Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.
Богдан Хмельницький,
Божою милістю генера -
лісімус греко-східної
церкви, вождь усіх коза-
ків запорозьких, пострах
и вико...
Прапор Богдана
Хмельницького.
Абревіатура: БогданХмель
ницький, гетьманВійська
Запорозького,
його королівської
милості.
Ро...
Богдан Хмельницький – 27 грудня
(6 січня 1596р) 1595 р – 27 липня
(6 серпня) 1657 року.
Політичний та державний діяч,
геть...
Богдан Хмельницький, гетьман війська Запорозького,
його королівської милості, рука власна
Місцем народження вважається Чигирин, як рік народ -
ження вказують або 1595 або 1596 рік. При хрещенні
отримав імена Богд...
Богдан Хмельницький – «шляхтич за походженням, ко-
зак за духом». На формування його характеру впливали
матір-козачка та а...
Як промовляють джерела, холеричний темперамент Бог-
дана часто проявляється в рисах його характеру, вчинках,
діях. Різкіст...
Він прагнув на Низ. Хмельницький бере участь, а потім
і сам очолює морські походи, відбиття навали кримча -
ків. Це піднос...
Боротьба розпочалася в 1648 р з повстання козаків Запоро
зької Січі під гаслами"За православ'я,проти католицизму і
унії«ох...
21 січня на Січі розпочалося повстання під проводом Богдана Хме-
льницького. Заручившись підтримкою козаків, 4 лютого
1648...
Як полководець Богдан
Хмельницький був блискучим
стратегом і тактиком. Він
створив понад 300-тисячне
військо, яке було пер...
Битва під Жовтими Водами (19 квітня – 6 травня 1648 р.)
В битві брали участь козацькі війска (4-5 тис) і татарські (3-4 ти...
Український історик писав на
початкуХХ століття:«Хмельницький дня
5 травня виїхав на коні перед своїми
запорожцями і зверн...
5 травня зав’язався жорстокий бій, що тривав до вечора.
Під покровом ночі С.Потоцький зробив відчайдушну
спробу прорватися...
Розгромивши авангард польського війська під Жовтими Водами,
Хмельницький направив свої сили проти основної його частини, я...
Корсунська битва Богдана Хмельницького
18 березня 1848 року
У полон козакам потрапили обидва польські гетьмани , 30
знатних шляхтичів . 130 офіцерів, понад 8000 солдатів ,
сорок гарм...
8 вересня 1648 р. обидві армії зустрілися біля містечка Пилявці
на Поділлі. Грізно стояли полки один проти одного. їх розд...
Українська армія захопила
всю ворожу артилерію (92
гармати) та величезний обоз
з матеріальними цінностями;
загальна вартіс...
Хмельницький повів війська далі на захід. 26 вересня він стояв біля
стін стародавнього українського міста Львова. Шляхта і...
На знаменитій картині "В'їзд Богдана Хмельницького до Києва" на
сходах храму Хмельницького зустрічають Київський митрополи...
Наслідком цих боїв були повний розгром збройних сил
Речі Посполитої в Україну і ліквідація польської
адміністративно-політ...
Зборівська битва
(5серпня — 6 серпня 1649р)
— переможна битва україн -
ської армії, яку очолював
Богдан Хмельницький, над
...
Договір легалізував самоврядність Війська Запорозького,
Гетьман щини, у межах Київського, Чернігівського і
Брацлавського в...
Би́ тва під Лоєвом (31 липня 1649) — одна з битв у
ході Визвольної війни українського народу, в ході якої
козацькі полки з...
28 червня 1651р - Біля містечка Берестечко (нині -
Волинська область) між Військом Запорозьким під
командуванням Богдана Х...
22 травня 1652 - Під Батогом (гора у сучасній Вінницькій
області) козацько-татарські війська під керівництвом
Богдана Хмел...
22
Битва під Батогом ( 22 травня 1652 рік)
Битва під Жванцем, Жванецька облога — облога українською
армією на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким польських
військ...
28 вересня під містом і замком, між ріками Дністер і Жванчик
польська армія зупинилася табором, який укріплювався ровами і...
