Published on Sep 17, 2015
Звіт має на меті кількісно оцінити економічні ефекти сучасної ССО. У звіті проаналізовано наявні дані щодо розвитку малого бізнесу та використання ССО в Україні, а також оглянуто результати досліджень щодо наслідків застосування спрощеного оподаткування за кордоном.
Автори:
Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій» , експерт Програми USAID ЛЕВ,
Ігор Бураковський, голова правління ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», старший радник Програми USAID ЛЕВ,
Костянтин Кравчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Київська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У кінці 2016 - на початку 2017 року ми опитали 116 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом, в рамках дослідження було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Київської області, ми порівнюємо результати опитування МСП на Київщині 2016 та 2015 років.
Cпрощена система оподаткування в Україні: оцінка в контексті сучасних реалійUSAID LEV
Звіт має на меті кількісно оцінити економічні ефекти сучасної ССО. У звіті проаналізовано наявні дані щодо розвитку малого бізнесу та використання ССО в Україні, а також оглянуто результати досліджень щодо наслідків застосування спрощеного оподаткування за кордоном.
Автори:
Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій» , експерт Програми USAID ЛЕВ,
Ігор Бураковський, голова правління ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», старший радник Програми USAID ЛЕВ,
Костянтин Кравчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Радіочастотний ресурс відіграє ключову роль у наданні сучасних телекомунікаційних послуг споживачам. Без нього неможливо уявити перш за все мобільний зв’язок, однак він також використовується для супутникового зв’язку, фіксованого широкосмугового доступу в інтернет та інших послуг. Водночас слід враховувати, що постійно з’являються нові технології і розвиваються наявні, що вимагає задіяння додаткового спектру. На відміну від попиту, розмір спектру незмінний, що ставить перед державою питання щодо ефективного управління цим обмеженим спільним ресурсом.
В Україні, як і у інших країнах пострадянського простору, існують деякі особливості розподілу смуг радіочастот на національному рівні. Так, значна частка спектру у різних діапазонах все ще належить спеціальнім користувачам РЧР (військові, спецслужби тощо). Деякі компанії свого часу отримали ліцензії на значні діапазони перспективного для впровадження нових технологій спектру з ціллю його подальшого «продажу». Це стало можливим завдяки низькій вартості рентної плати за цей спектр. Оскільки якість телекомунікаційних послуг напряму залежить від обсягу відповідного спектру, що є в наявності у оператора, то оператори не поспішають здавати «залишковий» спектр державі.
Згадані проблеми є одними з причин, чому Україна лише у 2015 році провела тендер на видачу ліцензій на користування РЧР для надання телекомунікаційних послуг третього покоління (3G), а на 4G - лише у 2018. При цьому вже у 2020 році, згідно з Указом Президента, очікується впровадження 5G - лише на рік-другий пізніше, ніж у більшості європейських країн.
Саме європейський досвід регулювання сфери користування РЧР, директиви ЄС, Україна зобов’язана імплементувати до кінця 2019 року відповідно до Угоди про асоціацію. На жаль, за 7 місяців до кінцевого терміну більшість положень відповідних директив не реалізовані. Недостатня увага до цих зобов’язань і сфери РЧР загалом може бути пов’язана, між іншим, із технічною складністю і недостатньою кількістю аналітики, цікавої для ширшого кола читачів, ніж працівники галузі із багаторічним досвідом. Ця робота має на меті виправити ситуацію, що склалася, та сформувати дієву дискусію із пошуку ефективних вирішень наявних проблем.
Щорічна оцінка ділового клімату в Україні 2016USAID LEV
Аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату 2016: основні результати» продовжує серію аналітичних документів, які готуються експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» у рамках виконання завдання з розробки та запровадження національного інструменту моніторингу й оцінки стану ділового клімату для малого та середнього бізнесу. Регулярне проведення такого моніторингу та оцінювання є невід’ємною складовою процесу розробки й впровадження заходів політики прияння розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. У цьому документі представлено основні результати другої «Щорічної оцінки ділового клімату», проведеної за 2016 рік, першу «Щорічну оцінку ділового клімату» було здійснено для 2015 року.
У звіті представлено Індекс ділового клімату, спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату», який показує динаміку змін бізнес-клімату в країні. Також цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими тикаються МСП у своїй діяльності та «рейтинг» очікуваних реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП отримання регуляторних вимог, є частиною цього звіту. Предметом аналізу також є «демографія» сектору малого та середнього підприємництва, зокрема розмір підприємств сектору та динаміка зайнятості
Київська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У кінці 2016 - на початку 2017 року ми опитали 116 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом, в рамках дослідження було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Київської області, ми порівнюємо результати опитування МСП на Київщині 2016 та 2015 років.
Cпрощена система оподаткування в Україні: оцінка в контексті сучасних реалійUSAID LEV
Звіт має на меті кількісно оцінити економічні ефекти сучасної ССО. У звіті проаналізовано наявні дані щодо розвитку малого бізнесу та використання ССО в Україні, а також оглянуто результати досліджень щодо наслідків застосування спрощеного оподаткування за кордоном.
Автори:
Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій» , експерт Програми USAID ЛЕВ,
Ігор Бураковський, голова правління ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», старший радник Програми USAID ЛЕВ,
Костянтин Кравчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Радіочастотний ресурс відіграє ключову роль у наданні сучасних телекомунікаційних послуг споживачам. Без нього неможливо уявити перш за все мобільний зв’язок, однак він також використовується для супутникового зв’язку, фіксованого широкосмугового доступу в інтернет та інших послуг. Водночас слід враховувати, що постійно з’являються нові технології і розвиваються наявні, що вимагає задіяння додаткового спектру. На відміну від попиту, розмір спектру незмінний, що ставить перед державою питання щодо ефективного управління цим обмеженим спільним ресурсом.
В Україні, як і у інших країнах пострадянського простору, існують деякі особливості розподілу смуг радіочастот на національному рівні. Так, значна частка спектру у різних діапазонах все ще належить спеціальнім користувачам РЧР (військові, спецслужби тощо). Деякі компанії свого часу отримали ліцензії на значні діапазони перспективного для впровадження нових технологій спектру з ціллю його подальшого «продажу». Це стало можливим завдяки низькій вартості рентної плати за цей спектр. Оскільки якість телекомунікаційних послуг напряму залежить від обсягу відповідного спектру, що є в наявності у оператора, то оператори не поспішають здавати «залишковий» спектр державі.
Згадані проблеми є одними з причин, чому Україна лише у 2015 році провела тендер на видачу ліцензій на користування РЧР для надання телекомунікаційних послуг третього покоління (3G), а на 4G - лише у 2018. При цьому вже у 2020 році, згідно з Указом Президента, очікується впровадження 5G - лише на рік-другий пізніше, ніж у більшості європейських країн.
Саме європейський досвід регулювання сфери користування РЧР, директиви ЄС, Україна зобов’язана імплементувати до кінця 2019 року відповідно до Угоди про асоціацію. На жаль, за 7 місяців до кінцевого терміну більшість положень відповідних директив не реалізовані. Недостатня увага до цих зобов’язань і сфери РЧР загалом може бути пов’язана, між іншим, із технічною складністю і недостатньою кількістю аналітики, цікавої для ширшого кола читачів, ніж працівники галузі із багаторічним досвідом. Ця робота має на меті виправити ситуацію, що склалася, та сформувати дієву дискусію із пошуку ефективних вирішень наявних проблем.
Щорічна оцінка ділового клімату в Україні 2016USAID LEV
Аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату 2016: основні результати» продовжує серію аналітичних документів, які готуються експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» у рамках виконання завдання з розробки та запровадження національного інструменту моніторингу й оцінки стану ділового клімату для малого та середнього бізнесу. Регулярне проведення такого моніторингу та оцінювання є невід’ємною складовою процесу розробки й впровадження заходів політики прияння розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. У цьому документі представлено основні результати другої «Щорічної оцінки ділового клімату», проведеної за 2016 рік, першу «Щорічну оцінку ділового клімату» було здійснено для 2015 року.
У звіті представлено Індекс ділового клімату, спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату», який показує динаміку змін бізнес-клімату в країні. Також цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими тикаються МСП у своїй діяльності та «рейтинг» очікуваних реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП отримання регуляторних вимог, є частиною цього звіту. Предметом аналізу також є «демографія» сектору малого та середнього підприємництва, зокрема розмір підприємств сектору та динаміка зайнятості
МСП та держава: як відновити взаємну довіру?USAID LEV
Ця консультативна робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Ринок криптовалют активно розвивається та зростає у своїх обсягах протягом останніх кількох років. На 13 березня 2018 року загальна капіталізація ринку криптовалют складає близько 370 мільярдів доларів. Добовий об’єм торгівлі криптовалютами перевищує 15 мільярдів доларів, а за останні 30 днів загальний обсяг торгівлі криптовалютами становив близько 400 мільярдів доларів.
При цьому ринок розвивається в умовах правової невизначеності, що створює проблеми як для досягнення цілей державного регулювання, так і для правової захищеності учасників ринку. Держава має визначити:
правовий статус криптовалют;
цілі державного регулювання ринку;
класифікацію операцій з криптовалютами;
оподаткування операцій з криптовалютами;
способи запобігання відмиванню коштів за допомогою криптовалют;
способи захисту споживачів на ринку криптовалют.
Протягом останніх десяти років обсяг перевезених усіма видами транспорту вантажів коливався у межах від 601 до майже 812 млн т, сягнувши максимуму у 2011 р., мінімуму у 2015 р. і завершивши 2019 р. на позначці 676 млн т.
Ринок вантажних перевезень характеризується помітною боротьбою його учасників за розмір ринкової частки, зокрема найбільш істотно проявляється міжвидова конкуренція - змагання між видами транспорту за обсяги однорідного вантажу. Безперечними лідерами виявилися залізничний та автомобільний транспорт. При цьому, автотранспорт демонстрував постійне зростання від 140 млн т у 2009 р. до рекордних 244 млн т у 2019 р., а залізничний – навпаки, починаючи з піку 468 млн т у 2011 р неухильно рухався до антирекорду – 312,9 млн т у 2019 р. Інші види транспорту виявили відносну стабільність, що корелюється із загальними річними показниками.
У сегменті міжнародних вантажних перевезень частка автомобільного транспорту демонструє регулярне зростання (від 3,72% до 5,47% у 2016-2019 рр.), але залишається в середньому у 10 разів меншою від частки залізничного транспорту.
Частка міжнародних перевезень у загальному обсязі залізничних перевезень у 2016-2019 рр. варіювалася від 49% до 55%, проте у загальних автомобільних перевезеннях за той же період частка міжнародних була в середньому у 10 разів меншою і складала трохи більше 5%.
Це вказує на зосередженість національних автоперевізників здебільшого на внутрішніх вантажних перевезеннях, тоді як залізничні перевезення демонструють відносний паритет у міжнародному та внутрішньому сполученні.
Конкурентна позиція вантажних автоперевізників у міжнародному сегменті задовільна. Подальший розвиток та зростання ринкової частки у цьому сегменті не залежить від діяльності потенційно конкурентних видів транспорту, проте має жорстку кореляцію із покращенням технічної і технологічної оснащеності, якості послуг, лояльності до клієнтів, удосконаленням державного регулювання та покращення якості інфраструктури.
За результатами дослідження ринку міжнародних вантажних автоперевезень, експерти BRDO вважають, що галузь потребує змін, які забезпечать досягнення державної цілі розвитку. Це можливо здійснити лише шляхом удосконалення системи управління та контролю за міжнародними перевезеннями; запровадження нового підходу до ліцензування та вихід на ринок для перевізників; створення єдиної комплексної системи управління дорожньо-транспортною безпекою; побудови автоматизованої антикорупційної системи розподілу та контролю використання дозволів; забезпечення державної підтримки та доступного банківського кредитування/лізингу для оновлення автопарків з метою зменшення викидів та підвищення безпеки руху; та розбудови сучасної митної та автодорожньої інфраструктури відповідно до стандартів ЄС
У кінці 2016 - на початку 2017 року 106 малих та середніх підприємств Львівської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в рамках Програми USAID ЛЕВ
Внаслідок географічних особливостей держави та структури реального сектору економіки, особливо експортно-орієнтованих сегментів, залізничний транспорт, надаючи послуги, що забезпечують потреби матеріального виробництва та невиробничої сфери (зокрема, e частині військових та спеціальних перевезень), є ключовою ланкою усього вантажного транспортно-логістичного комплексу України, яка щорічно перевозить найбільшу частину вантажів.
За підсумками 11 місяців 2020 року частки видів транспорту у загальному вантажообігу розподілилися таким чином: залізничний – 61%, автомобільний - 15%, водний – 1%, трубопровідний – 23%, авіаційний – 0,1%.
Яка структура ринку залізничних вантажних перевезень, хто є впливовими суб'єктами на ньому, які є бар'єрні місця і проблеми, що стримують розвиток конкуренції на ринку перевезень та потребують законодавчого та/або регуляторного вирішення?
У дослідженні "Залізничні вантажні перевезення" експерти BRDO визначили цілі регуляторної політики, інструменти регулювання, бар’єрів входу на ринок та шляхи підвищення конкуренції, вирішення проблем, пов'язаних з тарифним регулюванням та підвищенням якості вантажних перевезень.
Право на доступ в інтернет визнано ООН базовим правом людини. Також Організація зазначає, що держава повинна нести відповідальність за доступність інтернету найширшим верствам населення.
