Серпневі конференції – 2018. Дорожня карта «Становлення Нової української школи: перспективи розвитку»

2. І. Мета і завдання
Нашим дітям потрібна освіта для життя.
І це головна мета Нової української школи.
Лілія Гриневич
Українська система освіти обрала напрям реформування, чітко
окреслений у рамках Концепції Нової української школи.
Закон України «Про освіту», прийнятий у 2017 році, є базовим
документом. Його ухвалення – далеко не останній, але важливий крок на
шляху освітньої реформи, який визначає її головний зміст і спрямованість.
Розбудова Нової української школи – це довготермінова реформа, яка
супроводжується суттєвими змінами всіх складників освіти.
Формула Нової школи складається з дев’яти ключових компонентів:
- компетенізація освіти;
- педагогіка партнерства (співробітництва);
- педагог нової формації;
- особистісно-орієнтована модель освіти, заснована на ідеях
дитиноцентризму;
- наскрізний процес виховання, що ґрунтується на цінностях;
- нова структура школи;
- автономія шкіл;
- справедливе фінансування;
- сучасне освітнє середовище, інклюзивна освіта.
У Законі України «Про освіту» закладений фундаментально новий
підхід до підготовки вчителя Нової української школи.
Загальна кількість годин для підвищення кваліфікації вчителя
впродовж 5 років не може бути меншою 150 годин. Учитель має сам
визначити коли та де проходити підвищення кваліфікації.
Також розширені способи підвищення кваліфікації для педагогів. Закон
надає можливість учителям обирати місце та форми підвищення кваліфікації,
яку можна буде отримати на тренінгах, у профільних установах та інших
навчальних закладах.
У новий закон закладена нова система мотивації та підвищення
кваліфікації вчителів. Зокрема, документ передбачає систему добровільної
зовнішньої незалежної сертифікації вчителів. Планується, що це буде
перевірка педагогів на володіння предметом, уміння спілкуватися з дітьми та
використання сучасних методик компетентнісного навчання. Учителі, які
успішно пройдуть сертифікацію, отримуватимуть 20% надбавки до
заробітної плати.
Закон повністю ліквідує атестацію шкіл. Також ліквідуються інспекції
в районних управліннях освіти. Передбачається, що консультаційні послуги,
для тих хто їх потребуватиме, надаватимуть методичні кабінети.

3. Натомість забезпечення якості освіти буде здійснювати Державна
служба якості освіти. При цьому автори нового закону зазначають, що
головною метою діяльності служби якості будуть не санкції, а рекомендації.
Законом передбачене створення реальної автономії школи, іншої
системи управління та фінансова прозорість. Згідно з документом, директори
обиратимуться на конкурсній основі. Закон передбачає, що директори
зможуть самі призначати своїх заступників і педагогічний склад.
За держстандартом початкової освіти першокласники почнуть
навчатися з 1 вересня 2018 року. Стандарт базової школи має стартувати з 1
вересня 2022 року, а стандарт старшої школи – з 1 вересня 2027 року.
Робота над стандартом тривала два роки. За основу взято кращі
практики української школи. Також було використано досвід Фінляндії,
Сінгапуру, Ірландії, Шотландії, Франції, Канади та Польщі.
Новий освітянський державний стандарт уже пілотується в 100 школах
України. У всеукраїнському експерименті беруть участь і чотири заклади
загальної середньої освіти Кіровоградщини, а саме:
комунальний заклад «Бобринецьке навчально-виховне об’єднання
«Навчально-виховний комплекс «Гімназія – загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів №1» Бобринецької міської ради Кіровоградської області;
комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання № 25
«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, природничо-математичний ліцей,
центр позашкільного виховання «Ліра» Кіровоградської міської ради
Кіровоградської області»;
спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7
Світловодської міської ради Кіровоградської області;
загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №15
Олександрійської міської ради Кіровоградської області.
Інший зміст освіти, методика навчання та освітнє середовище – такі
основні складові Нової української школи. «Уже цьогоріч усі першокласники
мають навчатися за новим стандартом. Акцент – на компетенціях і цінностях
учнів. Це й інші методики, які передбачають новітнє обладнання, і навчання
вчителів, – наголосив Павло Хобзей. – Основна мета шкільної реформи –
висока якість освіти для кожної дитини. Нова українська школа має прийти в
кожний навчальний заклад незалежно від його розташування».
«Якщо вчитель не зміниться, Нової української школи не буде.
Програма навчання вчителів складається з двох частин – очної і
дистанційної. Спочатку ми підготували тренерів – тепер вони передають
знання вчителям на місцях. Крім того, європейські партнери допомогли
підготувати тренерів, які навчатимуть в регіонах викладачів англійської,
німецької і французької мов», – акцентував Павло Хобзей.
Чи правда, що більше не буде спеціалізованих шкіл?
Новим законом, справді, не передбачено спеціалізованих шкіл із
поглибленим вивченням певних предметів з 1 класу.
Здобуття загальної середньої освіти забезпечують:

4.  початкова школа – заклад освіти I ступеня (або структурний
підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує початкову освіту (1-4 клас);
 гімназія – заклад середньої освіти II ступеня (або структурний
підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує базову середню освіту
(5-9 клас);
 ліцей – заклад середньої освіти III ступеня (або структурний
підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує профільну середню освіту
(10-12 клас).
Чи правда, що діти з особливими потребами
будуть навчатися разом з усіма?
Інклюзія (від англ. «включення») – це процес збільшення ступеня
участі всіх громадян у соціальному житті.
Інклюзивна освіта передбачає створення освітнього середовища, яке б
відповідало потребам і можливостям кожної особи, незалежно від
особливостей її психофізичного розвитку.
Інклюзивне навчання – гнучка, індивідуальна система навчання дітей з
особливостями психофізичного розвитку в умовах закладу загальної
середньої освіти за місцем проживання, навчання відбувається за
індивідуальним навчальним планом, забезпечується медико-соціальним і
психолого-педагогічним супроводом.
Важливо створювати інклюзивну культуру: розбудова спільноти,
формування інклюзивних цінностей. Тобто, безпечних, доброзичливих і
мотивуючих спільнот, які функціонують на засадах співпраці й у які
приймають і цінують кожного.
Так, законом впроваджується інклюзивна освіта.
«Заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні
групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі
звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така
група або клас утворюється в обов’язковому порядку», – йдеться у тексті.
Щоб допомогти таким дітям у навчанні, до штату закладу освіти
вводиться посада асистента вчителя.
Діти з особливими освітніми потребами навчаються за індивідуальною
програмою розвитку з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей.
Особи з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального
розвитку і сенсорними порушеннями забезпечуються в закладах освіти
допоміжними засобами для навчання.
Вказується також, що будівлі, споруди і приміщення закладів освіти
повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними
нормами і стандартами.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають
утворити інклюзивно-ресурсні центри з метою забезпечення реалізації права
на освіту та психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми
потребами.

