Дослідження Кіноосвіти. Асоціація кіноіндустрії України

1. ЯКІСНО-КІЛЬКІСНЕ
ДОСЛІДЖЕННЯ
КІНООСВІТИ
В УКРАЇНІ
Результати дослідження
За підтримки

2. ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ
Для розробки розвідувального дослідницького документа про стан
кіноосвіти в Україні та перспективи працевлаштування випускників
у вітчизняних кінокомпаніях було проведене комплексне «Якісно-
кількіснедослідження кіноосвітивУкраїні».Громадськоюорганізацією
«Центр«Соціальнііндикатори»успівпрацізГромадськоюорганізацією
«Асоціація Кіноіндустрії України» та за підтримки Українського
культурного фонду були опитані:
• роботодавці у сфері кіноіндустрії;
• досвідчені фахівці кіногалузі;
• студенти й випускники навчальних закладів Києва, Харкова,
Одеси та Львова за спеціальністю 021 «Аудіовізуальне
мистецтво та виробництво».
• Проаналізовано освітні програми й відкриті джерела
навчальних закладів.

3. Метою цього дослідження було зібрати інформацію від
обох сторін (студентів і кіноіндустрії) про їхні потреби,
точки відповідності та невідповідності в очікуваннях щодо
одне одного. А також донести цю інформацію до інституцій
освіти й управління освітою, таким чином зробивши
очевидною необхідність подальшої роботи з назрілою
необхідністю термінової модернізації кіноосвіти.
Для досягнення цілей проєкту була використана
комбінація кількісного та якісних методів дослідження.
З одного боку до опитування були залучені студенти
останніх курсів та випускники кіноспеціальностей за
останні два роки. З іншого боку були проведені поглиблені
й напівструктуровані інтерв’ю з досвідченими фахівцями
та представниками кінокомпаній. Дослідження доповнене
аналізом освітніх програм закладів освіти.
Результати досліджень та аналізу, мають стати базою
для продовження діалогу між представниками
кіноіндустрії, профільними міністерствами (МКІП і МОН)
та представниками закладів освіти з обговорення
й оновлення змісту профільної освіти та плану її
впровадження до закладів освіти.
Останніми роками в Україні спостерігається зростання
темпів кіновиробництва, що потребує дедалі більшої
кількості фахівців, а отже, розширення й модернізації
системи кіноосвіти.
Держава, як замовник понад 100 проєктів в аудіовізуальній
сфері культури щорічно, є зацікавленою стороною в
якісному виконанні проєктів, що дають імпульс розвитку
сучасному розумінню смислів культури й культурної
самоідентифікації громадян і міжнародній культурній
репрезентації країни у світі.
Дефіцит якісно підготовлених професіоналів призводить
до обмеження можливостей міжнародної співпраці та
стримує розвиток національної індустрії. Своєю чергою,
дефіцит кадрів призводить до збільшення попиту на
досвідчених фахівців, зростання вартості їхніх послуг і
втрати Україною, у порівнянні з іншими країнами, одного з
конкурентних факторів — вартості виробництва.
АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

4. АНАЛІЗ ДОКУМЕНТІВ
Проаналізовано
вакансії, розміщені
компаніями у сфері
кіно, медіапродакшену
й телебачення на
вебресурсах для пошуку
роботи.
Досліджено освітні
програми (за
спеціальностями,
дотичними до кіно й
телебачення) вибраних
українських вищих
навчальних закладів.
Досліджені відкриті
джерела закладів фахової
передвищої освіти.
ГЛИБИННІ ІНТЕРВ’Ю
Було опитано 12
респондентів з-поміж
роботодавців у кіноіндустрії.
За посадами це були:
власники кінокомпаній
/студій, генеральні
продюсери кінокомпаній,
медіапродакшенів або
окремих кінопроєктів,
продюсери телебачення,
директор департаменту
виробництва телевізійних
програм, директор
департаменту креативних
продюсерів на телеканалі
та представник Ради з
державної підтримки
кінематографії.
НАПІВСТРУКТУРОВАНІ
ІНТЕРВ’Ю З
ДОСВІДЧЕНИМИ
ФАХІВЦЯМИ У СФЕРІ
КІНОІНДУСТРІЇ
Опитування
проводилося методом
напівструктурованих
інтерв’ю за допомогою
CATI (телефонне
опитування), контакти
респондентів було надано
за сприяння представників
кіноіндустрії (критерієм
відбору став досвід
фахівців у галузі). Строки
проведення польових
робіт: з 20 вересня до
7 жовтня 2021 року.
Всього було опитано 107
фахівців — представників
комерційного, авторського
та серіального і сервісного
кіно.
Фахівці були розподілені
на 26 груп (кінопрофесій),
більшість з яких є
фрилансерами.
ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТІВ
ОСТАННІХ КУРСІВ І ВИПУСКНИКІВ
СПЕЦІАЛЬНОСТІ 021 «АУДІОВІЗУАЛЬНЕ
МИСТЕЦТВО ТА ВИРОБНИЦТВО»
Опитування проводилося методом
структурованих інтерв’ю за допомогою
CAWI.(онлайн-опитування). Генеральною
сукупністю для опитування є
студенти останніх курсів і випускники
навчальних закладів за спеціальністю
021 «Аудіовізуальне мистецтво та
виробництво». Враховуючи «вузькість»
цільової авдиторії, респонденти були
рекрутовані за допомогою низки
підходів: розсилки опитувальників через
представників навчальних закладів,
розміщення оголошення про опитування
в соціальних мережах, збору контактів
під час анонсування дослідження. Строки
проведення польових робіт: з 24 вересня
до 12 жовтня 2021 року. Всього опитано
300 студентів останніх курсів і 300
випускників. Статистична похибка вибірки
(з імовірністю 0,95 і без урахування
дизайн-ефекту) не перевищує 5,4% для
показників, які стосуються студентів,
5,5% для показників, які стосуються
випускників, і 3,9% для загальних
показників у двох групах.
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

