досвід

1. Матеріали учасника IІ обласного етапу
Всеукраїнського конкурсу
«Класний керівник року»
Підготувала
Бабаніна Оксана Євгенівна,
класний керівник 6 класу
КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІ ст.»
2015 рік

3. Анкета
учасника I( районного) етапу
Всеукраїнського конкурсу
«Класний керівник року»
Прізвище, ім’я, по батькові: Бабаніна Оксана Євгенівна
Дата народження: 27.04.1972 р.
Місце проживання: пров. Новоселів, 24, смт. Михайлівка, Михайлівського
району, Запорізької області
Паспортні дані: СА 483485, Михайлівським РВ УМВС України в Запорізькій
області 26 липня 1997р.
Освіта: вища, 1994 р. , Херсонський педагогічний інститут ім. Н.К. Крупської,
спеціальність українська мова та література
Місце роботи: КЗ «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Педагогічний стаж: загальний стаж роботи – 21 рік, стаж роботи за
спеціальністю – 8 років, класним керівником - 6 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії
Клас, у якому є класним керівником: 6
Мова викладання : українська
Проблема, над якою працюю: «Національно-патріотичне виховання як засіб
формування національної свідомості, патріотичних почуттів учнів»
Інноваційні форми роботи та технології, що використовую у роботі:
інтерактивне навчання, проектні технології, технологія колективної творчої
справи, технологія креативного мислення, технологія тренінгів
Педагогічне кредо: «Без творчого вчителя не може бути ні нової школи, ні
нового суспільства, ні вільної України».
.
«21»жовтня 2015р. ___________О.Є. Бабаніна

4. Комунальний заклад «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів»
Михайлівської районної ради
Запорізької області
Адреса: 72002, смт Михайлівка,
вул. Пушкіна, 129
Телефон: (06132) 2-19-70
Автор досвіду:Бабаніна Оксана Євгенівна,
класний керівник 6 класу
КЗ «Михайлівська ЗОШ І-ІІ
ступенів» МРР ЗО
С.О. Подоляко, тел. (06132) 2-19-70
Тема досвіду
Національно-патріотичне виховання як засіб формування
національної свідомості, патріотичних почуттів учнів
Базова модель досвіду
Актуальність і перспективність досвіду
Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми
учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого
визначення, у першу чергу, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового
порядку на планеті. У сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і
водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці,
економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу,
поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками
шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової
стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка
великою мірою формує майбутній розвиток Української держави.
Серед виховних напрямів на разі найбільш актуальними виступають
патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що
відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають
підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які
розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що
спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи,
толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя,
готовності до змін.

5. Теоретичне обґрунтування досвіду
Головна мета, основні напрями, шляхи реформування української
системи національного виховання розкриваються в "Концепції середньої
загальноосвітньої школи України", "Концепції школи нової генерації —
української національної школи-родини", "Концепції безперервної системи
національного виховання", Законах України "Про загальну середню освіту",
"Про освіту", Національній доктрині розвитку освіти України.
Концепція національної системи виховання (1996);
Концепція національно-патріотичного виховання (2009)
Концепція Загальнодержавної цільової програми патріотичного виховання
громадян на 2013-2017 роки.
Про ідеологію і політику Українського інституту національної пам’яті
(Юхновський. І.Р.).
Педагогічні основи військово-патріотичного виховання
військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України
(АфанасьєвА.О.).
За інноваційним потенціалом досвід є комбінаторним.
Практична значущість
Україна має древню і величну культуру та історію, досвід
державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним
підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони вже ввійшли до освітнього і
загально виховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх
переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.
В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею
розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку
українського суспільства та української нації. Важливу роль у просвітницькій
діяльності посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі
традиції України. Особливого значення набуває ознайомлення з історією
героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом
свого історичного шляху.
У процесі європейської інтеграції та демократизації нашого суспільства
дуже важливим є виховання молодої людини - патріота України, готового
самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову й соціальну
державу, виявляти національну гідність, знати й цивілізовано відстоювати свої
громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і
злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися
в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної
культури.
Інноваційно-педагогічна модель досвіду

6. Патріотичне виховання спирається на загально педагогічні принципи
виховання, такі як дитиноцентризм, природовідповідність, культуро
відповідність, гуманізм, врахування вікових та індивідуальних особливостей.
Водночас патріотичне виховання має власні принципи, що відображають його
специфіку. Один із них:
принцип національної спрямованості, що передбачає формування
національної свідомості, виховання любові до рідної землі, українського
народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всіх
народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну
ідентичність, пишатися приналежності до українського народу, брати участь у
розбудові та захисті своєї держави.
Методологічна позиція Бабаніної О.Є як класного керівника - розвиток
особистості кожної дитини, її творчого потенціалу. Відносини з дітьми
вчителька будує на принципах співробітництва, співтворчості і пам’ятає, що
вчитель може допомогти дітям розвивати почуття прекрасного, пробудити
творчі сили, утверджувати патріотичні цінності, сприяти набуттю дітьми
патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах
державотворення.
Усвідомлюючи, що класний керівник є для підростаючого покоління
духовним посередником між суспільством і дитиною, Оксана Євгенівна прагне
створити сприятливі умови для формування особистості, внести необхідні
корективи у процес виховання, скоординувати зусилля педагогів, сім’ї, соціуму.
У своїй роботі керується принципом: допомогти дитині знайти свій ключ до
успіху, створити умови, у яких вона розкриватиме свої здібності, творитиме
своє життя, зростатиме духовно, творчо, інтелектуально й
самовдосконалюватиметься.
Розуміючи важливість виховної діяльності класного керівника, Оксана
Євгенівна відповідально виконує свої обов’язки, докладає всіх зусиль, щоб
виховання підлітків відбувалось в атмосфері добра і творчості, взаємодопомоги
і взаємоповаги, доброзичливості та толерантності. У своїй діяльності
використовує різноманітні традиційні та інноваційні форми виховної діяльності
- головне, щоб вони давали бажаний результат. Серед них:
- ділові і гри;
- тренінги;
- робота учнів у мобільних творчих групах;
- музично-історичні екскурси;
- акції;
- усні журнали;
- турніри інтелектуальних ігор;
- брейн-ринги;
- «Що?Де?Коли?»;
- заочні та очні експедиції.
Технологія діяльності вчителя