5. Збільшення джерел фінансування
Держава, як і зараз, виділятиме місцевим бюджетам субвенцію на
загальну середню освіту, у тому числі й на здобуття середньої освіти в
закладах професійно-технічної освіти. Професійну складову цих закладів
фінансуватимуть переважно регіональні бюджети.
Держава фінансуватиме навчання на бюджетних місцях у вишах та
підготовку фахівців дефіцитних робітничих професій в системі
профтехосвіти.
Місцева влада й органи самоврядування мають створити належні умови
для роботи закладів освіти, у тому числі забезпечити їх приміщеннями та
організувати підвезення дітей із сусідніх сіл до опорних шкіл.
Дошкільна й позашкільна освіта фінансуватиметься переважно з
місцевих бюджетів, які завдяки децентралізації за три роки зросли удвічі.
При цьому дитсадки, а також приватні школи, які обґрунтують вартість
навчання, отримають додаткові гроші на кожну дитину з держбюджету.
Загалом же кожен заклад освіти матиме право отримувати гроші з
бюджетів різних рівнів, а також із будь-яких джерел, не заборонених
законом. Освітні заклади матимуть право отримувати добровільні пожертви,
гранти, дивіденди, допомогу від батьків, приватних партнерів тощо, надавати
платні послуги, продавати вироблену в майстернях чи виробничих
підрозділах продукцію тощо. Кошти кожен заклад зможе вільно витрачати на
свою статутну діяльність, а тимчасово вільні гроші зможе розміщувати в
державних банках.

6. ІІ. Законодавство України
про загальну середню освіту та його завдання
Нова українська школа – це новий зміст освіти,
нова методика навчання та нове освітнє середовище.
Павло Хобзей
У проекті Закону України «Про повну загальну середню освіту»
зазначено, що система загальної середньої освіти функціонує з метою
забезпечення:
а) всебічного розвитку, навчання, виховання, виявлення обдарувань,
соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої
взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти
упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації,
відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності,
дбайливого ставлення до родини, власної країни, довкілля, стати корисним
членом суспільства;
б) формування в учнів компетентностей, визначених Законом України
«Про освіту» та державними стандартами загальної середньої освіти.
Важливою складовою серпневих педагогічних конференцій є пленарні
засідання. На нашу думку, особливу увагу слід приділити імплементації
Закону України «Про освіту» (https://goo.gl/GYH4fq), обговоренню Закону
України «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації
державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова
українська школа» (https://u.nu/-8qn), питанням щодо реалізації завдань,
розкритих нижче.
Тепер обов'язково буде йти до садочка?
Ні. Новим законом передбачено, що діти старшого
дошкільного віку (тобто з 5 років) обов’язково
охоплюються дошкільною освітою відповідно до стандарту
дошкільної освіти.
Однак батьки самостійно обирають способи та форми,
якими забезпечують реалізацію права дітей на дошкільну
освіту. Можна й вдома прослідкувати, щоб дитина відповідала певному
рівню.
Згідно з законом, діти можуть здобувати дошкільну освіту за бажанням
батьків або осіб, які їх замінюють:
 у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і
форми власності;
 у структурних підрозділах юридичних осіб приватного і публічного
права, у тому числі закладів освіти;

7.  у сім’ї – за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної
освіти;
 за допомогою фізичних осіб, які мають педагогічну освіту та/або
професійну кваліфікацію педагогічного працівника, у тому числі які
провадять незалежну професійну діяльність;
 за допомогою фізичних осіб – підприємців, основним видом
діяльності яких є освітня діяльність.
Законом вводиться так званий базовий компонент дошкільної освіти
– державний стандарт, що містить норми і положення, які «визначають
державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного
віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті».
Виконання вимог базового компонента дошкільної освіти є
обов’язковим для всіх закладів дошкільної освіти незалежно від
підпорядкування, типів і форм власності, а також інших форм здобуття
дошкільної освіти, у тому числі домашньої.
Чи обов'язково буде йти до школи в 6 років?
У статті 12 закону зазначено, що «Початкова освіта здобувається, як
правило, з шести років.
Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років,
повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року».
З цього формулювання можна зробити висновок, що все ж можна буде
йти до школи в 6 або 7 років.
«Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати
здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними
початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням
освітньої програми корекційно-розвитковим складником», – йдеться також у
Законі.
2018/2019 навчальний рік – реалізація ідей Нової української школи
Освіта, як соціальна система, має цілеспрямовано створену людиною
структуру. Наприклад, згідно Концепції «Нова українська школа», вона
складається з декількох елементів, що обумовлюють етапність у навчанні
шкільної молоді. Нагадаємо, яку структуру соціальної системи загальної
середньої освіти подано у тексті Концепції «Нова українська школа»:
І. Початкова школа – 4 роки; 1-2 класи – 1 цикл, 3-4 класи – 2 цикл;
ІІ. Базова середня школа (гімназія) – 5 років; 5-6 класи – 1 цикл,
7-9 класи – 2 цикл;
ІІІ. Профільна середня школа – 3 роки; 10 клас – 1 цикл, 11-12 класи –
2 цикл; академічного спрямування – ліцей; професійного спрямування –
професійний ліцей, професійний коледж.
На основі викладеного вище стає цілком зрозумілим, що ці дві
модифікації явища освіти, мається на увазі освіта як соціальний інститут так і

8. соціальна система, повинні упорядковуватися і упорядковуються принципово
різними інструментами організаційного впливу з боку менеджменту освіти.
Найбільш складним моментом у механізмі реалізації Концепції «Нова
українська школа» є управління професійною підготовкою, перепідготовкою
і підвищенням кваліфікації вчителів-предметників. У Концепції справедливо
зазначено, що «Школа українська буде успішна, якщо до неї прийде
успішний учитель. Він – успішний учитель та фахівець – вирішить дуже
багато питань щодо якості викладання, обсягу домашніх завдань, комунікації
з дітьми та адміністрацією школи. До дітей має прийти людина-лідер, яка
може вести за собою, яка любить свій предмет, яка його фахово викладає»
[6].
Що таке компетентності й навіщо вони потрібні?
У ст. 1 (р. 1) Закону України «Про освіту» «Основні терміни та їх
визначення» зазначено, що компетентність – динамічна комбінація знань,
умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих
якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити
професійну та/або подальшу навчальну діяльність.
Тому вводиться поняття компетентностей, які мають формуватися в
ході освітнього процесу:
 вільне володіння державною мовою;
 здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної)
та іноземними мовами;
 математична компетентність;
 компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
 інноваційність;
 екологічна компетентність;
 інформаційно-комунікаційна компетентність;
 навчання впродовж життя;
 громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями
демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового
способу життя, із усвідомленням рівних прав і можливостей;
 культурна компетентність;
 підприємливість і фінансова грамотність;
 інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:
 уміння читати і розуміти прочитане;
 висловлювати власну думку усно і письмово;
 критичне мислення;
 здатність логічно обґрунтовувати позицію;
 творити;
 виявляти ініціативу;
 уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати
рішення;
 уміння конструктивно керувати емоціями;