5. ЗА ТИПОМ УПРАВЛІННЯ РИНОК
РОЗПОДІЛЯЄТЬСЯ НА:
ЗА ТИПОМ ПРОДУКТУ:
Структуру ринку можливо
аналізувати за типом
управління й типом
кінцевого продукту.
• корпоративний тип
управління, що включає
мейджор-студії і
телеканали;
• незалежний (тобто
не студійний)
підприємницький тип
управління.
• телепродукт;
• студійне кіно;
• авторське або незалежне
комерційне кіно;
• копродукційне кіно;
• сервісні кінопроєкти.
СТРУКТУРА РИНКУ ПРАЦІ

6. З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
БУЛО ПРОАНАЛІЗОВАНО:
• освітні програми, які належать до
спеціалізації 021 «Аудіовізуальне мистецтво та
виробництво»;
• наявність необхідних матеріально-технічних
ресурсів;
• пропозиції щодо проходження навчальної
практики;
• пропозиції щодо обміну досвідом між
студентами та професіоналами;
• пропозиції щодо міжнародного обміну
досвідом;
• інформацію щодо моніторингу і
вдосконалення освітніх програм.
Приватний вищий навчальний заклад «Київський університет
культури»
Приватний заклад вищої освіти «Київський міжнародний
університет»
Приватний заклад вищої освіти «Академія кіно та нових медіа»
Київський національний університет театру, кіно і телебачення
імені І.К. Карпенка-Карого
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
(Інститут журналістики)
Київський національний університет культури і мистецтв
Фаховий коледж Київського університету культури
Коледж мистецтв та дизайну Київського національного
університету технологій та дизайну
Міжнародний гуманітарний університет
Комунальний заклад «Одеський театрально-художній фаховий
коледж»
Харківська державна академія дизайну і мистецтв
Харківська державна академія культури
Відокремлений підрозділ «Львівська філія Київського
національного університету культури і мистецтв»
АНАЛІЗ ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ

7. ПРОВЕДЕНО ГЛИБИННІ ІНТЕРВ’Ю З 12-МА ПРЕДСТАВНИКАМИ РОБОТОДАВЦІВ У СФЕРІ
КІНОІНДУСТРІЇ ЩОДО ТАКИХ ПИТАНЬ:
Ситуація на ринку праці
• якість освіти та відповідність вимогам ринку на думку роботодавців у
кіноіндустрії (відповідність освітніх програм до вимог ринку; відсутність
навчальних програм для підготовки затребуваних кадрів; фахівці, яких
випускають у надлишку; розділення театральної та кінематографічної
освіти; якість навчальних програм у формальній та неформальній системі
освіти);
• стандарти освіти у сфері кіно;
• наймання на роботу спеціалістів у кіноіндустрії (вимоги до спеціалістів із
боку роботодавців, готовність роботодавців до наймання випускників на
роботу, Навчання на робочому місці ).
РОЗРОБЛЕНО ПОРІВНЯЛЬНУ ТАБЛИЦЮ ВІДПОВІДНОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ВИМОГАМ
РИНКУ ПРАЦІ.
ОПИТУВАННЯ РОБОТОДАВЦІВ У КІНОІНДУСТРІЇ

8. ОПИТАНО 107 ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ КІНОІНДУСТРІЇ ЩОДО ТАКИХ ПИТАНЬ:
• хто формує критерії визначення навичок, кваліфікації та заробітної плати
фахівців;
• джерела для підвищення професійної кваліфікації;
• рівень володіння англійською мовою для професійної взаємодії;
• наявність диплома за кіноспеціальністю як критерій під час пошуку роботи;
• особливості навчання та працевлаштування фахівців, які не мали
кіноспеціалізації в освіті;
• необхідні знання для реалізації в професії;
• практичні заняття, стажування, міжнародні обміни й освітні програми;
• ооптимальний термін навчання;
• потенційні напрями та заходи для змін у системі кіноосвіти;
• формування софт-навичок (soft skills);
• формування навичок використання спеціалізованого програмного
забезпечення.
ОПИТУВАННЯ ДОСВІДЧЕНИХ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ
КІНОІНДУСТРІЇ

