Інформаційний простір України: нагальні виклики

ІНСТИТУТ ДЕМОКРАТІЇ ІМЕНІ
ПИЛИПА ОРЛИКА
Інформаційний простір України:
нагальні виклики

Позитивні зрушення:
 сайт Stopfake, створений студентами
Києво-Могилянської академії для
розвінчування російських
пропагандистських фейків;
 створення групи ентузіастів
«Інформаційний спротив» - Дмитро
Тимчук;
 відкрито Український кризовий медіа
–центр;
 створено Інформаційно-аналітичний
центр РНБО та прес-служби АТО;
запровадили щоденні брифінги;
Більше року продовжується неоголошена війна та безпрецедентна
інформаційна агресія Росії проти України. З початком АТО багато експертів
наголошували на тому, що Україна програє інформаційну війну. Що змінилось
за цей час?
ІДПО "Інформаційний простір України: нагальні виклики", 2 квітня 2015

Позитивні зрушення
(продовження):
 Створено канал
«UkraineToday» (зусиллями
каналу 1+1);
 обрали новий склад
Національної ради з
телебачення і радіомовлення;
 ухвалено Закон про Суспільне
ТБ і радіомовлення (19 березня
Закон № 1357);
 відправлено на експертизу до
Ради Європи законопроект Про
реформу державних і
комунальних ЗМІ (законопроект
№1123 зареєстровано 1 грудня);
Набув чинності Закон, який
забороняє розповсюдження в
Україні фільмів російського
виробництва, що пропагують
спецслужби, правоохоронні органи,
збройні сили Російської Федерації.

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика проводить моніторинг
регіональних ЗМІ у 8 регіонах України. Зокрема, у
 Львівській
 Донецькій
 Сумській
 Харківській
 Дніпропетровській
 Одеській
 Чернівецькій
 Житомирській областях.
(Через анексію та імплементацію в російський інформаційний простір Криму
моніторинг там не проводиться).
*Досліджується 4 друкованих і 4 інтернет-видання у кожній області.

Останні моніторинги у січні та березні, свідчать, що чи не найбільша проблема в
медіа - просторі України – інформаційна ізоляція окупованих територій.
У Донецькій області працюють:
 10 новинних і більше 30-ти загалом російських ТБ-каналів;
 3 сепаратистських ТБ – каналів: «Оплот», «Новоросия», «Донецкая республика»;
 сайти: «Новороссия», «Новости Донецкой республики», «Оплот»;
 політику російських окупантів ідеологічно забезпечують газети: російські «Комсомольская правда»,
«Российская газета»;
 сепаратистські газети «Новороссия», «Донецкая республика» і «Мирный Донбасс»;
 газета «Вечерняя Макеевка» також підтримує терористів;
 радіо «Республика»;
 терористи створили своє Міністерство інформаційної політики.
*Якщо раніше «Комсомольская правда» була
продуктом київської редакції, то з січня 2015 року споживачі інформації в м.
Донецьку вже отримували продукт московського офісу газети.

нагальні виклики сьогодення
У Луганській області працюють:
 2 телевізійні канали: «Луганськ -24»;
 так званий ГТРК ЛНР - сепаратистський канал, що працює на захоплених ще у
березні потужностях телеканалу ІРТА;
 сайт «Луганський інформаційний портал» – рупор сепаратистів;
 сайт «Исток» Молодежное Информационное Агенство;
 3 друкованих видання: «Жизнь Луганска»;
 газета «ХХІ век»;
 газета «Экспресс-клуб».
Увага! Російські канали працюють і на територіях, підконтрольних Україні
та навіть у деяких прикордонних районах Харківської , Херсонської,
Сумської, Чернігівської, Миколаївської і Запорізької областей.

Приклади: терористична
пропаганда на сайтах:

Iнформаційна ізоляція окупованих
територій
Натомість,
 українські канали на окупованих територіях досі не працюють, попри
обіцянки Держкомтелерадіо та Міністерства інформації;
 Донецькі газети «Жизнь», «Вечерний Донецк», «Панорама»
припинили друк ще в середині літа;
 газета «Донбасс» скоротилася із 4х випусків до 1: «Донбасс- неделя»;
 «Донеччина» виходить час від часу;
 «Донецкие новости» (власник Ринат Ахметов) не засуджують
російської агресії , а здебільшого рекламують власника;
 Терористами заблоковано 39 (!) українських сайтів;
 не краща ситуація на звільнених територіях: комунальні та державні
ЗМІ на територіях, підконтрольних українській владі, майже не
фінансуються;
*У травні відновлено мовлення у Слов’янську, Краматорську і Артемівську (тимчасова вежа на
горі Карачун)

Iнформаційна ізоляція окупованих
територій
 за рік ситуація з інформуванням воїнів не покращилась;
 газета «Народна армія» Міністерства оборони
декларує наклад у 25 тисячі;
 ще на початку окупації Юрій Стець започаткував газету
«Єдина Україна», але опитані нами волонтери, і
військові її бачили;
 «Громадське радіо» дає 10 випуски новин по 5хв. На
FM 24-цього катастрофічно мало;
 група журналістів-ентузіастів почала видавати газету
«Фронт»;
 деякі видання, як газета «День», журнал «Країна»,
«Газета по-українськи» передають частину накладу
воякам та на території, підконтрольні українській владі.

