ЖИВОПИС
– це один з видів образотворчого
мистецтва, твори якого виконуються за
допомогою фарб на пласкій поверхні
(папір, картон, тканина, метал, дерево,
скло, штукатурка тощо).
«Живопис – це поезія,
яку бачать,
а поезія – це живопис,
яку чують»
Леонардо да Вінчі
Види ЖИВОПИСУ за призначенням
декоративний
станковий
монументальний
МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС
- пов'язаний з архітектурою.
Це великі картини, що
прикрашають будову з середини і зовні
на стінах, стелях.
Фреска
Віт раж
Мозаїка
Розпис
Монументальне мистецтво Візантії та Київської Русі
храм Святої Софії (Айя Софія)
Стамбул Турція
Софійський собор у Києві
Храм присвячений святій Софії , за легендою,
страченої в ІІ ст у Римі разом із дочками, імена
яких у перекладі з грецької означає “Віра”,
“Надія”, “Любов”.
Архітектори Візантії працюють над
проблемою збільшення внутрішнього
простору храму.
Створюється новий тип
християнського храму
(культових будівель), що
об'єднує конструктивні
особливості базиліки і
центрально-купольного храму
– купольна базиліка.
Своє геніальне втілення новий тип храму
одержав у грандіозній церкві Святої Софії в
Константинополі (532-573р.) із діаметром
купола 31,5м.
Візантія – держава, що утворилася в 395 р. на
основі Східної Римської імперії і проіснувала до
1453р., була одним із найважливіших центрів
середньовічного мистецтва.
Храм Святої Софії споруджений із зовсім
нових для того часу матеріалів: вапна,
(виготовлена на ячмінній воді), цементу з
додаванням масла. Проте його розкіш була у
використанні дорогоцінних каменів – топазів,
сапфірів, рубінів. Навіть підлоги були зроблені
з яшми і порфіру.
Матеріал для будівництва доставлялися з усіх кінців великої Візантійської імперії, для цього
використовувалися залишки язичницьких храмів. Приміром, були привезені колони з храмів
Ефеса і Баальбека.
Крім того, у храму є і загадка: в
одній з його ніш на правій стороні
постійно чується шумок.
Легенда свідчить, що в церкві від
турків ховалося близько тисячі
віруючих, і коли загарбники
увірвалися всередину, священик
читав молитву. Коли яничари
підняли над священнослужителем
свої мечі, стіна ніші несподівано
відчинилася і затягла його всередину.
Кажуть, що шум – це звук молитви
того самого священика, який чекає
часу, коли, нарешті, храм Святої Софії
знову стане християнським, щоб
вийти і продовжити службу.
Після завоювання Константинополя турки перетворили
храм Святої Софії на мечеть
З'явилися характерні вежі мінаретів, велика частина розписів і
мозаїк була зафарбована або покрита штукатуркою.
У 15-му столітті, після захоплення турками
міста, собор, за велінням Махмеда Фатіха,
перетворили на мечеть. А оскільки за
мусульманськими законами тварин і людей на
фресках зображати не можна, то всі його стіни
були варварськи замазані вапном, замість хреста
встановили півмісяць і добудували чотири
мінарети. Усередині храм Святої Софії, нині
іменований Айя Софія, був доповнений
усипальнями і розкішним султанським ложем, а
на щитах золотом вивели ім’я пророка
Мухаммеда і перших халіфів.
Ложа Султана,
декорована братами
Фоссати
Мінбар,
звідки імам
читае проповіді
Міхраб,
розташований в
апсиді
МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС
Храма Святої Софії в Константинополі
ФрескаВіт раж
Мозаїка
Зростає роль інтер'єрів храмів.
Найбільш поширеною технікою монументального живопису
стала мозаїка.
Мозаїчне зображення Богородиці в
апсиді
Імператор Костянтин та Юстиніан перед
Богородицею -
Собор Святой Софії...
Заввишки храм приблизно
з 13-поверховий будинок.
Він уміщує до трьох тисяч
людей.
Саме тут коронували князів на
київський престол.
Тут містилася перша на Русі
бібліотека. В ній було понад
тисячу книжок.
Софійський собор у Києві
створений в XI сторіччі.
Софійський собор та його
пам'ятки архітектури XVIII ст.
викликають постійний інтерес у
туристів і гостей Києва.
