Історико - краєзнавчий музей НВК «ЗНЗ І-ІІІ ст. –ДНЗ с. Костенів»Віктор Савчин
Львів потайки називають «місто – музей». Але ця назва виникла не тільки через те, що у Львові багато старовинних споруд і музеїв, а й через музеї, які знаходяться в околицях Львова.
Одним з таких музеїв є наш шкільний історико - краєзнавчий музей. Тут зберігають:
• Археологічні матеріали кам’яної доби (проколки, скребачки,гостроконечник, різець, рубило,кам’яна сокира та інші пам’ятки).
• Етнографічні матеріали (коси звичайні та коси з «грабками», серпи, кужелі, веретена, дошки для прання, жорна,та ін.).
• Архівні матеріали Другої світової війни, радянізації краю, діяльність ОУН-УПА (листи-трикутники, фотографії,заяви про «добровільний вступ» до колгоспу на російській мові, пісні, перекази…).
Кожного місяця проводяться екскурсії для учнів. Під час екскурсії завжди звучить одна і та ж легенда, але кожного разу, хай вже який раз ти чуєш цю легенду, ти з новим захопленням слухаєш її. А легенда розповідає про душі власників артефактів, які кожної ночі приходять в музей, щоб приглядати за своїм майном.
Але одного разу, щось пішло не так. Старенький вчитель історії вирішив перенести кришталеву вазу, яка належала ветерану Другої світової війни, в обласний музей, щоб цей цінний екземпляр змогли побачити ще більше дітей. Вночі прийшов дух, і побачивши, що ваза зникла дуже розсердився:
– Де моя ваза?! - грізно закричав він.
Охоронець школи, почувши це, дуже злякався, а коли зауважив, що голос лунає з музею, швидко побіг до старенького вчителя і розбудив його.
– Що трапилося? – запитав спантеличений старець.
– З музею чути якийсь голос, але всередині – нікого немає. – пояснив охоронець.
Вчитель швидко зібрався і побіг до школи. Коли вони прийшли, охоронець сказав йому:
– Бачиш?Нікого немає. А тепер я вшиваюся звідси!
Старенький вчитель підійшов до скрині з етнографічними матеріалами і побачив там надпис: «Негайно поверни вазу».
Раптом двері зачинилися. Але старець не злякався і тільки посміхнувся. Він зрозумів в чому річ і з посмішкою сказав:
– Чому я повинен повертати те, що тобі не належало?
Двері відчинилися. Перед вчителем з’явився привид солдата, який явно був дуже незадоволеним.
– Це моя ваза. Вона належала моїй дружині, а та заповіла її мені.
– Помиляєшся, - крізь сміх сказав старець, – ця ваза належить Історії, і твоя дружина, заповівши її тобі, хотіла, щоб ти не заховав її у своїй скрині, а віддав Історії, щоб нащадки змогли подивитися на неї і дізнатися більше!
Привид задумався і відповів:
– Але яка мені користь з того?
– А така, - каже старий – що про тебе пам’ятатимуть, і дивлячись на цю вазу, з пошаною згадуватимуть усіх героїв Вітчизняної війни!
Дух промовчав, а потім пішов.
Одні кажуть, нібито, його душа нарешті знайшла спокій, і він більше ніколи не повертався, а інші – що він повернувся до старця із ще однією вазою.
Наш музей приховує у собі ще багато таємниць, і нам, нащадкам, не потрібно боятися їх пізнавати!
The document repeatedly lists the name "David C Santos Cod. 113" over 200 times without any other context or information provided. It appears to be a list consisting solely of the same name written on each line.
Дистанційний курс "Підготовка викладачів до застосування АВЗН"Kalachova
Дистанційний курс "Підготовка викладачів до застосування аудіовізуальних засобів навчання", ст.викладач Калачова Л.В., ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" НАПН України
April 1999: Our 5-year-old friend Rachel was fascinated by the concept that Kent was my "boyfriend". NO ONE knew we were getting married -- we hadn't even told our parents yet. But Rachel made this at school and gave it to us a week before we left on what would be our wedding trip. A friend had it laminated and bound for us as a wedding gift.
Історико - краєзнавчий музей НВК «ЗНЗ І-ІІІ ст. –ДНЗ с. Костенів»Віктор Савчин
Львів потайки називають «місто – музей». Але ця назва виникла не тільки через те, що у Львові багато старовинних споруд і музеїв, а й через музеї, які знаходяться в околицях Львова.
