Соціальний і політичний капітал та їх вплив на довіру до публічної влади.

1. Соціальний і політичний
капітал
та їх вплив на довіру до публічної влади
Антоніна Колодій
д.філос. наук, професор,
antonina@political-studies.com
ЛРІДУ НАДУ при
Президентові України
Науково-практична конференція
«Творення простору суспільної довіри в Україні XXI сторіччя»
Львів, 17-19 лютого 2016 р.

2. Соціальна та політична довіра Україні у
порівнянні з європейськими країнами

3. 4 ключові питання
І Чому така низька довіра до владних
інституцій в Україні і як її можна
підвищити?
ІІ Що таке соціальний і політичний
політичний капітал і яке між ними
співвідношення?
ІІІ Ким і як твориться політичний капітал
та чому він такий важливий?
ІV Рекомендації щодо творення
політичного капіталу в Україні

4. Скорочення:
 ГС – громадянське суспільство
 СК – соціальний капітал
 ПК –політичний капітал
 ПД – політична довіра
 ГО – громадські об’єднання

5. П’єр Бурдьє про соціальний капітал
соціальний капітал є
 «сукупністю реальних чи
потенційних ресурсів, які пов'язані
з володінням стійкою мережею
більш-менш інституціалізованих
взаємин, знайомств та визнання -
іншими словами, з членством у
групі»

6. П’єр Бурдьє про політичний капітал
ПК є «кредитом, заснованим на вірі і
визнанні, точніше на численних
кредитних операціях, за допомогою яких
агенти наділяють людину (або предмет)
рівно такою владою, яку вони за ним
визнають
Індивідуальне надбання, яке втім зазвичай
є делегованим особі від певної інституції
(партії)

7. Роберт Патнем про соціальний капітал
структура соціального капіталу за Патнемом:
 соціальні мережі
 норми взаємності
 довіра
Інші автори додають
 навички колективних дій
 відповідальність

8. ГС, СК і ПК
СТРУКТУРА ГС :
 ГО та рухи
 Інші
інституціалізовані
форми
громадянської
участі
 Спорадичні,
неінституціалізовані
форми активності
СТРУКТУРА СК :
 норми та мережі
міжособистісного та
міжгрупового
спілкування
 Цінності, що
відображають
потенціал
солідарності, у т.ч. й
ДОВІРА

9. Соціальний капітал і політична сфера
© А.Колодій

10. Соціальний капітал і політична сфера
Джін Коген:
ПД великою мірою залежить від того
 Щоб СК ефективно впливав на політичну
сферу, потрібно щоб була не лише соціальна,
а й ПД
 А вона залежить від того, наскільки
ефективно чи неефективно діють закони та
уряди
 яким є рівень легітимності останніх
 + (додаю я) якою мірою сформований ПК
• Як відрізняються ці поняття?

11. До поняття політичного капіталу
в українській суспільній науці
 Суперечки, самодіяльність, відсутність
авторитетних визначень поняття
 Найпоширеніші визначення: “стан
масової свідомості, коли є довіра до …”
або просто “кредит довіри” до політиків і
політичних інституцій.
 Чому не підходять? Бо не дають
відповіді на питання, яка евриситчна
цінність ктегорії ПК, навіщо вводити його
в науковий обіг, якщо вже є поняття
громадянської свідомості, довіри,
легітимності влади.

12. Поняття політичного капіталу
 політичний капітал стосується ДОВІРИ,
ДОБРОЇ ВОЛІ (GOODWILL) ТА ВПЛИВУ
ПОЛІТИКА у стосунках з громадськістю
та іншими політичними діячами.
 Ця добра воля є НЕВИДИМОЮ
ВАЛЮТОЮ, яку політики можуть
використовувати для мобілізації
громадських голосувань або витрачати
на політику реформ
© Daniel Schugurensky

13. Структура політичного капіталу
репутаційний
 Переконливість
політичного діяча
 його здатність
викликати довіру
 надійність і
відповідальність
накопичується при
послідовному
дотриманні політиком
певних політичних
позицій та
ідеологічних поглядів,
чесності тощо
представницький
 впливовість політика
при прийнятті рішень
 Вміння домагатись
результатів
виробленої за його
участю державної
політики
накопичується з віком,
досвідом, завдяки
професійній підготовці
та тривалій службі на
керівних посадах
© Daniel Schugurensky

14. Поняття політичного капіталу
 ПК – це таке (комунікативне) надбання окремих
політиків, політичних інституцій і політичного
класу, яке виникає у їхній взаємодії з
суспільством, коли кожна сторона робить свій
внесок – інвестує в політичний капітал;
 Інвестиція громадян – це наявність соціального
капіталу, ЗДАТНІСТЬ ДОВІРЯТИ, яка формується
в соцієтальних мережах довіри, проте не завжди
переходить у довіру до політиків;
 зі сторони політиків – це їхня надійність
(credibility) і відповідальність, правдивість,
дотримання слова, і здатність ефективно
ПРОВОДИТИ ДЕРЖАВНУ ПОЛІТИКУ
© А.Колодій

