2. Проблема
безпеки
життєдіяльності
дитини в сучасних умовах – одна з
найактуальніших
проблем
сьогодення.
Події, що відбуваються довкола, свідчать
про збільшення небезпек для життя і
здоров’я дитини в цілому.
За статистикою, в нашій країні в
мирний час внаслідок нещасних випадків
щодня гине три дитини. Біда трапляється
тоді, коли дітей залишають напризволяще,
там, де на кожному кроці на них чатує
небезпека.
3. Нещасні випадки з дошкільнятами:
Отруєння газом (або чадом), небезпечними
речовинами, ліками;
насильство у сім’ї;
травматизм на дорозі;
опіки від вогню,
пожежі, ігор із сірниками;
викрадення та торгівля
дітьми тощо.
4. Ми зобов’язані навчити дітей
правилам поведінки в тій чи іншій
ситуації та користуванням певними
предметами.
А щоб навчити малюків
виховати
в
собі
культуру
відповідального ставлення до
здоров’я своєї дитини, та бути
для них.
ми
маємо
безпеки
життя і
прикладом
5. Завдання дорослих (батьків, педагогів) – не
тільки захистити дитину від негараздів у
довкіллі, а й навчити її безпечно поводитися
самостійно в будь якій ситуації.
Це – найголовніше завдання як працівників
дошкільних закладів, так і батьків.
6. Три основні напрямки:
1.
Робота
не
повинна
засвоєнням норм та правил;
обмежуватися
2. Дітей
необхідно
навчати
обачності;
формувати навички орієнтування і швидкої
реакції в екстремальних ситуаціях;
3. Дотримання єдиної стратегічної лінії у
діяльності
педагогічного,
дитячого
та
батьківського колективів.
7. «Дошкільний навчальний
заклад:
• Створює безпечні та нешкідливі умови розвитку,
виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для
фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до
санітарно-гігієнічних
умов
та
забезпечення
їх
дотримання;
• Формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового
способу життя, норми безпечної поведінки;
• Сприяє
збереженню
та
зміцненню
розумовому, психологічному й фізичному
дітей.»
здоров’я,
розвитку
Ст. 11 Закону України «Про дошкільну освіту»
8. Тільки завдяки спільним зусиллям
педагогів, психологів, медиків,
батьків, спеціалістів можна не тільки
захистити дітей від небезпеки, а й
закласти основи безпечної поведінки,
підготувати до подальшого, більш
самостійного життя.
9. Якщо, Ви, хочете максимально
убезпечити
дитину,
то
Ваше
головне завдання в цьому випадку
- виробити у неї звичку безпечної
поведінки, умовні рефлекси, які
допоможуть
їй
уникнути
небезпечних ситуацій і навчать
правильній поведінці при зіткненні
з потенційною небезпекою.
10. Досить часто причиною цього стає не
зовсім правильна
поведінка батьків,
прищеплювати навички безпечної поведінки .
11. Опікуємося або оберігаємо ?
Буває так, що батьки прагнуть обмежити
поле діяльності дитини, знову-таки
піклуючись про її безпеку. Але саме в цей
час варто все ж надати малюкові трохи
більше самостійності.
Опіка в цьому сенсі абсолютно марна , і
навіть шкідлива. Завдання батьків оберігати , вчити і допомагати. Але не
обмежувати , керуючись тільки своїми,
батьківськими, страхами.
12. Помилки батьків:
• Перша – впевненість у тому , що Ваша дитина і
так все знає і все розуміє , і, якщо вже на те пішло,
до цих пір проблем не виникало , відтак і далі все
буде добре, а докладати додаткові зусилля до
навчання зовсім необов'язково .
• Друга помилка полягає в тому, що батьки,
раптово усвідомили, як багато не знає і не вміє
дитина, в паніці починають вчити, розповідати,
показувати все підряд. Хаотично, у великих
обсягах, адже потрібно стільки всього встигнути.
13. Навчання азам безпеки має бути:
поступовим ,
поетапним
і багато в чому ситуативним:
вчіть того, що важливо саме в
даний момент, обговорюйте
нещодавні ситуації і на їх
прикладі прищеплюйте потрібні
знання.
14. Навчити дітей безпечній поведінці це означає привчити їх до певного
способу життя.
Батьки:
Вивчайте літературу, присвячену безпеці дітей;
Враховуйте вік дитини та її особливості;
Домагайтеся , щоб діти повністю довіряли вам;
Не залякуйте дітей!;
Займайтеся з дітьми систематично ;
Використовуйте найрізноманітніші форми
навчання;
Будьте прикладом для своїх дітей;
Проявляйте участь до чужих дітей .
15. Виховуйте у дітей навички культури безпечної
поведінки, демонструючи на власному прикладі
обережність у поводженні з вогнем, газом, водою,
побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на
відверту розмову з дітьми.
Пам'ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною
життя. А щоб неждана мить не стала початком великої
біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як
діяти в тій чи іншій ситуації.
16. Тож не будьмо байдужими до
проявів небезпечної поведінки
дітей на вулиці, в громадських
місцях, у транспорті.
Наша увага, наша турбота і
допомога – найдієвіші кроки до
захисту дітей від будь якої
небезпеки.