Одним з таких музеїв є наш шкільний історико - краєзнавчий музей. Тут зберігають:
• Археологічні матеріали кам’яної доби (проколки, скребачки,гостроконечник, різець, рубило,кам’яна сокира та інші пам’ятки).
• Етнографічні матеріали (коси звичайні та коси з «грабками», серпи, кужелі, веретена, дошки для прання, жорна,та ін.).
• Архівні матеріали Другої світової війни, радянізації краю, діяльність ОУН-УПА (листи-трикутники, фотографії,заяви про «добровільний вступ» до колгоспу на російській мові, пісні, перекази…).
Кожного місяця проводяться екскурсії для учнів. Під час екскурсії завжди звучить одна і та ж легенда, але кожного разу, хай вже який раз ти чуєш цю легенду, ти з новим захопленням слухаєш її. А легенда розповідає про душі власників артефактів, які кожної ночі приходять в музей, щоб приглядати за своїм майном.
Але одного разу, щось пішло не так. Старенький вчитель історії вирішив перенести кришталеву вазу, яка належала ветерану Другої світової війни, в обласний музей, щоб цей цінний екземпляр змогли побачити ще більше дітей. Вночі прийшов дух, і побачивши, що ваза зникла дуже розсердився:
– Де моя ваза?! - грізно закричав він.
Охоронець школи, почувши це, дуже злякався, а коли зауважив, що голос лунає з музею, швидко побіг до старенького вчителя і розбудив його.
– Що трапилося? – запитав спантеличений старець.
– З музею чути якийсь голос, але всередині – нікого немає. – пояснив охоронець.
Вчитель швидко зібрався і побіг до школи. Коли вони прийшли, охоронець сказав йому:
– Бачиш?Нікого немає. А тепер я вшиваюся звідси!
Старенький вчитель підійшов до скрині з етнографічними матеріалами і побачив там надпис: «Негайно поверни вазу».
Раптом двері зачинилися. Але старець не злякався і тільки посміхнувся. Він зрозумів в чому річ і з посмішкою сказав:
– Чому я повинен повертати те, що тобі не належало?
Двері відчинилися. Перед вчителем з’явився привид солдата, який явно був дуже незадоволеним.
– Це моя ваза. Вона належала моїй дружині, а та заповіла її мені.
– Помиляєшся, - крізь сміх сказав старець, – ця ваза належить Історії, і твоя дружина, заповівши її тобі, хотіла, щоб ти не заховав її у своїй скрині, а віддав Історії, щоб нащадки змогли подивитися на неї і дізнатися більше!
Привид задумався і відповів:
– Але яка мені користь з того?
– А така, - каже старий – що про тебе пам’ятатимуть, і дивлячись на цю вазу, з пошаною згадуватимуть усіх героїв Вітчизняної війни!
Дух промовчав, а потім пішов.
Одні кажуть, нібито, його душа нарешті знайшла спокій, і він більше ніколи не повертався, а інші – що він повернувся до старця із ще однією вазою.
Наш музей приховує у собі ще багато таємниць, і нам, нащадкам, не потрібно боятися їх пізнавати!
The document repeatedly lists the name "David C Santos Cod. 113" over 200 times without any other context or information provided. It appears to be a list consisting solely of the same name written on each line.
Дистанційний курс "Підготовка викладачів до застосування АВЗН"Kalachova
Дистанційний курс "Підготовка викладачів до застосування аудіовізуальних засобів навчання", ст.викладач Калачова Л.В., ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" НАПН України
April 1999: Our 5-year-old friend Rachel was fascinated by the concept that Kent was my "boyfriend". NO ONE knew we were getting married -- we hadn't even told our parents yet. But Rachel made this at school and gave it to us a week before we left on what would be our wedding trip. A friend had it laminated and bound for us as a wedding gift.
особливості побудови опису пам’ятки історії та культури. усний вибірковий пе...Верготі Лідія
особливості побудови опису пам’ятки історії та культури. усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії та культури в науковому стилі за складним планом
До 90-ї річниці від дня смерті Владислава Городецького, українського та польського архітектора, підприємця, мецената відділ мистецтв (вул. Соборна, 70, ІІІ поверх) пропонує віртуальну книжкову виставку «Легенда одного життя».