Київська Русь сприйняла елліністичні
традиції візантійського мистецтва,
які були більш близькі давньоруській
образотворчій практиці своїм зв’язком з
реальною дійсністю.
Візантійський живопис поширився
у Київській Русі (Х ст) у формі
монументальних стінних
розписів(фресок) і мозаїк.
Мозаїки і фрески
Софійського Собору у Києві
належать до найвизначніших
пам’яток українського і світового
монументально –декоративного
мистецтва.
Збереглося 260 м мозаїк та 3000 м
фресок ХІ ст.
Яскраві мозаїки (177 відтінків )
прикрашають головну баню і
центральну апсиду.
22
Божья Матір Оранта
Софія Київська.
(Мозаїка) (5,45 м)
Головний купол.
"Христос-Вседержитель"
(Христос-Пантократор.
Мозаїчне зображення).
Фреска – техніка живопису фарбами по свіжій
штукатурці. В Україні стіни розписували по сухому.
фреска сім’ї Ярослава Мудрого
Навколо Христа-Вседержителя - чотири
архангели, з яких лише один (у блакитному
вбранні)- мозаїчний, а інші в 1884 році
домалював олією М. О. Врубель.
Ярослав Мудрий з синами
(не збереглася фреска в соборі Святої Софії Київської
княгиня Ірина з доньками
Розпис головного храму
держави повинен був показати
міжнародне визнання
Київської Русі, її роль у
політичному житті Європи.
Тому поряд з релігійними
сюжетами значне місце
посідають фрески світського
змісту.
Сцени з "житій святих"
"Цілування Марії та Єлизавети"
Великого значення в розписах собору
надавалося орнаменту як композиційному
елементові, який був трьох типів:
рослинний, геометричний і звіриний.
ВИСНОВОК:
Монументальне мистецтво пройшло довгий
шлях становлення, розвиваючись разом з
людством протягом декількох тисяч років.
Цілком ймовірно, воно буде жити і далі,
принаймні до тих пір, поки в нас зберігається
відчуття прекрасного і потреба прикрашати все, з
чим ми взаємодіємо в процесі своєї
життєдіяльності.

"Мистецтво в нашому житті. Монументальний живопис Візантії та Київської Русі" Україно-польский урок. 7 клас

  • 1.
    ЖИВОПИС – це одинз видів образотворчого мистецтва, твори якого виконуються за допомогою фарб на пласкій поверхні (папір, картон, тканина, метал, дерево, скло, штукатурка тощо). «Живопис – це поезія, яку бачать, а поезія – це живопис, яку чують» Леонардо да Вінчі
  • 2.
    Види ЖИВОПИСУ запризначенням декоративний станковий монументальний
  • 3.
    МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС - пов'язанийз архітектурою. Це великі картини, що прикрашають будову з середини і зовні на стінах, стелях. Фреска Віт раж Мозаїка Розпис
  • 4.
    Монументальне мистецтво Візантіїта Київської Русі храм Святої Софії (Айя Софія) Стамбул Турція Софійський собор у Києві Храм присвячений святій Софії , за легендою, страченої в ІІ ст у Римі разом із дочками, імена яких у перекладі з грецької означає “Віра”, “Надія”, “Любов”.
  • 5.
    Архітектори Візантії працюютьнад проблемою збільшення внутрішнього простору храму. Створюється новий тип християнського храму (культових будівель), що об'єднує конструктивні особливості базиліки і центрально-купольного храму – купольна базиліка. Своє геніальне втілення новий тип храму одержав у грандіозній церкві Святої Софії в Константинополі (532-573р.) із діаметром купола 31,5м. Візантія – держава, що утворилася в 395 р. на основі Східної Римської імперії і проіснувала до 1453р., була одним із найважливіших центрів середньовічного мистецтва.
  • 6.
    Храм Святої Софіїспоруджений із зовсім нових для того часу матеріалів: вапна, (виготовлена на ячмінній воді), цементу з додаванням масла. Проте його розкіш була у використанні дорогоцінних каменів – топазів, сапфірів, рубінів. Навіть підлоги були зроблені з яшми і порфіру. Матеріал для будівництва доставлялися з усіх кінців великої Візантійської імперії, для цього використовувалися залишки язичницьких храмів. Приміром, були привезені колони з храмів Ефеса і Баальбека.
