Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Zbirnik materialiv

2,365 views

Published on

  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Zbirnik materialiv

  1. 1. MlHlCTEPcTBo освlти l нАуки укрАТни lнститут lнновАцlЙних тЕхнологlЙ l змlсту освlти чЕрнlгlвськиЙ дЕржАвниЙ Iнститут Економlки l упрАвл!ння чЕрнlгlвськиЙ нАцlонАльниЙ тЕхнологlчниЙ унlвЕрситЕт студЕнтськЕ нАуковЕ товАриство чдl Еу жркl вськи й няцlоняльни й вконом lчни й yHi вврситст l нститут м Ен Еджм Енту l нФормацl й н их систЕм, латвiя гом Ел ьськиЙ двр>t<двн и Й ун l внрситЕт tMBHl ордн цискА сkори ни, Бiлорусь ьрянськи й дЕр)кАвн и й твхн tч ний ун l ввFситЕт, росiя сучдсний ryмАнlтАрний lнституг рЕспуБлlки молдовА, молдова гомЕльськиЙ оtлlдл мlжнАродного унlвЕрситЕту кмитсо>, Бiлорусь зБIрник мАтЕрlАлlв М iжнародноТ студентськоТ науково-п ракти ч нот конферен цiт <tюНlсТЬ НАУкИ f 201 4D 17 -18 KBITH я 2014 року Чернiгiв, 2014
  2. 2. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СТУДЕНТСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ЧДІЕУ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ, Латвія ГОМЕЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ФРАНЦИСКА СКОРИНИ, Білорусь БРЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, Росія СУЧАСНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА, Молдова ГОМЕЛЬСЬКИЙ ФІЛІАЛ МІЖНАРОДНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «МИТСО», Білорусь ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ Міжнародної студентської науково-практичної конференції «ЮНІСТЬ НАУКИ – 2014» 17- 18 квітня 2014 року Чернігів 2014 1
  3. 3. 2 УДК 3 ББК 6 Ю 52 ЮНІСТЬ НАУКИ - 2014: МІЖНАРОДНА СТУДЕНТСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ (м. Чернігів,17 - 18 квітня 2014 року): Збірник матеріалів конференції. – Чернігів: ЧДІЕУ, 2014. – 226 с. Редакційна колегія: Голова редколегії: Гонта Олена Іванівна – доктор економічних наук, професор, проректор з наукової та міжнародної діяльності Члени редакційної колегії: Кирилюк Юрій Володимирович – кандидат еконономічних наук, доцент, перший проректор з науково-педагогічної та методичної роботи Ремньова Людмила Михайлівна – кандидат економічних наук, доцент, декан фінансово-економічного факультету Юрченко Марина Євгенівна – кандидат фізико-математичних наук, доцент, декан обліково-економічного факультету Пономаренко Сергій Іванович – кандидат екнономічних наук, доцент, декан факультету менеджменту Корнієнко Ігор Валентинович – кандидат технічних наук, доцент, в.о. декана інженерно-будівельного факультету Ніщимна Світлана Олексіівна – кандидат юридичних наук, доцент, декан юридичного факультету Мельников Сергій Володимирович – кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету природокористування і туризму Сканцев Віталій Михайлович – кандидат технічних наук, доцент, проректор з наукової роботи Брянського державного технічного університету Коваленко Сніжана Олександрівна – кандидат сільськогосподарських наук, доцент, завідувач кафедри менеджменту і економіки Гомельського філіалу Міжнародного університету «МИТСО» Трусевич Микола Володимирович – доктор економічних наук, професор, проректор з наукової роботи Сучасного гуманітарного інституту Республіки Молдова Відповідальний секретар: Кормило Ірина Миколаївна – провідний спеціаліст відділу підготовки науково-педагогічних кадрів У збірник увійшли тези доповідей студентів, магістрантів, аспірантів вищих навчальних закладів України, Республіки Білорусь, Мо- лдови та Росії у яких зосереджено увагу на актуальних питаннях соціально-економічного розвитку суспільства, фінансової стабільнос- ті держави, проблемах менеджменту, маркетингу та управління проектами, розвитку банківської системи, застосуванні сучасних інфо- рмаційних технологій в економіці та управлінні, організації обліково-аналітичної роботи, проблемах природокористування, перспекти- вах розвитку туризму, використанні сучасних технологій будівництва, геодезії та геоінформатики, проблемах юридичної науки і практи- ки, соціології, психології та соціальної роботи, гуманітарних аспектах розвитку суспільства. Матеріали надруковані в авторській редакції. УДК 3 ББК 6 Ю 52 ЮНОСТЬ НАУКИ - 2014: МЕЖДУНАРОДНАЯ СТУДЕНЧЕСКАЯ НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ (г. Чернигов,17 - 18 апреля 2014 года): Сборник материалов конференции. – Чернигов: ЧГИЭУ, 2014. – 226 с. Редакционная коллегия: Председатель редколлегии: Гонта Елена Ивановна – доктор экономических наук, профессор, проректор по научной и международной деятельности Черниговского государственного института экономики и управления Члени оркомитета: Кирилюк Юрий Владимирович – кандидат экономических наук, доцент, первый проректор по научно-педагогической и методической работе Ремнева Людмила Михайловна – кандидат экономических наук, доцент, декан финансово-экономического факультета Юрченко Марина Евгеньевна – кандидат физико-математических наук, доцент, декан учетно-экономического факультета Пономаренко Сергей Иванович – кандидат экономических наук, доцент, декан факультета менеджмента Корниенко Игорь Валентинович – кандидат технических наук, доцент, и.о. декана инженерно-строительного факультета Нищимная Светлана Алексеевна – кандидат юридических наук, доцент, декан юридического факультета Мельников Сергей Владимирович – кандидат педагогических наук, доцент, декан факультета природопользования и туризма Сканцев Виталий Михайлович – кандидат технических наук, доцент, проректор по научной работе Брянского государст- венного технического университета Коваленко Снежана Александровна – кандидат сельскохозяйственных наук, доцент, заведующая кафедрой менеджмен- та и экономики Гомельского филиала Международного университета «МИТСО» Трусевич Николай Владимирович – доктор экономических наук, профессор, проректор по научной работе Современного гуманитарного университета Республики Молдова Ответственный секретарь: Кормыло Ирина Николаевна – ведущий специалист отдела подготовки научно-педагогических кадров В сборник вошли тезисы докладов студентов, магистрантов, аспирантов высших учебных заведений Украины, Республики Бела- русь, Молдовы и России, в которых сосредоточено внимание на актуальных вопросах социально-экономического развития общест- ва, финансовой стабильности общества, проблемах менеджмента, маркетинга и управления проектами, развития банковской систе- мы, использования современных информационных технологий в экономике и управлении, организации учетно-аналитической рабо- ты, проблемах природопользования, перспективах развития туризма, использования современных технологий в строительстве, гео- дезии и геоинформатики, проблемах юридической науки и практики, социологии, психологии и социальной работы, гуманитарных аспектах развития общества. Материалы напечатаны в авторской редакции. ISBN 978-966-2188-50-9  Видавництво ЧДІЕУ, 2014  Редакційна колегія, 2014  Автори, 2014