7. У практиці роботи як класний керівник Оксана Євгенівна використовує
різноманітні інтерактивні вправи.
Вправа «Україна як сонечко»
Учитель. Прислухайтеся до свого серця і скажіть щирі слова про
Україну, щоб сяяла вона, як сонечко для всього світу.
Тож яка вона – наша Батьківщина?
Діти виходять до карти України і кріплять на неї слова: мила, дорога,
славна, рідна, свята, чарівна, чудова, прекрасна, щедра, гарна, мальовнича,
люба, красива, неповторна, єдина.
Вправа: складання колективного вірша
Учитель. Слова, що йдуть від серця – найщиріші та найтепліші.
Складемо вірш про Україну зі щирих теплих ваших слів. Я почну, а ви будете
добирати останнє слово другого рядка в риму.
1. Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна – найкраща у світі.
2. Моя Україна - це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні джерельця.
3. Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки глибокі.
4. Міста старовинні і замки прекрасні,
Великі будови і дуже сучасні.
5. Сади чарівні, мальовничі села,
Моя Україна – це пісня весела.
6. Вітчизна свята, дорога Україна,
Для кожного з нас ти у світі – єдина.
Практична колективна робота
Учитель
-Візьміть квіточку, яка лежить у вас на парті, і приклейте до дошки.
(За допомогою вчителя діти прикріплюють квіти на дошку, заздалегідь
оформлену у вигляді віночка.)
-Погляньте, діти, на цей чарівний віночок. Чим квіточки схожі? Чим
різняться? І дорослі, і діти зовсім як наші квіти. Подивіться один на одного,
посміхніться. Чим ми схожі? Чим відрізняємось?
Ми всі різні – маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Нас
об’єднала наша школа, наш клас, ми будемо вчитися, співати, танцювати,
веселитися. Тепер ми одна родина, один колектив. Цей віночок буде
символізувати міцну дружбу нашого класу. Від сьогодні він буде з нами, щоб
нагадувати про те, що наша дружба міцна й непорушна, всі ми житимемо у
мирі й злагоді. Діти, а що таке сім’я? Де вона може проживати?
Учитель показує карту України.

8. Ось погляньте на карту України – це карта нашої Батьківщини. У
кожному куточку України – живуть родини, батьки і діти, бабусі і дідусі у місті
чи в селі, але всі ми живемо в одній державі – в Україні, яка є для всіх нас
єдиною. Україна – це наш рідний батьківський край, і ми несемо в собі його
культуру, звичаї, традиції, його пісні і вірші, вбираємо в свою душу рідні серцю
краєвиди.
Літературна п’ятихвилинка
Учитель: Послухайте ось таку притчу.
Якось, у коробці лежали тюбики з фарбами. Одного разу біла фарба
сказала чорній, що в тюбику лежала найближче до неї:
- Сестро, що за біда трапилася з тобою? Чому ти така брудна?
-Я не брудна, такий мій колір, - відповіла чорна фарба.
-Тоді ти неправильна фарба, і колір у тебе неправильний. Подивись на
мене, ось яким повинен бути справжній колір, і взагалі, всі кольори походять
від білого, тому нема нічого більш витонченого, як білий колір, на котрий
повинні прагнути бути схожими усі інші фарби.
Це зауваження не сподобалось чорній фарбі і вона незадоволено
відповіла:
- Ні, це ти неправильна, а мій колір найправильніший. І взагалі, якби не було
чорного кольору, то нічого видатного не змогли б намалювати. Спробуй без
мене щось намалювати, білий аркуш так і залишиться білим.
Почувши це, засперечалися інші фарби і навперебій почали доводити, що
тільки їх колір правильний і потрібний. Що тільки вони будуть обрані
художником для створення шедевру. Довго та запекло вони сперечались, так,
що деякі навіть почали вибризкуватись з тюбиків через розбурхану неприязнь.
Та раптом кришка коробки відкрилась і на тюбики впало яскраве світло.
Художник вийняв фарби і видавив їх на палітру. Потім, змішавши їх одна з
одною, наніс на полотно, де й відбулося їх примирення. Художнику не було
ніякого діла до їх протиріч, він бачив єднання у різноманітності. Для нього
були важливі всі кольори. Так був створений великий шедевр, де фарби не
протистояли, а взаємодоповнювали одна одну.
Так і в нашій країні, кожне місто, кожна область – це лише окремий тюбик
з фарбою, а разом ми – квітуча, барвиста Україна.
Практична робота
А зараз, діти, ми створимо наш з вами шедевр, який символізуватиме дружбу,
товариськість, взаємоповагу, єдність. Прошу підійти до дошки й залишити на
ній відбитки своїх долонь.
Учитель. Погляньте, хоч усі ми різні, та разом зуміли створити ось який
шедевр. Нехай він буде символом нашої дружби та єдності, наших
можливостей і мрій.
Дорогі діти, від кожного з вас залежить, яким буде майбутнє нашої України. А
любити її – це значить працювати в ім'я рідної землі.

9. Народна мудрість говорить: «Краще запалити одну свічку, ніж ганьбити
пітьму». І якщо ці свічки запалахкотять у кожного з нас у серці, то Україна,
громадянами якої ми є, дійсно стане вільною і незалежною, могутньою
державою, і в ній, як і в наших душах, запалає вогонь відродження.
Отримані результати
У результаті впровадження вчителем системи національно-патріотичного
виховання виконано такі завдання:
- забезпечення у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і
відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне
благо, збереження та шанування національної пам'яті;
- зацікавлення молоді щодо служби у Збройних силах України, готовність
до захисту України та виконання громадянського й конституційного обов’язку
із захисту національних інтересів,, цілісності, незалежності України;
- забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні
відповідно до її інтересів та можливостей; для розвитку професіоналізму,
високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності особистості.
Досвід роботи схвалено на засіданні методичної ради КЗ «Михайлівська
ЗОШ І-ІІ ступенів» МРР ЗО (протокол № 3 від 21.10.2015 р. )
Матеріали досвіду зберігаються у шкільному методичному кабінеті.

10. Опис виховної системи класу
Назва виховної системи
«Національно-патріотичне виховання як засіб формування національної свідомості,
патріотичних почуттів учнів»
Компоненти
структури
орієнтаційно-
цільовий компонент
(стратегічна ціль
(державна стратегія
виховної політики,
генеральна мета
виховання; етапи
становлення та
розвитку виховної
системи; конкретизація
цілей виховання
відповідно до етапів
виховання, місце і
роль класу у
виховному просторі
освітнього закладу)
Від запровадження виховної системи, прийняття орієнтирів щодо
формування і становлення особистості залежить майбутнє України.
Одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україні згідно
з державною національною програмою «Освіта» є формування
освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і
морального здоров’я. Роз’яснення цього завдання передбачає
психолого – педагогічне обґрунтування змісту і методів навчально –
виховного процесу, спрямованого саме на розвиток особистості
учнів.
Щоб чітко визначити, які стоять завдання переді мною, щоб успішно
досягнути поставленої мети, аналізую основні положення держаних
документів про освіту:
 Дитина має право на здобуття освіти, яка має бути
безкоштовною і обов’язковою, в усякому разі на початкових
стадіях. Їй має даватися освіта, яка сприяла б її загальному
культурному розвиткові і завдяки якій вона могла б на основі
рівності можливостей розвинути свої здібності й особисте
мислення, а також усвідомлення моральної і соціальної
відповідальності, і стати корисним членом суспільства.
(Декларація прав дитини)
 …знаходити нове, досі невідоме, ставити запитання;
користуватися порівнянням та аналогією як засобами
встановлення нових ознак і якостей; давати правильність
певного судження та власної думки; виконувати творчі
завдання. (Програма загальноосвітньої школи)
 …формування особистості, учня (вихованця), розвиток його
здібностей і обдаровань…(ст. 5 Закон України про загальну
середню освіту)
 Загальноосвітня школа України має здійснити прорив до
якісної нової освіти всіх дітей шкільного віку. Це вимагає
пріоритетної уваги до навчального змісту і методик, які
формують світогляд, ціннісні орієнтації, уміння самостійно
вчитись, критично мислити, користуватися комп’ютером,
здатність до самопізнання і самореалізації особистості у
різних видах творчої діяльності, вміння і навички, необхідні
для життєвого і професійного вибору.
 …є орієнтація на розвиток творчості – творчої активності,
творчого мислення, здібностей до діяльностей в нових умовах
(Концепція загальної середньої освіти)
 …уміння знаходити нові ідеї та аналізувати проблеми, брати
участь у дебатах, уміння переосмислювати дії та
аргументи…(Концепція громадянського виховання
особистості в умовах розвитку української державності)
 Одним із пріоритетних напрямків розвитку освіти є:

11. формування у дітей та молоді сучасного світогляду, розвиток
творчих здібностей і навичок самостійного наукового
пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.
(Національна доктрина розвитку освіти)
Проаналізувавши основні положення державних документів про
освіту, я поставила перед собою ряд завдань, які прагну успішно
виконувати:
- формування потреби та уміння жити в громадянському
суспільстві;
- готовність розвивати демократичне громадянське суспільство
в Україні;
- виховання громадянського обов’язку перед країною,
суспільством;
- виховання любові до рідного краю, свого народу, держави;
- формування національних світоглядних позицій, ідей,
поглядів і переконань;
- виховання шанобливого ставлення до національних святинь,
української мови, історії та культури.
Я вважаю, що класний керівник має бути професіоналом. Він
повинен уміти ставити себе поряд з дитиною в діяльності, а не
напроти неї. Саме він повинен допомогти дитині зрозуміти себе і
повірити в свої сили, створювати ситуації успіху, тому свою
роботу як класного керівника я намагаюся будувати на рівні
сучасної педагогіки, враховуючи, вдосконалюючи та поєднуючи
відомі теорії, ідеї, методи.
Етапи становлення виховної системи
Умовно можна виділити чотири етапи в розвитку виховної
системи.
Перший етап розвитку виховної системи – етап становлення.
Другий етап пов'язаний з відпрацюванням змісту діяльності та
структури системи. На цьому етапі остаточно затверджуються
системо утворююча діяльність, пріоритетні напрямки
функціонування системи. Діяльність ускладнюється,
встановлюються зв’язки між різними її видами. Цей етап
характеризується бурхливим розвитком загальношкільного
колективу, розвитком між вікового спілкування. Виникають
тимчасові колективи, різновікові об’єднання.
Третій етап, що завершує. Система остаточно оформляється:
кожен компонент займає своє місце, системні зв’язки міцніють.
Посилюються інтеграційні процеси, вони проникають у
навчально – пізнавальну діяльність. Рамки уроку стають тісними,
починаються пошуки більш ємних і гнучких форм колективного
пізнання. Іде інтеграція навчальної та поза навчальної діяльності.
Четвертий етап – оновлення та вдосконалення системи:
ускладнюються цілі, більш забезпечують задоволення потреб
суспільства, держави тощо.
У сучасному світі існує багато цілей виховання і відповідних їм
виховних систем. Діапазон відмінностей між цілями широкий –
від незначний змін деяких якостей людини до кардинальних змін
її особистості.
Мета визначає загальну цілеспрямованість виховання. У
практичній виховній роботі педагог ставить конкретніші цілі,

12. обираючи відповідний зміст і способи виховної діяльності,
причому реальні результати виховання порівнює із загальною
метою.
Сучасному патріотичному вихованню має бути в певній мірі
властива випереджувальна роль у демократичному процесі. Воно
мусить стати засобом відродження національної культури,
припинення соціальної деградації, стимулом пробудження таких
моральних якостей як совість, людяність, почуття власної
гідності; засобом самоорганізації, особистісної відповідальності;
різноманітним стає зміст, більш тонкими – відносини, більш
розгалуженими – зв’язки і, звичайно ж, більш складними стають
організаційні, управлінські процеси.
Ціль окремого виховного впливу досягається по-різному: на
одних вихованців він впливає значно, на інших - ледь помітно.
Отже, цілеспрямованість виховання означає обґрунтовану
послідовність цілей виховання, постійне корегування виховних
дій. Мета визначає характер не лише окремих виховних впливів,
а й усього процесу виховання.
гносеологічно-
аксіологічний
(змістовий)
компонент
(досягнення
стратегічних цілей у
вихованні через
конкретизацію завдань
у контексті
педагогічної проблеми,
над якою працює
класний керівник)
Мета є визначальною характеристикою виховної системи. Саме ціль
і засоби її досягнення відрізняють одні системи від інших: системи,
спрямовані на задоволення потреб дитини - її прагнень, бажань,
інтересів( Вольфдорська система, система Монтессорі), через
педагогічні системи В.О. Сухомлинського та А.С. Макаренка до
систем, що повністю є гарантом громадянського миру і злагоди в
суспільстві.
Головною тенденцією патріотичного виховання є формування
ціннісного ставлення особистості до свого народу, Батьківщини,
держави, нації.
Ставлячи перед собою та класом завдання, класний керівник
націлює учнів на дотримання критеріїв та цілей патріотичного
спрямування.
організаційно-
педагогічний
компонент
(педагогічні умови
ефективності
виховного процесу)
Для ефективності виховного процесу учневі необхідні: культура
поведінки в школі та за її межами, громадська активність,
самостійність у всіх видах діяльності, сформованість наукового
світогляду, національної самосвідомості.
практично-
діяльнісний
компонент
(стратегії та методи
виховної роботи,
організаційні форми –
індивідуальні, групові,
колективні, масові;
спілкування, тактика та
стиль діяльності
класного керівника)
Виховання дитини розпочинається зі створення для неї виховного
середовища, що цілеспрямовано й позитивно впливає на процес
розвитку особистості, його індивідуальних здібностей і талантів.
5 клас – це зародок майбутніх досягнень колективу. Розпочали ми
свою роботу із колективних творчих справ, що сприяли розвитку
колективістських, демократичних основ життя, самостійності та
ініціативи дітей, згуртуванню колективу. І головним правилом для
мене було: більше самостійності – адже, виконуючи роботу за дітей,
ми позбавляємо їх можливості пізнавати життя на власному досвіді.
А також прийняття дитини як особистості, визнання її
індивідуальної своєрідності, її права на виявлення свого «Я» на тому
рівні розвитку, якого вона досягла у своєму житті. В 6 класі планую
надавати консультативну допомогу учням, які вчаться самостійно