Основне завдання - забезпечити всім гравцям ринку рівноправний доступ до інфраструктури: до кабельної каналізації, ліній електропередачі, до багатоквартирних будинків.
Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Проекту Закону № 4159 «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», Закон підписано Президентом. Наразі потрібно привести підзаконні та регуляторні акти у відповідність закону та усунути всі штучні бар’єри для доступу операторів та провайдерів телекомунікаційних послуг, насамперед представників малого та середнього бізнесу, до об’єктів інфраструктури. Створення чесних, прозорих та економічно обґрунтованих умов придасть поштовх розвитку широкосмугового доступу в країні та підвищить її рейтинги (показник МСЕ з проникнення ШПД, рейтинг ВЕФ - Networked Readiness Index).
В Україні загальна середня освіта є обов’язковою для здобуття усіма громадянами. Це формує як значний існуючий ринок освіти, так і потенційний ринок цифрових освітніх технологій. Так, на сьогодні функціонують порядку 16 тис. шкіл, в яких навчаються біля 4 млн учнів. Щороку на їх забезпечення навчальною літературою із державного бюджету виділяються значні кошти (у 2018 році було виділено близько 800 млн грн). При цьому якість освітніх матеріалів часто не відповідає вимогам часу.
Поліпшити ситуацію повинне використання сучасних цифрових технологій, зокрема електронних підручників. На забезпечення ними учнів у 2018 році було виділено 40 млн грн. Також 54 млн грн було виділено на розробку платформи, яка має забезпечити інфраструктуру для поширення е-підручників та інших електронних ресурсів і сервісів.
Для ефективної реалізації державної політики у сфері освіти, що стосується цифрових технологій, необхідна розробка нормативно-правової бази:
Положення про Національну електронну освітню платформу (постанова КМУ);
Положення про електронний підручник (наказ МОН);
НПА, що врегульовують питання проведення експертизи електронних підручників, порядку проведення їх відбору (конкурсу) і забезпечення ними здобувачів загальної середньої освіти.
Політика відкритих даних була запроваджена у 2015 році як частина більшої політики доступу до публічної інформації. Її суть полягає в оприлюдненні публічної інформації у формі, що полегшує її обробку без обмежень щодо подальшого використання. Метою політики було визначено забезпечення доступу до інформації, підвищення прозорості та довіри до органів влади, стимулювання бізнесу та інновацій.
У результаті 3200 розпорядників оприлюднили майже 26 тисяч наборів даних, що стосуються всіх сфер діяльності держави. За допомогою оприлюднених даних було створено більше 30 сервісів, що надають інформацію мільйонам українців щомісяця. Так, інформацією з бізнес-реєстрів користуються від 1.4 до 2.4 мільйона людей щомісячно, отримуючи її через такі сервіси, як Opendatabot, Youcontrol, ContrAgent й інші. Ця інформація допомагає громадянам приймати кращі рішення в житті і в бізнесі. Інформація про держзакупівлі, декларації держслужбовців та політиків підвищує прозорість влади. У цілому, це говорить про ефективність політики.
Незважаючи на досягнуті успіхи, чинна політика не вирішує всіх проблем сфери відкритих даних, а тому потребує коригування.
У звіті представлено головні результати національної оцінки та подано детальний аналіз ділового клімату у Вінницький області. Зокрема, представлено Індекс ділового клімату –
інтегральний показник стану ділового середовища в країні, який спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату». Щорічний регулярний замір Індексу ділового клімату показує напрямок змін бізнес-клімату в країні. Для порівняння ситуації між регіонами, у звіті представлено Регіональний індекс ділового клімату, зокрема, детальний аналіз структури цього показника для Вінницької області.
Цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими стикаються МСП у своїй діяльності, та «рейтинг» найважливіших, з точки зору МСП, реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП дотримання регуляторних вимог, є також частиною цього звіту.
Мобільні платежі функціонують у 93 країнах світу і відіграють значну роль в сучасній економіці. Так, обсяг платежів за допомогою SMS у 2014 році становив близько 4 млрд долл. США, а до 2019 року очікується зростання до 22 млрд долл. США. Обсяг платежів з використанням мобільних додатків становив 2 млрд долл. США, а до 2019 року очікується зростання до 16 млрд долл. США. Однак в Україні цей ринок не розвивається, незважаючи на значний попит. Основна причина – суттєві регуляторні перепони.
У 2016 році весь обсяг операцій з електронними грошима, за допомогою яких функціонують і мобільні платежі, склав 2.99 млрд грн, зменшившись з 3.24 млрд грн у 2015 році. При цьому за базового сценарію розвитку ринку мобільних платежів обсяг операцій може скласти більше 16 млрд грн (650 млн долл). Розвиток мобільних платежів сприятиме появі конкуренції і зростанню прозорості у сфері електронних грошей.
Регулювання ринку мобільних платежів включає законодавство у сфері телекомунікацій, за яке відповідає НКРЗІ, та законодавство фінансової сфери, що є предметом регулювання Національного банку України. Загалом у книзі розглянуто більше 15 актів, що запроваджують регулювання для ринку мобільних платежів. При цьому були виявлені дві регуляторні проблеми, які є бар’єрами для розвитку ринків мобільних платежів в Україні: механізм повернення абоненту оператором телекомунікацій невикористаних коштів та механізм сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Моніторинг роботи митниці очима бізнесу - 2022
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) в рамках реалізації проекту «Підтримка «Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю» протягом жовтня-листопада 2022 року провів спеціальне опитування підприємств – учасників ЗЕД на тему «Спрощення процедур торгівлі – 2022» у ході якого було опитано 366 підприємств-учасників ЗЕД в більшості регіонів України.
Метою опитування є дослідження оцінки ефективності роботи митниці в умовах дії воєнного стану в Україні, визначення проблем, з якими стикається бізнес, та підготовка відповідних рекомендацій. Результати опитування дозволять оцінити зміни, що відбуваються на митниці та впливають на бізнес, в умовах російської збройної агресії проти України.
За результатами опитування ІЕД підготував аналітичний звіт «Моніторинг роботи митниці очима бізнесу - 2022 рік».
Аналітичний звіт «Моніторинг роботи митниці очима бізнесу - 2022» продовжує серію щорічних аналітичних документів, що готувалися експертами (ІЕД) у 2015 - 2021 роках під назвою «Спрощення процедур торгівлі в Україні: оцінки та очікування бізнесу» та були присвячені оцінці бізнесом спрощення процедур міжнародної торгові в різних аспектах. У 2022 році ми сфокусували наші зусилля на аналізі того, як працює українська митниця на основі результатів VII щорічного опитування імпортерів та експортерів.
Впровадження реформи, яка має на меті створення митної служби європейського зразка, є важливим кроком покращення ділового клімату в Україні. Для сприяння впровадженню реформи ІЕД створив інструмент ефективного зворотного зв’язку з бізнесом. У результаті, усі зацікавлені сторони — влада, бізнес, громадськість — отримали надійне джерело інформації про хід реформи митниці «із перших рук» для подальшого прийняття рішень.
Основні результати опитування за темами:
1. Оцінка роботи митниці та проблеми в роботі митниці
2. Вартість процедур митного оформлення
3. Очікування бізнесу від реформ на митниці
4. Джерела інформації, Дія.Бізнес та роль бізнес-асоціацій
5. Контрабанда та «сірий імпорт» на галузевих ринках
Автори звіту традиційно сподіваються, що наше дослідження буде корисним для фахової дискусії з питань реформування митниці та створення кращих умов ведення бізнесу в країні.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу, Міжнародного фонду «Відродження» та ATLAS Network. Її зміст виключною відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, МФ «Відродження» чи ATLAS Network.
Published on Apr 3, 2017
Ця консультативна робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Консультаційна робота «МСП та держава: як відновити взаємну довіру?»USAID LEV
Робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
МСП та держава: як відновити взаємну довіру?USAID LEV
Ця консультативна робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Ринок криптовалют активно розвивається та зростає у своїх обсягах протягом останніх кількох років. На 13 березня 2018 року загальна капіталізація ринку криптовалют складає близько 370 мільярдів доларів. Добовий об’єм торгівлі криптовалютами перевищує 15 мільярдів доларів, а за останні 30 днів загальний обсяг торгівлі криптовалютами становив близько 400 мільярдів доларів.
При цьому ринок розвивається в умовах правової невизначеності, що створює проблеми як для досягнення цілей державного регулювання, так і для правової захищеності учасників ринку. Держава має визначити:
правовий статус криптовалют;
цілі державного регулювання ринку;
класифікацію операцій з криптовалютами;
оподаткування операцій з криптовалютами;
способи запобігання відмиванню коштів за допомогою криптовалют;
способи захисту споживачів на ринку криптовалют.
Протягом останніх десяти років обсяг перевезених усіма видами транспорту вантажів коливався у межах від 601 до майже 812 млн т, сягнувши максимуму у 2011 р., мінімуму у 2015 р. і завершивши 2019 р. на позначці 676 млн т.
Ринок вантажних перевезень характеризується помітною боротьбою його учасників за розмір ринкової частки, зокрема найбільш істотно проявляється міжвидова конкуренція - змагання між видами транспорту за обсяги однорідного вантажу. Безперечними лідерами виявилися залізничний та автомобільний транспорт. При цьому, автотранспорт демонстрував постійне зростання від 140 млн т у 2009 р. до рекордних 244 млн т у 2019 р., а залізничний – навпаки, починаючи з піку 468 млн т у 2011 р неухильно рухався до антирекорду – 312,9 млн т у 2019 р. Інші види транспорту виявили відносну стабільність, що корелюється із загальними річними показниками.
У сегменті міжнародних вантажних перевезень частка автомобільного транспорту демонструє регулярне зростання (від 3,72% до 5,47% у 2016-2019 рр.), але залишається в середньому у 10 разів меншою від частки залізничного транспорту.
Частка міжнародних перевезень у загальному обсязі залізничних перевезень у 2016-2019 рр. варіювалася від 49% до 55%, проте у загальних автомобільних перевезеннях за той же період частка міжнародних була в середньому у 10 разів меншою і складала трохи більше 5%.
Це вказує на зосередженість національних автоперевізників здебільшого на внутрішніх вантажних перевезеннях, тоді як залізничні перевезення демонструють відносний паритет у міжнародному та внутрішньому сполученні.
Конкурентна позиція вантажних автоперевізників у міжнародному сегменті задовільна. Подальший розвиток та зростання ринкової частки у цьому сегменті не залежить від діяльності потенційно конкурентних видів транспорту, проте має жорстку кореляцію із покращенням технічної і технологічної оснащеності, якості послуг, лояльності до клієнтів, удосконаленням державного регулювання та покращення якості інфраструктури.
За результатами дослідження ринку міжнародних вантажних автоперевезень, експерти BRDO вважають, що галузь потребує змін, які забезпечать досягнення державної цілі розвитку. Це можливо здійснити лише шляхом удосконалення системи управління та контролю за міжнародними перевезеннями; запровадження нового підходу до ліцензування та вихід на ринок для перевізників; створення єдиної комплексної системи управління дорожньо-транспортною безпекою; побудови автоматизованої антикорупційної системи розподілу та контролю використання дозволів; забезпечення державної підтримки та доступного банківського кредитування/лізингу для оновлення автопарків з метою зменшення викидів та підвищення безпеки руху; та розбудови сучасної митної та автодорожньої інфраструктури відповідно до стандартів ЄС
У кінці 2016 - на початку 2017 року 106 малих та середніх підприємств Львівської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в рамках Програми USAID ЛЕВ
Внаслідок географічних особливостей держави та структури реального сектору економіки, особливо експортно-орієнтованих сегментів, залізничний транспорт, надаючи послуги, що забезпечують потреби матеріального виробництва та невиробничої сфери (зокрема, e частині військових та спеціальних перевезень), є ключовою ланкою усього вантажного транспортно-логістичного комплексу України, яка щорічно перевозить найбільшу частину вантажів.
За підсумками 11 місяців 2020 року частки видів транспорту у загальному вантажообігу розподілилися таким чином: залізничний – 61%, автомобільний - 15%, водний – 1%, трубопровідний – 23%, авіаційний – 0,1%.
Яка структура ринку залізничних вантажних перевезень, хто є впливовими суб'єктами на ньому, які є бар'єрні місця і проблеми, що стримують розвиток конкуренції на ринку перевезень та потребують законодавчого та/або регуляторного вирішення?
У дослідженні "Залізничні вантажні перевезення" експерти BRDO визначили цілі регуляторної політики, інструменти регулювання, бар’єрів входу на ринок та шляхи підвищення конкуренції, вирішення проблем, пов'язаних з тарифним регулюванням та підвищенням якості вантажних перевезень.
Право на доступ в інтернет визнано ООН базовим правом людини. Також Організація зазначає, що держава повинна нести відповідальність за доступність інтернету найширшим верствам населення.
Основне завдання - забезпечити всім гравцям ринку рівноправний доступ до інфраструктури: до кабельної каналізації, ліній електропередачі, до багатоквартирних будинків.
Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Проекту Закону № 4159 «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», Закон підписано Президентом. Наразі потрібно привести підзаконні та регуляторні акти у відповідність закону та усунути всі штучні бар’єри для доступу операторів та провайдерів телекомунікаційних послуг, насамперед представників малого та середнього бізнесу, до об’єктів інфраструктури. Створення чесних, прозорих та економічно обґрунтованих умов придасть поштовх розвитку широкосмугового доступу в країні та підвищить її рейтинги (показник МСЕ з проникнення ШПД, рейтинг ВЕФ - Networked Readiness Index).