  4. 4. ЗМІСТ СОДЕРЖАНИЕ Секция Теорія і практика соціально-економічного розвитку суспільства Секция Теория и практика социально-экономического развития общества Алексейчук В. О. Місце хлібобулочних виробів серед основних продуктів харчування……...... 7 Воронкова А. В. Некоторые аспекты повышения конкурентоспособности промышленности Республики Беларусь ……………………………………………………………….. 8 Гармай Н. А. Сучасні аспекти управління трудовими ресурсами ……………………………. 9 Долгополов М. Г. Соціально-орієнтоване ринкове господарство ………………………………….. 10 Домашенко С. В. Оцінка конкурентоспроможності сучасної економіки України…………………. 11 Левківський В. В. Інвестиційне співробітництво України з КНР з позицій зовнішньоекономічної безпеки……………………………………………………… 12 Литвиненко Ю. О. Правове регулювання ринку землі в Україні……………………………………… 13 Ніценко Л. А. SWOT-аналіз розвитку міжнародного туризму в Україні……………………….. 14 Пчельнікова К. А. Сучасний стан та перспективи розвитку інвестиційної діяльності в Україні… 16 Редька Є. В. Сучасний стан і перспективи розвитку готівкового обігу в Україні …………… 17 Росохач О. В. Інноваційність як рушійна сила розвитку аграрного сектору економіки України……........................................................................................................... 3 18 Пчельнікова К. А. Безробіття як важлива соціально-економічна проблема………....................... 19 Савченко В. А. Сучасні тенденції розвитку роздрібної торгівлі в Україні……………………… 21 Савченко С. В. Особливості процесу приватизації в Україні …………………………………….. 22 Севрюк О. С. Аналіз параметрів безробіття в Україні …………………………………………... 23 Чепикова Н. С. Трудовой потенциал – национальное богатство Республики Беларусь …… 24 Чхаїдзе В. О. Економічні і соціальні наслідки інфляції в Україні ……………………………… 26 Шатирко Д. В. Особливості венчурного інвестування в Україні ……………………………….. 27 Секция Фінансова стабілізація: основні чинники, стратегія і тактика Секция Финансовая стабилизация: основные факторы, стратегия и тактика Андросенко В. В. Основні напрямки стимулювання заощаджень населення……………………. 29 Болва Ю. М. Ринок цінних паперів в Україні: актуальні проблеми та шляхи вдосконалення ………………………………………………………………………… 30 Борисенко Я. М. Проблеми фінансового забезпечення підприємств хлібопекарної галузі ….. 31 Голачова В. В. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку в Україні……………… 33 Гололоб Ю. В. Напрями забезпечення рентабельності фінансово-господарської діяльності підприємств України …………………………………………………………………. 35 Горбач М. В. Проблеми формування капіталу підприємств України ………………………… 36 Гривко С. Д. Роль фінансової стратегії підприємств машинобудівного комплексу у стабілізації та економічному зростанні на макрорівні………………………….. 37 Гродзіцька К. А. Зміни в адмініструванні податку на додану вартість …………………………… 39 Дорош Т. С. Теоретичні аспекти поняття "система оподаткування" ………………………… 40 Калашников А. Н. Индикаторы состояния и развития экономики регионов…………..…………… 41 Катрушенко К. М. Фінансовий контролінг на вітчизняних підприємствах: необхідність та проблеми впровадження …………………………….….….….….….….….….…... 42 Коптило М. В. Перегляд споживчого кошика як необхідна умова виживання……….….….… 44 Лазоренко Т. В. Медичне страхування та його розвиток в Україні ……………………………… 45 Малетич Х. М. Управління державними запозиченнями у контексті забезпечення фінансової безпеки України ………………………………………………………… 47 Омеляненко М. О. Залучення капіталу за допомогою ІРО в умовах глобальної фінансової нестабільності ………………………………………………………………………… 48 Полянінова Л. В. Фінансовий аспект реформування охорони здоров’я …………….................... 50 Решетько М. В. Проблеми фінансового забезпечення підприємницької діяльності в Україні 51 Сіренко К. Ю. Головні проблеми інноваційного розвитку легкої промисловості України….. 52 Снитко О. М. Реформування пенсійної системи в Україні ……………………………………... 54 Сташук І. І. Фінансове забезпечення підприємств електропостачання в Україні………… 55 Стецюн І. М. Організація управління грошовими потоками на вітчизняних підприємствах харчової промисловості …………………………………………………………… 57 Ходос О. О. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів………… 58 Троїло Т. С. Практичний підхід щодо покращення управління дебіторською заборгованістю на підприємстві …………………………………………………… 60 Юрченко- Титаренко А. Ю. Розвиток національної депозитарної системи в Україні ………...................... 61 Шпарун Д. В. О критериях оценки степени инновационности развития социально-экономической системы ……………………………………………… 63 Секція Проблеми менеджменту, маркетингу та управління проектами в умовах сучасних трансформацій Секция Проблемы менеджмента, маркетинга и управления проектами в условиях современных трансформаций Баранова Н. А. Синергетический эффект и экономическая эффективность ………………… 64 Ніценко Л. А. Вплив глобалізації на маркетинг ………………………………………................ 65
  5. 5. Сахно К. Ю. Прогнозування інвестиційних проектів з використанням методів математичної статистики ……………………………………………………………. 66 Супрун Д. В. Підвищення конкурентоспроможності підприємств на ринку чайної промисловості України ……………………………………………………………… 67 Фесюн Т. Ю. Обгрунтування сутності та складових інноваційного потенціалу…………….. 68 Солошин О. С. Теоретичні передумови формування сучасних інструментів менеджменту 69 Шипарєва В. В. Використання моделей зрілості при антикризовому управлінні підприємством ……………………………………………………………………….. 71 Секція Проблеми розвитку банківської системи на сучасному етапі Секция Проблемы развития банковской системы на современном этапе Петренко А. М. Кредитування населення на споживчі потреби та перспективи його розвитку в Україні …………………………………………………………………… 73 Дирда Т. А. Методи управління кредитними ризиками банків України ……...................... 74 Зиза І. Г. Банківське інвестиційне кредитування та перспективи його розвитку в Україні………………………………………………………………………………….. 75 Литовченко К. А., Суржик В. Г. Проблеми та перспективи розвитку іпотечного кредитування в Україні……. 76 Саенко М. В. Грошово-кредитна політика Національного банку та шляхи її удосконалення ………………………………………………………………………. 