  • 7.
    Крім того, ухраму є і загадка: в одній з його ніш на правій стороні постійно чується шумок. Легенда свідчить, що в церкві від турків ховалося близько тисячі віруючих, і коли загарбники увірвалися всередину, священик читав молитву. Коли яничари підняли над священнослужителем свої мечі, стіна ніші несподівано відчинилася і затягла його всередину. Кажуть, що шум – це звук молитви того самого священика, який чекає часу, коли, нарешті, храм Святої Софії знову стане християнським, щоб вийти і продовжити службу.
  • 8.
    Після завоювання Константинополятурки перетворили храм Святої Софії на мечеть З'явилися характерні вежі мінаретів, велика частина розписів і мозаїк була зафарбована або покрита штукатуркою.
  • 9.
    У 15-му столітті,після захоплення турками міста, собор, за велінням Махмеда Фатіха, перетворили на мечеть. А оскільки за мусульманськими законами тварин і людей на фресках зображати не можна, то всі його стіни були варварськи замазані вапном, замість хреста встановили півмісяць і добудували чотири мінарети. Усередині храм Святої Софії, нині іменований Айя Софія, був доповнений усипальнями і розкішним султанським ложем, а на щитах золотом вивели ім’я пророка Мухаммеда і перших халіфів. Ложа Султана, декорована братами Фоссати Мінбар, звідки імам читае проповіді Міхраб, розташований в апсиді
  • 10.
    МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС Храма СвятоїСофії в Константинополі ФрескаВіт раж Мозаїка
  • 11.
    Зростає роль інтер'єрівхрамів. Найбільш поширеною технікою монументального живопису стала мозаїка. Мозаїчне зображення Богородиці в апсиді Імператор Костянтин та Юстиніан перед Богородицею - Собор Святой Софії...
  • 12.
    Заввишки храм приблизно з13-поверховий будинок. Він уміщує до трьох тисяч людей. Саме тут коронували князів на київський престол. Тут містилася перша на Русі бібліотека. В ній було понад тисячу книжок. Софійський собор у Києві створений в XI сторіччі. Софійський собор та його пам'ятки архітектури XVIII ст. викликають постійний інтерес у туристів і гостей Києва.
  • 13.
    Київська Русь сприйнялаелліністичні традиції візантійського мистецтва, які були більш близькі давньоруській образотворчій практиці своїм зв’язком з реальною дійсністю. Візантійський живопис поширився у Київській Русі (Х ст) у формі монументальних стінних розписів(фресок) і мозаїк.
  • 14.
    Мозаїки і фрески СофійськогоСобору у Києві належать до найвизначніших пам’яток українського і світового монументально –декоративного мистецтва. Збереглося 260 м мозаїк та 3000 м фресок ХІ ст. Яскраві мозаїки (177 відтінків ) прикрашають головну баню і центральну апсиду. 22 Божья Матір Оранта Софія Київська. (Мозаїка) (5,45 м) Головний купол. "Христос-Вседержитель" (Христос-Пантократор. Мозаїчне зображення).
  • 15.
    Фреска – технікаживопису фарбами по свіжій штукатурці. В Україні стіни розписували по сухому. фреска сім’ї Ярослава Мудрого Навколо Христа-Вседержителя - чотири архангели, з яких лише один (у блакитному вбранні)- мозаїчний, а інші в 1884 році домалював олією М. О. Врубель. Ярослав Мудрий з синами (не збереглася фреска в соборі Святої Софії Київської княгиня Ірина з доньками Розпис головного храму держави повинен був показати міжнародне визнання Київської Русі, її роль у політичному житті Європи. Тому поряд з релігійними сюжетами значне місце посідають фрески світського змісту. Сцени з "житій святих" "Цілування Марії та Єлизавети"
  • 16.
    Великого значення врозписах собору надавалося орнаменту як композиційному елементові, який був трьох типів: рослинний, геометричний і звіриний.
  • 17.
    ВИСНОВОК: Монументальне мистецтво пройшлодовгий шлях становлення, розвиваючись разом з людством протягом декількох тисяч років. Цілком ймовірно, воно буде жити і далі, принаймні до тих пір, поки в нас зберігається відчуття прекрасного і потреба прикрашати все, з чим ми взаємодіємо в процесі своєї життєдіяльності.