9. ОПИТАНО 300 СТУДЕНТІВ ОСТАННІХ КУРСІВ ТА 300 ВИПУСКНИКІВ ТАКИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ:
• Приватний вищий навчальний заклад «Київський університет
культури;
• Приватний заклад вищої освіти «Київський міжнародний
університет»;
• Приватний заклад вищої освіти «Академія кіно та нових медіа»;
• Київський національний університет театру, кіно і телебачення
імені І.К. Карпенка-Карого (КНУТКТ);
• Київський національний університет імені Тараса Шевченка
(КНУ);
• Київський національний університет культури і мистецтв
(КНУКіМ);
• «Фаховий коледж Київського університету культури»;
• Коледж мистецтв та дизайну Київського національного
університету технологій та дизайну;
• Міжнародний гуманітарний університет, Комунальний заклад
«Одеський театрально-художній фаховий коледж»;
• Харківська державна академія дизайну і мистецтв (ХДАДМ);
• Харківська державна академія культури (ХДАК);
• Відокремлений підрозділ «Львівська філія Київського
національного університету культури і мистецтв» (Львівська філія
КНУКіМ);
• Київський національний університет технологій та дизайну.
ТЕМАТИКА ОПИТУВАЛЬНИКА:
• фактори обрання спеціальності й основне
очікування перед початком навчання;
• оцінка різних аспектів навчання в
закладі освіти (можливість брати участь
у міжнародних обмінах під час навчання,
рівень володіння англійською мовою,
вивчення спеціалізованого програмного
забезпечення, допомога закладом освіти в
отриманні практики під час навчання та з
отриманням навичок для пошуку роботи,
робота за спеціальністю);
• відділення кіноспеціальностей від інших
мистецьких напрямів.
ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТІВ ТА ВИПУСКНИКІВ

10. Основним напрямом роботи навчальних закладів (у формальній системі освіти) є підготовка базового
набору спеціалістів для виробництва кінострічок і телевізійних продуктів, спеціалістів зі створення
візуального мистецтва й науковців у цій сфері.
Таким чином, українські навчальні заклади здебільшого здійснюють підготовку професіоналів, які
безпосередньо беруть участь у розробці аудіовізуального продукту:
• режисери (ігрового кіно, неігрового кіно, анімаційних фільмів, телевізійних програм, масових заходів);
• драматургія кіно і телебачення (кіно й телебачення);
• звукорежисура (кіно й телебачення);
• операторська майстерність (кіно й телебачення);
• фотомистецтво (художня фотографія, реклама, репортажне знімання);
• анімаційна графіка;
• режисер монтажу;
• реклама й відеоарт (інші візуальні практики, відеографія).
Однак лише незначна кількість навчальних закладів здійснює підготовку студентів, які після випуску можуть
працюватизавузькоюспеціальністю,щомаєпопитнаринкупраці.Наприклад,лишеодиннавчальнийзаклад
має програми для підготовки режисерів монтажу, драматургів кіно і телебачення, профільних аніматорів.
РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ

11. ПРОФЕСІЇ, ЯКИХ
НАВЧАЮТЬ:
Драматург
Режисер-постановник
Оператор-постановник
Актор
Організація
кінотелевиробництва
Продюсування (1-й рік)
Режисер монтажу
Анімаційна графіка
Звукорежисер
Кінознавство
ПРОФЕСІЇ, ЯКИХ НЕ НАВЧАЮТЬ:
SCRIPT Сценарист
DIRECTOR’s
DEPARTMENT
Асистент режисера-постановника
(другий режисер)
Оператор плейбек
Художник-розкадровник
(сторібордист)
Асистент режисера по роботі зі
сценарієм (скрипт-супервайзер)
DP’s
DEPARTMENT
Асистент оператора з фокусу (фокус-
пулер )
Механік камери/Відеоінженер
Оператор стедікам
Пілот дрона
Технік дрона
Оператор крану
Дольщик
Керівник бригади освітлювачів (гафер)
Електрик
Освітлювач
Керівник бригади техніків (кей-гріп)
технік (гріп)
SOUND
DEPARTMENT
Звукооператор
Асистент звукооператора (бум-
оператор / оператор мікрофона)
CASTING
DEPARTMENT
Кастинг-директор
Асистент режисера з акторів
STUNTS
DEPARTMENT
Постановник трюків
Каскадер
COSTUME
DEPARTMENT
Художник по костюмах
Асистент художника по костюмах
(костюмер)
MAKE-UP Художник по гриму
Гример
LOCATION
DEPARTMENT
Асистент режисера з підбору місця для
зйомок (локейшн-менеджер)
ART
DEPARTMENT
Художник-постановник
Асистент режисера з реквізиту
Художник-декоратор (художник-
оформлювач)
Асистент художника-декоратора
(технолог декорацій, бригадир
постановників)
Постановники
Виробник моделей
SFX
DEPARTMENT
Майстер зі спецефектів
Технік зі спецефектів
Піротехнік, зброяр
PRODUCTION
DEPARTMENT
Адміністратор/координатор знімальної
групи
PRODUCERS Виконавчий продюсер
Лінійний продюсер
Креативний продюсер
POSTPRODUC-
TION
Колорист
Фахівець з комп’ютерної графіки (VFX)
3D дизайнер
Постпродакшен проджект менеджер
POSTPRODUC-
TION SOUND
Режисер (інженер) фонових шумів
(звукооформлювач)
Музичний редактор
OTHERS Sales agent
Юрист зі знанням авторського права
Бухгалтер зі знанням специфіки кіно
Агент актора
Кіномеханік у кінотеатрі
Менеджмент дистриб’юторів та
кінотеатрів
ПРОФЕСІЇ, ЯКИХ НАВЧАЮТЬ ТА НЕ НАВЧАЮТЬ

12. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ РОБОТОДАВЦІВ.
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ ВІДПОВІДНОСТІ
НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ВИМОГАМ РИНКУ ПРАЦІ
СФОРМОВАНО ПОРІВНЯЛЬНУ ТАБЛИЦЮ У ЯКІЙ ПОРІВНЯНО:
• компетенції, зафіксовані в освітніх програмах (обов’язкові та вибіркові дисципліни);
• оцінка навчальних програм з боку роботодавців (представники сервісного кіно,
представники мейджор студій і ТБ, представники незалежного кіно).
КОМПЕТЕНЦІЇ ТА ОЦІНКИ З БОКУ РОБОТОДАВЦІВ ЗДІЙСНЕНО ОКРЕМО ЩОДО:
• режисерів кіно (ігрового та неігрового);
•
режисерів анімаційних фільмів;
• сценаристів;
• звукорежисерів;
• операторів;
• режисерів кіномонтажу;
• продюсерів;
• реклами, відеографії, інших візуальних практик;
• кінознавства.

13. РЕСПОНДЕНТИ ЗАЗНАЧИЛИ, ЩО ЧИННИМ ОСВІТНІМ ПРОГРАМАМ НЕ
ВИСТАЧАЄ ТАКИХ ВАЖЛИВИХ ЗНАНЬ:
• для режисерів ігрового/неігрового кіно/анімаційного фільму та сценаристів варто більшу увагу приділяти маркетингу,
управлінню проєктами й командою. Майбутнім режисерам потрібно підвищити рівень володіння англійською мовою
та soft-навичок (вміння працювати в команді), бізнес-етики й комунікацій. Бракує дисципліни з організації виробництва.
У процесі навчання, режисер також повинен опанувати навички й інструменти другого режисера. Для режисерів
кіносервісу необхідна міжнародна практика. Режисерам анімаційних фільмів, окрім вільного володіння англійською
мовою, необхідно знатися на історії міжнародної анімації, можливостях програмування 2D- і 3D-модулів, організації
проєктів і роботі з музикою та дубляжем. Сценаристи повинні вільно володіти англійською мовою для проходження
міжнародної практики й роботи зі сценаріями, а також розумітися на принципах організації виробництва;
• у секторі телебачення режисерові телебачення, режисерові монтажу, звукорежисерові важливо розуміти різницю в
роботі з різними типами телепродукту, адже динаміка монтажу та специфіка роботи зі звуком на телебаченні дуже
відрізняються від такої у кіно. Потрібно підвищити рівень володіння англійською мовою й навички роботи в команді, а
також збільшити кількість практики на знімальних майданчиках;
• сценаристам потрібно вчитися працювати з сучасним програмним забезпеченням для правильного написання
йоформлення сценаріїв та підвищити рівень володіння англійською мовою;
• освітні програми з підготовки продюсерів повинні бути доповнені такими елементами: робота з командою, авторами
й акторами; нетворкінг і комунікація з усіма зацікавленими сторонами; юридичні аспекти кіновиробництва (зокрема
на міжнародній арені); більше уваги приділити процесам розробки проєкту;
• освітні програми акторів треба переглянути на предмет більш глибокого вивчення аспектів акторської гри в кіно;
розглядати різні акторські школи та практикувати їх, а також приділити увагу вивченню англійської мови.
ВИСНОВКИ З ПОРІВНЯЛЬНОЇ ТАБЛИЦІ

14. РОЗПОДІЛ
РЕСПОНДЕНТІВ
ЗА КАТЕГОРІЄЮ
ЇХНЬОЇ ПРОФЕСІЇ
РОЗПОДІЛ
РЕСПОНДЕНТІВ ЗА
СТАЖЕМ РОБОТИ В
КІНОГАЛУЗІ
РОЗПОДІЛ
РЕСПОНДЕНТІВ
ЗА СТАТТЮ
РОЗПОДІЛ
РЕСПОНДЕНТІВ
ЗА ВІКОВИМИ
ГРУПАМИ
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ
КІНОІНДУСТРІЇ. СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИЙ
РОЗПОДІЛ

