Україна – моя Батьківщина!

1. Вчитель: Пугач А.М.
Виховний захід у 3-В класі
2015 рік

2. Тема: Україна – моя Батьківщина!
Мета: поглибити знання дітей про свою Батьківщину, про символи України, традиції
українського народу, красу і неповторність рідного краю;
Розвивати увагу, уяву, мислення, словниковий запас, мовлення, вміння
користуватися картою України;
Виховувати любов до Батьківщини, української мови, бажання примножувати кращі
надбаня народу, берегти природу.
Учитель:
Дорогі діти! У світі немає нічого дорожчого, як рідна Вітчизна, бо вона
відкрила нам двері в чарівний світ життя. Вона,як мати – одна єдина.
Україна – це земля, де ми народилися, уперше побачили і пізнали
навколишній світ, відчули любов і ласку, почули рідну мову матері.
Ми живемо в країні, волелюбній, мирній державі, усім серцем любимо свою
країну, хочемо, щоб вона стала процвітаючою, сильною, незалежною державою.
Адже ми всі громадяни нашої Вітчизни, патріоти, люблячі сини і дочки України.
Учень: вірш «Батьківщина», В. Новомирова
На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і лани…
Та тільки одна на землі Україна,
А ми – її доньки й сини.
Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,
І квіти усюди ростуть…
Та тільки одну Батьківщину
Ми маєм –
Її Україною звуть.
Учитель:
- (показ на дошці карта світу, карта України)
Погляньмо на карту (глобус)
Материки, океани. Чимало держав і ось країна Україна.
- У якій же частині світу знаходиться Україна. З якими країнами межую?
- Презентація учнівських проектів: “Мій відпочинок в різних куточках України”
- Яремче, Львів, Ужгород, Шацькі озера, Одеса, Чернігів, Вінниця, Кам’янець-
Подільський, заповідник Асканія Нова.
Учитель: Україна у нас одна-єдина. Як і всі держави, вона має свої державні символи.
- Які? (гімн, прапор і герб). (показ на дошці).
Вірш «Прапор», О. Лижник
Учень:
Наш синьо-жовтий майорить,
А в кожного в душі кипить
Любов до нього, дорогого
До неба синього, святого
До лану златої пшениці.
В очах сіяють в нас зірниці,
Радієм: ожила земля,
До нас, як мати, промовля.
Як прапор майорить святково!
Символізує рідне слово.

3. (Із кольорових долоньок: половина блакитних, половина жовтих, на великому
аркуші паперу створюють прапор).
(діти розгортають полотнище прапора, і співають перший куплет гімну, на дошці
герб).
Інсценізація вірша Ю. Шкрумеляна «Українські діти».
Учитель: Хто ти, хлопчику маленький?
Учень: Син я України-неньки!
Українцем я зовуся –
Й тою назхвою горжуся!
Учитель: А по чім тебе пізнаю?
Учень: По українському звичаю.
В мене вдача щира й сміла,
І відвага й духу й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.
Учитель: Хто ти дівчинко маленька?
Учениця: Доня України-неньки.
Українкою зовуся –
Й тою назвою горжуся!
Ой, вдягнуся у неділю
У вишивану сорочку,
У червону спідничину
І в коралі на шнурочку –
Заплету я свої коси
І візьму віночок з рути
Ще й васильком заквітчаюсь,
Чи від мене кращій бути.
Учитель:
Україно! Чарівна моя, ненько, найкращий куточку землі, солов'їна пісне! Ти
прекрасна, але найбільше твоє багатство – народ. Народ чесний, трудолюбивий,
нескорений, міцний, як граніт, співучий, дзвінкоголосий.
Пісня у виконанні Надії Шестак «Це моя земля» (запис)
Учениця:
Українці – то є назва славного народу, Україна – то край славний, аж по Чорне
море,
Україна – то лан пишний, і степи, і гори,
І як мені Україну щиро не кохати,
Мене ненька по-вкраїнськи вчила розмовляти.

4. Український рушник – символ чистоти почуттів, глибину безмежної любові до
своїх дітей.
Рушник передають, як оберіг з роду в рід, з покоління в покоління.
Учень: Обереги мої українські,
Ви прийшли з давнини в майбуття.
Рушники й сорочки материнські
Поруч з нами ідуть у життя.
Нам з любов'ю серця зігрівають –
Доброта і тепло в них завжди.
Вони святість і відданість мають.
Захищають від лиха й біди.
І рушники, що на стінах в кімнаті,
Наставляють на істинну путь.
Українці, душею багаті,
Крізь віки у майбутнє ідуть.
На мультимедійній дошці демонструються вишиті рушники різних регіонів України
та вишиванки під запис пісні Дмитра Яремчука “Вишиванка”.
Пісня «Про рушник», виконують учні
Учитель: заворожуюча і чарівна краса природи української.
(На дошці показ природних символів України – чорнобривці, мальви, барвінок,
верби, калина).
Учениця:
Я люблю кожну квіточку в полі
Іструмок, що до річки біжить.
І високі, до неба, тополі,
Й чисту-чисту небесну блакить.
І у синьому небі лелеки,
Й журавлину осінню печаль.
Й спорингеві стежки, що далеко
Розійшлись по землі в синю даль
І маленькі свої долоньки
Я промінчики сонця ловлю
Україну мою, рідну неньку
Я усім своїм серцем люблю.
Пісня «У полі калина»
Символ Батьківщини – калина-
Ось калина над рікою
Віти стелить по воді,
І намисто червонясте
Розцвітає, як вогні.
Інсценізація пісні «Ой є в лісі калина» з танцювальними рухами.

