2. Богдан Хмельницький
Образ цього гетьмана в Т. Шевченка не статичний.
Якщо у вірші “Сон” (“Гори мої високії”) поет ще
називає Хмеля батьком, згадуючи його могилу, то в
поемі “Великий льох” прирівнює до розпинателів
України Петра І та Катерини ІІ. Образ видатного
ватажка набирає зловісних рис.
Кобзар зумисно подає оцінку
Хмельницького російським офіцером
своєї епохи:
“Я вам дам Богдана,
Мошенники, дармоеды!
Й песню сложили
Про такого ж мошенника...”

3. Богдан Хмельницький
У поемі “Великий Льох” Хмельницького
виведено керівником, який нехтує не тільки
народною, а й старшинською думкою. Богдан
чинить одноосібно, не бере до уваги
ставлення своєї нації до Росії і всього
російського, укладає союз на свій розсуд, без
погодження з Україною як такою.
А того не знала
Що він їхав в Переяслав
Москві присягти!

4. Іван Брюховецький
• Є одним із негативних
образів Шевченкових творів.
Поясненням такого
ставлення автора є те, що
Брюховецький плазував
перед монаршим престолом,
принижував себе і свою
державу. А за
• подарунки царя заплатив
• дорогою для рідного краю
• ціною. Письменник називає
• його “рабом, подножкою,
• гряззю Москви”

5. Іван Самойлович
До цього персонажа у письменника також
негативне ставлення. Адже той підписав
з Росією такі договори, що були ще
жахливішими від домовленостей
Брюховецького.
“А гетьман-попович
Із-за Дніпра напирає
Дурний Самойлович”, -
так Т. Шевченко
пише про нього

6. Іван Мазепа
Образ Івана Мазепи у творчості Кобзаря є
неяскравим і виключно епізодичним. Проте
він не є негативним.
А сивий гетьман, мов
сова,
Ченцеві зазирає в вічі
Сова у Шевченкових
творах -
символ мудрості,
пророцтва

7. Кирило Розумовський
Уже в поемі “Невольник” з уст Степана звучить
осуд цьому українцеві за слабкодухість й
користолюбство.
Не все в Кирилові було негативним: здобуті
знання, вплив козацької старшини діяли на
нього благотворно, і цей гетьман пізніше
планував навіть в Україні відкрити три
університети.
За зраду Україні Катерина ІІ заплатила
Розумовському титулом фельдмаршала
та гетьманськими вольностями.
Шевченка висміяв Розумовського і усіх
йому подібних:
Як Кирило з старшинами
Пудром осипались
В царині, мов собаки
Патинки лизали.

8. Петро Дорошенко
Цього героя Т. Шевченко протиставляє Самойловичу,
оскільки Дорошенко дійсно багато зробив для
України. Навіть у найтяжчі часи його називали
“сонцем Руїни”.
У поезії “Заступила чорна хмара” Т. Шевченко
показує зречення Дорошенка гетьманських
клейнодів на користь переважаючого
війська Самойловича:
Возьміть мої гетьманськії
Клейноди, панове,
Та однесіть москалеві,
Нехай москаль знає,
Що гетьмана Дорошенка
На світі немає .

9. У своїх творах Т. Шевченко
об’єктивно оцінює
заслуги гетьманів перед
нацією.
Т. Шевченко зневажливо
говорить про горе-
вождів, які занедбали
славу української
держави й вірно служили
Росії (Самойлович,
Скоропадський,
Розумовський).
Продажним гетьманам
протиставляються
істинні сини
українського народу, які
вірно служили Україні
(Дорошенко, Полуботок).