Заміна податку на прибуток (далі ПП) податком на виведений (далі ПнВК) – одне із ключових рішень уряду, яке дасть стимул для розвитку економіки у короткий період часу: $20-30 млрд тільки внутрішніх інвестицій в реальний сектор економіки у перші 5 років, без урахування зовнішніх; $45-55 млрд додатково створеного номінального ВВП за 5 років; додаткового приросту реального ВВП на рік (тільки перші 5 років); реального зростання економіки на рік – мультиплікаційний ефект від інвестицій у перспективі 5 років.
Заміна податку на прибуток (далі ПП) податком на виведений (далі ПнВК) – одне із ключових рішень уряду, яке дасть стимул для розвитку економіки у короткий період часу: $20-30 млрд тільки внутрішніх інвестицій в реальний сектор економіки у перші 5 років, без урахування зовнішніх; $45-55 млрд додатково створеного номінального ВВП за 5 років; додаткового приросту реального ВВП на рік (тільки перші 5 років); реального зростання економіки на рік – мультиплікаційний ефект від інвестицій у перспективі 5 років.
Заміна податку на прибуток (далі ПП) податком на виведений (далі ПнВК) – одне із ключових рішень уряду, яке дасть стимул для розвитку економіки у короткий період часу: $20-30 млрд тільки внутрішніх інвестицій в реальний сектор економіки у перші 5 років, без урахування зовнішніх; $45-55 млрд додатково створеного номінального ВВП за 5 років; додаткового приросту реального ВВП на рік (тільки перші 5 років); реального зростання економіки на рік – мультиплікаційний ефект від інвестицій у перспективі 5 років.
Заміна податку на прибуток (далі ПП) податком на виведений (далі ПнВК) – одне із ключових рішень уряду, яке дасть стимул для розвитку економіки у короткий період часу:
$20-30 млрд тільки внутрішніх інвестицій в реальний сектор економіки у перші 5 років, без урахування зовнішніх;
+$45-55 млрд додатково створеного номінального ВВП за 5 років;
+0,9-2,2% додаткового приросту реального ВВП на рік (тільки перші 5 років);
4-5% реального зростання економіки на рік – мультиплікаційний ефект від інвестицій у перспективі 5 років.
Розрахунок ефекту від податку на виведений капітал.
uifuture.org звертає увагу читачів на те, що інформація від Українського інституту майбутнього, опублікування в документі "Оцінка економічного ефектів від податку на Виведення капітал" з березня 2018 року частково не є актуальною.
Дивіться документ Расчет эффекта от НнВК 2.0. Март 2018 (doc.)
http://uifuture.org/post/ukrainskij-institut-budusego-rasscital-effekt-ot-prinatia-naloga-na-vyvedennyj-kapital-v-marte-2018_736
Бюджет України 2017: підсумки І-го півріччяUIFuture
Макроекономічні показники та Держаний бюджет України 1
Ключові показники зведеного бюджету України у І півр. 2017 3
Виконання Державного бюджету України у І півріччя 2017 5
Доходи Державного бюджету України 5
Видатки Державного бюджету України 6
Фінансування Державного бюджету України 8
Резюме 9
Заміна податку на прибуток (далі ПП) податком на виведений (далі ПнВК) – одне із ключових рішень уряду, яке дасть стимул для розвитку економіки у короткий період часу: $20-30 млрд тільки внутрішніх інвестицій в реальний сектор економіки у перші 5 років, без урахування зовнішніх; $45-55 млрд додатково створеного номінального ВВП за 5 років; додаткового приросту реального ВВП на рік (тільки перші 5 років); реального зростання економіки на рік – мультиплікаційний ефект від інвестицій у перспективі 5 років.
Заміна податку на прибуток (далі ПП) податком на виведений (далі ПнВК) – одне із ключових рішень уряду, яке дасть стимул для розвитку економіки у короткий період часу: $20-30 млрд тільки внутрішніх інвестицій в реальний сектор економіки у перші 5 років, без урахування зовнішніх; $45-55 млрд додатково створеного номінального ВВП за 5 років; додаткового приросту реального ВВП на рік (тільки перші 5 років); реального зростання економіки на рік – мультиплікаційний ефект від інвестицій у перспективі 5 років.
