КОМП'ЮТОПІЯ

1. Масуда Й.
КОМП'ЮТОПІЯ
Яким є образ інформаційного
суспільства?

2. 1. Інформаційне суспільство буде
людським суспільством нового типу,
цілком відмінним від нинішнього,
індустріального. Виробництво
інформаційних і нематеріальних
цінностей матиме вирішальне
значення незалежно від ладу і рівня
для розвитку суспільства. Попередні
системи технологічних новацій завжди
мали справу з матеріальним
виробництвом, тут же вони повинні
повністю будуватися навколо
абсолютно нового каркасу –
безпосереднього аналізу комп'ютерно-
комунікаційної технології.

3. 2. Існуючий зразок індустріального
суспільства є тією соцієтальною моделлю,
на підставі якої ми можемо уявити в усьому
обсязі концепцію інформаційного
суспільства. Звідси – ще одна смілива
історична гіпотеза: реалізований зразок
людського суспільства може бути
використаний як історична аналогова модель.

4. Всеохоплююча композиція
інформаційного суспільства

5. В інформаційному суспільстві
інноваційною буде комп'ютерна технологія з її
фундаментальною функцією заміщувати або
підсилювати розумову працю людини.
Інформаційна революція, що бере
початок у розвитку комп'ютерів, швидко
перетворюватиметься на інформаційну
продуктивну силу і зробить можливим
масове виробництво когнітивної,
систематизованої інформації, технології і
знання.

6. 2. В індустріальному суспільстві сучасний завод, який складається з
машин і обладнання, став соцієтальним символом і центром
виробництва товарів.
Суспільна структура, заснована на комп'ютері, що складається з
інформаційних мереж і банків даних, замінить завод як
соцієтальний символ, стане центром виробництва і розподілу
інформаційних благ.
3. Ринок в індустріальному суспільстві набув поширення в
результаті відкриття нових континентів і здобуття колоній.
Зростання споживацької купівельної спроможності було головним
фактором в експансії ринку. В інформаційному суспільстві межа
пізнаного стане потенційним ринком, а зростання можливостей
розв'язання проблем і розвитку співробітництва перетвориться на
найперший фактор у процесі експансії інформаційного ринку.

7. 4. В інформаційному суспільстві провідна
галузь – інтелектуальне виробництво, а його
осереддя –виробництво знань.
5. У прийдешньому суспільстві – 1)
інформація вироблятиметься у процесі її
використання; 2) самовиробництво
інформації споживачами зросте: вона
акумулюватиметься; 3) ця акумульована
інформація стане поширюватися через
синергетичне виробництво і дольове
використання; і 4) економіка структурно
зміниться від економіки обміну до
синергетичної.

8. 6. В інформаційному суспільстві цільовий принцип (принцип мети і
засобу) стане фундаментальним, а синергетичний прямий зв'язок, який
розподіляє функції для осягнення спільної мети, працюватиме для
підтримання цього суспільного порядку.
7. За інформаційного ладу найважливішим суб'єктом соціальної
активності стане вільна спільнота, соціоекономічна група, яка може
складатися з різних – локальних об'єднань та інформаційних товариств.
8. В індустріальній системі приватного підприємництва панують
власність на капітал, вільна конкуренція і максималізація прибутку.
В інформаційному ж суспільстві як соціально-економічна система
виступатиме вільне громадянське суспільство, для якого характерне
верховенство його інфраструктури (де об'єднані обидва типи капіталу:
суспільний, індивідуальний та орієнтований на знання), а також
притаманна йому соціальна структура, в якій втілений принцип
синергіїгромадської користі.
9. Індустріальне суспільство – це лад
централізованої влади та ієрархії класів. Інформаційне,
навпаки, буде вільним суспільством, багатоцентровим,
з навзаєм доповнюваними функціями. Воно буде
горизонтально функціональним, підтримуватиме
соціальний лад шляхом автономії і обопільно
доповнюваних функцій вільного громадянського
суспільства.

9. 10. Інформаційне суспільство матиме метою реалізацію цінності часу (цінності, яка
позначає і актуалізує майбутній час) для кожної людської істоти. Метою всіх і
кожного стане досягнення повноцінного життя в процесі пошуків великих майбутніх
можливостей.
11. Політична система індустріального суспільства – це парламентська система і
мажоритарне правління. В інформаційному суспільстві політичною системою стане
демократія участі. Вона буде політикою участі громадян; політикою автономного
управління громадянами, що ґрунтуватиметься на договорі про участь і синергізмі,
який бере до уваги думку меншості.
12. В індустріальному суспільстві трудові спілки виникають як сила, що завдає
соціальних змін, а робітничі рухи розвиваються шляхом використання
трудових конфліктів як зброї. В інформаційному суспільстві громадські рухи
посилюватимуться внаслідок соціальних зрушень; їх зброєю стануть суперечливі
і залучені рухи.
13. В індустріальному суспільстві є три головні типи соціальних проблем:
безробіття, спричинюване падінням виробництва, війни, що випливають з
міжнародних конфліктів, і диктатура фашизму. Проблемами інформаційного
суспільства стануть футурошоки, зумовлені неспроможністю людей
адекватно відповісти на швидкі соціальні трансформації, дії індивідуальних і
групових терористів, зазіхання на індивідуальну самотність та криза
підконтрольності.

