Життєвий шлях
Народивсяписьменник-просвітитель ХVII ст. Григорій Сковорода
3 грудня 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині, в сім‘ї Сави і
Паланки Сковородів — малоземельних селян із козаків. Батьки
Григорія славилися на всю округу чесністю і правдивістю,
гостинністю і працьовитістю; так виховували і Гриця.
Змалку його привчали до праці: пасти гусей, допомагати по
господарству. Грицевій душі була милою сопілонька, в гру на
якій хлопчик вкладав всю свою дитячу душу…
Одного дня повів тато сина до дяка в науку. Навчався Григорій із
цікавістю і навіть був на привілейованому становищі, бо дяк
виявив у хлопця надзвичайної краси голос, навчив нотної
грамоти, поставив першим співаком у церковному хорі, давав
читати книжки і підготував до вступу в академію.
Битим шляхом через Пирятин, пішки, жадібним до знань,
Григорій дістався до Києва і став одним із наполегливих і
тямущих студентів.
3.
Навчання та робота
Філософа
У 1753-му році Григорій закінчив академію. На цей час він вже
поет, композитор, соліст і музика. Його відряджають до
Петербурга в придворну капелу, бо він прославився чудовим
басом, грою на скрипці, флейті, бандурі, цимбалах, сопілці. На
власні вірші Григорій складав музику і таку музику, що деякі з
його пісень перейняли навіть кобзарі. Але всебічно
обдарований хлопець вирішив якомога більше мандрувати і
зустрічатися з людьми.
4.
Повернувшись зновудо Києва, юний поет і композитор
вирушає за кордон і три роки мандрує по Угорщині,
Польщі, Словаччині, відвідує Братиславу, Відень,
Будапешт, буває в університетах, слухає лекції
знаменитих професорів, студіює філософські праці;
володіючи багатьма мовами, вільно дискутує з вченими
різних країн. Повернувшись в Україну, він викладав
піїтику в Переяславському колегіумі. Молодий педагог
викладав по-новому, творчо, сміливо, за “що” і був
звільнений з роботи. Згодом він стає викладачем
синтаксису, грецької мови та етики у Харківському
колегіуму. Сковорода був незвичайним учителем: писав
байки, викладав стародавні мови, глибоко цікавився
математикою, географією, економікою.
5.
Чого ж навчав
Сковорода?
•Навчав, що в природі краса, гармонія, а в суспільстві — несправедливість,
і щоб змінити макросвіт на краще, треба кожному змінити мікросвіт,
тобто себе самого. Пізнавай себе, а пізнаєш — удосконалюй. Пізнаючи
свої нахили, людина правильніше визначає своє місце в суспільстві й
приносить найбільшу користь (ідея сродної праці). Але чимало людей
займають не свої місця. Людина не може бути щасливою, якщо діє
всупереч своїй природі.
• Григорій Сковорода був демократом. Він писав, що його рідний край
страждає під владою “загребущих”, “лукавих”, “мавп” і “змій”. Філософ
жив сподіваннями на нове суспільство рівноправних людей, де не буде
“рабського іга”, “тяжкої роботи”, “нічого златожадного” та “хамського”.
Погляди великого правдолюбця мали великий вплив на наступні
покоління.
Педагогічні погляди ГригоріяСковороди
органічно втілені в літературній
творчості, вони спираються на його
філософію і пов’язані зі славетними
сократівськими діалогами та етичними
проблемами в Європі XVIII століття.
У педагогічних поглядах Г. С. Сковороди
віддзеркалилися головні напрями
прогресивної педагогіки:
гуманізм,
народність,
природовідповідність,
висока моральність ,
патріотизм.
8.
Педагогічні погляди
мислителя врізній мірі
розкриваються у
Притчі «Благородарный Эродий»
Вірші «Убогий жайворонок»
Збірках творів: “Сад божественних пісень”,
“Басні Харковськіє”
9.
Г. С. Сковородависміював дворянсько-
аристократичне виховання і
протиставляв йому позитивний ідеал
виховання, мета якого - створення
гармонійно розвиненої людини.
10.
У притчі “ВдячнийЄродій” він глузує з
українських дворян, які механічно
копіюють французів і німців, розповідає
про мавпу, що дає своїм дітям особливе, не
таке, як у простого народу, - “благородне”
виховання.
11.
Принцип гуманізму упедагогічних
поглядах Г.С. Сковороди розкривається як
розуміння вихователем думок,
переживань і прагнень дитини, віру в
благородне особистісне начало та в силу
виховання.
