Михайло Сергійович Грушевський (17(29).09.1866; Холм, тепер м. Хелм, Польща – 24.11.1934; Кисловодськ, Росія) – історик, літературознавець, письменник, публіцист, громадський і державний діяч. Академік ВУАН (з 1923 р.) та АН СРСР (з 1929 р.).
Він був особистістю, яка не лише мала високі ідейні переконання, а й звичайні людські риси характеру, емоції і пристрасті, честолюбні амбіції, симпатії й антипатії, душевні потрясінняя.
Наукова бібліотека ЧНТУ пропонує віртуальну виставку до 150-річчя з дня народження М. С. Грушевського - великого сина українського народу, патріарха української історії, видатного політичного діяча.
Михайло Сергійович Грушевський (17(29).09.1866; Холм, тепер м. Хелм, Польща – 24.11.1934; Кисловодськ, Росія) – історик, літературознавець, письменник, публіцист, громадський і державний діяч. Академік ВУАН (з 1923 р.) та АН СРСР (з 1929 р.).
Він був особистістю, яка не лише мала високі ідейні переконання, а й звичайні людські риси характеру, емоції і пристрасті, честолюбні амбіції, симпатії й антипатії, душевні потрясінняя.
Наукова бібліотека ЧНТУ пропонує віртуальну виставку до 150-річчя з дня народження М. С. Грушевського - великого сина українського народу, патріарха української історії, видатного політичного діяча.
До 155-річчя від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського, професора історії, організатора української науки, письменника, публіциста, політичного діяча, Голови Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918) відділ краєзнавства презентує віртуальну виставку «Земля, до якої линув душею Михайло Грушевський».
Запрошуємо до перегляду.
29 вересня виповнюється 155 років від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського (1866-1934) – державного діяча, історика, науковця, письменника голови Української Центральної Ради (1917-1918)
Минуле з гірким присмаком, або Червоний ренесанс української літературиНБ МДУ
Віртуальна виставка книг з фонду читального залу факультету філології та масових комунікацій наукової бібліотеки Маріупольського державного університету, присвячена Розстріляному відродженню - літературно-мистецькому поколінню 1920-х – початку 1930-х рр. в Україні.
Запропонований посібник містить прикладні задачі, згруповані по основних темах і призначений для використання вчителями при підготовці до уроків у 5 - 11 класах.
Під небом, синім і високим,
Стежина в'ється чарівна,
Через простори, через роки
Веде до істини вона.
Туди, де сонце світить ясно,
До мрій, натхнення, сподівань...
Велика праця і прекрасна —
Вести дітей в країну Знань
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
9. Реалізовані ці ідеї були
в багатотомному виданні
«Історія
України-Руси» - найбільшій
науковій праці вченого.
10. Окрім наукової діяльності М. Грушевський
активно займався громадсько-
політичними справами.
Він був одним із засновників Української
національно-демократичної партії (1899).
Підтримував ідею автономії
українських земель у складі
Австро-Угорщини.
11. М. Грушевський
переніс свою діяльність
до Києва.
Тут ним було створено
Українське наукове
товариство (УНТ) і
розпочалася праця
над«Записками
Українського наукового
товариства в Києві».
12. У вересні 1907 р. М. Грушевський
увійшов до складу позапартійного
українського громадського об’єднання –
Товариства українських поступовців,
яке стало єдиною до 1917 р.
українською організацією
ліберального спрямування.
13. В ніч з 3 на 4 березня 1917 р.
під тиском революційних подій
в Росії, в Києві утворилася
Українська Центральна Рада
(УЦР). Період існування та
діяльності Центральної Ради
став періодом
найвищого злету політичної,
громадської та
державної діяльності М. Грушевського.
14. Він став головним
ідеологом української
революції, творцем
її концепції й разом з
УЦР
пройшов шлях від вимог
обмеженої національно-
територіальної автономії
до становлення самостійної
України.
15. Центральна Рада
діяла протягом 14 місяців.
