Воєнно-політичні події 1654 – 1657рр.

1. Тема: Воєнно-політичні
події 1654 – 1657рр.

2. Після Переяславської ради 1654р. Московська держава вступила у війну з Річчю
Посполитою на боці Гетьманщини.
Головні воєнні дії розгорталися на території Білорусії та Смоленщини.
На вимогу царя в травні 1654 р. Б. Хмельницький направив туди 18-тисячне козацьке
військо, очолюване наказним гетьманом Іваном Золотаренком. До кінця 1654 р. південь
Білорусії та всю Смоленщину було захоплено московськими військами.
Іван Золотаренко

3. У жовтні-листопаді 1654 р. 30-тисячне польське військо
на чолі з коронним гетьманом С. Потоцьким вступило на
Поділля. Воно діяло з надзвичайною жорстокістю, безжально
знищуючи місцеве населення.

4. У січні 1655 р. відбулася битва під Охматовим між польсько-татарською
армією та козацько-московською армією.
Противники билися посеред поля в лютий мороз, обидві сторони втратили
до 30 тис. осіб (битва отримала назву Дрижипольська). Ніхто з них не здобув
переваги, але й не мав сил продовжувати воєнну кампанію. Просування
польсько-татарського війська вглиб українських земель було зупинено.

5. СТАНОВИЩЕ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
Московська
держава
Гетьманщина
Швеція

6. СТАНОВИЩЕ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Річ
Посполита
Швеція

7. Суперечності, що загострювалися між Московською державою та Швецією через
Балтію, призвели в травні 1656 р. до війни. Воювати на два фронти для Московії
було обтяжливо, і вона погодилася на пропозицію виснаженої війною Речі
Посполитої про перемир’я. У серпні-жовтні 1656 р. у Вільні (Литва) відбулися
московсько-польські переговори, які закінчилися укладенням Віленського
перемир’я.
шведський король Карл
Х Густав

8. Віленське перемир'я 1656р.
Сторони Річ Посполита, Московська держава
Причини
укладення
 Бажання Московії уникнути війни на 2 фронти (проти Швеції
та Речі Посполитої);
 Прагнення Речі Посполитої підписати мирну угоду з Москвою
для поновлення сил
Зміст перемир'я  Воєнні дії між Московією та Річчю Посполитою припинялися
 Домовленість про спільні воєнні дії проти Швеції
 Обрання московського царя на престол Речі Посполитої (після
смерті Яна ІІ Казимира)
 Територія Гетьманщини обмежувалася Київським
воєводством
Наслідки для
Гетьманщини
 Б. Хмельницький вбачав у перемир'ї порушення Березневих
статей і нехтування інтересами Гетьманщини
 Б. Хмельницький розпочав переговори про створення
військово-політичного союзу проти Речі Посполитої зі
Швецією та Трансильванією

9. шведський король
Карл Х Густав
Трансільванський князь
Дердь ІІ Ракоці
Гетьман Війська
Зопрозького
Богдан Хмельницький
СОЮЗ ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

10. Наприкінці грудня 1656 р. Б. Хмельницький без відома Московії вирішив підтримати вторгнення в Польщу
трансільванського князя Дєрдя II Ракоці. Трансільванський князь швидким маршем пройшов Галичиною. Під
Перемишлем до нього приєдналося козацьке військо. Союзники взяли Краків і рушили на зустріч з армією
шведського короля, щоб далі діяти разом.
Після об’єднання військ за наполяганням Карла X Густава було вирішено завдати рішучого удару Речі
Посполитій. Союзники перейшли Віслу, захопили Замостя, Люблін і рушили на Варшаву. 19 червня 1657 р. місто
було здобуто.
Однак незабаром становище союзників погіршилося. У Польщі розгортався широкий визвольний рух. Після
нападу Данії на Швецію Карл X Густав змушений був залишити Польщу. Польські війська вторглися до
Трансільванії, а до Польщі як союзник прибув із великою ордою кримський хан.
Охоплений панікою Дєрдь II Ракоці розпочав переговори з польським командуванням і здався.
Шведський король Карл X у битві під Варшавою
1657 р. Художник
Й. Лемке. 1684 р.
Кінець 1656 — 1657 р. —
спільний похід
трансільванських
і козацьких військ проти
Польщі.

11. Поразка спільного походу трансільванських
і козацьких військ до Польщі стала важким ударом
для хворого гетьмана.
27 липня 1657р. Б. Хмельницький помер.
Офорт Т. Шевченка

12. Імовірне місце поховання Б. Хмельницького в Іллінській церкві в Суботові.
Вчені припускають, що ймовірним місцем перепоховання праху Б. Хмельницького може бути
«Семидубова гора» в с. Івківці неподалік Суботова. Можливо також, що гетьман похований
в Іллінській церкві у склепі, який знайшли у 2019 р. Доказів на підтвердження обох версій поки
що немає.

13. Б. Хмельницький
небезпідставно вважається
однією з найвизначніших
історичних постатей. Незважаючи
на всі його прорахунки та
помилки, значення діяльності
гетьмана важко переоцінити.
Він був єдиним в українській
історії загальнонаціональним
лідером, який зміг підняти весь
народ на боротьбу за
незалежність.
Богдан Хмельницький як особистість,
політик і полководець

14. Гетьман Б. Хмельницький
очолив Національно-визвольну
війну українського народу
середини XVII ст., яка стала
ключовою подією історії України
цього періоду.
Він показав себе визначним
полководцем, створив боєздатну
національну армію, яка на рівних
боролася з могутньою армією
Речі Посполитої.
Богдан Хмельницький як особистість,
політик і полководець

15. В умовах розгортання визвольної
боротьби Б. Хмельницький
висунув програму, кінцевою метою
якої було створення окремої
Української козацької держави. Це
спонукало всі патріотичні сили
об’єднатися.
Завдяки гнучкій політиці
Б. Хмельницького Гетьманщина
змогла подолати чимало
соціальних заворушень і вистояти
у вирі громадянської війни. Однак
складна історична ситуація та
прорахунки гетьмана перешкодили
йому втілити в життя свою
програму створення українським
народом власної держави
в етнічних межах його
проживання.
Богдан Хмельницький як особистість,
політик і полководець

16. Гетьман організував
дипломатичну службу, яка сприяла
досягненню визнання Української
козацької держави у світі.
Сучасники вважали
Б. Хмельницького одним із
найкращих тогочасних дипломатів.
Він уміло керував зовнішньою
політикою Гетьманщини,
знаходячи союзників для
продовження боротьби
й нейтралізуючи дії противників.
Богдан Хмельницький як особистість,
політик і полководець

17. Ікона Покрова
Пресвятої
Богородиці із
зображенням
Богдана
Хмельницького

18. Пам'ятник Богдану Хмельницькому у Києві

19. Домашнє завдання
• Опрацювати матеріал з підручника § 26
• Виконати завдання №2,5 стор. 78 (витлумачте поняття)