15. Особливості і роль ПК
 Виникнення на стику ГС і держави, соціуму і
політикуму
 Важливість співучасті обох сторін у його
творенні
 Важливість здатності до накопичення і навіть
переходу на рівень політичної культури
 Роль резервуара, який забезпечує здатність
політична довіра до тяглості, спадкоємності,
вироблення в суспільстві ПРЕЗУМПЦІЇ
ДОВІРИ (або навпаки, якщо такого феномена
як ПК немає)
© А.Колодій

16. Узагальнення щодо СК і ПК
 Це усі ті надбання, які дозволяють
примножувати міру солідарності в
суспільстві
 Політичний капітал – це усі ті надбання,
які допомагають зняти відчуження між
народом і владою і сприяють
налагодженню нормального діалогу між
ними
 Тобто, вони зрештою є надбанням
усього суспільства
© А.Колодій

17. Від довіри до капіталу (СК і ПК)
© А.Колодій

18. Якщо політики не дбають про
політичний капітал
Демократія – це така форма політичного устрою
[конституції], яка робить можливою
АДАПТАЦІЮ УРЯДУ ДО БАЖАНЬ КЕРОВАНИХ
без насильницької боротьби»
(Людвіг фон Мізес, с. 42).

19. ПК як наслідок демократичного
обговорення (деліберації)
 «… режим є демократичним в тій мірі, в
якій політичні відносини відповідної
держави з її громадянами будуються на
широких, рівноправних, захищених і
взаємно зобов'язуючих процедурах
обговорення. Відповідно, демокра-
тизація – це рух режиму до такого роду
обговорень; де-демократизація – рух
відмови від них, рух у зворотний бік».
Tilly Charles. Democracy. – Cambridge University Press, 2007. –
248 p.)

20. Рекомендації
1. Довіра буде стійкою, коли вона базувати-
меться на політичному капіталі.
ПК є чинником політичної стабільності, бо
утворюється шляхом накопичення
позитивних ставлень і взаємодій двох
сторін – суспільства і політичних акторів
упродовж тривалого часу.
Отже, політичні діячі (держава) повинні
СПРИЯТИ фомуванню політичного капіталу
(рецепти – див. доп. Є.І.Головахи; я б
додала хіба кілька слів про необхідність
мінімізацію ролі неформальних інституцій)

21. Рекомендації
2. У громадян має з’явитись, а потім і
закріпитись ПОТРЕБА і ЗДАТНІСТЬ
довіряти усім, у тому числі й владі
(презумпція довіри).
Ці якості можуть виникнути в умовах
значних (достатніх, критично
необхідних) накопичень СК.
СК формується у мережах довіри
громадянського суспільства, розвитку
яких ДЕРЖАВА МАЄ СПРИЯТИ.

22. Рекомендації
3. У політиків на індивідуальній основі і в
середовищі політичного класу в цілому мають
сформуватися стерео-типи поведінки, здатні
формувати особистісний ПК, який стане
надбанням суспільства (не лише цих
публічних політиків, а й тих, що прагнутимуть
у публічну владу)
Роль інституціалізації цього капіталу через
нові партії на даному етапі – проблематична,
але це велика окрема тема….

23. Рекомендації
4. Щоденно доносити до свідомості наших
політиків (хто і як – справа
технологічна), чим є сучасна
демократія:
 а це відкрите обговорення, неперервна
деліберація;
 це відсутність кулуарних домовлянь як
неформальної інституції, не кращої за
корупцію;
 це ПРИСТОСУВАННЯ до волі народу (а
не навпаки)

24. Рекомендації
5. Осередкам громадянського суспільства
використовувати усі засоби тиску на владу
і всі засоби інформування суспільства
(просвіти ширшого загалу), щодо
необхідності жити по-правді.
Нетерпимість до неправди у будь-якій
сфері і на будь-якому рівні має стати
правилом нашого життя.
Мовчазна культура завжди супровод-
жувала і супроводжує патронажно-
клієтельні стосунки, за якими ховається
нерівність, незахищеність та корупція.

25. Чи допоможе?
 Оскільки наші “правителі” представляють
собою перехідний тип урядовця (є НЕ
ВИРАЗНО АВТОРИТАРНИМИ, АЛЕ Й НЕ
ЗРІЛІ ДЕМОКРАТИ), то деяка надія, хоча й не
велика, на можливість громадянського
впливу на них (у т.ч. й через канали
громадянського контролю) зберігається…
 А якщо не допоможе? Тоді тільки структурні
та інституційні зміни (нова еліта, жорсткі
правила формальних інституцій, з
невідворотними санкціями), але це вимагає
значно більшого часу і більших зусиль.

26. Післямова: правда і довіра
 Правда і довіра – це такі пов’язані речі.
 Маємо сьогодні це не лише
усвідомити, а й покласти в основу
своєї діяльності.
 Для цього є дуже гарна спонука:
брехня, неправда, лукавство у
суспільних справах – це путінська
Росія; правда, відвертість, діалог –
такою має стати післямайданна
Україна.

27. Соцієтальна культура українців
(до дискусії)

28. !!!Дякую за увагу