13. організовувати збори або колективні творчі справи.
Через діюче самоврядування учні мають можливість розвивати свої
організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи.
Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько – корисних
справах, я намагаюся сприяти розвитку в них громадської
активності, привчати їх до дотримання шкільного режиму, єдності
педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків, спрямовую
свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися,
готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства,
турбуватися про збереження історичних пам’яток та інших
культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям.
У виховній роботі використовую різні методи (індивідуальні,
групові, колективні) та форми виховної діяльності (ділові ігри,
тренінги, робота учнів у мобільних творчих групах, музично –
історичні екскурси, акції, усні журнали, заочні та очні експедиції
тощо).
У виховній діяльності використовую основні орієнтири виховання:
І. Формування ціннісного ставлення до культури і мистецтва
(літературно-музична композиція до Дня рідної мови та писемності
«До мови доторкнемося серцем», усний журнал «Тарас Шевченко—
великий син українського народу», розважально-спортивна гра
«Козацькі забави»).
ІІ. Формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей
(виховні години «Ми – гідні сини й дочки рідної неньки – України»,
«Ми – нація єдина», «Я, родина, Україна», бесіда «Людське життя як
найвища цінність»).
ІІІ. Формування ціннісного ставлення до праці (тестування «Чи
готовий я до вибору професії?»).
ІV. Формування ціннісного ставлення до природи (перегляд
відеороликів «Заповідні території України»).
V. Формування ціннісного ставлення до себе (виховна година
«Подбай про своє здоров’я »).
У процесі спілкування з дітьми використовую демократичний стиль
товариський тон мовлення, часто з похвалою, розпорядження та
заборона з дискусіями, позиція лідера – у середині групи. Заходи
плануються в класі, за реалізацію пропозицій відповідають усі, всі
розділи роботи не тільки пропонуються, а й обговорюються.
діагностико-
результативний
компонент
(очікувані результати,
критерії ефективності,
оцінка й аналіз
функціонування
системи)
Організаційно забезпечуючи виховну діяльність, я прагну, щоб
формування суспільної свідомості, громадянської позиції,
духовності та культури здійснювалось у відповідності з потребами
демократизації суспільного життя, інтересами суверенної України та
світової співдружності народів. Сьогодні у стінах школи формується
світоглядна позиція та ціннісні орієнтації майбутніх громадян
України. Учням надаються широкі можливості для опанування
основами наук, багатством національної та світової культури,
створено умови для вільного й гармонійного розвитку та
індивідуального самовдосконалення. Вихована робота в цілому
спрямована на:
- виховання у молодого покоління розвинутої патріотичної
свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до
Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та
шанування національної пам’яті;

14. - зацікавлення молоді щодо служби у Збройних силах України,
готовність до захисту України та виконання громадянського
й конституційного обов’язку із захисту національних
інтересів, цілісності, незалежності України;
- забезпечення сприятливих умов для самореалізації
особистості в Україні відповідно до її інтересів та
можливостей; для розвитку професіоналізму, високої
мотивації до праці як основи конкурентоспроможності
особистості.
Структурно-
функціональна чи
організаційно-
педагогічна модель
системи (якщо є)

15. Додатки
Ми—гідні сини й дочки своєї неньки-
України
Мета: виховувати почуття патріотизму, гордість за свою Батьківщину,
поглибити знання учнів про нашу державу - Україну; формувати національну
свідомість школярів; розвивати пізнавальні інтереси учнів; виховувати любов
до рідного краю, повагу до його історичного минулого і сучасного; виховувати
розуміння причетності до всього, що відбувається у країні; формувати
переконаність у нетлінності надбань і духовних скарбів народу й необхідності
їх збереження, пробуджувати готовність служити Батьківщині своєю працею та
стати на захист державних інтересів країни.
Обладнання: на дошці написана тема уроку, перед дітьми – велика карта
Європи, на якій добре видно Україну; записи висловів про Батьківщину.
Технічні засоби: проектор, мультимедійна дошка.
Хід уроку
На дошці написаний епіграф
Свою Україну любіть,
Любіть її во время люте.
В останню тяжку мить
За неї Господа моліть!
Т. Г. Шевченко
Звучить лірична музика ( сл. 1)
Учитель. Наш український древній рід
Благословенний Богом на життя довічне.
Його коріння з давніх літ
Дає нам силу титанічну.

16. ( сл. 2)
Двадцять чотири роки тому на політичній карті світу з’явилася нова держава
– Україна. Народ, який мав давню історію, культуру, благодатну землю здобув
державу і заявив про своє право бути господарем на рідній землі. Тепер
державу Україну знають у світі.
Люди наші обдаровані, тямущі, щирі, доброзичливі, уміють працювати й
відгукнутися на чуже горе. Тому ми впевнені, що помалу, крок за кроком ми
облаштуємо свою країну, заживемо в достатку.
( сл. 3)
За 24 роки ми не розгубилися, не впали в розпач, а таки спромоглися
закласти підмурок, основу майбутнього. І святкуємо разом, з усвідомленням
того, що маємо від Закарпаття до Донбасу спільний дім, ім’я якому – Україна.
( сл. 4) Я пропоную вам здійснити зі мною заочну подорож «З Україною в
серці» та провести виховну годину за темою «Ми – гідні сини й дочки своєї
неньки-України».
( сл. 5)
Вправа «Україна як сонечко»
Учитель. А зараз кожен з вас прислухається до свого серця і скаже щирі
слова про Україну, щоб сяяла вона, як сонечко для всього світу.
Тож яка вона – наша Батьківщина? ( сл. 6)
Діти виходять до карти України і кріплять на неї слова: мила, дорога,
славна, рідна, свята, чарівна, чудова, прекрасна, щедра, гарна, мальовнича,
люба, красива, неповторна, єдина.

17. ( сл. 7)
Учитель. Слова, що йдуть від серця – найщиріші та найтепліші. Тому
настав час скласти колективного вірша про Україну зі щирих теплих ваших
слів. Я почну, а ви будете добирати останнє слово другого рядка в риму.
1. Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна – найкраща у світі.
2. Моя Україна - це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні джерельця.
3. Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки глибокі.
4. Міста старовинні і замки прекрасні,
Великі будови і дуже сучасні.
( сл. 8)
5. Сади чарівні, мальовничі села,
Моя Україна – це пісня весела.
6. Вітчизна свята, дорога Україна,
Для кожного з нас ти у світі – єдина.
Учитель. Найголовніше для всіх людей є те, щоб світило яскраво сонце і було
мирне небо. Важко уявити, що десь над нашою рідною землею клекочуть
гармати, повітря здригається від вибухів, а відчай панує в очах людей…( сл. 9)