78 4 Черненко В. В., Мринська О. О. Проблемні та перспективні аспекти іноземних інвестицій в банківську систему України ……………………………………………………………………… 79 Секція Удосконалення методики та організації обліково-аналітичної роботи Секция Совершенствование методики и организации учетно-аналитической работы Аврамишина В. К. Проблеми та напрями удосконалення обліку основних засобів на підприємствах ………………………………………………………………………… 80 Андрушко Н. П. Проблеми відображення податкових різниць в обліку і звітності українських підприємств ……………………………………………............................................ 81 Бондаренко С. О. Зарубіжний досвід оподаткування доходів фізичних осіб …………………….. 83 Вареник Т. А. Особливості сплати податку на житлову нерухомість в Україні ……………… 84 Вареник Т. А. Особливості обліку запасів за вітчизняними та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку ……………………………………………………………… 85 Жимолостнова М. Ю. Ключові аспекти побудови управлінського обліку готової продукції…………. 87 Жукова М.Ю. Проблемні аспекти документального оформлення, обліку та оподаткування представницьких витрат …………………………………………. 88 Ляшенко І. Г. Актуальні аспекти впровадження управлінського обліку в бюджетну сферу.. 90 Пилипчук О. С. Методологічні засади ефективності функціонування державного фінансового контролю ………………………………………………………………. 90 Пономаренко Т. В. Проблемні аспекти переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності та шляхи їх вирішення ………………………………………………………………. 92 Сакун Т. В. Вплив ПДВ на діяльність промислових підприємств …………………………… 93 Ситник В. І. Окремі аспекти нарахування амортизації ………………………………………... 94 Смірнова К. В. Методичні прийоми проведення аналізу фінансової стійкості та імовірності банкрутства підприємств України …………………………………………………. 96 Фуголь В. О. Основні аспекти реформування бухгалтерського обліку бюджетних установ 97 Ягода Г. А. Зарубіжний досвід здійснення контролю в органах виконавчої влади………. 98 Ягода Г. А. Проблемні питання реалізації механізму автоматичного відшкодування податку на додану вартість ………………………………………………………… 99 Яцун В. М. Оцінка операцій застави для цілей бухгалтерського обліку ………………….. 100 Секція Сучасні напрями економіко-математичного моделювання Секция Современные направления экономико-математического моделирования Мостова М. А. Оцінка систем на основі моделі ситуаційного управління ……........................ 103 Богомоленко Ю. А. Методичний інструментарій оцінки конкурентоспроможності регіону………. 104 Деркач А. П. Оптимізація виробничих ресурсів підприємства ……………………………….. 105 Михалев П. С. Составное совершенное хеширование …………………………………………. 106 Мілка К. О. Використання економічних програм в операційній системі Linux.................... 108 Мілка К. О., Осипенко Є. Л. Сучасні інструменти оптимізації транспортних затрат ………………………… 109 Олешко О. О. Математичне моделювання та коп’ютерні технології в управлінні фінансової діяльності підприємства ……………………………………………… 111 Пономаренко А. К. Применение нейросетевых технологий для определения необходимости проведения антикризисных мер на предприятии……………………………….. 112 Пчельнікова К. А., Деркач А. О. Лінійна регресійна модель залежності зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на успішність студента …………………………………………………….. 113 Сіра Л. В. Моделювання стратегічного розвитку підприємства ………………………….. 114
  6. 6. Секція Економіка природокористування та екологічна безпека Секция Экономика природопользования и экологическая безопасность Іващенко Р. C. Ефективність застосування мікробного препарату поліміксобактерин при вирощуванні льону-довгунця ……………………………………………………… 116 Марчук А. Р. Сучасні біологічні препарати - ефективний засіб захисту сільськогосподарських рослин та підвищення їх продуктивності……………. 117 Хрол О. І. Вплив агротехнічних прийомів на розвиток кореневих гнилей озимої пшениці…………………………………………………………………………………. 118 Чуйко В. П. Зелені покрівлі – інноваційний метод покращення екологічного стану міста 119 Шкаберда В. Лосеферма як перспективний об’єкт екологічного туризму Чернігівщини….. 121 Секція Перспективи розвитку національного туристично-рекреаційного комплексу Секция Перспективы развития национального туристическо-рекреационного комплекса Барбаш С. А. Регулювання ринків туристичних послуг …………………………….................. 123 Берізка К. А. Управління сезонністю в туристичній сфері ……………………………………. 124 Бичок А. П, Кокта О. В. Перспективи розвитку релігійного та паломницького туризму в Україні …… 126 Гончаренко І.С., Гончаренко О.С. Історія та сучасний стан готельного господарства м. Чернігів……………….. 128 Гришко В. В. Перспективи розвитку оздоровчого туризму в умовах сучасної політичної ситуації ………………………………………………………………………………… 129 Задерей О. В. Перспективи збільшення туристичних потоків України в сучасних умовах… 130 Казимір К. Л. Ресурси розвитку сільського туризму …………………………………………… 132 Сапега М. М. Стратегія синергізму як головна передумова розвитку туристично- рекреаційного комплексу ………………………………………………………… 133 Слесар Р. І. Місце виставкових заходів в діяльності туристичного оператора…………… 134 Старікова О. В. Чудотворні ікони Чернігівщини …………………………………………………… 135 Сулим Н. М. Міжнародний досвід організації дитячого туризму …………………………… 136 Завидей М. Г. Исследование туристических услуг используемых населением Молдовы… 138 Секція Сучасні інформаційні технології в економіці та управлінні Секция Современные информационные технологии в экономике и управлении Драгуновская О. И., Журин В. О. Использование автоматизированной системы мониторинга деятельности студентов для выявления личностных качеств, отличающих людей, склонных к работе в IT-сфере ……………………………………………………... 140 5 Мілка К. О., Олешко О. О., Ткач Є. О. Використання пакету MATHCAD при дослідженні моделей економічної динаміки ……………………………………………………………………………….. 141 Позній В. В. Геомаркетинг як рушійна сила сучасної економічної системи………………… 143 Прочай Л. В. Дистанційна робота у глобальній мережі INTERNET ………………………….. 144 Тимощенко Д. М. Інформатизація як магістральний шлях розвитку цивілізації …………………. 145 Царенко А. В. Хмарні технології як інструмент організації навчального процесу..………….. 146 Якосенко М. С. Інформаційні технології в управлінні комунікаціями на підприємстві ……….. 147 Посадська А. С. Вирішення задач логістики з використанням програмних продуктів PTV Vision та ArcGIS 149 Секція Сучасні технології будівництва, геодезії та геоінформатики Секция Современные технологии строительства, геодезии и геоинформатики Артюх А. Б. Використання альтернативних джерел енергії для опалення будинків…….. 150 Асауленко О. О. Аналіз конкурентного поля забудовників на прикладі міст Києва і Донецька………………………………………………………………………………. 