В Україні загальна середня освіта є обов’язковою для здобуття усіма громадянами. Це формує як значний існуючий ринок освіти, так і потенційний ринок цифрових освітніх технологій. Так, на сьогодні функціонують порядку 16 тис. шкіл, в яких навчаються біля 4 млн учнів. Щороку на їх забезпечення навчальною літературою із державного бюджету виділяються значні кошти (у 2018 році було виділено близько 800 млн грн). При цьому якість освітніх матеріалів часто не відповідає вимогам часу.
Поліпшити ситуацію повинне використання сучасних цифрових технологій, зокрема електронних підручників. На забезпечення ними учнів у 2018 році було виділено 40 млн грн. Також 54 млн грн було виділено на розробку платформи, яка має забезпечити інфраструктуру для поширення е-підручників та інших електронних ресурсів і сервісів.
Для ефективної реалізації державної політики у сфері освіти, що стосується цифрових технологій, необхідна розробка нормативно-правової бази:
Положення про Національну електронну освітню платформу (постанова КМУ);
Положення про електронний підручник (наказ МОН);
НПА, що врегульовують питання проведення експертизи електронних підручників, порядку проведення їх відбору (конкурсу) і забезпечення ними здобувачів загальної середньої освіти.
Політика відкритих даних була запроваджена у 2015 році як частина більшої політики доступу до публічної інформації. Її суть полягає в оприлюдненні публічної інформації у формі, що полегшує її обробку без обмежень щодо подальшого використання. Метою політики було визначено забезпечення доступу до інформації, підвищення прозорості та довіри до органів влади, стимулювання бізнесу та інновацій.
У результаті 3200 розпорядників оприлюднили майже 26 тисяч наборів даних, що стосуються всіх сфер діяльності держави. За допомогою оприлюднених даних було створено більше 30 сервісів, що надають інформацію мільйонам українців щомісяця. Так, інформацією з бізнес-реєстрів користуються від 1.4 до 2.4 мільйона людей щомісячно, отримуючи її через такі сервіси, як Opendatabot, Youcontrol, ContrAgent й інші. Ця інформація допомагає громадянам приймати кращі рішення в житті і в бізнесі. Інформація про держзакупівлі, декларації держслужбовців та політиків підвищує прозорість влади. У цілому, це говорить про ефективність політики.
Незважаючи на досягнуті успіхи, чинна політика не вирішує всіх проблем сфери відкритих даних, а тому потребує коригування.
У звіті представлено головні результати національної оцінки та подано детальний аналіз ділового клімату у Вінницький області. Зокрема, представлено Індекс ділового клімату –
інтегральний показник стану ділового середовища в країні, який спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату». Щорічний регулярний замір Індексу ділового клімату показує напрямок змін бізнес-клімату в країні. Для порівняння ситуації між регіонами, у звіті представлено Регіональний індекс ділового клімату, зокрема, детальний аналіз структури цього показника для Вінницької області.
Цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими стикаються МСП у своїй діяльності, та «рейтинг» найважливіших, з точки зору МСП, реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП дотримання регуляторних вимог, є також частиною цього звіту.
Мобільні платежі функціонують у 93 країнах світу і відіграють значну роль в сучасній економіці. Так, обсяг платежів за допомогою SMS у 2014 році становив близько 4 млрд долл. США, а до 2019 року очікується зростання до 22 млрд долл. США. Обсяг платежів з використанням мобільних додатків становив 2 млрд долл. США, а до 2019 року очікується зростання до 16 млрд долл. США. Однак в Україні цей ринок не розвивається, незважаючи на значний попит. Основна причина – суттєві регуляторні перепони.
У 2016 році весь обсяг операцій з електронними грошима, за допомогою яких функціонують і мобільні платежі, склав 2.99 млрд грн, зменшившись з 3.24 млрд грн у 2015 році. При цьому за базового сценарію розвитку ринку мобільних платежів обсяг операцій може скласти більше 16 млрд грн (650 млн долл). Розвиток мобільних платежів сприятиме появі конкуренції і зростанню прозорості у сфері електронних грошей.
Регулювання ринку мобільних платежів включає законодавство у сфері телекомунікацій, за яке відповідає НКРЗІ, та законодавство фінансової сфери, що є предметом регулювання Національного банку України. Загалом у книзі розглянуто більше 15 актів, що запроваджують регулювання для ринку мобільних платежів. При цьому були виявлені дві регуляторні проблеми, які є бар’єрами для розвитку ринків мобільних платежів в Україні: механізм повернення абоненту оператором телекомунікацій невикористаних коштів та механізм сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Моніторинг роботи митниці очима бізнесу - 2022
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) в рамках реалізації проекту «Підтримка «Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю» протягом жовтня-листопада 2022 року провів спеціальне опитування підприємств – учасників ЗЕД на тему «Спрощення процедур торгівлі – 2022» у ході якого було опитано 366 підприємств-учасників ЗЕД в більшості регіонів України.
Метою опитування є дослідження оцінки ефективності роботи митниці в умовах дії воєнного стану в Україні, визначення проблем, з якими стикається бізнес, та підготовка відповідних рекомендацій. Результати опитування дозволять оцінити зміни, що відбуваються на митниці та впливають на бізнес, в умовах російської збройної агресії проти України.
За результатами опитування ІЕД підготував аналітичний звіт «Моніторинг роботи митниці очима бізнесу - 2022 рік».
Аналітичний звіт «Моніторинг роботи митниці очима бізнесу - 2022» продовжує серію щорічних аналітичних документів, що готувалися експертами (ІЕД) у 2015 - 2021 роках під назвою «Спрощення процедур торгівлі в Україні: оцінки та очікування бізнесу» та були присвячені оцінці бізнесом спрощення процедур міжнародної торгові в різних аспектах. У 2022 році ми сфокусували наші зусилля на аналізі того, як працює українська митниця на основі результатів VII щорічного опитування імпортерів та експортерів.
Впровадження реформи, яка має на меті створення митної служби європейського зразка, є важливим кроком покращення ділового клімату в Україні. Для сприяння впровадженню реформи ІЕД створив інструмент ефективного зворотного зв’язку з бізнесом. У результаті, усі зацікавлені сторони — влада, бізнес, громадськість — отримали надійне джерело інформації про хід реформи митниці «із перших рук» для подальшого прийняття рішень.
Основні результати опитування за темами:
1. Оцінка роботи митниці та проблеми в роботі митниці
2. Вартість процедур митного оформлення
3. Очікування бізнесу від реформ на митниці
4. Джерела інформації, Дія.Бізнес та роль бізнес-асоціацій
5. Контрабанда та «сірий імпорт» на галузевих ринках
Автори звіту традиційно сподіваються, що наше дослідження буде корисним для фахової дискусії з питань реформування митниці та створення кращих умов ведення бізнесу в країні.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу, Міжнародного фонду «Відродження» та ATLAS Network. Її зміст виключною відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, МФ «Відродження» чи ATLAS Network.
Published on Apr 3, 2017
Ця консультативна робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Консультаційна робота «МСП та держава: як відновити взаємну довіру?»USAID LEV
Робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Published on Apr 28, 2017
Робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
У консультативній роботі проаналізовано, як бізнес-асоціації допомагають українським підприємствам захищати їхні права і які проблеми при цьому виникають.
Published on Oct 12, 2016
У 2015 році 70 малих та середніх підприємств Херсонської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провела Програма USAID ЛЕВ. Оскільки Херсонська область є одним із пілотних регіонів Програми, ми підготували спеціальний звіт, де порівняли результати опитування в Херсонській області із загальними результатами в Україні. В цілому ж у цьому опитуванні взяли участь більш, ніж 1800 українських МСП.
Херсонська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
У 2015 році 70 малих та середніх підприємств Херсонської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провела Програма USAID ЛЕВ. Оскільки Херсонська область є одним із пілотних регіонів Програми, ми підготували спеціальний звіт, де порівняли результати опитування в Херсонській області із загальними результатами в Україні. В цілому ж у цьому опитуванні взяли участь більш, ніж 1800 українських МСП.
Роль МСП у міжнародній торгівлі значно менша за їхню роль у національних економіках, і зміни в цьому плані доволі повільні. Загалом у світі на сектор МСП припадає близько 50% ВВП, 60% зайнятості, 30% експорту та 10% міжнародних інвестицій. Саме тому питання політики сприяння експорту МСП у світі наразі є актуальним, адже вихід на зовнішні ринки сприяє зростанню МСП та підвищенню якості їхньої продукції. З року в рік обізнаність МСП щодо інтернаціоналізації та відповідно їх залучення до міжнародної торгівлі зростає за рахунок вдалих програм підтримки та державних політик сприяння, імплементованих на рівні країн чи регіонів. Відтак, комплексний план заходів органів державної влади, представників МСП, міжнародних організацій та агенції зі сприяння експорту має дати поштовх до подолання експортних бар’єрів та успішного закріплення українських підприємців на зарубіжних ринках. У роботі представлено український та світовий досвід виходу МСП на зовнішні ринки, бачення проблем, з якими стикаються МСП на міжнародних ринках, та успішні практики їх подолання, а також рекомендації щодо сприяння експорту МСП в Україні.
Published on Aug 10, 2016
Роль МСП у міжнародній торгівлі значно менша за їхню роль у національних економіках, і зміни в цьому плані доволі повільні. Загалом у світі на сектор МСП припадає близько 50% ВВП, 60% зайнятості, 30% експорту та 10% міжнародних інвестицій. Саме тому питання політики сприяння експорту МСП у світі наразі є актуальним, адже вихід на зовнішні ринки сприяє зростанню МСП та підвищенню якості їхньої продукції. З року в рік обізнаність МСП щодо інтернаціоналізації та відповідно їх залучення до міжнародної торгівлі зростає за рахунок вдалих програм підтримки та державних політик сприяння, імплементованих на рівні країн чи регіонів. Відтак, комплексний план заходів органів державної влади, представників МСП, міжнародних організацій та агенції зі сприяння експорту має дати поштовх до подолання експортних бар’єрів та успішного закріплення українських підприємців на зарубіжних ринках. У роботі представлено український та світовий досвід виходу МСП на зовнішні ринки, бачення проблем, з якими стикаються МСП на міжнародних ринках, та успішні практики їх подолання, а також рекомендації щодо сприяння експорту МСП в Україні.
В Україні існує від 1000 до 1800 компаній, які займаються розробкою та реалізацією власних ІТ-продуктів. У них працює від 30 до 71 тисяч осіб. Поширеною формою діяльності таких компаній є стартап - мала компанія, що займається розробкою інноваційного продукту і має великі перспективи зростання.
Такі компанії продають товари і послуги з високою доданою вартістю, створюють додаткові робочі місця для нетехнічних спеціалістів і сприяють наданню українцям інноваційних послуг.
Україна не має спеціалізованого правового регулювання діяльності продуктових ІТ-компаній і стартапів. Компанії працюють на загальних засадах, визначених відповідним законодавством. Виключенням з цього правила є:
запровадження ПДВ-пільги для операцій щодо постачання програмного забезпечення;
особливості залучення іноземних ІТ-фахівців до діяльності українських компаній;
діяльність Українського Фонду Стартапів.
Незважаючи на незначну державну підтримку, сфера розвивається і демонструє успіхи. Кількість угод венчурного фінансування зростає в середньому на 5% з 2014 року. Сумарний обсяг угод зростає в середньому на 67% на рік за рахунок залучення фінансування великими стартапами на стадії зростання.
Українці створюють все більше продуктових компаній та стартапів, що є помітними на глобальному ринку. Тим не менше, ІТ-компанії мають низку проблем, як-от податкові, кадрові, інвестиційні, юридичні, що потребують вирішення.
Бізнес під час війни: Черкаська область (жовтень 2023)
за результатами Нового щомісячного опитування підприємств
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (жовтень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували четвертий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 16 до 31 жовтня 2023 року
У жовтні 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств. Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У жовтні 2023 року керівники підприємств Черкаської області покращили оцінки власної фінансово-економічної ситуації, але показник не надто сильно відрізняється від загальноукраїнського.
• Очікування керівників підприємств області в піврічній перспективі погіршились, як і загалом по країні.
• На відміну від загальноукраїнських значень показник істотно не змінився, проте очікування підприємців погіршилися в обох випадках.
• Підприємці області погіршили оцінки загальноекономічного середовища.
• При цьому, підприємці області вже кілька місяців поспіль не мають жодних планів на довгострокову перспективу.
• Підприємці області дещо наростили обсяги виробництва, хоча темпи зростання все ще є нижчими за загальноукраїнські показники.
• На підприємствах Черкаської області не відчувають труднощів у пошуку ані кваліфікованих, ані некваліфікованих працівників, тоді як по Україні значення істотно не змінилось.
Щомісячне опитування керівників підприємств проводить ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (далі ІЕД) в рамках зміни дії проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який фінансується Європейським Союзом та співфінансується МБФ «Відродження» та благодійним фондом ATLAS Network (CША).
Published on Dec 20, 2016
Львівська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році ми опитали 104 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні".
Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Львівської області, ми порівнюємо результати опитування МСП у Львівській області та в Україні в цілому.
Львівська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Львівська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році ми опитали 104 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні".
Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Львівської області, ми порівнюємо результати опитування МСП у Львівській області та в Україні в цілому.
Аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату 2016: основні результати» продовжує серію аналітичних документів, які готуються експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» у рамках виконання завдання з розробки та запровадження національного інструменту моніторингу й оцінки стану ділового клімату для малого та середнього бізнесу. Регулярне проведення такого моніторингу та оцінювання є невід’ємною складовою процесу розробки й впровадження заходів політики прияння розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. У цьому документі представлено основні результати другої «Щорічної оцінки ділового клімату», проведеної за 2016 рік, першу «Щорічну оцінку ділового клімату» було здійснено для 2015 року.
У звіті представлено Індекс ділового клімату, спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату», який показує динаміку змін бізнес-клімату в країні. Також цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими тикаються МСП у своїй діяльності та «рейтинг» очікуваних реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП отримання регуляторних вимог, є частиною цього звіту. Предметом аналізу також є «демографія» сектору малого та середнього підприємництва, зокрема розмір підприємств сектору та динаміка зайнятості.
Published on Dec 20, 2016
Програма USAID ЛЕВ працює у Вінницькій області як в одному із пілотних регіонів. Зокрема, ми підготували спеціальний звіт, де порівнюємо результати опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні" у Вінницькій області та в Україні в цілому. Із більш, ніж 1800 малих та середніх підприємств (МСП), які взяли участь в цьому опитуванні, на Вінницьку область припадає 85 МСП.
Вінницька область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Програма USAID ЛЕВ працює у Вінницькій області як в одному із пілотних регіонів. Зокрема, ми підготували спеціальний звіт, де порівнюємо результати опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні" у Вінницькій області та в Україні в цілому. Із більш, ніж 1800 малих та середніх підприємств (МСП), які взяли участь в цьому опитуванні, на Вінницьку область припадає 85 МСП.
Similar to Cпрощена система оподаткування в Україні: оцінка в контексті сучасних реалій (20)
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
Одним з пріоритетів у повоєнній відбудові України повинна стати безбар’єрність, адже в результаті війни суттєво зростає кількість осіб з інвалідністю - впевнена Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). Своє бачення майбутньої безбар’єрної України вона представила під час обговорення лютневого моніторингу “Контролю витрат на відновлення України” консорціуму RISE, в який входить ІЕД.
Як пояснює Бетлій, наразі лише 22% обстежених Мінсоцполітики адміністратвних будівель є доступними, ще 32% – частково доступними. Найкраща ситуація — у ЦНАПах та закладах охорони здоров’я. Найгірша — у будинках, де розташовані органи держвлади.
На думку експертки, для покращення ситуації важливо ухвалити Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Ця стратегія має на меті сформувати загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності.
Також, як вважає Бетлій, надзвичайно важливим є підвищення обізнаності о принципах безбар’єрності на місцях. Місцеві органи влади повинні включати принципи безбар’єрності при підготовці планів та програм відновлення. А громадська ініціатива спонукати чиновників швидше впроваджувати зміни. Крім того, потрібна подальша зміна будівельних стандартів та їх гармонізація з правилами ЄС.
Загалом, як витікає з оприлюдненої 15 лютого третьої редакції звіту про потреби відновлення України (RDNA-3), який відображає узгоджені оцінки Світового банку, ЄС та ООН загальна сума прямих збитків України внаслідок російської агресії становить $152,5 млрд, а потреби коштів на відновлення – $486 млрд. Звіт охоплює період з 24 лютого 2022-го по 31 грудня 2023-го.
Оцінка потреб у відновленні на 2024 рік становить $15 млрд, або 2% від загальних потреб. Втім, навіть за таких цифр у 2024 році брак фінансування становить $9,5 млрд, чи 62% від необхідного обсягу.
Дискусію можна подивитися на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=YLtuUJpz2kg
Long-term prospects are on the rise, and uncertainty is gradually subsiding. However, the current recovery is at a standstill, plagued by business apprehensions regarding security, labor shortages, and demand issues. This encapsulates the sentiment among businesses in January 2024, as revealed by the research conducted by the IER team as part of the 21st #NRES monthly enterprise survey.
Of the surveyed enterprises, 56% reported that 2023 met their expectations, with 8% even surpassing expectations. Notably, there's a correlation between meeting 2023 expectations and enterprise size, with 77% of large enterprises reporting meeting or exceeding expectations compared to only 54% among micro-businesses.
"The results we obtained are quite optimistic. Given the turbulence experienced by Ukrainian businesses in 2023, I didn't expect to see such figures. It indicates that most enterprises are realistic in their planning," remarked Oksana Kuziakiv, executive director of IED.
According to the survey, three-month uncertainty regarding new orders and headcount expectations decreased among surveyed businesses (though it increased for exports). Uncertainty over the 6-month economic outlook decreased overall but rose for exports.
In addition to heightened uncertainty surrounding export prospects, surveyed companies also reported reduced exports. 34% of respondents had to decrease their exports in January compared to 20% in December. Meanwhile, the proportion of enterprises reporting increased exports dropped from 31% to 19%.
Overall, production indicators of surveyed enterprises worsened in January compared to December. The percentage of enterprises reducing production rose from 16.8% to 23.2%, and employment rates decreased slightly, with businesses facing challenges in finding qualified workers. However, Kuziakiv noted that the decline in employment might also be a seasonal trend.
Moreover, in January 2024, the index of business activity recovery worsened, with the proportion of enterprises reporting better business activity than the previous year decreasing from 64% in December to 56% in January.
The most cited obstacles to production growth among interviewed entrepreneurs include the war and unfavorable security situation, low demand, a shortage of qualified workers, and an unfavorable regulatory climate. However, corruption and pressure from law enforcement agencies were not deemed significant problems, according to the study.
Furthermore, over a fifth of surveyed Ukrainian enterprises identified lifting the blockade of western borders as a necessary change to improve the business climate in the country. For the first time, the survey also inquired about the impact of border closures on their businesses.
The survey included 552 enterprises from 21 regions of Ukraine operating in the manufacturing industry, retail, and agribusiness sectors. It was conducted from January 16 to 31, 2024.
Monthly Economic Monitoring of Ukraine
No.229, February 2024
Resume
• According to the IER, the real GDP growth rate was 3.1% yoy in January 2024.
• The power system remains balanced despite russian shelling. Due to the cold weather, industry and the population increased electricity consumption.
• The Ukrainian Sea Corridor is working well, but trucks at the border are blocked again. Exports by sea in January amounted to 8.7 m tons, and another 2.7 m tons were transported by rail.
• The strike of Polish farmers hinders Ukraine's foreign trade. Since February 12, they have blocked five border crossing points on the Ukrainian-Polish border.
• The current account deficit in 2023 was 5.5% of GDP. The key factors are sharply increased goods trade deficit against reduced grants and expanded investment payments.
• In January 2024, a minimal amount of external financial assistance was received. Expenditures were significantly lower than planned.
• The EU almost approved aid to Ukraine, while a heated debate continues in the United States.
• At the beginning of 2024, consumer inflation decelerated to 4.7% yoy. It was below 5% for the first time since 2020.
• The hryvnia stabilized in 2024 due to a better balance between exports and imports.
• The NBU left the key policy rate at 15% per annum in January and confirmed that there are currently no plans to reduce the rate significantly in 2024.
Місячний Економічний Моніторинг України
№229, лютий 2024 року
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП становили 3,1% дпр у січні 2024 року
• Енергосистема зберігає збалансованість попри російські обстріли. Через холодну погоду зростає споживання електроенергії як промисловістю, так і населенням.
• Український морський коридор працює добре, але знову заблокований автотранспорт. Експорт морським транспортом в січні становив 8,7 млн т, ще 2,7 млн т перевезли залізницею.
• Страйк польських фермерів перешкоджає зовнішній торгівлі України. З 12 лютого ними заблоковано п’ять пунктів пропуску на україно-польському кордоні.
• Дефіцит рахунку поточних операцій у 2023 році склав 5.5% від ВВП. Ключові фактори – різке збільшення дефіциту торгівлі товарами на тлі скорочення грантової допомоги та розширення інвестиційних виплат.
• У січні 2024 року надійшла надзвичайна мала сума зовнішньої фінансової допомоги. Видатки були суттєво нижчі за план.
• ЄС майже схвалив допомогу Україні, тоді як в США тривають гарячі дебати.
• На початку 2024 року споживча інфляція сповільнилась до 4,7 % дпр. Вона була нижча 5% вперше з 2020 року.
• Гривня стабілізувалась у 2024 році через кращий баланс між експортом та імпортом
• НБУ залишив облікову ставку на рівні 15% річних у січні і підтвердив, що значного зниження ставки у 2024 році наразі не планується
New Monthly Enterprises Survey. Issue 20. (12.2023) Ukrainian Business in Wartime
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 20-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for December 2023.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 20-th wave lasted from December 13 to December 31, 2023. The enterprise managers compared the work results in December 2023 with November, assessed the indicators at the time of the survey (December 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In December, 535 companies were surveyed.
Main results of the 20-th monthly enterprise survey:
• In December 2023, Ukrainian business considered danger the most acute problem, but entrepreneurs continued to adapt to work in war conditions.
• Despite the deteriorating security situation and high uncertainty affecting long-term plans, businesses are showing resilience by focusing on finding solutions for the present and the near future.
• Business activity recovery index remains high for two months in a row. Production indicators improved in December compared to November.
• Production expectations in the short term are positive but have not been growing for several months.
• Long-term expectations worsened for the first time, although the percentage of "optimists" still outweighs "pessimists."
• Half-yearly expectations regarding the business activity at the enterprise and the overall economic environment have not changed compared to November, but the annual trend towards a gradual deterioration of the values is recorded.
• Employment indicators continued their seasonally slowing trend, while the labor market experienced a shortage of both unskilled and skilled workers.
• In December, the list of obstacles changed significantly; security issues and "labor shortages" ranked 1st and 2nd, with price increases obtained 3rd place.
• Negative assessments of the government's economic policy decreased, and the percentage of neutral ones increased.
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
2. Цей документ було підготовлено за підтримки американського народу, наданій через Агентство
США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми "Лідерство в економічному врядуванні"
(USAID ЛЕВ).
Програма USAID ЛЕВ впроваджується:
Міжнародною благодійною організацією
«Фонд Східна Європа»
у партнерстві з:
громадською організацією
«Інститут економічних досліджень і політичних консультацій»
громадською організацією
«Центр соціально-економічних досліджень «CASE-Україна»
громадською організацією
«Київський економічний інститут»
Автори:
Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і
політичних консультацій» , експерт Програми USAID ЛЕВ,
Ігор Бураковський, голова правління ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій»,
старший радник Програми USAID ЛЕВ,
Костянтин Кравчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних
консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Автори дослідження висловлюють подяку старшому економісту Центру соціально-економічних досліджень
Case-Україна, старшому експерту програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ)
Володимиру Дубровському за ідеї щодо методів аналізу та за надані дані.
