Він був особистістю, яка не лише мала високі ідейні переконання, а й звичайні людські риси характеру, емоції і пристрасті, честолюбні амбіції, симпатії й антипатії, душевні потрясінняя.
Михайло Сергійович Грушевський (17(29).09.1866; Холм, тепер м. Хелм, Польща – 24.11.1934; Кисловодськ, Росія) – історик, літературознавець, письменник, публіцист, громадський і державний діяч. Академік ВУАН (з 1923 р.) та АН СРСР (з 1929 р.).
Серце віддаю дітям (до100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського) estet13
Василь Сухомлинський — це великий педагог із маленького українського села, який запросив до своєї «школи радості» всіх небайдужих людей, готових беззастережно віддавати свої серця дітям. Завдяки його самовідданості, таланту і великій любові до дітей, звичайна сільська школа стала відомою всьому педагогічному світу.
Він був особистістю, яка не лише мала високі ідейні переконання, а й звичайні людські риси характеру, емоції і пристрасті, честолюбні амбіції, симпатії й антипатії, душевні потрясінняя.
Михайло Сергійович Грушевський (17(29).09.1866; Холм, тепер м. Хелм, Польща – 24.11.1934; Кисловодськ, Росія) – історик, літературознавець, письменник, публіцист, громадський і державний діяч. Академік ВУАН (з 1923 р.) та АН СРСР (з 1929 р.).
Серце віддаю дітям (до100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського) estet13
Василь Сухомлинський — це великий педагог із маленького українського села, який запросив до своєї «школи радості» всіх небайдужих людей, готових беззастережно віддавати свої серця дітям. Завдяки його самовідданості, таланту і великій любові до дітей, звичайна сільська школа стала відомою всьому педагогічному світу.
Велич і трагедія президента Карпатської України library_darnitsa
Бібліографічний нарис до 145-річчя від дня народження визначного українського громадсько-політичного і державного діяча, президента Карпатської України Августина Волошина.
"Шкільний бібліотечно-інформаційний центр", № 9, 2014 р. Це останній випуск видання із створеного колективом редакції під керівництвом Лідії Поперечної. У випуску опубліковано статтю Жанни Вернидуб за результатами Всеукраїнського конкурсу "Шкільна бібліотека" у 2013/2014 н. р.,репрезентовано досвід його учасників:Світлани Антонюк, Тетяни Єжової, Лариси Прохорової, Алли Лампіги, Катерини Нарольської, Олега Крутакова
Велич і трагедія президента Карпатської України library_darnitsa
Бібліографічний нарис до 145-річчя від дня народження визначного українського громадсько-політичного і державного діяча, президента Карпатської України Августина Волошина.
"Шкільний бібліотечно-інформаційний центр", № 9, 2014 р. Це останній випуск видання із створеного колективом редакції під керівництвом Лідії Поперечної. У випуску опубліковано статтю Жанни Вернидуб за результатами Всеукраїнського конкурсу "Шкільна бібліотека" у 2013/2014 н. р.,репрезентовано досвід його учасників:Світлани Антонюк, Тетяни Єжової, Лариси Прохорової, Алли Лампіги, Катерини Нарольської, Олега Крутакова
У довіднику відображено періодичні видання, які передплачує бібліотека Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради у 2016 році.
Jane Burns Jane Burns (HPEC) and Grainne McCabe (Mercer Library) of RCSI look at using social media tools such as LinkedIn to network and at using academic networks such as ResearchGate to raise your profile.
18 вересня 2016 р. виповнюється 175 років від дня народження М.П.Драгоманова – видатного українського публіциста, вченого, громадського діяча, представника відомого українського роду Драгоманових. Цій події присвячена мультимедійна презентація про життєвий і творчий шлях Михайла Драгоманова, що підготовлена відділом зв’язків з громадськістю і реклами ОННБ (автор – Анна Темнюк).
27 січня виповнюється 180 років від дня народження видатного вченого-етнографа, фольклориста, правознавця, журналіста, громадського і просвітницького діяча, поета, автора тексту Державного Гімну України Павла Платоновича Чубинського.
У листівці представлена коротка біографічна довідка ювілярів-філософів, література для більш широкого ознайомлення з життєвим, творчим доробком мислителів та додається список літератури, до якого вміщено книги та статті про німецьку філософію, її місце у розвитку філософської думки.
1. Нариси з історіїНариси з історії
педагогічних періодичнихпедагогічних періодичних
виданьвидань
«… де зібрані найбагатші«… де зібрані найбагатші
результати педагогічноїрезультати педагогічної
практики, тільки на основіпрактики, тільки на основі
яких і можливийяких і можливий
подальший розвитокподальший розвиток
суспільного виховання».суспільного виховання».
К.Д.УшинськийК.Д.Ушинський
2. ПервыеПервые
ПедагогическиеПедагогические
журналы Россиижурналы России
В России материалы по вопросамВ России материалы по вопросам
воспитания появились в последнейвоспитания появились в последней
трети 18 в. в журналахтрети 18 в. в журналах
Н. И. Новикова "Трутень"Н. И. Новикова "Трутень"
(СПБ, 1769-70) и(СПБ, 1769-70) и
"Кошелёк"(СПБ,1774)."Кошелёк"(СПБ,1774).
