1. Як реагувати на агресію підлітка:
1. Ставитися до такої поведінки як до неможливості підлітка поводитися
інакше. Не приймати її на свій рахунок.
2. Не відповідати на агресію насиллям. У момент агресії не шантажувати підлітка,
не погрожувати.
3. Звертатися до хорошої частини “Я” дитини. Коли ви розумієте, як непросто
дитині жити в цей період, тоді не стаєте противниками.
4. Після того, як ситуація владналася, можна разом подумати: що це було, чому
підліток поводився так грубо, як можна домовитися, щоби дитина реагувала
інакше. Говорити потрібно від себе, про свої почуття, а не про дитину: “Мені це
неприємно” замість “Ти так погано поводишся”.
Загальні рекомендації батькам:
Батькам варто відвикати бути батьками маленьких дітей і вчитися бути батьками
дорослих людей.
Треба послідовно приймати те, що діти будуть відштовхувати батьків. Тому треба
навчитися розчинятися, відходити в тінь і водночас залишатися включеними в
ситуацію, якщо дітям потрібна допомога.
Дати можливість підлітку пережити, впоратися, усвідомити те, що відбувається,
самому. Батькам варто навчитися мовчазної присутності. Сепарація – це
нормальний і закономірний процес психічного розвитку.
Є діти, які не хочуть дорослішати й відокремлюватися. Відмова від дорослішання
має більше непокоїти батьків.
Прислухатися до думки підлітка без оцінних суджень.
Поради щодо встановленнядовіри між підлітком і батьками вкризовий
для них період:
Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він
вам не байдужий і ви готовізрозуміти й прийнятийого;не перебивайте, не
виявляйте свого страху, ставтеся до нього серйозно, з повагою.
Запропонуйтесвоюпідтримку та допомогу. Спробуйтепереконати його, що
даний стан тимчасовийі швидко мине. Виявіть співчуття й покажіть , що ви
поділяєте й розумієте його почуття.
Поцікавтеся, що зараз найбільше турбує підлітка.
Упевнено спілкуйтеся з підлітком. Саме це допоможейому повірити в його
сили. Головнеправило роботиз дітьми – не нашкодити.
У спілкуванні з підлітком використовуйтеслова, речення, які сприятимуть
контакту: розумію, співчуваю, звичайно, хочу допомогти.
У розмовіз підлітком дайте йому зрозуміти, що він потрібен іншим і
унікальний, як особистість. Кожналюдина, незалежно від віку,прагне дати
позитивну оцінку своїйповедінці, переживає потребув похвалі.
2. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високусамооцінку.
Вмійте слухати, довірятий викликати довіру в нього.
Звертайтеся по допомогу, консультацію до спеціаліста, якщо вас щось
насторожило в поведінці підлітка.