До ювілею Остапа Вишні

1. (Павло Михайлович Губенко)
13. 11. 1889 – 28. 09. 1956

2. Павло Михайлович Губенко
 Псевдонім: Остап Вишня
 Дата народження: 13 листопада 1889
 Місце народження: хутір Чечва, неподалік містечка Грунь на
Полтавщині(нині Охтирський р-н. на Сумщині)
 Дата смерті: 28 вересня 1956
 Місце смерті: Київ
 Національність: українець
 Громадянство: радянське
 Мова творів: українська
 Рід діяльності: прозаїк
 Жанр: оповідання, гумореска, усмішка

4.  Після громадянської
війни працює в газеті,
починає публікувати
власні твори. Входив
до літературних
угруповань «Плуг» і
«Гарт». З 1927 р. став
головним редактором
журналу «Перець». У
1933 р. був
репресований (за
звинуваченням у
замаху на Постишева),
ув'язнений на 10 років у
радянських таборах.

6.  Перший твір після концтабору — «Зенітка». Другий і
останній період творчості був не простим для Вишні.
Щоб приховати свою справжню сатиру, він відточує образ
героя-оповідача, мудрого, дотепного, занозистого часом,
але сумного.
 Після закінчення Другої світової війни Остап Вишня
також став членом редколегіі журналу «Перець» і
активним його співпрацівником.
 Остап Вишня здобув визнання самобутнього майстра
української сатири і гумору. Започаткував новий жанр —
усмішка.
 Усмішка — це різновид фейлетону та гуморески. Ввів цей
термін сам Остап Вишня. Пізніше він писав: "Хоч
«фейлетон» уже й завоював у нас повне право на життя,
та, на мою думку, слово «усмішка» ширше від
«фейлетону». Автор «Вишневих усмішок» освоює і далі
розвиває традиції вітчизняної та світової сатиричної
літератури й народної творчості. Передусім традиції
класиків (Гоголя і Шевченка, Щедріна і Франка,
Мартовича і Чехова).

7. З дружиною Варварою
 Варвара Губенко-
Маслюченко 1902-
1983р.р.
 Акторка, грала в
“Березолі” Леся
Курбаса, театрі ім.
Франка
 Знімалась в кіно

8. Перед арештом. З
двадцятих років і до суду в
1933 у письменника вийшло
близько ста книг
По цьому телевізору
письменник дивився
новини

9.  Любов Остапа Вишні до всього живого, до
світу природи є незаперечною ознакою його
натури. Тож рибалити і полювати він ходив
скоріше для того, щоб назбирати побільше
смішних історій, щоб побути в колі друзів. Ну
як не усміхнутись, прочитавши слова з його
відомого твору, що належить до циклу
«Мисливських усмішок»:
 «Дика качка любить убиватись тихими-тихими
вечорами... Здається, що качки самі шукають на
«зорці» вранці і вечері пострілу досвідченого
мисливця. Але, як правило, він запізнюється і
прибуває до озера тоді, коли «качки
«повиключали мотори», почистили зуби,
зробили на ніч фізкультурну зарядку з
холодним обтиранням і, поклавши на водяні
лілеї голови, полягали спать...»

11. «Мисливські усмішки»:
1958 році вийшло найповніше видання усього циклу під назвою
"Мисливські усмішки". За жанровими ознаками це — унікальне
явище в українській літературі, своєрідний синтез народного
анекдоту і пейзажної лірики.
Остап Вишня досконало знав живий світ лісів, степів, рік, озер, бачив
рух, постійні зміни в цьому світі і прагнув усе те передати читачеві.
До цього циклу увійшли такі твори: ВIДКРИТТЯ ОХОТИ , ЯК ВАРИТИ І ЇСТИ
СУП З ДИКОЇ КАЧКИ ,ЛИСИЦЯ , ЗАЄЦЬ , ВЕДМIДЬ , БЕКАС , ВОВК , ВАЛЬДШНЕП ,
ДИКА КОЗА ,
ДИКА ГУСКА , ПЕРЕПIЛКА , ЛОСЬ , ДРОХВА , ДИКИЙ КАБАН, АБО ВЕПР ,
ЕКIПIРОВКА МИСЛИВЦЯ , З КРЯКУХОЮ НА ОЗЕРI , СОМ та ще деякі твори.