Uploaded byyaniva-kat
PPTX, PDF2,546 views

опозиційний рух 60 80р (поворозник)

Embed presentation

Downloaded 19 times
Опозиційний рух в Україні в 1960 – 1980 рр..
“ Народе мій! До тебе я поверну, і в смерті обернуся до життя ...” В. Стус
План • Особливості опозиційного руху в другій половині 1960 – першій половині 1980 –х рр. • Форми діяльності дисидентів • Українська Гельсінська група • Боротьба з дисидентами • Значення дисидентського руху для сучасної України.
Особливості опозиційного руху • Рух поступово ставав більш масовим і організованим; • Були відкинуті ілюзії щодо ідей соціалізму і комунізму; • Прагнули легалізувати свою діяльність; • 80% дисидентів інтелігенція; • Заперечували ненасильницькі методи боротьби
Проблемне питання Чому ж Україна не змогла захистити кращих синів своїх, еліту нації, чому дисиденти прагнучи віддати Україні свій талант, своє натхнення, свою працьовитість, часто платили за це зламаною долею, а інколи і своїм життям.
Основні течії дисидентського руху Самостійницька Демократична, правозахисна Релігійна Національно - культурницька
Методи боротьби дисидентів Масові заходи Вивішування синьо-жовтих прапорів Розповсюдження Розповсюдження листивок нелегальних видань – ―самвидаву‖ Протести,відкриті листи, Створення правозахисних звернення до урядів організацій демократичних країн Акції солідарності з іншими Листи протесту народами,що зазнали утисків до керівних органів з тоталітарними системами УРСР та СРСР
Українська Гельсінська Спілка • Листопад,1976 рік • М.Руденко (керівник), Л. Лук'яненко,В. Стус, В.Чорновіл, П. Григоренко • Мета: ознайомити громадськість з Декларацією прав людини реалізація права в Україні
РУДЕНКО МИКОЛА ДАНИЛОВИЧ • (нар. 19.12.1920 р., с Юр’ївка, Луганської обл. – 1.04. 2004, м. Київ) • Письменник, поет, філософ, правозахисник, засновн ик Української Гельсінкської групи (УГГ). • 988 позбавлений радянського громадянства. Очолив Зарубіжне представництво УГГ, потім Української Гельсінкської Спілки. • 1988 Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Р. ―Українцем року‖ - за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу і його культури. Член ПЕН-клубу. 1990 обраний Дійсним членом Української Вільної Академії Наук (США). Лауреат літературної премії Українського фонду культури ім. В.Винниченка 1990 р. • У вересні 1990 Р. повернувся до Києва. Відновлений у громадянстві, реабілітований.
Значення дисидентського руху • Продовжив традиції національно – визвольної боротьби • Став реальною моральною загрозою радянський системі • Створив ідеологічну базу відновлення української державності • Вивів українську проблему на міжнародний рівень
Бадзьо Юрій Васильович • Нар.25 квітня 1936, с. Копинівці, Мукачівського району Закарпатської області) — український літературознавець, публіци ст, громадсько-політичний діяч, учасник національно- демократичного руху в Україні від початку 1960-х років. Автор політичного трактату «Право жити», засуджений до семі років таборів пяти років заслання
БЕРДНИК ОЛЕКСАНДР (ОЛЕСЬ) ПАВЛОВИЧ (нар. 25.12.1927, насправді 1926 (с. Вавилове Снігурівського р-ну Херсонської (нині Миколаївської) обл. – п. 18.03.2003, м. Київ). Видатний український письменник- фантаст, автор понад 20 романів і повістей, футуролог, художник, к омпозитор. Член-засновник Української Гельсінкської групи (УГГ), гуманістичного об’єднання «Українська Духовна Республіка». Був репресований в 1950 році. Відбував покарання в таборах.Звільнений в 1955 році. В 1979 -1984 рр перебував у вязненні за «антирадянську діяльність», був амністований
ГАЙОВИЙ ГРИГОРІЙ ТИТОВИЧ (нар. 4.02. 1937, с. Степанівка Менського р-ну Чернігівської обл.) З найперших шістдесятників. Журналіст, письменник. Автор збірок сатиру та гумору «Болячка», «Українські псалми», У часи ―гласності‖ й ―перебудови‖ почав публікувати в неформальній, а згодом і в іншій пресі вірші, публіцистичні статті. У 2000 – 2004 рр. – заступник голови Київської організації НСПУ, нині очолює творче об’єднання сатириків та гумористів цієї організації.
ГОРИНЬ БОГДАН МИКОЛАЙОВИЧ (нар. 10.02.36 р., с.Кнісело Жидачівського р-ну Львівської обл.) Шістдесятник, організатор самвидаву, відомий діяч правозахисного і національно демократичного руху 60-80-х рр, політик, народний депутат українського парламенту 12 і 13 скликань (1990-1994, 1994 1998).Автор книжок «Крим – не тільки зона відпочинку», «У пошуках берега», багатоьх статеей з питань літератури, психології творчості, історії, політики.
ГОРИНЬ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ У грудні 1944 року Михайло з матір'ю депортований радянською владою, однак по дорозі до заслання їм вдалося втекти. У 1949-1955 рр. навчався на відділенні логіки і психології Львівського університету. У 1953 року виключений з університету за відмову вступити в комсомол, але згодом відновлений. Контактував з підпіллям ОУН, виготовляв і поширював листівки. У 1955-1961 рр. працював учителем логіки, психології, української мови та літератури, завідував районним методкабінетом, був інспектором Стрілківського райвно. З 1961 р. на науковій роботі. Автор низки методичних розробок для вчителів і статей у галузі психології праці. У травні 1962 року налагодив контакти з київськими шістдесятниками: Івном Дзюбою, Іваном Драчем, Іваном Світличним, Дмитром Павличком та іншими, був одним з організаторів і членом президії львівського Клубу творчої молоді "Пролісок". Налагодив розповсюдження політичної літератури, яка видавалася за кордоном, та виготовлення самвидаву. 26 серпня 1965 року був заарештований за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди. 18 квітня 1966 року засуджений на 6 років ув'язнення в таборах суворого режиму. 3 грудня 1981 року знову заарештований. 2 липня 1987 року звільнений. У 1990 році реабілітований. Влітку 1989 року працює в Києві в оргкомітеті Народного Руху України (НРУ). На Установчому з'їзді (8-10 вересня 1989р.) обраний головою секретаріату НРУ. Був головою Політради і співголовою НРУ. З березня 1990 по квітень 1994 року Михайло Горинь - депутат Верховної Ради УРСР. 19 травня 2000 року його обрано Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради. Нагороджений орденом Ярослава Мудрого. Одружений, має доньку та сина.
ГОРСЬКА АЛЛА ОЛЕКСАНДРІВНА • (нар. 18.09.1929, м. Ялта — п. 28.11.1970, м. Київ) • Видатна художниця, з найвідоміших шістдесятників. • народилася в Ялті в радянізованій номенклатурній родині. 1941—1943 пережила в Ленінграді зі своєю матір’ю дві блокадні зими. Закінчила художній інститут у Києві за фахом живопис. • була одним із організаторів Клубу творчої молоді „Сучасник― (1959-1964). Разом із В.СИМОНЕНКОМ і Л.ТАНЮКОМ відкрила місця поховання розстріляних в НКВС на Лук’янівському і Васильківському кладовищах, у Биківні (1962 — 1963), про що вони заявили в Київську міськраду („Меморандум №2―). • була на процесі В.ЧОРНОВОЛА 15.09.67 у Львові, де з групою киян заявила протест проти незаконного веденння суду. 1968 Г. підписала „Лист-протест 139― на ім’я керівників КПРС і радянської держави з вимогою припинити незаконні процеси. Почалися адміністративні репресії проти „підписанців―, кагебістський тиск. Києвом і Україною пішли чутки про існування підпільної терористичної бандерівської організації, керованої західними спецслужбами. Одним із керівників цієї організації називали Г. • 28.11.70 Г. вбита у м. Василькові Київської обл. Похорон Г. 7.12.70 на Мінському (Берковецькому) кладовищі в Києві перетворився в мітинґ протесту.
ГРИГОРЕНКО ПЕТРО ГРИГОРОВИЧ • (нар. 16.10.1907, с. Борисівка Приморського р-ну Запорізької обл. – 21.02.1987, Нью-Йорк, США). • Генерал, правозахисник, член-засновник Московської та Української Гельсінкських груп. • З 1931 – фаховий військовий. Закінчив Військово-інженерну академію ім. Куйбишева, у 1934-1937 служив на командних посадах у Білоруському військовому окрузі, потім був слухачем академії Ґенерального штабу. У 1939-1943 служив на Далекому Сході, учасник боїв на р. Халхин-Гол (1939). У 1944-1945 – на фронтах Великої Вітчизняної війни, двічі поранений. Закінчив війну в званні полковника на посаді начальника штабу дивізії. Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни і шістьма медалями. У грудні 1945 – вересні 1961 – на викладацькій і науковій роботі у Військовій академії ім. М.В.Фрунзе. Кандидат військових наук (1948), автор 83 робіт із військової історії, теорії і кібернетики. З 1959 – начальник кафедри оперативно-тактичної підготовки, генерал-майор. У серпні 1961 захистив докторську дисертацію. • У листопаді 1977 Г. одержав дозвіл на піврічну поїздку у США дня лікування і 30.11 виїхав з СРСР. Під час перебування у США не робив політичних заяв, проте Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13.02.1978 був позбавлений радянського громадянства «за дії, що ганьблять звання громадянина СРСР». Дізнавшись про це, дав у Нью- Йорку прес-конференцію, де сказав, що це – найсумніший день у його житті: «Мене позбавили права померти на Батьківщині». • 1993 Г. посмертно відновлений у званні генерал-майора. Його ім'ям названий проспект у Києві і декілька вулиць у Криму.
