1. Авторське право:
головне для журналістів
Людмила Панкратова, адвокат,
медіа-юрист, медіа-тренер

2. Твори, які захищаються
авторським правом
 1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного,
наукового, технічного або іншого характеру ( книги, брошури, статті
тощо);
 2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
 3) музичні, драматичні, хореографічні твори;
 4)фотографічні твори, у тому числі виконані способами, подібними до
фотографії;
 5) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та
антології, збірники звичайний даних, інші складені твори, за умови,
що вони є результатом творчої праці за добром, координацією або
упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що
входять до них як складові частини;
 6) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування
української та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів
 Стаття 8 Закону України Про авторське право і суміжні права

3. Не охороняються
авторським правом
1) Повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер
звичайної прес-інформації;
2) Твори народної творчості;
3) Акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування
(закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;
4) Державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені
органами державної влади, символи та знаки підприємств, установ та
організацій;
5) Грошові знаки;
6) Розклади руху транспортних засобів, розклади телепередач, телефонні
довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям
оригінальності
Проекти офіційних символів і знаків до їх офіційного затвердження
охороняються авторським правом.
Стаття 10 ЗУ Про авторське право

4. Вільне використання творів
Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але
з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення,
допускається:
 використання цитат (коротких уривків) з опублікованих
творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі
цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо
воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним
характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання
цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до
фонограми (відеограми) або програми мовлення;
 використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому
поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення,
звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;

5. Вільне використання творів
 3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне
сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей
з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних
питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у
випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або
інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами
фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше
публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час
перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

6. Вільне відтворення творів
 5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних
публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для
висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у
комерційних цілях;
 6) видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом
для сліпих;

7) відтворення творів для судового і адміністративного
провадження в обсязі, виправданому цією метою;

8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і
релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому
характером таких церемоній;

7. Вільне відтворення творів
 9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших
періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне
сповіщення публічно виголошених промов, звернень,
доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому
поставленою метою;
10) відтворення твору в цілях і за умов, передбачених
статтями 22-25 цього Закону.
Цей перелік вільного використання творів є вичерпним.
Ст. 22 Вільне відтворення творів бібліотеками
Ст. 23. Вільне відтворення примірників твору для навчання
Ст. 24. Вільне копіювання, модифікація і декомпіляція компютерних програм
Ст. 25. Вільне відтворененя в особистих цілях

8. Правила вільного використання творів
“Української правди”
 Ці правила поширюються на всі сайти, які входять до Інтернет-холдингу "Українська правда". Зокрема,
Українська правда (www.pravda.com.ua), ТаблоID (tabloid.pravda.com.ua), Чемпіон (www.champion.com.ua
), Українська правда. Життя (life.pravda.com.ua), Українська правда. Київ (kiev.pravda.com.ua), Українська
правда. Блоги (blogs.pravda.com.ua), Економічна правда (www.epravda.com.ua), Історична правда (
www.istpravda.com.ua).
2. Усі виключні майнові і немайнові авторські права на інформацію, що розміщується на сайтах
Інтернет-холдингу "Українська правда" належать інтернет-виданню "Українська правда" та авторам
публікацій, якщо в тексті не вказується інше. Під інформацією маються на увазі всі матеріали, що
розміщуються на сайті – статті, авторські колонки, новини, блоги, інтерв’ю тощо.
3. Дозволяється безкоштовно використовувати інформацію розміщену на сайтах Інтернет-холдингу
"Українська правда" за умови, що безпосередньо в тексті матеріалу, який розміщується на сторонньому
сайті, наявний текст та гіперлінк на відповідний сайт Інтернет-холдингу "Українська правда" не нижче
другого абзацу, які визначають "Українську правду", як джерело інформації. Для друкованих видань –
текст та адреса сайту. Для електронних ЗМІ – усне посилання на сайт. Під використанням інформації
мається на увазі будь-яке відтворення, републікація, поширення, переробка, переклад, включення його
частин до інших творів та інші способи, передбачені Законом України "Про авторське право та суміжні
права".
4. Забороняється будь-яке комерційне використання інформації, відтворення текстів чи їх фрагментів з
метою комерційної реалізації права доступу до цієї інформації.
5. У разі порушення будь-якого пункту цих правил, "Українська правда" залишає за собою право
захищати свої права та інтереси шляхом подачі скарг до правоохоронних органів та позовних заяв до
судових органів.
 http://www.pravda.com.ua/rules/