Погляди авторів,висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США
з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (USAID ЛЕВ)
вул. Саксаганського, 44, оф. 5, Київ 01033 Україна
Тел.: +380 44 289-5532
Факс: +380 44 200-3825
eef.org.ua
facebook.com/USAIDLEVProgram
3. 3
Зміст
Вступ......................................................................................................................................................6
1. Економіка спрощеної системи оподаткування ...............................................................................7
1.1 Різниця у податковому навантаженні на великі підприємства та МСП .........................................7
1.2 Результати застосування спрощеної системи оподаткування.......................................................8
2. Огляд спрощеної системи оподаткування в Україні........................................................................9
2.1 Основні риси спрощеної системи оподаткування.........................................................................9
2.1.1 Сутність спрощеної системи оподаткування в Україні............................................................9
2.1.2 Право на використання спрощеного оподаткування............................................................ 10
2.1.3 Ставки єдиного податку....................................................................................................... 10
2.2 Застосування спрощеної системи оподаткування в Україні ........................................................ 10
2.2.1 Цільова група суб’єктів підприємництва .............................................................................. 10
2.2.2 Роль малого бізнесу в економіці.......................................................................................... 11
2.2.3 Використання спрощеного оподаткування малим бізнесом................................................ 12
2.2.4 Галузевий розподіл платників єдиного податку................................................................... 13
3. Економічні ефекти спрощеної системи оподаткування ................................................................ 14
3.1 ССО як спосіб надання непрямих субсидій................................................................................. 14
3.1.1 Види субсидій...................................................................................................................... 14
3.1.2 Оцінка економічного ефекту від заміни ППП, ПДФО та ПДВ для підприємців...................... 15
3.1.3 Оцінка економічного ефекту від заміни ПДФО та зменшення ЄСВ для працівників ............. 16
3.1.4 Оцінка економічного ефекту від скорочення витрат на облік та звітність............................. 17
3.1.5 Загальний розмір субсидій................................................................................................... 18
3.1.6 Доступ середніх та великих підприємств до субсидій.......................................................... 19
3.2 Вплив ССО на виробництво товарів та послуг............................................................................. 19
3.2.1 Огляд теорії.......................................................................................................................... 19
3.2.2 Особливості впливу субсидій, що надаються за допомогою спрощеного оподаткування.... 20
3.2.3 Аналіз статистичних даних................................................................................................... 21
3.2.4 Емпіричні оцінки впливу субсидій........................................................................................ 24
3.2.5. ССО та легалізація підприємницької діяльності................................................................... 26
Висновки та рекомендації................................................................................................................... 32
Додаток №1. Особливості застосування спрощеного оподаткування у різних групах країн................. 35
Спрощення обліку та звітності.......................................................................................................... 35
Зміна способу нарахування податків............................................................................................... 36
4. 4
Перелік таблиць
Таблиця 1.1. Економічні ефекти ССО на макрорівні та мікрорівні ..........................................................9
Таблиця 2.1. Ставки єдиного податку за групами платників ................................................................ 11
Таблиця 2.2. Поділ суб’єктів підприємництва на групи за розміром в Україні...................................... 11
Таблиця 2.3. Характеристикисуб’єктівпідприємництвазарозміромта організаційноюформоюу2013
році ..................................................................................................................................................... 12
Таблиця 3.1. Розмір субсидій платникам єдиного податку в 2013 році................................................ 18
Таблиця 3.2. Перевагита недолікиведеннянезареєстрованої(тіньової) діяльностізточкизору
підприємства (за інших рівних умов)................................................................................................... 28
Таблиця 3.3. Перевагита недолікиведеннянезареєстрованої(тіньової) діяльностізточкизору
розвиткуекономіки(за інших рівних умов)......................................................................................... 29
Таблиця В.1. Матриця аналізу ССО ...................................................................................................... 33
Таблиця Д.1. Характеристики, переваги та недоліки основних типів спрощеного оподаткування....... 37
Перелік рисунків
Рисунок2.1. Розподіл реалізованоїпродукціїмалогобізнесувціломута ФОП-платниківєдиного
податку за секторами економіки у 2013 році....................................................................................... 14
Рисунок3.1. Розрахунковасумаподатків,які сплачуютьсясуб’єктамигосподарювання,що
використовують різні режими оподаткування (станом на грудень 2013 року)..................................... 16
Рисунок 3.2. Оподаткування найманих працівників з різним статусом (станом на грудень 2013 року) 17
Рисунок3.3. Кількістьмалих підприємствтаїх частка у загальномуобсязі реалізованоїпродукціїв
Україні у 1995-2007 роках .................................................................................................................... 23
Рисунок 3.4. Розподіл зайнятих за секторами економіки в Україні у 2000-2013 роках ......................... 23
Рисунок 3.5 Обсяг тіньової економіки в Україні (інтегральна оцінка) у 2000-2014 роках...................... 26
Рисунок 3.6. Розподіл платників ЄП II та III груп за обсягом реалізованої продукції у 2014 році........... 30
Рисунок 3.7. Аномалії у розподілі платників єдиного податку II групи у 2014 році............................... 30
Рисунок3.8. Результатимоделюваннязметоюоцінкидоходу,не задекларованогоплатниками
єдиного податку II групи у 2014 році.................................................................................................... 31
5. 5
Перелік абревіатур
Абревіатура Значення
EU Європейський Союз (англ. European Union)
IPO Первинне розміщення акцій (англ. Initial Public Offering)
ВВП валовий внутрішній продукт
ВДВ валова додана вартість
ГО громадська організація
ДФС Державна фіскальна служба України
ЄП єдиний податок
ЄСВ єдиний соціальнийвнесок
МЕРТ Міністерство економічного розвитку і торгівлі
МСП малі та середні підприємства
ОЕСР Організаціяекономічного співробітництва та розвитку
ПДВ податок на додану вартість
ПДФО податок на доходи фізичних осіб
ППП податок на прибуток підприємств
РРО реєстратор розрахункових операцій (касовий апарат)
ССО спрощена система оподаткування
ФОП фізична особа-підприємець
ЮО юридична особа
6. 6
Вступ
Сьогодні спрощена система оподаткування, обліку та звітності (ССО) є основним інструментом
підтримки малого бізнесу в Україні. За роки існування в Україні ССО продемонструвала свою
важливість не лише як фіскальний інструмент, а також як засіб збереження соціальної стабільності і
стимул розвитку підприємництва. Переваги та недоліки ССО є предметом активного обговорення в
контексті підготовки податкової реформи, що визначена як один із пріоритетних напрямків
економічного реформування в країні.
На нашу думку, рішенню стосовно долі ССО та її місця у майбутній податковій системі України має
передувативсебічнийаналізцієїсистемита адекватнаоцінкаекономічних ефектів її функціонування.
Водночас, попри досить тривалу історію існування ССО в Україні майже не було спроб комплексно
оцінити результати її функціонування в економічному вимірі. Дане дослідження, виконане в рамках
програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Лідерство в економічному врядуванні»,
покликане зробити крок до заповнення цієї прогалини.
Мета цього дослідження полягає в визначенні економічних аспектів впливу ССО на малий бізнес та
економіку в цілому, а також оцінці напрямків та масштабів цього впливу. Ми прагнули розкласти
ефекти ССО на компоненти, відділивши вплив спрощення обліку та звітності від ефектів зменшення
суми сплачуваних податків. Інструментами дослідження були аналіз статистичних даних та
математичне моделювання, в процесі проведення дослідження ми спирались також на результати
відповідних досліджень.
Визнаючи важливість політичного та соціального аспектів застосування ССО в Україні, автори роботи
свідомо сконцентрувались виключно на економічному аспекті, як першому кроку до комплексної
оцінки впливу ССО на суспільний розвиток. Дослідження також не включало аналіз економічних
ефектів використання ССО сільськогосподарськими виробниками (платниками єдиного податку
четвертої групи; до 2015 року — платниками фіксованого сільськогосподарського податку).
Дослідження базувалося на наявних офіційних статистичних даних, які є неповними та
суперечливими. Цей факт має бути врахований як при оцінці отриманих результатів, так і при
визначенні майбутніх напрямів аналізу ССО. Водночас результати аналізу дозволяють визначити
низку важливих питань, які потребують врахування при прийнятті рішень щодо реформування ССО.
Дане дослідження може бути корисним для політиків, посадовців, підприємців, громадських
активістів та експертів, які причетні до підготовки та прийняття рішень щодо долі ССО. Дослідження
має на меті сформувати більш глибоке уявлення про вплив ССО на малий бізнес та економіку,
поглибити розуміння окремих механізмів такого впливу, а також покращити обізнаність зі
статистичнимданими та результатаминаукових досліджень, які є важливим для оцінки ефектів ССО.
Структура роботи є такою. У першому розділі проаналізовані основні елементи економічного
механізму функціонування ССО. Йдеться, зокрема, про аналіз економічних аргументів на користь
особливого підходу до оподаткування малого та середнього бізнесу (МСП), а також про вплив
оподаткування на функціонування (поведінку) підприємств цього сектору економіки. У другому
розділі розглядається практика використання ССО в Україні. У третьому розділі представлено оцінку
державної підтримки(непрямих субсидій), які підприємства та підприємці отримують за допомогою
ССО, а також оглядаються дані, які є важливими для визначення економічних ефектів ССО. Третій
розділ також містить аналіз ефектів детінізації внаслідок запровадження ССО. Нарешті, наприкінці
роботинаведено рекомендаціїщодоформування державної політики у сфері оподаткування малого
бізнесу. У Додатку №1 наведено міжнародний досвід щодо застосування різних підходів до
7. 7
спрощенняобліку,звітності таоподаткуваннямалих підприємствукраїнах, які перебуваютьна різних
рівнях економічного розвитку.
1. Економіка спрощеної системи оподаткування
1.1 Різниця у податковому навантаженні на великі підприємства та МСП
Проблеми оцінки податкового навантаження в цілому та витрат, пов’язаних з дотриманням
відповідних правил та процедур, традиційно перебувають в центрі уваги політиків, представників
бізнес-спільноти та експертів. На основі аналізу відповідних досліджень можна побудувати досить
чітке бачення спільного для різних країн економічного механізму дії ССО для малого та середнього
бізнесу(МСП)1
та економічних ефектів,зумовлених застосуваннямвідповідногоподатковогорежиму.
Предметом аналізу є оцінка вартості оподаткування для МСП, а також впливу відповідних витрат на
поведінку МСП. Для цілей нашого аналізу ми визначимо вартість оподаткування як суму коштів, яку
має сплатити економічний агент, щоб виконати свої податкові зобов'язання, визначені відповідним
законодавством. Суто в структурному плані вартість оподаткування складається з таких елементів:
(1) Коштіву формі податку,який має бути сплаченийдержаві.Цейкомпонент фактично визначає
так зване номінальне податкове навантаження (statutory tax burden). Розмір платежів
залежить від величини ставок оподаткування, їх структури, а також правил визначення бази
оподаткування. У свою чергу податкові платежі можна поділити на дві основні групи, а саме:
(1.a) оподаткування доходу;
(1.b) соціальні платежі (внески на обов’язкове соціальне страхування).
(2) Витрати, пов'язані з дотриманням податкового законодавства (tax compliance costs). Йдеться
про витрати на визначення (розрахунок) величини податкових платежів, документальне
оформлення та сплату податку. Такі витрати, як правило, зростають зі збільшенням кількості
податків, які має сплатити підприємець, ускладненням правил та процедур оподаткування.
Вони такожзалежать відкількості рівнів урядування, на яких здійснюється справляння та збір
податків.
Автори досліджень в сфері оподаткування в цілому поділяють думку про те, що загальне податкове
навантаження для МСП є відносно більшим, ніж для великих компаній.2
Якщо вважати, що
номінальний податковий тягар є однаковим для підприємств різного розміру (для даної комбінації
капіталу та робочої сили), то витрати дотримання в розрахунку на одного працівника у малих та
середніх підприємствах є більшими,ніжувеликих. Хоча в абсолютному вимірі витрати дотримання є
вищими у великих компаній,у відносному вимірі (як відсоток від обсягів реалізації) вони є вищими у
МСП.
Виходячи з цього, проблему оподаткування МСП можна описати у такий спосіб.
(1) Оскільки загальне податкове навантаження для МСП є порівняно більшим, ніж для великих
компаній, вплив оподаткування на розвиток МСП є більш негативним, ніж на розвиток
1 Для цілей даної роботи ми будемо говорити про ССО для МСП, хоча на практиці скористатись неї можуть лише
економічні агенти, які відповідають певним критеріям. Ці критерії та формат відповідного режиму
відрізняються від країни до країни.
2 Див. наприклад: Evans C., 2003.Studying the Studies: An overview of recent research into taxation operating costs.
eJournal of Tax Research (2003) vol. 1, no. 1, pp. 64-92. Джерело: https://www.business.unsw.edu.au/research-
site/publications-site/ejournaloftaxresearch-site/Documents/full_edition_v1n1.pdf#page=64
8. 8
великих підприємств, і в цьому контексті оподаткування не є нейтральним (non-neutral
taxation).
(2) Спрощенняоподаткуваннявзагальномуплані можна розглядати як інструмент забезпечення
нейтральності оподаткування. Томуможнаговоритипро те, що нейтральне оподаткування за
інших рівних умов сприяє отриманню виграшу в плані ефективності, дотримання правил,
переходу підприємництва з «тіні» до «світла» (що означає збільшення реальної бази
оподаткування (true tax base).
(3) Очевидно, що спрощення по-різному впливає на різні види МСП. До того ж слід окремо
зазначити, що масштаби такого впливу залежать від формату режиму спрощеного
оподаткування.
Варто зауважити, що не лише серед дослідників, але й серед політиків існує консенсус щодо
необхідності зменшеннявартості оподаткування для МСП, в тому числі шляхом використання ССО як
інструменту сприяння розвитку МСП. Для прикладу можна послатись на різного роду документи
національного та міжнародного рівня. Так зокрема в Стамбульській декларації міністрів щодо
сприяння розвитку інноваційних та конкурентоспроможних на міжнародному ринку малих та
середніх підприємств прямо йдеться про те, що МСП потребують «сприятливих рамкових
регуляторних вимог, при розробці яких слід брати до уваги потреби МСП та необхідність сприяння їх
інтеграції у формальний сектор економіки ... що серед іншого вимагає створення таких податкових
систем, функціонування яких характеризується низькими витратами дотримання норм та правил».3
Слід також зазначити, що практично всі країни застосовують ті чи інші спрощені податкові режими
для МСП, про що мова йтиме далі.
1.2 Результати застосування спрощеної системи оподаткування
В цілому економічні ефекти ССО реалізуються на мікро- та на макрорівні. Їх аналіз дає можливість
сформулювати методологічні підходи до економічної оцінки ССО.
На нашу думку, на макрорівні в основі всіх економічних ефектів лежить економія ресурсів, яку
отримують МСП внаслідок зменшення вартості оподаткування (у визначеному вище сенсі). На
мікрорівні ми можемо говорити про вплив ССО на МСП в двох вимірах — ресурсному та
поведінковому. Ефект в ресурсному вимірі можна і потрібно розглядати для діючих МСП. У цьому
вимірі заходи, результатом яких є зменшення вартості оподаткування, ведуть до таких наслідків:
зменшення податкового навантаження: вивільнення ресурсів для розвитку;
зменшення видатків дотримання: вивільнення ресурсів для розвитку;
спрощення процедур звітності: зменшення ризику корупції, вивільнення ресурсів для
розвитку тощо.
Що стосується поведінкового ефекту, то зменшення вартості оподаткування за інших рівних умов
стимулюватиме створення нових та сприятиме активізації діючих МСП.
Очевидно,що саме на цьомумає будуватисьоцінкаССО на мікрорівні.Вціломуперелікекономічних
ефектів наведено в Таблиці 1.1.
Відзначимо також, що попри очевидність багатьох ефектів їх кількісна оцінка є досить складною
теоретичною задачею.