15. Лише 28% опитаних зазначили, що отримали освіту за
кіноспеціалізацією.
Водночасчасткареспондентівізкіноосвітою,яксередфахівцівтворчої
групи професій, так і серед фахівців технічної групи, приблизно
однакова. Проте квартет професій «сценаристи-режисери-
оператори-актори»вирізняєтьсяпорівнянобільшоючасткоюфахівців
із галузевою кіноспеціалізацією (серед опитаних фахівців цього
квартету 67% мають кіноосвіту). Варто також зауважити, що серед
опитаних фахівців усі оператори-постановники мають кіноосвіту,
тоді як більшість представників камерного й освітлювального
департаментів не мають кіноосвіти взагалі.
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ
КІНОІНДУСТРІЇ. НАЯВНІСТЬ ОСВІТНЬОЇ
КІНОСПЕЦІАЛІЗАЦІЇ

16. З перелічених у відповідному запитанні
джерел підвищення професійної
кваліфікації найчастіше респонденти
використовують спеціалізовані сайти
англійською мовою (75%), професійну
літературу англійською мовою (45%),
спеціалізовані сайти російською
(42%) та українською (35%) мовами.
Професійна література російською та
українською порівняно менш популярна,
головним чином через недоступність
(досить малу кількість) перекладів
професійної літератури. Приблизно
чверть респондентів зазначили, що
використовуютьтакожіншіджерела(обмін
досвідом із колегами, різні курси, майстер-
класи тощо), а 10% не послуговуються
жодним джерелом.
ЯКІ З ПЕРЕЛІЧЕНИХ ДЖЕРЕЛ ВИ ВИКОРИСТОВУЄТЕ ДЛЯ
ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ? РОЗПОДІЛ СЕРЕД
РЕСПОНДЕНТІВ ЗАГАЛОМ (N=107) ТА ЗА КАТЕГОРІЄЮ ПРОФЕСІЇ
Спеціалізовані
сайти
англійською
75%
68%
81%
Спеціалізовані
сайти
російською
42%
50%
35%
Спеціалізовані
сайти
українською
35%
34%
35%
Професійна
література
англійською
45%
50%
40%
Професійна
література
російською
30%
42%
19%
Професійна
література
українською
21%
32%
12%
Не використовую
жодне
джерело
9%
6%
12%
Інші
джерела
26%
34%
19%
Респонденти загалом
Творчі професії
Технічні професії
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ
КІНОІНДУСТРІЇ. ДЖЕРЕЛА ПІДВИЩЕННЯ
ПРОФЕСІЙНОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ

17. Близько 40% фахівців зазначили, що можуть вільно
спілкуватисятавестиділовелистуванняанглійською
мовою,аблизькотретинифахівцівдобрелистуються,
проте мають труднощі з живим спілкуванням.
Приблизно 20% опитаних потребують додаткового
вивчення англійської мови для адекватної взаємодії
з іноземними партнерами. 4% респондентів вказали,
що не володіють англійською. Рівень володіння
англійською мовою для професійних цілей
статистично не відрізняється між представниками
творчих і технічних професій. Водночас у квартеті
«сценаристи-режисери-продюсери-ак тори»
спостерігається дещо вищий рівень знання мови
на тлі загальних показників: якщо приблизно 75%
респондентів загалом добре або дуже добре
володіють англійською, то серед фахівців «квартету»
ця частка становить 88%.
ЯК ВИ ОЦІНЮЄТЕ СВІЙ РІВЕНЬ ВОЛОДІННЯ
АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ ДЛЯ ВЗАЄМОДІЇ З
ІНОЗЕМНИМИ ПАРТНЕРАМИ ПО РОБОТІ? (N=107)
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ
КІНОІНДУСТРІЇ. ВОЛОДІННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ
МОВОЮ

18. Тільки у третини респондентів, які здобули освіту
за кіноспеціальністю, роботодавці цікавилися
наявністю відповідного диплома, причому 10%
респондентів зазначили, що наявність диплома була
основною вимогою під час прийому на роботу, а
23% вказали, що роботодавці цікавилися дипломом,
але це не було визначальним фактором. Про те, що
роботодавці так чи інакше цікавилися їхнім диплом,
частіше зазначали старші респонденти, у порівнянні
з молодшими (43% у віковій групі 40+ проти 25% у
віковій групі 24–39 років, це може вказувати на те, що
цінність диплома на ринку праці з часом знизилася),
а також фахівці творчих професій (переважно
режисери, художники-постановники), у порівнянні з
представниками технічних професій.
ПІД ЧАС ПОШУКУ РОБОТИ, ЧИ ЦІКАВИЛИСЯ
РОБОТОДАВЦІ НАЯВНІСТЮ У ВАС ДИПЛОМА ЗА
КІНОСПЕЦІАЛЬНІСТЮ? (N=30)
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ
КІНОІНДУСТРІЇ. НАЯВНІСТЬ ДИПЛОМА ПРИ
ПРИЙОМІ НА РОБОТУ