9. Професор Єльського Університету Тімоті Снайдер заявляє про порушення
своїх авторських прав з боку народного депутата України від ПР Вадима
Колєсніченка, вимагає вибачень та знищення усіх паперових копій його
книги.
Тімоті Снайдер заявив про порушення своїх прав
Про це йдеться в офіційній заяві Т.Снайдера, переданій УНІАН.
Зокрема, пан Снайдер зазначив: «З подивом дізнався, що моя стаття з блогу у «New York Review of Books» була передрукована у
збірці «ОУН и УПА: исследования о создании «исторических» мифов» (Київ, 2012). Зазвичай, я не проти передруку своїх
матеріалів іншими мовами – але за однієї умови: дотримання авторських прав».
Професор Єльского університету зазначає, що досі усі його україномовні публікації – статті у часописі «Критика» та дві книги у
видавництві «Грані-Т» – дотримувалися цього правила. Але «воно було грубо порушено у випадку названої вище збірки.
Видавці цієї книжки – Міжнародний антифашистський фронт та Міжнародний доброчинний фонд «Дніпро-Січ» (його
співголовою є Вадим Колєсніченко) - зверталися до мене за дозволом на передрук цього матеріалу, але я їм відмовив».
Тож, на думку Т.Снайдера, поява цього матеріалу у згаданій збірці не може кваліфікуватися інакше, як грубе порушення його
авторських прав. Окрім того, зауважує професор, «вони двічі ввели в оману потенційних читачів: по-перше, назвавши мій
матеріал «науковою статтею» (насправді, це є запис у блозі, котрий має свої правила і жанр, відмінний від академічної
публікації), по-друге, перекрутивши послідовно впродовж усієї книжки, моє прізвище («Шнайдер» замість Снайдер)».
Т.Снайдер зауважує, що Україна зараз переживає не найкращі часи і як ніколи потребує дотримання правил цивілізованої
поведінки. «Це стосується, зокрема, такої чутливої і вибухонебезпечної ділянки, як історична пам'ять та історична політика.
Поведінка видавців збірки «ОУН и УПА» не є зразком ані цивілізованості, ані чутливості. Вона наносить шкоду не лише
особисто мені, але й самій Україні та її образу в усьому світі», - наголосив професор Єльского університету.
У своїй заяві він вимагає від видавництва – а особисто від народного депутата В.Колєсніченка, співголови Міжнародного
антифашистського фронту й автора передмови до цієї збірки – публічного вибачення за порушення його авторських прав, а
також зняття цієї книжки з Інтернету та знищення усіх її паперових копій.
У протилежному випадку Т.Снайдер вважає за можливе розглядати варіанти захисту своїх прав за допомогою юридичних засобів.
http://www.unian.ua/news/505874-profesor-elskogo-universitetu-zvinuvativ-kolesnichenka-v-plagiati.htm

10. Порушення авторського права
 1) Плагіат - відтворення твору без зазначення імені автора ( особи, що
створила твір) але з зазначення свого імені
 2) порушення цілісності твору, перекрученню, спотворенню чи інша зміна
твору, що може зашкодити честі і репутації автора – порушення особистого
немайнового права автора ( ст. 14 Закону про авторське право…)
 3) використання твору без спеціального дозволу автора;
 4) відтворення, публічне виконання і сповіщення, демонстрація, твору, якщо
автором це спеціально заборонено;
 5) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою
організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;
 6) включення творів як складових частин до збірників, антологій,
енциклопедій – порушення майнових прав автора, визначених ст. 15 Закону
Про авторське право…

11. Особливості Інтернету
В Мережі всі об’єкти інтелектуальної
власності змінюють свою форму на
електронних сторінках.
Представляють собою окремий об’єкт
авторського права, який складається з: фото,
відео, аудіофайлів, текстів.
Ці об’єкти можуть захищатися як окремо, так і
в цілому.