Побачивши безпорадне становище Яна Казимира, Іслам-Гірей нама
гався не допустити його розгрому. Тим часом надійшли повідом...
У Переяславі відбулася 8 (18) січня 1654 р. старшинська рада, а
згодом генеральна військова рада. У ній взяли участь предс...
Після зачитання царської грамоти гетьманом старшина та посли
пішли до Успенського собору, де духовенство мало привести їх ...
Після Переяславської Ради представники московського
посольства побували у 117 містах і містечках України для
прийняття при...
На Гетьманщині без обмежень мало да-
лі діяти місцеве право, обумовлювало-
ся невтручання царських воєвод та ін-
ших урядо...
Уранці 6 серпня 1657 року церковні дзвони чигиринських
храмів та гарматні залпи з укріплень фортеці повідомили
про сумну п...
Тарас Шевченко “ Смерть Богдана Хмельницького”
У неділю 2 вересня, а за старим стилем — 23 серпня, після
скорботних проповідей під передзвін церковних дзвонів та
гарматн...
Тарас Шевченко “ Богданові руїни у Суботові”
Б. Хмельницький- політик і стратег
Як полководець Б. Хмельницький був блискучий
стратег,знаменитий військовий організатор,...
Ми
пам‘-
ята-
ємо
тебе,
бать-
ку!
богдан хмельницький
богдан хмельницький
Upcoming SlideShare
Loading in …5
×

богдан хмельницький

350 views

Published on

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

богдан хмельницький

  1. 1. Богдан Хмельницький, Божою милістю генера - лісімус греко-східної церкви, вождь усіх коза- ків запорозьких, пострах и викорінювач польсько- го дворянства, скоритель фортець, винищувач рим -ського священства, гони- тель язичників і антих - риста ... Олівер Кромвель, сучасник Хмельницького
  2. 2. Прапор Богдана Хмельницького. Абревіатура: БогданХмель ницький, гетьманВійська Запорозького, його королівської милості. Родинний герб Б.Хмельницького
  3. 3. Богдан Хмельницький – 27 грудня (6 січня 1596р) 1595 р – 27 липня (6 серпня) 1657 року. Політичний та державний діяч, гетьман Війська Запорозького, очильник Гетьманату (1648 – 1657рр). Перший з козацьких ватажків, кому офіційно було надано титул гетьмана. Намагався розбудувати українсь- ку державу. Укладаючи протягом свого правління союзи то з Крим- ськими татарами , то з Московсь- ким царством..
  4. 4. Богдан Хмельницький, гетьман війська Запорозького, його королівської милості, рука власна
  5. 5. Місцем народження вважається Чигирин, як рік народ - ження вказують або 1595 або 1596 рік. При хрещенні отримав імена Богдан-Зиновій; другим ім'ям ніколи не користувався. Батько — чигиринський підстароста Михайло Хмельни- цький — перебував на службі у коронного гетьмана Ста- ніслава Жолкевського ,потім у його зятя Івана Данилови- ча. Мати пходила з козацького роду. Історики мають надзвичайно мало відомостей про Ми - хайла Хмельницького. Досі невідомо, з якого поселе- ння — Хмільника, Хмелева, Хмеліва, Хмельного чи Хме- лівки — походив рід Хмельницький .Іван Крип'яке- вич припускав, що він — вихідець із с. Хмельника, розташованого у Перемиській землі.
  6. 6. Богдан Хмельницький – «шляхтич за походженням, ко- зак за духом». На формування його характеру впливали матір-козачка та атмосфера козацького духу Чигирин - щини, де проходили його дитячі роки. Поза сумнівом, відповідні знання й ціннісні орієнтири Богдан отримав під час навчання у двох різних за своїм характером навчальних закладах. Він вивчав історичні джерела, праці середньовічних авторів, руську полемічну літера- туру, право, добре знавши історію свого народу, вільно володів латинською та польською мовами. Повернув- шись додому, назавжди зв'язав свою долю з козацтвом, що свідчило про цілісність натури Богдана.
