1. Самойленко Анастасія Дмитрівна 1 ЗПНМС
Клас 4
Тема: Оригамі. Виготовлення писанки технікою оригамі.
Мета: вивчення основ техніки оригамі, закріпити вміння учнів
складати папір та створювати композиції; вдосконалювати навички
роботи з папером, дрібну моторику рук; виховувати позитивні
емоції і почуття у процесі пізнавальної діяльності.
Обладнання: кольоровий папір (бажано кольоровий з обох сторін);
ножиці; простий олівець; клей; зразки композицій; мультимедійна
дошка.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
- перевірка присутності учнів;
- перевірка наявності в них необхідного приладдя для роботи на
уроці;
- психологічна підготовка учнів до уроку.(- Дуже приємно бачити,
що у всіх гарний настрій, сподіваюсь, що він не залишить вас
упродовж всього уроку).
2. Перевірка домашнього завдання.
1). Поетична хвилинка.
- Зараз, учні, пропоную вам прослухати поетичні рядки, і дати
відповідь на такі запитання.
- Яку роль виконувала писанка у житті українського народу?
- Символом чого є писанка для українського народу?
З-за столу не вставала,
На яєчку малювала
Роду нашого святиню —
Українську берегиню.
Гарна писанка
2. У мене, бо вона
Для тебе, нене! (Писанка слугувала оберегом для українців)
2). Кубування.
(Учень бере кубик із запитаннями, кидає його, яке питання випаде
зверху, дає на нього відповідь, і так наступний…)
1. Скільки років минуло з того як знайшли знайдено шкаралупу
яйця з візерунками? (3000 років);
2. Хто раніше розписував писанки? (Жінки і дівчата);
3. Хто являється «яйцевиробником»? (Курка);
4. Скільки років писанці, яку знайшли у центрі Львова в 2013 році?
(500 років);
5. З якого матеріалу виготовлені муляжі культових яєць, знайдені в
курганних похованнях ІІІ-ІІ тисячоліть до Різдва Христового?
(Глини та кремнію);
6. Назвіть місця, у яких є пам’ятники писанці?
3. Мотивація навчальної діяльності
1). Інсценізація уривку з казки «Великоднє диво».
Автор: Жили – були курочка Нюрочка та півник Співник.
Якось перед Великодніми святами запитав півник у курочки.
Півник: Скільки ти вже знесла яєчок на крашанки?
Курочка: П'ятнадцять!
Півник: Добре! Гарні крашанки намалюємо. Вони будуть
сяяти – переливатися, з Воскресінням вітатися, обдаруємо ними
церкву, сиріт і хазяйський людський рід.
Курочка: А як же ми ? Невже все віддамо і не будемо мати
свят?
Автор: Півник кукурікнув від здивування – про таке він
чомусь не подумав. Та по хвилі вирішив.
Півник: А ти постарайся знести найкраще з найкращих яєчок.
Дуже постарайся! А я сплету маленький кошичок для яєчка.
Віра Багірова (Журнал для дітей «Зернятко» - квітень 2017).
4. УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Повідомлення теми та мети уроку
3. – Сьогодні на уроці ми згадаємо, що таке оригамі, та будемо
працювати, використовуючи цю техніку. Згадаємо про основні
прийоми складання паперу та створимо “Пташину родину”.
1. Розповідь учителя
– Слово оригамі – японського походження, і складається
з двох слів: “ори” – складати і “гамі” – папір.
2. Цікаво знати!
Історія виникнення оригамі нерозривно пов’язана з появою в Японії
паперу. Незважаючи на сувору заборону вивезення технології
виготовлення паперу із Китаю, де він був винайдений, у VI ст.
кочовий буддійський монах Дан-Хо, про якого сучасники говорили,
що він має робити “папір і туш”, дістався Японії і передав
таємницю виготовлення паперу. Як стверджують “Японські
хроніки”, це відбулося у 610 р. нашого століття.
Оригамі в Японії бере свій початок від періоду Хейан (ІХ-ХІ ст.). У
той час папір, виготовлений вручну, був дорогим і дуже цінним
матеріалом, використовували його лише в особливих випадках.
Але, незважаючи на те, що папір був винайдений у Китаї, а не в
Японії, саме остання і стала батьківщиною мистецтва складання з
паперу – оригамі.
Вироби зі складеного паперу слугували переважно предметами
релігійного культу, наприклад, коробочки санбо, що до них
укладали шматочки риби й овочів, підносилися як
жертвоприношення у храмах.
У періоди Камакура (ХІІІ-XIV ст.) і Муроматі (XIV-XVI ст.)
оригамі вийшло за межі храмів. Аристократи, монахи, представлені
при дворі, і придворні імператорського двору мали вміти складати
оригамі.
4. Так, записки складалися у вигляді метеликів, журавлів, квітів тощо.
Вони були символом дружби або доброго побажання. Уміння
складати фігурки ори – гамі стало ознакою доброї освіти і
вишуканих манер. Поступово оригамі з церемоніального мистецтва
перетворилося на цікаве дозвілля.
А в XVII ст. були винайдені традиційні нині фігурки (тварини,
риби). Тоді ж стародавній символ – журавель – перетворився на
одну з найвідоміших фігурок оригамі. Паперовий журавлик став
побажанням щастя і довголіття, своєрідним символом Країни
сонця, що сходить.
5.Фізкультхвилинка
6. Повторення правил безпеки під час роботи.
7. Робота над матеріалом
ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ
Для виготовлення писанки будемо використовувати три кольори
паперу: жовтий, білийі червоний. (можна білого кольору).Розмір
одного модуля 7,5 на 5 см. Необхідно зібрать
150 модулів.
Нагадаю схему модулів
1. Скласти листок пополам.
2. Намітьте лінію згину (зігніть і розігніть)
3. Загніть кутики до центру
5. 4. Див. мал.
5. Переверніть на інший бік
6. Вільні кінці загнути догори
7. Див. мал.
8. Перевернути на інший бік
9. Загнути куточки вниз
10. Скласти заготовку пополам
11. Модуль готовий
7. Далі на кожен куточок модулів попереднього ряду одягти по 1
жовтому модулю одним карманчиком. Таким чином, кількість
модулів збільшиться до 20
Четвертий ряд
У четвертому ряді надіти 20 жовтих модулів.
П’ятий ряд
У пятому ряді - 20 червоних модулів.
8. Шостий ряд
У шостому ряді- 20 білих модулів
Сьомий ряд
Потім надіти 20 червоних модулів
9. 8 - 9 ряди
У восьмому і дев’ятому ряді знову надіти 20 жовтих модулів.
В наступному- надіти 10 жовтих модулів, пропускаючи по два
куточки модулів попереднього ряду.
Десятий ряд
У десятому ряді також повинно бути 10 жовтих модулів. Але
кожен із них надіти уже на 4 куточка модулів двух попеедніх рядів.
10. Останій ряд
В останньому ряді надіти 10 жовтих модулів.
Писанка готова!
8. ВИСТАВКА ТА ОЦІНЮВАННЯ РОБІТ УЧНІВ
– Подивіться на нашу виставку.
– Ви дуже постаралися!
– Чия робота вам сподобалася найбільше? Чому?
9. ПІДСУМОК УРОКУ
– Чи сподобався вам урок?
– Про що нове ви дізналися на уроці?
– Чого навчилися?