Он же ввёл вОн же ввёл в "Прибавления к"Прибавления к
"Московским ведомостям""Московским ведомостям"
(1783-84) самостоятельный,(1783-84) самостоятельный,
педагогический отдел.педагогический отдел.
3. Редактором издания был
академик
Н. Я. Озерецковский— русский
естествоиспытатель, член
Петербургской Академии наук
(1782) и Российской академии
(1783).
4. В 1860—1863 под редакцией Ушинского К.Д.
журнал несколько оживился.
Разделы:
- Действия
правительства, Словесность,
- Науки и художества,
- Известия об ученых и учебных
заведениях в России,
- Известия об иностранных
ученых и учебных заведениях,
- История просвещения и
гражданского образования,
-Новости и смесь.
5. Первым русПервым руссскимким периодичпериодическимеским изданием,изданием,
специально посвящённым вопросам педагогики, былспециально посвящённым вопросам педагогики, был
«Педагогический журнал»«Педагогический журнал»
(СПБ, 1833- 1834),(СПБ, 1833- 1834),
основанный Е. О. Гугелем, П.С.Гурьевым,основанный Е. О. Гугелем, П.С.Гурьевым,
А. Г. Ободовским
А. Г. Ободовский
-педагог, теоретик и
практик начального
образования
6. Органом передовой обществОрганом передовой общественно-енно-педпедагогическойагогической мыслимысли в период с 1850-в период с 1850-
1860 г.г.1860 г.г. сталстал ««Журнал для воспитанияЖурнал для воспитания»» под ред. А. А. Чумиковапод ред. А. А. Чумикова ..
«Русский педагогический
вестник», выходивший в
1857-1861 гг., не смог стать
столь же влиятельным
изданием, как
«Журнал для воспитания».
Ред. Н. А. Вышнеградский
(1831-1895) – профессор
педагогики, российский
государственный деятель,
педагог .
7. ЖУРНАЛ «Учитель»ЖУРНАЛ «Учитель» (с 1861 по 1870 год.).(с 1861 по 1870 год.).
Редакторы журнала:
Иосиф Иванович Паульсон
Николай Христианович Весселя
«….выставляется прямо
новое требование … –
образовать весь народ,
просветить всю Русь
школой, учением».
9. «Ясная Поляна» (1862, журнал Л. Н.
Толстого), поднимали важные научно-
педагогические вопросы русской
школы.
Начали издаваться первые журналы по
дошкольному воспитанию:
«Детский Сад» 1866—1876 г.г.;
С 1877 по 1917 г.г. «Воспитание и обучение»),
11. В 1890-1900-е гг.В 1890-1900-е гг. начали издаваться дваначали издаваться два
крупнейших педагогических журнала:крупнейших педагогических журнала:
«Русская школа» (СПБ, 1890—1917), «Вестник воспитания»(М.1890—1917),
Основан и редактировался
детским врачом
Егором Арсеньевичем
Покровским
13. «Народное образование» С-Петербург,«Народное образование» С-Петербург,
1896-1917г.г. Издание Святейшего Синода.1896-1917г.г. Издание Святейшего Синода.
На Международной выставке
«Детский мир» 1904 года
журнал «Народное
образование» удостоен
Золотой медали.
«Для народного учителя»
М., 1907-1917 г. г.
(20 номеров в год)
С 1803-1916 г. г. в России
издавались (в разное время) свыше
250 педагогических журналов.
14. Закрытие в конце 1917года наиболее серьёзных и популярных
педагогических журналов - «Вестника воспитания», «Русской школы»,
«Журнала Министерства народного просвещения» и других - нанесло
большой урон развитию педагогической мысли.
В 1918году заметное место занимали издания
Всероссийского учительского союза -
"Народный учитель", "Учитель" и др.,
отстаивавшие в полемике с Наркомпросом идеи
автономии учебных заведений, их независимость
от партийного влияния и опубликовавшие
альтернативные официальные проекты
демократических реформ средних и высших
учебных заведений, в т. ч. создания особого типа
школы - трудовой школы-общины. В декабре
1918 года решением В ЦИК все журналы ВУСа
были закрыты.
15. В 1920году появился журналВ 1920году появился журнал «Коммунистическое просвещение»«Коммунистическое просвещение» длядля
преподавателей, культработников и библиотекарей, освещавший проблемыпреподавателей, культработников и библиотекарей, освещавший проблемы
ликвидации неграмотности.ликвидации неграмотности.
С 1922 по 1933 год издавался журнал "На
путях к новой школе" ставший научно-
теоретическим центром советской педагогики
20-х годов.
После 1936 года были прекращены все педагогические издания. С закрытием журнала
"Коммунистическое просвещение" (1937г.) Наркомпрос длительное время не имел
своего теоретического периодического издания. Все эти меры препятствовали развитию
педагогической мысли.
С 1924 года в Москве издавался
массовый журнал «Народный
учитель», предназначавшийся в
первую очередь сельским
учителям.