  7. 7. Як промовляють джерела, холеричний темперамент Бог- дана часто проявляється в рисах його характеру, вчинках, діях. Різкість у судженнях і запальність поєднувалися з м'якістю, привітністю; дотепність - із мовчазністю; прос- тота і щирість - з лукавством і мстивістю; доброта - з су - ворою вимогливістю і навіть жорстокістю. Не виключе - но, що Хмельницький був чудовим актором і залежно від обставин грав ту чи іншу роль. Сучасники звертали увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння передбачати розвиток подій, сталеву волю. У ньому дивовижно поєднувалися відчайдушна сміливість і холоднокровна обачність, прин- циповість, що межувала із впертістю, і готовність до ком- промісу, поступливості. Поза сумнівом, це була цільна і разом з тим суперечлива натура, у повсякденному житті - невибаглива й скромна.
  8. 8. Він прагнув на Низ. Хмельницький бере участь, а потім і сам очолює морські походи, відбиття навали кримча - ків. Це підносить його авторитет серед козацтва, допо - магає зайняти високі пости. Хмельницький ,як писар Війська Запорозького ,бере участь у переговорах з коро - лем Владиславом IV та урядом Речі Посполитої. Взяв активну участь разом з Іваном Сірком у війні на боці Франції з Іспанією. Владислав (Володислав) IVВаза (пол. Władysław IV Waza; *9 червня1595 - †20 травня 1648) — правитель Речі Посполитої,ко- роль Польський, спадковий король Шведський, великий князь Литовський, Великий князь Русь кий (1632-1648), цар Московський обраний (1610-1613) і титулярний (1610-1634).
  9. 9. Боротьба розпочалася в 1648 р з повстання козаків Запоро зької Січі під гаслами"За православ'я,проти католицизму і унії«охопила більшу частину території України і перерос- ла в національно-визво - льну війну, а потім народну рево- люцію. Військо пов станців складалось в основному з ко- заків і селян, вело справедливу війну і захищало свою землю.Поляки, намагаючись "якнайшвидше придушити козацьке свавілля", кинули проти повстанців свої війська під керівництвом Миколи Потоцького, до якого входили іноземці, в більшості німецькі солдати. Миколай Потоцький – польський магнат на прізвисько «ведмежа лапа»
  10. 10. 21 січня на Січі розпочалося повстання під проводом Богдана Хме- льницького. Заручившись підтримкою козаків, 4 лютого 1648 Хмельницький оволодів Січчю, 9 лютого звільнив Запоріжжя від поляків, а 10-15 лютого його обирають гетьманом Війська Запорозького. З яким він і виступає назустріч М. Потоць- кому. Військова рада
  11. 11. Як полководець Богдан Хмельницький був блискучим стратегом і тактиком. Він створив понад 300-тисячне військо, яке було першорядною збройною силою в тогочасній Європі та основою, на якій будувалася нова українська держава. Богдан Хмельницький був першим і, на жаль, останнім в історії України ХІІІ-ХХ століть політиком, який зумів очолити боротьбу за національну незалежність та об'єднати для досягнення цієї мети зусилля різних класів, станів і груп суспільства.
  12. 12. Битва під Жовтими Водами (19 квітня – 6 травня 1648 р.) В битві брали участь козацькі війска (4-5 тис) і татарські (3-4 тис) під проводом Тугай-бея проти польських під командуванням Стефана Потоцького та Якова Шемберка
  13. 13. Український історик писав на початкуХХ століття:«Хмельницький дня 5 травня виїхав на коні перед своїми запорожцями і звернувся до них гучним голосом : «Лицарі – молодці , славні запорожці ! Прийшов час постояти грудьми за православну віру. Бог вам допоможе! Стійте сміливо проти гордої польської сили . І чого вам боятися ? Батьки наші били їх наголову , а ви – сини тих же могутніх предків ваших! Покажіть свою завзятість , добудьте слави і лицарства вічного . Хто за Бога , за того Бог ».