18. Виходить дівчинка в українському вбранні. На плечах чорна хустина.
Звучить мелодія Мирослава Скорика
Дівчина. Я – Україна, я – Україна,
Лиш перед Богом я на колінах,
Кличу вас люди зліва і справа
В святу Державу, мою Державу!
Єднайтесь, сестри, єднайтесь, браття,
Пора звільнитись нам від прокляття!
Читець. Слухайте, слухайте, слухайте люди!
Хтось зворушив там тривогу –
То Україна, кров’ю обмита,
То Україна, слізьми полита,
Йде на всесвітню дорогу!
Вчитель. Якщо пригадати історію, то можна сказати, що гірким і
тернистим був шлях України у боротьбі за волю та незалежність. Україна знана
і визнана. Українці мають усі підстави пишатись, що їхня Батьківщина не раз
переживала дні слави, мужньо переносила найважчі випробування. Не одне
покоління кращих синів та дочок беззавітно клали своє життя до ніг рідної
неньки – України.
В українцях могутня сила,
Загартована ще в віках.
Що ніяка війна не зломила,
Та кайдани на Соловках.
В нас є дух, що спроможний жити,
До своєї землі любов.
Тож ніколи нас не схилити:

19. Для нас воля – основа основ!
Скажіть мені, будь ласка, чи зможе захистити себе від агресії країна, в якій не
має патріотів? (Діти відповідають). Країна, яка не зростила патріотів не має
права на життя, бо вона не спроможна боротися за свою цілісність, за свою
свободу. Україна впродовж століть боролась за незалежність. І зараз знову у
кривавій боротьбі відстоює право на своє життя, на свою свободу, право на
європейський вибір. Вибором України завжди була воля, свобода, незалежність,
державність, європейськість. Цей вибір ціною власного життя виборювали
українські патріоти-герої. Саме завдяки їм наша країна стала державою
суверенною, вільною, незалежною.
Двадцять чотири роки незалежності пройшли мирно. Виросло нове покоління
свідомих українців, яке пошановує традиції своїх пращурів і героїв України і
приймає виклики сьогодення. ( сл. 10)
Відповіддю на такі виклики став Майдан 2014 року. Нині ми маємо згадати
про героїв Небесної сотні, серед яких було багато молоді. Спочатку вони
боролись за право вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі
снайперів – це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська
жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались…
А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній сивий-сивий…

20. І рани їхні вже не їм болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Людмила Максимлюк
Так на Майдані з’явилась ще одна сотня – Небесна. Для України це
найголовніша, найвпливовіша сотня. Сьогодні ми з великою вдячністю
згадуємо Героїв Небесної сотні, котрі відтепер постійно споглядатимуть за
нами та нашими вчинками. Майдан став символом боротьби, символом
утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській
державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни
заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них –
молоді, сильні. Ті, хто лише починав жити. ( сл. 11, відео «Небесна сотня» )
Учень
Мамо, я живий, лиш закриті очі….
І серце не б`ється, не вирує кров…
Ти тільки не плач, знай – всі дні і ночі
Я буду поруч – в грудях, де живе любов!
Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,
За ту біль, і той жаль, що я наробив.
Я ж хотів лише миру, добра і свободи…
А мене за це ворог безжалісно вбив.
Не жалій, моя нене, що я не вернуся,
Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!
Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,
Ти лишень свої очі здійми до зірок!

21. ( сл. 12) Вчитель. Убиті в столиці герої мають стати прикладом для кожного
свідомого українця, що маємо робити все від нас залежне, щоби ті смерті не
були марними.
Ніколи не згасне пам’ять і про воїнів АТО, які на передовій захищають
Україну, продовжуючи традиції козаків.
( сл. 13) Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто
вітанням. Це шана найкращим синам і донькам нашої Батьківщини, які не
злякалися і пожертвували собою заради рідної землі. Таким був і наш земляк,
молодий хлопчина Микола Прохоров. ( сл. 14)
Звичайний сільський хлопець, випускник Любимівської ЗОШ І-ІІІ ст., з 2005
по 2008 рік навчався у Михайлівському ВПУ №52 і отримав диплом за
професією "Тракторист – машиніст, слюсар – ремонтник. Водій автомобіля
категорії "В,С", пройшов строкову службу у Львівській області у військах
протиповітряної оборони.
Все було у цього хлопця! Мрія, кохання, родина.
Йому б хліб вирощувати, донечку виховувати, любов`ю ніжити кохану
дружину, приносити радість своїм щастям матері – не судилося!
2 квітня 2014 року… перша хвиля мобілізації… Микола Прохоров у лавах 93
мобілізованого батальйону м. Дніпропетровська.
Події АТО на устах, в серця і душах кожного українця. Нам болить, а
найбільше болить тим, чиї діти, чоловіки, внуки стали учасниками АТО.
Коля Прохоров не зміг не піти, не такий він був…
Олейченко В.О., майстер виробничого навчання (згадує).
"Група 54т – це моя перша група. Я пам’ятаю кожного свого вихованця.
Коля Прохоров був спокійним, врівноваженим, дисциплінованим учнем. Я не

22. пам’ятаю жодного конфлікту хлопців з ним. Привчений батьками до праці,
Микола добросовісно виконував всі доручення".
Пєтраков Анатолій, староста групи 54т;
"Такі, як Коля Прохоров повинні жити. Він був прекрасною, чуйною ,
доброю людиною. Товаришем був надійним і вірним".
Кулаковський Сергій, одногрупник;
"В моїй пам`яті Коля залишився завжди усміхненим і щирим. Він не був
відмінником, але все виконував добросовісно. У нього було загострене відчуття
справедливості. Це був хлопець із справжніми чоловічими рисами (сміливість,
справедливість, вірність)"
Був… Про Миколу Прохорова в минулому часі?!
Страшна звістка облетіла Михайлівщину… Серед загиблих і неопізнаних
під Іловайськом, які поховані у Дніпропетровську - Прохоров Микола
(установлено за результатами ДНК - експертизи).
Важко знайти слова, які б заспокоїли материнське серце, притамували біль
дружині, рідним. Важко повірити, що безмежно щире, наповнене любов`ю,
серце Миколи на віки зупинилося. Важко змиритися зі смертю, а зі смертю
молодої людини… ще важче.
В пам`яті тих, хто знав Колю Прохорова, він залишиться високим, красив
юнаком з червоним рум`янцем на щоках, з очима повними любові і тепла, з
добротою, яка переповнювала все його єство.
( сл. 15) Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки
синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у
2013-2015 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної
душі. Героям Майдану, впавшим мертвими за світле майбутнє України,
присвячується хвилина мовчання. ( сл. 16)
Хвилина мовчання
( сл. 17, пісня «Мамо, не плач»)