ДЗЮБА ІВАН МИХАЙЛОВИЧ • (нар. 26.07.1931, с. Миколаївка Волноваського р-ну Донецької обл.) • Один із найзначніших сучасних діячів української культури, критик, літературознавець. Найвідоміший автор українського самвидаву. • 18.04.72 Д. був заарештований. Єдиний пункт звинувачення — праця "Інтернаціоналізм чи русифікація?". • 11-16.03.73 відбувся суд над Д. і Київський обласний суд засудив його за ст. 62 КК УРСР до 5 р. таборів і 5 р. заслання. Д. тоді мав відкриту форму туберкульозу, цироз легенів. У жовтні 1973 від звернувася до Президії Верховної Ради УРСР з проханням про помилування. Ураховуючи часткове визнання вини, 06.11.73 ПВР УРСР помилувала Д., він був звільнений. • 1974-1982 Д. — коректор, літературний кореспондент багатотиражної ґазети Київського авіазаводу. • З 1982 — на творчій роботі. Автор багатьох літературознавчих книг. • 1992-1994 — міністр культури України. • Д. — лауреат премії ім. О.Білецького (1987) і Державної премії України ім. Т.Шевченка (1991). • Нині Д. - академік-секретар відділення літератури, мови і мистецтвознавства Національної Академії Наук України, редактор журналу "Сучаснiсть", президент Національної асоціації україністів, співголова Головної Редакційної колеґії "Енциклопедії сучасної України". Д. — один з найвторитетніших і поважних діячів української культури.
Драч Іван Федорович • Народився 17 жовтня 1936 р. в с. Теліженці на Київщині. Навчався в Київському Держуніверситеті ім. Шевченка на факультеті української філології. Закінчив Вищі сценарні курси Держкіно СРСР в Москві. У 1955-58 рр. служив в армії. • Працював в редакції газети ―Літературна Україна‖, сценарному відділі Київської кіностудії ім. Довженка, редакції журналу ―Вітчизна‖. Обирався секретарем, членом правління Спілки письменників України. • 1989 р. – один із засновників, перший голова Народного Руху України (за перебудову). Голова товариства зв’язків із українцями за межами України (Товариство "Україна-Світ"). Голова Конґресу Української Інтелігенції (КУІн), обирався Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР). • Народний депутат України 1, 3 та 4 скликань. Член Комітету з питань Європейської інтеграції у Верховній Раді України. Голова Державного комітету інформаційної політики (2000-2002). • З 1999 р. – член Української Народної Партії. Член Президії партії (1999-2003). З січня 2003 – член Центрального проводу та голова Ради партії УНП. • Лауреат Державної премії України ім. Шевченка (1976) та СРСР (1983). Нагороджений орденами Трудового червоного прапора, ―Знак пошани‖, кн. Ярослава Мудрого V ступеня (1996). Лауреат Державної премії України ім.Т.Шевченка (1976), Державної премії СРСР (1983). Ордени Трудового Червоного Прапора, "Знак Пошани", Почесні Грамоти Президій ВР Грузії і Литовської РСР. Орден князя Ярослава Мудрого V (10.1996), IV ст. (08.2001). Державний службовець 1-го ранґу (05.2000). Герой України (08.2006)
КАЛИНЕЦЬ ІГОР МИРОНОВИЧ • (нар. 09.07.1939, м. Ходорів Львівської обл.) • Видатний поет, один із натхненників і активних учасників руху шістдесятників. Автор самвидаву. • 1991 в Києві видана збірка К. "Тринадцять алогій", яка була відзначена Державною премією ім. Т.Г.Шевченка. Тоді ж він став лауреатом премії імени Василя СТУСА. З тих пір в Україні вийшло ще декілька збірок К. Його твори перекладені практично всіма європейськими мовами. Великі збірки вийшли англійською, французькою, німецькою мовами. 1997 в Харкові видано в серії "Українська література ХХ століття" практично повну збірку віршів К., а у Франції — великий том віршів французькою. • З 1992 К. працює в Міжнародному центрі освіти, науки й культури (м.Львів) завідувачем відділу культури. Пише казки для дітей.
КАНДИБА ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ • (нар. 07.06.1930, с. Стульно, округ Влодава Польської республіки - п. 08.11.2002, Львів) • Юрист, активний член партії Українська Робітничо-Селянська Спілка, член- засновник Української Гельсінкської групи (УГГ), радикальний націоналіст. • 24.03.81 К. заарештували за звинуваченням в "антирадянській агітації й пропаганді" за ст. 62, ч. 2 КК УРСР. • 05.09.88 К. помилуваний указом Президії Верховної Ради СРСР. Звільнений зі Львівської тюрми тільки 9 вересня, вже після оголошення голодівки протесту і вимоги президента США Р.Рейґана звільнити К.
КАРАВАНСЬКИЙ СВЯТОСЛАВ ЙОСИПОВИЧ • (нар. 24.12.1920, м. Одеса) • Філолог, літератор, постійний автор самвидаву. • Усього провів у неволі 31 рік. • У листопаді 1979 еміґрував разом з дружиною до США. Веде громадську й наукову діяльність, опублікував низку праць із мовознавства. • В Україні трьома виданнями вийшов його ―Практичний словник синонімів української мови‖ "Російсько-український словник складної лексики", • Указом Президента України від 8.11. 2006 за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод нагороджений орденом «За мужність» І ступеня.
Ліна Василівна Костенко • народилася 19 березня 1930 р. у м. Ржищеві на Київщині. • Ліна Костенко — одна з тих, хто не втратив людської гідності в часи випробувань, і її шістнадцятирічне мовчання не було слабкістю чи компромісом із владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито. її принциповість і прямота настільки лякали й дратували представників влади, що вони з величезним задоволенням у будь- який спосіб примусили б її мовчати. • Але Л. Костенко користувалась такою великою популярністю і любов'ю читачів, що чиновники просто боялись її чіпати. • Надзвичайний, безпрецедентний успіх мав історичний роман у віршах «Маруся Чурай». Цей твір не має нічого спільного з усім тим, що досі було написано про легендарну поетесу, і представляє в українській літературі рідкісний жанр. Працюючи над ним, Ліна Костенко використала ті скупі історичні, а по суті, напівлегендарні відомості про співачку-поетесу з Полтави Марусю Чурай, що з плином часу дійшли до нас.
КОЦЮБИНСЬКА МИХАЙЛИНА ХОМІВНА • (нар. 18.12.1931, м. Вінниця – п. 7.01. 2011, м. Київ) Літературознавець, активна учасниця руху шістдесятників, племінниця класика української літератури Михайла Коцюбинського. • Лауреат Премії ім. В. Стуса та Національної премії України ім. Т. Шевченка, Премії ім. Олени Теліги, Літературної премії ім. О. Білецького.
ЛИТВИН ЮРІЙ ТИМОНОВИЧ • (нар. 26.11.1934, с. Ксаверівка, Васильківського р-ну Київської обл.- п. 05.09.1984, с. Кучино, Чусовського р-ну, Пермської обл.) • Поет, письменник, публіцист, член Української Гельсінкської груп (УГГ) • Усього він був засуджений на 41 рік неволі, не враховуючи 1,5 р. адміннагляду. • У таборах відбув 20 р. з 49 прожитих. Він устиг написати декілька повістей і збірок віршів (більшість літературних творів досі не знайдені). • 19.11.89 тлінні рештки В.СТУСА, О.ТИХОГО і Литвина були з великими почестями перепоховані на Байковому кладовищі в Києві.
ЛУК’ЯНЕНКО ЛЕВКО ГРИГОРОВИЧ • (нар. 24.08.1928, с. Хрипівка, Городнянського р- ну, Чернігівської обл.) • Видатний діяч українського національного руху, один з організаторів Української робітничо-селянської спілки (УРСС), член-засновник УГГ, Голова УГС і УРП. • знакова фігура української історії, чий політичний і життєвий досвід є необхідним для тих, хто будуватиме Україну XXI сторіччя. Йому випали дуже складні роки, так би мовити, «час багатопартійності»: «коли одна партія при владі, а інші — у в'язниці». Вiдомий правозахисник, борець за незалежнiсть України, вiн 27 рокiв провiв у радянських в'язницях та концтаборах, вiдстоюючи свої свiтогляднi iдеали та принципи. З них 72 днi — у камерi смертникiв...
МАРЧЕНКО ВАЛЕРІЙ ВЕНІАМІНОВИЧ • (нар. 16.09.1947, Київ — п. 07.10.1984, тюремна лікарня м.Ленінґрад) • Журналіст, есеїст, перекладач, у чений- сходознавець, правозахисник, ч лен УГГ з 1983 р. • 29.12.73 засуджений до 6 р. таборів суворого режиму та 2 р. заслання за ст. 62 ч. 1 КК УРСР. • 13.03.83 суд визнав М. особливо небезпечним рецидивістом і засудив його до 10 р. таборів особливо суворого режиму та 5 р. заслання. Цей вирок для М. був фактично смертним. • Похований 14 жовтня 1984 на кладовищі в с. Гатне Києво- Святошинського р-ну.