9.  застосовувати емоційний інтелект;
 здатність співпрацювати в команді.
Ці результати будуть досягатися, мають визначити стандарти освіти,
навчальні програми та інші документи.
Школа як простір соціального партнерства
Педагогіка партнерства – напрям педагогічного мислення й практичної
діяльності, спрямований на демократизацію й гуманізацію освітнього
процесу.
Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними метою та прагненнями, є
добровільними й зацікавленими партнерами, рівноправними учасниками
освітнього процесу, відповідальними за результат. Учитель має бути другом,
а родина – залучена до побудови освітньої траєкторії дитини.
У ст. 14 проекту Закону України «Про повну загальну середню
освіту» зазначено, що «Індивідуальна освітня траєкторія учнів формується
шляхом вибору ними чи їх батьками суб’єктів освітньої діяльності та
запропонованих ними освітніх програм, форм здобуття загальної середньої
освіти, навчальних предметів і рівня їх складності, методів і засобів
навчання, темпу засвоєння освітньої програми чи окремих предметів».
В умовах педагогіки партнерства змінюється роль учителя. Насамперед
він керує діяльністю учнів, але його роль як керівника освітнього процесу не
обмежується поясненням нового навчального матеріалу. Учитель виступає
організатором і керівником пізнавальної діяльності учнів, створює умови, за
яких вони можуть найраціональніше та найпродуктивніше вчитися. Водночас
учитель є вихователем, дбає про розумовий, фізичний і духовний розвиток
дитини.
На пленарних засіданнях доцільно проаналізувати підсумки
2017-2018 навчального року та визначити пріоритетні завдання освітян
на новий навчальний рік.
Також варто опрацювати матеріали нормативно-правової бази,
використати матеріали підсумкових колегій, нарад Міністерства освіти і
науки України, управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської
облдержадміністрації, аналітичні та методичні матеріали, які підготовлені
комунальним закладом «Кіровоградський обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського». Зокрема:
Керівникам закладів дошкільної освіти
1. Наказ МОН України від 19.12.2017 р. № 1633 «Про затвердження
примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для
закладів дошкільної освіти» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://goo.gl/LnknjZ.
2. Додаток до листа МОН України від 19.04.2018 р. № 1/9-249
«Інструктивно-методичні рекомендації щодо забезпечення наступності

10. дошкільної та початкової освіти» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://goo.gl/LnknjZ.
3. Наказ МОН України від 16.04.2018 р. № 372 «Примірне положення
про методичний кабінет закладу дошкільної освіти» [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://goo.gl/LnknjZ.
Керівникам закладів початкової освіти
1. Закон України про освіту [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://goo.gl/rWQhMQ.
2. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://u.nu/q25z /.
3. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування
середньої школи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://u.nu/z0ph.
4. Наказ МОН України від 21.03.2018 р. № 268 «Про затвердження
типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної
середньої освіти» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://goo.gl/UrT87u.
5. Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти:
1-2 класи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://u.nu/2tmw.
6. Методичні рекомендації для експериментальних загальноосвітніх
навчальних закладів [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://goo.gl/GBGSyE.
7. Підручники. 1 клас [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://goo.gl/DVNiDk.
Керівникам закладів загальної середньої освіти
1. Наказ МОН України від 24.11.2017 р. № 1541 «Про внесення змін до
наказу Міністерства освіти і науки України від 11.07.2017 р. № 995».
2. Наказ МОН України від 20.04.2018 р. № 407 «Про затвердження
типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня».
3. Наказ МОН України від 20.04.2018 р. № 405 «Про затвердження
типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».
4. Наказ МОН України від 20.04.2018 р. № 408 «Про затвердження
типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».
5. Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804 «Про оновлені
навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних
закладів».
6. Наказ МОН України від 01.02.2018 р. № 90 «Про внесення змін до
наказу Міністерства освіти і науки України від 06 грудня 2010 року № 1205».
7. Наказ МОН України від 23.03.2018 р. № 283 «Про затвердження
Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової
української школи».

11. 8. Наказ МОН України від 16.04.2018 р. № 367 «Про затвердження
Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та
комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти».
9. Наказ МОН України від 28.03.2018 р. № 291 «Про затвердження
Типового положення про конкурс на посаду керівника державного,
комунального закладу загальної середньої освіти».
10. Наказ МОН України від 06.12.2017 р. № 1568 «Про затвердження
Типового положення про філію закладу освіти».
11. Лист МОН України від 02.04.2018 р. № 1/9-190 «Щодо скороченої
тривалості уроку для учнів початкової школи».
12. Лист МОН України від 29.03.2018 р. № 111-01/89 «Щодо медичних
довідок для відвідання закладів освіти».
13. Лист МОН України від 18.05.2018 р. № 1/9-320 «Роз’яснення щодо
окремих питань зарахування до спеціалізованих шкіл (класів) з поглибленим
вивченням окремих предметів, гімназій (гімназій-інтернатів), ліцеїв (ліцеїв-
інтернатів), колегіумів (колегіум-інтернатів) державної та комунальної
форми власності».
14. Лист МОН України від 18.05.2018 року № 1/9-322 «Роз’яснення
щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у
загальноосвітніх навчальних закладах в умовах повної або часткової
інтеграції різних освітніх галузей, можливість якої передбачена Державним
стандартом початкової освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів
України № 87 від 21 лютого 2018 р.».
15. Лист МОН України від 27.03.2018 р. № 1/9-181 «Роз'яснення щодо
освітніх програм, що не є типовими».
Вказані матеріали можна знайти за посиланням:
https://goo.gl/Zwpo6j.

