Учні 6 класу, Червоноградський навчально-виховний комплекс №13 (м. Соснівка, обл. Львівська). Інформування населення про необхідність правильного поводження з відпрацьованими хімічними джерелами струму, зокрема батарейками.
Учні 5-Б класу. Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 93. Суть проекту: формувати екологічну культуру учнів навчального закладу та місцевого населення до проблеми відпрацьованих батарейок.
Агітбригада “Екопатруль”, Рокитнівський НВК “Школа І-ІІІ ст.-ліцей”. (Рівненська область, Рокитнівський район, с. Рокитне). Проблема якості води річки Бунів є надзвичайно важливою і потребує якнайшвидшого вирішення. Одним із основних джерел забруднення води є нагромадження великої кількості твердих побутових відходів на берегах річки, які з часом перетворюються на справжні звалища сміття. На території с. Рокитне організовано систематичний збір сміття та вивіз його в окреме місце.
Учні 2-А класу НВК «Дитячий садок-ЗОШ І-ІІІ ступенів м.Кам'янки-Дніпровської».
Діти підтримують Всеукраїнську освітню кампанію з енергозберігаючого освітлення. Їх рідне місто розташоване поблизу Запорізької атомної станції, яка в свою чергу витрачає багато вугілля. Це призводить до забруднення атмосфери і глобального потепління. Мета колективного проекту: повідомити жителям міста, як за допомогою заміни старих ламп розжарювання на нові енергоефективні можна сприяти зменшенню руйнування атмосфери.
Учні 5 – Б класу. Херсонська область, Чаплинський район, смт. Асканія-Нова, НВК Асканія-Нова-гімназія. Збір пластикових пляшок і виготовлення годівничок з них.
Колектив екогуртка, учні 7 –Б класу Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Новокаховської міської ради Херсонської області. Поширення інформації про шкоду, якої завдають відпрацьовані батарейки природі, та організація їх збору та утилізації. Школярі організували інформаційну кампанію: конкурс малюнків, випуск листівок, розповсюдження їх серед учнів, батьків та жителів мікрорайону, проведення інформаційних хвилинок в усіх класах, створення відеоролика.
Конкурс «ЕКОклас»-2015. Номінація «ЕКОкласна сім’я». Родина Момот (м. Павлоград).
Метою проекту є вивчення проблеми твердих побутових відходів; виявлення структури відходів; розгляд можливих варіантів зменшення відходів на побутовому рівні, методи корисного використання відходів органічного походження, можливість повторного використання стічних вод, створення замкненого циклу води в умовах приватного будинку.
Учні 5-Б класу. Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 93. Суть проекту: формувати екологічну культуру учнів навчального закладу та місцевого населення до проблеми відпрацьованих батарейок.
Агітбригада “Екопатруль”, Рокитнівський НВК “Школа І-ІІІ ст.-ліцей”. (Рівненська область, Рокитнівський район, с. Рокитне). Проблема якості води річки Бунів є надзвичайно важливою і потребує якнайшвидшого вирішення. Одним із основних джерел забруднення води є нагромадження великої кількості твердих побутових відходів на берегах річки, які з часом перетворюються на справжні звалища сміття. На території с. Рокитне організовано систематичний збір сміття та вивіз його в окреме місце.
Учні 2-А класу НВК «Дитячий садок-ЗОШ І-ІІІ ступенів м.Кам'янки-Дніпровської».
Діти підтримують Всеукраїнську освітню кампанію з енергозберігаючого освітлення. Їх рідне місто розташоване поблизу Запорізької атомної станції, яка в свою чергу витрачає багато вугілля. Це призводить до забруднення атмосфери і глобального потепління. Мета колективного проекту: повідомити жителям міста, як за допомогою заміни старих ламп розжарювання на нові енергоефективні можна сприяти зменшенню руйнування атмосфери.
Учні 5 – Б класу. Херсонська область, Чаплинський район, смт. Асканія-Нова, НВК Асканія-Нова-гімназія. Збір пластикових пляшок і виготовлення годівничок з них.
