Фахівці ДУ «Український центр контролю за соцхворобами МОЗ України» розробили методичні рекомендації щодо використання ультрафіолетового бактерицидного випромінювання для знезараження повітря в приміщеннях закладів охорони здоров’я.

1. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ВИКОРИСТАННЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО БАКТЕРИЦИДНОГО
ВИПРОМІНЮВАННЯ ДЛЯ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ПОВІТРЯ В
ПРИМІЩЕННЯХ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
1. Область застосування
Дані методичні рекомендації призначені для фахівців закладів охорони
здоров’я.
2. Основні визначення та терміни.
2.1. Бактерицидне випромінювання – це електромагнітне
випромінювання ультрафіолетового діапазону довжин хвиль в інтервалі від
205 до 315 нм.
2.2. Бактерицидна опроміненість – поверхнева щільність падаючого
бактерицидного потоку випромінювання (відношення бактерицидного
потоку до площі опромінюваної поверхні). Одиниця виміру - Вт/м2
, більш
дрібна одиниця, яка застосовується при оцінці ультрафіолетового
опромінення – мкВт/см2
. 1 Вт/м2
дорівнює 100 мкВт/см2
.
2.3. Бактерицидна потужність випромінення (лампи) оцінюється за
його впливом на мікроорганізми відповідно до відносної спектральної
бактерицидної ефективності. Одиниця виміру – Вт. Бактерицидна потужність
випромінення (лампи) складає приблизно третину номінальної (електричної)
потужності лампи.
2.4. Бактерицидна (антимікробна) дія ультрафіолетового
випромінювання – здатність випромінювання викликати загибель
мікроорганізмів під впливом ультрафіолетового випромінювання.
2.5. Поверхнева доза (експозиція) бактерицидного опромінення –
поверхнева щільність енергії бактерицидного випромінювання
(обчислюється як добуток поверхневої щільності бактерицидного потоку
випромінювання та часу, протягом якого діє випромінювання на поверхню).
Одиниця виміру – Дж/м2
або мкДж/см2
(Вт*с/м2
або мкВт*с/м2
).
2.6. Пускорегулювальний апарат (ПРА) – електротехнічний пристрій,
що забезпечує запалювання і необхідний електричний режим роботи лампи
при її включенні в мережу живлення.
2.7. Режим опромінення – тривалість і послідовність роботи
опромінювачів - це безперервний режим (протягом усього дня) або повторно-
короткочасний (чергування сеансів опромінення та пауз).
2.8. Ультрафіолетова бактерицидна лампа (далі – бактерицидна
лампа) – штучне джерело випромінювання у спектрі якого є переважно
ультрафіолетове бактерицидне випромінення в діапазоні довжин хвиль 205-
315 нм з піком випромінення на довжині хвилі 253,7 нм.

2. 2.9. Бактерицидний опромінювач – електротехнічний пристрій, що
складається з бактерицидної лампи або ламп, пускорегулювального апарата,
відбивної арматури, деталей для кріплення ламп та приєднання до мережі
живлення. За конструктивним виконанням опромінювачі поділяються на три
групи: відкриті (стельові або настінні), екрановані (настінні, з використанням
відбивача), закриті (рециркулятори). Застосовуть також комбінацію відкритої
та екранованої бактерицидної ламп – комбіновані опромінювачі. У
відкритих, екранованих та комбінованих опромінювачів прямий
бактерицидний потік від ламп і відбивача (або без нього) охоплює широку
зону в просторі аж до тілесного кута 4 пі. Відкриті опромінювачі призначені
для процесу знезаражування приміщення тільки у відсутності людей або при
короткочасному їх перебування в приміщенні.
2.10. Умови знезараження приміщення – знезараження в присутності
або відсутності людей у приміщенні.
2.11. Ультрафіолетовий радіометр – прилад, що вимірює щільність
бактерицидного потоку ультрафіолетового опромінення. Одиниці виміру, як
правило, - мкВт/см2
.
2.12. Спецодяг при використанні ультрафіолетового бактерицидного
випромінювання для знезараження повітря в приміщеннях закладів охорони
здоров’я (далі – ЗОЗ) – халат, медичний ковпак/косинка використання
ультрафіолетового бактерицидного випромінювання для знезараження
повітря в приміщеннях закладів охорони здоров’я.
3. Загальні положення.
3.1. Ультрафіолетове бактерицидне опромінення повітряного
середовища приміщень, що здійснюється за допомогою ультрафіолетових
бактерицидних опромінювачів, є санітарно-протиепідемічним
(профілактичним) заходом, спрямованим на зниження кількості
мікроорганізмів та профілактику інфекційних хвороб.
3.2. Ультрафіолетові бактерицидні опромінювачі – це пристрої,
обладнані бактерицидними ультрафіолетовими лампами, що застосовуються
в приміщеннях для знезараження повітря та відкритих поверхонь об’єктів
навколишнього середовища з метою зниження рівня обсіменіння
мікроорганізмами та для запобігання розповсюдження збудників інфекційних
хвороб.
3.3. Ультрафіолетові бактерицидні опромінювачі повинні
використовуватися в приміщеннях з високим та середнім ризиком
контамінації мікобактеріями туберкульозу, підвищеним ризиком поширення
збудників інших інфекцій, а також у приміщеннях з великим скупченням
людей.

