Recommended
Recommended
More Related Content
Featured
Featured (20)
Session 5 krisztina rozgoniy ukr final
- 3. 3 Основні види інформаційного безладдя Хибна інформація (mis-information) – передбачає поширення неправдивої інформації, яка водночас не має на меті заподіяння шкоди; Дезінформація (dis-information) – передбачає умисне поширення неправдивої інформації для заподіяння шкоди; Шкідлива інформація (mal-information) – передбачає поширення правдивої інформацію для заподіяння шкоди, часто через переміщення у публічний простір інформації, що була створена, щоб бути приватною. Звіт Ради Європи щодо інформаційного безладдя (2017)
- 9. (UNESCO 2020) (EU Disinfo Lab) Якщо інформація посилює – то дезінформація послаблює. Дезінфодемія (2020-2021) США СТВОРИЛИ ВІРУС КОРОНАВІРУС – ЦЕ ЧОРНОБИЛЬ ЄС КОРОНАВІРУС – ЦЕ ІНСТРУМЕНТ ВВЕДЕННЯ ТИРАНІЇ ШЕНГЕН РОЗВАЛИВСЯ ВІРУС НЕ Є НЕБЕЗПЕЧНИМ a) Етичні та нормативні відповіді; b) Освітні відповіді; c) Розширення можливостей та зусилля із маркування достовірності Чотири основні типи дезінформації Забруднюючи суспільне розуміння різних аспектів пандемії та її наслідків, дезінформація щодо COVID-19 використовувала широкий спектр форматів. Вони відпрацьовувалися на кампаніях з антивакцинації та політичній дезінформації. Вони часто вносили приховану неправду у свідомість людей, більше зосереджуючись на переконаннях, а не причинах, а також почуттях, а не на логічних висновках. Вони спираються на забобони, поляризацію та політику ідентичності, а також на довірливість, цинізм та пошуки людьми простого осмислення великих труднощів та змін. Зараження відбувається через текст, зображення, відео та звук. Основними типами інфодемії є: 1. Емоційні наративні конструкти та меми Неправдиві заяви та текстові наративи, які часто змішують сильну емоційну мову, неправду та/чи неповну інформацію та особисті думки з елементами правди. Такі формати особливо важко виявити у закритих месенджерах-застосунках. 2. Сфабриковані сайти та авторитетні особистості До них належать неправдиві ресурси, брудні масиви даних та фейкові сайти уряду чи компаній, вебсайти, що публікують інформацію, що здається переконливою у жанрах новинних сюжетів, наприклад псевдо випадки COVID-19. 3. Зображення та відео, змінені шляхом обману, сфабриковані або вирвані з контексту. Вони використовуються для створення плутанини та загальної недовіри та/або спричинення сильних емоцій за допомогою вірусних мемів або брехливих історій. 4. Агенти дезінформації та сплановані кампанії Вони націлені на: внесення розбрату в онлайн- спільнотах; просування націоналізму та геополітичних програм; незаконне збирання персональних даних про стан здоров'я та фішинг; або грошову вигоду від спаму та реклами неправильного лікування. Ці формати можуть також включати штучне збільшення активності та ворожості з боку ботів і тролів у рамках організованих дезінформаційних кампаній.
- 10. Глобальні обмеження свободи медіа через коронавірус ‘Шокова доктрина’ – обмеження, які були б неможливими за звичайних обставин ‘Дезінфодемія’ підриває суспільну довіру Економічні наслідки – “вимирання медіа” ▪ Свобода преси ▪ Плюралізм ▪ Незалежність ▪ Безпека vs Дезінфодемія (2020-2021)
- 11. Балансування: Протидія цифровій дезінформації, забезпечуючи свободу вираження погядів (ЮНЕСКО 2020) Ідентифікація відповідей: • Моніторинг та фактчекінr; • Розслідування. Відповіді спрямовані на виробників та дистриб'юторів: • Законодавчі, дозаконодавчі та відповіді на рівні політик; • Національні та міжнародні кампанії, спрямовані на боротьбу з дезінформацією; • Електоральні відповіді. Відповіді, спрямовані на механізми виробництва та дистрибуції: • Кураторські відповіді; • Технічні та алгоритмічні відповіді; • Демонетизація. Відповіді, спрямовані на цільові аудиторії дезінформаційних кампаній: • Етичні та нормативні відповіді; • Освітні відповіді; • Розширення можливостей та зусилля, спрямовані на маркування достовірності. Відповіді на дезінформацію
- 12. Dilemmas – Speech and the Internet Права людини захищаються онлайн та оффлайн (…) права, якими особа володіє оффлайн повинні захищатися і в онлайні, зокрема свобода вираження поглядів, яка реалізовується незважаючи на кордони та за допомогою будь-якого медіа у відповідності із статтею 19 Загальної декларації прав людини та Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. — Резолюція Ради ООН з прав людини, 2015 “ ” Дилеми – Свобода вираження поглядів та інтернет
- 13. Прозорість та підзвітність щодо видалення – на чий запит, рішення щодо суті повідомлень, належного процесу Наслідки – видалення контенту (незаконного?) не надає можливості для інших заперечити висловлюванню Інтенсивні проактивні заходи з боку посередників з метою попередження, виявлення та видалення незаконного (?) контенту – ризик “надмірного видалення” Автоматичні інструменти фільтрування – надійність результатів видалення? Ухвалення рішення не судами, а приватними компаніями – належний процес? a b c d e Дилеми – Регулювання онлайн-посередників
- 14. Відновлення громадської довіри та сприяння соціальній згуртованості виявилися єдиними демократичними відповідями на дезінформацію – необхідний багатогранний підхід Інформаційне безладдя – глобальний феномен Дезінформація процвітає за відсутності достовірної інформації, що може бути перевірена Свобода вираження поглядів, доступ до інформації та незалежна журналістика – основні складові зброї проти хронічної дезінформації 1 2 3 4 Висновки