УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ
ПОЛОВИНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТ.




          Урок-семінар
ПЛАН
 Українське ―шістдесятництво‖.
 Нью-Йоркська група українських письменників.

 Провідна історична тематика в прозі 70-80-х
  років ХХ століття.
 Українська ―химерна проза‖.

 Постмодернізм.
УКРАЇНСЬКЕ ―ШІСТДЕСЯТНИЦТВО‖.
        СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ:
 Лібералізм ( культ свободи ).
 Гуманізм та антропоцентризм (культ людської
  особистості – центру Всесвіту ).
 Духовний демократизм.

 Духовний аристократизм.

 Моралізм та етичний максималізм.

 Космізм.

 Активний патріотизм і національна
  самосвідомість.
 Культурництво.
ЕСТЕТИЧНІ ЗАСАДИ
         ―ШІСТДЕСЯТНИКІВ‖
 Критика інакшістю – заперечення соцреалізму
  власною творчістю.
 Естетична незалежність, відстоювання свободи
  митця.
 Єдність традицій та новаторства.

 Індивідуалізація (посилення особистого начала).

 Інтелектуалізм, естетизм, елітарність.
ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНІ ОБШИРИ
         ―ШІСТДЕСЯТНИКІВ‖
 Природа.
 Вітчизна.

 Історична пам’ять.

 Людина у всьому багатстві її проявів.

 Підкорення космосу.

 Етична правомірність.

 Стандартизація особистості в умовах новітнього
  міщанства.
ПРЕДСТАВНИКИ
   В. Симоненко
   І. Драч
   М. Вінграновський
   Л. Костенко
   Д. Павличко
   Б. Олійник
   В. Коротич
   В. Коломієць
   Р. Лубківський
   В. Голобородько
   П. Мовчан
   В. Забаштанський
   С.Тельнюк
   В. Стус
ЕПОХА «ШІСТДЕСЯТНИЦТВА»
       В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ

 Показувати можна тільки зрячим.
 Співати пісню - тільки тим, хто чує.
 Даруй себе тому, хто буде вдячним,
 Хто розуміє, любить і цінує.
                              Омар Хайям
ЛЛА   НДРІВНА   РСЬКА   — УКРАЇНСЬКА ХУДОЖННИЦЯ-
         ШІСТДЕСЯТНИК
ПАРАДЖАНОВ СЕРГІЙ ЙОСИПОВИЧ — ВИЗНАЧНИЙ ВІРМЕНСЬКИЙ І
УКРАЇНСЬКИЙ КІНОРЕЖИСЕР, НАРОДНИЙ АРТИСТ УРСР (З 1990),
ЛАУРЕАТ ДЕРЖАВНОЇ ПРЕМІЇ УКРАЇНИ ІМ. Т.ШЕВЧЕНКА (1991,
ПОСМЕРТНО).
МИР       ЙЛОВИЧ          К   -
УКРАЇНСЬКИЙ КОМПОЗИТОР І ПОЕТ,   ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(2009, ПОСМЕРТНО).
НЬЮ – ЙОРКСЬКА ГРУПА
        УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ

   Група декларувала:
   антитрадиціоналізм;
   письменник мусить відповідати своєму
    природному покликанню;
   основний предмет посиленої критичної уваги –
    національний характер;
   краса – основний шлях спілкування нашого
    народу з довкіллям, хоч би куди його закинула
    доля.
ПРЕДСТАВНИКИ
   Б. Бойчук,
   Б. Рубчак,
   Ю. Тарнавський,
   Женя Васильківська,
   Патріція Килина,
   Емма Андієвська,
   Віра Вовк,
   Ю. Коломиєць,
   М. Царинник,
   Р. Бабовал,
   Марія Ревакович.
ІСТОРИЧНА ТЕМАТИКА ПРОЗИ
          70 – 80-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ
   Особливості історичних романів і повістей:
   переплетення різних часових пластів;
   змалювання епохи через долю видатної
    особистості, патріотичний і моральний аспект її
    діяльності;
   аналітично-психологічний коментар історичних
    фактів і постатей.
УКРАЇНСЬКА ―ХИМЕРНА ПРОЗА‖
   Химерна проза — письмо, насичене міфологічністю,
    філософськими роздумами, художньою
    умовністю;різновид філософського роману.
   Особливості:
   Вседисущий, іронічний, всезнаючий оповідач.
   Хронологічна непослідовність у викладі матеріалу.
   Зміна тональностей – від комізму до глибокої лірики і
    драматизму.
   Загальна романтична піднесеність.
   Композиційна розкутість.
   Вільні комбінації з часом, власне часові маніпуляції.
ПРЕДСТАВНИКИ

 Володимир Дрозд
 Валерій Шевчук
ПОСТМОДЕРНІЗМ
   Визначальні риси постмодернізму:
    - культ незалежної особистості;
    - потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого;
    - прагнення поєднати, взаємодоповнити істини
    (часом полярно протилежні) багатьох людей, націй,
    культур, релігій, філософій;
    - бачення повсякденного реального життя як театру
    абсурду, апокаліптичного карнавалу;
    - використання підкреслено ігрового стилю, щоб
    акцентувати на ненормальності, несправжності,
    протиприродності панівного в реальності способу
    життя;
- зумисне химерне переплетення різних стилів
оповіді;
- суміш багатьох традиційних жанрових
різновидів;
- сюжети творів — це легко замасковані алюзії
(натяки) на відомі сюжети літератури попередніх
епох;
- запозичення, перегуки спостерігаються не
лише на сюжетно-композиційному, а й на
образному, мовному рівнях;
- як правило, у постмодерністському творі
присутній образ оповідача;
- іронічність та пародійність.
ПРЕДСТАВНИКИ

 Ю.Андрухович,
 Ю. Іздрик,

 О. Ульяненко,

 С. Прощока,

 В. Медведь,

 О. Забужко.