  14. 14. 5 травня зав’язався жорстокий бій, що тривав до вечора. Під покровом ночі С.Потоцький зробив відчайдушну спробу прорватися "на волость". Тугай-бей, не бажаючи втрачати здобич, кинувся переслідувати польський табір, не повідомивши козаків. Жовніри рішуче відбивалися. Нарешті, коли вони вже майже минали Княжі Байраки, Тугай-бей запросив допомоги запорожців. Хмельницький прибув негайно, і в одній з балок польський обоз було оточено. Розпочався штурм. Козаки й татари зламали опір жовнірів і вдерлися до табору. Розгром був повним. Багато польських солдатів загинуло, у полон потрапило близько 3 тис. жовнірів і 50 шляхтичів. Стефан Потоцький помер від ран. Шемберк разом з іншою старшиною попав у полон.
  15. 15. Розгромивши авангард польського війська під Жовтими Водами, Хмельницький направив свої сили проти основної його частини, яка налічувала до 20 тис. осіб. Військо Хмельницького складалося з повстанських загонів (15 тис. чоловік) і татар (4 тис. чол.) 26 травня 1648, заманивши поляків у раніше підготовлену пастку, Хмельниць- кий розгромив військо. Б. Хмельницький підіслав до нього героя - козака , який під тортурами показав , що татар і козаків близько ста тисяч. М. Потоцький почав відступ , думаючи , що поляків менше в п’ять разів , ніж військ Хмельницького . М. Потоцький сам загнав себе в пастку , при готовану Богданом Великим. Українські та татар- ські кінотники обігнали поляків і під Горіховому урочищем між двома ви сочинами перекопали дорогу , зробили засіки , а з боків побудували шанці , де і чекали поляків . Туди Богдан Хмельницький і загнав поляків , сили яких з козаками були приблизно рівні. Обоз польського війська загруз в багнистих місцях , коні не могли пересу- ватися в глибокій багнюці . Поляки спішилися , але розвернутися в бойовий порядок не могли. З усіх боків їх обстрілювали з засік.
  16. 16. Корсунська битва Богдана Хмельницького 18 березня 1848 року
  17. 17. У полон козакам потрапили обидва польські гетьмани , 30 знатних шляхтичів . 130 офіцерів, понад 8000 солдатів , сорок гармат. Знатних поляків віддали татарам , що пізні- ше одержали за них величезний викуп. Богдан Хмельни - цький майже завжди передавав польських полонених тата- рам , щоб вони не грабували і не забирали в Крим україн- ських селян. Річ Посполита одночасно втратила короля , гетьманів , командирів і армію. Козацький тріумф був незвичайний , а перемога – такий ще не було в козацькій історії. По всій Україні піднімався народ , Хмельницькому звідусіль везли зброю , боєприпаси , припаси.
  18. 18. 8 вересня 1648 р. обидві армії зустрілися біля містечка Пилявці на Поділлі. Грізно стояли полки один проти одного. їх розділяла річ- ка Пилява. Вранці 11 вересня почалася велика січа. Вона тривала три дні. Військо Хмельницького 13 вересня врешті оточило ворога і розбило його вщент. Польська армія почала панічно втікати врізно біч.. Д. Заславський загубив булаву, О. Конецьпольський, втікаючи, переодягнувся селянином, Є. Вишневецький їхав на селянському возі.
  19. 19. Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями; загальна вартість трофеїв перевищувала 7 мільйонів злотих. Завдяки блискучій перемозі укра їнської армії в Пилявецькій битві було пов- ністю звільнено Волинь та Поділля і створились сприят- ливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
  20. 20. Хмельницький повів війська далі на захід. 26 вересня він стояв біля стін стародавнього українського міста Львова. Шляхта і міські бага тії заховалися за міцними мурами. Максим Кривоніс штурмом захо пив, здавалося б, неприступний Високий Замок. Це змусило обло жених розпочати переговори. He бажаючи руйнувати красиве місто, Хмельницький наклав на нього контрибуцію (штраф, викуп) і пішов на фортецю Замостя, де теж засіла шляхта, що втікала на захід. Хоча поряд була Варшава, просування далі ставало недоцільним. Набли жалася зима. Неврожай в Україні викликав труднощі з продовольст вом. У Галичині почалася епідемія страшної хвороби - чуми. Від неї померли Кривоніс та багато простих селян і козаків. До того ж, треба було закріпити владу на визволеній території. Задовольнившись ви купом з обложених у Замості панів і залишивши гарнізони в поділь ських і волинських містах, Богдан з військом повернувся до Наддніп рян щини. 23 грудня 1648 р. він урочисто в'їхав у Київ, де його радо зустрічали представники різних верств населення:дзвонили у дзво ни, били з гармат на честь переможного українського війська, яке благословляли єрусалимський патріарх Паїсій .