У цій неординарній людині органічно поєднувалися тонке відчуття краси, буйна фантазія художника і невичерпна енергія будівничого. «Київський Гауді» – так називають Городецького, вважають одним з найцікавіших архітекторів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Він постійно шукав щось нове, не боявся експериментувати і не зупинявся перед, здавалося б, нездійсненним. Своїми геніальними творіннями він увійшов до історії світової архітектури.
the first virtual museum «Luhansk's ART and FACTs» has been created in Ukraine. The museum i’s dedicated to the cultural and social life of Luhansk from the Orange Revolution and up till the Revolution of Dignity.
The virtual museum was created as a part of «Luhansk’s ART & FACTs - preservation of the cultural heritage of Donbas» project.
The project is a collaboration between the Goethe-Institute in Ukraine and Youth Organization STAN with financial support of the Federal Foreign Office of the Federal Republic of Germany under the Eastern Partnership initiative with consultation from the Friedrichshain-Kreuzberg Museum in Berlin and technical help of IT studio Zina Design.
1. Збережи
Львів
для
нащадків!
Старі будівлі у Львові не
зберігають. Для прикладу, у
дворах будинків на площі
Ринок можна натрапити на
рештки руйнувань середини
ХХ століття, які жодна влада не
спромоглася відновити.
Тому поступово ці
будівлі руйнуються і
стають аварійними.
Потім їх зносять.
2. ’
На порожньому місці з’являються будівельники і
риють котлован. Цей котлован утримується
достатньо довго, щоб ґрунт почав сповзати і в
сусідніх будинках з’явилися тріщини. Тоді їх
ставлять у чергу на знесення.
Згодом на цьому місці виростають нові стіни, як це
є на вулиці Лесі Українки.
І місто повільно, але невпинно втрачає
свою культурно-історичну спадщину,
перетворюється на стандартну забудову
з горизонтально-вертикальними
архітектурними рішеннями.
3. Це не єдиний спосіб руйнації самобутності нашого
міста. Скажімо, коли будівлю «відновлюють», то часто
від старої будівлі залишаються тільки сліди. Для
прикладу, подейкують, що від середньовічної будівлі
зеленого кольору на площі Ринок близьким до
автентики залишився тільки фасад!!!
Якщо з літака витягнути заклепку, то він може полетіти і потім прилетіти.
Якщо витягнути другу, то він також може полетіти і знову прилетіти. … Після
якогось наступного витяганя заклепки літак полетить, але вже не прилетить.
Так само й історична забудова міста Львова. На певному етапі виникне
питання, а де тут та спадщина ЮНЕСКО?
Дійові особи:
1. Не особливо мислячий товстий гаманець, який хоче мати офіс на площі
Ринок, або, принаймні, неподалік.
2. Чиновник, який піддався впливу дієвих аргументів.
3. Ми – байдужі спостерігачі.
Ти можеш долучитися до тих, хто
припинить руйнацію нашого міста !
4. Інститут гуманітарних та соціальних наук Національного
університету «Львівська політехніка» пропонує здобути освіту за
спеціальністю
«Музейна справа та охорона пам’яток історії та культури»
(освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»; професійна назва
роботи – екскурсовод)
Конкурсні предмети для вступу:
українська мова та література
історія України (профільна)
іноземна мова або світова література
Ви вивчатимете такі блоки дисциплін:
Екскурсійна діяльність
Робота з зібраннями культурних цінностей
Експозиційна діяльність
Науково-дослідна робота
Рекламно-інформаційна діяльність
Інформаційні технології
Маркетинг та менеджмент
Законодавство щодо культурного надбання
Господарювання та фінанси
Унаслідок навчання Ви дізнаєтеся:
Які функції музеїв та пам’яткоохоронних інституцій у
суспільстві.
Як формувати фонд культурного надбання; як
документувати, досліджувати, зберігати, реставрувати та
консервувати об’єкти культурного надбання.
Як організовувати роботу в музеї та пам’яткоохоронні
заходи.
Як планувати та надавати музейні послуги.
Як забезпечувати доступ до об’єктів культурного надбання
та їх охорону.
Працевлаштування після навчання:
Музейні заклади
Пам’яткоохоронні заклади
Заклади, які надають екскурсійні послуги
Як нас знайти:
Приймальна комісія: вул. С. Бандери, 12, гол. корпус, к.
101. http;//lp.edu.ua Тел. (032)238-96-39; (032)258-22-65.
Кафедра ІУЕК: тел. (032)258-21-59