23. ( сл. 18) Учитель. Україна – це краплина сонця на карті світу. Вона осяяна
багатовіковими традиціями, піснями, історією.
Практична колективна робота
Учитель. Візьміть квіточку, яка лежить у вас на парті, і приклейте до дошки.
(сл.19)
(За допомогою вчителя діти прикріплюють квіти на дошку, заздалегідь
оформлену у вигляді віночка.)
Учитель. Погляньте, діти, на цей чарівний віночок. Чим квіточки схожі? Чим
різняться? І дорослі, і діти зовсім як наші квіти. Подивіться один на одного,
посміхніться. Чим ми схожі? Чим відрізняємось? Ми всі різні – маємо різний
колір очей, волосся, різний зріст, голос. Нас об’єднала наша школа, наш клас,
ми будемо вчитися, співати, танцювати, веселитися. Тепер ми одна родина,
один колектив. Цей віночок буде символізувати міцну дружбу нашого класу.
Від сьогодні він буде з нами, щоб нагадувати про те, що наша дружба міцна й
непорушна, всі ми житимемо у мирі й злагоді. Діти, а що таке сім’я? Де вона
може проживати?
Учитель показує карту України.
( сл. 20) Ось погляньте на карту України – це карта нашої Батьківщини. У
кожному куточку України – живуть родини, батьки і діти, бабусі і дідусі у місті
чи в селі, але всі ми живемо в одній державі – в Україні, яка є для всіх нас
єдиною. Україна – це наш рідний батьківський край, і ми несемо в собі його
культуру, звичаї, традиції, його пісні і вірші, вбираємо в свою душу рідні серцю
краєвиди.
Перегляд відеоролика ( сл. 21)
Учитель

24. ( сл. 22) Хіба може душа бути байдужою до цієї краси? Звичайно, ні. Ми
повинні берегти і примножувати красу нашого краю. А які ви вірші знаєте про
Батьківщину?
Учні розповідають вірші.
На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.
Ти з давніх віків непокірна була
І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося – її здобула
Звитяжна моя Україна.
На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.
В садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,
І чути співочі дівчат голоси, –
Пісенна моя Україна.
Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.

25. Квітуй, мов калина, над плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,Прекрасна моя Україно!
У всьому світі – кожен знає –
Батьківщина лиш одна є.
І в нас вона одна – єдина.
Це наша славна Україна.
Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Звешся веселково Україною,
Нене зачарована моя.
Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя!
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна!
( сл. 23) Україна – наш спільний дім. Тож маємо дбати усі, щоб були в ній
добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми повинні усвідомити: своє,
рідне – не тільки хата й подвір’я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і
річка, степ і море , і вся розмаїта наша країна.

26. Учитель. Послухайте ось таку притчу.
Якось, у коробці лежали тюбики з фарбами. Одного разу біла фарба
сказала чорній, що в тюбику лежала найближче до неї:
- Сестро, що за біда трапилася з тобою? Чому ти така брудна?
-Я не брудна, такий мій колір, - відповіла чорна фарба.
-Тоді ти неправильна фарба, і колір у тебе неправильний. Подивись на
мене, ось яким повинен бути справжній колір, і взагалі, всі кольори походять
від білого, тому нема нічого більш витонченого, як білий колір, на котрий
повинні прагнути бути схожими усі інші фарби.
Це зауваження не сподобалось чорній фарбі і вона незадоволено
відповіла:
- Ні, це ти неправильна, а мій колір найправильніший. І взагалі, якби не
було чорного кольору, то нічого видатного не змогли б намалювати.
Спробуй без мене щось намалювати, білий аркуш так і залишиться
білим.
Почувши це, засперечалися інші фарби і навперебій почали доводити, що
тільки їх колір правильний і потрібний. Що тільки вони будуть обрані
художником для створення шедевру. Довго та запекло вони сперечались, так,
що деякі навіть почали вибризкуватись з тюбиків через розбурхану неприязнь.
Та раптом кришка коробки відкрилась і на тюбики впало яскраве світло.
Художник вийняв фарби і видавив їх на палітру. Потім, змішавши їх одна з
одною, наніс на полотно, де й відбулося їх примирення. Художнику не було
ніякого діла до їх протиріч, він бачив єднання у різноманітності. Для нього
були важливі всі кольори. Так був створений великий шедевр, де фарби не
протистояли, а взаємодоповнювали одна одну.

27. ( сл. 24) Так і в нашій країні, кожне місто, кожна область – це лише окремий
тюбик з фарбою, а разом ми – квітуча, барвиста Україна.
( сл. 25, читає учениця)
А зараз, діти, ми створимо наш з вами шедевр, який символізуватиме дружбу,
товарискість, взаємоповагу, єдність. Прошу підійти до дошки й залишити на
ній відбитки своїх долонь. ( сл. 26, звуч. музика)
( сл. 27) Учитель. Погляньте, хоч усі ми різні, та разом зуміли створити ось
який шедевр. Нехай він буде символом нашої дружби та єдності, наших
можливостей і мрій.
( сл. 28, музика)Дорогі діти, від кожного з вас залежить, яким буде майбутнє
нашої України. А любити її – це значить працювати в ім'я рідної землі.
Народна мудрість говорить: «Краще запалити одну свічку, ніж ганьбити
пітьму». І якщо ці свічки запалахкотять у кожного з нас у серці, то Україна,
громадянами якої ми є, дійсно стане вільною і незалежною, могутньою
державою, і в ній, як і в наших душах, запалає вогонь відродження.
Я бажаю вам успіхів у навчанні, у всіх ваших справах, бо від успіху кожного
громадянина кращою стає вся держава. Давайте любити, цінувати, берегти свій
рідний край, робити все можливе для його процвітання.

28. Тема. Козацькі забави
Мета: розширити знання учнів про запорізьких козаків, їх традиції, побут,
звичаї. Виховувати шанобливе ставлення до запорожців, спонукати до
наслідування їх кращих рис характеру: добродушності, безкорисливості,
товариськості, бажання завжди прийти на допомогу. Розвивати фізичні якості
дітей, спритність, кмітливість, активність.
Обладнання: святково прибраний зал, запис українських пісень, спортивні
знаряддя.
1 ведучий:
За шляхами, за дорогами,
За Дніпровськими порогами,
За лісами за високими
Наші прадіди жили.
Мали Січ козацьку сильную,
Цінували волю вільную
І Вкраїну свою рідную,
Як зіницю берегли…
2 ведучий:
Добрий день вам, люди добрі!
Щиро просим до господи!
Раді вас у нас вітати,
Щастя та добра бажати!