Колектив екогуртка, учні 7 –Б класу Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Новокаховської міської ради Херсонської області. Поширення інформації про шкоду, якої завдають відпрацьовані батарейки природі, та організація їх збору та утилізації. Школярі організували інформаційну кампанію: конкурс малюнків, випуск листівок, розповсюдження їх серед учнів, батьків та жителів мікрорайону, проведення інформаційних хвилинок в усіх класах, створення відеоролика.
Конкурс «ЕКОклас»-2015. Номінація «ЕКОкласна сім’я». Родина Момот (м. Павлоград).
Метою проекту є вивчення проблеми твердих побутових відходів; виявлення структури відходів; розгляд можливих варіантів зменшення відходів на побутовому рівні, методи корисного використання відходів органічного походження, можливість повторного використання стічних вод, створення замкненого циклу води в умовах приватного будинку.
Родина Лисечко, Луганська область, м. Старобільськ. Батьки привчають донечку із самого малку турбуватися про рослини та допомагати вирощувати їх. Таке екологічне виховання дозволить у майбутньому дітям дбати про навколишнє середовище та привчати до цього своє найближче оточення.
Члени гуртка «Еколярик» та екоагітбригади Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1 (м. Охтирка, Сумська область). Екологічно-просвітницька та проектна діяльність з метою формування екологічної культури учнів, батьків та жителів мікрорайону школи.
Члени клубу «Дивоцвіт», Маркушівська ЗОШ І-ІІІ ступенів (с. Маркуші Бердичівської районної ради Житомирської області).
Завданнями проекту стало формування у дітей такого способу життя, який веде до збалансованого розвитку людства, почуття відповідальності за майбутнє. Учні використовували різноманітні матеріали, які відслужили, для виготовлення нових речей.
Конкурс «ЕКОклас»-2015. Номінація «ЕКОкласна сім’я». Родина Путіліних (м. Сєвєродонецьк). Одноразове використання матеріалів та ресурсів призвело до масового накопичення відходів та виробництва стійких забруднювачів природного середовища. Відходами називають будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і далі не використовуються.
Родина Гашинських, м. Київ. В спільному дворі вже років з 10 стояв завалений залізний гараж, який з часом перетворився на сміттєзвалище… Завдяки родинній праці гараж був демонтований, металобрухт вивезений, а сміття, поліетилен, пластик та скло утилізовано.
Екоактивісти Крижанівського НВК “ЗОШ І-ІІІ ступенів – ліцей – ДНЗ” (Одеська область, Комінтернівський район). Екологічний відеосюжет за мотивами творів Рея Бредбері: Земля у смітті, стомлена від війн, людство в ненавесті до минулого. Та разом з тим ще є надія на краще життя, тому що все у наших руках…
Учні 2-А класу Буштинської гімназії-інтернату (Закарпатська обл., Тячівський район, смт.Буштино). Мета проекту: викликати зацікавлення молоді до проблем збереження первоцвітів.
Вихованці гуртка «Юні рослинники», Перечинський будинок дитячої та юнацької творчості (м.Перечин, Перечинський р-н Закарпатської обл..). Щороку кількість викинутих пластикових пляшок збільшується, що призводить до забруднення навколишнього середовища та втрати естетичного виду вулиць села. Саме тому актуальним стало питання організованого збору пластмасових пляшок на території села та їх вторинного використання.
Родина Лисечко, Луганська область, м. Старобільськ. Батьки привчають донечку із самого малку турбуватися про рослини та допомагати вирощувати їх. Таке екологічне виховання дозволить у майбутньому дітям дбати про навколишнє середовище та привчати до цього своє найближче оточення.
Члени гуртка «Еколярик» та екоагітбригади Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1 (м. Охтирка, Сумська область). Екологічно-просвітницька та проектна діяльність з метою формування екологічної культури учнів, батьків та жителів мікрорайону школи.
Члени клубу «Дивоцвіт», Маркушівська ЗОШ І-ІІІ ступенів (с. Маркуші Бердичівської районної ради Житомирської області).
Завданнями проекту стало формування у дітей такого способу життя, який веде до збалансованого розвитку людства, почуття відповідальності за майбутнє. Учні використовували різноманітні матеріали, які відслужили, для виготовлення нових речей.
