1. Характеристика моделейповедінки у
конфлікті.
2. Способи управління конфліктами.
3. Стратегії поведінки в конфліктних
ситуаціях.
4. Практична робота.
індивід націленийна пошук прийнятного
рішення;
відрізняється витримкою і самовладанням;
доброзичливий до суперника;
відкритий і щирий;
індивід прагне залагодити конфлікт;
лаконічний і небагатослівний у спілкуванні.
5.
індивід постійно прагнедо розширення і
загострення конфлікту;
принижує суперника;
негативно висловлюється про партнера;
проявляє підозрілість і недовіру до
суперника;
грубо порушує етику спілкування.
6.
особистість веде себепасивно;
схильна до поступок;
непослідовна в оцінках, судженнях,
поведінці;
легко погоджується з точкою зору
суперника;
відходить від гострих питань.
Суперництво - учасникконфлікту
намагається примусити прийняти свою точку зору,
його не цікавлять думки та інтереси інших. Дана
стратегія призводить до погіршення відносин між
конфліктуючими сторонами, але може бути
ефективною, якщо вона використовується в
ситуації, що загрожує існуванню організації або
перешкоджає досягненню цілей.
9.
Уникання - людинапрагне уникнути
конфлікту. Така поведінка може бути
доречною, якщо предмет розбіжностей не
представляє великої цінності або якщо
зараз немає умов для продуктивного
вирішення конфлікту, а також тоді, коли
конфлікт є нереалістичним.
10.
Пристосування - людинаповністю
відмовляється від власних інтересів, готова
принести їх в жертву іншому, піти йому назустріч.
Така стратегія може бути доцільною, коли
предмет розбіжностей має для людини меншу
цінність, ніж взаємини з протилежною стороною.
Однак якщо ця стратегія стане для керівника
домінуючою, то він швидше за все не зможе
ефективно керувати підлеглими.
11.
Компроміс - однасторона приймає точку
зору іншої, але лише до певної міри. При
цьому пошук прийнятного рішення
здійснюється за рахунок взаємних поступок.
Здатність до компромісу в управлінських
ситуаціях високо цінується, оскільки зменшує
недоброзичливість і дозволяє відносно
швидко вирішити конфлікт. Однак
компромісне рішення може згодом призвести
до незадоволеності через свою неповноту і
стати причиною нових конфліктів.
12.
Співпраця - учасникивизнають право один
одного на власну думку і готові його зрозуміти,
що дає їм можливість проаналізувати причини
розбіжностей і знайти прийнятний для всіх
вихід. Ця стратегія заснована на переконаності
учасників у тому, що розбіжність в поглядах -
це неминучий результат того, що у розумних
людей є свої уявлення про те, що правильно, а
що ні. При цьому установку на співпрацю
зазвичай формулюють так: «Не ти проти мене,
а ми разом проти проблеми».
13.
Тема: “Діагностика стилювирішення
конфліктів. “
Мета: Провести діагностику стилю
вирішення конфліктів за допомогою тесту
К.Томаса “Стилі вирішення конфліктів”.
14.
1. Назвати моделіповедінки у конфлікті та
охарактеризувати кожну модель.
2. Які є способи управління конфліктами?
3. Назвати стратегії поведінки в конфліктних
ситуаціях.
4. Довести доцільність кожної стратегії у тій
чи іншій конфліктній ситуації.
15.
1. Корнєєв М.Н.,КоваленкоА.Б. Соціальна
психологія: Підручник.- К.; 1995.
2. Рибакова М.М. Конфлікт і взаємодія у
педагогічному процесі. М.; -1991.
3. Джині Грехем Скотт. Кофликты: пути их
преодоления. К.; - 1991.