українська література другої половини хх – початку

  • 1.
    УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТ. Урок-семінар
  • 2.
    ПЛАН  Українське ―шістдесятництво‖. Нью-Йоркська група українських письменників.  Провідна історична тематика в прозі 70-80-х років ХХ століття.  Українська ―химерна проза‖.  Постмодернізм.
  • 3.
    УКРАЇНСЬКЕ ―ШІСТДЕСЯТНИЦТВО‖. СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ:  Лібералізм ( культ свободи ).  Гуманізм та антропоцентризм (культ людської особистості – центру Всесвіту ).  Духовний демократизм.  Духовний аристократизм.  Моралізм та етичний максималізм.  Космізм.  Активний патріотизм і національна самосвідомість.  Культурництво.
  • 4.
    ЕСТЕТИЧНІ ЗАСАДИ ―ШІСТДЕСЯТНИКІВ‖  Критика інакшістю – заперечення соцреалізму власною творчістю.  Естетична незалежність, відстоювання свободи митця.  Єдність традицій та новаторства.  Індивідуалізація (посилення особистого начала).  Інтелектуалізм, естетизм, елітарність.
  • 5.
    ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНІ ОБШИРИ ―ШІСТДЕСЯТНИКІВ‖  Природа.  Вітчизна.  Історична пам’ять.  Людина у всьому багатстві її проявів.  Підкорення космосу.  Етична правомірність.  Стандартизація особистості в умовах новітнього міщанства.
  • 6.
    ПРЕДСТАВНИКИ  В. Симоненко  І. Драч  М. Вінграновський  Л. Костенко  Д. Павличко  Б. Олійник  В. Коротич  В. Коломієць  Р. Лубківський  В. Голобородько  П. Мовчан  В. Забаштанський  С.Тельнюк  В. Стус
  • 7.
    ЕПОХА «ШІСТДЕСЯТНИЦТВА» В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ  Показувати можна тільки зрячим. Співати пісню - тільки тим, хто чує. Даруй себе тому, хто буде вдячним, Хто розуміє, любить і цінує. Омар Хайям
  • 8.
    ЛЛА НДРІВНА РСЬКА — УКРАЇНСЬКА ХУДОЖННИЦЯ- ШІСТДЕСЯТНИК
  • 10.
    ПАРАДЖАНОВ СЕРГІЙ ЙОСИПОВИЧ— ВИЗНАЧНИЙ ВІРМЕНСЬКИЙ І УКРАЇНСЬКИЙ КІНОРЕЖИСЕР, НАРОДНИЙ АРТИСТ УРСР (З 1990), ЛАУРЕАТ ДЕРЖАВНОЇ ПРЕМІЇ УКРАЇНИ ІМ. Т.ШЕВЧЕНКА (1991, ПОСМЕРТНО).
  • 11.
    МИР ЙЛОВИЧ К - УКРАЇНСЬКИЙ КОМПОЗИТОР І ПОЕТ, ГЕРОЙ УКРАЇНИ (2009, ПОСМЕРТНО).
  • 12.
    НЬЮ – ЙОРКСЬКАГРУПА УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ  Група декларувала:  антитрадиціоналізм;  письменник мусить відповідати своєму природному покликанню;  основний предмет посиленої критичної уваги – національний характер;  краса – основний шлях спілкування нашого народу з довкіллям, хоч би куди його закинула доля.
  • 13.
    ПРЕДСТАВНИКИ  Б. Бойчук,  Б. Рубчак,  Ю. Тарнавський,  Женя Васильківська,  Патріція Килина,  Емма Андієвська,  Віра Вовк,  Ю. Коломиєць,  М. Царинник,  Р. Бабовал,  Марія Ревакович.
  • 14.
    ІСТОРИЧНА ТЕМАТИКА ПРОЗИ 70 – 80-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ  Особливості історичних романів і повістей:  переплетення різних часових пластів;  змалювання епохи через долю видатної особистості, патріотичний і моральний аспект її діяльності;  аналітично-психологічний коментар історичних фактів і постатей.
  • 15.
    УКРАЇНСЬКА ―ХИМЕРНА ПРОЗА‖  Химерна проза — письмо, насичене міфологічністю, філософськими роздумами, художньою умовністю;різновид філософського роману.  Особливості:  Вседисущий, іронічний, всезнаючий оповідач.  Хронологічна непослідовність у викладі матеріалу.  Зміна тональностей – від комізму до глибокої лірики і драматизму.  Загальна романтична піднесеність.  Композиційна розкутість.  Вільні комбінації з часом, власне часові маніпуляції.
  • 16.
  • 17.
    ПОСТМОДЕРНІЗМ  Визначальні риси постмодернізму: - культ незалежної особистості; - потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого; - прагнення поєднати, взаємодоповнити істини (часом полярно протилежні) багатьох людей, націй, культур, релігій, філософій; - бачення повсякденного реального життя як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу; - використання підкреслено ігрового стилю, щоб акцентувати на ненормальності, несправжності, протиприродності панівного в реальності способу життя;
  • 18.
    - зумисне химернепереплетення різних стилів оповіді; - суміш багатьох традиційних жанрових різновидів; - сюжети творів — це легко замасковані алюзії (натяки) на відомі сюжети літератури попередніх епох; - запозичення, перегуки спостерігаються не лише на сюжетно-композиційному, а й на образному, мовному рівнях; - як правило, у постмодерністському творі присутній образ оповідача; - іронічність та пародійність.
  • 19.
    ПРЕДСТАВНИКИ  Ю.Андрухович,  Ю.Іздрик,  О. Ульяненко,  С. Прощока,  В. Медведь,  О. Забужко.