19. Під час опитування респонденти відповідали на запитання: «На
вашу думку, яким є оптимальний термін навчання для здобуття
освіти за кіноспеціальністю для кожного з рівнів?» — і самостійно
називали відповідну кількість років. Приблизно 25–30%
респондентів (залежно від того, який рівень освіти оцінювати) не
змогли відповісти. Аналіз оцінок респондентів, які визначилися з
відповіддю,демонструєтакірезультати:дляпрофільноїмистецької
освіти середнє значення складає 3,4 року, медіанне — 3 роки,
для фахової передвищої мистецької освіти середнє значення
— 2,7 року, медіанне — 2 роки, а для вищої мистецької освіти
середнє значення — 4,2 року, медіанне — 4 роки. Тобто загалом
оптимальним терміном для профільної мистецької освіти було б у
середньому 3 роки, для фахової передвищої — 2 роки, для вищої
— 4 або 5 років.
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ
КІНОІНДУСТРІЇ. ОПТИМАЛЬНИЙ ТЕРМІН
НАВЧАННЯ

20. Жодензопитанихфахівців,якіотрималикіноосвіту,незмігзазначити,
що в його закладі викладалися спеціальні дисципліни або курси,
у яких йшлося про софт-навички. Лише 10% фахівців зазначили,
що дану тему більшою чи меншою мірою вивчали під час деяких
занять, тоді як у переважній більшості випадків тема софт-навичок
не розглядалася взагалі. Отже, навички роботи в команді й інші soft
skills потребують ширшого представлення у програмах кіноосвіти.
ДЛЯ РОБОТИ В КІНОГАЛУЗІ ВАЖЛИВО ВОЛОДІТИ НАВИЧКАМИ, ЯКІ
ДОПОМАГАЮТЬ ПРАЦЮВАТИ В КОМАНДІ (СОФТ-НАВИЧКИ). ЯКОЮ МІРОЮ
НАВЧАННЯ У ВАШОМУ ЗАКЛАДІ ОСВІТИ НАДАЛО ВАМ ТАКІ НАВИЧКИ? (N=30)
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ФАХІВЦІВ
У СФЕРІ КІНОІНДУСТРІЇ.
НАВИЧКИ ДЛЯ РОБОТИ
Дві третини опитаних фахівців зауважили,
що під час навчання у них були практичні
заняття, але при цьому кількість таких
занять повністю задовольнила тільки
23% респондентів, у той час, як для 40%
респондентів практичних занять було
недостатньо.
ЧИ ВИСТАЧИЛО ВАМ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ
ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ ЗДОБУТТЯ
НАВИЧОК У ВАШІЙ ПРОФЕСІЇ? (N=30)

21. Частина респондентів
висловила зауваження
щодо якості навчання. Ми
попросили їх розділити
зауваження на практичну
і теоретичну складову.
Оскільки мало респондентів
відповідали на це запитання,
розрахунки не можуть
вважатися статистично
надійними, тому дані
наведені індикативно.
У ЧОМУ ПРИЧИНА НИЗЬКОЇ ОЦІНКИ ТЕОРЕТИЧНОЇ/ПРАКТИЧНОЇ СКЛАДОВОЇ НАВЧАННЯ?
(% серед респондентів, які оцінили якість на 0–2 балів; оскільки мало респондентів
відповідали на це запитання, розрахунки не можуть вважатися статистично надійними,
тому дані наведені індикативно.)
Застаріла технічна
база та відсутність
тнхніки
38
36
40
Недостатньо
кваліфікованих
викладачів
25
25
25
ТЕОРІЯ ПРАКТИКА
Практичної
складової
майже не було
45
50
40
Застаріла
теоретична
база
33
35
31
Інше
17
14
20
Не вистачало
спеціалізованих
предметів
22
20
25
Інше
19
20
19
Загалом (n=42)
Студенти (n=22)
Випускники (n=20)
Загалом (n=36)
Студенти (n=20)
Випускники (n=16)
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТІВ ТА
ВИПУСКНИКІВ. ОЦІНКИ ТЕОРЕТИЧНОЇ /
ПРАКТИЧНОЇ СКЛАДОВОЇ НАВЧАННЯ

