З людьми і для людей – запорука ефективного багаторівневого публічного управл...
Соціальний і політичний капітал та їх вплив на довіру до публічної влади.
1. Соціальний і політичний
капітал
та їх вплив на довіру до публічної влади
Антоніна Колодій
д.філос. наук, професор,
antonina@political-studies.com
ЛРІДУ НАДУ при
Президентові України
Науково-практична конференція
«Творення простору суспільної довіри в Україні XXI сторіччя»
Львів, 17-19 лютого 2016 р.
3. 4 ключові питання
І Чому така низька довіра до владних
інституцій в Україні і як її можна
підвищити?
ІІ Що таке соціальний і політичний
політичний капітал і яке між ними
співвідношення?
ІІІ Ким і як твориться політичний капітал
та чому він такий важливий?
ІV Рекомендації щодо творення
політичного капіталу в Україні
5. П’єр Бурдьє про соціальний капітал
соціальний капітал є
«сукупністю реальних чи
потенційних ресурсів, які пов'язані
з володінням стійкою мережею
більш-менш інституціалізованих
взаємин, знайомств та визнання -
іншими словами, з членством у
групі»
6. П’єр Бурдьє про політичний капітал
ПК є «кредитом, заснованим на вірі і
визнанні, точніше на численних
кредитних операціях, за допомогою яких
агенти наділяють людину (або предмет)
рівно такою владою, яку вони за ним
визнають
Індивідуальне надбання, яке втім зазвичай
є делегованим особі від певної інституції
(партії)
7. Роберт Патнем про соціальний капітал
структура соціального капіталу за Патнемом:
соціальні мережі
норми взаємності
довіра
Інші автори додають
навички колективних дій
відповідальність
8. ГС, СК і ПК
СТРУКТУРА ГС :
ГО та рухи
Інші
інституціалізовані
форми
громадянської
участі
Спорадичні,
неінституціалізовані
форми активності
СТРУКТУРА СК :
норми та мережі
міжособистісного та
міжгрупового
спілкування
Цінності, що
відображають
потенціал
солідарності, у т.ч. й
ДОВІРА
10. Соціальний капітал і політична сфера
Джін Коген:
ПД великою мірою залежить від того
Щоб СК ефективно впливав на політичну
сферу, потрібно щоб була не лише соціальна,
а й ПД
А вона залежить від того, наскільки
ефективно чи неефективно діють закони та
уряди
яким є рівень легітимності останніх
+ (додаю я) якою мірою сформований ПК
• Як відрізняються ці поняття?
11. До поняття політичного капіталу
в українській суспільній науці
Суперечки, самодіяльність, відсутність
авторитетних визначень поняття
Найпоширеніші визначення: “стан
масової свідомості, коли є довіра до …”
або просто “кредит довіри” до політиків і
політичних інституцій.
Чому не підходять? Бо не дають
відповіді на питання, яка евриситчна
цінність ктегорії ПК, навіщо вводити його
в науковий обіг, якщо вже є поняття
громадянської свідомості, довіри,
легітимності влади.
18. Якщо політики не дбають про
політичний капітал
Демократія – це така форма політичного устрою
[конституції], яка робить можливою
АДАПТАЦІЮ УРЯДУ ДО БАЖАНЬ КЕРОВАНИХ
без насильницької боротьби»
(Людвіг фон Мізес, с. 42).
19. ПК як наслідок демократичного
обговорення (деліберації)
«… режим є демократичним в тій мірі, в
якій політичні відносини відповідної
держави з її громадянами будуються на
широких, рівноправних, захищених і
взаємно зобов'язуючих процедурах
обговорення. Відповідно, демокра-
тизація – це рух режиму до такого роду
обговорень; де-демократизація – рух
відмови від них, рух у зворотний бік».
Tilly Charles. Democracy. – Cambridge University Press, 2007. –
248 p.)
20. Рекомендації
1. Довіра буде стійкою, коли вона базувати-
меться на політичному капіталі.
ПК є чинником політичної стабільності, бо
утворюється шляхом накопичення
позитивних ставлень і взаємодій двох
сторін – суспільства і політичних акторів
упродовж тривалого часу.
Отже, політичні діячі (держава) повинні
СПРИЯТИ фомуванню політичного капіталу
(рецепти – див. доп. Є.І.Головахи; я б
додала хіба кілька слів про необхідність
мінімізацію ролі неформальних інституцій)
21. Рекомендації
2. У громадян має з’явитись, а потім і
закріпитись ПОТРЕБА і ЗДАТНІСТЬ
довіряти усім, у тому числі й владі
(презумпція довіри).
Ці якості можуть виникнути в умовах
значних (достатніх, критично
необхідних) накопичень СК.
СК формується у мережах довіри
громадянського суспільства, розвитку
яких ДЕРЖАВА МАЄ СПРИЯТИ.
22. Рекомендації
3. У політиків на індивідуальній основі і в
середовищі політичного класу в цілому мають
сформуватися стерео-типи поведінки, здатні
формувати особистісний ПК, який стане
надбанням суспільства (не лише цих
публічних політиків, а й тих, що прагнутимуть
у публічну владу)
Роль інституціалізації цього капіталу через
нові партії на даному етапі – проблематична,
але це велика окрема тема….
23. Рекомендації
4. Щоденно доносити до свідомості наших
політиків (хто і як – справа
технологічна), чим є сучасна
демократія:
а це відкрите обговорення, неперервна
деліберація;
це відсутність кулуарних домовлянь як
неформальної інституції, не кращої за
корупцію;
це ПРИСТОСУВАННЯ до волі народу (а
не навпаки)
24. Рекомендації
5. Осередкам громадянського суспільства
використовувати усі засоби тиску на владу
і всі засоби інформування суспільства
(просвіти ширшого загалу), щодо
необхідності жити по-правді.
Нетерпимість до неправди у будь-якій
сфері і на будь-якому рівні має стати
правилом нашого життя.
Мовчазна культура завжди супровод-
жувала і супроводжує патронажно-
клієтельні стосунки, за якими ховається
нерівність, незахищеність та корупція.
25. Чи допоможе?
Оскільки наші “правителі” представляють
собою перехідний тип урядовця (є НЕ
ВИРАЗНО АВТОРИТАРНИМИ, АЛЕ Й НЕ
ЗРІЛІ ДЕМОКРАТИ), то деяка надія, хоча й не
велика, на можливість громадянського
впливу на них (у т.ч. й через канали
громадянського контролю) зберігається…
А якщо не допоможе? Тоді тільки структурні
та інституційні зміни (нова еліта, жорсткі
правила формальних інституцій, з
невідворотними санкціями), але це вимагає
значно більшого часу і більших зусиль.
26. Післямова: правда і довіра
Правда і довіра – це такі пов’язані речі.
Маємо сьогодні це не лише
усвідомити, а й покласти в основу
своєї діяльності.
Для цього є дуже гарна спонука:
брехня, неправда, лукавство у
суспільних справах – це путінська
Росія; правда, відвертість, діалог –
такою має стати післямайданна
Україна.