"Мистецтво в нашому житті. Монументальний живопис Візантії та Київської Русі" Україно-польский урок. 7 клас

1. ЖИВОПИС
– це один з видів образотворчого
мистецтва, твори якого виконуються за
допомогою фарб на пласкій поверхні
(папір, картон, тканина, метал, дерево,
скло, штукатурка тощо).
«Живопис – це поезія,
яку бачать,
а поезія – це живопис,
яку чують»
Леонардо да Вінчі

2. Види ЖИВОПИСУ за призначенням
декоративний
станковий
монументальний

3. МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС
- пов'язаний з архітектурою.
Це великі картини, що
прикрашають будову з середини і зовні
на стінах, стелях.
Фреска
Віт раж
Мозаїка
Розпис

4. Монументальне мистецтво Візантії та Київської Русі
храм Святої Софії (Айя Софія)
Стамбул Турція
Софійський собор у Києві
Храм присвячений святій Софії , за легендою,
страченої в ІІ ст у Римі разом із дочками, імена
яких у перекладі з грецької означає “Віра”,
“Надія”, “Любов”.

5. Архітектори Візантії працюють над
проблемою збільшення внутрішнього
простору храму.
Створюється новий тип
християнського храму
(культових будівель), що
об'єднує конструктивні
особливості базиліки і
центрально-купольного храму
– купольна базиліка.
Своє геніальне втілення новий тип храму
одержав у грандіозній церкві Святої Софії в
Константинополі (532-573р.) із діаметром
купола 31,5м.
Візантія – держава, що утворилася в 395 р. на
основі Східної Римської імперії і проіснувала до
1453р., була одним із найважливіших центрів
середньовічного мистецтва.

6. Храм Святої Софії споруджений із зовсім
нових для того часу матеріалів: вапна,
(виготовлена на ячмінній воді), цементу з
додаванням масла. Проте його розкіш була у
використанні дорогоцінних каменів – топазів,
сапфірів, рубінів. Навіть підлоги були зроблені
з яшми і порфіру.
Матеріал для будівництва доставлялися з усіх кінців великої Візантійської імперії, для цього
використовувалися залишки язичницьких храмів. Приміром, були привезені колони з храмів
Ефеса і Баальбека.

7. Крім того, у храму є і загадка: в
одній з його ніш на правій стороні
постійно чується шумок.
Легенда свідчить, що в церкві від
турків ховалося близько тисячі
віруючих, і коли загарбники
увірвалися всередину, священик
читав молитву. Коли яничари
підняли над священнослужителем
свої мечі, стіна ніші несподівано
відчинилася і затягла його всередину.
Кажуть, що шум – це звук молитви
того самого священика, який чекає
часу, коли, нарешті, храм Святої Софії
знову стане християнським, щоб
вийти і продовжити службу.

8. Після завоювання Константинополя турки перетворили
храм Святої Софії на мечеть
З'явилися характерні вежі мінаретів, велика частина розписів і
мозаїк була зафарбована або покрита штукатуркою.

9. У 15-му столітті, після захоплення турками
міста, собор, за велінням Махмеда Фатіха,
перетворили на мечеть. А оскільки за
мусульманськими законами тварин і людей на
фресках зображати не можна, то всі його стіни
були варварськи замазані вапном, замість хреста
встановили півмісяць і добудували чотири
мінарети. Усередині храм Святої Софії, нині
іменований Айя Софія, був доповнений
усипальнями і розкішним султанським ложем, а
на щитах золотом вивели ім’я пророка
Мухаммеда і перших халіфів.
Ложа Султана,
декорована братами
Фоссати
Мінбар,
звідки імам
читае проповіді
Міхраб,
розташований в
апсиді

10. МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС
Храма Святої Софії в Константинополі
ФрескаВіт раж
Мозаїка

11. Зростає роль інтер'єрів храмів.
Найбільш поширеною технікою монументального живопису
стала мозаїка.
Мозаїчне зображення Богородиці в
апсиді
Імператор Костянтин та Юстиніан перед
Богородицею -
Собор Святой Софії...

12. Заввишки храм приблизно
з 13-поверховий будинок.
Він уміщує до трьох тисяч
людей.
Саме тут коронували князів на
київський престол.
Тут містилася перша на Русі
бібліотека. В ній було понад
тисячу книжок.
Софійський собор у Києві
створений в XI сторіччі.
Софійський собор та його
пам'ятки архітектури XVIII ст.
викликають постійний інтерес у
туристів і гостей Києва.

13. Київська Русь сприйняла елліністичні
традиції візантійського мистецтва,
які були більш близькі давньоруській
образотворчій практиці своїм зв’язком з
реальною дійсністю.
Візантійський живопис поширився
у Київській Русі (Х ст) у формі
монументальних стінних
розписів(фресок) і мозаїк.

14. Мозаїки і фрески
Софійського Собору у Києві
належать до найвизначніших
пам’яток українського і світового
монументально –декоративного
мистецтва.
Збереглося 260 м мозаїк та 3000 м
фресок ХІ ст.
Яскраві мозаїки (177 відтінків )
прикрашають головну баню і
центральну апсиду.
22
Божья Матір Оранта
Софія Київська.
(Мозаїка) (5,45 м)
Головний купол.
"Христос-Вседержитель"
(Христос-Пантократор.
Мозаїчне зображення).

15. Фреска – техніка живопису фарбами по свіжій
штукатурці. В Україні стіни розписували по сухому.
фреска сім’ї Ярослава Мудрого
Навколо Христа-Вседержителя - чотири
архангели, з яких лише один (у блакитному
вбранні)- мозаїчний, а інші в 1884 році
домалював олією М. О. Врубель.
Ярослав Мудрий з синами
(не збереглася фреска в соборі Святої Софії Київської
княгиня Ірина з доньками
Розпис головного храму
держави повинен був показати
міжнародне визнання
Київської Русі, її роль у
політичному житті Європи.
Тому поряд з релігійними
сюжетами значне місце
посідають фрески світського
змісту.
Сцени з "житій святих"
"Цілування Марії та Єлизавети"

16. Великого значення в розписах собору
надавалося орнаменту як композиційному
елементові, який був трьох типів:
рослинний, геометричний і звіриний.

17. ВИСНОВОК:
Монументальне мистецтво пройшло довгий
шлях становлення, розвиваючись разом з
людством протягом декількох тисяч років.
Цілком ймовірно, воно буде жити і далі,
принаймні до тих пір, поки в нас зберігається
відчуття прекрасного і потреба прикрашати все, з
чим ми взаємодіємо в процесі своєї
життєдіяльності.