Конкурс «ЕКОклас»-2015. Номінація «ЕКОкласна сім’я». Родина Путіліних (м. Сєвєродонецьк). Одноразове використання матеріалів та ресурсів призвело до масового накопичення відходів та виробництва стійких забруднювачів природного середовища. Відходами називають будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і далі не використовуються.
Родина Гашинських, м. Київ. В спільному дворі вже років з 10 стояв завалений залізний гараж, який з часом перетворився на сміттєзвалище… Завдяки родинній праці гараж був демонтований, металобрухт вивезений, а сміття, поліетилен, пластик та скло утилізовано.
Екоактивісти Крижанівського НВК “ЗОШ І-ІІІ ступенів – ліцей – ДНЗ” (Одеська область, Комінтернівський район). Екологічний відеосюжет за мотивами творів Рея Бредбері: Земля у смітті, стомлена від війн, людство в ненавесті до минулого. Та разом з тим ще є надія на краще життя, тому що все у наших руках…
Учні 2-А класу Буштинської гімназії-інтернату (Закарпатська обл., Тячівський район, смт.Буштино). Мета проекту: викликати зацікавлення молоді до проблем збереження первоцвітів.
Вихованці гуртка «Юні рослинники», Перечинський будинок дитячої та юнацької творчості (м.Перечин, Перечинський р-н Закарпатської обл..). Щороку кількість викинутих пластикових пляшок збільшується, що призводить до забруднення навколишнього середовища та втрати естетичного виду вулиць села. Саме тому актуальним стало питання організованого збору пластмасових пляшок на території села та їх вторинного використання.
Este poema describe los sentimientos andaluces del autor al regresar a su tierra natal. Al mirar por la ventanilla del tren lento se despierta del sueño al ver los mares y olivos que atraviesan sus ojos. Finalmente llega a su amada Andalucía, de colores blanco y verde, y pide que se respete a su tierra natal y que la libren de aquellos que quieren pisotearla.
Вороблячинська ЗОШ Ι-ΙΙ ступенів імені Героя України Віталія Коцюби (Львівська область, Яворівський район , село Вороблячин). Юні екологи вирішували екологічні проблеми свого села:
стихійні сміттєзвалища; знищення первоцвітів; вирубування хвойних; занепад екологічного духу учнів і мешканців села.
Гуртківці «Дизайн та екологія», КПНЗО «Нікопольський міжшкільний центр трудового навчання та технічної творчості» (м. Нікополь, Дніпропетровська обл.). Ви ще викидаєте вживаний пінопласт? Ми навчимо вас використовувати його з користю. Планета – для людей, а не для сміття! Різдвяна композиція з підручних матеріалів.
Immunisation Against Illiteracy Pack- All reading for pleasure before Year 2.
This shows what is included in the new teacher class pack for P- 2, and the tutor pack.
Working out pricing.
25 Posters
1 set clouds
5 keyrings
5 table top posters
400+ coded sight words booklet (7 duck levels)
1 green, 1 purple book
Handbook (pdf)
Training DVD
6 month access to members area.
Tutor pack- as above, 5 posters, 1 keyring and 1 table top cloud poster.
Video showing the phonics elements here https://www.youtube.com/watch?v=cWNw2BvijCk
Тячівський районний еколого-натуралістичний Центр учнівської молоді (смт. Буштино, Тячівського району, Закарпатської області). На захист ялинки стали члени гуртка « Юні друзі природи» - проект надає можливість долучитися до конкретних дій по збереженню вічнозелених насаджень.
Ініціативна група учнів Одеської загальноосвітньої школи № 48 І-ІІІ ступенів. Школа багато років поспіль доглядає могилу невідомого солдату, яка знаходиться на схилах біля ставу. Останнім часом місцеві мешканці облюбували дану територію для викиду побутових відходів. Учні вирішили змінити дану ситуацію, залучившись підтримкою ряду громадських організацій та екологічно свідомої громади селища.