16. Единственным теоретическим педагогическим журналомЕдинственным теоретическим педагогическим журналом
стал журнал «Советская педагогика»,стал журнал «Советская педагогика»,
основанный в 1937г. и занявший монопольную позицию воснованный в 1937г. и занявший монопольную позицию в
педагогической науке.педагогической науке.
Вместе с тем в 30-е гг. было образовано большое числоВместе с тем в 30-е гг. было образовано большое число
методических журналов: "Начальная школа", "География вметодических журналов: "Начальная школа", "География в
школе", "Иностранные языки в школе", "Физика в школе",школе", "Иностранные языки в школе", "Физика в школе",
"Химия в школе" и др."Химия в школе" и др.
После Великой Отечественной войны издание большинства педагогическихПосле Великой Отечественной войны издание большинства педагогических
журналов (кроме некоторых местных) было возобновлено .журналов (кроме некоторых местных) было возобновлено .
17. ЗЗ історії педагогічних виданьісторії педагогічних видань
УкраїниУкраїни
Врецьона Григорій Захарович -
визначний педагог і освітній
діяч з Винник, редактор і
видавець педагогічних журналів
та автор підручників і
популярних видань.
У 1880 р. він видав перший професійний вчительський журнал
«Школьна Часопис» з метою «розбудити» вчителів і розпочати
шкільний рух.
Останній випуск “Школьна Часопис” побачив світ 10 травня 1889 р.
В Галичині Українське педагогічне товариство відразу після свого
створення у 1881 р. тісно співпрацювало із першим професійним
вчительським журналом «Школьна Часопис”.
19. 1 червня 1889 року всім
передплатникам вище
згаданого журналу було
надіслано інший під
назвою “Учитель”.
1932 рік у Львові видається
ілюстрований журнал «Рідна
школа», що виходив двічі на
місяць.
20. У 1890 р. Українське педагогічне
товариство починає видавати
ілюстрований часопис для дітей і
молоді під назвою
“Дзвінок”.
Редактор професор
Володимир Шухевич
21. Герасимович Іван ( 1876 — 1942) — український
педагог та громадський діяч, організатор українського
учительства. редагує становий місячник «Промінь»редагує становий місячник «Промінь»
(виходив у 1904 -1907 рр.)(виходив у 1904 -1907 рр.)
У 1907-1912 рр. виходив журнал “Прапор”.
Одним із редакторів “Прапора” був
Антін Володиславович
Крушельницький
“Прапор” приділяв чималу увагу
консолідації українських педагогів у
боротьбі за свої права, висуваючи на
перший план акції політичного характеру
Продовженням «Променя» став двотижневик «Каменярі», який
виходив з 1908-1914рр. і 1920-1922рр. Часопис друкував матеріали
з проблем педагогіки і виховання, огляди внутрішніх справ Буковини,
твори українських письменників тощо. В роки
румунської окупації газета «Каменярі» своїми публікаціями активно
втручалася у національно-громадське і культурне життя краю, від
чого румунська цензура шаленіла, конфісковувала цілі шпальти, а у
1922р. взагалі закрила часопис.
22. «Наша школа» — науково-педагогічний журнал, орган
львівського товариства «Учительська громада» (1909—
1911) і товариства вищих шкіл імені Г. Сковороди в
Чернівцях (з 1911). Виходив у Львові до 1916 чотири-
шість разів на рік. Був розрахований на вчителів середніх
і вищих шкіл Галичини й Буковини. «Учительська
громада» на сторінках журналу домагалася автономії
української шкільної справи. Багато уваги «Наша школа»
приділяла українському правописові, давала огляд
підручників, педагогічної літератури й періодики;
друкувала статистичні відомості про школи та інші
матеріали.
23. З 1912 р виходив ще один часопис – “Учительське слово” - орган
товариства «Взаємна поміч українського вчительства»
24. Серед дореволюційних періодичних педагогічних видань в Україні певне
місце належить журналу «Світло».
Це єдиний до 1917 року педагогічно-освітянський місячник на
Центральних і Східних Землях, виходив у Києві у 1910—1914 роках у
видавництві «Український Учитель».
Алчевська Х.
Русова С.
Єфремов С.
25. Особливе місце серед усього загалу науково-педагогічної періодики XX ст.
посідав і має й дотепер науково-педагогічний журнал “Рідна школа”
(“Радянська школа”).
Він був започаткований ще в 1922 р. в Харкові Колегією наркомату України.
Видавався двома мовами:
українською – з назвою
“Шлях освіти” та російською –
“Путь просвещения”.
Починаючи з 1926 р.,
журнал став виключно
україномовним, і його
назву змінено на
“Комуністична освіта”,
під цією назвою він
виходив до 1941 р.
26. Видання було відновлено в 1945 р.
під назвою
“Радянська школа”
У 1991 р. назву змінено
на “Рідна школа”.
27. Від 1911р (до 1917р. включно) в Києві починає
виходити перший в Україні журнал
“Дошкольное воспитание”, у якому
висвітлювалися питання теорії та практики
виховання в Росії, Західній Європі та США.
З 1951 р. з назвою –
“Дошкільне виховання” –
у Києві.