12. ІІІ. Науково-методичний супровід безперервного навчання педагогів
Освіта – найвеличніше з усіх земних
благ, але тільки тоді, коли вона
найвищої якості. Інакше вона
абсолютно даремна.
Редьярд Кіплінг
Суттєве реформування системи освіти, що активно розпочалося після
прийняття нового Закону України «Про освіту», відчутне в усіх напрямах
педагогічної діяльності.
Прем’єр-міністр В.Гройсман наголосив, що «це тільки початок
повноцінної модернізації освіти. Дійсно, ми з вами стоїмо на порозі реформ,
але в змінах можливо опиратися тільки на професіоналізм українського
освітнього середовища, тому нові програми навчання, нові вимоги – це є ще
одна складова нової якісної української освіти» (https://u.nu/iaqy).
Більшість причетних до справ освітянських – у пошуках! Що шукати,
як упроваджувати, і на який очікувати результат?
Реформи в освіті вимагають змін і в діяльності методичної служби.
Настав час і для реформування методичної служби. Цю реформу треба
здійснювати системно. На часі – якісне підвищення професійної
компетентності завідувачів (методистів), оновлення їх підходів до організації
роботи.
Успіх діяльності методичної служби залежить від співпраці з вищими
науковими інстанціями, від міжнародного партнерства. Це стане науковим
підґрунтям подальшого функціонування методичної служби, запровадження
в практику кращого педагогічного та методичного досвіду.
Важливість методичної служби для координації діяльності керівних
кадрів закладів та установ освіти, для супроводу професійної діяльності
педагогічних працівників, їх творчого зростання, атестації – незаперечна,
якщо вона має системний, плановий та інноваційний характер. Від її
працівників, їх освітньо-кваліфікаційного рівня залежить ефективність
взаємодії всіх структурних підрозділів методичних служб, реалізація
проблемних питань.
Сучасне суспільство потребує нового вчителя, який не обмежується
власним досвідом роботи, а черпає досвід на вищих рівнях – районному,
обласному, всеукраїнському. Організувати таку мережеву методичну
взаємодію – завдання методичних служб.
У ситуації змін, що відбуваються в освіті, все більш значущим для
педагога стає професійна компетентність та професійне становлення.
Модернізація структури і змісту освіти, використання нових форм і методів
навчання, нових педагогічних технологій – все це ставить педагогів у
складну професійну ситуацію. Вважаємо, методична служба на

13. регіональному рівні набуває нового значення і необхідно не тільки зберегти,
а й зміцнити дану структуру.
Науково-методичний супровід діяльності
районних, міських методичних кабінетів, центрів в умовах сьогодення
Це підготовка вчителя до:
 упровадження нових державних освітніх стандартів, навчальних
програм, підручників;
 участі у всеукраїнських та міжнародних проектах, виставках;
 упровадження нових педагогічних технологій, методик, форм
навчання дітей з метою підвищення якості освіти;
 використання в освітньому процесі інформаційно-комп’ютерних
технологій;
 роботи з обдарованою молоддю (олімпіади, конкурси, турніри тощо);
 здійснення інклюзивного навчання, у тому числі дистанційно;
 організації профільного навчання в старшій школі;
 запровадження досвіду роботи творчо працюючих учителів;
 здійснення експертизи навчальних підручників;
 проведення моніторингових досліджень;
 організації та проведення ЗНО;
 участі в професійних конкурсах «Учитель року», «Вихователь року»,
«Класний керівник року»;
 реалізації нової моделі виховної роботи, що базуватиметься на
формуванні патріотизму.
Конкретизацію завдань для кожної категорії педагогічних працівників
на новий навчальний рік покликані забезпечити предметні секції, засідання
РМО, ММО, наради-семінари керівників закладів загальної середньої освіти.
Для визначення змісту їх роботи радимо уважно опрацювати
нормативні документи, рекомендації Міністерства освіти і науки України
щодо викладання навчальних предметів у новому навчальному році,
аналітичні матеріали, підготовлені комунальним закладом «Кіровоградський
обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя
Сухомлинського».
Доречно ознайомитися з матеріалами мультимедійного науково-
методичного комплексу «Про актуальне в методичній діяльності: думки й
поради експертів», у якому використано ідеї відкритої освіти як інновації в
підвищенні кваліфікації педагогічних кадрів і їх адаптації до нових вимог
Нової української школи. Що забезпечує формування педагога, методиста,
менеджера, освітнього лідера нової формації, який самостійно моделює й
реалізує індивідуальну освітню траєкторію через формальну, неформальну та
інформальну освіту?
Особливу увагу звертаємо на ознайомлення педагогів із пропозиціями
комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» щодо проблематики,
тривалості й термінів проходження курсів підвищення кваліфікації,

14. проведення обласних семінарів, конференцій, слід сформувати проект
замовлення на підвищення кваліфікації педагогів у 2019 році.
З метою якісної підготовки та проведення серпневих секційних
засідань обласний навчально-методичний центр освітнього
менеджменту та координації діяльності методичних служб (завідувач
О.В. Половенко, методисти Л.М. Кірішко, В.Г. Трубіна) рекомендує
методичним кабінетам (центрам) врахувати актуальність перегляду місії і
нових завдань методичної служби в умовах децентралізації освіти в Україні,
організувати підготовку методистів-андрагогів, які виконують ролі
супервізора, коуча, дорадника освітньої сфери й супроводжують усі етапи
навчання, професійної діяльності та вдосконалення професійних
компетентностей сучасних педагогів.
Діяльність методичних служб спрямована на виконання нового
соціального замовлення – підготовку педагога Нової української школи,
здатного до безперервного інтелектуального, культурного й духовного
розвитку впродовж життя шляхом формальної, неформальної та
інформальної освіти, орієнтованого на збереження, примноження й передачу
гуманістичних суспільних цінностей, засвоєння професійних ролей і
функцій.
Готовність методичної служби до роботи в Новій українській школі, її
нову місію, професійні ролі й функції доцільно деталізувати за такими
навігаційними векторами.
Сучасна методична служба:
відповіді на виклики реформування освіти
Якою повинна стати методична служба
в найближчому майбутньому?
Нові виклики для методичних служб усіх рівнів постають у контексті
реалізації Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»,
Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної
середньої освіти «Нова українська школа».
Орієнтиром у науково-методичній діяльності методичних служб є
формування готовності педагогів до інноваційної діяльності шляхом
самоосвіти, самоорганізації, саморозвитку актуальних професійних
компетенцій. Це формування нової моделі науково-методичної роботи в
реформаційний період, пошук технологічних шляхів формування успішного
вчителя, «агента змін».
Слід зосередити увагу на особливостях роботи методиста в
новоутворених об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) й опорних
закладах загальної середньої освіти. Розбудовувати нову гнучку,
випереджувальну систему науково-методичного супроводу професійного
компетентності фахівця через переосмислення місії методичної служби,
зміну професійних ролей і функцій (методист-фасилітатор, коуч, модератор,

15. тьютор), менеджмент якісних науково-методичних послуг відповідно до
запитів і потреб замовників, вітчизняних суспільних й освітніх викликів.

