Виховний захід "Зі сплаву геройства і мертвих і живих писалось ім'я Перемоги"...Tetjana Bilotserkivets
Виховний захід "Зі сплаву геройства і мертвих і живих писалось ім'я Перемоги", присвячений річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників
2. Минули бурі стоголосі.
Є і медалі, й ордени...
А рана та ще ниє й досі
Далеким стогоном війни.
Ні, не забути днів вогневих,
Що злиті в Перемоги День.
Висот немає безіменних.
Нема солдатів без імен.
Ми не забудемо нічого,
Забути сил у нас нема,
І смерть малого і старого
Вам не обійдеться дарма!
3. Швидко минає час, змінюються покоління людей.
Ми, молоде покоління, вступаємо в самостійне
життя і хочемо зберегти правду про війну, про тих,
хто не шкодував себе в ім’я перемоги,
своєї Батьківщини, свого народу.
4. Мій прадідусь прожив довге, але важке життя.
Багато трагедій сталося в його житті: розруха і
голод, наслідки Великої Вітчизняної війни, репресії 30-х-
50-х років, полон.
5. Коли прадід потрапив у полон в Німеччині, його
поставили розвантажувати вагони з вугіллям.
Працював він день і ніч, годували дуже погано, давали
одну воду. Через півтора року таких робіт прадідусь
втратив слух.
6. Йому пощастило, його викупив один багатий
німець. Прадідусь працював у нього на стайні,
потихеньку став поправлятися. Багач його не
ображав, непогано годував, слух став повертатися.
7. 10 вересня 1944 року прадідусь здійснив втечу і
допоміг звільнитися двом солдатам, за що пізніше
був нагороджений орденом «За Відвагу». В нашій
родині часто згадують прадідуся, пишаються ним.
8. В Україні не було сім’ї, якої б не торкнулося горе,
що несла війна. Згадаймо села, що згоріли, стерлися з
лиця землі, міста розорені, але не підкорені, згадаймо
про розбиті мрії і нездійсненні надії.
9. Назвали війну Великою, тому що велика була
мужність і великим гнів народний. Назвали її
Священною, тому що нічого святішого, ніж боротьба
за свободу Батьківщини, людство не знало. Назвали її
Народною, тому що весь народ піднявся на боротьбу.
10. Закінчилась Велика Вітчизняна війна. Але люди
довго будуть пам'ятати ті дні, коли вирішувалась
доля країни, пам'ятати тих, хто віддав життя за
майбутнє свого народу. У бронзі і граніті увічнений
безсмертний подвиг і героїзм радянських людей у
боротьбі з нацистським фашизмом.
11.
12. Коли ми буваємо там, де знаходяться пам'ятники
загиблим воїнам, завжди покладаємо квіти.
13. Меморіальний
комплекс
Солдатської Слави в
місті Полтаві
Рік встановлення: 1969.
Скульптор: Е. М. Кунцевич.
Архітектори: І. В. Мезенцев, Г. М. Кислий, Л. Вайнгорт.
У центрі меморіалу — тригранний облицьований
сірим гранітом обеліск висотою 22 метри у формі
солдатського штика з написом: «Слава героїв
безсмертна».
14. Пам'ятник
учасникам
Другої світової
війни у Донецьку
Досвід наших дідів і прадідів у боротьбі із нацизмом
стає нам сьогодні в нагоді та вчить, що війна завжди
закінчується у столиці держави-агресора.
Рік встановлення: 2013.
Скульптори: Крилов Борис і Олесь Сидорук.
15. Пам’ятник
учасникам Великої
Вітчизняної війни
у Житомирі
Рік встановлення: 1965.
Архітектор: А. Ф. Грінченко.
На великих блоках граніту встановлений танк Т-34,
який пройшов дорогами війни. На постаменті напис:
«Радянським воїнам від житомирян. Побудований в
честь 20-річчя Перемоги над німецьким фашизмом».
17. Рік встановлення: 1977.
Скульптори: М. Ф. Овсянкін, В. И. Агібалов, Я. І Рику.
Художник: С. Г. Свєтлорусова.
Архітектори: І. А. Алферов, Е. Ю. Черкасова, А. А. Максименко
Меморіал у Харкові
Тут можна побачити імена харків'ян, які проявили
хоробрість і героїзм у боях з фашистським режимом.