12. Ціна за плагіат
Журнал "Інтелектуальна власність«
 Суд Київського райсуду м. Донецька виніс рішення про саму високу в Україні розплату за плагіат: 250
тис. грн. за порушення авторських прав, та 10 тис. грн. за нанесену моральну шкоду та судові витрати.
 Таке рішення було прийняте судом за результатами розгляду позову, поданого в серпні 2006 року
відомим донецьким журналістом і редактором донецького регіонального щотижневика "Криминал-
Экспресс" Олександром Кучинським, який звинуватив творців скандальної книжки "Донецька мафія.
Антологія" — Бориса Пенчука, Сергія Кузіна, Громадську організацію "Фонд "Антикорупция" в плагіаті.
А саме у передруку в вищезгаданій книжці без згоди автора цілих глав (навіть збереглися фактичні та
граматичні помилки ). Як стверджував позивач, виданням і поширенням вищезгаданої книжки були
порушені "його особисті немайнові та майнові авторські права на твори "Хроніка донецького
бандитизму", написану і видану в 2002 році, та "Антология заказного убийства", надруковану ще в 90-х
роках .
 В підтвердження обґрунтованості позову представник позивача, правова корпорація "Фаринник и
Партнеры", надав суду докази, які були досліджені всебічно й об’єктивно. З боку ж відповідачів був
обраний досить оригінальний метод захисту: на всі повістки з повідомленнями і запрошеннями на
судові засідання вони надсилали всілякі прохання для перенесення слухань або просто не з’являлися у
суді, воліючи коментувати ситуацію за допомогою різних прес-конференцій, прес-релізів та інших
позасудових засобів.
 Але неявка відповідачів у суд не стала приводом нескінченних перенесень слухань і 7 лютого цього року
Київський райсуд м. Донецька заочно у повному обсязі задовольнив позов.
 Кучинський припускає що плагіатори підуть далі і спробують оскаржити рішення суду, адже в якості
забезпечення позову, судом було накладено арешт на майно Бориса Пінчука (дві квартири і автомобіль),
але сподіватися на задовільні перспективи не приходиться, бо для цього треба довести, що Кубинський
не є автором книг на які він посилається і претендує.
http://patent.km.ua/ukr/news/i1431

13. Рішення про відшкодування гонорару журналісту, який написав статтю, але
не був прийнятий на роботу. Справа № 2-5472/11 Шевченківського суду м.
Києва, 2011 р.
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути із відповідача на користь
позивача моральну шкоду в розмірі 51862,50 грн., компенсацію за порушення
авторського права в розмірі 10 мінімальних заробітних плат 9220,00 грн., а також
накласти штраф у розмірі 10 відсотків від суми, присудженої судом на користь позивача
відповідно до вимог ст.52 ч.3 Закону України «Про авторське право і суміжні права»та
суму понесених позивачем витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення
судового розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.
 В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 20.07.2010р. позивач
звернувся до директора ТОВ «Ковальська майстерня»ОСОБА_4 стосовно подальшого
працевлаштування на посаді журналіста журналу «Ковальська майстерня». Відповідач
попросив позивача підготувати статтю заданої тематики рекламного змісту стосовно
висвітлення творчості коваля-майстра ОСОБА_5. Підготовка статті повинна була
вплинути на прийняття позивача на випробувальний термін на роботу. На період
написання статті сторони не укладали жодних договорів та угод стосовно використання
майнових прав автора. Після написання статті, вона була передана директору
відповідача, однак 28.07.2010р. позивачу було відмовлено і прийнятті на роботу на
випробувальний термін на посаді журналіста. Сам директор пояснив це тим, що позивач
не відповідає вимогам в частині редакторських здібностей та недостатньої кваліфікації
як автора статей.

14.  Однак, 26.07.2010р. відповідач без згоди позивача та без зазначення
інформації про авторство, переклав відповідну статтю на українську мову та
розмістив на власному сайті в мережі інтернет де не зазначив автора статті.
 Крім того, позивач перебуваючи за кордоном, побачив у продажу журнал
«Ковальська майстерня»№2(20) літо 2010, в якому на сторінці 60 було
розміщено статтю позивача про коваля-майстра ОСОБА_5 із зазначенням імені
позивача, а на авторській сторінці, серед інших журналістів було також
зазначено ім.»я позивача.
 Позивач вважає, що порушені його авторські права, оскільки він не давав
дозволу на переклад статті на українську мову розмістивши її на власному
сайті в мережі інтернет, а також, позивач не надавав дозволу на використання
підготовленої ним статті в журналі «Ковальська майстерня». Вказані дії
відповідача завдали шкоди здоров»ю позивача та спричинили значні моральні
страждання.