16. Нові цільові орієнтири методичної діяльності
Діагностичний
Це вид діяльності, мета якої полягає у встановленні й вивченні ознак,
що характеризують стан і результати процесу навчання, і дає змогу на цій
основі прогнозувати можливі відхилення, визначати шляхи їх попередження,
а також коригувати процес навчання з метою підвищення якості його
результату. Діагностика професійних потреб – умова, вимога, вагомий
чинник підвищення професійної майстерності керівних і педагогічних кадрів,
основа освітнього маркетингу.
Корекційний
Корекційний процес – це складна система, яка включає в себе як
стратегічні, так і тактичні завдання. Стратегічними завданнями є розробка
корекційних програм і корекційних комплексів. Тактичні завдання – це
розробка методів і технік, форма проведення корекційної роботи, підбір,
комплектування груп, тривалість та режим занять.
Дослідницький
Вид діяльності, що означає спостерігати й аналізувати, уміти знаходити
нове в педагогічних явищах, виявляти в них невідомі зв'язки й
закономірності, узагальнювати результати спостережень, виділивши
найголовніше, за певними ознаками передбачати розвиток явищ у
перспективі; поєднувати точний розрахунок із уявою й інтуїцією тощо.
Видавничий
Видавнича діяльність педагога посідає особливе місце в системі
формування професійної компетентності. Завдання методичної служби
полягає в подальшому стимулюванні мотивації до публікації творчих
напрацювань педагогів, розкриття їх педагогічного потенціалу, зростання
професійної компетентності. Професійна підготовка педагога не може
обмежуватися лише оволодінням фаховими знаннями, уміннями, навичками.
Виконуючи професійні функції, викладач аналізує, синтезує і відповідно
продукує новітню наукову інформацію. Тому дискусія про те, чи потрібно в
процесі підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснювати
видавничу діяльність, є безпідставною. Адже стаття або тези, реферат чи
методичні рекомендації, посібник чи підручник є інформаційним джерелом.
Саме через ці та інші види неперіодичних і періодичних видань педагогічний
працівник презентує себе як фахівець, конкурентоспроможний на ринку
праці.
Експертний
Експертна група створюється відповідно до п. 2.15 Положення про
атестацію педагогічних працівників для якісної організації та проведення
роботи з вивчення досвіду педагогічних працівників, які атестуються, із
метою дотримання основних принципів атестації і для більш якісного та
об'єктивного вивчення досвіду педагогів.
Маркетингова діяльність методичного кабінету – це орієнтація на
створення методичного продукту, надання освітніх послуг у рішенні проблем

17. підвищення кваліфікації в міжкурсовий період, що задовольняють потреби,
індивідуальні запити, вимоги вчителів на сучасному етапі і в майбутньому.
Конкурентоздатність методичної діяльності визначено через новітню
місію, стратегії, пріоритетні напрями, детерміновані українськими
суспільними й освітніми трансформаціями, особистісними, професійними та
культурологічними запитами й потребами замовників освітніх послуг.
Що є основою науково-методичного супроводу?
Ключовими складовими науково-методичного супроводу є:
демократичність (можливість урахування різних підходів, точок зору,
колегіальність у прийнятті певного рішення);
ситуація вибору (створення декількох варіантів процесу, моделей
діяльності, технологій, які забезпечують передумови для свідомого вибору);
самореалізація (розкриття особистісного потенціалу кожного учасника
педагогічного процесу);
співтворчість (спільна діяльність суб’єктів, які прагнуть досягти нових
кількісних і якісних результатів);
ситуація успіху (одна з умов гуманізації освітнього процесу).
Новій школі – новий зміст методичної діяльності
Хто такий педагог-інноватор?
Інноваційна культура педагога – це інтегральний особистісний
новотвір, що охоплює спрямованість на інноваційну діяльність, інноваційну
компетентність та інноваційну активність як результат інтенсивності
використання інноваційних підходів у педагогічній діяльності.
Безпосереднім носієм конкретних освітніх нововведень в освітньому
процесі є педагогічний працівник, якому притаманні такі професійно значущі
характеристики:
- адаптованість до соціокультурних змін, професійне співробітництво
та взаємообмін;
- схильність до експерименту, гнучкість професійного мислення;
- людиноцентризм;
- нове розуміння цінностей освіти;
- мотиваційно-ціннісне ставлення до професійно-педагогічної
діяльності;
- поінформованість у професійно-педагогічній сфері;
- комунікабельність, професійна мобільність;
- уміння ініціювати, апробувати та впроваджувати нове;
- особистісна професійна неповторність та унікальність.
Науково-методичний менеджмент освітніх інновацій
Серед пріоритетних завдань можна виокремити такі:
- спрямування на постійне переведення об’єктів у якісно новий стан;
- соціальна, матеріальна й психологічна підтримка педагогів;

18. - забезпечення експериментальної діяльності;
- участь у міжнародних проектах;
- підключення до мережі Інтернет;
- розширення функціональних обов’язків учасників процесу.
Для підтримки високопродуктивних професійних пошуків педагогів,
забезпечення диференційованого інформаційно-консалтингового й науково-
методичного супроводу професійного розвитку педагогів протягом
міжатестаційного періоду застосовують спектр технологій інноваційного
менеджменту, зокрема:
- фандрeйзинг, що передбачає залучення додаткових державних і
недержавних інвестицій (наукових, фінансових, ресурсних);
- інжиніринг, який включає етапи впровадження нововведень, зокрема
маркетингу, передпроектного дослідження, планування, розроблення,
кадрового супроводу та подальшого сервісного обслуговування;
- педагогічний коучинг, що сприяє розвитку потенціалу особистості
та груп людей, які спільно працюють (педагогічного колективу), а також
забезпечує максимальне розкриття й ефективну реалізацію цього потенціалу.
Організація сесії синекторів як моделі колективної
міждисциплінарної творчості для вирішення проблеми
Для покращення результатів творчого пошуку, створення креативного
середовища, вирішення складних міждисциплінарних проблем у сучасній
методичній діяльності доцільно організувати сесії синекторів (це інноваційні
колективи кількістю 5-7 осіб), до яких обов’язково мають входити фахівці з
різних сфер діяльності.
Така організація базується на відомому методі синектики – методі
об’єднання різнорідних елементів з метою отримання творчого,
нестандартного результату в процесі колективного пошуку. Метод
винайдений американським вченим Дж. Гордоном.
Сесія синекторів починається не з точної постановки проблеми, а з
обговорення її ознак. Потім керівник зосереджує увагу на обговоренні
конкретних запитань. Щоб розв’язати проблему, проводять екскурсію до
різних наукових установ, де з’ясовують можливі варіанти її вирішення. Під
час екскурсії використовують різновиди аналогій, завдяки яким здійснюється
перенесення нових гіпотез на проблему.
Цей вид роботи можна використовувати для вирішення освітніх
проблем, зокрема побудови моделі розвитку закладів освіти, на засіданнях
творчих груп керівників, методистів, педагогів.