ЗМІ не змінили редакційну
політику відповідно військового
часу та інформаційній агресії
 деякі регіональні медіа замовчують війну; як,
наприклад, газета «Донецкие новости» (Ахметов),
харківська «Время» (Фельдман), «Харьковские
известия», «Житомирщина»...
 за висновками експертів,найважливіша сьогодні тема –
неоголошена війна Росії проти України, висвітлюється
поверхово, непрофесійно та подеколи цинічно;
 журналісти не шукають цікавих тем, а йдуть виключно за
фактажем;
 у ЗМІ відсутні аналітичні матеріали, аналіз ситуації,
важливі поради;

(продовження)
 навіть у прикордонних областях журналісти не пишуть про
небезпеки, які можуть виникнути в разі нападу: готовність
бомбосховищ, як вижити на окупованих територіях, як надати
першу допомогу тощо;
 друковані видання, як і сайти та ТБ-канали не змінили
редакційної політики відповідно викликам війни та окупації;
 деякі видання передруковують інформацію із сепаратистських
сайтів («Таймер» - Одеса);
 прикладом висвітлення можуть бути сайти «Громадське ТБ»,
«Остров», «Новости Донбасса», «Громадське телебачення
Донеччини»; львівська газета «Ратуша» та сайт «Новий
погляд»; сумська газета «Панорама»; харківський сайт
«Об’єктив»;
 бракує таких програм, як «Хоробрі серця» на 1+1;
«Донбас.Реалії», «Листи з окупованих територій»; «Ми разом»
на Радіо Свобода.

Україна програє інформаційну війну на
міжнародному рівні
Причини
Медіа
 відсутні потужні канали радіо-
та ТБ- іномовлення;
 у Болгарії, де працюють
більшість російських
телеканалів, люди впевнені,
що в Україні громадянська
війна;
 про ситуацію в Україні пишуть
іноземні журналісти, редакції
яких досі дислокуються в
Москві – тобто вони
дивляться на події в Україні
через російську призму;
 наприклад, в Данії - єдиний сайт
Nysgerring Ukraine,
розроблений українською
журналісткою, висвітлює події в
Україні. Матеріали передруковує
Швеція і Норвегія;
 навіть у Польщі падає підтримка;
польська газета
«Rzeczpospolita» рекламує
Опозиційний блок;

Україна програє інформаційну війну на
міжнародному рівні
Причини (продовження)
Наукова складова
 досі за кордоном події в
Україні здебільшого
коментують проросійські
експерти, колишні
«советологи»;
 війну в Україні висвітлюють
західні журналісти, які
нічого не знають про
Україну, її історію;
 факультети україністики в
останні роки здебільшого
закриті.
Робота Посольств і культурних
центрів
 посольства не допрацьовують у
сфері інформування: потрібні
нові підходи і нові люди;
 Росія має понад 70 культурних
центрів у світі;
 ми за 24 роки незалежності не
спромоглися створити
інституцію на кшталт «Гете –
інституту», «Британської Ради»,
«Польського інституту».
*В кінці березня 2015 Міністерство культури
оголосило про створення Українського
інституту Тараса Шевченка

Щоб змінити ситуацію, необхідно
Пропозиції:
 розробити Стратегію інформаційної політики держави;
 створити Доктрину інформаційної безпеки чи Програму захисту інформаційного
середовища;
 зокрема кібербезпеки (комп'ютерне протистояння у просторі Інтернету). “Інформаційні
війська” – це не вирішення проблеми;
 МЗС України потрібно займати наступальну позицію, а не пояснювальну чи
виправдовувальну (зокрема і щодо Законів про декомунізацію);
 створити єдиний координаційний центр розповсюдження інформації (в Україні
питаннями інформаційної політики займаються РНБО, Нацрада, Держкомтелерадіо, СБУ,
Міністерство оборони, створили ще і Міністерство інформації, а результати мінімальні);
 створити канал радіо- та ТБ-іномовлення. Канал 1+1створив Ukraine Today, але він не
має необхідних потужностей та фахівців;
 створити на територіях, що межують із окупованими, потужності для поширення теле-
чи радіосигналу;
 варто озброїтися досвідом «Голосу Америки» чи «Радіо Свобода» з часів холодної війни;
* 27 травня Президент затвердив рішення РНБО «Про стратегію національної безпеки».
Експертна рада при Міністерстві інформполітики розробила «Концепцію інформаційної
безпеки України».

Щоб змінити ситуацію, необхідно
Пропозиції (продовження):
 створити канал мовлення на окуповані території по принципу «Белсат» (мовить з Польщі
на Білорусь);
 військово- технічним шляхом знищити телевишки на окупованих територіях, щоб
відключити російські пропагандистські канали;
 підтримувати державні видання на територіях, підконтрольних Україні;
 підтримувати «Громадське телебачення Донеччини», якому люди довіряють;
 розповсюджувати листівки, газети, акцент на місцеві ЗМІ, варіанти газет «Донеччина»
і«Донбас» яким довіряють;
 необхідно розробити окремі підходи до інформаційного контенту для тимчасово
окупованих територій, вцілому України і зарубіжжя; в ідеалі потрібно поширювати
інформацію і в Росії;
 ЗМІ потрібно працювати на випередження, а не розвінчувати, пояснювати,
виправдовуватись постфактум;
 налагодити відкриту прозору комунікацію між владою, громадою і медіа;
 -запозичити світовий досвід, як працювати на окупованих територіях;
 - об’єднати зусилля країн Європи та Америки в протидії російській інформаційній
агресії.

Інформаційний простір України: нагальні виклики

More Related Content

What's hot

Similar to Інформаційний простір України: нагальні виклики

More from UkraineCrisisMediaCenter

Інформаційний простір України: нагальні виклики