихання та виділення. 3. Як
пов’язані між собою ріст і розвиток організму? 4. Поміркуй­
те, чи пов’язані між собою подразливість організмів і рух.
5. Наведіть приклади, як організми відповідають на дію ряди»«
подразників. 6. Яке значення має розмноження організмів?
7. Яке значення для людини мають знання про властивоеті
організмів?
Б. Біологічний диктант - учитель читає почергово два разв
запитання І варіанта, а потім II. Учні ставлять на папері (в
зошиті) цифри від 1 до 12 і поруч із ними записують відпові­
ді. Для учнів із середнім рівнем навчання відповіді написано
на дошці або надруковано на папері і роздано на кожен стіс.
І варіант
1. Наука, що вивчає життя в усіх його проявах —ц е .
2. Мікроорганізми вивчає наука __. 3. Тварини є об’єктом
вивчення науки . 4. Наука мікологія вивчає . 5. Будову і
життя рослин вивчає ___ . 6. Поглинання з навколишнього
середовища поживних речовин та їх засвоєння - це процес .
7. Білки, жири, вуглеводи та нуклеїнові кислоти належать ща
речовин. 8. Збільшення розмірів і маси тіла організмів —це

12. . 9. Властивість відтворювати собі подібних - ц е 10. Ріст
рослини в бік джерела світла - це приклад властивості орга­
нізму __ .
II варіант
I. Гриби вивчає наука . 2. Зв’язки між організмами і
середовищем вивчає наука __. 3. Тварин вивчає наука __ .
4. Усе живе, що населяє Землю, вивчає наука . 5. Воду і
мінеральні солі відносять д о речовин. 6. Засвоєння організ­
мом кисню з повітря - це процес . 7. Основним джерелом
енергії на нашій планеті є . 8. Якісні зміни з організмами,
що відбуваються під час росту - ц е . 9. Чинник, під впли­
вом якого організми переходять зі стану спокою в активний
стан, називають . 10. Складання листочків мімози соромли­
вої при доторканні до них - це властивість .
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­
ня теми і завдань уроку. Ми знаємо, що Землю населяють
організми. Вони є далеко на Півночі і в Антарктиді, у спекот-
ній Африці, високо в горах, у глибинах морів і океанів - в
умовах, які здаються майже не придатними для життя. Що
вже казати про ліси, поля, луки, річки, озера. Якщо погляну­
ти навкруги, ми побачимо розмаїття організмів: дерева, кущі,
трави, гриби, комахи, звірі... На березі річки або озера можна
побачити зелену жабу, у ґрунті - дощового черв’яка, на дере­
вах щебечуть птахи, а десь далеко в океані плаває велетень си­
ній кит... Вони такі різні: великі і малі, рухливі і майже
нерухомі, прикріплені корінням до землі. Вони літають, біга­
ють, плавають, риють ходи у ґрунті. Вони живуть на нашій
планеті. Людина здавна вивчала їх, бо її життя тісно пов’язано
із живими організмами. Щоб легше було вивчати все розмаїт­
тя живого, вчені поділили організми на групи. Які то групи?
Які організми до них належать? Давайте дізнаємося.
Завдання уроку.
1. Визначити основні причини різноманітності життя на
Землі.
2. З’ясувати, що таке середовище життя організмів.
3. Визначити характерні особливості представників різних
груп живої природи: бактерій, грибів, рослин, тварин.
4. Ознайомитися з неклітинною формою життя - вірусами.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Середовище життя - «рідна домівка» організмів, різно­
манітність середовищ життя організмів, пристосування до
них, уточнення поняття «середовище життя», «біорозмаїття»,
причини різноманітності організмів - бесіда з елементами
розповіді, доповіді учнів, робота з підручником, мал. 10
(с. 11), демонстрація таблиць, картин, слайдів, фотографій із
зображенням різноманітних організмів і середовищ їх життя.
Запитання для бесіди або самостійної роботи з підручником:
1. Пригадайте середовища, у яких мешкають організми нашої
планети. 2. Роздивіться мал. 11 (с. 12) і скажіть, у яких се­
редовищах мешкають зображені на ньому організми. 3. Чому
кожен організм живе тільки в певному середовищі? 4. Що
середовище дає своїм мешканцям? 5. Спробуйте дати визна­
чення поняття «середовище життя». 6. Які, чинники визна­
15

