Від папірусу до книги (короткий екскурс в історію книги для учнів початкових ...НБУ для дітей
Юний друже!
Сьогодні тобі звично бачити поруч із собою книжки. Вони є у кожній родині. Книга – одне з найбільших чудес, створених людиною. З того часу, як люди навчилися писати, всю мудрість вони довіряли книгам, які відкривають нам світ, допомагають зрозуміти минуле та заглянути в майбутнє.
Важко уявити собі, що колись книга не була паперовою… А чи знаєш ти, коли з’явилися та якими були перші книжки?
Від папірусу до книги (короткий екскурс в історію книги для учнів початкових ...НБУ для дітей
Юний друже!
Сьогодні тобі звично бачити поруч із собою книжки. Вони є у кожній родині. Книга – одне з найбільших чудес, створених людиною. З того часу, як люди навчилися писати, всю мудрість вони довіряли книгам, які відкривають нам світ, допомагають зрозуміти минуле та заглянути в майбутнє.
Важко уявити собі, що колись книга не була паперовою… А чи знаєш ти, коли з’явилися та якими були перші книжки?
Пошуковий творчо – прикладний проект на тему: “ ШКІЛЬНИЙ СВІТ ТВОРЧОСТІ”school312
Пошуковий творчо – прикладний проект на тему:
“ ШКІЛЬНИЙ СВІТ ТВОРЧОСТІ”
складено вчителем музичного мистецтва вищої категоріїТрокай Т.В. та вчителем образотворчого мистецтва вищої категорії Капітульської В.В
Кожна нація має свої рослинні символи, що стали для багатьох народними. Вагомі рослинні символи в Україні - це калина, верба, барвінок, дуб, тополя, чорнобривці, вишня, соняшник, мальва, волошки, мак, колоски. Вони здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі.
"Бандура! Скільки в слові цім дзвенить героїки і слави!"library_darnitsa
Народознавчий нарис «Бандура! Скільки в слові цім дзвенить героїки і слави» присвячений кобзарям-бандуристам, ювілярам 2018 року. Думи та історичні пісні кобзарів сповнювали серця людей вірою у перемогу нашого народу, наснажували, підносили і очищали, допомагали глибше пізнати дорогу Батьківщину.
Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей пропонує всім шанувальникам мистецтва познайомитися із завершальними ювілейними датами митців 2023 року.
21 листопада 2020 року виповнюється 110 років від дня народження Володимира Максимовича Перепелюка (21.11.1910, с. Боришківці, нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області – 03.07.2000, смт Вороновиця Вінницького району) – українського сценічного кобзаря, бандуриста, фольклориста. Він працював завідувачем бібліотеки Вороновицького сільськогосподарського технікуму. 26 років був солістом-бандуристом Державного хору під керуванням Григорія Верьовки. Вийшовши в 70-х рр. на пенсію, працював лісником у Вороновицькому лісництві Вінницького району.
У Вороновицькому музеї історії авіації та космонавтики України в приміщенні палацу Грохольських-Можайських у 2000 р. було відкрито кімнату-музей В. Перепелюка, до якої його родина передала музичні інструменти, що він власноруч змайстрував, його бандуру, колекцію виробів з коріння, рукописи оповідань, книги. У селищі встановлено пам’ятний знак кобзарю.
Традиційно раз на два роки проводиться обласне свято кобзарського мистецтва «Струни вічності», а кожні п’ять років під такою ж назвою відбувається Всеукраїнський фестиваль.
З нагоди ювілею митця відділ краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва підготував віртуальну книжкову виставку «Найталановитіший кобзар України – Володимир Максимович Перепелюк».
1. МАК – СИМВОЛ ПАМ’ЯТІ ЗА ЗАГИБЛИМИ.
РЕТРОСПЕКТИВА ВІД МІФОЛОГІЇ ДО СЬОГОДЕННЯ
Роботу виконала:
Верхолюк Ірина Орестівна,
учениця 10-А класу
Сокальської гімназії імені Олега Романіва
Науковий керівник:
Владичко Ольга Петрівна,
вчитель мистецтвознавства
Сокальської МАН учнівської молоді
2. Українська нація має свої святині, свої символи, опоетизовані образи дерев, квітів,
птахів, тварин.
Символ — умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній
образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття.
Калина, верба, барвінок, чорнобривці, мак… Ці рослинні символи віддавна
уособлюють красу України, духовну міць українців, засвідчують любов до рідної
землі.
Мак в українців належав до рослинних символів, і ще М. Костомаров відмічав, що
мак, як і калина є улюбленою рослиною в народі.