15. Рішення суду
 Як зазначено в ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в
належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. До змісту договору, окрім
погоджених сторонами умов, належать і ті положення (умови), які приймаються ними як
обовязкові в силу чинного цивільного законодавства. До договорів щодо розпорядження
майновими правами в частині, не врегульованій спеціальними нормами, застосовуються
загальні положення про правочини (гл. 16 ЦК) та про договори (гл. 52, 53 ЦК).
 Так, відповідно до правил ст. 31 Закону України «Про авторське право та суміжні
права»субєкт авторських прав - автор чи інша особа, яка має авторське право, може
передати (відчужити) свої майнові права, зазначені у ст. 15 цього Закону, будь-якій іншій
особі повністю або частково. Передача майнових прав оформляється авторським
договором.
 Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені.
Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими,
що не передані.
 Тобто особа, яка має авторське право, за певних умов може відмовитись від своїх
майнових авторських прав, передавши їх у власність іншої особи повністю або частково,
при чому які мають бути чітко визначеними для того, щоб вважитись відчуженими.

16. Рішення суду
 Позовну заяву ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська
майстерня» про захист авторських прав задовольнити частково.
 Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська майстерня»на
користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.
 Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська майстерня»на
користь ОСОБА_3 компенсацію в розмірі 10 мінімальних заробітних плат в розмірі
9220,00 грн.
 Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська майстерня»на
користь ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в
розмірі 120,00 грн.
 Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська майстерня»на
користь держави судовий збір в розмірі 100,70

17. Рішення суду про співавторство. Значна переробка статті змінила її, тому газета
опублікувала новий твір, право автора не було визнано.
Справа № 2-429/2008 р.
 02 квітня 2008 року ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до редакції
друкованого видання газети „Контакт” в якому просить визнати його автором
надрукованого 20 грудня 2007 року у вищезазначеному засобі масової
інформації статті, яка називалася „Садові кооперативи: бути чи не бути?”,
зобов'язати відповідача опублікувати інформацію, щодо факту порушення
його авторського права, стягнути на його користь 1500 гривень матеріальної
шкоди та 5000 грн., на відшкодування завданої моральної шкоди.
 Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідач неправомірно зазначив, що
автором опублікованої статті являється член садового товариства ОСОБА_2,
хоча фактично матеріал написано особисто ним.
 В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та пояснив суду,
що він являється автором статті „ В ожидании бедствия”, яку було
опубліковано 07 грудня 2007 року у газеті „Мирний атом”, а відповідач
грубо порушуючи його авторське право змінивши назву статті, опублікував її
в газеті „Контакт”, зазначивши автором зовсім іншу особу, що і стало
причиною звернення до суду за захистом свого авторського права.

18.  Представник відповідача позов не визнала, та пояснила, що до редакції газети
„Контакт” статтю приніс ОСОБА_3, і просив її опублікувати, йому було
відмовлено в зв'язку з тим, що раніше ця стаття була опублікована а газеті
„Мирний атом”, і останньому було запропоновано над нею попрацювати, а
ОСОБА_1, скоротити її. Через деякий час вказану статтю до редакції газети
принесла ОСОБА_4, і стаття була зареєстрована та передана до друку. Їй також
відомо, що позивач особисто дав дозвіл на скорочення та розміщення статті у
газеті „Контакт”. Просила в задоволенні позову відмовити.
 Представник третьої особи в судовому засіданні суду пояснила, що позивач
дав свою згоду на розміщення статті в газеті, в телефонній розмові. Також їй
відомо, що над вказаною статтею працювали голови СОТ також позивач, а
віддала її до друку ОСОБА_4, та підписала її своїм дівочим прізвищем.