22. 56% студентів і 55% випускників стверджують, що їхній
закладавнадававможливістьпротягомнавчаннябрати
участь у міжнародних обмінах, але з них реально брали
участь, відповідно, 22% і 20%. Ще 30% студентів і 29%
випускників були зацікавлені в таких обмінах і самі їх
шукали, оскільки заклад не надавав такої можливості.
Лише 21% респондентів — 23% серед студентів і 19% серед
випускників — можуть вільно спілкуватись або вести ділове
листування англійською мовою. Тих, хто відчуває труднощі під
час безпосереднього спілкування (хоча й може вести ділове
листування) або потребує додаткового вивчення англійської
мови, — 72% серед усіх респондентів і 68% та 75% серед студентів
і випускників відповідно.
ЧИ БУЛА У ВАС МОЖЛИВІСТЬ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ БРАТИ
УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНИХ ОБМІНАХ СТУДЕНТАМИ,
ВІДВІДУВАТИ ЗАНЯТТЯ З ІНОЗЕМНИМИ ВИКЛАДАЧАМИ,
ДОЛУЧАТИСЯ ДО МІЖНАРОДНИХ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ ТОЩО?
(Респондент міг обрати тільки одну відповідь.)
ЯК ВИ ОЦІНЮЄТЕ СВІЙ РІВЕНЬ ВОЛОДІННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ
ДЛЯ ВЗАЄМОДІЇ З ІНОЗЕМНИМИ ПАРТНЕРАМИ НА РОБОТІ В ГАЛУЗІ
КІНОІНДУСТРІЇ?
Можу вільно спілкуватися і вести ділову
переписку
Можу вести ділову переписку, але під час
безпосереднього спілкування відчуватиму
труднощі
Мені потрібне додаткове вивчення
англійської мови для взаємодії з
іноземними партнерами
Я не володію англійською мовою
36
Студенти
(n=300)
9
32
23
39
Випускники
(n=300)
6
36
19
Загалом
(n=600)
36
7
36
21
Так, заклад освіти надавав мені
таку можливість і я брав (-ла) участь
Так, заклад освіти надавав мені таку
можливість, ала я НЕ брав(-ла) участі
Мій заклад освіти не надавав мені такої
можливості і мені доводилося шукати її
самому (-ій)
Мені не цікаво
Важко сказати / Відмова
Студенти
(n=300)
12
30
35
22
1
36
Випускники
(n=300)
14
29
20
1
Загалом
(n=600)
13
29
35
21
2
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТІВ ТА
ВИПУСКНИКІВ. УЧАСТЬ В МІЖНАРОДНИХ
ОБМІНАХ. ВОЛОДІННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

23. Абсолютна більшість студентів — 82% — планують працювати за фахом, зокрема 13% уже працюють у
кіногалузі. Серед випускників загалом 89% зараз працюють, працювали чи планують працювати за
спеціальністю, але фактично зараз за фахом працюють 22%. Ще 46% у пошуках відповідної роботи, а 21%
говорять про зміну галузі.
ЧИ ПРАЦЮЄТЕ ВИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ?
(ВИПУСКНИКИ, N=300)
ЧИ ПЛАНУЄТЕ ВИ ПРАЦЮВАТИ ЗА
ПРОФЕСІЄЮ? (СТУДЕНТИ, N=300)
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТІВ ТА
ВИПУСКНИКІВ. РОБОТА ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ

24. Серед студентів, які не планують працювати за фахом (11% опитаних), названі різні причини такого вибору й
немає однозначних «лідерів».
Випускники, які не планують працювати за фахом / змінили галузь (11% і 21% опитаних), найчастіше пояснювали
свій вибір відсутністю роботи, низькою оплатою і зміною пріоритетів.
ЧОМУ ВИ НЕ ПРАЦЮЄТЕ / НЕ ПЛАНУЄТЕ ПРАЦЮВАТИ ЗА
ФАХОМ? (% серед випускників, які зараз змінили галузь
або не планують працювати за фахом, n=96; респондент міг
обрати тільки одну відповідь.)
ЧОМУ ВИ НЕ ПЛАНУЄТЕ ПРАЦЮВАТИ В КІНОГАЛУЗІ? (% серед
студентів, які зараз працюють у кіногалузі, n=32; оскільки мало
респондентів відповідали на це запитання, розрахунки не можуть
вважатися статистично надійними, тому дані наведені індикативно;
респондент міг обрати тільки одну відповідь.)
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТІВ ТА
ВИПУСКНИКІВ. РОБОТА ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ

25. ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ, ЧИ ПОВИНЕН ПРОЦЕС НАВЧАННЯ ЗА
КІНОСПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ БУТИ ВІДДІЛЕНИМ ВІД ІНШИХ
МИСТЕЦЬКИХ НАПРЯМІВ (НАПРИКЛАД, ТЕАТРУ)?
(Респондент міг обрати тільки одну відповідь.)
63% студентів і 50% випускників
виступають за відділення процесу
навчання за кіноспеціальностями
від інших мистецьких напрямів. Ще
16% студентів і 25% випускників хоч і
не виступають за відділення процесу
навчання, але вважають, що деякі
дисципліни мають бути призначені
окремо для кіноспеціальностей.
Так, повинен бути відділеним повністю
22
26
18
Повинен бути відділеним, але деякі
дисципліни/курси повинні залишатися
спільними
35
37
32
Не повинен бути відділеним, лише деякі
дисципліни повинні бути призначені для
кіноспеціальностей
21
16
25
Процес навчання повинен залишитися
в теперішньому вигляді
15
17
12
Мені це нецікаво
8
4
12
Важко сказати / Відмова
1
0
1
Загалом (n=600)
Студенти (n=300)
Випускники (n=300)
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТІВ ТА
ВИПУСКНИКІВ. ВІДДІЛЕННЯ КІНОСПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
ВІД ІНШИХ МИСТЕЦЬКИХ НАПРЯМІВ

26. ВИСНОВКИ
Щороку заклади вищої та фахової передвищої освіти
випускають понад 1000 молодих фахівців за 53 освітніми
програмами спеціальності 021 «Аудіовізуальне мистецтво
та виробництво». За даними ЄДЕБО, 22 заклади освіти
здійснюють підготовку здобувачів за вказаною
спеціальністю.
Однак при цьому в індустрії відчутний брак професіоналів,
зокрема молодих фахівців, що мають не лише теоретичні, а й
практичні знання та професійну компетенцію, яка відповідає
актуальнимпотребамринку—цепідтверджуютьпредставники
галузі.
Однією з причин може бути змістове наповнення освітніх
програм.