Заміна податку на прибуток (далі ПП) податком на виведений (далі ПнВК) – одне із ключових рішень уряду, яке дасть стимул для розвитку економіки у короткий період часу: $20-30 млрд тільки внутрішніх інвестицій в реальний сектор економіки у перші 5 років, без урахування зовнішніх; $45-55 млрд додатково створеного номінального ВВП за 5 років; додаткового приросту реального ВВП на рік (тільки перші 5 років); реального зростання економіки на рік – мультиплікаційний ефект від інвестицій у перспективі 5 років.
Заміна податку на прибуток (далі ПП) податком на виведений (далі ПнВК) – одне із ключових рішень уряду, яке дасть стимул для розвитку економіки у короткий період часу:
$20-30 млрд тільки внутрішніх інвестицій в реальний сектор економіки у перші 5 років, без урахування зовнішніх;
+$45-55 млрд додатково створеного номінального ВВП за 5 років;
+0,9-2,2% додаткового приросту реального ВВП на рік (тільки перші 5 років);
4-5% реального зростання економіки на рік – мультиплікаційний ефект від інвестицій у перспективі 5 років.
Розрахунок ефекту від податку на виведений капітал.
uifuture.org звертає увагу читачів на те, що інформація від Українського інституту майбутнього, опублікування в документі "Оцінка економічного ефектів від податку на Виведення капітал" з березня 2018 року частково не є актуальною.
Дивіться документ Расчет эффекта от НнВК 2.0. Март 2018 (doc.)
http://uifuture.org/post/ukrainskij-institut-budusego-rasscital-effekt-ot-prinatia-naloga-na-vyvedennyj-kapital-v-marte-2018_736
Бюджет України 2017: підсумки І-го півріччяUIFuture
Макроекономічні показники та Держаний бюджет України 1
Ключові показники зведеного бюджету України у І півр. 2017 3
Виконання Державного бюджету України у І півріччя 2017 5
Доходи Державного бюджету України 5
Видатки Державного бюджету України 6
Фінансування Державного бюджету України 8
Резюме 9
Презентація підготовлена Департаментом систематизації та аналізу фінансової звітності учасників ринку капіталу, та пруденційного нагляду НКЦПФР (Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку)
Німецька консультативна група (НКГ) у співпраці із Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та консалтинговою компанією «Оттен Консалтинг» підготували і оприлюднили кілька робіт щодо можливого запровадження податку на виведений капітал (ПВК), який замінить податок на прибуток підприємств (ППП).
Наші оцінки були предметом дискусій, які вели експерти в Україні. В цих обговореннях окремі експерти називали наші оцінки і аргументи неправильними і помилковими. Ми б хотіли прояснити наші рекомендації щодо ПВК та відповісти на сім основних критичних зауважень щодо нашої оцінки.
Обзорная презентация, включающая краткую историю внедрения МСФО, сравнительный анализ отчетов по МСФО и национальным стандартам, а также какие риски предприятия позволяет увидеть полноценная отчетность по МСФО.(укр.)
Вплив цінового регуювання та перевірок на бізнес: що очікувати у 2017 роціUSAID LEV
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
Презентація підготовлена Департаментом систематизації та аналізу фінансової звітності учасників ринку капіталу, та пруденційного нагляду НКЦПФР (Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку)
Німецька консультативна група (НКГ) у співпраці із Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та консалтинговою компанією «Оттен Консалтинг» підготували і оприлюднили кілька робіт щодо можливого запровадження податку на виведений капітал (ПВК), який замінить податок на прибуток підприємств (ППП).
Наші оцінки були предметом дискусій, які вели експерти в Україні. В цих обговореннях окремі експерти називали наші оцінки і аргументи неправильними і помилковими. Ми б хотіли прояснити наші рекомендації щодо ПВК та відповісти на сім основних критичних зауважень щодо нашої оцінки.
Обзорная презентация, включающая краткую историю внедрения МСФО, сравнительный анализ отчетов по МСФО и национальным стандартам, а также какие риски предприятия позволяет увидеть полноценная отчетность по МСФО.(укр.)
Вплив цінового регуювання та перевірок на бізнес: що очікувати у 2017 роціUSAID LEV
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
Випуск "Квартального моніторингу перешкод" №6 розглядає перешкоди, з якими український малий та середній бізнес стикався у другому кварталі 2017 року. Головною темою випуску є "Податок на виведений капітал". Бізнес часто називає податок на прибуток підприємств (ППП) найбільш корупційним податком. Водночас, цей податок не є ефективним із фіскальної точки зору. На сьогодні розглядають два варіанти реформування ППП: зміна його адміністрування або його заміна податком на виведений капітал.
Курсова робота з організації і методики аудиту фінансових результатів діяльності підприємства в умовах застосування новітніх комп’ютерних інформаційних системі технологій.