19.  Судом встановлено, що до позивача, як до професійного журналіста з
проханням висвітлити в місцевій пресі проблеми з водопостачанням які
виникають у садівничого товариства „Альфа”, яке об'єднує садові товариства
„Олексіївка”, „Южноукраїнське - 1”, „Южноукраїнське - 2” та „Ташлик”
звернулися голови правлінь, зазначених товариств.
 ОСОБА_1, написав статтю під назвою „В ожидании бедствия” та передав її
замовникам, а вони заплатили йому грошову винагороду у сумі 90 гривень.
 Стаття 07 грудня 2007 року була опублікована в газеті „Мирний атом”.
 Свідок ОСОБА_3, суду показав, що він до лютого 2008 року був головою
садового кооперативу „Южноукраїнський - 2” який входить до СОТ „Альфа”.
Так як необхідно було оприлюднити в засобах масової інформації про ті
проблеми, які виникають у членів кооперативів з водопостачанням, а а одним
із його членів являється позивач, разом з головами інших садівничих
кооперативів, які входять в склад СОТ вирішили звенутися за допомогою до
позивача, як до професійного журналіста. Для підготовки публікації
позивачеві було надано всю необхідну інформацію.

20.  ОСОБА_1, підготував статтю, яку було опубліковано в газеті „Мирний атом”. Для того, щоб
стаття була прочитана більш широким колом жителів міста Южноукраїнська, свідок з
копією цієї статті звернувся у редакцію газети „Контакт” з проханням також
опублікувати її, на що одержав відмову, яка була мотивована тим, що така публікація вже
мала місце у газеті „Мирний атом”. Позивач відмовився вносити до написаної ним статті
зміни, але не заперечував проти того, щоб вони були внесені разом з головами
кооперативів, які входять до СОТ ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, так статтю було
доповнено, а її заголовок змінено, після чого статтю, яка вже називалася „Садові
кооперативи - бути чи не бути”, було опубліковано в газеті „Контакт”.
 Голова кооперативу „Ташлик” ОСОБА_5, дала суду аналогічні покази та уточнила, що
рішення про назву статті було прийнято спільно головами кооперативів, які входять до
товариства, а зміни в текст були внесені з відома позивача.
 За працю позивача, як журналіста йому було зменшено на 50 відсотків суму
заборгованості по внескам та передано гроші в сумі 90 грн.
 Допитана в якості свідка, голова кооперативу „Южноукраїнський -1” ОСОБА_4, суду
підтвердала вищезазначене а також уточнила, що дозвіл на коректировку написаної
статті ОСОБА_1, дав у телефонній розмові з ним.

21.  На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача в
частині визнання його автором надрукованого 20 грудня 2007 року у друкованому
виданні газети „Контакт” статті, яка називалася „Садові кооперативи: бути чи не бути?”,
та зобов'язання відповідача опублікувати інформацію, щодо факту порушення його
авторського права задоволенню не підлягають.
 Законом України „Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993
року № 3792-XII охороняються особисті немайнові права і майнові права авторів та їх
правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і
мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та
організацій мовлення - суміжна права.
 Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 об'єктами авторського права є твори у галузі науки,
літератури і мистецтва, а саме: літературні письмові твори белетристичного,
публіцмстичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті).
 Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України „Про авторське право і суміжні права” співавторами є
особи, спільною творчою працею яких створено твір.
 В силу п. 3 ч. 1 ст. 13 вказаного Закону право опублікування та іншого використання
твору в цілому належить всім свівавторам.

22. Рішення у справі про інтерв”ю. Справа № 2-12098/11
Шевченківський районний суд м. Києва, 2012 р.
 Позивач звернувся до суду з позовом про захист авторських прав, мотивуючи
тим, що він як співавтор інтервю не надавав згоди та дозволу на використання
твору та на його опублікування, про що ним було повідомлено відповідача.
03.10.2011 року відповідач отримав та зареєстрував його заяву про те, що він
як співавтор даного ним інтервю, заперечує проти публікації інтервю та
забороняє його поширювати. Однак, незважаючи на те, що згода на
опублікування інтервю, а відповідно на використання твору, ним надана не
була, відповідач опублікував в журналі «Власть денег»в № 40 за 7-13 жовтня
2011 року на аркушах 28-31 інтервю під назвою «Вовремя позеленевший» в
рубриці «Личное дело». Оскільки інтервю було опубліковано без його згоди,
позивач вважає, що його майнові права, як співавтора твору були порушені.