13. чають умови середовища? 7. Як ви розумієте поняття
«біорізноманіття»? 8. Поміркуйте, чому людина здавна ви­
вчала не тільки організми, а й середовища їх життя.
2. Групи організмів живої природи - найбільше об’єднання
організмів: бактерії, гриби, рослини, тварини; загальна ха­
рактеристика різних груп живої природи, особливості жив­
лення організмів, здатність зелених рослин до фотосинтезу.
А. Бесіда з елементами розповіді, робота з мал. 11-13
(с. 12-14).
Б. Робота учнів у групах. Учні об’єднуються у групи відпо­
відно до чотирьох груп організмів, одержують відповідну на­
очність і завдання:
I група «бактерії»: 1) у яких середовищах мешкають бакте­
рії? Які особливості їх будови? 2) За допомогою якого приладу
вивчають будову бактерій? 3) Що ви знаєте про бактерію —
кишкову паличку? Де вона мешкає? 4) У якому середовищі
живуть ціанобактерії? Який вигляд вони мають? 5) Пригадай­
те, яке значення мають бактерії в природі? Чому лотдиия по­
винна їх вивчати?
II група «гриби»: 1) на які групи поділяють гриби за кіль­
кістю клітин, з яких складається їхнє тіло? 2) Які ознаки
грибів спільні з ознаками рослин? 3) Чим вони відрізняються
від рослин? 4) Які ознаки тварин мають гриби? 5) Чим вони
від них відрізняються? 6) Яке значення мають гриби у пра­
роді? 7) Чому людині необхідні знання про гриби?
ПІ група «рослини»: 1) У яких середовищах живуть рослини?
2) На які групи поділяють рослини за кількістю клітин, з « » ■»
складається їхнє тіло? 3) Наведіть приклади одноклітинний і
багатоклітинних рослин. 4) Поміркуйте, чи всі властивості
живого притаманні зеленим рослинам? 5) Яка головна особли­
вість зелених рослин відрізняє їх від представників ід и д »
груп? 6) Що таке фотосинтез? 7) Яке значення зелених рпрд—
для існування життя на нашій планеті? 8) Як розумні меш­
канці нашої планети - люди - повинні ставитися до рослин?
IV група «тварини»: 1) У яких середовищах мешкають п » -
рини? Як вони пересуваються в цих середовищах? Наведіхь
приклади. 2) На які групи поділяють тварин за кількістю клі­
тин, з яких складається їх тіло? Наведіть приклади представ­
ників цих груп. 3) Чим тварини відрізняються від рослин і
грибів? 4) Як живляться тварини? 5) Яке значення тварин у
природі? Чому їх необхідно охороняти?
Примітка: якщо учитель планує проводити урок у формі бесіда
з елементами розповіді, то всі питання, запропоновані для поновлек-
ня і поглиблення знань про представників різних груп для групової
роботи, можуть бути послідовно використані для бесіди.
3. Формування поняття про неклітинні форми життя - ві­
руси, вплив вірусів на інші організми, необхідність знань про
будову і життєдіяльність вірусів - розповідь, повідомлення
учнів, робота з малюнком 15 (с. 14), демонстрація таблиць,
картин, слайдів із зображенням вірусів.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Закрі­
плення доцільно проводити в міру поновлення і поглиблення
знань упродовж роботи на уроці.
16

14. V. Узагальнення та систематизація, знань. Зробіть ви­
сновок: 1. Які причини біорізноманіття організмів на нашій
планеті? 2. Що спільного і в чому відмінність представників
різних груп організмів: бактерій, грибів, рослин, тварин?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.
VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
§ 3 підручника і записи в зошиті, виконати тестові завдання,
підготувати відповідь на запитання рубрики «Поміркуйте»,
підготувати повідомлення, міні-презентації про методи ви­
вчення організмів.
НВ 2)оцси(и(0виймшяе{иси <}0фОКЦ
і
—г-
17

15. Дата
Клас
( Урок А
Темауроку: МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ОРГАНІЗМІВ. ЗАСТОСУ­
ВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ У ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
Мета:
'ґ поновити і розширити знання учнів про методи, які використовують
для вивчення об’єктів природи; дати характеристику і визначення основ­
них методів: спостереження, порівняння, опис, експеримент;
на матеріалі уроку продовжити формувати науковий сапопвщ
учнів, показуючи значення різних методів дослідження для розвиткубіо­
логічних наук, медицини, сільського господарства, промисловості, а
рони і поліпшення стану навколишньої природи;
^ продовжити формувати вміння і навички працювати з текстом і і
люнками підручника, знаходити в тексті відповіді на запитання; вихову­
вати спостережливість, допитливість, розуміння необхідності берегти та
охороняти рідну природу.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивні.
Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: лупа, мікроскоп, кімнатні рослини,
квітучі рослини (айстра, хризантеми), гербарні зразки рослин (ро­
машка, пшениця, жито, акація), картини, малюнки збільшувальних
приладів; зразки аптечних лікарських трав, ягід, зразки молочних
продуктів (кефір, йогурт, сметана), пачка дріжджів, хлібопекарські
вироби; електронні засоби навчання.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідої
теми і завдань уроку. Життя людини завжди було і
пов’язано з природою. Природа давала людям усе: їж у,
тулок, одяг. Вона і захищала людину, і загрожувала їй . Тону
людина повинна була вивчати її, спостерігати за тілами яп— м
і неживої природи, за всіма змінами, що відбуваються в на­
вколишньому світі, щоб передбачати негативні впливи пра­
роди, протистояти їм, щоб вижити в цьому загадковому склі.
Протягом століть поступово накопичувалися знання про пра­
роду. Вчені на базі цих знань і новітніх відкриттів розробка
багато методів дослідження природи, які застосовують і в біо­
логії - науці, яка має дуже велике значення для життя лндщ-
ни, охорони її здоров’я, промисловості, сільського
господарства, охорони природи. Деякі методи вивчення пра­
роди вам вже відомі з природознавства. Пригадаємо їх і по­
знайомимося з іншими методами.
Завдання уроку.
1. Визначити основні наукові методи дослідження природи.
2. З’ясувати значення кожного методу для вивчення живаі
природи.
3. Ознайомитися з особливостями експериментальних ме­
тодів дослідження.
4. З’ясувати значення результатів різних методів дослі­
дження для людства.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Методи, які найчастіше застосовують під час вивчення
живих об’єктів; спостереження - найдавніший і найпошире­
ніший метод, його характеристика, обладнання для проведен­
18