151 Кезля П. О. Розрахунок будівельних конструкцій за допомогою програмного комплексу SCAD Office …………………………………………………………………………… 153 Кирда С. В., Литвиненко А. М. Проектні пропозиції до ревіталізації промислової зони колишнього заводу «Октябрьский молот» в м. Чернігові ……………………………………………... 155 Крошка О. В. Інтеграція розвитку територій з умовами функціонування ГІС……………….. 157 Корзаченко М. М. Будівництво на просадочних лесових грунтах …………………………………. 158 Кравченко О. В., Скепська К. Л. Сучасні технології оздоблюваного бетону………………………………………. 160 Кравченко О. В., Скепська К. Л. Стабілізація грунтових вод в Масанах за допомогою дренажної системи … 161 Потапенко В. В., Чуйко О. Ю. Модернізація малоповерхових житлових будинків перших масових серій з влаштуванням мансард …………………………………………………………….. 162 Терпицький А. Г. Використання підземного простору ………………………………...................... 164 Федоренко Д. І. Використання композитної арматури в будівельних конструкціях ………... 165 Фоміних О. О., Сінокосов В. Ю. Про доцільність енергоефективної реконструкції житлових багатоквартирних будинків Чернігівщини ………………………………………. 166 Горб О. М. Обстеження підземелля будинку Ігумена на території Єлецького монастиря в м. Чернігові……………………………………………………………. 167 Карпенко М. І. Будівництво в складних інженерно-геологічних умовах………………………. 169
  7. 7. Секція Актуальні питання соціології, психології та соціальної роботи Секция Актуальные вопросы социологии, психологии и социальной работы Апанасенко В. О. Соціально-психологічна робота з дівчатами (14-18 років) – жертвами сімейного насильства ………………………………………………………………. 170 Біла А. М. Діяльність соціального працівника з формування культури статевого виховання старшокласників ………………………………………………………… 171 Бойченко С. Г., Пивоваренко К. П. Патріотизм у розумінні сучасної молоді………………………………………….. 172 Василець В. Л., Басович С. Б. Соціальна робота з різними категоріями дітей та молоді …………………….. 173 Діхтярук О. П. Прийомна сім’я як об’єкт соціальної роботи …………………………………..… 174 Дорошенко Я. Л., Скойбеда Ю. О. Організація та управління системою соціального захисту осіб з обмеженими можливостями в Україні…………………………………………….. 176 Ілліна О. С. Деякі аспекти соціальної роботи з особами, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі …………………........................................................... 176 Кальницька К. О., Шматко Т. М. Вплив гендерних стереотипів на професійну кар’єру жінки …………………... 178 Кальницька К. О., Зазимко О. А. Психологічні технології роботи з жінками-жертвами домашнього насильства …………………………………………………………………………… 179 Кошова Є. Ю. Пiдходи та принципи психологiчного консультування молодих сімей ……… 181 Мозоль О. О. Основні професійно-статусні характеристики до майбутніх фахівців із соціальної роботи …………………………………………...................................... 182 Панько М. В. Особливості профілактичної роботи з попередження девіантної поведінки підлітків ………………………………………………………………………………… 184 Пелешук Л. М. Соціальна профілактика домашнього насильства над дітьми ……………….. 185 Піроцький Б. Ю. Люди з функціональними обмеженнями як спеціальна група клієнтів соціальної роботи …………………………………………………………………… 187 Сухаренко Н. О. Особливості соціальної роботи з військовослужбовцями ……………………. 188 Секція Держава і право: проблеми взаємодії на сучасному етапі Секция Государство и право: проблемы взаимодействия на современном этапе Адамчик Н. О. Митна політика та її основні елементи …………………………………………… 190 Динник Н. С. Митна справа в незалежній Україні: становлення та розвиток ………………. 191 Коваленко Ю. В. Міжнародне співробітництво з питань державної митної справи……………. 192 Коваленко Ю. В. Правові засади діяльності іноземних банків в Україні: окремі положення….. 193 Корольова Ю. М. Кримінальна відповідальність за сепаратизм …………………………………… 194 Маняко А. О. Митна справа за часів царизму ……………………………………………………. 196 Мига В. С. Правове регулювання діяльності національного банку України на відкритому ринку: окремі засади…………………............................................... 197 Новік Ю. Ю. Особливі процедури митного контролю в Україні…………………………………. 199 Новік Ю. Ю. Правове регулювання розвитку банківської системи України: деякі проблеми………………………………………………………………………………. 200 Пирховська К. А. Деякі засади правового регулювання розвитку банківської системи в Україні …………………………………………………………………………………. 202 Пирховська К. А. Актуальні питання боротьби з контрафактними товарами під час їх переміщення через митний кордон України ……………………………………. 203 Полосьмак І. М. Особливості розвитку митної справи в радянський період …………………… 205 Фоменко І. Б. Проблеми наповнення місцевих бюджетів …………………………................... 206 Чиж Т. В. Проходження служби в органах доходів і зборів …………………………………. 207 Юрчик А. В. Заходи щодо запобігання та протидії контрабанді в Україні……………………. 209 Секція Гуманітарні науки як основа побудови фундаменту духовності держави Секция Гуманитарные науки как основа построения духовности общества Vorotniyk O. G., Chmil V. N. А fine line between madness and genius. Nicola Tesla…………………………... 211 Зеляк Д., Шкурко Д. Honey bee losses ……………………………………………………………………… 212 Ковальська О. І. Формування мовленнєвих і комунікативних умінь під час виконання проблемно-ситуативних завдань …………........................................................ 213 Красковська Я. Г. Socio-cultural impact of tourism on the state spirituality………………………….. 214 Мачульська А. Г. Специфіка використання навчальних ігор на заняттях з української мови . 215 Панченко Д. П. Future life ………………………………………………………………………………. 216 Редька Є. В., Дідовець Ю. М. The role of foreign languages in the modern world ………………………………... 217 Рябус Л. С. Теоретичні засади особистісно орієнтованого навчання ……………………… 218 Севрюк О. С. Ідея громадянської активності в творчості Т. Шевченка та її сучасна інтерпретація …………………………………………………………………………. 219 Ткаченко А. С. Grüner Tourismus in der Ukraine ……………………………….............................. 220 Топал А. С. Інформаційні війни в контексті сучасного постіндустріального суспільства.. 221 Чхаїдзе В. О. Significance of religion in modern society life ……………………………………… 222 Терещенко В. О., Шадура А. П. Use of biotechnology in agriculture…………………………………………………. 223 6
