Учнівська презентація

2. Рахівниці
Саломінська дошка (VI-V ст. до
н.е.) – Грецькі рахівниці.
Дошку посипали морським піском, а у
ньому робили заглибини, на яких
камінчиками позначали числа. Один
рівчачок відповідає одиницям, інший –
десяткам тощо.
Перша знахідка –
Вестоницька кістка із
зарубками - відноситься
до 30 тис.років до н.е.

3. Китайська рахівниця
суан-пан
Російські щоти
Японська рахівниця серобян

4. Перший у світі ескіз
пристрою для рахування на
основі коліс із десятьма
зубцями належить Леонардо
да Вінчі
Блез Паскаль
(1623 - 1662)
Відомий французький
математик, який розробив
пристрій для обраховування –
паскаліно - , що дозволяв додавати
десяткові числа та містив багато
шестерень.

5. Готфрід Вільгельм Лейбніц
(1642 - 1716)
У 1673 р. створив “арифметичний прилад”
– пристрій для виконання арифметичних
операцій, зокрема множення і ділення, для
чого до зубчатих коліс було додано
східчастий валик.

6. Чарльз Беббідж
(1791 - 1881)
Здійснив якісно новий крок у
розвитку засобів обчислювальної
техніки - перехід від ручного до
автоматичного виконання
обчислень за складеною
програмою.
Англійський вчений розробив
проект Аналітичної машини –
механічної універсальної цифрової
обчислювальної машини з
програмним керуванням.

7. Передбачувана швидкість
обчислювання – додавання і віднімання
– одна дія за 1 секунду, множення і
ділення – одна дія за 1 хвилину.
Аналітична машина

8. “Будівничими” логічних машин, що
дозволяли механізувати
найпростіші логічні висновки,
стали українські вчені.
Павло
Дмитрович
Хрушов
Олександр
Михайлович
Щукарев

9. Говард Айкен
(1900 - 1973)
Геніальну ідею Беббіджа
здійснив американський
учений, що створив у 1994
р. перший у США релейно
-механічний комп’ютер.
Його основні блоки –
арифметики і пам’яті –
було виконано на зубчатих
колесах.

10. Джон Атанасов
(1903 – 1963)
У 1937 р. американський
вчений почав розробляти
спеціалізований
комп’ютер, уперше у
світі застосувавши
електронні лампи ( 300
ламп ).

12. Коли і де з’явилися перші
пристрої, що полегшували
обчислювання?
Наведіть приклади
таких пристроїв.

13. Хто і коли розробив проект
Аналітичної машини?
У чому полягає відмінність
цього пристрою від
попередніх винаходів?

14. Який вплив мав винахід
Аналітичної машини на
подальший розвиток
обчислювальної техніки?

15. Які засоби зберігання
інформації використовували
перші обчислювальні
пристрої?

16. Хто з українських учених
працював над створенням
логічної машини в нашій
країні?

18. 1925
361
8
4
3
7
2
1
48
75
59
49
64 623
7
152 958
378
9
6 47
516
вих ід
Щоб вийти з зали „Історія
обчислювальної техніки”, ми
з друзями повинні були
виконати таке завдання.
Підлогу кімнати біля дверей з
написом „Вихід” було
поділено на окремі плитки
неправильної форми, на
кожній з яких записано
натуральне число.

19. Двері зали можна відчинити лише в тому випадку,
коли ми пройшли б від початку маршруту до виходу із
зали, побувавши послідовно лише на десяти плитках,
сума чисел яких дорівнювала б 50. Починати подорож
можна з будь-якої плитки лівого верхнього кута
підлоги (з номерами від 1 до 5). Ходити по плитках
можна лише по горизонталі та вертикалі, а
переміщатися по діагоналі заборонено. Подумавши над
цією проблемою 10 хвилин, ми знайшли правильний
розв’язок і перейшли до наступної зали.
А ви б змогли виконати це завдання чи залишилися б в
музейній залі назавжди?

20. 1925
361
8
4
3
7
2
1
48
75
59
49
64 623
7
152 958
378
9
6 47
516
вих ід

21. Між поверхами музею ми переміщувалися за
допомогою ліфта, в якому одночасно могли
перебувати лише три пасажири. Але ліфт у музеї
має певні особливості, які ще не встигли
відкоригувати : ним можна керувати лише з
кабіни, причому він може переміщуватися лише
між двома поверхами – першим та останнім. На
першому поверсі музею були Петрик, Стасик, я та
Дуська, а на останньому чекав Робот, який дуже
поспішав на перший поверх. Ліфт починає
рухатися лише тоді, коли у кабіні правильно
введуть кількість поїздок, яка буде необхідна для
подорожі всіх пасажирів між поверхами.

22. Як ви гадаєте, яке число я ввів, щоб ліфт доставив
нас на останній поверх, а Робота – на перший? Коли
ми їхали додому, спускаючись з останнього поверху
музею на перший, задачу розв’язував Стасик. Робот у
цей час був на першому поверсі. Як ви вважаєте, чи те
саме число ввів Стасик у комп’ютер ліфта, що і я?