МОРОЗ ВАЛЕНТИН ЯКОВИЧ • (нар. 15.04.1936, с.Холонів, Горохівського р-ну, Волинської обл.) • Відомий діяч українського національного руху, один з найрадикальніших його представників. • Нарешті після 5-місячної голодівки в 1979, під тиском світової громадськости, влада мусила обміняти М. та ще чотирьох дисидентів на двох радянських аґентів КДБ. • Уночі з 27 на 28 квітня 1979 у Нью-Йоркському аеропорту ім. Кеннеді представники радянських властей обміняли п’ятьох політв’язнів - О.ГІНЗБУРҐА, Г.ВІНСА, В.МОРОЗА, М.ДИМШИЦЯ та Е.КУЗНЄЦОВА - на радянських громадян Черняєва та Енґера, колишніх службовців ООН, засуджених у США на великі терміни за звинуваченням у шпигунстві. Жоден з обміняних не знав про це, згоди ні в кого не питали — акція була оформлена як позбавлення громадянства з подальшим видвореннням із країни. • 01.06.79 у М. закінчувалася тюремно-табірна частина покарання, йому належалося ще 5 р. заслання. • За кордоном М. зустрічали як героя. Спочатку він оселився в Америці, викладав у Гарвардському університеті. • Жив у Канаді, працював радіожурналістом, приїздив на батьківщину з лекціями "Україна XX століття". З 1997 постійно живе у Львові, викладає в університеті.
НЕКРАСОВ ВІКТОР ПЛАТОНОВИЧ • (нар. 17.06.1911, р. Київ — п. 03.09.1987, м. Париж) • Відомий письменник. • Від 1974 в еміграції.В еміґрації Н. жив у Парижі, працював на радіо "Свобода", мандрував і, звичайно, писав. Видав 6 нових книг (спогади, дорожні замітки, нариси, есе), але відсутність звичного середовища і свого читача дуже гнітили Н. • Помер Н. 03.09.87. Похований на російському кладовищі в Парижі.
ПЛЮЩ ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ • (нар. 26.04.1939, м. Нарин, Киргизія) • Математик. Відомий публіцист, літературознавець, правозахисник, чл ен Ініціативної групи захисту прав людини, член Закордонного представництва Української Гельсінкської групи. • 15.01.72. заарештований, звинувачений — "антирадянська агітація і пропаганда з метою підриву Радянської влади". У січні 1973 суд визнав, що П. вчинив злочин у неосудному стані. 05.07.73 суд направив П. на примусове лікування в Дніпропетровську спецпсихлікарню з діагнозом "млявотічна шизофренія", • Улітку того ж року Міжнародний конґрес математиків у Ванкувері виступає з заявою про негайне звільнення П. • 23 жовтня в Парижі організований великий мітинґ на захист П. Керівники компартій Франції, Анґлії й Італії виступають з вимогами звільнити П. • У січні 1976 П. поза його бажанням був вивезений з СРСР і з тих пір живе у Франції. Західні психіатри визнали П. здоровим.
СВІТЛИЧНИЙ ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ • (нар. 20.09.1929, с. Половинкіно, Старобільського р-ну, Луганської обл. - п. 25.10.1992, м. Київ) • Критик, літературознавець, поет, перекладач. Духовний лідер і ідеолог національно- демократичного руху 60-70-х років. Один з найактивніших розповсюджувачів самвидаву. • Перекладав зі слов'янських мов, зі французької. • 30.08.65 С. заарештували за звинуваченням в антирадянській агітації і пропаганді • 12.01.72 — другий арешт, засудили до 7 р. позбавлення волі в таборах суворого режиму і 5 р. заслання. • 23.01.83 С. звільнений. Повернувшись тяжко хворим, продовжувати колишню громадську діяльність він уже не зміг. Три останні роки не розмовляв і не рухався. • Помер С. 25.10.92. Похований у Києві на Байковому цвинтарі. • У 1989 С. присуджено премію ім. В.Стуса, в 1994 — премію ім. Т.Шевченка.
СВЕРСТЮК ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ • (нар. 13.12 1928, с.Сільце Горохівського р-ну Волинської обл.) • Видатний сучасний український публіцист і літературознавець, активний учасник національно- демократичного руху, один з його інтелектуальних лідерів • Заарештований 14.01.72 під час масових арештів серед української інтеліґенції.. Засуджений у квітні 1973 на максимальний термін — 7 р. таборів суворого режиму і 5 р. заслання. • Лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка (1995). Дійсний член Української Вільної Академії Наук (США, 1996).
СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ • (нар. 8 01. 1935, с. Біївці Лубенського р-ну Полтавської обл. - п.. 14.12 1963, м.Черкаси). • Одна з найяскравіших і найзначніших фіґур в українській поезії початку 60-х рр. Пішов із життя на 29-му році, та справив величезний вплив на пробудження національно- демократичних настроїв в Україні. • 1962 року В. Симоненко разом з А. Горською та Л. Танюком виявили місця поховання розстріляних НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, в Биківні, про що й було зроблено заяву до міської ради. Після цього його було декілька разів жорстоко побито, унаслідок чого помер від швидкоплинної хвороби нирок у 1963. • У Черкасах існує Літературно-меморіальний музей Василя Симоненка. Також в 1965 році на громадських засадах створено музей в селі Біївці в хаті, де народився поет. • Ім'ям поета названі вулиці у багатьох містах України. • 25 грудня 2008 року Національний банк України випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні присвячену поету. • 17 листопада 2010 року у місті Черкасах на вулиці Фрунзе, біля палацу одружень (історичний Будинок Щербини), був відкритий пам'ятник поетові. Автор монумента — Владислав Димйон[
СТУС ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ • (нар. 08.01.1938, с. Рахнівка, Гайсинського р- ну, Вінницької обл. — п. 04.09.1985, сел. Кучино, Чусовського р-ну, Пермської обл.) • Видатний український поет, критик, публіцист, автор самвидаву, член Української Гельсінкської групи (УГГ). • 12.01.72 С. був заарештований і звинувачений у проведенні антирадянської агітації й пропаганди. • 14.05.80 знову заарештований. • 28.08.85 за вигаданим приводом С. черговий раз був кинутий до карцеру, де оголосив голодівку протесту "до кінця". Загинув уночі з 3 на 4 вересня 1985. Похований на кладовищі с. Борисово. • 19.11.89 перепохований разом з О.ТИХИМ і Ю.ЛИТВИНОМ на Байковому кладовищі в Києві. • 1993 творчість С. відзначена Державною премією ім. Т.Шевченка. 1994-1999 вийшла збірка творів С. у 6 томах, 9 книгах, підготована редакційною колеґією на чолі з М.КОЦЮБИНСЬКОЮ та сином поета Д.Стусом.
ТАНЮК ЛЕСЬ СТЕПАНОВИЧ • Народився 8 липня 1938 року в с. Жукині Димерського району Київської област • Режисер, організатор Клубу творчої молоді, мистецтвознавець, перекладач, п олітичний діяч • Голова Всеукраїнського товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса. • Народний депутат України 1, 2, 3 та 4 скликань. • Заступник голови Народного Руху України. • Голова комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. • Член депутатської фракції "Наша Україна". • Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. • Володіє німецькою, французькою, англійською мовами. • Захоплення: театр, література, музика.
ТИХИЙ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ • (нар. 27.01.27, хутір Їжівка Констянтинівського р- ну, Донецької обл. - п. 06.05.84, тюремна лікарня м. Пермі) • Послідовний і безкомпромісний борець з русифікацією України, один із засновників Української Гельсінкської групи (УГГ). • Останки О.Тихого разом з прохом В.СТУСА і Ю.ЛИТВИНА перевезли в Київ і 19.11.89 перепоховали на Байковому цвинтарі.
ХМАРА СТЕПАН ІЛЬКОВИЧ • (нар. 12.10.1937 р., с. Боб’ятин, Сокальского р-ну Львівсьої обл.). • Активіст українського національного руху, відомий політик. • у 1980 році був заарештований КДБ і засуджений до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборах для політв'язнів N35, 36 на Уралі. 1987 року повернувся в Україну, став одним із керівників УГС, а після її перетворення на УРП з 1990 р. - заступником голови партії.
ЧОРНОМАЗ БОГДАН ДАНИЛОВИЧ • (нар. 9.02. 1948 р., с. Стегніківці Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) • Історик, громадський і політичний діяч. • Родом з національно свідомої галицької сім'ї. • 3.09. 1991 р. Чорномаза реабілітований відповідно до Закону УРСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій" від 17.04. 1991. • У 2005 р. захистив дисертацію на вчений ступінь кандидата історичних наук. • Живе в Умані.
ЧОРНОВІЛ ВЯЧЕСЛАВ МАКСИМОВИЧ • (нар. 24.12.1937 (за документами - 1 січня 1938), с. Єрки Звенигородського р-ну Черкаської обл. - 25.03.1999, м. Київ) • Шістдесятник, видатний діяч правозахисного і національно- визвольного руху 60-90-х років, член Української Громадської Групи сприяння виконанню гельсінкських угод (УГГ), політичний діяч. • 1967 засуджений до 6 років колонії суворого режиму. Причина –книга прошестидесятників «Лихо з розуму» • У 1972 році знов засуджений і вУкраїну повернувся в 1985 році • Голова Народного Руху України (НРУ) • 25.03.99 Ч. загинув в автомобільній катастрофі.