5. Учитель: Чому ми понад усе на світі любимо землю на якій народилися і називаємо її
Батьківщиною?
Учениця:
Моя Батьківщина – це наша сім'я.
Затишний куточок і хата.
Це мама, татусь, бабця, дідо і я,
Всі рідні і друзів багато.
Учень:
Моя Батьківщина – це злагода й мир
Та небо бездонне йчудове.
Це пісня чарівна, що лине до зір,
Й дитинство моє світанкове.
Моя Батьківщина – ліси і поля.
Від них в нас і радість, і сила.
Це та найсвятіша і рідна земля.
Що кожного з нас народила.
Учень:
На всі світи і віки озирнись,
Де слово перше вимовив колись,
Де пісня мамина і пестила, і гріла,
Ввійшла життям у душу, і у тіло.
Живила серце соком калиновим,
А коли виріс стала на порозі
Водою й хлібом з житньої зорі,
Не дай же їй сліпим метеоритом
Хай ще гарячим пролетить над світом,
Не дай умерти серед нас живих.
Хос скільки б там не обсідало лихо,
Не дай забутися, з якого роду,
З якого кореня у світі почались.
Ю.В. Буган, О.І. Тимчишин
Моя Батьківщина – це хата й калина,
Що виросла біля вікна
Моя Батьківщина – це вся Україна,
Що в цілому світі одна!
Моя Батьківщина – це села й містечка,
Й верба, що пусила гілля
І річка красива від нас недалечко…
Уся наша рідна земля!
Моя Батьківщина – це будні і свято
І неба безмежного мир.
Щасливе дитинство, і мама, і тато
Це радість, це ласка і мир!

6. Учитель: Наша Україна – це мова рідна.
Колись відомий український письменник Панас Мирний сказав дуже гарні слова про
рідну мову:
«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка
людського духу, його багата скарбниця в яку народ вкладає і своє давнє життя, і свої
сподівання, розум, досвід, почування».
Давайте і ми пригадаємо прислів'я про мову, приказки.
Учень:
Без мови не може жити жодна країна
Мово моя, ти пречиста і славна,
Трепетна, наче ранкова роса.
Ти називаєшся нині – державна!
Все в тобі є і багатство й краса!
Мовою рідною я розмовляю,
Вільно живу у ріднім краю.
І Україну мою прославляю,
Вірність і серце я їй віддаю.
Учениця:
О рідна мово! Твої ніжні звуки
Це радості і щастя глибина
Так, ти свята, як ті невтомні руки.
Що хліб ростять із щедрого зерна.
Ти зіткана із сонця і блакиті,
Неначе доля чиста, осяйна.
Хоча багато мов на білім світі,
Але у нашім серці ти одна.
Конкурс: «Хто пригадає найбільше прислів'їв і приказок про мову»
Приклади:
Говори мало, слухай, думай багато,
А думай ще більше.
Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам.
Умієш говорити – умій слухати.
Коли сам добре не знаєш, то не говори.
Слово не горобець, вилетить не піймаєш.
Шабля ранить голову, а слово – душу.
Від теплого слова і лід розмерзає.
Гостре словечко, коле сердечко.

7. Слово до слова – сложиться мова.
Учитель:
З покоління в покоління передають батьки дітям любов до рідної землі. Земля
наша – це Україна, вона проялавлялась під перший наш крок, піднесла нас з діда-
прадіда, свою кровинку на висоту Людини.
Батьківщино! Ти голублена золотими руками дідів, окроплена солоним потом
батьків, прикрашена трудом всіх людей, отже ця земля українська повинна бути
дорога і нам.
Учень:
Я землі цієї паросток зелений
Я цієї исі крапля дощова
Заплелись у мене, приросли до мене
Жито і дерева, квіти і трава.
Учениця:
Чи вітер, чи літня злива,
Усе мені рідне, миле,
Нема такої сили, нема такого дива,
Щоб сонце зуміла взяти
Та й пронести з собою.
Щоб в серці моїм здолати
Любов до землі Святої.
Учень:
Я чую твій голос
Пшеничний твій колос.
І душу мені засіває зерно
Моя Україно, білявко хатино,
Пізнати тебе мені щастя дано.
Пісня «Про Україну», Бужинська
Учень:
Всі ми – діти українські,
Український славний рід,
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ!
Учениця:
Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край нам над усе!
Разом:
Присягаєм: наш край рідний
Над усе любити,
Рідний народ шанувати

8. І для нього жити!
Пісня «Як у нас на Україні», Наталія Май
Тільки в нас на Україні
Небо синє-синє!
Тільки в нас на Україні сонечко ясне
Тільки в нас на Україні гори й полонини!
Так нехай же Україну
лихо омине!
Підсумок
Учитель: Нехай розквітає щодня, щогодини наша ненька Україна. Серця наші
зігріють любов′ю наш милий край, щоб квітла у віках Україна.