“Найдорогоцінніший мій друже”,
“Дорогий мій друже”,
“Найулюбленіший друже”. Такі
звернення - це, передусім, висока
духовна і моральна культура
педагога, який прагне, щоб і його
вихованці були людьми вільними,
високодуховними, щасливими.
12.
Головна педагогічна ідеяСковороди —
трудове виховання за принципом
«спорідненості».
Молодь у навчальному закладі не лише
навчається, а й осмислює благородну мету
власного життя, зокрема — застосовувати
свої знання у «спорідненій» праці.
На його думку, вчитель має виявляти нахили та можливості кожного
учня та розвивати їх. Вчити людину треба того, до чого у неї
природний нахил, що для неї передбачила «блаженная натура»:
«Сокола досить швидко навчиш літати, але не черепаху». Педагог
має розкрити духовну природу учня — його здатність до певної
діяльності, щоб сприяти самопізнанню, моральному вдосконаленню.
Сковорода відстоював принципсвідомого
засвоєння знань.
Він вважав, що знання потрібно здобувати
з книжок і пояснень учителя,
з навколишньої дійсності,
в спілкуванні з природою
в процесі пактичної діяльності.
15.
Тільки тодізнання стають
міцними й цінними, коли
знаходять своє практичне
застосування; як дидакт, він
активно виступав проти
схоластичного навчання,
рішуче засуджуючи
«зубрячку».
16.
Г.С. Сковородапсихологічно дуже тонко
зауважив, що без здивування нема
творчого пошуку - «Шукати й дивуватися
означає те ж саме».
Подив має бути супутником учня в
навчанні, без нього нема творчості. Тільки
емоційно підтримані знання формують
цілісну особистість. Це дуже важливий
момент у особистісно- зорієнтованому
навчанні. саме».
17.
Розумовий розвитоклюдини, на думку
Г. Сковороди, необхідний для пізнання
навколишнього світу і самої себе - щоб
наблизитись до істини.
Поєднуючи ідею народності і розумового
виховання, мислитель наполягав на
необхідності навчання всіх дітей, незалежно
від їхнього соціального стану.
Школа має бути доступною
кожному, вона повинна
враховувати інтереси
кожної особистості.
Г. С. Сковородавважав, що
правильним шляхом до морального
виховання є праця. Неробство - це
найбільше зло.
20.
Запорукою успішного вихованнядітей, за
Г. С. Сковородою, мають бути добрі
настанови, викорінення поганих звичок.
Методи
виховання
бесіда
Роз′яснення Приклад
Поради
21.
У своїх науковихпрацях та художніх
творах він підніс роль батьківського
виховання. Якщо батьки не виконують
своїх обов’язків перед дітьми, то стають
винуватцями всіх їхніх бід.
22.
Навчання івиховання має бути
ненав’язливим, тактовним, але послідовним і
системним. Сковорода вважав недопустимим
прагнення деяких батьків виховувати дитину
за довільно вигаданою «моделлю».
Якщо молода людина наділена схильністю до
хліборобської праці, то не слід намагатися
зробити з неї вчителя або священика.
23.
Вся спадщинаписьменника-філософа
пронизана педагогічними настановами, що
не втрачають своєї актуальності й до
сьогодні.
Поміркуймо хоча б над такими:
«Хто помірно, але постійно вивчає
предмети, тому навчання — не труд, а
втіха. Хто думає про науку, той любить її, а
хто її любить, той ніколи не перестає
учитись, хоча б зовні він і здавався
бездіяльним».
24.
«Правильно використавчас той, хто
пізнав, чого треба уникати і чого
домагатися». «...Найкраща помилка та,
яку допускають при навчанні».
Чому?
25.
На думкуГ.С. Сковороди, людина
народжується для щастя і основне
завдання педагога - не зашкодить
вільному її розвиткові відповідно до
нахилів і здібностей, даних природою.
(Основа розвивального навчання
сучасності).
26.
Педагогічні пріоритетиГ.С. Сковороди, а
отже і педагогічна мета - навчити
людину самопізнанню, рефлексії,
адекватному сприйняттю світу і себе в
ньому, а також постійному набуттю
нових знань і самовдосконаленню,
тобто саморозвитку.
27.
Основні виховні
питання
-Головний принцип виховання –
природовідповідність.
- Основне завдання педагога – виховання
високоморальної людини.
- Вузлова проблема етики – щастя людини на
землі, умови і шляхи його досягнення.
- Закликав виховувати в дітей любов до праці й
презирство до неробства.
- Естетичне виховання засобами музики –
обов ̓язкова складова освіти.