3. 3.4. Обовязковою умовою використання ультрафіолетових
бактерицидних опромінювачів, в яких використовуються ультрафіолетові
бактерицидні лампи, поряд із забезпеченням належних умов знезараження
повітря закритих приміщень, є виключення можливості шкідливого впливу
на людину надлишкового опромінення, надмірної концентрації озону і парів
ртуті.
3.5. Характеристика бактерицидної (антимікробної) дії
ультрафіолетового випромінювання:
Ультрафіолетове випромінювання охоплює діапазон довжин хвиль від
100 до 400 нм оптичного спектру електромагнітних коливань. За найбільш
характерними реакціями, які виникають при взаємодії ультрафіолетового
випромінювання з біологічними приймачами, цей діапазон умовно розбитий
на три піддіапазони: УФ-А (315-400 нм), УФ-В (280-315 нм), УФ-С (100-280
нм).
Ультрафіолетове випромінювання відносять до типу неіонізуючих
випромінювань.
Бактерицидну дію має ультрафіолетове випромінювання з діапазоном
довжин хвиль 205-315 нм, яке проявляється в деструктивно-модифікуючих
фотохімічних пошкодженнях нуклеїнових кислот, що призводить до загибелі
мікробної клітини в першому чи наступному поколінні.
Реакція живої мікробної клітини на ультрафіолетове випромінювання не
однакова для різних довжин хвиль. Залежність бактерицидної ефективності
від довжини хвилі випромінювання називають спектром дії.
Більш чутливі до впливу ультрафіолетового випромінювання віруси і
бактерії в вегетативній формі (палички, коки). Менш чутливі гриби та
найпростіші мікроорганізми. Найбільшу стійкість мають спорові форми
бактерій.
Для опису характеристик ультрафіолетового випромінювання
використовуються радіометричні фізичні (або енергетичні) величини.
Вимірювання значень цих величин підрозділяється на спектральні та
інтегральні методи. При спектральному методі вимірюється значення
спектральної щільності радіометричної величини монохроматичних
випромінювань у вузькому інтервалі довжин хвиль. При інтегральному
методі оцінюється сумарне випромінювання в певному спектральному
діапазоні як для лінійчастого, так для суцільного спектру.
В реальних умовах експлуатації може спостерігатися зниження
ефективності бактерицидних установок через низку факторів, що впливають
на параметри бактерицидних ламп.
До таких в першу чергу можна віднести наступні:
Коливання напруги мережі. З ростом напруги мережі термін служби
бактерицидних ламп зменшується. Так, при підвищенні напруги на 20% вище
номінального значення термін служби знижується до 50%. При падінні
напруги мережі більш ніж на 20% від номінального значення лампи
починають нестійко горіти і можуть навіть згаснути.