16. ня спостережень, значення методу - бесіда з елементами
розповіді, демонстрація простих приладів, які використову­
ють для спостереження в природі і в лабораторіях, картин,
фотографій із зображенням електронного мікроскопа, мал. 18
(с. 16); рекомендації для проведення власних спостережень у
природі та оформлення їх в «Зошиті природи»; повідомлення
учнів про народні прикмети, зібрані на основі спостережень.
Запитання для бесіди: 1. Які методи вивчення природи ви
1 знаєте? Який з них найдавніший? 2. Наведіть приклади на­
родних прикмет. На основі якого методу складались ці при­
кмети? 3. Яке значення мав цей найдавніший метод для
людини?
Учитель пропонує учням ознайомитися з прикладами при­
кмет (записані на дошці, моніторі): «Теплий березовий вечір -
до теплого дощового літа», «Сухе і жарке літо віщує морозну
і малосніжну зиму», «Якщо осінь похмура - буде дощова вес­
на», «Суха і холодна весна - до холодного літа», «Грім у ве­
ресні провіщає теплу осінь».
2. Порівняння - метод, який дає змогу знаходити подібнос­
ті і відмінності під час вивчення подібних організмів, зв’язок
методу порівняння з методом спостереження - розповідь з
елементами бесіди, демонстрація кімнатних рослин, таблиць,
картин, гербарних зразкій, квітів, схожих за зовнішніми
ознаками (хризантема - айстра або ромашка, пшениця -
жито, біла акація - жовта акація тощо), колекції зображень
рослин на моніторі комп’ютера.
3. Описовий - один з найдавніших методів вивчення орга­
нізмів переважно за їх зовнішніми ознаками, зв’язок описово­
го методу з порівняльним - виявлення під час порівняння
своєрідності об’єкта вивчення - розповідь з елементами бесі­
ди, демонстрація живих об’єктів, гербарних зразків, таблиць,
картин, електронних засобів навчання.
4. Експеримент, характеристика методу, послідовність дій
дослідника при застосуванні методу, класифікація методу:
польові і лабораторні експерименти, їх особливості, значення
результатів експериментів для науки, приклади експеримен­
тальних досліджень у біології (на розсуд учителя) - розповідь.
5. Значення знань з біології організмів для людини; проб­
леми, що стоять перед людством, шляхи їх вирішення, зв’язок
біології з медициною, сільським господарством, різними галу­
зями промисловості, справою охорони природи, значення роз­
витку біології для гармонійного поєднання інтересів людини і
природи, формування поняття «біоніка», значення цієї галузі
біології - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 19
(с. 18), демонстрація аптечних лікарських трав, ягід, зразків
молочних продуктів, хлібопекарських виробів, дріжджів.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за
запитаннями: 1. Назвіть основні методи вивчення живого.
2. Порівняйте методи дослідження, спостереження та експе­
римент. Що між ними спільного, а що відмінного? 3. Як
пов’язані між собою описовий і порівняльний методи? 4. Яке
значення мають методи дослідження організмів? 5. Яке зна­
чення мають лікарські рослини? 6. Як пов’язані між собою
19

17. І.
біологія і медицина? Біологія і сільське господарство? Про­
мисловість? 7. Поміркуйте, чому біологію вважають наукою
майбутнього.
IV. Узагальнення та систематизація знань.
А. Заповнення таблиці: «Характеристика методів дослі­
дження природи».
Методи дослідження природи Характеристика методів Ц
<-■
Б. Обговорення запитання: Чому біологію вважають на-]
укою майбутнього?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завданнях опрацювати 1
текст § 4, продумати і підготувати відповідь на запитання!
рубрики «Поміркуйте»; підготувати доповіді на тему «Історія|
вивчення клітини».
вийммйфйи (?0ч(н>КІ[
20