Серед них – 230 Героїв Радянського Союзу, які були
родом з Харкова.
18. У північній частині міста, в Лісопарку, гітлерівці
стратили більше десятка тисяч радянських партизан,
військовополонених, підпільників і патріотів, які не
захотіли підкоритися ворогові.
19. Партизани стійко і мужньо билися з ворогом. На
пам'ятнику можна побачити імена 186306 радянських
воїнів, які у боях за Харків пали смертю хоробрих.
20. «Пагорб Слави» –
меморіальний
комплекс в місті
Черкаси
Рік встановлення: 1967.
Скульптори: Г. Н. Кальченко, Е. М. Кунцевич, Б. П. Микитенко.
Архітектори: А. Ф. Ігнащенко, О. С. Ренькас.
Меморіал увічнює пам'ять черкасців, які загинули
на фронті, та воїнів, полеглих у боях за місто.
21. Курган
Безсмертя у
Києві
Рік встановлення: 1967.
Архітектори: О. К. Стукалов, А. А. Сніцарьов.
Курган насипаний із землі, привезеної зі
солдатських і партизанських могил, залишених
війною в різних місцевостях колишнього СРСР та
країн Європи.
22. Пам’ятник жінці-
героїні Великої
Вітчизняної війни у
Києві
Рік встановлення: 2006.
Архітектори: О. Радіонов, К. Чорний, Є. Лещенко.
Увічнена фігура матері, вимушеної відправити на
фронт свого юного сина, який зобов’язаний іти
захищати Батьківщину.
23. Пам’ятник
дітям – жертвам
війни у Керчі
Рік встановлення: 2003.
Архітектор: А. А. Сальников.
Скульптор: Р. Я. Хусід.
У війни не дитяче обличчя…
24. Герої не вмирають. Вони знаходять безсмертя і
назавжди залишаються в пам'яті нашій, у звершеннях
наших, у великих діяннях прийдешніх поколінь.
Життям своїм нащадки зобов'язані їм.
Серед тисяч героїв є і наші земляки…
25. Відлунала Велика
Вітчизняна війна. Поряд з
нами вже нема багатьох
свідків тих подій. Але
залишилась скарбниця
людської пам’яті, відкрита
для всіх і кожного. І наше
завдання – зберегти цю
пам'ять для себе та
нащадків.
28. Презентацію виконала
учениця 6-А класу
Харківської спеціалізованої школи
І-ІІІ ступенів № 87
Харківської міської ради Харківської області
Гладкоскок Анастасія
В Україні не було сім’ї, яку б не торкнулося горе, що несла війна. Згадайте села, що згоріли стерлися з лиця землі, міста розорені, але не підкорені, згадаймо про розбиті мрії і нездійсненні надії. Війна діло жорстоке .. Ми називали її великою, тому що велика була наша мужність і великим гнів. Ми називали її Священною, тому що нічого святішого, ніж боротьба за свободу Батьківщини, людство не знало. Ми назвали її Народною, тому що весь народ піднявся на боротьбу. Великі подвиги творило молоде покоління в роки війни.
Досвід наших дідів і прадідів у боротьбі із нацизмом стає нам сьогодні в нагоді та вчить, що війна завжди закінчується у столиці держави-агресора. Пам'ятник учасникам Другої світової війни у Донецьку. Рік встановлення – 2013. Скульптори: Крилов Борис і Олесь Сидорук.
На великих блоках житомирського граніту встановлений танк Т-34, який пройшов дорогами війни. на постаменті напис: «Радянським воїнам від житомирян. Побудований в честь 20-річчя Перемоги над німецьким фашизмом. 1965 ». (площа Перемоги)
Встановлено в парку Слави на Дніпровському узвозі неподалік відПам'ятника Вічної слави на могилі Невідомого солдата (між Площею Слави та Аскольдовою могилою).
Закінчилась Велика Вітчизняна війна. Але населення Харкова пам'ятає і довго буде пам'ятати ті дні, коли вирішувалась доля міста, пам'ятати тих, хто віддав своє життя за майбутнє свого народу. Величний меморіальний комплекс Слави був відкритий у 1977 році. Місце для нього було вибрано в Лісопарку. Комплекс був створений з такою метою, щоб увічнити безсмертний подвиг і героїзм радянських людей у боротьбі з нацистським фашизмом.