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади аудиту фінансових результатів
1.1. Економічна характеристика та класифікація фінансових результатів підприємства
1.2. Теоретико-методичні підходи до аудиту фінансових результатів в умовах застосування комп’ютерних інформаційних систем
Розділ 2. Організація та методика аудиту фінансових результатів підприємства
2.1. Оцінка діяльності та якості звітності базового підприємства
2.2. Планування аудиту фінансових результатів підприємства в умовах застосування комп’ютерних інформаційних систем
2.3. Оцінка системи внутрішнього контролю фінансових результатів підприємства
2.4. Тестування операцій та залишків на рахунках доходів та витрат підприємства
2.5. Формування звіту за результатами аудиту фінансових результатів підприємства в умовах застосування сучасних інформаційних систем
Висновки та пропозиції
Список використаних джерел
Додатки
Метою написання курсової роботи є розширення та поглиблення теоретичних та практичних знань з аудиту фінансових результатів діяльності підприємства в умовах застосування комп’ютерних інформаційних систем.
http://kr-diplom.kiev.ua/kursova/audyt-oblik-i-analiz-finansovyh-rezultativ.htm
Поняття господарського обліку_доповідь.pdfHanna Filatova
Презентація в рамках дисципліни "Основи обліку"
Підготувала студентка
Котляренко К. гр. ПТБ-21
Більше корисної та цікавої інформації на сайті кафедри:
https://op.biem.sumdu.edu.ua
Більше про життя інституту
http://biem.sumdu.edu.ua
Використання об'єктів ІВ без обліку та оцінки: реалії та перспективиnadeh
«Використання об'єктів ІВ без обліку та оцінки: реалії та перспективи»
Поліщук Інна, науковий співробітник, судовий експерт, оцінювач Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України
В рамках Проекту з комплексної реформи Державної фіскальної служби визначено 4 головні напрямки роботи в короткостроковій перспективі. Це було затверджено 31 серпня на засіданні Комітету управління Проекту з комплексної реформи ДФС на чолі з Міністром фінансів Олександром Данилюком та за участі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана, представників Мінфіну та ДФС.
Напрямки визначили за результатами 6-тижневої діагностики основних функцій та сервісів Державної фіскальної служби. Ключовою задачею Робочої групи у складі представників Мінфіну, ДФС і міжнародної консалтингової компанії був пошук шляхів підвищення ефективності операційної діяльності ДФС.
Міністр фінансів України Олександр Данилюк наголосив, що для наближення роботи ДФС до світових стандартів та перетворенню її в сервісну організацію необхідно зменшити людський фактор, автоматизувати процеси та перейти до моделі роботи, коли більшість послуг платники податків можуть отримати в он-лайн режимі. «Цей підхід дав позитивні результати в інших державних відомствах в Україні та широко використовувався при наданні послуг фіскальними службами в світі, тому ДФС потрібно продовжувати осучаснювати свої підходи до роботи. Для кожного платника податків робота з ДФС має стати зручнішою,» – зазначив міністр.
Четыре направления реформирования ГФС в краткосрочной перспективеTaras Ilkiv
Основные направления определили по результатам 6-недельной диагностики основных функций и сервисов Государственной фискальной службы. Ключевой задачей Рабочей группы в составе представителей Минфина, ГФС и международной консалтинговой компании был поиск путей повышения эффективности операционной деятельности ГФС
3. ЗАУВАЖЕННЯ
1. Таке дослідження проводилось ДПАУ, ДПСУ, Міндоходів.
Загалом було проведено 7 опитувань (щорічно, починаючи з 2006 року).
Опитування проводилось незалежними компаніями „ГФК ЮКРЕЙН” та R&B
Group. Останнє опитування платників податків проходило в період грудень 2011
року – лютий 2012 року. Кожне опитування презентувалось на засіданні
Громадської ради.
2. Показник не можна надати у цифровому виразі, а отже , він не є
вимірюваним.
3. KPI розроблено з метою отримання гранту від німецького фонду GIZ, з яким
вже є попередня домовленість. http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/236769.html
1. Незалежне дослідження рівня
задоволеності платників податків
роботою ДФС
3
4. ЗАУВАЖЕННЯ
1. Показник відносно легко спотворити в будь-яку сторону.
2. Відсутній зв’язок між задоволеністю платників податків та реформою ДФС.