More Related Content

PPTX
Конституційні права і свободи людини і громадянина
byKyiv National Economic University
 
PPTX
тіні забутих предків
byВалентина Шевчук
 
PPTX
місячник шкільних бібліотек 2015
byОлег Волканов
 
PDF
Вишиванка - символ Батьківщини, дзеркало народної душі
bySavua
 
PPT
презентація на тему
bySvetikShvager
 
PPT
дисидентський рух в Україні
bySvitlana71S
 
PPT
Презентація УПА.ppt
byJristinaSlynko1
 
PDF
Всесвітній день книги
byNTB VNTU
 
Конституційні права і свободи людини і громадянина
byKyiv National Economic University
 
тіні забутих предків
byВалентина Шевчук
 
місячник шкільних бібліотек 2015
byОлег Волканов
 
Вишиванка - символ Батьківщини, дзеркало народної душі
bySavua
 
презентація на тему
bySvetikShvager
 
дисидентський рух в Україні
bySvitlana71S
 
Презентація УПА.ppt
byJristinaSlynko1
 
Всесвітній день книги
byNTB VNTU
 

What's hot

PPT
Шляхами полтавськими (Тарас Шевченко і Полтавщина)
byyullinka
 
PDF
Олег Ольжич – поет національного героїзму : бібліографічний нарис до 80-річчя...
byДарницька Книгиня
 
PPT
Презентація до уроку "Михайло Стельмах. Автобіографічна повість" / Т.В. Купрі...
byЯна Іванова
 
PDF
Берегиня сучасного історичного роману: Раїса Іванченко
bylibrary_darnitsa
 
PPTX
Презентація-огляд «ЗУНР: історія української держави».
byТернопільська обласна універсальна наукова бібліотека
 
PDF
Володимир Винниченко
bySavua
 
PPTX
Наталі Забілі - 115 років від дня народження
byAlexander Maysheff
 
PPTX
Ювілейний книгоград
byНБУ для дітей
 
PPT
з вершин і низин
byЕлена Иващенко
 
PPTX
Музична культура арабо-мусульманського регіону
byssuser1442b6
 
PPT
Śladami Czesława Miłosza
byV Liceum Ogólnokształcące im. Kanclerza Jana Zamoyskiego, Dąbrowa Górnicza, Polska
 
PPT
Космічні орбіти України
byНБУ для дітей
 
PDF
«Досліджуємо історію і суспільство» підручник інтегрованого курсу для 6 класу...
byssuser39b124
 
DOC
рекомендовані теми учнівських робіт ман світова література
byrmk-resh
 
PPTX
презентация11
bypoljakova
 
PPTX
Ugāles pasts vēsturiskajās liecībās: avīzēs, grāmatās, fotogrāfijās
byUgāles bibliotēka
 
PDF
До 120-річчя від дня народження Максима Тадейовича Рильського (1895–1964), ук...
bySavua
 
PDF
Плануємо роботу публічної бібліотеки на 2022 рік
byТернопільська обласна універсальна наукова бібліотека
 
PPTX
Презентація на тему: Моя країна - Україна
bypishov
 
PPT
активізація опозиційного руху в другій половині
byguknet
 
Шляхами полтавськими (Тарас Шевченко і Полтавщина)
byyullinka
 
Олег Ольжич – поет національного героїзму : бібліографічний нарис до 80-річчя...
byДарницька Книгиня
 
Презентація до уроку "Михайло Стельмах. Автобіографічна повість" / Т.В. Купрі...
byЯна Іванова
 
Берегиня сучасного історичного роману: Раїса Іванченко
bylibrary_darnitsa
 
Презентація-огляд «ЗУНР: історія української держави».
byТернопільська обласна універсальна наукова бібліотека
 
Володимир Винниченко
bySavua
 
Наталі Забілі - 115 років від дня народження
byAlexander Maysheff
 
Ювілейний книгоград
byНБУ для дітей
 
з вершин і низин
byЕлена Иващенко
 
Музична культура арабо-мусульманського регіону
byssuser1442b6
 
Śladami Czesława Miłosza
byV Liceum Ogólnokształcące im. Kanclerza Jana Zamoyskiego, Dąbrowa Górnicza, Polska
 
Космічні орбіти України
byНБУ для дітей
 
«Досліджуємо історію і суспільство» підручник інтегрованого курсу для 6 класу...
byssuser39b124
 
рекомендовані теми учнівських робіт ман світова література
byrmk-resh
 
презентация11
bypoljakova
 
Ugāles pasts vēsturiskajās liecībās: avīzēs, grāmatās, fotogrāfijās
byUgāles bibliotēka
 
До 120-річчя від дня народження Максима Тадейовича Рильського (1895–1964), ук...
bySavua
 
Плануємо роботу публічної бібліотеки на 2022 рік
byТернопільська обласна універсальна наукова бібліотека
 
Презентація на тему: Моя країна - Україна
bypishov
 
активізація опозиційного руху в другій половині
byguknet
 

Viewers also liked

PPTX
Опозиційний рух в Україні в 60- 80-х р.р. 20 ст.
byNikolay Hristonko
 
PPS
Дисидентський рух в Українській РСР у 1970–80-х роках ХХ ст.
byValentina3dan
 
PPTX
дисидентський рух в СРСР.Ppt
bySvitlana71S
 
PPSX
Презентація Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінських угод
byЖирнов Игорь
 
PPT
Участь жінок у Другій світовій війні
byymcmb_ua
 
PPTX
доля жінки у Xx cт
byМила Федорченко
 
PDF
11
byklas11
 
PDF
How to Become a Thought Leader in Your Niche
byLeslie Samuel
 
Опозиційний рух в Україні в 60- 80-х р.р. 20 ст.
byNikolay Hristonko
 
Дисидентський рух в Українській РСР у 1970–80-х роках ХХ ст.
byValentina3dan
 
дисидентський рух в СРСР.Ppt
bySvitlana71S
 
Презентація Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінських угод
byЖирнов Игорь
 
Участь жінок у Другій світовій війні
byymcmb_ua
 
доля жінки у Xx cт
byМила Федорченко
 
11
byklas11
 
How to Become a Thought Leader in Your Niche
byLeslie Samuel
 

Similar to опозиційний рух 60 80р (поворозник)