3 Декларація була прийнята на конференції Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 5
жовтня 2004 року. Джерело:
http://acts.oecd.org/Instruments/ShowInstrumentView.aspx?InstrumentID=155&InstrumentPID=151&Lang=en
9. 9
Таблиця 1.1. Економічні ефекти ССО на макрорівні та мікрорівні
Макрорівень Мікрорівень4
1. Чистий ефект ССО (як різниця між вартістю
оподаткування до та після запровадження
ССО)
2. Чистий ефект ССО в плані витрат дотримання
(як різниця між витратами дотримання до та
після запровадження ССО)
3. Перехід МСП з неофіційного сектору в
офіційний сектор економіки
4. Вплив ССО на рівень корупції
5. Вплив ССО на динаміку продуктивності
1. Вплив ССО на динаміку зайнятості в секторі
МСП в цілому та в розрізі окремих видів МСП
2. Вплив ССО на динаміку обсягів виробництва
(абсолютна та відносна) МСП
3. Вплив ССО на динаміку офіційного/тіньового
сектору економіки (за рахунок МСП)
4. Вплив ССО на динаміку експорту/імпорту
МСП
5. Вплив ССО на динаміку податкових
надходжень/втрат: баланс податкових
надходжень та втрат МСП від спрощення
2. Огляд спрощеної системи оподаткування в Україні
2.1 Основні риси спрощеної системи оподаткування
2.1.1 Сутність спрощеної системи оподаткування в Україні
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності (ССО) була запроваджена в Україні з 1 січня
1999 року.5
Визначальною рисою ССО є спрощення способу оподаткування. Підприємства та
підприємці, що використовують ССО, сплачують особливий податок (єдиний податок), який заміняє
частину інших податків та зборів, перш за все податок на прибуток підприємств (ППП), податок на
доходи фізичних осіб (ПДФО) та податок на додану вартість (ПДВ).6
Єдиний податок має спрощений
механізмнарахування,щодозволяє його платникамзменшитивитратина ведення обліку та подання
звітності.Зокрема, частинаплатників єдиного податку мають право не використовувати реєстратори
розрахункових операцій (касові апарати).7
МетоюзапровадженняССО булапідтримкамалогобізнесу та сприяння його розвитку. З одного боку,
ССО була покликана сприяти легалізації малого бізнесу, оскільки складність обліку та процедур
сплати податків, а також зловживання представників держави при застосуванні норм податкового
4 Для спрощення ми відносимо до мікрорівня весь сектор МСП.
5 ССО була запроваджена відповідно до Указу Президента №727/98 «Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб'єктівмалого підприємництва» від 3 липня 1998 року. Активне використання ССО
розпочався післявнесення змін до цього указу у червні 1999 року (Указ Президента №746/99 «Про внесення
змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності суб'єктівмалого підприємництва» від 28 червня 1999 року).
6 Для платниківПДВ. У 2013-2014 роках підприємства та ФОП, обсяг реалізованої продукції яких перевищував
300 тис. грн за останні 12 календарних місяців,були зобов’язані реєструватися як платники ПДВ (якщо вони
використовували загальну систему оподаткування). При обсязі реалізованої продукції до 300 тис. грн реєстрація
у якості платника ПДВ була добровільною. У 2015 році межа обов’язкової реєстрації була піднята до 1 млн грн.
7 До 1 липня 2015 року платники єдиного податку були звільнені від зобов'язання використовувати реєстратори
розрахункових операцій (РРО). З 1 липня 2015 року РРО були запроваджені для частини платниківєдиного
податку. З 23 липня 2015 року використовувати РРО зобов’язані платники єдиного податку другої та третьої
груп, річний дохід яких становить більше 1 млн грн на рік, тобто відносно невелика кількість платниківєдиного
податку цих груп (відповідно до Закону України № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України
та деяких законівУкраїни щодо застосуванняреєстраторіврозрахункових операцій» від 1 липня 2015 року).
10. 10
законодавствубули однієюз причинперебуваннячастинималогобізнесу«втіні». З іншого боку, ССО
мала сприяти активізації підприємницької діяльності, оскільки зменшення вимог до обліку та
звітності знижувало бар'єр для входу на ринок нових суб’єктів підприємництва, особливо фізичних
осіб-підприємців (ФОП).
З часу запровадженняССО зазнавала неодноразових змін, які стосувалися (1) ставок єдиного податку
(ЄП), (2) порядку його нарахування, (3) переліку податків, які замінялися єдиним податком, а також
(4) критеріїв надання підприємствам та ФОП права на використання ССО. Найбільшими були зміни
2010 року, що передбачали збільшення зобов'язань для платників єдиного податку зі сплати внесків
до Пенсійного фонду, та 2012 року, що включали перегляд ставок та зміну способу нарахування ЄП
для частини платників.
2.1.2 Право на використання спрощеного оподаткування
Станомна червень2015 року право використовувати ССО мають підприємства-юридичні особи (ЮО)
та фізичні особи-підприємці, які відповідають таким вимогам: (1) обсяг реалізованої продукції
становитьне більше 20 млнгрн на рік,8
(2) вид (види) діяльності є дозволенимидляплатників ЄП.9
До
числа дозволених відносяться всі види діяльності, крім окремо зазначених у Податковому кодексі,
зокрема:обмінвалют, переважначастинафінансових,страхових та інвестиційних послуг, здійснення
операційз підакцизнимитоварами(крімроздрібноїторгівлі пивом та торгівлі паливно-мастильними
матеріалами в ємностях до 20 л), а також видобуток та реалізація корисних копалин (крім корисних
копалин місцевого значення). Крім цього, юридичні особи не мають права використовувати ССО,
якщо у їх статутному фонді частка юридичних осіб, що не використовують ССО, становить 25% або
більше.
2.1.3 Ставки єдиного податку
Станом на 30 червня 2015 року єдиний податок заміняє такі податки: (1) податок на прибуток, (2)
податок на доходи фізичних осіб (у частині доходів, що отримані від здійснення підприємницької
діяльності платника ЄП), (3) ПДВ з операцій постачання товарів та послуг всередині України (крім
оподаткування платників ЄП, що одночасно є платниками ПДВ), а також (4) податок на майно (у
частині земельного податку на ділянки, які використовуються для провадження господарської
діяльності платниками ЄП). Крім цього, ФОП-платники єдиного податку не є платниками військового
збору.
Ставки єдиного податку, а також критерії доступу до використання окремих режимів сплати цього
податку наведені у Таблиці 2.1.
2.2 Застосування спрощеної системи оподаткування в Україні
2.2.1 Цільова група суб’єктів підприємництва
Відповідно до Господарського кодексу суб’єкти підприємництва в України поділяються за розміром
на три основні групи — великі, середні та малі. До малих відносяться підприємства-юридичні особи
та ФОП, річний обсяг реалізованої продукції яких не перевищує 10 млн євро на рік, а середньорічна
чисельність працівників становить не більше 50 осіб. У групі малих суб’єктів підприємництва
виділяєтьсяпідгрупамікробізнесу — це підприємства та ФОП, річний обсяг реалізованої продукції та
кількість працівників яких становлять відповідно не більше 2 млн євро та 10 осіб (опис інших груп
8 У Податковому кодексі обсяг реалізованої продукції платниківЄП позначається терміном «річний дохід».
9 Як зазначалосявище, у цьому звіті не розглядаються платники ЄП четвертої групи (сільськогосподарські
підприємства).
11. 11
міститься у Таблиці 2.2). Варто також зауважити, що ФОП в Україні не обов’язково відносяться до
малого бізнесу — вони можуть також належати до середнього бізнесу (див. Таблицю 2.3).
Таблиця 2.1. Ставки єдиного податку за групами платників
1 група 2 група 3 група 4 група
Організаційна
форма
ФОП ФОП ФОП/ЮО ФОП/ЮО
Обсяг річного
доходу
до 300 000 грн до 1,5 млн грн до 20 млн грн не обмежено
Ставка ЄП
до 10% від
мінімальної
заробітної плати
(на місяць)
до 20% від
мінімальної
заробітної плати
(на місяць)
4% доходу для тих,
хто не платниками
ПДВ,
2% доходу для
платників ПДВ
від 0,09% до 3% від
суми індексованої
нормативної оцінки
с/г угідь
Наймані
працівники
немає не більше 10 не обмежено не обмежено
Податковий
період
Рік Рік Квартал Рік
Можливі
види
діяльності
1) роздрібний
продаж товарів на
ринках,
2) побутові послуги
1) послуги,
2) виробництво
та/або продаж
товарів,
3) ресторанне
господарство
будь-які види
діяльності, дозволені
у разі використання
ССО
сільське господарство
(частка с/г
виробництва складає
не менше 75% від
обсягу реалізації)
Споживачі
Послуги можуть
надаватися лише
населенню
Послуги можуть
надаватися лише
населенню чи іншим
платникам ЄП
не обмежено не обмежено
Джерело: Податковий кодекс України, ст. 291-293, станом на 30 червня 2015 року
Наведені вище визначення дозволяють окреслити цільову групу підприємств та ФОП, на
використання якими була розрахована ССО: це суб’єкти мікробізнесу, а також частина суб’єктів
малого бізнесу (ті, у яких обсяг реалізованої продукції становить не більше 20 млн грн на рік, але
чисельність працівників перевищує 10 осіб).
Таблиця 2.2. Поділ суб’єктів підприємництва на групи за розміром в Україні
Група
Обсяг реалізованої
продукції, на рік
Середня кількість
працівників протягом року
Організаційно-правова
форма
Мікро не більше 2 млн євро не більше 10 ФОП та ЮО
Малі не більше 10 млн євро не більше 50 ФОП та ЮО
Середні суб’єкти, що не належать до великих та малих ФОП та ЮО
Великі більше 50 млн євро більше 250 ЮО
Джерело: Господарський кодекс України, стаття 55
2.2.2 Роль малого бізнесу в економіці
Суб’єкти малого бізнесу становлять переважну частину суб’єктів підприємництва в Україні, проте їх
роль у виробництві товарів та послуг є порівняно невеликою. За даними Державної служби
12. 12
статистики (Держстату), в 2013 році в Україні працювали 1 722 070 суб’єктів підприємництва, з яких
95,07% належалидо суб’єктів мікропідприємництва, 3,78% — до малих суб’єктів підприємництва (за
виключенняммікро),1,12% — до середніх, а 0,04% — до великих. Розподіл за обсягами реалізованої
продукціїбув протилежним. Частка суб’єктів мікропідприємництва у загальному обсязі реалізованої
продукції складала лише 10,6%, частка малих суб’єктів (за виключенням мікро) дорівнювала 10,9%,
середніх — 38,8%, а великих — 39,6%. Основні показники підприємств та ФОП цих груп наведені у
Таблиці 2.3.
Статистичні дані, які дозволяють оцінити частку малого бізнесу у валовій доданій вартості суб’єктів
підприємництва,відсутні, оскільки Держстат не оприлюднює дані про додану вартість у ФОП. Однак
якщо припустити,щоспіввідношеннядоданоївартості до обсягів реалізованої продукції є однаковим
для підприємств та ФОП, що належать до однієї групи за розміром, то у 2013 році частка малого
бізнесу в валовій доданій вартості (ВДВ), створеній українськими підприємствами та фізичними
особами-підприємцями, становила 19,8% (в тому числі частка мікробізнесу — 8,7%). Це значно
менше, ніж в країнах, що перебувають на вищому рівні економічному розвитку. У ЄС частка малого
бізнесу у ВДВ суб’єктів підприємництва становила 39,4% у відповідний період (в тому числі
мікробізнесу — 21,1%).
Таблиця 2.3. Характеристики суб’єктів підприємництва за розміром та організаційною формою у
2013 році
Група за розміром Великі Середні Малі (без мікро) Мікро
Форма ЮО ЮО ФОП ЮО ФОП ЮО ФОП
Кількість ЮО та ФОП 659 18 859 351 55 332 9 689 318 477 1 318 703
Середня кількість
працівників, осіб 3 617,1 159,7 119,9 22,0 16,6 2,5 1,6
Середній обсяг реалізованої
продукції, тис. грн 2 606 056,6 88 157,7 59 199,1 8 207,7 1 952,0 678,6 185,4
Частка доданої вартості у
обсязі реалізованої продукції 24,8% 30,3% н/д 27,5% н/д 22,2% н/д
Витрати на персонал до
обсягу реалізованої продукції 10,2% 8,6% н/д 8,6% н/д 9,9% н/д
Необоротні активи до обсягу
реалізованої продукції 63,4% 54,9% н/д 65,0% н/д 158,6% н/д
Оборотні активи до обсягу
реалізованої продукції 55,8% 67,7% н/д 90,6% н/д 265,6% н/д
Капітальні інвестиції до
обсягу реалізованої продукції 6,1% 4,5% н/д 6,5% н/д 4,3% н/д
Джерело: Статистичний збірник «Діяльність суб’єктів великого, середнього, малого та
мікропідприємництва 2013». К.: Видавництво «Консультант», 2014. — 498 с.
2.2.3 Використання спрощеного оподаткування малим бізнесом
Спрощенусистемуоподаткуваннявикористовує значна частина підприємств та ФОП, що належать до
малого бізнесу. За даними Державної фіскальної служби (ДФС) у 2013 році платниками єдиного
податку були 159,5 тис. підприємств-юридичних осіб. Це становило 42,7% від загальної кількості
малих підприємств-юридичних осіб, наведеної Держстатом.
13. 13
Визначити частку ФОП, що застосовують ССО, складніше через наявність розбіжностей у даних
Держстату та ДФС. Відповідно до даних Держстату, у 2013 році в Україні працювали 1 328,7 тис. ФОП,
при цьому1 328,4 тис.з них належалидо малогобізнесу.У даних ДФС,отриманих увідповідь на різні
запити, кількість ФОП-платників єдиного податку в 2013 році варіюється від 1 100 тис. до 1 315 тис.