4. При падінні напруги мережі на 10% від номінального значення
бактерицидний потік ламп зменшується на 15%. Тому при коливаннях
напруги мережі вище або нижче 10% від номінального значення експлуатація
бактерицидних установок не допускається.
Коливання температури навколишнього повітря. При температурі
10о
С або 40о
С значення бактерицидного потоку ламп знижується на 10% від
номінального. З пониженням температури нижче 10о
С утруднюється
запалювання ламп і збільшується розпорошення електродів, що призводить
до скорочення терміну служби ламп.
Число включень. Кожне включення зменшує загальний термін служби
лампи приблизно на 2 год.
Вплив відносної вологості та запилення повітряного середовища
приміщення. При відносній вологості більше 80% бактерицидна дія
ультрафіолетового випромінювання падає на 30% через ефект екранування
мікроорганізмів.
Запиленість колби ламп і відбивача опромінювача в залежності від її
ступеня знижує значення бактерицидного потоку на 10% і більше.
При кімнатній температурі, відносній вологості в межах до 30-70% і
вмісту пилу менше 1 мг/м3
цими факторами можна знехтувати.
4. Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень з бактерицидними
ультрафіолетовими опромінювачами.
4.1. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог у приміщенях, обладнаних
бактерицидними ультрафіолетовими опромінювачами забезпечує зменшення
ризику захворювань людей інфекційними хворобами і виключає можливість
шкідливого впливу на людину ультрафіолетового випромінювання, озону і
парів ртуті.
4.2. Приміщення з бактерицидними опромінювачами поділяють на дві
групи:
– А, в яких знезараження повітря здійснюється у присутності людей. Це
приміщення з високим та середним ризиком розповсюдження туберкульозу
та інших інфекцій, що передаються повітряним шляхом, в яких постійно
перебувають люди (наприклад, палати) або в яких протягом певного часу
існують умови для надходження в повітря аерозолю, інфікованого
мікобактеріями туберкульозу, вірусами та іншими мікроорганізмами
(наприклад, маніпуляційна – при проведенні процедур хворим; приміщення
бактеріологічної лабораторії – під час проведення робіт із зразками
мокротиння; бронхоскопічний кабінет – при проведенні бронхоскопічного
дослідження; кімнати збирання мокротиння; рентген-кабінети; кабінети
лікарів сімейної медицини; ДОТ-кабінети тощо);
– Б, в яких знезараження повітря здійснюють у відсутності людей. Це
всі приміщення, в яких згідно «Стандарту інфекційного контролю за
туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах, місцях
довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз»,

5. затвердженого наказом МОЗ від 18.08.2010 № 684 в редакції наказу МОЗ від
23.12.2011 № 950, а також інших нормативних актів рекомендовано
встановлення ультрафіолетових бактерицидних опромінювачів, за умови
відсутності під час їх роботи персоналу.
4.3. Рекомендована висота приміщень, в яких передбачається
розміщення бактерицидного опромінювача, повинна бути не менше 3 м. В
разі меншої висоти приміщень бактерицидні опромінювачі слід
встановлювати таким чином, щоб відстань від їх ультрафіолетової
бактерицидної лампи до стелі була не меншою ніж 20-25 см, а висота
розташування опромінювача була не меншою, ніж 2,1-2,15 м.
4.7. Всі приміщення, де розміщені бактерицидні установки, повинні бути
оснащені загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією або мати
умови для інтенсивного провітрювання за допомогою вентиляторів, через
віконні отвори, що забезпечують одноразовий повітрообмін не більше, ніж за
15 хвилин.
4.8. Вміст озону в приміщеннях, в яких розміщені бактерицидні
установки, вимірюється акредитованими лабораторіями та не повинен
перевищувати граничнодопустимі концентрації.
При виявленні перевищення концентрації озону визначається його
джерело (неякісні лампи) із подальшою заміною.
4.9. Бактерицидні установки не можна використовувати в приміщеннях
з температурою повітря нижче 10о
С (при такій температурі багато з ламп
можуть не запалюватися).
4.10. В приміщеннях групи А, де бактерицидні установки
використовуються в постійному режимі, слід уникати оздоблення стін та
стель світловідбиваючими матеріалами, перевагу слід надавати матовим
поверхням з метою забезпечення безпечних рівнів бактерицидної
опроміненості на місцях постійного перебування людей.
5. Умови перебування людей у зоні роботи бактерицидних
опромінювачів
5.1. Бактерицидна опроміненість в місцях перебування людей (біля
ліжок пацієнтів при находженні на ліжку та на робочих місцях персоналу –
на рівні очей) не повинна перевищувати 0,2 мкВт/см2
при вимірюванні УФ-
опромінення з довжиною хвилі 254 нм.
5.2. Час можливого безпечного перебування людини в приміщенні, в
якому працюють екрановані ультрафіолетові бактерицидні лампи при
значенні щільності бактерицидного потоку випромінювання більше
0,2 мкВт/см2
, обчислюється за формулою t (c) = 6000/p, де:
- t (c) – час (в секундах) безпечного перебування людини в
приміщенні;
- 6000 – поверхнева доза (мкДж/см2
) бактерицидного опромінення
при вимірюванні УФ-опромінення з довжиною хвилі 254 нм, яку
безпечно для здоров’я може отримати людина за кожні 8 годин