PPTX
українське дисидентство
byolenafab
 
PPT
през.опоз.рух в укр.ост. версія
byАндрій Вишневський
 
PPTX
_-21.pptxпсихологія розвитку дитини у ранньому віці
bytanjakosheluk
 
PPT
опозицIйний рух (поворозник)
byyaniva-kat
 
PPTX
Україна в період середини 1960- початку 1980.pptx
byssuser44b2e9
 
PPTX
дисидентський (опозиційний)
byGalunatopylko
 
PPTX
Презентація-огляд «У час червоного терору» (до Дня українського політв`язня)....
byТернопільська обласна універсальна наукова бібліотека
 
PPT
Шістдесятники.ppt
byssuseraf2246
 
PDF
Prezentaciya gelsinska grupa
byМарина Московская
 
PPTX
Розвиток культури та духовного життя в умовах десталінізації.pptx
byssuser547b57
 
DOCX
Українська гельсінська група
byРОМЦ БКР
 
PPTX
опозиційний рух
byVadimLuganskiy
 
PPTX
144b3491dcf4d131520f8ecf2b58ba32
byJoey Badass
 
PPT
13940-prezentaciya-na-temu-rozstrilyane-vidrodzhennya-zavantazhyty.ppt
byArthurAmber1
 
PPT
Презентація до першого уроку 2015-2016н.р. Історичний шлях до державної незал...
byNataKvasha
 
PPTX
Презентаці_МАН_дисиденти_історія України
byssuserfbff20
 
PDF
розстріляне відродження
byРоменська Центральна Міська Бібліотека для дорослих
 
PPTX
Chornovol
byОксана Шиян
 
PPTX
5. історія україни. тренінг 5
byОксана Kopanica
 
PPT
Pr00004
byIlya Lipchak
 
українське дисидентство
byolenafab
 
през.опоз.рух в укр.ост. версія
byАндрій Вишневський
 
_-21.pptxпсихологія розвитку дитини у ранньому віці
bytanjakosheluk
 
опозицIйний рух (поворозник)
byyaniva-kat
 
Україна в період середини 1960- початку 1980.pptx
byssuser44b2e9
 
дисидентський (опозиційний)
byGalunatopylko
 
Презентація-огляд «У час червоного терору» (до Дня українського політв`язня)....
byТернопільська обласна універсальна наукова бібліотека
 
Шістдесятники.ppt
byssuseraf2246
 
Prezentaciya gelsinska grupa
byМарина Московская
 
Розвиток культури та духовного життя в умовах десталінізації.pptx
byssuser547b57
 
Українська гельсінська група
byРОМЦ БКР
 
опозиційний рух
byVadimLuganskiy
 
144b3491dcf4d131520f8ecf2b58ba32
byJoey Badass
 
13940-prezentaciya-na-temu-rozstrilyane-vidrodzhennya-zavantazhyty.ppt
byArthurAmber1
 
Презентація до першого уроку 2015-2016н.р. Історичний шлях до державної незал...
byNataKvasha
 
Презентаці_МАН_дисиденти_історія України
byssuserfbff20
 
розстріляне відродження
byРоменська Центральна Міська Бібліотека для дорослих
 
Chornovol
byОксана Шиян
 
5. історія україни. тренінг 5
byОксана Kopanica
 
Pr00004
byIlya Lipchak
 

More from yaniva-kat

PPT
хрущов та його політика(поворозник) 11 клас
byyaniva-kat
 
PPTX
эпоха брежнева(гвоздецкий)
byyaniva-kat
 
PPT
Adolf gitler гвоздецкий 11 клас
byyaniva-kat
 
PPT
твій компас
byyaniva-kat
 
PPTX
вернісаж математичних фокусів та фізичних дослідів
byyaniva-kat
 
PPT
симоненко
byyaniva-kat
 
PPT
жизнь булгакова
byyaniva-kat
 
PPT
хімія проект екология нашого міста
byyaniva-kat
 
PPT
хімія проект, екологія
byyaniva-kat
 
PPT
пPезентация
byyaniva-kat
 
PPT
забруднення сер ща. химя презентация1
byyaniva-kat
 
PPTX
клочко дмитро конюхов станислав николаевич
byyaniva-kat
 
PPT
дедученко служба погоди 6 кл
byyaniva-kat
 
PPT
танці народів світу
byyaniva-kat
 
PPT
сальвадор дали
byyaniva-kat
 
PPTX
париж.столица мировой моды)
byyaniva-kat
 
PPTX
вертеп
byyaniva-kat
 
PPT
архітектура
byyaniva-kat
 
PPT
профессия юрист
byyaniva-kat
 
PPT
Golod
byyaniva-kat
 
хрущов та його політика(поворозник) 11 клас
byyaniva-kat
 
эпоха брежнева(гвоздецкий)
byyaniva-kat
 
Adolf gitler гвоздецкий 11 клас
byyaniva-kat
 
твій компас
byyaniva-kat
 
вернісаж математичних фокусів та фізичних дослідів
byyaniva-kat
 
симоненко
byyaniva-kat
 
жизнь булгакова
byyaniva-kat
 
хімія проект екология нашого міста
byyaniva-kat
 
хімія проект, екологія
byyaniva-kat
 
пPезентация
byyaniva-kat
 
забруднення сер ща. химя презентация1
byyaniva-kat
 
клочко дмитро конюхов станислав николаевич
byyaniva-kat
 
дедученко служба погоди 6 кл
byyaniva-kat
 
танці народів світу
byyaniva-kat
 
сальвадор дали
byyaniva-kat
 
париж.столица мировой моды)
byyaniva-kat
 
вертеп
byyaniva-kat
 
архітектура
byyaniva-kat
 
профессия юрист
byyaniva-kat
 
Golod
byyaniva-kat
 

опозиційний рух 60 80р (поворозник)