10. 14. Найбільше розвинутим індустріальне суспільство є на стадії високого
масового споживання, надто ж товарів тривалого користування,
наприклад автомобілів. Найбільше розвинутою стадією інформаційного
суспільства буде рівень високої масової когнітивної творчості, за
якого комп'ютеризація надасть можливість кожній особистості творити
знання і просуватися до самореалізації.
15. В індустріальному суспільстві матеріальні цінності (для задоволення
фізіологічних і фізичних потреб) є універсальними стандартами всіх
соціальних цінностей: в інформаційному суспільстві прагнення до
задоволення досягнених цілей стане універсальним стандартом
цінностей.
16. Нарешті, дух індустріального суспільства був духом відродження
людської свободи, що етично означало поважання фундаментальних
прав і надання значущості гідності людини, а також поширення духа
братерської любові для виправлення нерівності.
17. Духом інформаційного суспільства буде дух глобалізму, тобто
симбіозу, в якому людина і природа зможуть жити разом у гармонії,
етично погоджуючи сувору самодисципліну і суспільний внесок.

11. Індустріальні суспільства характеризуються
централізованим урядом, підтримуваним потужною
військовою і адміністративною бюрократією.Існуючі великі
національні підприємства призводять до того, що
капіталістична держава виявляється залежною від
трійці: індустрії, військових і урядової бюрократії. У
таких суспільствах особистість має свободу діяти у
трьох вимірах: а) опосередковано беручи участь в
управлінні політикою шляхом голосування на виборах
раз на кілька років; б) використовуючи доход
(компенсацію за вкладену працю) для придбання їжі
та інших речей; в) використовуючи час уїкенду і свят на
свій розсуд. Ця свобода вибору – вельми обмежена і
надто далека від тієї, яку передбачав Адам Сміт.

12. Найважливіший пункт полягає в тому, що
інформаційне суспільство більшою мірою
функціонуватиме довкола вісі інформаційних,
аніж матеріальних цінностей, тобто довкола
інформації когнітивної й такої, що обирає
дію. До того ж інформаційне забезпечення
(як осереддя організації виробництва)
набуде фундаментального характеру
інфраструктури, а когнітивний капітал
матиме перевагу над матеріальним у
структурі економіки.

13. Комп'ютопія - це глобальне футуризоване
суспільство, в якому кожен домагається однієї з
можливостей свого власного майбутнього,
актуалізує і реалізує одну з власних інтенцій і
потреб, діючи ціле-орієнтованим чином. Воно
буде глобальним і цільним, у якому
багатоцентрові вільні об'єднання громадян свобідно
беруть участь у дольових цілях, а ідеї спільно
процвітають у всьому світі.

14. Комп'ютопія – цілісний, новий, довготривалий погляд для XXI
століття, що несе низку концепцій:
1. Домагання і реалізація цінностей часу
2. Свобода рішень і рівність можливостей
3. Розквіт різноманітних вільних спільнот
4. Синергетична взаємозалежність у
суспільстві
5. Функціональні об'єднання, вільні від
згори керуючої влади

15. Комп'ютер, таким чином, зіштовхує нас з
альтернативою: або автоматизована
держава, або Комп'ютопія. Отже, не існує
напередвизначеності і передбаченості стану
прийдешнього інформаційного суспільства, а
лише наш власний вибір, який приймаємо.
Є лише один вибір для нас – шлях до
Комп'ютопії. Ми не можемо дозволити
комп'ютерові, межовій науці, бути
використаною для руйнування духовного
життя людства.

16. Таким чином, цивілізація,
яка має бути побудована в міру
нашого наближення до XXI
століття, не буде
матеріальною, з величезними
конструкціями, а фактично
невидимою цивілізацією.
Точніше, її можна назвати
інформаційною. Ното sapiens,
який піднявся на світанку першої
матеріальної цивілізації в кінці,
останнього льодовикового
періоду, нині, через десять
тисяч років, стоїть на порозі
другої – інформаційної.