Кожна дитина –це особистість зі своїм
особливим характером, бажаннями,
вподобаннями. В 6 років вона вже
усвідомлює свою статеву приналежність,
орієнтується в просторі і часі, вміє будувати
відносини з дорослими і однолітками
і підпорядковувати свою поведінку обставинам.
Одним з найважливіших підсумків психічного розвитку в період
дошкільного дитинства є психологічна готовність дитини до шкільного
навчання.
«Бути готовим до школи – не означає
вміти читати, писати і рахувати.
Бути готовим до школи – означає
бути готовим всього цього навчитися»
( Венгер Л.А.)
3.
Що ж означаєпсихологічна
готовність дитини до школи?
Від того, як дитина підготована до школи
всім дошкільним періодом, буде залежити успішність її адаптації,
входження в режим шкільного життя, її навчальні успіхи
та психологічне самопочуття.
Виділяють два аспекти психологічної
отовності дитини до навчання –
особистісна (мотиваційна)
і інтелектуальна готовність.
4.
Мотиваційна готовність
1. Прагненнядо шкільного життя – позитивна спрямованість
на навчання у школі, засвоєння нових знань, вмінь, навичок.
2. Ставлення до себе і оточуючого світу: (соціальна орієнтація)
- до своїх здібностей, успіхів, поведінки
- до вчителя та інших дорослих, що працюють з дитиною
- до однолітків
3. Довільність поведінки – це не тільки
своєчасне включення в роботу, контроль над емоціями
та прагнення стримувати свої бажання, але і слідкування
правилам, які встановлює вчитель, і зразкам в підручнику
та зошиті.
5.
Інтелектуальна готовність
Інтелектуальна готовністьдитини до
шкільного навчання пов’язана з розвитком
розумових процесів.
1. Здатність узагальнювати, порівнювати, класифікувати,
виділяти ознаки, робити висновки.
2. Має бути визначена широта уявлень, у тому числі образних
і просторових.
3. Мовний розвиток.
4. Пізнавальна активність.
6.
Вольова готовність
Вже вдошкільному віці дитина виявляється перед
необхідністю подолання виникаючих труднощів і підпорядкування
своїх дій поставленій меті. Це приводить до того, що вона починає
свідомо контролювати себе, керувати своїми внутрішніми і
зовнішніми діями, своїми пізнавальними процесами і поводженням
у цілому.
7.
МОРАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ
В умовахповсякденного життя і спілкування з дорослими,
а також у практиці рольової гри в дитини-дошкільника формується
узагальнене знання багатьох соціальних норм, але це знання ще до кінця
неусвідомлюване дитиною і безпосередньо спаяне з його позитивними і
негативними емоційними переживаннями. На основі цього надалі
формуються вже цілком зрілі моральні почуття і переконання.