Крім цього, за інформацією ДФС того року в Україні декларували дохід також 678,3 тис. ФОП, що
використовувализагальнусистемуоподаткування.Якщовзяти до уваги останні дані, то кількістьФОП,
що використовують ССО, становило 62-74% від сукупної чисельності ФОП.
За даними Державноїфіскальної служби у 2013 році загальний дохід ФОП-платників єдиного податку
становив 246,7 млрд грн, ЮО-платників єдиного податку — 39,6 млрд грн. В сумі це становило 30,7%
від обсягу реалізованої продукції малих суб’єктів підприємництва та 6,6% від загального обсягу
реалізованої продукції всіх суб’єктів підприємництва (обсяги реалізованої продукції за даними
Держстату).
Потрібно також взяти до уваги, що зареєстровані ФОП становлять лише частину самозайнятих в
Україні. За даними Держстату у 2013 році в Україні було 3,9 млн осіб, що працювали не за наймом,10
що в 2-2,5 рази перевищувалокількість ФОП та юридичних осіб, які подавали звітність до державних
органів (включаючи як платників єдиного податку, так і тих, що застосовували загальну систему
оподаткування). Є кілька пояснень такої розбіжності. По-перше, частина самозайнятих, які не
зареєстровані як ФОП, можуть бути селянами, які працюють в особистих господарствах. Відповідно
до Податкового кодексу доходи селян, які вирощують продукцію на відносно невеликих ділянках
землі, не обкладаються податком з доходів фізичних осіб, тому реєстрація у якості ФОП їм не
потрібна.11
По-друге,частинасамозайнятих проводитьсвоюдіяльність неформально (тобто в «тіні»).
З іншогобоку,скористатисяперевагами ССОмають можливістьсередні тавеликі підприємства,щоне
передбачалосьприрозробці ССОв Україні.У Розділі 3 міститьсяопис деяких способів,які дозволяють
великимта середнімпідприємствамзменшуватизобов'язання з оподаткування за допомогою СОО, а
також наведено результати дослідження, що дає уявлення про чутливість підприємств до наявності
різних режимів оподаткування (частини 3.1.6 та 3.2.4).
2.2.4 Галузевий розподіл платників єдиного податку
За даними Державноїфіскальної службиу 2013 році 56,5% ФОП, які використовувалиССО,працювали
у сфері торгівлі та побутового обслуговування населення, 10,7% — у секторі транспорту та зв’язку,
9,7% — у сфері послуг для бізнесу (професійні послуги, операції з нерухомістю). 5,6% ФОП-платників
єдиного податку працювали у промисловості, 2,2% — у сфері громадського харчування та готельних
послуг,1,4% — у сільськомугосподарстві. Галузевийрозподіл доходуФОП-платниківєдиногоподатку
в основному відповідав наведеному вище розподілу числа ФОП.
Розподіл реалізованої продукції ФОП, що використовували ССО, був також подібним до загального
розподілу реалізованої продукції у малому бізнесі. Але у реалізованій продукції ФОП-платників
єдиного податку частка торгівлі та послуг була дещо більшою, ніж у реалізованій продукції малого
бізнесу в цілому, а частка промисловості та сільського господарства — меншою (див. Рисунок 2.1).
10 Відповідно до результатів регулярного вибіркового обстеження домогосподарств, що проводиться відповідно
до методології Міжнародної організації праці (МОП).Результати обстеження описано у статистичному збірнику
«Економічна активністьнаселення України 2013».Джерело:
http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2014/zb/07/zb_ean_2013.zip
11 Податковий кодекс, стаття 165,пункт 165.1.24. Джерело: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page16
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page17
14. 14
Рисунок 2.1. Розподілреалізованої продукції малого бізнесув ціломута ФОП-платниківєдиного
податку за секторамиекономікиу 2013 році
Джерело: Власні розрахунки на основі даних Держстату, ДФС
3. Економічні ефекти спрощеної системи оподаткування
3.1 ССО як спосіб надання непрямих субсидій
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності є інструментом надання субсидій частині
виробників товарів та послуг. В економічній теорії субсидія означає будь-яку фінансову або іншу
допомогу, яку держава надає суб’єктам господарювання або їх групам на вибірковій основі.12
Спрощена система оподаткування в Україні є способом надання такої допомоги. По-перше, одним із
компонентівССО є зменшення вимог до обліку та звітності, що зменшує адміністративні витрати тих
суб’єктівгосподарювання,які застосовуютьССО. По-друге, ССО дозволяє зменшувати обсяг податків,
який сплачують суб’єкти господарювання.
3.1.1 Види субсидій
Субсидії, які надаються суб’єктам господарювання за допомогою ССО, можна поділити на три групи:
1) зменшення податкового навантаження на суб’єкт господарювання в результаті заміни
податку на прибуток підприємств (ППП) або податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) (з
підприємницької діяльності), а також податку на додану вартість (ПДВ)13
єдиним податком.
2) зменшення податкового навантаження на суб’єкт господарювання в результаті заміни ПДФО
(з оплати найманої праці) єдиним податком, а також в результаті зменшення зобов'язань зі
12 За визначенням МВФ, субсидія — це будь-яка пряма або непряма підтримка, що надається виробникам
товарівта послуг,яка збільшує прибутковість цих виробників понад рівень, який існувавби за відсутності такої
підтримки.
Джерело: The IMF and reforming energy subsidies (Джерело: http://www.imf.org/external/np/fad/subsidies/)
13 Для платниківПДВ. Див. примітку 6.
Торгiвля
та
ремонт
54.3%
Промис-
ловiсть
10.2%
Проф.
дiяль-
нiсть,
нерухо-
ме
майно
8.8%
Сiльське
госпо-
дарство
5.8%
Готелi та
рестора-
ни
1.5%
Транс-
порт та
зв'язок
8.2%
Інше
11.3%
Малий бізнес
Торгiвля
та
ремонт
57.5%
Промис-
ловiсть
6.9%
Проф.
дiяль-
нiсть,
нерухо-
ме
майно
10.2%
Сiльське
госпо-
дарство
1.9%
Готелi та
рестора
ни
3.1%
Транс-
порт та
зв'язок
11.6%
Інше
8.9%
ФОП-платники ЄП
15. 15
сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) (який ФОП-платники єдиного податку можуть
сплачувати в обсязі, меншому, ніж наймані працівники).
3) зменшення фінансового навантаження на суб’єкт господарювання в результаті скорочення
витрат на ведення бухгалтерського обліку та звітність (включаючи витрати на навчання
персоналу, проходження перевірок та сплату штрафів).
Далі ми окремо оцінимо кожний з цих видів субсидій.
3.1.2 Оцінка економічного ефекту від заміни ППП, ПДФО та ПДВ для підприємців
Застосування ССО дозволяє підприємцям зменшити податкове навантаження за рахунок заміни ППП
або ПДФО (з підприємницької діяльності), а також ПДВ (якщо підприємець або підприємство є його
платником) єдиним податком (див. Рисунок 3.1). Оцінити загальний розмір субсидії, яка полягає у
зниженні відповідного податкового навантаження, можна за допомогою моделювання, сутність
якого полягає у визначенні потенційного податкового навантаження на платників єдиного податку,
яке б вони несли у разі застосування загальної системи оподаткування.14
Моделювання базується на
узагальнених даних щодо фінансових показників суб’єктів господарювання, даних щодо розподілу
доходів платників єдиного податку за групами, а також на низці припущень.15
Результати
моделювання свідчать, що застосування ССО скорочує потенційні витрати зі сплати ППП, ПДФО (з
підприємницької діяльності) та ПДВ та 33%. Водночас в масштабах економіки обсяг субсидії є
невеликим. Розмір економії становить 4,8 млрд грн або 0,3% ВВП. Мала величина субсидій по
відношенню до ВВП пояснюється тим, що частка платників єдиного податку у загальному обсязі
реалізації суб’єктів господарювання України є невеликою (6,6%).
14 Існує два основні підходи до розрахунку розміру субсидії.Згідно з першим, розмір субсидії визначається як
різниця між податковими доходами державного сектору за відсутності та за наявності ССО. При цьому може
також враховуватися різниця у видатках державного сектору (наприклад, на здійснення соціальних виплат
особам, що є/були б безробітними у випадках існуваннята відсутності ССО). Такий підхідвимагає оцінкитого,
якою була б кількістьпідприємствта ФОП за відсутності ССО, та якими були б їхні показники у цьому випадку
(counterfactual experiment). Другий підхідє більш простим. Згідно з ним, розмір субсидії визначаєтьсяяк різниця
між фактичною сумою витрат користувачів ССО на сплату податківта сумою відповідних витрат, які б ці
підприємства та ФОП несли, якби використовували загальну систему оподаткування. У цьому дослідженні
використаний другий підхід,оскільки дані,необхідні для здійснення розрахунківвідповідно до першого
підходу, не є доступними.
15 Найважливіші з припущень є такими:
(1) Платниками ПДВ є юридичні особи та ФОП, річний обсяг реалізації яких перевищує 1 млн грн (станом на
2013 рік, дані якого були використані для моделювання, відповідна межа становила 300 тис. грн; проте у
випадку відсутності ССО ця межа ймовірно була б піднята для полегшення адмініструванняПДВ).
(2) Середня частка доданої вартості у обсязі реалізованої продукції всіх юридичних осіб-платниківєдиного
податку та тих ФОП-платників єдиного податку, які мають найманих працівників,дорівнює відповідній частці
для юридичних осіб-суб’єктівмікропідприємництва, що використовували загальну систему оподаткування
(22,2% згідно з даними Держстату). Для ФОП-платників єдиного податку, що не мають найманих працівників,
така частка є більшою в 2 рази (тобто, становить в середньому 44,4%). Варто підкреслити, що мова йде про
середню частку: для частини ФОП, що не мають найманих працівників, вона є більшою (юристи, IT-спеціалісти
тощо), для частини — меншою (ФОП, що працюють у роздрібній торгівлі,тощо).
(3) Частка обсягу реалізованої продукції юридичних осіб-платниківєдиного податку, що декларують збиток, є
такою ж, як і відповідна частка юридичних осіб,що використовують загальну систему оподаткування (73%).
Частка обсягу реалізованої продукції ФОП-платниківєдиного податку, що декларують збиток, є втричі меншою
(24%).
(4) Частина платників єдиного податку, які є підприємцями лише формально, були б найманими працівниками.
Відповідно їх показники не враховувалися при розрахунку субсидії першого типу (див. частину 3.1.3 звіту та
примітки до неї).
16. 16
Рисунок 3.1. Розрахункова сума податків, які сплачуються суб’єктамигосподарювання, що
використовують різні режимиоподаткування (станом на грудень 2013 року)
Джерело: власне зображення
3.1.3 Оцінка економічного ефекту від заміни ПДФО та зменшення ЄСВ для працівників
Надання такої субсидії підприємствам не було передбачено розробниками ССО, але вона фактично
надається, оскільки суб’єкти господарювання використовують ССО для скорочення податкового
навантаження при оплаті праці. Це відбувається у такий спосіб. На вимогу суб’єкта господарювання
наймані працівникицього суб’єктареєструютьсяприватнимипідприємцямитаукладаютьдоговірпро
співпрацю з цим суб’єктом. Відповідно, суб’єкт господарювання скорочує витрати на сплату ЄСВ
(замістьЄСВ у розмірі приблизно 40% від зарплати може сплачуватися мінімальний ЄСВ — 422,65 грн
на місяць у грудні 2013-червні 2015 років), а також на сплату податку (ставка ЄП становила 4%, ПДФО
— 15-17%) (різницяу сумі сплачуваних податківтаЄСВ за різних режимівоподаткування відображена
на Рисунку 3.2). Прикладами такогоспособуорганізаціїбізнесує робота роздрібних магазинів, кожен
продавець яких зареєстрований як ФОП, а також робота підприємств автосервісу, працівники яких
також оформлені як підприємці.
Оцінка розміру цієї субсидії базується на даних обстеження домогосподарств України, згідно якого у
2013 році кількість осіб, що працюють не за наймом,16
у формальному секторі економіки України
становила 740 тис.17
Враховуючи, що кількість активних ФОП (які подають звітність), що
використовують загальну або спрощену систему оподаткування становить 1,8-2 млн, можна
припустити, що 1-1,2 млн ФОП або поєднують найману працю з підприємницькою діяльністю, або є
16 Самозайняті,члени їх сімей, а також підприємці.
17 Згідно з даними статистичного збірника «Економічна активністьнаселення України 2013»,загальна кількість
зайнятого населення Україні у віці 15-70 років становила 20 404,1 тис., а частка осіб,що працюють не за наймом,
складала 19,1%. Тобто, загальнечисло осіб,що працюють не за наймом, становило 3 897 тис. осіб. При цьому
кількістьосіб,що працюють не за наймом у неформальному секторі , дорівнювала 3 157 тис. Різницяміж цими
показниками (740 тис.) є кількістюосіб,що працюють не за наймом у формальному секторі економіки.
Джерело: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2014/zb/07/zb_ean_2013.zip
0
50
100
150
200
250
300
Податки*
Обсяг реалізованої продукції
Друга група
Третя та четверта групи
Пята та шоста групи
Загальна системаоподаткування (в середньому)
* крімподатківна доходи найманих працвників,податківна майнота ЄСВ
тис. грн
тис. грн
17. 17
підприємцями лише формально. Оцінка розміру субсидії побудована на припущенні, що приблизно
половина цих ФОП (500 тис.) були найманими працівниками, що зареєстровані як приватні
підприємці та використовували ССО. Спираючись на низку додаткових припущень18
можна
визначити, що розмір субсидії становить 6,3 млрд грн (зареєстровані як ФОП наймані працівники
сплачують єдиний податок та ЄСВ у розмірі 5,1 млрд грн, тоді як без цього статусу вони мали б
сплатити ПДФО та ЄСВ на суму 11,4 млрд грн на рік). Водночас розмір цієї субсидії по відношенню до
ВВП є невеликим (0,4% ВВП).