23.  Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, пояснивши, що
01.09.2004 року між ПрАТ «Картель»та ПП «Інформаційне агентство
«Інформбюро»укладено Договір про надання фото- та інформаційних матеріалів, згідно з
яким Інформбюро створює та передає ПрАТ «Картель»інформаційні матеріали з метою їх
розміщення (публікації) в журналі «Власть денег». Стаття під назвою «Вовремя
позеленевший»була надана для публікації у виданні вказаним інформаційним
агентством на виконання зазначеного договору. Збір інформації та підготовка статті
здійснювалась працівником інформаційного агентства журналістом ОСОБА_3. На його
думку відповідач не несе відповідальності за публікацію відомостей, які порушують
права і законні інтереси громадян на тій підставі, що стаття була отримана для публікації
у виданні від юридичної особи, яка має статус інформаційного агентства. Крім того,
представник відповідача пояснив, що 21.09.2011 року журналіст отримала інтервю у
ОСОБА_4; 26.09.2011 року журналіст надіслала електронною поштою на узгодження текс
інтервю прес-секретарю позивача ОСОБА_5; 26.09.2011 року журналіст отримала текст
інтервю з внесеними змінами; 27.09.2011 року журналіст надіслала запитання з приводу
уточнення окремого питання в інтервю; 28.09.2011 року журналіст надіслала додаткові
запитання з метою більш повного розкриття в майбутній статті інформації стосовно
бізнесу позивача; 28.09.2011 року журналіст отримала відповіді на поставлені додаткові
запитання; 03.10.2011 року до редакції журналу «Власть денег»надійшов лист із
запереченням проти публікації інтервю. А тому він вважає, що наведена хронологія
розвитку подій свідчить про те, що журналіст добросовісно та у повній відповідності до
вимог чинного законодавства виконала всі залежні від неї дії, спрямовані на узгодження
тексту інтервю, запланованого до публікації та дотримання авторського права позивача
на інтервю. А тому, існують всі підстави вважати, що позивач попередньо надав згоду на
публікацію свого інтервю.

24. Підстави для задоволення позову
 Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 21.09.2011 року
журналіст ОСОБА_3 отримала інтервю у ОСОБА_1; 26.09.2011 року журналіст
надіслала електронною поштою на узгодження текст інтервю прес-секретарю
позивача ОСОБА_5 (а.с. 102); 27.09.2011 року журналіст надіслала запитання з
приводу уточнення окремого питання в інтервю (а.с.110); 28.09.2011 року
журналіст надіслала додаткові запитання стосовно бізнесу позивача (а.с.111);
28.09.2011 року журналіст отримала відповіді на поставлені додаткові
запитання (а.с.112).
 03.10.2011 року до редакції журналу «Власть денег» надійшов лист від
позивача із запереченням проти публікації інтервю. В даному листі позивач
зазначив, що зміст наданого ним інтервю повністю підмінений виданням, а
тому він заперечує проти публікації «замовного»матеріалу (а.с.8).

25.  Опублікування запису інтервю допускається лише за згодою особи, яка дала
інтервю.
 Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про друковані засоби масової інформації
(пресу) в Україні»встановлено, що не допускається вимога попереднього
погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими
засобами масової інформації, а також заборона поширення повідомлень і
матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ,
організацій або обєднань громадян, крім випадків, коли посадова особа є
автором поширюваної інформації чи дала інтервю.
 Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 439 ЦК України автор має право протидіяти
будь-якому перекручуванню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-
якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації
автора, а також супроводженню твору без його згоди ілюстраціями,
передмовами, післямовами, коментарями тощо.