  8. 8. Секція Теорія і практика соціально-економічного розвитку суспільства Секция Теория и практика социально-экономического развития общества 7 Алексейчук В. О., аспірант кафедри фінансів Наук. керівник: к.е.н., професор кафедри фінансів Маргасова В. Г. Чернігівський державний інститут економіки і управління МІСЦЕ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ СЕРЕД ОСНОВНИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ Продовольчий комплекс будь-якої країни, в тому числі і хлібопекарська галузь є важливим об’єктом дер- жавного регулювання, особливо в умовах розвитку та вдосконалення ринкових відносин. Продумана держав- на політика в даній сфері може призвести як до покращення економічної ситуації в країні, так і до підвищення її ролі в міжнародному економічному середовищі. В Україні хліб справедливо вважається продуктом харчування номер один. Його споживають і надалі вико- ристовуватимуть у своєму харчовому раціоні люди незалежно від їх рівня доходів. Попит на цей важливий для життя продукт ніколи не впаде. Хліб споживають постійно, отже, щодня витрачаються «живі» гроші на його купівлю. Його ціна і якість завжди будуть знаходиться в центрі пильної уваги населення нашої країни. У цьому сенсі доступність хліба стає запорукою соціальної стабільності українського суспільства. Виробництво хлібобулочних виробів є одним з основних видів виробництв продуктів харчування, щоб по- бачити це, проаналізуємо його виробництво серед інших основних продуктів харчування, використовуючи дані наведені в таблиці 1 та дослідимо його тенденцію. Таблиця 1 Виробництво основних продуктів харчування в Україні в 2003-2012 роках Продукти (тис.т) 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Яловичина і 284 198 193 200 222 167 121 111 82 69 телятина Свинина 99 88 99 155 203 171 135 172 211 178 М'ясо і субпродукти птиці 170 241 332 418 548 654 739 784 826 836 Вироби ковбасні 271 332 309 301 330 335 272 281 290 285 Напівфабрикати м’ясні 73 220 142 149 178 94 73 96 109 104 Овочі консервовані натуральні 93 102 150 158 101 140 147 118 154 153 Джеми, желе, пюре, пасти 71 61 94 81 85 92 62 56 59 64 Олія соняшникова 1257 1343 1381 2078 2226 1863 2772 2990 3177 3611 Маргарин і продукти 250 282 302 311 317 316 353 363 359 326 анолог. Молоко оброблене рідке 645 716 864 820 863 808 770 801 891 909 Масло вершкове 137 116 120 104 100 85 74 80 77 88 Сири 231 295 358 310 339 328 309 286 255 245 Продукти 427 467 499 524 532 532 492 479 474 486 кисломолочні Крупи 294 335 342 322 318 363 397 340 356 371 Вироби хлібобулочні 2335 2307 2264 2160 2034 1978 1828 1808 1769 1607 Цукор 2486 2147 2139 2592 1867 1571 1275 1805 2586 1954 Кондитерські вироби 498 554 568 544 585 596 596 604 575 565 Вироби макаронні 110 100 104 108 107 113 108 116 135 144 Всього: 11734 11908 12265 13341 12962 12214 12532 13300 14396 14007 Проаналізувавши дані з таблиці 1, бачимо, що виробництву хлібобулочних виробів припадає досить ваго- ма частка виробництва серед усіх інших продуктів харчування. Також бачимо, що вагома частка належить та- кож і виробництву соняшникової олії та цукру. Загальна тенденція виробництва хлібобулочних виробів в Укра- їні за останні десять років йде на спад. Як бачимо виробництво хліба в 2012 році в порівнянні з 2003 роком зменшилось на 728 тис.т. Проаналізуємо частку виробництва хлібобулочних виробів серед основних продуктів харчування у відсот- ковому відношенні. Для цього використовуючи дані таблиці 1, скористаємось формулою 1 та внесемо всі дані до таблиці 2. % хб = Вироби хлібобулочні Всього х 100 % …………………(1) Таблиця 2 Частка виробництва хлібобулочних виробів серед основних продуктів харчування в Україні в 2003-2012 роках Продукти 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Вироби хлібобу- лочні (%) 19,9 19,4 18,5 16,2 15,7 16,2 14,6 13,6 12,3 11,5
  9. 9. Як бачимо, виробництву хлібобулочних виробів насправді припадає досить вагома частка виробництва ос- новних продукті харчування. Але видно, що ця частка з роками зменшується, якщо у 2003 році виробництву хлібобулочних виробів належала майже п’ята частина усіх продуктів харчування (19,9%), то на кінець 2012 року ця частина зменшилась майже вдвічі і становить (11,5%). Отже, виробництво хлібобулочних виробів та його місце серед основних продуктів харчування з кожним роком зменшується. Література 1. Статистичний щорічник України за 2012 рік / За ред. О.Г. Осауленка; Відповідальний за випуск Н.П. Павленко. — К.: Державний комітет статистики України, 2013. — 560 с. 2. Статистичний щорічник України за 2011 рік / За ред. О.Г. Осауленка; Відповідальний за випуск Н.П. Павленко. — К.: Державний комітет статистики України, 2012. — 559 с. 3. Статистичний щорічник України за 2010 рік / За ред. О.Г. Осауленка; Відповідальний за випуск Н.П. Павленко. — К.: Державний комітет статистики України, 2011. — 560 с. 4. Статистичний щорічник України за 2009 рік / За ред. О.Г. Осауленка; Відповідальний за випуск Н.П. Павленко. — К.: Державний комітет статистики України, 2010. — 567 с. 5. Статистичний щорічник України за 2008 рік / За ред. О.Г. Осауленка; Відповідальний за випуск Н.П. Павленко. — К.: Державний комітет статистики України, 2009. — 567 с. Воронкова А. В., студентка 3 курса Научный руководитель: Емельянченко Я. В., магистр экон. наук Гомельский филиал Международного университета «МИТСО» (г. Гомель, Беларусь) НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ ПОВЫШЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ПРОМЫШЛЕННОСТИ РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ Экономика Республики Беларусь в последние несколько лет развивалась в достаточно сложных условиях. Трудности выполнения отдельных целевых параметров объясняются как внешними, так и внутренними фак- торами. Однако, не смотря на некую противоречивость тенденций в экономическом развитии страны, нельзя не отметить положительной динамики роста производства в промышленности в 2012 -2013 гг. Промышленный комплекс Республики Беларусь является основой развития национальной экономики и обеспечивает экономическую безопасность страны. Своевременное выявление угроз устойчивому экономи- ческому развитию промышленности и разработка соответствующих мер являются приоритетными направле- ниями повышения ее эффективности. На развитие промышленности влияет состояние национальной эконо- мики, подверженной внутренним и внешним угрозам. К внутренним угрозам относятся: низкая конкурентоспо- собность промышленных предприятий, вызванная отсталостью технологической базы; высокая энергоем- кость и ресурсоемкость; высокие издержки производства; падение инвестиционной активности; тяжелое со- стояние финансовой системы; нарушение платежных отношений; сбои в работе предприятий вследствие хронического дефицита оборотных средств. К внешним угрозам относятся: острая зависимость предприятий от поставок минерально-сырьевых ресурсов; вытеснение отечественных производителей товаров с внутрен- него рынка зарубежными агентами и др. В 2013 г. по сравнению с 2012 г. в промышленности значительно увеличилась доля убыточных предприятий в их общем числе и сумма чистых убытков. Существенно снизи- лись рентабельность продаж и рентабельность реализованной продукции. Увеличилась доля нерентабель- ных и низкорентабельных предприятий до значения 46,3 % и т.