Учні 5 класу, члени гуртка “Юні краєзнавці”, Довжанська ЗОШ І-ІІ ст. (Рівненська обл., Сарненський р-н). Проект присвячений тому, щоб зберегти пам’ятку природи урочище «Тріщава» та звернути увагу школярів, жителів села на проблему збереження природи, та розробки шляхів її вирішення.
Учні 2-Б класу. Миколаївська ЗОШ № 64, (м. Миколаїв). Сортування сміття, передача відходів у спеціальні пункти прийому, пропагування ідей вторинного використання деяких видів відходів.
Учні 4 класу Хорошівської ЗОШ I-III ст. (село Хороше, Петропавлівський район, Дніпропетровська область). Юні активісти зрозуміли, що питання розумного використання, економного перероблення і збереження енергії стають для людства надзвичайно важливими. Адже ресурси нашої планети постійно зменшуються зі стрімкою швидкістю. А потреби в енергії, навпаки, збільшується з кожним роком, що веде до забруднення навколишнього середовища. Тому проблема енергозбереження є не лише проблемою вартості тепла, води, електрики, у першу чергу, це є проблема нашого майбутнього.
Родина Дотіашвілі, Донецька область, м. Димитров. Одна із гострих екологічних проблем їхнього міста – велика кількість сміття. Саме пластикові пляшки засмічують вулиці. Цей факт не давав спокою родині конкурсантів, тому вони придумали оригінальний спосіб використання пластику поряд зі звичайними заходами, як прибирання подвір’я, - благоустрій дитячого майданчику. Тепер замість колишніх брудних майданчиків облаштовуються місця відпочинку для дітей, впроваджують екологічні дні із залучанням друзів, сусідів та знайомих, прикрашають дитячі майданчики виробами з поліетиленових пляшок, встановлюють шпаківні та годівнички для птахів.
Родина Браун. Запорізька область, місто Мелітополь. Допомога довкіллю, або “ Зелене “ життя, зовсім не обов'язково має бути складним. Та й думка про те, що одна людина нічого не змінить, далеко від правди. Ця сім'я долучилася до основних правил збереження навколишнього середовища. А що з цього вийшло, дивіться у проекті….
Родина Павлюк, Донецька область, м. Димитров. Члени родини здали близько 200 кг макулатури, а значить зберегли 3 дерева, 5 000 л води, 200 квт електроенергії та запобігли викиду 400 кг вуглекислого газу; раніше купували близько 300 пакетів за рік в супермаркетах, зараз ходять зі своїми торбинками (як відомо, пакети починають розкладатися через 400-600 років); завдяки лічильникам майже вдвічі заощадили газ та світло; встановили 4 годівнички та 2 шпаківні і багато ін.
Родина Маковських, м. Житомир. Електромагнітні хвилі - супутники побутового комфорту. Вони пронизують і простір навколо нас, і наші тіла: зігрівають й освітлюють будинок, допомагають у приготуванні їжі, забезпечують зв'язок, проте існують певні ризики, спосіб захисту від яких і знайшла родина Маковських.
Родина: Бєльський – Чечотка, с.Башлики, Волинськa область, Ківерцівський район. У зв'язку з постійним зростанням тарифів на електроенергію і посиленням вимог екології щодо викидів в атмосферу шкідливих газів в світі широкого розгорнена пропаганда енергозбереження! Ця родина практичними заходами енергозбереження та ефективного використання енергії допомагає зберегти природне паливо, що сприятливо позначається на стані екології рідного краю.
Родина Юриків, Черкаська область, м. Кам'янка. На відміну від пластмасових Барбі, які народжуються на конвеєрі, традиційні іграшки - індивідуальні. Створюючи таку ляльку власноруч, в неї вкладаєш свою живу енергію. Народна лялька проста, однак дуже образна й символічна. Саме тому родина Юриків прагне поширити досвід створення еко ляльки.
Робота сім’ї Блоха, село Хороше (Дніпропетровська область, Петропавлівський район). Кожна сім’я може зробити внесок у вирішення проблеми енергозбереження, знизивши споживання електроенергії, не знижуючи рівня комфорту, що і довела ця родина учасників конкурсу «ЕКОклас».
