гоголь гоголь гоголь гоголь гоголь гоголь гоголь гоголь гоголь гоголь гоголь гоголь гоголь гоголь гоголь

1. ЛІТЕРАТУРНО – КРАЄЗНАВЧА
ЕКСПЕДИЦІЯ
“ШЛЯХАМИ
ТАРАСА
БУЛЬБИ”,

2. Дубенщина – перлина Волинського краю.
Багато яскравих історичних постатей
побувало на цій землі: Богдан
Хмельницький,
Северин Наливайко, Тарас Шевченко… , а
ще до цього списку дубенчани сміливо
додають Тараса Бульбу.
І саме шляхами Тараса Бульби ми вирішили
пройти, вирушаючи в літературно-краєзнавчу
експедицію у місто Дубно.

3. Це Дубно – маленьке містечко,
Де сонячні промені грають у водах
Ікви.
Давайте же разом пройдемось
тихенько,
Послухаєм шепіт столітніх дубів.
Вони нам розкажуть про славу минулу,
Як в Дубно приходив Бульба Тарас.
Бої запеклі тут козаки вершили
За істини вічні для кожного з нас.

4. До центру міста збігаються річки вулиць.
Кожна з них має звучну і гарну назву. Одна з
них носить ім’я Тараса Бульби, а інша –
Миколи Гоголя, який на диво майстерно і
точно описав місто, хоча сам тут ніколи не
був.

5. Якби каміння вміло говорити… Торкаємося рукою
відшліфованого часом каменю старовинної фортеці.
Легеньке поколювання в пальцях змінюється потужним
відчуттям струму, якоїсь міцної, але життєдайної сили…

6. Погляд ковзає вздовж фортечних мурів, проникає крізь
товщу віків… І вже спалахують смолоскипи, дибляться коні,
дзвенять шаблі, торохтять вози… А сивуватий димок окутує
узбережжя Ікви, яка огинає старовинні мури і біжить далі,
аж до Чорного моря, нашіптуючи старому очеретові про
козацькі чайки… І вже чується голос вусатого кремезного
козака:
“А повернись - но, синку!”

7. Побувати в Дубні і не пройтися знаменитим
“Андрієвим ходом”?
Але перед тим, як вирушити у підземне
місто, зазирнемо на мить до повісті Миколи
Гоголя, у якій він детально описує унікальну
архітектуру міста.

8. «… Отклонив едва хворост, нашли они отверстие,«… Отклонив едва хворост, нашли они отверстие,
мало чем больше отверстия, бывающего в хлебноймало чем больше отверстия, бывающего в хлебной
печи. Татарка, наклонив голову, вошла первая,печи. Татарка, наклонив голову, вошла первая,
вслед за нейвслед за ней
Андрей, нагнувшись сколько можно ниже, чтобыАндрей, нагнувшись сколько можно ниже, чтобы
можно было пробраться со своими мешками и скороможно было пробраться со своими мешками и скоро
очутились в совершенной темноте…»очутились в совершенной темноте…»

9. Що ж воно таке – дубенське підземелля? На перший
погляд, звичайні підвали, але з’єднані підземними
путівцями і пролягають вони вздовж і впоперек міста -
від замку, Луцької брами до Спаської церкви.

10. … Входимо в дивовижне підземне містечко. Сувора
тиша. Спочатку темінь, далі – промінець світла,
подарований невеличким віконцем. Не підземелля, а
справжні келії, причому такої висоти, що вершник міг
би промчати на баскому коні. За переказами, оборонці
фортеці могли спокійно мандрувати підземеллям,
вводячи в оману нападників.

11. Виходимо з підземелля на світ Божий неначе
з глибокої товщі історії. Мовчимо. Дух забиває від
побаченого. Хоча трохи і пригнічені тим, що
сьогодні неможливо пройти увесь шлях, яким
прошкував майже на повен зріст син Тараса Бульби
– Андрій.

12. Ця місцина оповита таємницями та
легендами. Кажуть, що на цьому місці
стояв стовп, біля якого Тарас Бульба
вбив свого сина.

13. То був жорстокий час – тривожний і трагічний,
Час тяжкої борні і подвигів, і зрад, -
І ворогом ставав бувало й син, і брат.
І з гніву виростав любові квіт величний.
То хлопа й шляхти герць точився віковічний
І рани потерпіть тоді був кожен рад.
Не за один лише зневажений обряд,
За волю, за життя той герць був героїчний.
Та серед мужніх серць був не лише Андрій,
І панських ласощів хіть легковажна й згубна
Зганьбила багатьох з часів облоги Дубна.
І на Остапів крик :“Ти чуєш, батьку мій?”
Аж нині відповідь дав батько довгождану:
“Так, чую і тобі на допомогу стану!”
Борис Тен

15. Тема козаччини і її яскравих героїв, створених
Гоголем, зачаровувала і приваблювала багатьох митців.
Дитяча школа мистецтв. На її фасаді висить
меморіальна дошка Миколі Лисенку, видатному
композитору, автору знаменитої опери “Тарас Бульба”.
Збираючи матеріал для її написання, він деякий час жив
у Дубні.

16. Пройшло багато літ від тих героїчних і
трагічних подій, зображених у повісті
М.В.Гоголя “Тарас Бульба”. Мало що
залишилося від неприступних міських
укріплень, від високого земляного валу,
який оточував місто у ті далекі часи.
Спливла з водою колишня краса Ікви,
відступили від міста болота…
Але пам’ятаймо. Десь тут, під міськими
стінами клекотіли смертельні бої і падали
козацькі лицарі за волю і віру. Саме тут,
серед бою, пролунали віщі слова Тараса
Бульби до козаків-побратимів: “А чи є ще
порох у порохівницях? Не затупилися
шаблі? Не втомилася козацька сила?”
Десь тут, серед навколишніх полів,
мужньо воював Остап. І десь тут схилив
свою захмелілу від кохання голову,
знайшовши смерть від батьківської руки,
Андрій.

18. Під серцем святої Волині, Козацького роду
колиска
Де дзвонами грають церкви Гніздов’я добра і краси
Стоїть княже місто-твердиня Яскрава перлина
волинська
Понад берегами Ікви. В короні Вкраїни –
Руси.

19. У ЛІТЕРАТУРНО – КРАЄЗНАВЧІЙ ЕКСПЕДИЦІЇ
“ ШЛЯХАМИ ТАРАСА БУЛЬБИ”
ПОБУВАЛИ УЧНІ
МИРОТИНСЬКОЇ ЗОШ І – ІІ СТУПЕНІВ
ПІД КЕРІВНИЦТВОМ
ВЧИТЕЛЯ історії
ПАНТЕЛЕЙМОН ОКСАНИ МИКОЛАЇВНИ.

20. ДЯКУЄМО
ЗА УВАГУ!