д. [1]. В настоящее время кроме Национальной стратегии устойчивого социально-экономического развития Рес- публики Беларусь на период до 2020 г. (НСУР) действует и Программа развития промышленного комплекса Республики Беларусь на период до 2020 г. Стратегическая идея НСУР состоит в увеличении общей конкурентоспособности промышленного комплек- са страны на основе развития наиболее эффективных производств в каждом секторе промышленности. Про- грамма же дополняет и уточняет данную стратегию. Так, на ближайшую перспективу запланировано: - опережающее развитие экспортоориентированных и высокотехнологичных производств с постепенным сокращением объемов в неэффективных видах экономической деятельности, - техническая и технологическая модернизация традиционных направлений специализации и формирова- ние на этой основе рациональной структуры промышленности, обеспечивающей рост производительности труда; - качественное улучшение производственного потенциала, - снижение материало- и импортоемкости продукции, - повышение конкурентоспособности традиционных направлений специализации на основе технологиче- ского переоснащения. В 2014 году особое внимание будет уделено развитию производств агропромышленного комплекса, дере- вообрабатывающей и химической промышленности. Намечены большие планы по наращиванию объемов производства на предприятиях коммунальной собственности, в том числе мясо-молочной промышленности [2]. В заключении отметим, что только точечные приоритеты и выверенное финансирование позволит повы- сить конкурентоспособность белорусской промышленности. Литература 1. Основные тенденции в экономике и денежно-кредитной сфере Республики Беларусь: Аналитическое обозрение [Электронный ресурс] / Национальный Банк Республики Беларусь. – Режим доступа: http://www.nbrb.by/. 2. Программа развития промышленного комплекса Республики Беларусь на период до 2020 г.: Пост. Совета Министров Республики Бе- ларусь от 05.07.2012 № 622 [Электронный ресурс] / Министерство экономики Республики Беларусь. – Режим доступа: http://www.economy.gov.by/. 8
  10. 10. Гармай Н. А., студентка 5 курсу гр. УП-091 Наук. керівник: к.е.н., доцент Забаштанський М. М. Чернігівський національний технологічний університет СУЧАСНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ У сучасних умовах господарювання особливої актуальності набуває питання ефективності використання трудових ресурсів. Достатня забезпеченість підприємств потрібними трудовими ресурсами, їхнє раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для підвищення ефективності функціонування будь-якого підприємства. Саме трудові ресурси є одним із головних об'єктів управління як на рівні макросистем (держава, регіон, галузь), так і мікросистеми (підприємство). Система управління трудовими ресурсами в нашій країні забезпечує безупинне удосконалювання методів роботи з кадрами і використання досягнень вітчизняної й закордонної науки і найкращого виробничого досвіду. Управління трудовими ресурсами займає провідне місце в системі управління організації. Проте окремі теоретичні питання управління трудовими ресурсами підприємств недостатньо опрацьовані. Крім того, спостерігаються певні труднощі в організації роботи по проведенню управління трудовими ресурсами на практиці. Серед науковців, які приділили значну увагу дослідженню трудових ресурсів підприємств та управління ними, слід виділити таких як Струмілін С.Г., Романішин В.О., Качан Є.П., Травін В.В., Богиня Д.П., Грішно- ва О.А., Соловйов А.П., Галенко В.П., Федулова Л.І. та інші. Аналіз економічної літератури свідчить про наявність різноманітних тлумачень сутності трудових ресурсів та визначення поняття управління трудовими ресурсами підприємства. Термін «трудові ресурси» вперше ввів в економічну літературу відомий економіст Станіслав Густавович Струмілін в 1922 році. Під трудовими ресурсами він розумів робочу силу даної країни або народу у віці 16-49 років [5]. Романішин В.О. визначає трудові ресурси, як головну продуктивну силу суспільства [3]. Качан Є.П. розглядає трудові ресурси, як сукупність носіїв робочої сили, яка здебільшого визначається демографічною структурою населення, встановленими межами працездатності як тих, що беруть участь у процесі праці, створенні споживчих вартостей і соціально-культурних цінностей, так і потенційно здатних до суспільно-корисної діяльності [2]. Травін В.В. визначає трудові ресурси, як частину населення країни, яка володіє фізичним розвитком, розу- мовими здібностями і знаннями, необхідними для заняття суспільно-корисною працею [4]. Богиня Д.П. та Грішнова О.А. під трудовими ресурсами розуміють частину населення країни, яка за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями здатна працювати в народному господарстві [1]. На думку А.П. Соловйова трудові ресурси – це сукупність носіїв функціонуючої, потенційної, сукупної та індивідуальної робочої сили та тих відносин, які виникають в процесі її відтворення. Узагальнивши існуючі підходи, ми пропонуємо дати власне визначення поняттю «трудові ресурси». Під трудовими ресурсами необхідно розуміти продуктивну силу суспільства, яка використовуючи свій фізичний розвиток, розумові здібності і знання, займається або здатна займатися суспільно-корисною працею. Управління трудовими ресурсами - це теоретико-прикладна наука, яка багато в чому формує організаційний та управлінський горизонт працівника, можливості його ефективної співпраці з іншими членами групи або команди, культуру його ділового спілкування, тобто забезпечує його соціальну компетентність. Ос- тання разом з професійною компетентністю, тобто знаннями та навичками у сфері спеціалізації, характеризує якість підготовки спеціаліста, потенціал ефективності його трудової діяльності [6]. Деякі автори під час визначення поняття управління трудовими ресурсами оперують ціллю та методами, за допомогою яких можна досягти цієї цілі, акцентуючи увагу при цьому на організаційному аспекті управління. Інші звертають увагу на змістовну частину, котра відображає функціональний бік управління. На нашу думку, під управлінням трудовими ресурсами необхідно розуміти сукупність взаємопов’язаних економічних, організаційних, соціальних та психологічних методів, за допомогою яких визначається потреба в персоналі, залучення, вивільнення, розвиток, контролінг персоналу, а також структурування робіт, комплекс винагород та соціальних послуг, управління затратами на персонал. Сутність управління трудовими ресурса- ми