Переглянувши літературні джерела :
Олекса Воропай («Звичаї нашого народу», 1991),
Василь Скуратівський («Святвечір», 1994),
Олена Таланчук («100 найвідоміших образів української міфології», 2002),
я зрозуміла, що у час героїчно-трагічних подій для України
вибрана тема є актуальною.
3. Мета науково-дослідницької роботи –
дослідити становлення символу маку та привернути увагу української
громадськості до вшанування пам’яті полеглих в Україні.
Завдання наукового дослідження:
дослідити літературу про рослинний образ маку в світовій та
українській міфології;
ознайомитися з народними легендами та оповідками про
походження маку;
проаналізувати та систематизувати відомості про оберегову
символіку маку в фольклорі та мистецтві;
дослідити використання маку у традиційній обрядовості
українців;
привернути увагу української громадськості та влади до
вшанування подвигу і пам’яті полеглих в Україні.
4. Об’єктом пропонованої науково-дослідницької роботи є квітка мак –
рослинний символ України.
Предмет дослідження – Червоний мак як символ вшанування пам’яті за
загиблими.
Актуальність полягає у дослідженні рослинного символу маку та його
справжнє місце у традиційній культурі українців та у час героїчно-трагічних
подій для України.
Практичне застосування роботи визначається тим, що опрацьований
матеріал та зроблені висновки можуть бути використані на уроках
художньої культури, історії та народознавства в школі, ліцеї, а також в
публікаціях про Червоний мак як символ пам’яті за загиблими.
Перспективи дослідження –– матеріал роботи довів доцільність
популяризації цього символу та використання його у подальшому під
час вшанування пам’яті полеглих в Україні.
Науково-дослідницька робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків,
списку використаних джерел і додатків.
5. У ході дослідження проаналізовано та
систематизовано відомості про мак як символ
пам’яті за загиблими від міфології до сьогодення.
Існує до ста видів маку, однак в
Україні найбільше відомі та вживані мак
городній та мак дикий, самосійний
(видюк). Мак самосійний тримали в
кожній оселі, як ліки та як оберіг для
знешкодження впливу злих духів і
всілякої нечисті.
До нашого часу дійшло багато міфів,
легенд, повір'їв про мак, де ця рослина
символізує родючість або ж є оберегом
від нечистої сили.
6. Мак – рослинний образ
в світовій та українській міфології
Мак є одним із найпопулярніших образів світової міфології. Він
символізує зв'язок зі світом потойбіччя, є знаком неприродного спокою,
смертельного сну. У міфології давніх греків ця квітка була присвячена
Гіпносу — богові сну, богині Деметрі…
У древніх слов’ян існувало божество на ім’я Макоша – покровителька
жіночих робіт, прядива та ткацтва, мати врожаю, богиня достатку (23
жовтня). Ім’я богині утворилось від п’янкого, як любов, маку, який дівчата
вишивали на весільних рушниках.
У християнській міфології походження
маку пов’язують із кров’ю невинно вбитої
людини. Відтоді й росте там, де пролилось
багато крові. Кажуть, ніби вперше мак виріс
із крові розіп’ятого Ісуса Христа.
7. Символіка маку в фольклорі
Найпереконливішим доказом давності маку в Україні є його повсюдна присутність: у
поетичній творчості, піснях, замовляннях, обрядовості нашого народу та творах мистецтва
Мак – символ безмежності зоряного світу, Сонця,
світанкової зорі - «Ой, зацвіла маківочка, зачала бриніти»;
дівочої вроди - «Дівчина, як маків цвіт»;
символом матері, а то й цілого роду: «Да нема цвіту світлішого / Над
маківку, /Да нема роду раднішого / Над матінку»;
роду та множинності - «Стоїть стріла серед двора, а в тій стрілі сімсот і
дві»(загадка);
сну - «спить як після маківки», «спить як убитий»;
смерті - «маком сісти», «посікли його на дрібний мак»;
швидкоплинного життя - «Пройшов мій вік, як маків цвіт. / Що вдень цвіте,
а вночі опаде» (пісня);
безневинно пролитої крові (у християнстві):
8. Символіка маку в мистецтві
Український письменник Михайло Стельмах переповів в легенді «Мак цвіте»
про козака Мака, який від ординців рятував дівчат і був знищений ворогами.
Вороги покрошили його на мак. Думали, що вже про нього ніколи пам’яті не
буде, а навесні в тих полях розквітли маки: «Ординці воїна скришили, / На
землю впало тіло біле, / І, наче зерно проросло, /А влітку маком зацвіло».
Дійсно, цей символ є пам’ятним для всіх загиблих українців у різні часи,
різних війн.