  21. 21. На знаменитій картині "В'їзд Богдана Хмельницького до Києва" на сходах храму Хмельницького зустрічають Київський митрополит Сильвестр Косів та Єрусалимський патріарх Паісій
  22. 22. Наслідком цих боїв були повний розгром збройних сил Речі Посполитої в Україну і ліквідація польської адміністративно-політичної системи в краї. На осінь 1648 р. весь західноукраїнський регіон був звільнений від поляків. Тут почалося формування полково- сотенного устрою (за прикладом Подніпров’я). Вперше з часів княжої Русі реальною стала можливість об’єднання українських земель у межах єдиної національної держави. Однак ідея створення власної національної держави ще не стала головною в політичній програмі Б. Хмельницького, який тоді перебував на принципах необхідності реформування державного устрою Речі Посполитої т.д.
  23. 23. Зборівська битва (5серпня — 6 серпня 1649р) — переможна битва україн - ської армії, яку очолював Богдан Хмельницький, над коронним польським військом під командування короля Яна II Казимира під Зборовом (те - пер Тернопільська область). 18 серпня 1649 - Між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого підписано Зборівський договір
  24. 24. Договір легалізував самоврядність Війська Запорозького, Гетьман щини, у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєво- дств, відновлювалась православна Київська митрополія, наклада -лась заборона на перебування в контрольованій козаками Україні євреїв та польских військ. Україна на території трьох воєводств - Київського, Волинського, Чернігівського - отримувала автономію, а козацький реєст встановлювався в 40 тисяч чоловік. Компромісний договір, котрий не влаш- товував жодну із сторін, був порушений з обох боків протягом найближчих місяців.
  25. 25. Би́ тва під Лоєвом (31 липня 1649) — одна з битв у ході Визвольної війни українського народу, в ході якої козацькі полки зупинили на Поліссі війська литовського великого гетьмана Януша Радзівілла, які одночасно з наступом польських військ на Волинь прагнули оволодіти Києвом. Цю битву козаками бу- ло програно. Литовська армія повернула собі контроль над Лоєвом. Я. Радзівілл, втративши в боях 6 тис. своїх воїнів і витративши майже всі боєприпаси, не зміг продовжити наступ на Київ.
  26. 26. 28 червня 1651р - Біля містечка Берестечко (нині - Волинська область) між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II з іншого відбулась найбільша битва Українсько-польської війни, в якій з обох боків брало участь близько 300 тисяч чоловік. Зазнавши великих втрат і зраджений татарами, Хмельницький був змушений підписати 28 вересня принизливий Білоцерківський мирний договір, за яким козацький реєстр зменшувався до 20 тисяч, територія обмежувалась лише Київським воєводством і гетьман втрачав право на міжнародні зносини.
  27. 27. 22 травня 1652 - Під Батогом (гора у сучасній Вінницькій області) козацько-татарські війська під керівництвом Богдана Хмельницького розгромили польську армію Марціна Калиновського. За два дні бою поляки втратили до 8 тисяч із 11 тисяч чоловік. Після закінчення битви Богдан Хмельницький викупив у татар всіх полонених поляків і наказав їх (від 3 до 5 тисяч) замордувати, поясню- ючи свій вчинок помстою за Берестечко.