3. За рік дії Закону України 17.07.2015 р №655-VIII Міністерство фінансів України
не надало жодної узагальнюючої податкової консультації (обов’язок,
передбачений Законом). Немає консультацій – немає скарг.
2. Встановити систему автоматичної
фіксації задоволеності платників податків
консультаціями, наданими ДФС через
електронні та телефонні сервіси
4
5. ЗАУВАЖЕННЯ
1. Показник відносно легко спотворити.
2. Зв’язок між показником та результатом прямо протилежний: сервіс «Пульс»
зосередиться на формальному, але швидкому розгляді.
3.
3. Частка розглянутих звернень у загальній
кількості звернень платників податків
сервіс «Пульс»
?
5
6. Підтримую впровадження
цього KPI
ЄДИНЕ ЗАУВАЖЕННЯ
1. Показник може повернути платників податків в часи примусової подачі
звітності в електронному вигляді з негативними іміджевими наслідками для
ДФС. Потрібен заохочувальний та нормативний інструментарій.
4. Частка податкових декларацій, поданих
за допомогою електронних сервісів ДФС
України
6
7. ЗАУВАЖЕННЯ
1. Показник призведе до тиску на платників податків.
2. Показник призведе до формального зростання податкового навантаження на
платників податків, що, в свою чергу, погіршить позиції України в рейтингу Doing
Business.
3. Відсутні правові підстави щодо виключення неактивних платників податків з
реєстру.
5. Частка активних платників у реєстрі
платників податків (щодо юридичних
осіб)
7
8. ЗАУВАЖЕННЯ
1. Показник не можна надати у цифровому виразі, а отже , він не є
вимірюваним.
2. Штатний розпис ДФС погоджується з Міністерством фінансів України, а отже,
незрозумілий поділ відповідальності за незатвердження / затвердження не в
повній мірі і т.ін. штатного розпису.
3. Зазначене є заходом з інституціональної реформи ДФС, але ніяк не ключовим
показником ефективності.
6. Затвердити новий штатний розпис
апарату ДФС та територіальних органів
8
9. ЗАУВАЖЕННЯ
1. Показник не можна надати у цифровому виразі, а отже , він не є
вимірюваним.
2. Штатний розпис ДФС погоджується з Міністерством фінансів України, а отже,
незрозумілий поділ відповідальності за незатвердження / затвердження не в
повній мірі і т.ін. штатного розпису.
3. Зазначене є заходом з інституціональної реформи ДФС, але ніяк не ключовим
показником ефективності.
7. Створити територіальні органи ДФС у
вигляді структурних підрозділів апарату
ДФС без права юридичних осіб
9
10. ЗАУВАЖЕННЯ
1. Показник не можна надати у цифровому виразі, а отже , він не є
вимірюваним.
2. Це показник для МФУ (яке координує діяльність ДФС) та ДКУ, але не для ДФС.
3. Зазначене є заходом та питанням взаємин державних органів, але ніяк не
ключовим показником ефективності.
4. Впровадження цього заходу значно підвищить ризик неправомірного
використання комерційної таємниці платників податків широким колом осіб.
8. Користувачі МФУ та ДКУ отримають
повний і безпосередній доступ до
інформаційних систем та баз даних ДФС
10
11. ЗАУВАЖЕННЯ
1. Кількість несвоєчасно та некоректно заповнених податкових декларацій в
2015 році становила 4.3%, тобто, в природніх межах. КПІ означає, що у платника
податку немає права на помилку.
2. Коректно та своєчасно подана податкова декларація не свідчить про ріст
довіри платників до ДФС. Незрозуміла мета впровадження KPI.
9. Рівень добровільного подання
податкових декларацій
11
12. ЗАУВАЖЕННЯ
1. Зазначена система ризик-менеджменту в податковій службі впроваджена в
2008 році і діє до цього часу.
2. Показник не можна надати у цифровому виразі, а отже , він не є
вимірюваним.
3. Штатний розпис ДФС погоджується з Міністерством фінансів України, а отже,
незрозумілий поділ відповідальності за незатвердження / затвердження не в
повній мірі і т.ін. штатного розпису.
4. Зазначене є заходом, але ніяк не ключовим показником ефективності.
10. Запровадити систему ризик
менеджменту
12
13. ЗАУВАЖЕННЯ
1. Незрозумілий і непрозорий коефіцієнт. В 2015 році тільки 19,36% податкового
аудиту здійснено на підставі системи управління ризиками? Решта – «ручне», а
отже, неправомірне втручання? Дані потребують уточнення.
2. Впровадження коефіцієнту не зменшить кількості перевірок.