полягає в необхідності розглядати працівників як конкурентне багатство підприємства, яке потрібно розви- вати та мотивувати для досягнення поставлених задач. Тобто необхідно враховувати не лише мету підприємства, а й індивідуальні цілі працівників. На даний час ситуація управління трудовими ресурсами в Україні є результатом існування проблем та су- перечностей, які тривалий час не вирішувались та продовжують загострюватися. Серед найпоширеніших слід виділити: - недотримання трудових договорів з боку роботодавців, - порушення політичних та загальних прав людини, - незбалансованість існуючих трудових ресурсів та робочих місць, - економічна діяльність, яка орієнтується на короткий строк, - низький рівень управлінських навиків, - низький рівень у працівників задоволеністю праці, - підготовка вузькоспеціалізованих керівників, - випереджання розвитку технологій рівня кваліфікації персоналу. Все це негативно позначається на кількісних та якісних показниках трудових ресурсів. Впровадження но- вих технологій, освоєння виробництва конкурентоздатної продукції, скорочення ринкового попиту на вироблені товари й послуги може привести до зменшення чисельності персоналу, як по окремих категоріях, так і по 9
  11. 11. всьому складу. Тому основою вдосконалювання управління трудовими ресурсами на підприємствах повинні стати визначення реальної потреби в робочій силі та прогноз її зміни. Удосконалення системи управління трудовими ресурсами на українських підприємствах необхідно 10 здійснювати у розрізі її суб’єктів, процесів та об’єктів. У розрізі суб’єктів системи управління трудовими ресурсами (керівників різних рівнів) необхідно реалізувати програми навчання керівників з метою підвищення у них рівня сформованості та розширення управлінських навиків. Під час реалізації програми можна проводити тематичні семінари і тренінги з форму- вання та підвищення якості управлінських навиків. У розрізі процесів системи управління трудовими ресурсами (технологій управління персоналом) здійснювати впровадження новітніх технологій з управління персоналом, використовуючи передові технології зарубіжних країн. У розрізі об’єктів системи управління трудовими ресурсами (персоналу підприємств) – необхідно реалізувати програми з підвищення рівня задоволеності працею, лояльності до підприємств, формування в них мотивів для досягнення цілей підприємств. Таким чином, для того щоб діяльність українських підприємств була ефективною потрібно залучати працівників до праці та вирішення питань що пов’язано з нею, удосконалювати систему управління трудовими ресурсами, необхідно стимулювати персонал для досягнення максимальних результатів та шукати нові підходи до підвищення продуктивності праці та кар’єрного росту працівників. Всі роботи із вдосконалення елементів системи управління трудовими ресурсами підприємств повинні проводитись у чіткому взаємозв’язку між собою. Отже, удосконалення системи управління трудовими ресурсами має відображатися у трансформації організаційної та управлінської культури підприємств, адже від ефективного управління трудовими ресурсами залежить не тільки стан окремого підприємства, а стан економіки в цілому і життя кожної працездатної люди- ни. Література 1. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці. – К:Знання-прес, 2005. – 313 с. 2. Качан Є.П. Управління трудовими ресурсами / Є.П. Качан: навч. посібник. - К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2007. - 358с. 3. Романишин В.О. Рынок труда Украины: современное положение и пути реформирования / В.О.Романишин // Актуальные проблемы экономики. - 2004. - №6. - С.214-219. 4. Травін В.В. Кадрова політика в сучасних умовах / В.Травин. - М., 2008.- 364с. 5. Управління трудовим потенціалом Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. - Навч. посіб. К.: КНЕУ, 2008. — 403 с. 6. Федулова Л.І. Сучасні концепції менеджменту Навч. посібник / За. ред. д-ра екон. наук, проф. Л.І. Федулової. – К.: Центр учбової літе- ратури, 2009. – 536 с. Долгополов М. Г., студент 1 курсу гр. ФК-131 Наук. керівник: к.е.н., доцент Мекшун Л. М. Чернігівський державний інститут економіки і управління СОЦІАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНЕ РИНКОВЕ ГОСПОДАРСТВО Соціально-орієнтована ринкова економіка – це господарська система, яка була розроблена і вперше за- стосована Людвігом Ерхардом в Німеччині в період повоєнної економічної кризи. Назву системі дав у 1946 році економіст Альфред Мюллер-Армак, який вважав, що державне регулювання економіки неминуче при- зведе до скорочення економічної свободи окремо взятої людини і порушить ринковий механізм формування цін [1]. Лише в соціально-орієнтованій ринковій економіці він бачив забезпеченість економічної свободи підприєм- ців і працівників найманої праці. Умовами створення соціальної-орієнтованої ринкової економіки були: - проведення податкової реформи за допомогою зниження податкового тягаря до рівня, стимулюючого особисту економічну зацікавленість в розширенні виробництва; - здійснення реформи фінансової системи шляхом радикального зниження витрат і забезпечення бюджетної рівноваги в цілях запобігання заборгованості; - проведення антимонопольної політики для подолання можливих зловживань владою в економіці; - заміна регульованої економіки на соціально-орієнтовану ринкову економіку. Враховуючи особливості функціонування економіки у різних країнах можна виділити три різновиди соціально-орієнтованої ринкової економіки. Перший різновид сформувався в таких країнах, як Великобританія і Канада, в яких вирішення соціальних проблем забезпечується за рахунок високого розвитку приватного сек- тора у сфері надання послуг, наприклад, системою недержавних пенсійних фондів. Другий різновид існує в Німеччині, Франції і Нідерландах, в яких держава приймає помірну участь у досягненні високих соціальних стандартів за рахунок державних програм, наприклад по забезпеченню висо- кого рівня зайнятості населення. Третій різновид соціально-орієнтованої ринкової економіки сформувався в скандинавських країнах: Норвегії, Данії, Фінляндії, Швеції. Цьому типу властива активна роль держави у вирішенні соціальних проблем. Досягнення соціальних стандартів здійснюється за рахунок перерозподілу державного бюджету. На мою думку, для України найбільш підходить різновид соціально-орієнтованої ринкової економіки який сформувався в скандинавських країнах, тому що ця модель найближча до реалізації ідеї добробуту, соціальної рівності і справедливості для всього населення країни. В країнах з соціально-ринковою економікою високий рівень життя. Наприклад Швеція посідає 2 позицію у списку країн з найвищим рівнем життя у світі.