19. На що звертати увагу в роботі з керівниками
закладів загальної середньої освіти?
Новий Закон України «Про освіту» визначає більш якісну систему
управління освітою і передбачає виконання ключових вимог до ефективності
керівної діяльності. Насамперед, це стратегічне планування, постановка
цілей, моніторинг показників поточного стану, розподіл сфер впливу та
відповідальності, встановлення зворотних зв’язків, урахування зовнішніх
вимог із боку суспільства тощо.
Керівник закладу освіти, як його представник у відносинах з
державними органами, юридичними та фізичними особами, органами
місцевого самоврядування, який діє без довіреності в межах повноважень,
передбачених законом та установчими документами закладу освіти (п. 1. ст.
26 Закону України «Про освіту»), є провідником політики беззастережної
свободи педагога, внутрішніх демократичних взаємовідносин і цінностей у
колективі.
Під час серпневих зустрічей із керівниками закладів освіти радимо
розглядати пріоритетні напрями формування управлінської політики в
галузі освіти регіону, закладів освіти через законодавчі норми та
концептуальні засади реформаційних змін, що сформували правову базу
освітньої діяльності на принципово новому якісному рівні.
Пропонуємо орієнтовну тематику для спілкування і дискусій під час
розгортання локацій, секцій, творчих груп керівників закладів освіти:
• Система управління закладом загальної середньої освіти в умовах
Нової української школи;
• Нормативно-правове забезпечення освітнього процесу в закладах
загальної середньої освіти;
• Нормативно-правові засади функціонування філії закладу освіти
(опорного закладу освіти);
• Організаційно-управлінські засади впровадження Державного
стандарту освіти у 2018-2019 навчальному році;
• Організація освітнього простору Нової української школи;
• Права та повноваження органів самоврядування закладу освіти;
• Формування нормативної бази закладу освіти щодо забезпечення
внутрішньої системи якості освіти та академічної доброчесності;
• Забезпечення доступу до якісної освіти та організація освітнього
процесу дітей з особливими освітніми потребами;
• Інформаційно-методичне забезпечення підготовки педагогічних
працівників до організації освітнього процесу за новим Державним
стандартом;
• Управління підвищенням кваліфікації педагога в контексті нових
вимог до якості освіти;
• Розширення автономії закладу освіти: можливості академічної,
організаційної, фінансової і кадрової свободи;
• Аналітичне формування пропозицій до проекту Закону України «Про
загальну середню освіту».

20. Перед початком нового навчального року радимо ознайомитись:
1. Вознюк Г.Ф., Мельнікова Н.Л. Організаційно-методичні умови
формування інноваційної культури сучасного педагога / Г.Ф. Вознюк,
Н.Л. Мельникова. – Х.: Вид. група «Основа», 2017. – 96 с. – (Бібліотека
журналу «Управління школою»; Вип. 2 (169)).
2. Воронова С.В. Самоосвіта керівника загальноосвітнього навчального
закладу / С.В. Воронова. – Х.: Вид. група «Основа», 2017. – 128 с. –
(Бібліотека журналу «Управління школою»; Вип. 8 (175)).
3. Калошин В.Ф. Роздуми про кращу освіту / В.Ф. Калошин. – Х.: Вид.
група «Основа», 2017. – 144 с. – (Бібліотека журналу «Управління школою»;
Вип. 10 (177)).
4. Оцінювання інформаційно-комунікаційної компетентності учнів та
педагогів в умовах євроінтеграційних процесів в освіті / В.Ю. Биков,
О.В. Овчарук та ін. – К.: Педагогічна думка, 2017. - 160 с.
5. Олена Святенко. Секрети оперативного управління для заступника
директора школи // Заступник директора школи. – 2017. – № 11. – С. 30-36.
6. Олена Скоблікова. Самоменеджмент як технологія вдосконалення
ділової культури заступника директора // Заступник директора школи. –
2017. – № 11. – С. 37-47.
7. Ніна Омельяненко. Конкурс: нова умова призначення на посаду
директора // Практика управління закладом освіти. – МЦФЕР-Україна. –
2018. - № 6. – С. 8-12.
8. Фаїна Іскрижицька. Отримали фінансову автономію – сформуйте
облікову політику // Практика управління закладом освіти. – МЦФЕР-
Україна. – 2018. - № 6. – С. 22-36.
9. Підласий І.П. Що день прийдешній нам готує? / І.П. Підласий. – Х.:
Вид. група «Основа», 2018. – 112 с. – (Бібліотека журналу «Управління
школою»; Вип. 4 (183)).
10. Перехейда О.М. Інноваційно-концептуальна модель управління
гімназією. Частина 1 / О.М. Перехейда. – Х.: Вид. група «Основа», 2018. –
160 с. – (Бібліотека журналу «Управління школою»; Вип. 1 (180)).
11. Перехейда О.М. Інноваційно-концептуальна модель управління
гімназією. Частина 2 / О.М. Перехейда. – Х.: Вид. група «Основа», 2018. –
160 с. – (Бібліотека журналу «Управління школою»; Вип. 2 (181)).
12. Половенко О.В., Кірішко Л.М. Безперервна освіта педагога за
індивідуальною освітньою траєкторією // Управління школою. – 2018. – №
16-17 (568-569). – С. 8-16.
13. Трубіна В.Г. Дистанційне навчання педагога: вчора, сьогодні,
завтра / Методичний вісник № 54. – Кропивницький: КЗ «КОІППО імені
Василя Сухомлинського», 2018.

21. ІV. Навчально-методичне забезпечення
організації освітнього процесу
Дошкільна освіта
Одним із базових принципів Нової української
школи є уявлення про безперервність освіти. Це
означає, що процес виховання, навчання та формування особистості
починається відразу від народження і триває пожиттєво.
Саме тому дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою
частиною системи безперервної освіти в Україні. Держава при цьому визнає
пріоритетність дошкільної освіти та забезпечує умови для її здобуття.
Початкова освіта
У 2018 році почнеться реформа початкової освіти.
За плином дорослішання учнів "Нової української
школи" відбуватиметься реформа і наступних рівнів.
Навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної
середньої освіти починається: для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року;
для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року; для профільної середньої
освіти – з 1 вересня 2027 року.
Загальна середня освіта
Загальна середня освіта є обов'язковою основною
складовою безперервної освіти, спрямована на
забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання,
які грунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості,
системності, інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах
гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і
народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.
Організація виховного процесу
Специфікою навчального року має стати реалізація
нових підходів виховання у процесі становлення Нової
української школи. Виховання не зводиться до окремих
виховних занять, а має стати невід’ємною складовою всього
освітнього процесу, проходячи наскрізно як через навчальні предмети, так і
систему позакласної, позашкільної роботи.