6. безперервного знаходження приміщенні, в якому працюють
ультрафіолетові бактерицидні лампи;
- р – бактерицидна опроміненість (поверхнева щільність
бактерицидного потоку випромінювання при вимірюванні УФ-
опромінення з довжиною хвилі 254 нм, мкВт/см2
), що виміряна за
допомогою ультрафіолетового радіометру в конкретній точці
приміщення, для якої розраховується час безпечного перебування
людини.
5.3. Якщо в силу виробничої потреби у приміщеннях групи Б потрібно
більш тривале перебування персоналу, то повинні застосовуватися засоби
індивідуального захисту (далі - ЗІЗ): окуляри зі світлофільтрами, лицьові
маски, рукавички, спецодяг. Крім цього ЗІЗ повинні бути в наявності на
випадок аварійної ситуації.
6. Застосування ультрафіолетових бактерицидних установок для
знезараження повітря в приміщеннях
6.1. Екрановані опромінювачі у присутності (приміщення групи А)
людей повинні працювати безперервно протягом усього робочого часу та
цілодобово в палатах.
6.2. Відкриті лампи (в тому числі, в комбінованиих опромінювачах)
можуть використовуватися в повторно-короткочасному режимі тоді, коли на
час опромінення (t еф) в межах 0,25-0,5 години, люди з приміщення
видаляються. При цьому, повторні сеанси опромінення повинні проводитися
через кожні 2 год протягом робочого дня.
При наявності ультрафіолетового радіометру час опромінення (t еф),
який потрібний для повної деконтамінації приміщення від мікобактерій
туберкульозу, розраховується за наступною формулою:
t (c) = 10000/p, де:
- t (c) – час (в секундах), потрібний для повної деконтамінації
приміщення від мікобактерій туберкульозу;
- 10000 – поверхнева доза (мкДж/см2
) бактерицидного УФ-
опромінення з довжиною хвилі 254 нм, яка забезпечує
деконтамінацію мікобактерій туберкульозу, що знаходяться у
приміщенні ;
- р – бактерицидна УФ-опроміненість з довжиною хвилі 254 нм
(поверхнева щільність бактерицидного потоку випромінювання,
мкВт/см2
), що виміряна за допомогою ультрафіолетового радіометру
в точці приміщення, яка є найбільш віддаленою від бактерицидної
лампи;
- під час замірів ефективності роботи відкритих бактерицидних
опромінювачів за допомогою ультрафіолетового радіометру
рекомендовано застосування засобів індивідуального захисту (пункт
5.3 цих Рекомендацій) .

7. Ефективність бактерицидних опромінювачів при застосування для
знезараження повітря визначають за бактерицидною опроміненістю на
відстані 1 м від УФ-лампи (Вт/м2
, мкВт/см2) для відкритих опромінювачів:
– якщо бактерицидна опроміненість на відстані 1 м перевищує 100
мкВт/см2
при вимірюванні УФ-опромінення з довжиною хвилі 254 нм, робота
УФ-лампи важається задовільною. При цьому датчик УФ-радіометру
розміщуюють безпосередньо перед відкритою УФ-лампою на відстані 1 м від
геометричного центру лампи. При зниженні рівня бактерицидної
опроміненості нижче 100 мкВт/см2
здійснюється заміна лампи. Якщо
розміщення екранованого УФ-опромінювача не дозволяє правильно провести
вимірювання, УФ-лампу лампу переміщують в інший опромінювач, де
проводять виміри ефективності її роботи.
6.3. Орієнтовна кількість відкритих бактерицидних ламп для кожного
конкретного приміщення визначається з розрахунку 1Вт потужності
бактерицидної лампи на 1 м3
об`єму приміщення.
Екрановані пристрої (лампи) для опромінення верхньої частини
приміщень плануються з розрахунку 1 пристрій (лампа) номінальною
потужністю 30 Вт на 18-20 м2
площі приміщення та відповідно на 55-60 м3
об`єму приміщення.
6.4. При розміщенні бактерицидних установок обов’язково враховують
так звані «мертві зони» приміщень, в які не потраплятиме бактерицидне
опромінення, наприклад, за виступами стін, у закутках приміщень.
Розміщують бактерицидні установки по центру найдовшої стіни
приміщення, а при стельовому варіанті – в геометричному центрі стелі.
Висота підвісу екранованих ламп повинна забезпечувати безпечні рівні
бактерицидної опроміненості на місцях постійного перебування людей і не
повинна бути меншою, ніж 2,1-2,15м.
У довгих приміщеннях (коридори) настінні бактерицидні установки
рекомендується розташовувати в шаховому порядку.
6.5. Після монтажу бактерицидної установки рекомендовано за
допомогою ультрафіолетового радіометра виміряти фактичну бактерицидну
опроміненість на місцях постійного перебування людей і визначити
бактерицидну ефективність, а в разі розбіжності - скорегувати час
опромінення або встановити додаткові бактерицидні опромінювачі.
6.6. У зв'язку з тим, що в приміщеннях високого ризику (група А)
інфекційний аерозоль генерується тривало і постійно, переривчасте
нетривале зниження його концентрації в повітрі не може привести до
істотного зниження ризику нозокоміальної трансмісії туберкульозу. Тому в
приміщеннях групи А для знезараження повітря використовують екрановані
ультрафіолетові бактерицидні лампи для виключення можливості
опромінення прямим ультрафіолетовим випромінюванням людей, які
перебувають у цьому приміщенні. Відповідно до рекомендацій ВООЗ
(Методичні рекомендації ВООЗ «Профилактика туберкулеза в лечебно-
профилактических учреждениях при дефиците необходиміх ресурсов», 1999)
такими опромінювачами можливо безперервне опромінення верхнього