  28. 28. 22 Битва під Батогом ( 22 травня 1652 рік)
  29. 29. Битва під Жванцем, Жванецька облога — облога українською армією на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким польських військ під Жванцем під час національно-визвольної війни українсь - кого народу 1648-57 років. На початку 1653 року польські війська зробили ряд нападів на Гетьманщину, заходячи аж під Чорнобиль , Паволоч і Брацлав. Зокрема, у березні 1653 року 8-тисячне військо на чолі зі Стефаном Чарнецьким і Себастіаном Маховським захопи - ло східні райони Брацлавщини. У жорстокому бою під Монастири - щем Іван Богун зупинив ворога. Богдан Хмельницький і хан, об'єд - навши свої сили, рушили в напрямку до Кам'янця. Польський король розмістив своє військо під Кам'янцем в окопах і очікував звістки про падіння Сучави, після якого чекав об'єднання зі своїми союзниками волохами і угорцями. З-під Кам'янця він рушив до Бара. Отримавши звістку про приєднання хана до Хмельницького, король скликав військову раду, яка вирішила відступити в район Жванця, стати там обозом і дочекатися підходу угорських і волоських військ.
  30. 30. 28 вересня під містом і замком, між ріками Дністер і Жванчик польська армія зупинилася табором, який укріплювався ровами і валами. Через Дністер було збудовано міст для отримання продово- льства і фуражу з Буковини. Чисельність війська досягала 50 тисяч чоловік. Враховуючи складне становище польського війська (гостра нестача продовольства і фуражу, настання холодів, дезертирства), а також ненадійність свого союзника кримського хана, Богдан Хмель- ницький вирішив, відмовившись від генеральної битви, оточити й блокувати ворога і примусити його капітулювати. Армія Хмельниць кого налічувала 30-40 тисяч чоловік. На кінець жовтня українські і татарські з'єднання міцно блокували польське військо під Жванцем. Були зайняті навколишні подільські містечка. В околицях були розгромлені окремі польські під'їзди і загони. Козацькі загони ходили глибоко в Галичину і на Волинь. Облога тривала понад два місяці. В польському таборі почався голод, спалахнули епідемії.
  31. 31. Побачивши безпорадне становище Яна Казимира, Іслам-Гірей нама гався не допустити його розгрому. Тим часом надійшли повідомлен- ня про рішення Земського собору Московського царства від 1 жовт- ня 1653 року щодо протекції над Україною і готовності розпочати війну з Польщею. В таких умовах Польща і Крим відчувають пот - ребу замирення перед лицем московської загрози. Довга серія двос - торонніх переговорів наприкінці листопада — на початку грудня за кінчилася укладенням угоди 5(15) грудня 1653 року, згідно з якою Білоцерківська угода скасовувалася і відновлялася дія Зборів – ської угоди, і польський король зобов'язовувався сплатити кримсь - кому ханові контрибуцію у розмірі 100 тисяч злотих. Після цього війська розійшлися. Хмельницький відправився до Переяслава, де 8 січня 1654 року був укладений союзницький договір з Московським царством.
  32. 32. У Переяславі відбулася 8 (18) січня 1654 р. старшинська рада, а згодом генеральна військова рада. У ній взяли участь представники козацтва Київського, Чернігівського та Брацлавського полків та жителі Переяслава. Не було представників від селян, міщан (крім Переяслава) та духовенства.Під час публічної церемонії гетьман і козацька старшина присяглися на тім, «щоб бути їм із землею і городами під царською великою рукою невідступно»
  33. 33. Після зачитання царської грамоти гетьманом старшина та посли пішли до Успенського собору, де духовенство мало привести їх до присяги. Однак Б.Хмельницький зажадав, щоб посли першими принесли присягу від імені царя, що мало б забезпечити Україні збереження її прав, а також було б ствердженням союзу між обома державами. Боярин В.Бутурлін рішуче відмовився скласти присягу, у зв'язку з чим гетьман і старшини пішли на нараду, яка тривала декілька годин, а посли залишились чекати у соборі. В. Бутурлін відмовився присягати від імені царя, посилаючись на те, що цар не присягає своїм підданим. Ніякого письмового договору в Переяславі укладено не було. Після тривалої наради і враховуючи слова Бутурліна, які гетьман і старшина тлумачили як рівнозначні присязі царя, українська сторона склала присягу. Всього у день Переяславської Ради присягу склали 284 особи. Від імені царя гетьману було вручено грамоту та знаки гетьманської влади: військовий прапор, булаву та шапку
  34. 34. Після Переяславської Ради представники московського посольства побували у 117 містах і містечках України для прийняття присяги від населення на вірність цареві. За їх- німи даними присягу склали 122 542 особи чоловічої ста- ті. Безумовно, ця цифра була завищена царськими дяками. Відмовились підтримати Переяславську угоду й присягати московському царю ряд представників козацької старши- ни, зокрема полковники Іван Богун, Осип Глух, Григорій Гуляницький, ІванСірко, ПетроДорошенко, МихайлоХане нко, Брацлавський, Кропивнянський, Полтавський (царськ их представників там побили киями), Уманський козацькі полки, деякі міста, зокрема Чорнобиль, а також українське духовенство на чолі з митрополитом С.Косівим. Не присягала Запорізька Січ.