22. Дошкільна освіта
Одним із базових принципів Нової української
школи є уявлення про безперервність освіти. Це
означає, що процес виховання, навчання та формування
особистості починається відразу від народження і триває пожиттєво.
Водночас, держава визнає, що базовими етапами фізичного, психічного та
соціального становлення особистості дитини є вік немовляти (до року),
ранній вік (1-3 роки), передшкільний вік (3-6/7 років).
Саме тому дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою
частиною системи безперервної освіти в Україні. Держава при цьому визнає
пріоритетність дошкільної освіти та забезпечує умови для її здобуття.
Отже, виділяємо ключові аспекти спрямування дошкільної освіти:
• забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку
відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та
фізичних особливостей, культурних потреб;
• формування в дитини дошкільного віку моральних норм, набуття
нею життєвого соціального досвіду.
Для якісного навчально-методичного забезпечення організації
освітнього процесу рекомендуємо орієнтуватись на принципи дошкільної
освіти:
• доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються
системою дошкільної освіти;
• рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей,
обдарувань, різнобічного розвитку кожної дитини;
• єдність розвитку, виховання, навчання й оздоровлення дітей;
• єдність виховних впливів сім’ї і закладу дошкільної освіти;
• наступність і перспективність між дошкільною та початковою
загальною освітою;
• світський характер дошкільної освіти в державних і комунальних
закладах дошкільної освіти;
• особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дитини;
• демократизація та гуманізація педагогічного процесу;
• відповідність змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти особливостям
розвитку та стану здоров’я дитини дошкільного віку.
Важливим питанням є підвищення якості дошкільної освіти, реалізація
завдань наступності між дошкільною та початковою освітою в умовах Нової
української школи, а також нові нормативні вимоги до розроблення освітніх
програм. Обов’язковим є перегляд навчально-методичних посібників та
програм, які рекомендовані Міністерством освіти і науки України (лист МОН
України від 17.08.2017 р. № 1/11-8268 «Про Перелік навчальної літератури,
рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання в
дошкільних навчальних закладах»). Із рекомендованими освітніми
текстовими та відеоматеріалами для дітей старшого дошкільного віку можна
ознайомитись за покликанням: https://vstart.com.ua/pedagogam.

23. Також варто обговорити дидактико-методичні основи здійснення
освітньої діяльності за оновленою програмою для дітей старшого
дошкільного віку «Впевнений старт». Саму програму й методичні
рекомендації можна опрацювати на електронних ресурсах за покликаннями:
https://vstart.com.ua/, https://goo.gl/mW7aow.
Актуальним сьогодні є забезпечення наступності змісту дошкільної та
початкової освіти, відповідність Базового компонента дошкільної освіти
віковим особливостям дітей старшого дошкільного віку та вимогам
концептуальних засад реформування Нової української школи. Тому головні
конструкти програмних завдань з урахуванням вимог сьогодення
передбачають:
- збалансування напрямів розвитку особистості дитини для
збереження її цілісності;
- створення фундаменту успішності дитини через її діяльнісну
самореалізацію в умовах нової соціальної ситуації розвитку;
- забезпечення сучасної та зручної системи методичного сервісу для
педагогів і батьків.
З метою обміну досвідом вихователів закладів дошкільної освіти та
учителів початкової школи щодо використання ігрових методів і прийомів,
форм організації діяльності дітей, системи роботи з розвитку мовлення,
формування пізнавальних процесів, соціалізації дитини тощо доцільно
передбачати індивідуальні та інтерактивні (колективні, колективно-групові,
групові) форми методичної роботи, а саме:
- взаємовідвідування вчителями та вихователями відкритих занять
(інших форм організації освітньої роботи) із дітьми старшого дошкільного
віку та уроків у початковій школі;
- анкетування педагогів закладів освіти щодо питань забезпечення
гармонійного розвитку особистості дитини з метою вивчення потреб у
підвищенні майстерності;
- підготовка й проведення спільних педагогічних рад, семінарів-
практикумів, засідань «круглих столів», конференцій, консультацій,
тематичних виставок тощо;
- організація роботи спільних методичних об’єднань, творчих груп
вихователів закладів дошкільної освіти і вчителів початкової школи;
- залучення педагогів закладів дошкільної освіти і початкової школи до
участі в спільних педагогічних проектах, розроблення методичних
рекомендацій і порад;
- обмін педагогічним досвідом із різних питань щодо реалізації
наступності між дошкільною та початковою ланками освіти;
- сприяння самоосвіті педагогів, підвищення їх фахової майстерності.
Корисним ресурсом для забезпечення організації освітнього процесу є
сайт Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників
дошкільної освіти», де розміщено матеріали з досвіду освіти Шотландії,
Нідерландів, Литви https://goo.gl/oPJkCA, https://goo.gl/MV8f4M/,
https://goo.gl/krLe6P.

24. Інформаційно-просвітницький аспект взаємодії закладів дошкільної
освіти та початкової школи має бути спрямованим і на батьків, і на педагогів.
У роботі з батьками необхідно передбачити:
- анкетування з питань особистісного зростання дітей, рівня досягнення
дошкільної зрілості для надання консультативної допомоги;
- ознайомлення з психологічними закономірностями розвитку дитини
старшого дошкільного та молодшого шкільного віку;
- проведення Днів відкритих дверей у закладах загальної середньої
освіти;
- проведення інтернет-консультацій, вебінарів, форумів для батьків;
- організацію роботи «педагогічної вітальні» з питань створення
психологічно комфортних умов для сприйняття дитиною нової соціальної
ролі школяра; батьківських клубів та інших форм взаємодії закладів освіти і
батьків вихованців.
Керівникам закладів дошкільної освіти кафедра дошкільної та
початкової освіти (завідувач Н.В. Тарапака) рекомендує:
1. Провести круглий стіл із питань забезпечення наступності
дошкільної і початкової освіти, співпраці закладів дошкільної освіти та
початкової школи щодо реалізації освітніх стандартів.
2. Переглянути та обговорити зміст Всеукраїнського вебінару
«Забезпечення наступності змісту дошкільної і початкової освіти:
упровадження освітньої програми «Впевнений старт» у практику роботи з
дітьми старшого дошкільного віку», проведеного Міністерством освіти і
науки України за технічної підтримки Освітнього порталу «Педагогічна
преса».
(Відео вебінару доступне в записі за покликанням:
https://goo.gl/uEofnU.)
3. Під час педрад, семінарів, практикумів розглянути такі питання:
- Дидактико-методичні основи освітньої діяльності за програмно-
методичним комплексом «Впевнений старт» (https://goo.gl/sJ8rNh);
- Моделювання предметно-освітнього простору закладів дошкільної
освіти: нормативне врегулювання (https://goo.gl/ipC8Bx);
- Педагогічна культура як складова професійної компетентності:
система В. Сухомлинського і проблеми сучасного закладу дошкільної освіти;
- Розвиток творчої уяви дітей старшого дошкільного віку;
- Музикотерапія – одна з провідних інноваційних технологій сучасної
дошкільної освіти: від теорії до практики;
- Формування україноцентричного контенту в дошкільній освіті;
- Упровадження основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного
віку» (https://goo.gl/Hnig7d).