11. Коефіцієнт покриття податкового
аудиту системою управління ризиками
13
14. ЗАУВАЖЕННЯ
1. Встановлення таких індикаторів може досягти своєї
мети в засіб, не прийнятний для сумлінного
платника (тотальне винесення рішень та формування
ВАСУ судової практики на користь держави).
2. Ці критерії слід замінити на законодавче
встановлення індивідуальної відповідальності
працівника ДФС за незаконно прийняте рішення.
12-16 ФУНКЦІЇ АУДИТУ ТА АПЕЛЯЦІЇ
14
15. ЗАУВАЖЕННЯ
1. Непрозорий коефіцієнт щодо обсягу заборгованості по
відшкодуванню ПДВ, оскільки на виникнення
заборгованості має вплив ряд чинників. Показник слід
деталізувати.
2. В законодавстві та нормативних документах відсутні
визначення «активного» та «пасивного» податкового
боргу. Слід визначити показник задля неможливості
перекручення.
17-19. Робота з боргом
15
16. 20. Граничний час митного оформлення
16
Підтримую впровадження
цього KPI
17. ЗАУВАЖЕННЯ
1. Запровадження коефіцієнту призведе до тиску на суб’єктів ЗЕД.
21. Частка митних декларацій,
згенерованих АСАУР як ризикові, по яких
фактично було виявлено розбіжності
17
21. Кількість митних оглядів товарів,
ініційованих посадовими особами
митниць без генерування такої митної
формальності АСАУР
ЗАУВАЖЕННЯ
1. Нівелюється безпекова функція митниці
19. ВИСНОВОК: Розроблені KPI в
більшості не є KPI
KPI — фінансова та нефінансова система
оцінки, яка допомагає організації визначити
досягнення стратегічних цілей.
KPI – це кількісні параметри, наперед
виявлені, злагоджені і головні чинники успіху
організації, відомства або міністерства.
19
20. ВИСНОВОК: Розроблені KPI в
більшості не є KPI
Основні вимоги, які мають висуватись до KPI:
• обмежена кількість;
• єдність для всієї організації;
• вимірність, можливість дати показник в
цифровому виразі;
• прямий зв'язок з найважливішими
індикаторами успіху;
• підконтрольність, тобто можливість впливати
на чинники;
• стимул для ДФС.
20
22. Які стратегічні цілі мають бути
встановлені?
22
СХВАЛЕНО
Указом Президента України
від 12 січня 2015 року № 5/2015
СТРАТЕГІЯ
сталого розвитку «Україна – 2020»
8) Податкова реформа
Мета реформи - побудова податкової системи, яка є простою, економічно справедливою, з
мінімальними затратами часу на розрахунок і сплату податків, створює необхідні умови для
сталого розвитку національної економіки, забезпечує достатнє наповнення Державного бюджету
України і місцевих бюджетів.
Головними напрямами реформи є
- перехід від наглядово-каральної функції фіскальних органів до обслуговуючої, що допомагає у
нарахуванні та проведенні сплати податків, а не має на меті наповнення бюджету за рахунок
фінансових санкцій та переплат;
- зменшення кількості податків, їх розміру та спрощення порядку розрахунку і сплати;
- впровадження електронних сервісів для платників податків;
- зменшення податкового навантаження на заробітну плату з метою її детінізації;
- удосконалення законодавства України, спрямованого на посилення боротьби зі схемами
ухиляння від сплати податків як юридичними, так і фізичними особами, зокрема
удосконалення адміністрування податку на додану вартість, формування системи податкового
контролю залежно від ступеня ризику в діяльності платників податків,
- забезпечення відкритості доступу до інформації про сплату податків,
- удосконалення законодавства з питань трансфертного ціноутворення,
- впровадження контролю за видатками фізичних осіб.
23. Які стратегічні цілі мають бути
встановлені?
23
СХВАЛЕНО
Указом Президента України
від 12 січня 2015 року № 5/2015
СТРАТЕГІЯ
сталого розвитку «Україна – 2020»
4. Стратегічні індикатори реалізації Стратегії
Реалізація Стратегії передбачає досягнення 25
ключових показників, що оцінюють хід виконання
реформ та програм:
1) у рейтингу Світового банку "Doing Business"
Україна посяде місце серед перших 30 позицій.
…
24. Які стратегічні цілі мають бути
встановлені?
24
* http://russian.doingbusiness.org/data/exploreeconomies/ukraine?topic=paying-taxes
25. Які стратегічні цілі мають бути
встановлені?