18. >
Тема 1. КЛІТИНА (10 годин)
Дата
Клас
К Урок 5 /
Тема уроку: КЛІТИНА - ОДИНИЦЯ БУДОВИ ОРГАНІЗ­
МІВ. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ КЛІТИНИ
^ сформувати в учнів поняття про клітину як найменшу одиницю бу­
дови організмів, поновити первинні знання про загальну характеристику
будови клітини, ознайомити з короткою історією вивчення клітини; сфор­
мувати в учнів поняття «цитологія», «клітинна теорія»;
^ на матеріалі уроку формувати в учнів світоглядні висновки про пі­
знаваність органічного світу і будови організмі, роль учених у вивченні
будови і біології організмів і значення цих знань для людства;
^ формувати вміння і навички працювати з малюнками і текстом під­
ручника, виконувати роботу в зошиті за завданням, порівнювати, робити
висновки, розвивати біологічну мову і біологічне мислення учнів.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.
Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: лупи, мікроскоп, шматочки м’якоті ка­
вуна, яблука, помідора; таблиці «Будова рослинної клітини», «Будова
тваринної клітини», «Збільшувальні прилади», картини, фотографи із
зображенням клітин різних організмів, перших збільшувальних при­
ладів, портрети, фотографії вчених, комп’ютерні зображення перших
•збільшувальних приладів, комп’ютер, мультимедійний проектор.
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення
теми і завдань уроку. Увесь світ живого на нашій планеті
нараховує майже два мільйони видів організмів. Усі вони від­
різняються один від одного розмірами і формою тіла, забарв­
ленням, способом життя і багатьма іншими ознаками, але в
усіх них є спільне. Поміркуйте, що саме. Усі живі організми
складаються з маленьких «цеглинок» - клітин. Більшість
клітин живого мають надто малі розміри, тому для вивчення
їхньої будови використовують збільшувальні прилади, які да­
ють змогу отримувати збільшене в багато разів зображення
клітин, зазирнути всередину клітини, розгадати багато її та­
ємниць. Серед таких приладів найбільш розповсюдженими є
лупа і мікроскоп. Саме мікроскоп, який і сам має цікаву іс­
торію появи на світ, дозволив вивчати клітини і відповісти на
запитання: Що таке клітина?
Завдання уроку.
1. З’ясувати, чому клітину вважають одиницею будови ор­
ганізмів.
2. Ознайомитися із задачами науки цитології та основними
етапами її розвитку.
3. З’ясувати, який внесок у розвиток біологи зробили вчені
світу.
4. Ознайомитися з основними положеннями клітинної теорії.
Мета:
ХІД УРОКУ
21

19. II. Вивчення нового матеріалу. 5
1. Клітина - найменша частина живого, загальна харак­
теристика будови і життєдіяльності клітини; особливості
функціонування клітин одноклітинного і багатоклітинного
організму - розповідь, бесіда, робота з мал. 20 (с. 21), демон­
страція таблиць, картин, електронних зображень різних клі­
тин та організмів; лупи, мікроскопа, розглядання шматочкіж,
м’якоті кавуна, яблука за допомогою лупи.
2. Цитологія - наука, що вивчає клітину; історія і осно:
етапи розвитку цитології як науки, внесок учених у відкрит­
тя і дослідження клітини - розповідь, доповіді учнів, робота^
з мал. 21, 22 (с. 21) і мал. 23, 24 (с. 22); демонстрація портреті
тів учених, картин, таблиць, електронних зображень перших!
збільшувальних приладів, портрети їх авторів.
3. Формування поняття про основні положення клітинної
теорії, загальне обґрунтування кожного положення з наведен­
ням конкретних прикладів - розповідь з елементами бесіди ж
використанням таблиць, картин електронних зображень рів­
них клітин і організмів, представників різних груп.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями: 1. Чому клітину вважають одк-|
ницею будови організмів? 2. Чим відрізняються за будовоа
одноклітинні і багатоклітинні організми? 3. Що в них спіль-1
ного? 4. Що вивчає наука цитологія? 5. Назвіть імена вчених,]
які зробили внесок у вивчення клітини. Яке значення мали їх |
роботи для розвитку цитології?
Б. Робота с тестовим завданням на с. 23 підручника.
IV. Узагальнення та систематизація знань. Завдання:;
на основі знань, отриманих на уроці, і тексту підручника
повніть таблицю «Учені - дослідники клітини».
Учені —дослідники
клітини
Дати
життя
Внесок у вивчення клітина
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи уяяів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст І
§ 5, підготувати відповіді на запитання на с. 23 підручника, під­
готувати повідомлення про перші збільшувальні прилади.
^тма^иал уо ч/инкц
22