26.  З оглянутого в судовому засіданні копії журналу «Власть денег»№ 40 за 7-13 жовтня
2011 року вбачається, що на аркуші журналу 2, 29-30 міститься передмова-коментар під
назвою «Вовремя позеленевший», на аркуші 30 журналу знаходиться післямова-
коментар під назвою «Экологический алгоритм», на аркуші 31 знаходиться
післямова коментар під назвою «Жуков компромат», на аркуші 32 знаходиться
післямова-коментар «Олигархи и проститутки», на аркуші 33 знаходиться післямова
коментар під назвою «Перспективы».
 Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1 не узгоджував із
журналістом, а в свою чергу не надавав дозволу на розміщення в інтервю будь-яких
коментарів, передмов та післямов.
 Хронологія подій, яку наводить представник відповідача в своїх запереченнях на позов,
вказує на те, що текст інтервю мав бути узгоджений з позивачем і він не погоджувався на
публікацію інтервю без ознайомлення з ним, а відповідно і не погоджувався на будь-яку
самовільну з боку інших осіб зміну форми та змісту наданого позивачем інтервю.
 Слід також зазначити, що ті зміни та узгодження, які здійснювались до інтервю з боку
позивача, безумовно вказують на його творчий вклад в інтервю, як обєкт авторського
права.

27.  З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зобовязати ПрАТ
«Картель»припинити дії, що порушують авторське право ОСОБА_1 на надане
ним інтервю; припинити розповсюдження примірників журналу «Власть
денег»№ 40 за 7-13 жовтня 2011 року; заборонити ПрАТ
«Картель»опубліковувати та в будь-який інший спосіб поширювати та
розповсюджувати надане ОСОБА_1 журналу «Власть денег»інтервю, в тому
числі через мережу Інтернет, оскільки позивачем також були надані докази
того, що інтрев»ю було розміщено на веб-сайті в мережі Інтернет (а.с.61).
А тому суд вважає також зобовязати ПрАТ «Картель»вилучити зі свого веб-
сайту в мережі Інтернет надане ОСОБА_1 інтервю.
 Оскільки відповідачем порушено права позивача, як співавтора твору, суд
вважає за необхідне зобовязати ПрАТ «Картель»опублікувати в щотижневику
«Власть денег», а також на веб-стрінці в мережі Інтернет відомості про
порушення ПрАТ «Картель»права інтелектуальної власності та зміст судового
рішення щодо такого порушення.

28.  Визначаючи розмір компенсації, суд виходив з конкретних обставин справи та
загальних засад цивільного законодавства, визначених статтею 3 ЦК України,
зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, а також інших
обставин, що можуть свідчити про орієнтований розмір компенсації позивача.
 Отже, для визначення розміру компенсації, суд виходив з доведеності факту
порушення відповідачем авторських прав позивача, а також з того, що журнал
«Власть денег»№ 40 за 7-13 жовтня 2011 року був виданий та поширений на
всій території України з тиражем60000 примірників.
 Таким чином, підлягають частковому задоволенню позовні вимоги в частині
стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за порушене
авторське право в розмірі 50 мінімальних заробітних плат станом на день
подачі позову до суду, що становить в розмірі 49250 грн.

29. Рішення суду
 Зобовязати Приватне акціонерне товариство «Картель»припинити дії, що порушують
авторське право ОСОБА_1 на надане ним інтервю.
 Зобовязати Приватне акціонерне товариство «Картель»припинити розповсюдження
примірників журналу «Власть денег»№ 40 за 7-13 жовтня 2011 року.
 Заборонити Приватному акціонерному товариству «Картель»опубліковувати та в будь-
який інший спосіб поширювати та розповсюджувати надане ОСОБА_1 журналу «Власть
денег»інтервю, в тому числі через мережу Інтернет.
 Зобовязати Приватне акціонерне товариство «Картель» вилучити зі свого веб-сайту в
мережі Інтернет надане ОСОБА_1 інтервю.
 Зобовязати Приватне акціонерне товариство «Картель»опублікувати в щотижневику
«Власть денег», а також на веб-стрінці в мережі Інтернет відомості про порушення
Приватним акціонерним товариством «Картель»права інтелектуальної власності та
зміст судового рішення щодо такого порушення.
 Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Картель»на користь ОСОБА_1
компенсацію за порушене авторське право в розмірі 49250 грн.
 Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Картель»в дохід державного бюджету
України 4925 грн. штрафу.

30. Контакти для звернення за правовою
допомогою:
1. Інститут розвитку регіональної преси 044-279-41-99
2. Опришко Людмила 067-449-32-56
3. Панкратова Людмила 093-102-10-81
4. Бурмагін Олександр 067-722-47-65
5. law.irrp.org.ua@gmail.com