  35. 35. На Гетьманщині без обмежень мало да- лі діяти місцеве право, обумовлювало- ся невтручання царських воєвод та ін- ших урядовців у внутрішні справи України. Україна зберігала свої збройні сили — 60-тисячне козацьке військо. Гетьманський уряд мав право на веден- ня стосунків з іноземними державами, правда, з дозволу царського уряду і не мав права на зносини з Польщею та Ту- реччиною. Гетьман обирався на козаць кій раді пожиттєво, а царя лише повідо- мляли про результат виборів. Влада Ге- тьмана поширювалась на всю терито рію України. Всі податки і доходи збира лись українськими фінансовими органа ми. Представники Москви лише мали приймати від них належну їй данину. В березні були підписані статті Згідно з якими Україна зберігала свої військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним гетьманом.
  36. 36. Уранці 6 серпня 1657 року церковні дзвони чигиринських храмів та гарматні залпи з укріплень фортеці повідомили про сумну подію. Помер гетьман Богдан Хмельницький. Причина смерті — крововилив у мозок, який стався після довгої та важкої хвороби, яка підточувала сили Хмельницького останні роки владарювання. День похорону покійного гетьмана на Раді генеральної військової старшини було призначено лише через чотири тижні, маючи на меті надати якомога більшій кількості людей можливість прибути до Чигирина і віддати гетьману останню шану. Труну з набальзамованим тілом, зодягненим у парадне вбрання, було виставлено в резиденції гетьмана під нахиленими церковними і козацькими хоругвами.
  37. 37. Тарас Шевченко “ Смерть Богдана Хмельницького”
  38. 38. У неділю 2 вересня, а за старим стилем — 23 серпня, після скорботних проповідей під передзвін церковних дзвонів та гарматні й мушкетні залпи вкриту червоною китайкою домовину винесли з гетьманських покоїв і повільним ходом траурної процесії рушили до родового маєтку гетьмана — хутора Суботів. На хуторі, згідно з заповітом, гетьмана Богдана Хмельницького поховали в збудованій ним за два роки до смерті Іллінській церкві, поруч із сином Тимофієм, котрий загинув наприкінці 1653 року під час оборони молдавської фортеці Сучава.
  39. 39. Тарас Шевченко “ Богданові руїни у Суботові”
  40. 40. Б. Хмельницький- політик і стратег Як полководець Б. Хмельницький був блискучий стратег,знаменитий військовий організатор, мужній і хоробрий вояк. Він створив понад 300-тисячне українське військо, яке було першорядною збройною силою в тогочасній Європі й основою, на якій будувалася нова українська держава. Найбільшим досягненням Хмельницького було утворення й формування Козацько-Гетьманської Держави - Війська Запорозького (1648-1764). У всіх галузях державного будівництва - у війську, адміністрації, судівництві, фінансах, у царині економіки й культури, Хмельницький виступає, як державний діяч великого формату.
  41. 41. Ми пам‘- ята- ємо тебе, бать- ку!

×