27. ВИСНОВКИ
1. Спільні тенденції серед роботодавців, фахівців і студентів/
випускників: застарілість навчальних програм, брак актуальних
знань у викладачів, брак практичної складової навчання,
проблеми з доступом до сучасної знімальної техніки. Додатково
роботодавці підтверджують результати аналізу відкритих джерел
пронедостатнійакцентнапідготовцітехнічнихтаадміністративних
фахівців, а також звертають увагу на відсутність взаємодії на
рівні навчальних закладів у частині суміжних професій. Фахівці,
своєю чергою, також наголошують на тому, що потрібно більше
вузькоспеціалізованої освіти.
2. У той час, коли наймання на роботу залежить, за словами
роботодавців, більшою мірою від особистісних якостей, софт-
навичокімотивації,можназробитивисновок,щотемасофт-навичок
недостатньо висвітлена, судячи з досвіду фахівців, студентів і
випускників.
3. Опитані роботодавці, фахівці та студенти / випускники сходяться
в тому, що під час навчання повинна вестися систематична
робота для здобуття практичних навичок. До таких заходів
належать: обмін досвідом між студентами та практиками у галузі
кіно, адекватна матеріально-технічна база й сучасне програмне
забезпечення. Фахівці та студенти/випускники скаржаться на
малий обсяг таких заходів, а роботодавці фіксують, що молоді
фахівці приходять до них без достатньої кількості практичних
умінь. На думку роботодавців і фахівців, не вистачає обміну
практичним досвідом і потрібно більше залучати викладачів-
практиків до навчального персоналу, а також навчальні заклади
мають більше контактувати з реальними практиками.
4. У результаті обмін досвідом і спонукання студентів до
встановлення контактів із кіногалуззю не є тією стороною
освіти, до якої застосовується системний підхід.
5. Для роботодавців важлива наявність у потенційних
працівників досвіду перебування в міжнародному
середовищі. Навчальні заклади надають такі можливості
переважно для театральних спеціальностей. Наразі
існуютьможливостідлясамостійногопошукуміжнародних
навчальних програм, проте для цього потрібно володіти
англійською мовою, з чим у студентів/випускників/
викладачів існують проблеми.
6. Таким чином процес моніторингу якості навчальних
програм ізолюється на рівні навчальних закладів, не має
критичної складової й висновки ніяк не позначаються
на відкритих стратегіях розвитку навчальних закладів.
Роботодавці готові брати участь у такому моніторингу й
удосконаленні, проте не бачать бажання з боку навчальних
закладів. Студенти хочуть працювати за спеціальністю,
проте ситуація з фахівцями вказує на те, що далеко не
всім це вдасться (майже третина не йде працювати за
спеціальністю відразу і тільки п’ята частина може знайти
роботу швидко).
7. Ці результати демонструють формальність освітніх
і професійних стандартів, які здебільшого не
застосовуються на практиці.

28. РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ БУЛО РОЗРОБЛЕНО РЕКОМЕНДАЦІЇ
• для абітурієнтів;
• для студентів;
• для випускників;
• для викладацького складу;
• для ректорів ВНЗ;
•
для керівників коледжів;
•
для фахівців і окремих представників індустрії — роботодавців;
•
для представників професійних асоціацій і лідерів індустрії;
•
для представників міської влади;
•
для Міністерства культури та інформаційної політики України і Державного агентства
України з питань мистецтв та мистецької освіти;
•
для Міністерства освіти і науки України;
•
для державного органу, що реалізує кінополітику;
•
для державного органу, що формує політику та стратегію розвитку кіноіндустрії;
•
для тих, хто хотів би покращити це дослідження.
Детальна інформація знаходиться у повному звіті за результатами дослідження.

29. КОМАНДА ПРОЄКТУ ВИСЛОВЛЮЄ ПОДЯКУ ЗА УЧАСТЬ І ПІДТРИМКУ
В РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТУ
Роботодавцям, які взяли участь в опитуванні
Фахівцям, які взяли участь в опитуванні
Студентам та випускникам, які взяли участь в опитуванні
Державному агентству України з питань мистецтв та мистецької освіти
Українському культурному фонду

30. ПОВНИЙ ЗВІТ В ЕЛЕКТРОННОМУ ФОРМАТІ БУДЕ РОЗМІЩЕНО
НА ОФІЦІЙНІЙ FACEBOOK-СТОРІНЦІ ПРОЄКТУ:
@FILMEDUCATIONRESEARCH