  • 1.
    Опозиційний рух в Україні в 1960 – 1980 рр..
  • 2.
    “ Народе мій!До тебе я поверну, і в смерті обернуся до життя ...” В. Стус
  • 3.
    План • Особливості опозиційногоруху в другій половині 1960 – першій половині 1980 –х рр. • Форми діяльності дисидентів • Українська Гельсінська група • Боротьба з дисидентами • Значення дисидентського руху для сучасної України.
  • 4.
    Особливості опозиційного руху • Рух поступово ставав більш масовим і організованим; • Були відкинуті ілюзії щодо ідей соціалізму і комунізму; • Прагнули легалізувати свою діяльність; • 80% дисидентів інтелігенція; • Заперечували ненасильницькі методи боротьби
  • 5.
    Проблемне питання Чому жУкраїна не змогла захистити кращих синів своїх, еліту нації, чому дисиденти прагнучи віддати Україні свій талант, своє натхнення, свою працьовитість, часто платили за це зламаною долею, а інколи і своїм життям.
  • 6.
    Основні течії дисидентського руху Самостійницька Демократична, правозахисна Релігійна Національно - культурницька
  • 7.
    Методи боротьби дисидентів Масові заходи Вивішування синьо-жовтих прапорів Розповсюдження Розповсюдження листивок нелегальних видань – ―самвидаву‖ Протести,відкриті листи, Створення правозахисних звернення до урядів організацій демократичних країн Акції солідарності з іншими Листи протесту народами,що зазнали утисків до керівних органів з тоталітарними системами УРСР та СРСР
  • 8.
    Українська Гельсінська Спілка • Листопад,1976 рік • М.Руденко (керівник), Л. Лук'яненко,В. Стус, В.Чорновіл, П. Григоренко • Мета: ознайомити громадськість з Декларацією прав людини реалізація права в Україні
  • 9.
    РУДЕНКО МИКОЛА ДАНИЛОВИЧ • (нар. 19.12.1920 р., с Юр’ївка, Луганської обл. – 1.04. 2004, м. Київ) • Письменник, поет, філософ, правозахисник, засновн ик Української Гельсінкської групи (УГГ). • 988 позбавлений радянського громадянства. Очолив Зарубіжне представництво УГГ, потім Української Гельсінкської Спілки. • 1988 Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Р. ―Українцем року‖ - за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу і його культури. Член ПЕН-клубу. 1990 обраний Дійсним членом Української Вільної Академії Наук (США). Лауреат літературної премії Українського фонду культури ім. В.Винниченка 1990 р. • У вересні 1990 Р. повернувся до Києва. Відновлений у громадянстві, реабілітований.
  • 10.
    Значення дисидентського руху • Продовжив традиції національно – визвольної боротьби • Став реальною моральною загрозою радянський системі • Створив ідеологічну базу відновлення української державності • Вивів українську проблему на міжнародний рівень
  • 11.
    Бадзьо Юрій Васильович • Нар.25 квітня 1936, с. Копинівці, Мукачівського району Закарпатської області) — український літературознавець, публіци ст, громадсько-політичний діяч, учасник національно- демократичного руху в Україні від початку 1960-х років. Автор політичного трактату «Право жити», засуджений до семі років таборів пяти років заслання
  • 12.
    БЕРДНИК ОЛЕКСАНДР (ОЛЕСЬ) ПАВЛОВИЧ (нар. 25.12.1927, насправді 1926 (с. Вавилове Снігурівського р-ну Херсонської (нині Миколаївської) обл. – п. 18.03.2003, м. Київ). Видатний український письменник- фантаст, автор понад 20 романів і повістей, футуролог, художник, к омпозитор. Член-засновник Української Гельсінкської групи (УГГ), гуманістичного об’єднання «Українська Духовна Республіка». Був репресований в 1950 році. Відбував покарання в таборах.Звільнений в 1955 році. В 1979 -1984 рр перебував у вязненні за «антирадянську діяльність», був амністований
  • 13.
    ГАЙОВИЙ ГРИГОРІЙ ТИТОВИЧ (нар. 4.02. 1937, с. Степанівка Менського р-ну Чернігівської обл.) З найперших шістдесятників. Журналіст, письменник. Автор збірок сатиру та гумору «Болячка», «Українські псалми», У часи ―гласності‖ й ―перебудови‖ почав публікувати в неформальній, а згодом і в іншій пресі вірші, публіцистичні статті. У 2000 – 2004 рр. – заступник голови Київської організації НСПУ, нині очолює творче об’єднання сатириків та гумористів цієї організації.
  • 14.
    ГОРИНЬ БОГДАН МИКОЛАЙОВИЧ (нар. 10.02.36 р., с.Кнісело Жидачівського р-ну Львівської обл.) Шістдесятник, організатор самвидаву, відомий діяч правозахисного і національно демократичного руху 60-80-х рр, політик, народний депутат українського парламенту 12 і 13 скликань (1990-1994, 1994 1998).Автор книжок «Крим – не тільки зона відпочинку», «У пошуках берега», багатоьх статеей з питань літератури, психології творчості, історії, політики.
  • 15.
    ГОРИНЬ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ У грудні 1944 року Михайло з матір'ю депортований радянською владою, однак по дорозі до заслання їм вдалося втекти. У 1949-1955 рр. навчався на відділенні логіки і психології Львівського університету. У 1953 року виключений з університету за відмову вступити в комсомол, але згодом відновлений. Контактував з підпіллям ОУН, виготовляв і поширював листівки. У 1955-1961 рр. працював учителем логіки, психології, української мови та літератури, завідував районним методкабінетом, був інспектором Стрілківського райвно. З 1961 р. на науковій роботі. Автор низки методичних розробок для вчителів і статей у галузі психології праці. У травні 1962 року налагодив контакти з київськими шістдесятниками: Івном Дзюбою, Іваном Драчем, Іваном Світличним, Дмитром Павличком та іншими, був одним з організаторів і членом президії львівського Клубу творчої молоді "Пролісок". Налагодив розповсюдження політичної літератури, яка видавалася за кордоном, та виготовлення самвидаву. 26 серпня 1965 року був заарештований за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди. 18 квітня 1966 року засуджений на 6 років ув'язнення в таборах суворого режиму. 3 грудня 1981 року знову заарештований. 2 липня 1987 року звільнений. У 1990 році реабілітований. Влітку 1989 року працює в Києві в оргкомітеті Народного Руху України (НРУ). На Установчому з'їзді (8-10 вересня 1989р.) обраний головою секретаріату НРУ. Був головою Політради і співголовою НРУ. З березня 1990 по квітень 1994 року Михайло Горинь - депутат Верховної Ради УРСР. 19 травня 2000 року його обрано Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради. Нагороджений орденом Ярослава Мудрого. Одружений, має доньку та сина.
  • 16.
    ГОРСЬКА АЛЛА ОЛЕКСАНДРІВНА • (нар. 18.09.1929, м. Ялта — п. 28.11.1970, м. Київ) • Видатна художниця, з найвідоміших шістдесятників. • народилася в Ялті в радянізованій номенклатурній родині. 1941—1943 пережила в Ленінграді зі своєю матір’ю дві блокадні зими. Закінчила художній інститут у Києві за фахом живопис. • була одним із організаторів Клубу творчої молоді „Сучасник― (1959-1964). Разом із В.СИМОНЕНКОМ і Л.ТАНЮКОМ відкрила місця поховання розстріляних в НКВС на Лук’янівському і Васильківському кладовищах, у Биківні (1962 — 1963), про що вони заявили в Київську міськраду („Меморандум №2―). • була на процесі В.ЧОРНОВОЛА 15.09.67 у Львові, де з групою киян заявила протест проти незаконного веденння суду. 1968 Г. підписала „Лист-протест 139― на ім’я керівників КПРС і радянської держави з вимогою припинити незаконні процеси. Почалися адміністративні репресії проти „підписанців―, кагебістський тиск. Києвом і Україною пішли чутки про існування підпільної терористичної бандерівської організації, керованої західними спецслужбами. Одним із керівників цієї організації називали Г. • 28.11.70 Г. вбита у м. Василькові Київської обл. Похорон Г. 7.12.70 на Мінському (Берковецькому) кладовищі в Києві перетворився в мітинґ протесту.
  • 17.
    ГРИГОРЕНКО ПЕТРО ГРИГОРОВИЧ • (нар. 16.10.1907, с. Борисівка Приморського р-ну Запорізької обл. – 21.02.1987, Нью-Йорк, США). • Генерал, правозахисник, член-засновник Московської та Української Гельсінкських груп. • З 1931 – фаховий військовий. Закінчив Військово-інженерну академію ім. Куйбишева, у 1934-1937 служив на командних посадах у Білоруському військовому окрузі, потім був слухачем академії Ґенерального штабу. У 1939-1943 служив на Далекому Сході, учасник боїв на р. Халхин-Гол (1939). У 1944-1945 – на фронтах Великої Вітчизняної війни, двічі поранений. Закінчив війну в званні полковника на посаді начальника штабу дивізії. Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни і шістьма медалями. У грудні 1945 – вересні 1961 – на викладацькій і науковій роботі у Військовій академії ім. М.В.Фрунзе. Кандидат військових наук (1948), автор 83 робіт із військової історії, теорії і кібернетики. З 1959 – начальник кафедри оперативно-тактичної підготовки, генерал-майор. У серпні 1961 захистив докторську дисертацію. • У листопаді 1977 Г. одержав дозвіл на піврічну поїздку у США дня лікування і 30.11 виїхав з СРСР. Під час перебування у США не робив політичних заяв, проте Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13.02.1978 був позбавлений радянського громадянства «за дії, що ганьблять звання громадянина СРСР». Дізнавшись про це, дав у Нью- Йорку прес-конференцію, де сказав, що це – найсумніший день у його житті: «Мене позбавили права померти на Батьківщині». • 1993 Г. посмертно відновлений у званні генерал-майора. Його ім'ям названий проспект у Києві і декілька вулиць у Криму.