20. Я Урок6 /
Тема уроку: МЕТОД СВІТЛОВОЇ МІКРОСКОПІЇ. ЗБІЛЬШУ­
ВАЛЬНІ ПРИЛАДИ ТА ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯ
Мета:
^ поглибити знання учнів про методи вивчення організмів, ознайоми-
і ти з методом світлової мікроскопії, збільшувальними приладами: світло-
вим мікроскопом, ручною лупою, штативною лупою, правилами роботи з
і ними;
* продовжити формувати в учнів наукове розуміння необхідності
! оволодіння методами дослідження організмів для вивчення їх будови і
процесів життєдіяльності, переконати учні в значущості цих знань для
і людини, створення сприятливих умов для існування організмів, їх життє-
Гдіяльності, охорони і збереження;
' ^ формувати в учнів уміння і навички роботи з мікроскопом, викону-
і вати практичну роботу, робити відповідні висновки; виховувати обереж­
ність і охайність під час виконання роботи, бережливе ставлення до об-
ладнання.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивні,
■практичні.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.
Наочність та обладнання: лупи, мікроскопи, шматочки м’якоті
І! кавуна, яблука, помідора; водорість, постійні мікропрепарати рос-
|жннних клітин; таблиці «Будова рослинної клітини», таблиці із зо-
! враженням клітин і тканин різних організмів, перших збільшуваль-
Iних приладів і сучасних, фотографії електронного мікроскопа і
І клітин, зроблених за його допомогою, електронні засоби зображення
клітин різних організмів, комп’ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення
теми і завдань уроку. Рослини, гриби, тварини, бактерії -
! живі організми. Вони живляться, дихають, ростуть розви­
ваються. Як відбуваються ці процеси в одноклітинних і
багатоклітинних організмах? На це питання ми обов’язково
І знайдемо відповідь, але пізніше. Спочатку треба вивчити їх
, мікроскопічну будову і першим кроком до цього буде знайом-
і ство з будовою збільшувальних приладів і правилами роботи
! з ними. Саме вони дадуть нам змогу зазирнути всередину клі­
тини і вивчити її будову.
Завдання уроку.
1. Вивчити будову збільшувальних приладів.
2. Ознайомитися з правилами роботи з мікроскопом.
3. Навчитися налаштувати шкільний оптичний мікроскоп
І та отримувати чітке зображення мікроскопічного об’єкта.
4. Навчитися замальовувати біологічні об’єкти.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Лупи - найпростіші збільшувальні прилади, знайомство
з будовою ручної і штативної лупи, їх збільшувальні можли­
вості і використання в роботі - розповідь з елементами бесіди
демонстрація будови ручної і штативної лупи, розглядання
м’якоті плодів за допомогою лупи; робота з мал. 25 (с. 24),
демонстрація таблиць, картин, електронних засобів навчання
і із зображенням клітин різних організмів; доповіді учнів.
■>---------
Дата
Клас
23

21. 2. Мікроскоп - прилад для глибшого вивчення будови клітин»
знайомство з походженням слова «мікроскоп», особ.
будови і правила роботи зі світловим мікроскопом - розпо­
відь, демонстрація будови шкільного світлового мікроскопа,
знайомство з «Правилами роботи зі світловим мікроскопом»
(с. 26); виконання учнями під керівництвом учителя практич­
ної роботи 1 «Будова світлового мікроскопа та робота з ним»
I. Вступна бесіда - рекомендації щодо виконання
(перша робота в 6-му класі);
II. Контроль і допомога під час виконання учнями роботи.
III. Рекомендації для формулювання висновків на піді
виконаної роботи; обговорення з учнями варіантів висновків*
запис їх у зошиті.
3. Електронний мікроскоп - дослідження дрібних струк
клітини, значення, використання в дослідженнях, прі
відмінності роботи електронного мікроскопа від світлового
розповідь, робота з мал. 28 (с. 31); демонстрація фото:
клітин, зроблених за допомогою електронного мікроскопа.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Закріплення вміння працювати з мікроскопом: 1-2
біля стола вчителя розповідають про будову мікроскопа,
монструють правила роботи з ним.
Б. Бесіда за запитаннями: 1. Які прості збільшувальні :
лади ви знаєте? 2. Що можна роздивитись за допомогою.
3. Чому шкільний мікроскоп називають світловим? 4. Щ о:
побачили, розглядаючи запропонований вам об’єкт? 5.
підрахувати, у скільки разів збільшує світловий мікроскоп?
IV. Узагальнення та систематизація знань. Зр
висновок: 1. Яке значення для вивчення організмів маюсь!
збільшувальні прилади? 2. Які положення клітинної теорії]
підтверджує наука цитологія?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опращоват*
текст і малюнки § 6, підготувати відповіді на тестові завдання !
і запитання на с. 28-29 підручника.
!Ùûqa&Jcû(?ukjumefùauqo qfiûMj
24