Родина Марченко, Сумська область, м. Охтирка. Родина заявляє, що зима – найважчий час для пташок, тому донечка разом із мамою і татом виготовили 8 годівничок, підгодовують пташок, намалювали 3 плакати, подарували бабусям плакати та малюнки пташок, розвісили годівнички біля свого будинку та біля бабусиних, вивчили вірш про годівничку.
Колектив екогуртка «Юних рослинників» Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Масове збирання первоцвітів дуже шкодить флорі рідного краю, з кожним роком, перших весняних квітів стає все менше і менше! Саме тому, педагоги і юннати Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді щороку активно долучаються до проведення заходів Всеукраїнської акції «Первоцвіт», проводячи природоохоронні пропагандистсько-агітаційні акції, захищаючи та закликаючи усіх свідомих громадян не зривати та не купувати первоцвіти!
Лисогірська загальноосвітня школа I-III ступенів №1 (Миколаївська обл., Первомайський район, с. Лиса Гора).
Учні показують приклад покращення власного побуту за допомогою енергозберігаючих ламп; досліджують перехід на більш сучасні, енергозберігаючі джерела енергії.
1-А клас Вознесенської ЗОШ І – ІІІст. №5 Миколаївської області. Проведення науково-просвітницької роботи з жителями міста Вознесенська щодо загрозливої екологічної ситуації, яка виникла на нашій планеті в результаті недбалого ставлення людей до утилізації відходів.
2 – А клас, КЗО ССЗШ еколого-економічного профілю №142, м. Дніпропетровськ. Реалізація теми самоосвіти «Екологічне виховання в початкових класах». Формування екологічної культури, екологічної свідомості школярів – це життєва потреба сьогодення.
Учні Херсонської гімназії №1. Мета: формування екологічної культури особистості, набуття навичок і досвіду розв’язання екологічної проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи гімназистів.
Гуртківці “Комп'ютер - вікно в природу”, Міська станція юних натуралістів м. Миколаєва. Активісти досліджували видовий склад рослин і тварин; вивчали стан популяцій червонокнижних видів рослин; вивчали екологічні проблеми території; подавали клопотання про надання об'єкту природно-заповідного фонду “Кам'яно-Кустуватська балка” як відокремленої ділянки природного заповідника “Єланецький степ”.
Учні Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №24 (м.Мелітополь, Запорізька область). У роботі розглядаються питання енергозбереження у Мелітопольській загальносвітній школі №24.
Учні 6-Г классу Запорізької обл., м. Мелітополь.
«Про екологію напишемо ми гасла,
Щоб іскра доброти в душі не згасла.
І щоб людина з самих юних літ
Добро несла в казковий білий світ.».
Учні 9-А класу Глухівської загальноосвітньої школи-інтернату I-III ступенів ім.М.І.Жужоми (м. Глухів, Сумська обл.). Проект направлений на вивчення стану дерев, що виростають у місті під різною дією антропогенних факторів на прикладі липи серцелистої (Tilia cordata) для усвідомлення ситуації, що зараз склалася.
Учні 7-Б класу Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 28 ім. О.С. Пушкіна. Їхній клас прийняв на себе відповідальність за просування екологічної культури у школі. Вони брали участь та закликали інших учнів школи до участі в різних екологічних акціях рідного міста.
Зразковий колектив «Фантазія» при Ніжинській ЗОШ І-ІІІ ст. № 15 Ніжинського Будинка дітей та юнацтва (м.Ніжин Чернігівської обл.). Негативні явища в суспільстві спустошують людські душі, привчають сприймати навколишній світ у чорних тонах. Уміти бачити красу, допомагати боротися з екологічним лихом на планеті Земля, оптимістично дивитися в майбутнє, з бажанням створювати чудернацькі креативні речі з покидькового матеріалу, які випромінюють позитивну енергію і народжують світлі емоції - головна ідея проекту.
Учні початкових класів Ладижинського НВК №1 (Вінницька обл., м. Ладижин). Екологічна діяльність учнів надзвичайно важлива, адже це не тільки позитивні наслідки для довкілля, а й значний вплив на громадянське становлення особистості. Учні вчаться помічати проблеми, шукають шляхи їх вирішення, спонукають до корисних справ однолітків та дорослих, вчаться робити добро.