25. Програмно-методичне забезпечення організації освітнього процесу:
1. Освітня програма «Впевнений старт» для дітей старшого
дошкільного віку / Н.В. Гавриш, Т.В. Панасюк, Т.О. Піроженко, О.С.
Рогозянський, О.Ю. Хартман, А.С. Шевчук, за загальною науковою
редакцією Т.О. Піроженко.
2. Настільний теніс. Програма і методичні рекомендації з навчання
дітей старшого дошкільного віку гри в настільний теніс / О.М. Авраменко,
В.І. Дроздюк, Г.М. Коваленко, Н.І. Якименко.
3. Програма і методичні рекомендації з навчання дітей старшого
дошкільного віку гри у футбол «Шкіряний м’яч» / Н.С. Дяконова, В.І.
Дроздюк, Г.М. Коваленко, Н.І. Якименко.
4. Парціальна програма з розвитку соціальних навичок ефективної
взаємодії дітей від 4 до 6-7 років «Вчимося жити разом» / Т.О. Піроженко,
О.Ю. Хартман.
5. Дитяча хореографія: [навчально-методичний посібник] / А.С.
Шевчук.
6. Мудрі шахи. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей
старшого дошкільного віку / В.В. Семизорова, О.І. Духновська, Л.Ю.
Пащенко.
7. Навчання дітей української мови в дошкільних навчальних закладах
національних спільнот: Програма та навчально-методичний посібник /
А.М. Богуш.
8. Світ дитинства. Комплексна освітня програма для дошкільних
навчальних закладів / А.М. Богуш, упорядники О.М. Байєр, Л.В. Батліна та
інші.
9. Україна – моя Батьківщина. Парціальна програма національно-
патріотичного виховання дітей дошкільного віку / О.М. Каплуновська,
І.І. Кичата, Ю.М. Палець, за науковою редакцією О.Д. Рейпольської.
10. Цікаві шашки. Програма та методичні рекомендації з навчання
дітей старшого дошкільного віку / В.В. Семизорова, О.В. Романюк, Г.П.
Дульська.
11. Програма підтримки розвитку дитини дошкільного віку «Стежина».
Комплексна альтернативна освітня програма для дошкільних навчальних
закладів, що працюють за Вальдорфською педагогікою / А.М. Гончаренко,
Н.М. Дятленко.
12. Дитина. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років / Г.В. Бєлєнька,
О.Л. Богініч, Н.І. Богданець-Білоскаленко та ін., наук. кер. проекту
В.О. Огнев’юк.
13. Парціальна програма з фізичного виховання дітей старшого
дошкільного віку «Юний легкоатлет» / І.П. Масляк, Н.А. Кулик.
14. Дитина в дошкільні роки. Комплексна освітня програма / А.М.
Богуш, Т.І. Грицишина, О.Є. Дем'яненко та ін., наук. кер. К.Л. Крутий.
15. Програма розвитку дитини від 2 до 6 років та методичні
рекомендації «Безмежний світ гри з LEGO» / В.Ю. Близнюк, О.П. Борук,
В.Л. Гонгало та ін., кер. проекту О.Ю. Рома.

26. 16. Освітня програма «Дитина» / Г.В. Бєлєнька, О.Л. Богініч,
Н.І. Богданець-Білоскаленко.
17. Веселкова музикотерапія / Ірина Малашевська, Світлана Демидова.

27. Початкова освіта
У ході підготовки зустрічей із вчителями
початкових класів кафедра дошкільної та
початкової освіти (завідувач Н.В. Тарапака) радить
розглянути такі питання:
1. Дидактико-методичні засади організації навчання першокласників
відповідно до Концепції «Нова українська школа» та Державного стандарту
початкової освіти.
2. Методичні засади організації навчання першокласників.
3. Особливості викладання предметів у першому класі.
4. Особливості організації освітнього середовища.
5. Організація освітнього процесу в 1 класі.
6. Робота з батьками.
7. Дидактико-методичні засади організації навчання учнів 2-4 класів
відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти.
8. Особливості викладання предметів у 2-4 класах.
Для цього варто опрацювати наступні джерела:
1. Порадник для вчителя [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://nus.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/NUSH-poradnyk-dlya-
vchytelya.pdf.
2. Ранкова зустріч: що це і навіщо [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://nus.org.ua/articles/rankova-zustrich-shho-tse-i-navishho/.
3. Інтегроване навчання та міжпредметні зв’язки на уроках: спільне,
відмінне, особливості реалізації [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://5fan.ru/wievjob.php?id=53441.
4. Попова О. Інтегроване навчання в початковій школі [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/3218.
5. Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти: 1-2
класи [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://nus.org.ua/news/opublikuvaly-typovi-osvitni-programy-dlya-1-2-klasiv-
nush-dokumenty.
6. Л.М. Масол, О.В. Гайдамака, О.М. Колотило. Мистецтво: підручник
інтегрованого курсу для 1 класу закладів загальної середньої освіти
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://lib.imzo.gov.ua/handle/123456789/382.
7. Рубля Т.Є., Щеглова Т.Л., Мед І.Л. Мистецтво: підручник
інтегрованого курсу для 1 класу закладів загальної середньої освіти
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://lib.imzo.gov.ua/handle/123456789/408.
8. Н.А. Лємешева. Мистецтво: підручник інтегрованого курсу для 1
класу закладів загальної середньої освіти [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://lib.imzo.gov.ua/xmlui/handle/123456789/378.
9. Калініченко О.В., Аристова Л.С. Мистецтво: підручник
інтегрованого курсу для 1 класу закладів загальної середньої освіти