29. 1 ведучий:
Сьогодні свято, конкурс нині.
Сьогодні в нас козацтво тут.
І в цьому залі радість лине,
Козацькі ігри всіх нас ждуть.
2 ведучий:
Нумо, хлопці, покажіться!
А ви, друзі, подивіться,
За якого вболівати
Ви прийшли на наше свято?!
(Команди виходять на сцену. Звучить козацький марш. Оплески.)
І курінь «Хортиця»
Девіз: «Козацькому роду нема переводу»
Отаман. Для боротьби ми не збирали
Ані рушниць, ані гармат.
Здоров’я й знань понабирали,
Що вистачить для всіх команд.
ІІ курінь «Чайка»

30. Девіз: «Нуте, браття, або перемогу добути, або дома не бути!»
Отаман. Ми прийшли сюди сьогодні,
Щоб вести запеклий бій.
Тільки, ні, не кулаками,
А в веселій, дружній грі.
1 ведучий: А знаєте, козаки, на що йдете!?
Козаки: Знаємо!
2 ведучий: А знаєте, що можете програти?
Козаки: Не біда!
1 ведучий: Отже, розпочинаємо наш конкурс «Козацькі забави». Вам доведеться
пройти через сім випробувань. Це стільки, скільки було колись порогів на Дніпрі.
У давні часи ці пороги були страшною перешкодою на шляху до того, хто плив
Дніпром на Січ. Вважалося, що справжнім козаком може зватися лише той, хто
пройшов хоч раз у житті через пороги. А зараз саме час перейти до першого
конкурсу.
Ведучий 2. Щоб правильно орієнтуватися в житті, бути освіченою людиною,
треба знати минуле свого народу та його історію. У минулому українського
народу було таке неповторне й легендарне явище, як Запорізька Січ.
Ведучий 1. Отже, як наші учасник знають історію козацтва, зараз ми з вами і
побачимо. Приготуйтесь уважно слухати і швидко відповідати на запитання
вікторини. Хто з вас перший знатиме відповідь на запитання – свистить у свисток.

31. Для нашого журі ми хочемо зазначити, що кожна правильна відповідь один бал.
Розпочинаємо!
Ведучий 2. 1) Що означає слово “козак”? (Вільний)
Ведучий 1. 2) Як називалося козацьке судно? (Чайка).
Ведучий 2. 3) Назвіть воєнні атрибути, якими користувалися козаки. (Шабля,
люлька, рушниця, лук).
Ведучий 1. 4) Назвіть атрибут влади гетьмана.(Булава).
Ведучий 2. 5) Назвіть козацьку їжу (Куліш, соломаха, риба, мед, галушки).
Ведучий 1. 6) Яких ви знаєте гетьманів?
Ведучий 2. 7) Як називається зачіска козака? (оселедець)
Ведучий 1. 8) Як називався козацький ватажок? (отаман, кошовий)
Ведучий 2. 9) Які відомі українські танці народилися в козаків? (“Метелиця”,
“Гопак”)
Ведучий 1. 10) Як називалось місце, де жили козаки? (Запорізька Січ)
Ведучий 2. 11) Яку річку найбільше поважали козаки? (Дніпро)
Ведучий 1. 12) Кого згідно з традицій не пускали на Запорожжя? (бідних, жінок,
іноземців).
Дякую нашим командам.
Ведучий 2. Про козаків так писав французький історик П’єр Шевальє: «Мешканці
України, які сьогодні всі називають себе козаками і які з гордістю носять це ім’я,
мають гарну поставу, бадьорі, міцні, спритні до всякої роботи, щедрі й мало
дбають про нагромадження майна, дуже волелюбні й не здатні терпіти ярма,
невтомні, сміливі й хоробрі...». Легенди розповідають про неабияку силу козаків.
Тому наш наступний конкурс називається « У кого сильніша рука?»
Ведучий 1. У цьому конкурсі беруть участь отамани. Умови конкурсу: не
відриваючи ліктя від столу учасники намагатимуться відхилити і притиснути його
руку до поверхні. Умови конкурсу зрозумілі? Тоді розпочнемо!
Ведучий 2. Ну що ж…а ми продовжуємо…Ви вже знаєте, що до фортеці під

32. страхом смерті заборонялося приводити жінок. Крім того запорожці вважали
небажаним одружуватися. В основі цих звичаїв була необхідність мати регулярне
військо з високою боєготовністю. У козака було дуже небезпечне життя, над ним
повсякчас кружляла смерть, мати дружину та дітей за таких обставин – означало
свідомо прирікати їх на сирітство. На одному з козацьких прапорів був
зображений козак на коні, а під ними – напис «Козак куди хоче, туди й скаче,
ніхто за ним не заплаче». Але, на жаль, дуже помилялися козаки, бо у кожного
була мати, були й сестри, кохані, наречені, були й дружини з дітьми.
Ведучий 1. Пошана до матері, бабусі, сестри поступово переростала в пошану до
дівчини, до майбутньої дружини. Отже, звичай заборони появи жінки на Січі був
викликаний не зневагою до жінки, а високою шаною до неї та відповідальністю
козака за свої вчинки перед дівчиною, дружиною, матір’ю. Сильні духом люди
ніколи не образять жінку. Там, де лицарство, там мужність і ніжність ідуть поруч.
Особливо ганебним злочином вважалася зрада кохання, зрада дружині або
другові. Народ вважав, що людина непорядна в особистому житті, не може
прислужитися своїй землі, Вітчизні. Якщо хтось здатний зрадити близьку людину,
то він зрадить і Батьківщину.
Ведучий 2. Наступна конкурс – «Як наші козаки залицялися»
Кожен козак – лицар. Він вмів гарно танцювати, чемно поводитись з дівчатами і,
звичайно, залицятися. Учасники команд вибирають із класу дівчину. Ваше
завдання зробити найбільше комплементів.
Ведучий 2. Чи не найвище козаки цінували дружбу! Існував навіть звичай
побратимства, коли два козаки, зовсім чужі один одному, браталися. Вони йшли
до церкви й в присутності священика давали «заповідальне слово». У побратимів
все було спільне: вони дарували одне одному коней, зброю. У походах вони не
з’їдять один без одного шматка хліба. У боях билися поруч і рятували один
одного від смерті. Коли траплялось, що когось з побратимів хтось кривдив чи
ображав, то інший зараз же вставав на його захист.

33. Ведучий 1. А ще на Січі завжди цінували вірність та справжній командний дух.
Завдяки злагодженим діям, козаки завжди отримували перемогу. Подивимось, у
кого ж найсильніший командний дух. Тому конкурс називається «Найсильніші
духом». Умова конкурсу така: яка команда найбільше надує повітряних кульок та
й перемогла. А шановне журі оцінять старання козаків. Ну що ж розпочнемо. Раз,
два, три…надувайте!
Ведучий 1. А ви знаєте, що коли в курені з’являвся новачок, його піддавали
випробуванням. Наприклад, давали завдання зварити куліш і ставили вимогу: щоб
каша була гаряча, як повернуться козаки. А самі ховалися і спостерігали, як буде
діяти новобранець. Траплялося так, що хтось із новобранців, приготувавши
страву, починав нервувати, панікувати. Коли козаки бачили, що новачок впадав у
розпач, то такого не приймали й відпускали додому. А інші не занепадали духом,
а, гукнувши кілька разів, махали рукою й казали: «Ну, не хочете їсти, то я сам
наїмся!». Такого відразу приймали до куреня. Це, звичайно, переказ-жарт, проте
хто відає....
Ведучий 2. А чи відомо вам, що козаки вранці їли? На сніданок подавалася
соломаха – житнє борошно, зварене у воді, заправлене салом або олією. Так-так,
ви вгадали…наш наступний конкурс пов'язаний з їжею і називається він «Як
козак їсть, так і працює». Наші козаки добре працюють. В роботі вони гарні, і ми
вже переконались, а чи добрий у них апетит? Ми впевнені, що наші хлопці мають
неабиякий апетит, тому за стародавнім українським звичаєм вирішили їх
нагодувати. Козаки повинні якнайшвидше з'їсти періжок із зав’язаними руками.
Ведучий 2. Відомий такий історичний випадок. Восени 1674р. Султан звелів
татарській орді йти війною на Запоріжжя. Щоб застати козаків зненацька, вороги
прийшли на Січ на Різдвяні свята. Під прикриттям ночі татари нишком проникли
через таємний хід в укріплення та вже хотіли було вчинити криваву різанину, та
не на тих напали. Запорожці давно помітили непроханих «гостей» і за наказом
Івана Сірка відкрили нищівний вогонь з рушниць. А потім, перекривши таємний