1. Анкета-заявка учнівського колективу
1. Назва роботи - «БАТАРЕЙКАМ – утилізацію» (інформування населення про
необхідність правильного поводження з відпрацьованими хімічними джерелами
струму, зокрема батарейками)
2. Номінація – «ЕКОкласний колектив»
3. Учні 6 класу.
4. Червоноградський навчально-виховний комплекс №13 (вул.Театральна 14А,
м.Соснівка, обл.Львівська, 80193).
5. Теслюк Наталія Юріївна, класний керівник 6 класу, учитель біології та основ
здоров’я Червоноградського НВК №13.
2. Опис екологічної проблеми району
Однією з найбільших екологічних проблем є зростання обсягів використаної електроніки та супутнього
обладнання, серед яких особливу загрозу становлять відпрацьовані батарейки. Як відомо, батарейки не можна
викидати у звичайний смітник. Вони потребують спеціальної переробки. Недопустимим також є викидання батарейок у
навколишнє середовище, оскільки ці малі джерела струму є серйозною загрозою для довкілля і здоров’я людини.
Одна відпрацьована батарейка, потрапляючи у довкілля, забруднює 400 л води або 20 м2 ґрунту.
Батарейки – це хімічні джерела струму, елементи яких вступають у реакцію, що під дією заряду
перетворюється на електричну енергію. Ці елементи є токсичними та небезпечними, оскільки містять:
- свинець (накопичується в нирках, спричинює нервові розлади, захворювання мозку);
- кадмій (є токсичним для легенів та нирок);
- ртуть (послаблює зір, слух, призводить до захворювань органів дихання, рухового апарату);
- нікель і цинк (спричинюють дерматити);
- луги (зумовлюють опіки слизових оболонок і шкіри).
Батарейки не знешкоджуються методами утилізації звичайного сміття і потребують спеціального
оброблення для знешкодження. Розкладання однієї неправильно утилізованої пальчикової батарейки триває понад 20
років.
У країнах ЄС дуже серйозно ставляться до заходів запобігання екологічній загрозі, пов’язаній з
накопиченням електронних відходів. Та в Україні, на жаль, картина зовсім інша: накопичення батарейок на смітниках,
а не на переробних підприємствах.
Тому, ми вирішили взяти участь у проекті «Батарейкам – утилізацію» по збору та подальшої передачі для
утилізації відпрацьованих батарейок, окрім цього донести необхідну інформацію до населення нашого міста та учнів
школи.
3. Покроковий опис реалізованого колективом екопроекту
• Термін реалізації проекту – 2 тижні (14.12 - 28.12.2015 р.)
• Опрацювання друкованої та Інтернет-інформації, щодо шкоди
довкіллю від відпрацьованих малих джерел струму.
• Опитування учнів школи та мешканців міста, щодо загрози,
яку становлять відпрацьовані батарейки.
• Випуск інформаційних буклетів «Батарейкам – утилізацію»
(агітаційна робота у місті та школі).
• Підготовка необхідного контейнеру для збору батарейок.
• Збір батарейок у населення міста.
• Залучення учнів школи до цієї акції (встановлення контейнеру
у школі).
• Передача контейнеру з батарейками у відділ освіти міста
Червонограда, для подальшої відправки їх на переробку до
державного підприємства «Аргентум» (Львів).
4. Результати проекту
Агітаційний ефект у кількісному вимірі:
Екологічний ефект у кількісному вимірі:
Усього зібрали 230 батарейок, з них: у населення міста – 100
штук; у школі – 130 штук.
У місті Соснівка, по вул.Львівська та 22 Січня, а також у школі
розвісили 30 тематичних інформаційних буклетів.
5. Наочні матеріали по кожному з етапів проекту
Опитування: «Чи знаєте Ви, яку
загрозу становлять для довкілля
відпрацьовані батарейки?»
Посилання на публікацію
http://tesluknatalia.blogspot.com/