22. Урок 7 ^
Тема уроку: ВИ ГО ТО ВЛ ЕН Н Я М ІК Р О П РЕ П А Р А Т ІВ
Мета уроку:
^ продовжити знайомити учнів з методами дослідження в біології,
ознайомити з особливостями методу культури клітин, сформувати понят­
тя «тимчасовий мікропрепарат», «постійний мікропрепарат», навчити
учнів виготовлювати тимчасові мікропрепарати і працювати з ними;
^ формувати в учнів розуміння необхідності володіти практичними
навичками для вивчення живих об’єктів, для пізнання будови організмів і
розуміння на базі цих знань процесів життєдіяльності, що відбуваються в
клітинах організмів;
^ продовжити формування вмінь і навичок виконання практичної ро­
боти, роботи з мікроскопом, виготовлення тимчасових мікропрепаратів,
робити відповідні висновки;
^ виховувати охайність під час виконання роботи, бережне ставлен­
нядо обладнання, виконання правил роботи з мікроскопом.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивні,
практичні.
Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: мікроскопи, цибулина цибулі город­
ньої, препарувальний набір, піпетки, фільтрувальний папір, пред­
метні та накривні скельця, 2 %-й розчин йодиту калію, таблиці
«Будова клітини».
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.
А. Фронтальна бесіда за запитаннями: 1. Які методи ви­
вчення організмів ви знаєте? 2. Які методи вивчення клітини
ви знаєте? 3. Яке значення має мікроскоп у біологічних до­
слідженнях?
Б. Закріплення вмінь працювати з мікроскопом: учитель
запрошує двох учнів до свого столу - один розповідає будову
мікроскопа і демонструє правила роботи з ним, інший - ко­
ментує його дії; друга пара учнів - один готує тимчасовий
мікропрепарат, інший - коментує його дії.
П. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен-
ия теми і завдань уроку. Мікроскопія - один з основних
методів дослідження клітин. Щоб вивчити будову клітини,
необхідно підготувати її до дослідження. Для цього викорис­
товують спеціальні методи, які дають змогу вивчати клітини
як у живому, так і у фіксованому стані. Під час виконання
практичної роботи 1 ви ознайомилися з будовою рослинної
клітини, використовуючи постійний мікропрепарат. Чому він
називається «постійний»? Як його виготовлюють? Якщо є по­
стійні мікропрепарати, то, мабуть, є й непостійні, або тимча­
сові? На яких мікропрепаратах краще вивчати будову клітин,
а на яких - процеси їх життєдіяльності? Як виготовити ці
мікропрепарати? Багато цікавих запитань, відповіді на них
знайдемо на уроці.
Завдання уроку.
1. З’ясувати сутність методу культури тканин, його вико­
ристання і значення.
> -
Дата
Клас
7
25

23. 2. Навчитися виготовляти тимчасові мікропрепарати і пра­
цювати з ними за допомогою світлового мікроскопа.
3. Виконувати рисунки біологічних об’єктів.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Формування знань про метод культури клітин; способи
виготовлення мікропрепаратів клітин живих і фіксованих,
особливості використання і значення цих способів для дослі­
дження, формування поняття «постійний мікропрепарат»,
«тимчасовий мікропрепарат» - розповідь, робота з мал. ЗО
(с. 31), демонстрація фіксованих постійних мікропрепаратів.
2. Формування вміння самостійного виготовлення мікро-
препарату - виконання учнями практичної роботи 2 «Виго­
товлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі» за текстом і
малюнком підручника або в зошиті для практичних робіт.
Робота виконується фронтально разом з учителем (учитель
разом з учнями, користуючись мал. ЗО, виготовлює мікро­
препарат, контролює роботу учнів з виготовлення мікропрета-
рату і користування мікроскопом, робить схему будови
клітини на дошці і в кінці, після обговорення, допомагає
сформулювати висновок).
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконан­
ня практичних робіт.
II. Виконання учнями роботи.
III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів ви­
сновків на підставі виконаної роботи.
Примітка: для класів із середнім рівнем навчання можна запро­
понувати вставити пропущені слова у висновок з роботи. Текст ■■-
сновку написано на дошці (на моніторі комп’ютера) (на розсуд
учителя).
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями; 1. Назвіть відомі вам методи
дослідження клітини. 2. У якому стані можна досліджувати
клітину? 3.,Як виготовляють постійні мікропрепарати? 4- Щр
таке тимчасовий мікропрепарат? 5. Яку будову мають кліп­
ни шкірки луски цибулі? (Робота з таблицею або - ї ї
на дошці.)
Б. Робота с тестовим завданням підручника на с. 32.
V. Узагальнення та систематизація знань. Обговореяии
питань: 1. Яке значення для вивчення клітини має » « і» —»
виготовляти мікропрепарати? 2. Який це метод вивчення х а -
вої природи?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи, учшіт
на уроці.
VII. Рефлексія.
VIII. Повідомлення домашнього завдання. Опрацювати
текст § 7, виконати тестові завдання (якщо не виконувались
на уроці) на с. 32.
26