34. хід, взялися за шаблі... Не вцілів жоден ворог.
Ведучий 1. А чи вмієте ви наші козаки влучно стріляти тому останній наш
конкурс називається "Влучний постріл". У ньому беруть участь усі учасники
команди. Кожен учасник має дві спроби. Він повинен влучити у відро
картоплиною. Переможе команда, у якої більше влучних пострілів. Готові?
Розпочали!
Конкурс «Веселий козак». На дошці із закритими очима намалювати портрет
одного з козаків, учасників конкурсу.
1 ведучий: Ось і закінчився наш конкурс. Козаки, на сцену!
Звучить марш. Журі підводить підсумки.
Переможці отримують нагороди: медалі, грамоти.
2 ведучий: Наша пам'ять про славне минуле українського війська повинна завжди
підкріплюватися добрими та корисними справами. Ми як і козаки, маємо
залишити в житті по собі добрий слід.
1 ведучий: Ми роду козацького діти,
Ми любимо сонце і квіти.
І сонце нам шле свій привіт.
Ми роду козацького діти.
Землі український привіт.
Разом: Хай козацькому роду не буде переводу!
2 ведучий: Скільки б ми не грали, а закінчити час.
Кращі побажання ви прийміть від нас!

35. «Є КРАЙ, ДЕ НАЙКРАЩІ У СВІТІ ПІСНІ
І ЦВІТОМ ЧАРУЄ КАЛИНА,
ДЕ СОНЕЧКО ВПЕРШЕ ВСМІХНУЛОСЬ МЕНІ, –
ЦЕ ДІМ МІЙ – МОЯ УКРАЇНА!»
Тема. Україна—єдина країна
Мета: поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; формувати
національну свідомість школярів; розвивати пізнавальні інтереси учнів;
виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого і
сучасного, шанобливе ставлення до символів держави.
Обладнання: Конституція України, плакати із зображенням державного
прапора України, державного герба України, запис державного Гімну України;
карта України; записи висловів про Україну, прислів’я, приказки про рідний
край.
Хід уроку
Живи, Україно! Живи для краси,
для сили, для правди, для волі!
В. Сосюра
І. Організація класу до уроку
Учитель.
Доброго дня вам, діти!
Рада всіх я вас вітати!
У році новому
Здоров’я, радості, добра та успіхів
Усім я хочу побажати!

36. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Вступне слово вчителя.
--Наш перший урок пропоную розпочати такими рядками: (сл. 1)
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.
М. Чернявський
-- Про яку святиню говориться у вірші? (Про Україну.)
--Цей вірш називається акровірш (вірш-загадка). Відгадку якого можна
прочитати за першими літерами кожного рядка. У цьому акровірші ми знайшли
назву своєї Батьківщини.
--Тож, напевно, ви всі здогадалися, про що буде йти мова на нашому першому
уроці? (Про нашу Батьківщину – Україну.)
(сл. 2)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Діти, тема нашого першого уроку «Україна—єдина країна».
Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій землі—на нашій славній
Україні! Тут жили наші діди та прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь
роду українського, що сягає сивої давнини. Материнський образ України встає
з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури
поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає
недосяжно на повен зріст із карпатських верховин. Нема життя без України, бо
Україна—це мати, яку не вибирають, бо Україна—це доля, яка випадає раз на
віку, бо Україна—це пісня, яка вічна на цій землі.
( сл.3—пісня про Україну).

37. Учитель ( сл.4)
Наш урок присвячений рідній Батьківщині. Він незвичайний, бо передбачає,
що ми здійснимо цікаву подорож. Нас чекають такі маршрути:
Маршрут 1. Рідний край, Україна, Батьківщина, Вітчизна.
Маршрут 2. Державні символи України.
Маршрут 3. Народні символи держави.
Маршрут 4. Мій край – моя історія жива.
Маршрут 5. Народна скарбничка.
Маршрут 6. Пройди лабіринт.
(сл. 5)
ІV. Організація навчальної діяльності
Маршрут 1. Рідний край, Україна, Батьківщина, Вітчизна.
Виступи учнів.
В них – озера, річки і долини…
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина.
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна-єдина –
Це наша славна Україна!
вай Шевченка спів
Про горду славу козаків.
Не забувай, що ти дитина
Землі, що зветься Україна.
Солов’їна пісня ллється вдалині,
І мрійлива річка між гаями в’ється –
Все це – Україна. Все це – я і ти!

38. Учень.
Солов’їна пісня
Одна Батьківщина і двох не буває.
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде ніколи в житті.
Чи можна забути малому ту пісню,
Що мати співала, коли засинав?
Чи можна забути ту стежку до хати,
Що босим колись протоптав?
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї,
Її вечорами по всій Україні
Співають, співають в садах солов’ї.
І я припадаю до неї устами
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.
М. Бакай
Учитель. Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і
живе. Кожен пишається своєю рідною країною. Наша держава – Україна,
суверенна і незалежна, демократична і правова.
– суверенна держава»? (Вона має право
самостійно, без втручання інших держав вирішувати всі свої внутрішні та
зовнішні справи.)
– демократична. Це означає, що влада в ній належить
народові. Тільки народ може змінювати її основи – конституційний лад.
Робота в групах. Складання асоціативного грона
1 група «Батьківщина».

39. (Найкраща, найрідніша, наймиліша, найсвітліша, найчарівніша.)
2 група «Україна».
(Демократична, незалежна, правова, соборна, вільна.)
3 група «Рідний край».
(Батьківська хата, колискова, криниця, школа, друзі)
(сл. 6)
Маршрут 2. Державні символи України.
(Повідомлення учнів про державну символіку.)
Учень.
Прапор
Прапор – це державний символ,
Він є в кожної держави.
Це для всіх – ознака сили,
Це для всіх – ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє – небо, жовте –жито.
Прапор свій оберігаєм,
Він святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині.
З ним навіки є народом.
Українським в Україні.
Н. Поклад
Учень.
Герб
Наш герб – тризуб.
Це воля, слава й сила.
Наш герб – тризуб.
Недоля нас косила.
Та ми зросли, ми є,