  12. 12. Таблиця 1 Соціально-економічні показники Швеції Критерії Показники Дохід 26242 $ (дохід сім'ї після сплати податків) на рік Зайнятість 74 % населення працевлаштовані Житлові умови більше 92 % задоволені житловими умовами; 1,7 кімнати припадає на 1 особу Суспільство 92 % упевнені , що їм є на кого покластися в скрутну хвилину Освіта 87% населення мають повну середню освіту Цивільне право 65 % громадян довіряють політичним інститутам; 85 % активність виборців Здоров'я середня тривалість життя майже 82 роки; у 80% опитаних відмінне здоров'я Джерело: складено автором на основі [2] Теорія суспільного добробуту та соціального ринкового господарства найкраще відображають тенденції розвитку сучасного суспільства. Ці теорії містять важливі ціннісні настанови, використання яких дозволяє підвищувати добробут населення та створює умови для гармонійного соціально-економічного розвитку. Вони відводять людині головну роль у підвищенні якості соціальних послуг та доступності соціальних гарантій. Крім цього на їх основі людина стає активним учасником економічних відносин, що дозволяє їй власними силами досягати високого матеріального забезпечення. Їх використання дозволяє побудувати особливу стратегію розвитку національної економіки як для України, так і для інших країн світу. Література 1. Мюллер-Армак А. Принципы социального рыночного хозяйства/Мюллер-Армак А. – СПб.: Экономическая школа, 1999. – 264 с. 2. Теория фактов [Електронний ресурс] / 15 стран с самым высоким уровнем жизни в 2013 году – Режим доступу: http://t-fakt.ru/15-stran-s-samyim- vyisokim-urovnem-zhizni-v-2013-godu. Домашенко С. В., студент 1 курсу гр. ЕК-31 Наук. керівник: к.е.н., доцент Полковниченко С. О. Чернігівський державний інститут економіки і управління ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В умовах міжнародної відкритості економік та глобалізації економічних відносин вагомого значення набу- ває посилення конкурентоспроможності країни на світовому ринку. Конкурентоспроможність національної економіки є важливою концепцією економіки розвитку і практичної політики, оскільки охоплює не тільки економічні показники, а оцінює й економічні результати неекономічних явищ, таких як: рівень освіти, культура, система цінностей, управління суспільством тощо [1]. Розуміння про- блеми конкурентоспроможності дозволяє країні вчасно реагувати на ті зміни, які відбуваються в суспільстві, та вживати заходи для пристосування до цих змін. До сьогодні, як в економічній науці, так і при реалізації економічної політики не досягнуто однозначності і використовуються різні теоретичні підходи не тільки відносно чинників зростання конкурентоспроможності, а й самого поняття «конкурентоспроможність економіки». Серед найбільш відомих центрів по вивченню конкурентоспроможності країн виділяються: Інститут стратегії й конкурентоспроможності при Гарвардському університеті (США), Міжнародний інститут розвитку менеджменту (IMD) (Лозанна, Швейцарія), Всесвітній економічний форум (Давос, Швейцарія). Зокрема, у звітах про національну конкурентоспроможність Міжнародний інститут розвитку менеджменту (IMD) визначає конкурентоспроможність як здатність країни створювати додану вартість і, таким чином, збільшувати національне багатство [2]. У звітах Всесвітнього економічного форуму (WEF) конкурентоспроможність представлена як здатність національної економіки досягати високого рівня економічного зростання, який вимірюється в щорічному прирості ВВП на душу населення [3]. Комісія з конкурентоспроможності при Президентові США визначає конкурентоспроможність національної економіки як міру можливості країни за умов вільного й справедливого ринку виробляти товари та послуги, що відповідають вимогам світових ринків при одночасному збереженні або підвищенні реальних доходів своїх громадян [4]. У 2004 р. Всесвітній економічний форум запропонував Глобальний індекс конкурентоспроможності (ГІК) – дуже широкий індекс для оцінки національної конкурентоспроможності, який бере до уваги мікроекономічні та макроекономічні основи національної конкурентоспроможності і оцінює здатність країн забезпечити високий рівень добробуту своїх громадян. Індекс глобальної конкурентоспроможності складений із 113 змінних, які де- тально характеризують конкурентоспроможність країн світу, що знаходяться на різних рівнях економічного розвитку. Усі змінні об’єднані в 12 основних показників, які включають: якість інститутів, інфраструктуру, макроекономічну стабільність, здоров’я та початкову освіту, вищу освіту і професійну підготовку, ефективність ринку товарів і послуг, ефективність ринку праці, розвиненість фінансового ринку, технологічний рівень, розмір ринку, конкурентоспроможність бізнесу, інноваційний потенціал. За даними звіту ВЕФ про глобальну конкурентоспроможність, у 2012-2013 роках Україна посідала 73-є місце [5]. Згідно звіту 2013-2014 рр. [6], Україна опустилася на 11 позицій, отримавши показник 4,05 з 7 та перемістилася на 84-у позицію серед 148 країн. Цим самим вона повернулась до показників 2011-2012 рр. У звіті 2013-2014 рр. порівняно зі звітом 2012-2013 рр. майже всі показники погіршились. Так, за складовою «Базові вимоги» Україна опустилась з 79 на 91 місце, за складовою «Підсилювачі ефективності» – з 65 на 71 місце. Водночас лідируючі позиції Україна займає за складовою «Людський потенціал». Це стосується здо- 11

×