24. Урок 8 /
•>
Тема уроку: ЗН АЙ О М СТВО З КЛ ІТИ Н О Ю . К Л ІТ И Н Н А
М Е М Б Р А Н А
Мета:
^ поновити і поглибити знання учнів про будову клітини, сформувати
знання про структуру оболонки клітини, ознайомити з функціями і зна­
ченням клітинної мембрани; визначити риси відмінності оболонок клітин
рослин і тварин;
^ формувати розуміння взаємозв’язку будови клітинних структур з їх
функціями; уявлення про відсутність чіткої межі в будові між рослинами і
тваринами на клітинному рівні;
^ сформувати чітке розуміння понять: «клітинна мембрана», «клі-
імнна оболонка», «органели»;
^ на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд
учнів, показуючи пізнаваність тонких структур клітини і значення цих
знань для дослідження процесів їх життєдіяльності, для розвитку науки
цитології;
^ продовжити формувати вучнів навички роботи з текстом і малюнка­
ми підручника, порівнювати, аналізувати, робити відповідні висновки на
основі порівняння, розвивати біологічну мову і біологічне мислення учнів;
'ґ у процесі виконання учнями лабораторного дослідження продо­
вжити формування вмінь і навичок працювати з мікроскопом, лаборатор­
ним обладнанням, виготовлення тимчасового мікропрепарату, працюва­
ти з інструкцією, формувати навички виконання малюнків біологічних
об'єктів; виховувати охайність під час виконання роботи, бережливе
ставлення до обладнання.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.
Тип уроку: урок формування нових знань, умінь і навичок.
Наочність та обладнання: таблиці «Будова рослинної клітини»,
«Будова тваринної клітини», фотографії, едектронні зображення
рослинних і тваринних клітин, комп’ютер, мультимедійний проек­
тор; для проведення лабораторного дослідження: мікроскоп, пред­
метні і накривні скельця, пінцети, препарувальні голки, фільтру­
вальний папір, дистильована вода, 2 %-й розчин йодиту калію,
іілочка елодеї.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення
яяеми і завдань уроку. Сьогодні ми продовжимо подорож у
цікавий світ клітини, а нашим гідом і консультантом у цій
подорожі буде наука цитологія. Клітину можна порівняти з
Ідеальним містом, у якому ні на хвилину не припиняється
життя, усі його процеси відбуваються злагоджено і послідов­
но завдяки слухняним мешканцям і невтомним працівникам
цього міста. Хто вони, ці невтомні працівники? Як вони за­
безпечують життя клітини?
Завдання уроку.
1. Ознайомитися з особливостями будови рослинної і тва­
ринної клітини.
2. Визначити спільні ознаки і відмінності рослинної і тва­
ринної клітини.
3. Визначити функції клітинної мембрани.
4. Визначити функції клітинної оболонки рослинної клітини.
II. Вивчення нового матеріалу.
Дата
Клас
?
27

25. 1. Загальна подібність будови клітин всіх організмів, голо
ні компоненти клітини: клітинна мембрана, цитоплазма,3!
ядро - розповідь, бесіда з використанням таблиці «Будова]
рослинної клітини», малюнка на дошці «Будова клітина!
шкірки луски цибулі», мал. 32 підручника (с. 32). Запитання
для бесіди: 1. Назвіть основні частини рослинної клітини.
2. Які з них ви бачили під час виконання практичної роботи?!
3. Покажіть їх на таблиці (малюнку).
2. Формування поняття «органели клітини», «клії
мембрана».
3. Формування поняття про функції клітинної мембрани:]
а) забезпечення транспорту різних речовин, пояснення меха-1
нізму їх транспорту, значення явища вибіркового проникнен-1
ня речовин через мембрану; б) захисна функція мембрани, Ш
значення; в) роль мембрани в забезпеченні міжклітинних]
зв’язків - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 33, 34]
(с. 33), таблицями, використання електронних зображень юа-|
тинної мембрани. Запитання для бесіди: 1. Пригадайте, що і
таке дифузія. Який її принцип? 2. Поміркуйте, як на оснош.1
цього принципу клітинна мембрана може пропускати всере-1
дину необхідні їй речовини. 3. Як ви думаєте, які це мають!
бути речовини?
4. Продовження вивчення особливостей будови рослинная]
клітини - виконання учнями лабораторного дослідження!
«Будова клітини листка елодеї» за текстом підручника (с. 34)1
або в зошиті для практичних робіт.
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виковая-!
ня лабораторних і практичних робіт.
II. Повторення правил роботи з мікроскопом.
III. Виконання учнями лабораторного дослідження
IV. Підбиття підсумків роботи, обговорювання варіантів]
висновків на підставі виконаної роботи.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Кяяд» ;
запитаннями: 1. Що таке органели? 2. Що собою
клітинна оболонка? Які функції вона виконує? 3.
функції клітинної мембрани. 4. Яку будову мають
листка елодеї? 5. Що спільного в будові клітини листка <
і клітини шкірки соковитої луски цибулі? Чим вони відрізня­
ються?
IV. Узагальнення та систематизація знань. Обговоре*-!
ня питань: 1. Порівняйте будову рослинної і тваринної к
ни, що в них спільного, чим вони відрізняються? 2. Чи є >
відмінність між будовою рослинної і тваринної клітини? 3. Яяі
положення клітинної теорії підтверджують знання про будову
клітин рослин і тварин?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учміл.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати
текст § 8, уважно роздивитися всі малюнки в тексті підручни­
ка, виконати тестові завдання і підготувати відповіді на за­
питання на с. 35.
28