8. повітряного простору і в присутності людей. У той же час використання
закритих опромінювачів (рециркуляторів) у цих приміщеннях не
дозволяється.
6.7 У приміщеннях групи Б знезараження повітря можна здійснювати
ультрафіолетовими бактерицидними установками з відкритими або
комбінованими опромінювачами.
7. Вимоги безпеки та правила експлуатації ультрафіолетових
бактерицидних установок
7.1. Експлуатація бактерицидних опромінювачів повинна здійснюватися
відповідно до вимог, зазначених в паспорті та інструкції з експлуатації.
До обслуговування бактерицидних установок не повинен допускатися
персонал, який не пройшов інструктаж у встановленому порядку.
7.2. Для ефективної роботи бактерицидних установок періодично
здійснюють очищення відбиваючих поверхонь опромінювачів і колби лампи
від пилу. Видалення пилу повинно проводитися у міру забруднення, але не
рідше 1 разу на місяць протиранням ламп 70% розчином етилового спирту.
Протирання від пилу повинне проводитися тільки при відключеній
мережі.
Бактерицидні лампи, які відпрацювали гарантований термін служби,
зазначений у паспорті, повинні замінюватися на нові.
7.3. У разі виявлення характерного запаху озону в приміщенні, де
розміщений бактерицидний опромінювач, негайно вимкають живлення
бактерицидної установки від мережі, видалити людей з приміщення,
включити вентиляцію або відкрити вікна для ретельного провітрювання до
зникнення запаху озону. Потім включити бактерицидну установку і через
годину безперервної роботи (при закритих вікнах і відключеною
вентиляцією) провести вимірювання концентрації озону в повітряному
середовищі. Якщо буде виявлено, що концентрація озону перевищує ГДК, то
слід припинити подальшу експлуатацію бактерицидної установки, виявити
озонуючі лампи і замінити їх.
Подача і відключення живлення бактерицидних установок з відкритими
бактерицидними лампами від електричної мережі здійснюють за допомогою
окремих вимикачів, розташованих поза приміщенням біля вхідних дверей,
які зблоковані із світловим покажчиком над дверима.
Вимикачі для установок із екранованими опромінювачами
встановлюються в будь-якому зручному для персоналу місці, з урахуванням
розподілу потоків пацієнтів та визначених зон ризику щодо поширення
туберкульозу. Над кожним вимикачем розміщують напис: «Бактерицидні
опромінювачі». При розміщенні установок із екранованими
опромінювачами в палатах рекомендується вимикачі розташовувати в
коридорі та обладнувати світлові покажчики роботи бактерицидних ламп для
забезпечення контролю з боку медичного персоналу за постійністю роботи
ламп.

9. У разі порушення цілості бактерицидних ламп у випромінювачі і
потрапленні ртуті в приміщення повинна бути проведена ретельна
демеркуризація приміщення із залученням спеціалізованої організації.
7.4. Бактерицидні лампи, які вичерпали робочий ресурс або вийшли з
ладу, слід зберігати в металевих скринях в спеціально виділеному окремому
приміщенні. Утилізація бактерицидних ламп повинна проводитися
відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.7.029-99 «Гігієнічні вимоги до поводження
з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров`я
населення».
7.5. Нагляд і контроль за використанням ультрафіолетових
бактерицидних установок відповідно до цих Рекомендацій та інших
нормативних та методичних документів, затвердженими у встановленому
порядку, не рідше одного разу на рік (за дпомогою UV-метра) здійснює
спеціаліст (наприклад, інженер) закладу, який пройшов відповідне навчання.