  • 18.
    ДЗЮБА ІВАН МИХАЙЛОВИЧ • (нар. 26.07.1931, с. Миколаївка Волноваського р-ну Донецької обл.) • Один із найзначніших сучасних діячів української культури, критик, літературознавець. Найвідоміший автор українського самвидаву. • 18.04.72 Д. був заарештований. Єдиний пункт звинувачення — праця "Інтернаціоналізм чи русифікація?". • 11-16.03.73 відбувся суд над Д. і Київський обласний суд засудив його за ст. 62 КК УРСР до 5 р. таборів і 5 р. заслання. Д. тоді мав відкриту форму туберкульозу, цироз легенів. У жовтні 1973 від звернувася до Президії Верховної Ради УРСР з проханням про помилування. Ураховуючи часткове визнання вини, 06.11.73 ПВР УРСР помилувала Д., він був звільнений. • 1974-1982 Д. — коректор, літературний кореспондент багатотиражної ґазети Київського авіазаводу. • З 1982 — на творчій роботі. Автор багатьох літературознавчих книг. • 1992-1994 — міністр культури України. • Д. — лауреат премії ім. О.Білецького (1987) і Державної премії України ім. Т.Шевченка (1991). • Нині Д. - академік-секретар відділення літератури, мови і мистецтвознавства Національної Академії Наук України, редактор журналу "Сучаснiсть", президент Національної асоціації україністів, співголова Головної Редакційної колеґії "Енциклопедії сучасної України". Д. — один з найвторитетніших і поважних діячів української культури.
  • 19.
    Драч Іван Федорович • Народився 17 жовтня 1936 р. в с. Теліженці на Київщині. Навчався в Київському Держуніверситеті ім. Шевченка на факультеті української філології. Закінчив Вищі сценарні курси Держкіно СРСР в Москві. У 1955-58 рр. служив в армії. • Працював в редакції газети ―Літературна Україна‖, сценарному відділі Київської кіностудії ім. Довженка, редакції журналу ―Вітчизна‖. Обирався секретарем, членом правління Спілки письменників України. • 1989 р. – один із засновників, перший голова Народного Руху України (за перебудову). Голова товариства зв’язків із українцями за межами України (Товариство "Україна-Світ"). Голова Конґресу Української Інтелігенції (КУІн), обирався Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР). • Народний депутат України 1, 3 та 4 скликань. Член Комітету з питань Європейської інтеграції у Верховній Раді України. Голова Державного комітету інформаційної політики (2000-2002). • З 1999 р. – член Української Народної Партії. Член Президії партії (1999-2003). З січня 2003 – член Центрального проводу та голова Ради партії УНП. • Лауреат Державної премії України ім. Шевченка (1976) та СРСР (1983). Нагороджений орденами Трудового червоного прапора, ―Знак пошани‖, кн. Ярослава Мудрого V ступеня (1996). Лауреат Державної премії України ім.Т.Шевченка (1976), Державної премії СРСР (1983). Ордени Трудового Червоного Прапора, "Знак Пошани", Почесні Грамоти Президій ВР Грузії і Литовської РСР. Орден князя Ярослава Мудрого V (10.1996), IV ст. (08.2001). Державний службовець 1-го ранґу (05.2000). Герой України (08.2006)
  • 20.
    КАЛИНЕЦЬ ІГОР МИРОНОВИЧ • (нар. 09.07.1939, м. Ходорів Львівської обл.) • Видатний поет, один із натхненників і активних учасників руху шістдесятників. Автор самвидаву. • 1991 в Києві видана збірка К. "Тринадцять алогій", яка була відзначена Державною премією ім. Т.Г.Шевченка. Тоді ж він став лауреатом премії імени Василя СТУСА. З тих пір в Україні вийшло ще декілька збірок К. Його твори перекладені практично всіма європейськими мовами. Великі збірки вийшли англійською, французькою, німецькою мовами. 1997 в Харкові видано в серії "Українська література ХХ століття" практично повну збірку віршів К., а у Франції — великий том віршів французькою. • З 1992 К. працює в Міжнародному центрі освіти, науки й культури (м.Львів) завідувачем відділу культури. Пише казки для дітей.
  • 21.
    КАНДИБА ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ • (нар. 07.06.1930, с. Стульно, округ Влодава Польської республіки - п. 08.11.2002, Львів) • Юрист, активний член партії Українська Робітничо-Селянська Спілка, член- засновник Української Гельсінкської групи (УГГ), радикальний націоналіст. • 24.03.81 К. заарештували за звинуваченням в "антирадянській агітації й пропаганді" за ст. 62, ч. 2 КК УРСР. • 05.09.88 К. помилуваний указом Президії Верховної Ради СРСР. Звільнений зі Львівської тюрми тільки 9 вересня, вже після оголошення голодівки протесту і вимоги президента США Р.Рейґана звільнити К.
  • 22.
    КАРАВАНСЬКИЙ СВЯТОСЛАВ ЙОСИПОВИЧ • (нар. 24.12.1920, м. Одеса) • Філолог, літератор, постійний автор самвидаву. • Усього провів у неволі 31 рік. • У листопаді 1979 еміґрував разом з дружиною до США. Веде громадську й наукову діяльність, опублікував низку праць із мовознавства. • В Україні трьома виданнями вийшов його ―Практичний словник синонімів української мови‖ "Російсько-український словник складної лексики", • Указом Президента України від 8.11. 2006 за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод нагороджений орденом «За мужність» І ступеня.
  • 23.
    Ліна Василівна Костенко • народилася 19 березня 1930 р. у м. Ржищеві на Київщині. • Ліна Костенко — одна з тих, хто не втратив людської гідності в часи випробувань, і її шістнадцятирічне мовчання не було слабкістю чи компромісом із владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито. її принциповість і прямота настільки лякали й дратували представників влади, що вони з величезним задоволенням у будь- який спосіб примусили б її мовчати. • Але Л. Костенко користувалась такою великою популярністю і любов'ю читачів, що чиновники просто боялись її чіпати. • Надзвичайний, безпрецедентний успіх мав історичний роман у віршах «Маруся Чурай». Цей твір не має нічого спільного з усім тим, що досі було написано про легендарну поетесу, і представляє в українській літературі рідкісний жанр. Працюючи над ним, Ліна Костенко використала ті скупі історичні, а по суті, напівлегендарні відомості про співачку-поетесу з Полтави Марусю Чурай, що з плином часу дійшли до нас.
  • 24.
    КОЦЮБИНСЬКА МИХАЙЛИНА ХОМІВНА • (нар. 18.12.1931, м. Вінниця – п. 7.01. 2011, м. Київ) Літературознавець, активна учасниця руху шістдесятників, племінниця класика української літератури Михайла Коцюбинського. • Лауреат Премії ім. В. Стуса та Національної премії України ім. Т. Шевченка, Премії ім. Олени Теліги, Літературної премії ім. О. Білецького.
  • 25.
    ЛИТВИН ЮРІЙ ТИМОНОВИЧ • (нар. 26.11.1934, с. Ксаверівка, Васильківського р-ну Київської обл.- п. 05.09.1984, с. Кучино, Чусовського р-ну, Пермської обл.) • Поет, письменник, публіцист, член Української Гельсінкської груп (УГГ) • Усього він був засуджений на 41 рік неволі, не враховуючи 1,5 р. адміннагляду. • У таборах відбув 20 р. з 49 прожитих. Він устиг написати декілька повістей і збірок віршів (більшість літературних творів досі не знайдені). • 19.11.89 тлінні рештки В.СТУСА, О.ТИХОГО і Литвина були з великими почестями перепоховані на Байковому кладовищі в Києві.
  • 26.
    ЛУК’ЯНЕНКО ЛЕВКО ГРИГОРОВИЧ • (нар. 24.08.1928, с. Хрипівка, Городнянського р- ну, Чернігівської обл.) • Видатний діяч українського національного руху, один з організаторів Української робітничо-селянської спілки (УРСС), член-засновник УГГ, Голова УГС і УРП. • знакова фігура української історії, чий політичний і життєвий досвід є необхідним для тих, хто будуватиме Україну XXI сторіччя. Йому випали дуже складні роки, так би мовити, «час багатопартійності»: «коли одна партія при владі, а інші — у в'язниці». Вiдомий правозахисник, борець за незалежнiсть України, вiн 27 рокiв провiв у радянських в'язницях та концтаборах, вiдстоюючи свої свiтогляднi iдеали та принципи. З них 72 днi — у камерi смертникiв...
  • 27.
    МАРЧЕНКО ВАЛЕРІЙ ВЕНІАМІНОВИЧ • (нар. 16.09.1947, Київ — п. 07.10.1984, тюремна лікарня м.Ленінґрад) • Журналіст, есеїст, перекладач, у чений- сходознавець, правозахисник, ч лен УГГ з 1983 р. • 29.12.73 засуджений до 6 р. таборів суворого режиму та 2 р. заслання за ст. 62 ч. 1 КК УРСР. • 13.03.83 суд визнав М. особливо небезпечним рецидивістом і засудив його до 10 р. таборів особливо суворого режиму та 5 р. заслання. Цей вирок для М. був фактично смертним. • Похований 14 жовтня 1984 на кладовищі в с. Гатне Києво- Святошинського р-ну.
  • 28.