25
* http://russian.doingbusiness.org/data/exploreeconomies/ukraine?topic=paying-taxes
Час, витрачений на підготовку, подання
звітності та сплату (або утримання) податку
на доходи корпорацій, податку на додану
вартість та відрахувань на соціальне
забезпечення (в годинах на рік).
Сума сплачених підприємством податків та
обов'язкових відрахувань, пов'язаних з
робочою силою, як відсоток від
комерційного прибутку.
26. Які стратегічні цілі мають бути
встановлені?
26
Час враховується в годинах на рік. Цей показник відображає час, що витрачається на
підготовку і подачу звітності, а також сплату трьох основних видів податків і відрахувань:
податку на доходи підприємств, податку на додану вартість та / або податку з продажів, а
також податків на робочу силу, включаючи податки на заробітну плату і соціальні
відрахування.
Час на підготовку включає час на збір всієї інформації, необхідної для розрахунку підлягає
сплаті податку і розрахунку суми до оплати. Якщо в податкових цілях потрібно вести
окремий облік або проводити окремі розрахунки пов'язаний з цим час, також береться до
уваги. Цей додатковий час враховується тільки в тому випадку, якщо звичайної
бухгалтерської звітності недостатньо для виконання вимог до податкового обліку.
Час на подачу звітності включає час на заповнення всіх необхідних форм податкових
декларацій та подачу відповідних звітів в податкове управління.
Також враховується час, необхідний для здійснення платежу в режимі «онлайн» чи
особисто. У країнах, де податки і відрахування сплачуються особисто, в розрахунок
приймається час, витрачений на поїздку і очікування в черзі.
http://russian.doingbusiness.org/methodology/paying-taxes#time
27. Які стратегічні цілі мають бути
встановлені?
27
Комерційний прибуток по суті є чистий прибуток до сплати всіх податків. Він
відрізняється від традиційного прибутку до вирахування податків, що подається у
фінансовій звітності. При розрахунку прибутку до вирахування податків багато податків, що
сплачуються компанією, підлягають відрахуванню. При розрахунку комерційного прибутку
ці податки не віднімаються. Таким чином, комерційний прибуток дає чітке уявлення про
фактичного прибутку підприємства до вирахування будь-яких податків, що сплачуються ним
протягом фінансового року.
Комерційний прибуток розраховується як обсяг продажів мінус собівартість реалізованої
продукції мінус валова заробітна плата мінус адміністративні витрати мінус інші витрати
мінус резерви плюс виручка від продажу капітального майна (в результаті продажу
земельної ділянки) мінус процентні витрати плюс процентні доходи і мінус комерційна
амортизація. Комерційна амортизація розраховується лінійним методом з використанням
наступних ставок: 0% для землі, 5% для будівлі, 10% для машин і устаткування, 33% для
комп'ютерів, 20% для офісного обладнання, 20% для вантажівки і 10% для витрат на
розвиток підприємства. Комерційний прибуток становить 59,4-кратний розмір доходу на
душу населення.
http://russian.doingbusiness.org/methodology/paying-taxes#time
28. KPI, що відповідають стратегічним
цілям України
28
ЧАС
1. Зменшення часу на обслуговування в податкових
інспекціях та митних постах. Інструмент – встановлення
системи електронних черг.
2. Зменшення часу на податкові перевірки. Інструмент –
скорочення кількості перевірок та їхньої тривалості.
Індикатор – відслідковування часу на перевірки.
3. Зменшення часу на оскарження ППР. Інструмент –
контроль за часом адміністративного та судового
оскарження.
4. …
29. KPI, що відповідають стратегічним
цілям України
29
Збільшення комерційного прибутку платників податків
Дії Міністерства фінансів та ДФС направлені на посилення
податкового тиску, що не відповідає стратегічним цілям
України та унеможливлює виконання Стратегічного
індикатора виконання Стратегії сталого розвитку «Україна –
2020»
1. Потрібно розробити систему KPI, при яких позитивною
динамікою буде зменшення податкового навантаження
на платників податків при виконанні індикативного плану
щодо податків та зборів.
2. Детінізація заробітних плат.
3. …
30. 30
Контакти
Дмитро ОЛЕКСІЄНКО
член Громадської ради при
Міністерстві фінансів України
Виконавчий директор
ГС «Ліга аудиторів України»
+380 50 383 5713
d.v.oleksiyenko@gmail.com
facebook.com/D.V.Oleksiyenko
twitter.com/Oleksiyenko