Вважалось також, що квітка червоного маку повстала символом поєдинку
любові й ненависті. Червоні пелюстки – це любов, чорна серцевина –
ненависть. Квітки маку – символ печалі і туги, водночас, надії на краще.
9. Символіка маку в
декоративно-прикладному мистецтві
Мак здавна
використовується в
українських оберегах – він
має чарівну силу і захищає
від зла. Таку ж силу має
вишите на сорочці
зображення маку - жіночий
символ чистоти,
цнотливості, дівочої вроди.
Дівчата, в сім’ї яких був
загиблий, з любов’ю і
сумом вишивали узори
маку на сорочках, а на
голови клали віночки з
семи маків, присягаючи
цим зберегти й продовжити
свій рід.
10. Символіка маку в скульптурі
Надгробок трьох міщанських родин: Брауерів,
Транклів та Вайґлів скульптора Антона Шімзера
Мотив маківки як
символ вічного
сну зустрічається в
монументальній
надгробній
скульптурі
Гартмана Вітвера
та Антона Шимзера
19 – 20 століття на
Личаківському
цвинтарі у Львові.
Надгробна скульптура
Гартмана Вітвера
13. Декоративний розпис Параскеви Хоми
Пломеніють маки на картинах відомих українських художників
Малярство на склі Анастасії РакМаки і соняшники, 1977 Волошки та маків цвіт, 1981
14. Обрядові дійства на
Свят-вечір…
Завдяки ідеї плодючості мак використовується як
обрядовий атрибут у родинних та календарних святах
українців. Найяскравіше значення символу
виявляється в різдвяному обряді приготування
ритуальної страви – куті, де макові зернята
символізують безконечну множинність зірок Всесвіту.
На Святвечір, коли відбувалася спільна вечеря роду,
збиралися духи всіх померлих кревних.
15. Весняні дівочі співочі ігри,
пов’язані з маком
У слов'янських дитячих примовках мак,
згадуваний поряд із пернатими, має стосунок
до культу мертвих. Колись дитячі примовки
були частиною ритуалів ушановування
предківських духів. У весняній співогрі
«Соловейко»: «Соловеєчку-спадку, спадку! /
Чи бував же ти в садку, в садку? / Чи видав
же ти, як мак сіють? / Ой так-так сіють
мак!». Імітуючи сівбу, вирощування та
збирання маку, дівчата немовби
заворожували добрий майбутній урожай за
допомогою пісень та магічних рухів.
16. Найшанованіше свято
Маковея та «Маковійки»
Церковно-народне свято Маковія, що
відзначається 14 серпня, вшановує
Спасителя, а також святих мучеників
Маковіїв, які з благословення неньки
загинули за свою віру. Кожна українська
родина прагне посвятити голівки
городнього маку та зерна дикого маку.
Посвячену «Маковійку» затикають за
образи і так зберігають цілий рік.
17. Червоний мак -
символ пам’яті в Європі
За результатами науково – дослідницької роботи можемо
визначити, чому саме Червоний мак прийняли за символ
пам'яті загиблих. Саме ця рослина є стилістичною фігурою,
що містить указівку, аналогію і натяк на певний історичний,
міфологічний, літературний та побутовий факт, тобто
алюзією. Історія червоного маку, як символу вшанування
пам'яті полеглих на війні, почалася з вірша «В полях
Фландрії» (1915), написаного канадським військовим лікарем
Джоном Маккреєм, що починається словами: «На полях
Фландрії поміж хрестами / Гойдає вітер мак рядами…».
1962 року, у другу неділю вересня, започатковано відзначати
Міжнародний день пам’яті жертв фашизму, день пам’яті
десятків мільйонів людей, які загинули в Другій світовій
війні.
18. Червоний мак –
символ пам’яті полеглих в Україні
У 2014 році у Києві було вжито європейську символіку пам’яті
полеглих у війні - Червоний мак харківського дизайнера Сергія
Мішакіна. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку,
червоного маку, з іншого — кривавого сліду від кулі, передає глибину
смислу війни, розповідає про страждання, про смерть, про героїзм,
про мільйони загиблих — головне, що є у війні. Поруч з квіткою
зазвичай розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни
(1939 та 1945) та гасло «Ніколи знову», адже саме в наших руках не
допустити повторення жахіть війни та роки воєнного лихоліття.
Разом з Європою та світом Україна 8-9-го травня почала вшановувати
пам’ять полеглих в Україні під європейським та українським
символом.
Видається доцільним популяризувати цю символіку та використовувати у
подальшому під час вшанування пам’яті жертв тероризму та війни.