Першим Універсалом
було проголошено автономію України
в складі Російської федеративної
республіки. Згідно
з Другим Універсалом
Центральна Рада почала розробку
закону про автономний устрій України.
16. Третім Універсалом
Центральна Рада проголосила
Українську Народну Республіку,
а 22 січня 1918 р.
Четвертим Універсалом —
повну політичну
незалежність та суверенітет
української держави. Під
керівництвом М. Грушевського
урядом УНР приймалися важливі рішення
про державні атрибути,
а також здійснювався
конституційний процес.
17. Він особисто брав участь
в розробці Конституції УНР,
яка була прийнята 29 квітня 1918 року.
Однак цьому
документу не судилося бути
втіленим, бо того ж самого дня
в Києві стався державний переворот
на чолі з П. Скоропадським
і М. Грушевському довелося перейти
на нелегальне становище.
18. Ліквідація УЦР поклала
край державній діяльності
М. Грушевського.
У підпіллі він здебільшого
займався науковою працею,
брав участь в обговоренні
питання про заснування
Української академії наук,
однак від
пропозиції П.
Скоропадського
очолити новостворену
академію відмовився.
19. У лютому 1919 р.
М. Грушевський переїхав
до м. Кам’янець-Подільського,
а потім до м. Станіслава
(нині м. Івано-Франківськ).
У березні того ж року
емігрував до Праги,
потім до Відню. В еміграції М.
Грушевський продовжував свою публіцистичну
та наукову діяльність.
20. Крім того, він долучився
до створення міжнародної організації –
Комітету незалежної України,
яка інформувала світову громадськість
про політичні цілі українського народу,
а також заснував у Празі
Український соціологічний інститут.
21. У грудні 1923 р.
М. Грушевського
заочно було обрано академіком
кафедри історії українського народу
Всеукраїнської Академії наук України
(ВУАН), а на початку березня 1924 р.
за дозволом ЦК КП(б)У вчений повернувся
в Україну, де розгорнув активну
діяльність в напрямку розбудови
радянської історичної науки.
22. Зокрема, він розробив проект
Українського історичного інституту
та Інституту для досліду пережитків
примітивної культури
і народної творчості України (1928);
прагнув перевести з
Праги до Києва Український
соціологічний інститут.
23. В цей час історик продовжував працювати
над своїми фундаментальними працями –
«Історія України-Руси»
та «Історія української літератури».
24. На жаль, з осені 1929 р.
почався погром історичних установ,
створених М. Грушевським.
Одночасно почалася огульна критика
історичних та політичних поглядів вченого.
07 березня 1931 р. М. Грушевський переїхав
до Москви, а 23 березня його заарештували
та звинуватили у керівництві неіснуючою
контрреволюційною організацією
«Український національний центр».
25. Він визнав себе винним
і невдовзі його звільнили з-під арешту.
Однак здоров’я М. Грушевського
та його моральні сили були підірвані.
У жовтні 1934 р. він поїхав лікуватися
до одного з кісловодських санаторіїв.
27. Михайло Грушевський —
це вчений світового рівня,
творча спадщина якого близько
двох тисяч праць з історії,
історіографії, соціології, літератури,
етнографії, археології, фольклору.
Він показав, що еволюція людства,
попри всі складнощі, має тенденцію
до встановлення справедливого
демократичного ладу.
28. Влада у державі має належати особам,
обраним народом на демократичних
засадах, працювати для народу,
спиратися на волю його більшості.
Очоливши Центральну Раду,
він був глибоко переконаний,
що нова українська державність
має базуватися на принципах
демократії і закону.
29. Кожне покоління, кожна нація
пишається своїми видатними людьми.
Саме завдяки їм, висоті їхніх
звершень залишаються в історії народи,
що цього гідні. Видатні особистості —
немов камертон свого часу: вони
задають тональність життя суспільства, постійно
підіймають планку суспільних діянь
і прагнень.
Саме таким і лишився в нашій історії
великий син України,
історик і державотворець
Михайло Сергійович Грушевський.