    МОРОЗ ВАЛЕНТИН ЯКОВИЧ • (нар. 15.04.1936, с.Холонів, Горохівського р-ну, Волинської обл.) • Відомий діяч українського національного руху, один з найрадикальніших його представників. • Нарешті після 5-місячної голодівки в 1979, під тиском світової громадськости, влада мусила обміняти М. та ще чотирьох дисидентів на двох радянських аґентів КДБ. • Уночі з 27 на 28 квітня 1979 у Нью-Йоркському аеропорту ім. Кеннеді представники радянських властей обміняли п’ятьох політв’язнів - О.ГІНЗБУРҐА, Г.ВІНСА, В.МОРОЗА, М.ДИМШИЦЯ та Е.КУЗНЄЦОВА - на радянських громадян Черняєва та Енґера, колишніх службовців ООН, засуджених у США на великі терміни за звинуваченням у шпигунстві. Жоден з обміняних не знав про це, згоди ні в кого не питали — акція була оформлена як позбавлення громадянства з подальшим видвореннням із країни. • 01.06.79 у М. закінчувалася тюремно-табірна частина покарання, йому належалося ще 5 р. заслання. • За кордоном М. зустрічали як героя. Спочатку він оселився в Америці, викладав у Гарвардському університеті. • Жив у Канаді, працював радіожурналістом, приїздив на батьківщину з лекціями "Україна XX століття". З 1997 постійно живе у Львові, викладає в університеті.
  • 29.
    НЕКРАСОВ ВІКТОР ПЛАТОНОВИЧ • (нар. 17.06.1911, р. Київ — п. 03.09.1987, м. Париж) • Відомий письменник. • Від 1974 в еміграції.В еміґрації Н. жив у Парижі, працював на радіо "Свобода", мандрував і, звичайно, писав. Видав 6 нових книг (спогади, дорожні замітки, нариси, есе), але відсутність звичного середовища і свого читача дуже гнітили Н. • Помер Н. 03.09.87. Похований на російському кладовищі в Парижі.
  • 30.
    ПЛЮЩ ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ • (нар. 26.04.1939, м. Нарин, Киргизія) • Математик. Відомий публіцист, літературознавець, правозахисник, чл ен Ініціативної групи захисту прав людини, член Закордонного представництва Української Гельсінкської групи. • 15.01.72. заарештований, звинувачений — "антирадянська агітація і пропаганда з метою підриву Радянської влади". У січні 1973 суд визнав, що П. вчинив злочин у неосудному стані. 05.07.73 суд направив П. на примусове лікування в Дніпропетровську спецпсихлікарню з діагнозом "млявотічна шизофренія", • Улітку того ж року Міжнародний конґрес математиків у Ванкувері виступає з заявою про негайне звільнення П. • 23 жовтня в Парижі організований великий мітинґ на захист П. Керівники компартій Франції, Анґлії й Італії виступають з вимогами звільнити П. • У січні 1976 П. поза його бажанням був вивезений з СРСР і з тих пір живе у Франції. Західні психіатри визнали П. здоровим.
  • 31.
    СВІТЛИЧНИЙ ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ • (нар. 20.09.1929, с. Половинкіно, Старобільського р-ну, Луганської обл. - п. 25.10.1992, м. Київ) • Критик, літературознавець, поет, перекладач. Духовний лідер і ідеолог національно- демократичного руху 60-70-х років. Один з найактивніших розповсюджувачів самвидаву. • Перекладав зі слов'янських мов, зі французької. • 30.08.65 С. заарештували за звинуваченням в антирадянській агітації і пропаганді • 12.01.72 — другий арешт, засудили до 7 р. позбавлення волі в таборах суворого режиму і 5 р. заслання. • 23.01.83 С. звільнений. Повернувшись тяжко хворим, продовжувати колишню громадську діяльність він уже не зміг. Три останні роки не розмовляв і не рухався. • Помер С. 25.10.92. Похований у Києві на Байковому цвинтарі. • У 1989 С. присуджено премію ім. В.Стуса, в 1994 — премію ім. Т.Шевченка.
  • 32.
    СВЕРСТЮК ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ • (нар. 13.12 1928, с.Сільце Горохівського р-ну Волинської обл.) • Видатний сучасний український публіцист і літературознавець, активний учасник національно- демократичного руху, один з його інтелектуальних лідерів • Заарештований 14.01.72 під час масових арештів серед української інтеліґенції.. Засуджений у квітні 1973 на максимальний термін — 7 р. таборів суворого режиму і 5 р. заслання. • Лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка (1995). Дійсний член Української Вільної Академії Наук (США, 1996).
  • 33.
    СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ • (нар. 8 01. 1935, с. Біївці Лубенського р-ну Полтавської обл. - п.. 14.12 1963, м.Черкаси). • Одна з найяскравіших і найзначніших фіґур в українській поезії початку 60-х рр. Пішов із життя на 29-му році, та справив величезний вплив на пробудження національно- демократичних настроїв в Україні. • 1962 року В. Симоненко разом з А. Горською та Л. Танюком виявили місця поховання розстріляних НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, в Биківні, про що й було зроблено заяву до міської ради. Після цього його було декілька разів жорстоко побито, унаслідок чого помер від швидкоплинної хвороби нирок у 1963. • У Черкасах існує Літературно-меморіальний музей Василя Симоненка. Також в 1965 році на громадських засадах створено музей в селі Біївці в хаті, де народився поет. • Ім'ям поета названі вулиці у багатьох містах України. • 25 грудня 2008 року Національний банк України випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні присвячену поету. • 17 листопада 2010 року у місті Черкасах на вулиці Фрунзе, біля палацу одружень (історичний Будинок Щербини), був відкритий пам'ятник поетові. Автор монумента — Владислав Димйон[
  • 34.
    СТУС ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ • (нар. 08.01.1938, с. Рахнівка, Гайсинського р- ну, Вінницької обл. — п. 04.09.1985, сел. Кучино, Чусовського р-ну, Пермської обл.) • Видатний український поет, критик, публіцист, автор самвидаву, член Української Гельсінкської групи (УГГ). • 12.01.72 С. був заарештований і звинувачений у проведенні антирадянської агітації й пропаганди. • 14.05.80 знову заарештований. • 28.08.85 за вигаданим приводом С. черговий раз був кинутий до карцеру, де оголосив голодівку протесту "до кінця". Загинув уночі з 3 на 4 вересня 1985. Похований на кладовищі с. Борисово. • 19.11.89 перепохований разом з О.ТИХИМ і Ю.ЛИТВИНОМ на Байковому кладовищі в Києві. • 1993 творчість С. відзначена Державною премією ім. Т.Шевченка. 1994-1999 вийшла збірка творів С. у 6 томах, 9 книгах, підготована редакційною колеґією на чолі з М.КОЦЮБИНСЬКОЮ та сином поета Д.Стусом.
  • 35.
    ТАНЮК ЛЕСЬ СТЕПАНОВИЧ • Народився 8 липня 1938 року в с. Жукині Димерського району Київської област • Режисер, організатор Клубу творчої молоді, мистецтвознавець, перекладач, п олітичний діяч • Голова Всеукраїнського товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса. • Народний депутат України 1, 2, 3 та 4 скликань. • Заступник голови Народного Руху України. • Голова комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. • Член депутатської фракції "Наша Україна". • Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. • Володіє німецькою, французькою, англійською мовами. • Захоплення: театр, література, музика.
  • 36.
    ТИХИЙ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ • (нар. 27.01.27, хутір Їжівка Констянтинівського р- ну, Донецької обл. - п. 06.05.84, тюремна лікарня м. Пермі) • Послідовний і безкомпромісний борець з русифікацією України, один із засновників Української Гельсінкської групи (УГГ). • Останки О.Тихого разом з прохом В.СТУСА і Ю.ЛИТВИНА перевезли в Київ і 19.11.89 перепоховали на Байковому цвинтарі.
  • 37.
    ХМАРА СТЕПАН ІЛЬКОВИЧ • (нар. 12.10.1937 р., с. Боб’ятин, Сокальского р-ну Львівсьої обл.). • Активіст українського національного руху, відомий політик. • у 1980 році був заарештований КДБ і засуджений до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборах для політв'язнів N35, 36 на Уралі. 1987 року повернувся в Україну, став одним із керівників УГС, а після її перетворення на УРП з 1990 р. - заступником голови партії.
  • 38.
    ЧОРНОМАЗ БОГДАН ДАНИЛОВИЧ • (нар. 9.02. 1948 р., с. Стегніківці Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) • Історик, громадський і політичний діяч. • Родом з національно свідомої галицької сім'ї. • 3.09. 1991 р. Чорномаза реабілітований відповідно до Закону УРСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій" від 17.04. 1991. • У 2005 р. захистив дисертацію на вчений ступінь кандидата історичних наук. • Живе в Умані.
  • 39.
    ЧОРНОВІЛ ВЯЧЕСЛАВ МАКСИМОВИЧ • (нар. 24.12.1937 (за документами - 1 січня 1938), с. Єрки Звенигородського р-ну Черкаської обл. - 25.03.1999, м. Київ) • Шістдесятник, видатний діяч правозахисного і національно- визвольного руху 60-90-х років, член Української Громадської Групи сприяння виконанню гельсінкських угод (УГГ), політичний діяч. • 1967 засуджений до 6 років колонії суворого режиму. Причина –книга прошестидесятників «Лихо з розуму» • У 1972 році знов засуджений і вУкраїну повернувся в 1985 році • Голова Народного Руху України (НРУ) • 25.03.99 Ч. загинув в автомобільній катастрофі.