Рисунок 3.2. Оподаткування найманих працівників з різним статусом (станом на грудень 2013 року)
Джерело: власне зображення
3.1.4 Оцінка економічного ефекту від скорочення витрат на облік та звітність
Відповідно до Податкового кодексу платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський
облік.Зокрема,фізичні особи-підприємці,які є платникамиєдиного податку та не є платниками ПДВ,
мають вести лише книгу обліку доходів, яка заповнюється раз на день та може існувати в
електронному вигляді. Юридичні особи з аналогічним статусом мають вести бухгалтерський облік у
спрощеному порядку, який передбачає, серед іншого, збереження первинних документів обліку.
Додаткові зобов'язання з ведення бухгалтерського обліку накладаються на тих платників єдиного
податку, які є також платниками ПДВ.19
Спрощеннябухгалтерськогооблікутягне засобоюскороченнявитратна оплатупраці бухгалтерів або
самостійне ведення бухгалтерського обліку, навчання працівників, оплату бланків документів та
18 Найважливішими з цих припущень є такі:(1) розподіл найманих працівникі в,що зареєстровані та отримують
зарплату як ФОП, за групами платниківєдиного податку є приблизно таким же, як і розподіл інших ФОП (тобто,
100 тис. таких працівниківналежать до першої групи платників єдиного податку, 250 тис. — до другої групи, 150
тис. — до третьої групи); (2) середня зарплата працівників,що належать до першої та другої груп платників
єдиного податку, дорівнює середній зарплаті вУкраїні (3 265 грн на місяць у 2013 році), середня зарплата
працівників,що зареєстровані як платники єдиного податку третьої групи, становить 50% від медіанного доходу
платниківєдиного податку цієї групи (50 000 грн на рік або 4 167 на місяцьу 2013 році).
19 Податковий кодекс, стаття 296.Джерело: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page37
0
2000
4000
6000
8000
10000
12000
14000
1250
2500
4000
5500
7000
8500
10000
11500
13000
14500
16000
17500
19000
20500
22000
23500
25000
Податки
Зарплата до оподаткування (за місяць)
звичайний працівник: ПДФО (15% та 17%), ЄСВ (36,8%+3,6%)
працівник, зареєстрований як ФОП II групи: ЄП (243,6 грн), ЄСВ (422,65 грн)
працівник, зареєстрований як ФОП III групи: ЄП (5%), ЄСВ (422,65 грн)
тис. грн
тис. грн
18. 18
спеціалізованого програмного забезпечує. Крім цього, скорочуються підстави для проведення
перевірок та накладення штрафів податковими органами, а отже зменшуються відповідні витрати
часу та грошей. За даними дослідження Міжнародної фінансової корпорації,20
у 2007 році загальна
сума витрат одного підприємства на дотримання законодавства, що регулює порядок сплати
податків, в Україні становила в середньому від 12 345 грн на рік (для суб’єктів господарювання з
річним обсягом реалізації до 300 тис. грн) до 107 439 грн на рік (для суб’єктів господарювання з
річнимобсягом реалізації більше 35 млн грн), або від 8,2% до 0,1% від обсягу реалізованої продукції.
На основі цих даних можна розрахувати обсяг економії видатків на ведення обліку та дотримання
законодавства зі сплати податків. Розрахунок базується також на припущенні, що витрати платників
єдиного податку на дотримання законодавства, що регулює порядок сплати податків, є удвічі
меншими, ніж відповідні витрати суб’єктів господарювання, що використовують загальну систему
оподаткування.21
Результати розрахунку свідчать, що розмір такої економії становить 7 млрд за рік
(витрати платників єдиного податку на ведення обліку, а також інші пов’язані витрати дорівнюють 7
млрд грн, хоча могли б становити 13,9 млрд грн). Розмір цієї економії становить 2,4% від обсягу
реалізованої продукції платників єдиного податку або 0,5% від ВВП.
3.1.5 Загальний розмір субсидій
Узагальненнянаведених вище даних дозволяє зробити висновок, що у 2013 році розмір субсидій, які
отримали платники єдиного податку, становив 18,1 млрд на рік. Ця величина є великою порівняно з
обсягом продажів платників єдиного податку. При використанні загальної системи оподаткування
витратицих суб’єктівгосподарювання,пов’язані зі сплатоюподатків,всередньомустановили б 14,0%
від обсягу реалізованої продукції. Застосування ССО дозволило скоротити витрати в середньому до
7,7% від обсягу реалізованоїпродукції.Водночасзагальнасума субсидійє невеликоюповідношенню
до ВВП (1,2%).
Таблиця 3.1. Розмірсубсидій платникам єдиного податку в 2013 році
Вид субсидії
Витрати на
загальній
системі
оподаткування
Витрати на
спрощеній
системі
оподаткування
Розмір субсидії
до обсягу реалізованої продукції
до обсягу
реалізовано
ї продукції
млрд грн до ВВП
ППП, ПДФО та ПДВ 5,2% 3,5% 1,7% 4,8 0,3%
ПДФО та ЄСВ 4,0% 1,8% 2,2% 6,3 0,4%
Бухоблік, перевірки 4,9% 2,4% 2,4% 7,0 0,5%
Разом 14,0% 7,7% 6,3% 18,1 1,2%
Джерело: власні розрахунки
20 IFC. The Costs of Tax Compliancein Ukraine. Kyiv,2009.Джерело:
http://www.ifc.org/wps/wcm/connect/725f0b804b5f7ae59f06bf6eac26e1c2/UTCCS_eng.pdf?MOD=AJPERES&CACHEI
D=725f0b804b5f7ae59f06bf6eac26e1c2
21 Це відповідає оцінці,наведеній у IFC. The Costs of Tax Compliancein Ukraine. Kyiv,2009.
19. 19
3.1.6 Доступ середніх та великих підприємств до субсидій
До субсидій, які надаються за допомогою ССО, можуть отримувати доступ також середні та великі
підприємства. Такий доступ може реалізовуватися кількома способами:
формальне подрібнення бізнесу (наприклад, шляхом реєстрації продавців у закладах
роздрібної торгівлі та закладах харчування як ФОП, що використовують ССО).
співпраця з суб’єктами господарювання, що використовують ССО, для ухилення від
оподаткування. Приклад: підприємство, що використовує загальну систему оподаткування,
продає продукцію ФОП, що використовує ССО. При цьому ціна продукції в документах
занижується, а різницю ФОП передає представникам підприємства готівкою. Це дозволяє
підприємствузанизитивиручку,і відповідно зменшити зобов'язання зі сплати ПДВ та податку
на прибуток. Підприємство також отримує необліковану готівку, яку можна використати,
зокрема, для неформальної виплати зарплати працівникам (з ухиленням від сплати ПДФО та
ЄСВ) та дивідендів, а також для фінансування виробничих витрат, сплати хабарів тощо.
економія на ПДФО та ЄСВ шляхом оформлення найманих працівників як ФОП, що
використовують ССО.
3.2 Вплив ССО на виробництво товарів та послуг
3.2.1 Огляд теорії
Відповіднодо економічноїтеорії22
основні наслідки надання субсидії виробникам товарів та послуг є
такими (за інших рівних умов):
обсяг виробництва на підприємствах отримувачах-субсидії зростає;
зайнятість на підприємствах-отримувачах субсидії також збільшується.
Водночас вплив субсидії на обсяги виробництва та зайнятість на більш високому рівні — у секторі
економіки (в якому підприємствам надаються субсидії)23
та в економіці в цілому — може бути як
позитивним,так і негативним. По-перше, субсидування може впливати на виробництво та зайнятість
на інших підприємствах — тих, що не є отримувачами субсидії. Якщо вони скорочують виробництво
та звільняють працівників (через те, що опиняються у менш сприятливих умовах порівняно з
отримувачами субсидії), загальний вплив субсидії на виробництво та зайнятість у секторі або в
економіці в цілому може бути негативним. З іншого боку, якщо субсидія сприяє збільшенню
конкуренції та виходу на ринок нових підприємств, наслідком може бути збільшення рівня
використання наявних ресурсів (зокрема, збільшення занятості та зменшення безробіття).
По-друге, субсидії впливають на ефективність використання економічних ресурсів (продуктивність),
збільшення якої є однією з головних умов зростання виробництва, особливо у довгостроковій
перспективі. Основним каналом впливу є конкуренція. Субсидія може мати позитивний вплив на
продуктивність, якщо вона сприяє конкуренції. Це можливо, зокрема, якщо субсидія призводить до
зменшеннябар’єрудлявходуна ринок.У такомувипадку конкуренціяпосилюється, більш ефективні
підприємства поступово витісняють з ринку менш ефективні, в результаті чого загальний рівень
22 Опис механізму впливу субсидій можна знайти у таких роботах:
BilbiieF.O., Ghironi,F., Melitz M. J, 2008. Monopoly Power and Endogenous Product Variety: Distortions and
Remedies. NBER WorkingPaper No. 14383.Джерело: http://www.nber.org/papers/w14383
Gwartney, J. D., Stroup, R., 1980 Macroeconomics:Privateand Public Choice.Academic Press,— 567 p.
Огляд літератури у Rizov, M., Pokrivcak J.and Ciaian P.,2013.CAP Subsidies and Productivity of the EU Farms.
WorkingPapers 146962,Factor Markets, Centre for European Policy Studies.Джерело:
http://aei.pitt.edu/58557/1/Factor_Markets_37.pdf
23 Під сектором економіки може матися на увазі як певна галузь,так і сектор малого та середнього бізнесу.
20. 20
продуктивності зростає. З іншого боку, якщо менш ефективні підприємства мають можливість
отримувати субсидію у більшому обсязі, ніж більш ефективні, дієвість механізму конкуренції
послаблюється. Менш ефективні підприємства отримують можливість залишитися на ринку або
навіть витіснити більш ефективні. В результаті зростання середнього рівня продуктивності на ринку
сповільнюється або перетворюється на зниження.
Ще одним каналом, через який субсидії можуть позитивно впливати на продуктивність, є інвестиції.
Субсидування збільшує обсяг коштів, які підприємства-отримувачі субсидії можуть вкласти у
основний (матеріальний), нематеріальний чи людський капітал. Збільшення капіталу сприяє
підвищенню ефективності використання інших ресурсів.
Субсидії,які надаються за критеріямирозміру підприємства, зумовлюють появу додаткових ефектів.
Якщо вони надаються невеликим підприємствам та мають постійний характер, додатковий ефект
таких субсидій може реалізовуватисяуформі стримуваннязростання підприємствпонадрозмір,який
дає право на отримання субсидії. Невеликі підприємства можуть пристосовуватися до
функціонування «у тепличних умовах», і перехід до роботи у стандартних умовах є еквівалентним
зовнішньому негативному шоку, який не всі підприємства бажають та є спроможними витримати.
3.2.2 Особливості впливу субсидій, що надаються за допомогою спрощеного
оподаткування
Ефекти надання субсидій через ССО в цілому мають відповідати описаним вище. Вони мають
призводити до зростання виробництва та зайнятості на підприємствах, що отримують субсидію.
Що стосується наслідків застосування субсидій на рівні окремих ринків або економіки в цілому, то
можна висловити припущення, що субсидії різного типу мають різний вплив на продуктивність:
субсидії третього типу (що полягають у зменшення витрат підприємств на облік та звітність) мають
переважно позитивний вплив на загальні обсяги виробництва, а субсидії першого та другого типу
(зменшення суми сплачуваних податків) мають неоднорідний вплив, що в підсумку може бути
негативним.
Субсидії третього типу призводять до зниження бар’єру для входу на ринок нових підприємців та
підприємств. Водночас негативний вплив цієї субсидії на конкуренцію (якщо її отримують менш
ефективні підприємства) є обмеженим (оскільки розмір цієї субсидії є обмеженим: витрати на облік
та звітність є приблизно однаковими для малих підприємств різного розміру, адже зі збільшення
розміру підприємства такі витрати зростають значно повільніше, ніж обсяги реалізації). Як наслідок,
конкуренція має посилюватися, що має призводити до збільшення рівня використання вільних
ресурсів, а також до зростання продуктивності. Крім цього, така субсидія дозволяє вивільнити
ресурси, що принаймні частково використовуються на непродуктивну діяльність (ведення обліку та
подання звітності у надмірному, неоптимальному обсязі).
Субсидії першого та другого типу, що полягають у зменшенні суми сплачуваних податків, мають
неоднорідний вплив на загальний рівень виробництва та на продуктивність. З одного боку, вони
також зменшують бар'єр для входу на ринок та вивільнюють ресурси для здійснення інвестицій. З
іншого боку, ці субсидії надаються таким чином, що менш ефективні підприємства можуть
отримувати їх у більшому обсязі, ніж більш ефективні, що створює перешкоди для конкуренції. По-
перше, доступ до субсидій є відкритим не для всіх малих підприємств та ФОП, а лише для тих, які
відповідають певним критеріям за розміром. Тому за інших рівних умов менш ефективні
підприємства та ФОП меншого розміру отримують перевагу порівняно з більш ефективними