У північній частині міста, в Лісопарку, гітлерівці стратили більше десятка тисяч радянських партизан, військовополонених, підпільників і патріотів, які не захотіли підкоритися ворогові. Меморіал утворюють три пам'ятними стели із спущеними литими прапорами, які розповідають про героїв міста Харкова. Вони разом з радянським народом стійко і мужньо билися з ворогом. Одна із стел покликана нагадати молодим харків'янам і гостям міста про тих, кому вони зобов'язані життям. Тут можна побачити імена 186306 радянських воїнів, які у боях за Харків пали смертю хоробрих.
Найбільша і найвеличніша стела - є центром меморіального комплексу. Вона розповідає про страждання усіх радянських людей, боротьбу і відчуття радості Великої Перемоги, яке неможливо передати словами. Поруч в скорботному мовчанні застигла Мати – Батьківщина, а біля підніжжя скульптури знаходиться Вічний вогонь, як символ Перемоги. На сірому граніті вибиті золоті букви, які говорять про те, що «Герої не помирають». Вони набувають безсмертя, і залишаються вічно в пам'яті нашій, в звершеннях наших, у великих справах прийдешніх поколінь. Життям своїм нащадки зобов'язані їм.
«Па́горб Сла́ви» — меморіальний комплекс в місті Черкаси, зведений у пам'ять про загиблих мешканців міста в роки німецько-радянської війни. Меморіал увічнює пам'ять черкасців, які загинули на фронтах та воїнів, полеглих у боях за Черкаси. Збудований у 1967 році, в 1975 році реконструйований у комплекс. Загальна висота земляного пагорба — 10 м, діаметр основи — 60 м. Авторами проекту меморіального комплексу були скульптори Г. Н. Кальченко (народна художниця УРСР,заслужений діяч мистецтв УРСР, лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка), Е. М. Кунцевич (співавтор, заслужений діяч мистецтв УРСР) та Б. П. Микитенко, архітектори А. Ф. Ігнащенко та О. С. Ренькас. Гіпсову постать Вітчизни-Матері відливали в ремонтному цеху Виробничого об'єднання «Азот».
На головній алеї парку «Перемоги» — Курган Безсмертя. Відкритий 21 червня 1967 року на честь героїв, які віддали життя за свободу і незалежність в роки Другої світової війни. Курган Безсмертя насипаний із землі, привезеної зі солдатських і партизанських могил, залишених війною в різних місцевостях СРСР та інших країн Європи, у тому числі з братських могил Яновських лісів (Польща), де проти німецьких фашистів воювали пліч-о-пліч польські і радянські партизани. Основана кургану виконана у формі п'ятикутної зірки. Реконструкцію кургану проведено у 2004 році на честь 60-річчя визволення України від фашистських загарбників.
Пам’ятник відкритий 6 травня 2006 року. Композиція з бронзи, вагою 3,5 тонни, виготовлена виробничим комбінатом «Художник». Незважаючи на відносно невеликі габарити, монумент справляє сильне враження. увічнена фігура матері, вимушеної відправити на фронт свого юного сина, який зобов’язаний йти захищати Батьківщину. Фігура сина спрямована до алеї парку, що має 5 сходинок. Згідно із задумом тандему архітекторів О. Радіонова, К. Чорного і Є. Лещенко, вони стали символом п’яти років тієї страшної загарбницької війни. Оточена композиція зеленими насадженнями.
Пам'ятник дітям Керчі - жертвам війни. Архітектор А. А. Сальников-ст., скульптор Р. Я. Хусід. Проект 2003 р.
Відлунала Велика Вітчизняна війна. Поряд з нами вже нема багатьох свідків тих подій. Але залишилась скарбниця людської пам’яті, відкрита для всіх і кожного. І наше завдання зберегти цю пам'ять для себе та нащадків.
Відлунала Велика Вітчизняна війна. Поряд з нами вже нема багатьох свідків тих подій. Але залишилась скарбниця людської пам’яті, відкрита для всіх і кожного. І наше завдання зберегти цю пам'ять для себе та нащадків.