26. яаа#
Урок 9 ^
Тема уроку: ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ КЛІТИНИ: ЦИТО­
ПЛАЗМА ТА ВКЛЮЧЕННЯ
Мета:
* продовжити вивчення будови рослинної клітини, визначити особ­
ливості внутрішнього середовища клітини - цитоплазми, її хімічний і ком­
понентний склад; ознайомити із загальною характеристикою і значенням
речовин, що входять до складу цитоплазми, дати уявлення про клітинні
включення, клітинний скелет, обмін речовин;
* продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконання
у можливостях пізнаваності тонких структур живого і їх складу для ви-
тення процесів їх життєдіяльності;
^ на матеріалі уроку продовжити формувати навчальні вміння
навички роботи з текстом та малюнками підручника, знаходити в тек­
сті відповіді на поставлені запитання, аналізувати матеріал, який вивча­
ють.
Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.
Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: таблиці «Будова рослинної клітини»,
«Будова тваринної клітини», фотографії, малюнки, електронні ко-
■векції із зображенням клітин, їх структур, клітинних включень,
комп’ютер, мультимедійний проектор.
» ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.
Фронтальна бесіда за запитаннями: 1. Назвіть основні части­
ни клітини, які можна побачити під світловим мікроскопом.
2. Як називають постійні структури клітини? 3. Яку будову
має клітинна оболонка? 4. Що таке клітинна мембрана? 5. На­
звіть функції клітинної мембрани. 6. Як речовини проника­
ють скрізь мембрану?
П. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлен­
ня теми і завдань уроку. Сьогодні ми продовжимо екскурсію
в ідеальне місто. Ми вже ознайомились із системою його укріп­
лення - оболонкою та клітинною мембраною - і знаємо, через
які отвори в цьому укріпленні ми можемо проникнути в міс-
то-клітину, її внутрішнє середовище. Уявіть, що ми перебу­
ваємо всередині клітини - найдосконалішому у світі «місті»,
тому що тут все працює бездоганно. Частина необхідних для
життя речовин надходить у клітину з навколишнього середо­
вища, решту речовин вона виробляє сама і розподіляє їх між
органелами. Клітина не тільки виробляє необхідні їй речови­
ни, а ще й запасає їх на «чорний день» у спеціальних комо­
рах. Що це за речовини? Що собою становить внутрішнє
середовище клітини? Дізнаймося.
Завдання уроку.
1. Визначити, що собою становить внутрішній вміст клітини.
2. З’ясувати, які речовини входять до складу клітин.
3. Визначити призначення і функції клітинних включень.
4.' Ознайомитися з властивостями і функціями цитоплазми.
5. З’ясувати значення обміну речовин, що відбувається в
клітині, для процесів її життєдіяльності.
■>- -
Дата
Клас
29

27. III. Вивчення нового матеріалу.
1. Формування поняття внутрішнього середовища клітини,
цитоплазма, її склад - розповідь, робота з таблицями «Будова
рослинної клітини», «Будова тваринної клітини», колекція-:
ми електронних зображень клітини.
2. Поновлення і поглиблення знань учнів про хімічний
склад живого; неорганічні речовини клітини: вода і мінераль­
ні солі, та органічні: білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кис4
лоти, їх значення в житті клітини.
А. Розповідь з елементами бесіди.
Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завдан­
ням: прочитайте текст «Який хімічний склад клітин?*, ро»-
дивиться мал. 37 (с. 36) і підготуйте відповіді на запитання
(запитання написано на дошці або на моніторі комп’ютера —;
на розсуд учителя): 1. Які властивості живого характерні для;
клітини? 2. Які речовини переважають у живому вмісті клі­
тини? 3. Охарактеризуйте їх значення для життя клітини.
4. Звідки клітина отримує енергію для процесів життєдіяль­
ності?
3. Ознайомлення з особливостями функцій цитоплазми, а і
процесами, що відбуваються в ній, їх значенням; з’ясування
взаємозв’язків цих процесів з будовою і властивостями клі­
тинних мембран, формування поняття «скелет» клітини —"
розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 39 (с. 38),
таблицями, електронними зображеннями будови клітин.
4. Формування поняття «клітинні включення», їх статус,
розташування і значення в житті клітини, види включень —
розповідь, робота з мал. 38 (с. 37), демонстрація таблиць, фо-і
тографій, електронних зображень різних типів клітинних
включень.
5. Клітина - жива одиниця організмів; обмін речовин —то-
ловний прояв життєдіяльності, складові обміну речовин, їх
значення; зміна і перетворення речовин у процесі обміну, за­
пасання речовин - розповідь з елементами бесіди.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями: 1. Що собою становить внутріш­
нє середовище клітини? 2. Назвіть властивості і функції ци­
топлазми. 3. Які хімічні речовини входять до складу
цитоплазми? 4. Яке значення в житті клітини мають неорга- і
нічні речовини? 5. Яка роль органічних речовин: білків, ліпі­
дів, вуглеводів? 6. Як ви вважаєте, чому дітей годужиь
кашами, приготовленими з насіння пшениці, вівса, рису?
Б. Робота з тестовими завданнями на с. 38 підручника.
V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення
питань: 1. Доведіть, що в клітині відбувається обмін речовин.
2. Чому клітину можна назвати не тільки ідеальним «містом»,
а ще й «біохімічною лабораторією»?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.
VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст
і малюнки § 9, підготувати відповідь на запитання: Чим орга-
нели відрізняються від включень?, повторити текст § 6, 7.
ЗО